За розрахунками BRDO, реалізація запропонованого Міністерством фінансів України плану щодо встановлення порогу в 1 млн грн для реєстрації ПДВ для «спрощенців» звузить базу оподаткування, посилить тенденції тінізації та міграції мікробізнесу, а також знизить самозайнятість населення. Натомість, експерти BRDO пропонують збільшити поріг реєстрації ПДВ до граничного для країн-членів ЄС (85 000 євро), спростити адміністрування ПДВ, а збільшення надходжень до бюджету досягти завдяки підвищенню ефективності виявлення та запобігання ухиленню від сплати податків, зменшенню контрабанди на митниці, боротьбі з продажем контрафакту тощо.
У межах досягнутої з МВФ угоди щодо виділення розширеного фінансування, уряд України взяв зобов’язання розширити базу оподаткування, зокрема, скасувавши пільгове звільнення від реєстрації платниками ПДВ. У підготовленому Мінфіном проєкті Закону України запропоновано досягти цих цілей через вирівнювання порогу реєстрації на рівні 1 млн грн як для платників на загальній, так і на спрощеній системі оподаткування.
Україна справді потребує збільшення внутрішніх доходів для досягнення стійкості та меншої залежності від зовнішнього фінансування з метою контролю над власним розвитком — як це зазначено у Національній стратегії доходів.
Втім, запропонований Мінфіном механізм реалізації цих цілей, що передбачає збільшення надходжень до державного бюджету завдяки поширенню чинного порогу реєстрації ПДВ на «спрощенців», матиме зворотний ефект, оскільки:
- Поріг реєстрації платником ПДВ уже є рекордно низьким. Попередні зміни рівня порогу реєстрації платником ПДВ відбулися у листопаді 2014 року, коли уряд підвищив його з 300 тис. грн до 1 млн грн. Станом на 2024 рік ці зміни уже були нівельовані інфляцією і поріг реєстрації платником ПДВ у постійних цінах був найнижчим з часу ухвалення ПКУ.
- Чинна система адміністрування ПДВ є однією з найбільш обтяжливих для платників податків у світі. Низький поріг реєстрації ПДВ для «спрощенців» підвищить адміністративне навантаження на найбільш вразливу категорію підприємців.
- Проведене BRDO моделювання сценаріїв податкових змін на прикладі сфери громадського харчування показує: у разі зниження порогу до 1 млн грн, третина усіх підприємців, які працюють у цій сфері, опиняться за межею окупності і будуть змушені або закрити бізнес, або піти у тінь. Це, зокрема, матиме прямий вплив на зниження рівня доходів місцевих бюджетів.
- За оцінкою BRDO, понад 35% ФОП здійснюють види діяльності, що передбачають надання професійних послуг без можливості отримати значний ПДВ-кредит. Ефективна ставка ПДВ для них становитиме 15-20%, а не 1.8%, як передбачається Аналізом регуляторного впливу (АРВ), проведеним Мінфіном. У той час як середній та великий бізнес мають більше ресурсів для абсорбації шоку від значного підвищення податків, мікробізнес зазвичай має невеликі заощадження. Значне підвищення реальної ставки оподаткування створить непропорційний тиск на мікропідприємців.
- Наведені в АРВ розрахунки щодо додаткових адміністративних витрат мікробізнесу в разі прийняття пропонованих змін є заниженими: чинна система адміністрування ПДВ є складною і вимагає залучення бухгалтера; послуги бухгалтера некоректно розраховувати на основі мінімальної заробітної плати; адміністрування ПДВ (включно з випадками блокування податкових накладних), займає в Україні не десятки, а сотні годин на рік.
Як альтернативу зниженню порогу реєстрації ПДВ до 1 млн грн для 1-3 груп ССО задля розширення бази оподаткування і збільшення податкових надходжень, BRDO пропонує:
- визначити за ціль встановлення порогу реєстрації ПДВ для усіх підприємців незалежно від системи оподаткування до граничного для країн-членів ЄС рівня у 85 000 євро;
- поетапно вирівнювати поріг ПДВ: підвищити для загальної системи, відновити довіру платників до податкових органів (за Національною стратегією доходів це є умовою реформи ССО), розробити спрощене адміністрування ПДВ для малого бізнесу (МБ), поширити збільшений поріг ПДВ на платників ЄП після завершення воєнного стану з достатнім перехідним періодом для адаптації МБ — початково з нижчими ставками ПДВ для МБ і з подальшим аналізом їх впливу;
- спростити адміністрування ПДВ для всього бізнесу;
- впровадити інструменти протидії бізнес-моделям ухилення від ПДВ відповідно до EU VAT Directive, а саме: визнання для цілей порогу ПДВ «єдиним платником податків» юридично незалежних осіб, тісно пов’язаних фінансово, економічно і організаційно;
- запровадити цифрові аналітичні інструменти ризик‑орієнтованого контролю.
При внесенні змін до Податкового кодексу закликаємо враховувати ширший контекст: потребу в збереженні життєздатності малого бізнесу, утриманні від переходу в тінь та міграції бізнесу і активних громадян за кордон, особливо в умовах війни; підтримку самозайнятості та рівня доходів населення; підтримку інвестицій, конкуренції, доступності товарів та послуг; євроінтеграційні зобов’язання з розвитку МСП на принципах Європейської хартії малих підприємств, згідно з якою податкові системи повинні полегшувати життя для малих підприємств.