Платники податків, які є юридичними особами, під час постачання електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування — таке роз’яснення нещодавно опублікувала Державна податкова служба.
Експерти BRDO переконані:
- Таке трактування ДПС норм Закону «Про електронні комунікації» і Податкового кодексу є хибним.
- Його наслідком може стати погіршення і подорожчання доступу до Інтернету по всій Україні.
Минулого тижня BRDO звернувся до Кабінету Міністрів України з офіційним листом щодо вирішення цього питання.
Що відбулося?
Спрощена система оподаткування не може застосовуватися до постачальників послуг доступу до мережі Інтернет, які є юридичними особами, — таке роз’яснення в травні цього року було оприлюднене на сайті ДПС.
На думку BRDO, така позиція посадовців базується на невірному трактуванні окремих положень Податкового кодексу та Закону «Про електронні комунікації», до розробки якого наша команда безпосередньо долучилася.
Наше розуміння відповідних правових норм детально викладено в тексті листа.
Довідка щодо досвіду ЄС зі спрощеного податкового обліку для малого бізнесу.
Як це вплине на сектор електронних комунікацій України?
Можливість користуватись послугами Інтернету вже стала базовою потребою для сучасної людини, а в умовах війни перетворилась на одну з умов своєчасного інформування про небезпеку і подальшого виживання. Позиція ДПС може призвести до подорожчання та зменшення доступності Інтернету для українців.
У сегменті фіксованого широкосмугового доступу до мережі Інтернет (ШСД) в Україні працює приблизно 4 тис. постачальників, і це переважно суб’єкти малого підприємництва (МСП) на спрощеній системі, які сплачують 5% єдиного податку з виручки. Водночас окремі великі Інтернет-провайдери на загальній системі оподаткування витрачають на податок на прибуток менше 1% своєї виручки. Саме простота обліку і звітності є ключовою причиною для вибору ними спрощеної системи.
Її скасування призведе до того, що для дотримання податкового законодавства MCП будуть вимушені йти на непропорційно вищі витрати, ніж великі провайдери. Це суттєво зменшить їх конкурентоздатність і спроможність розвивати мережі та послуги.
Політика ЄС ґрунтується на тому, що МСП мають отримувати державне сприяння і підтримку через непропорційність таких витрат. В Плані дій щодо справедливого та простого оподаткування на підтримку Стратегії відновлення (2020 рік) Єврокомісія вказує, що орієнтовні витрати на дотримання податкового законодавства для великих компаній становлять приблизно 2%, тоді як для МСП – приблизно 30% від сплачених податків.
Якими конкретно можуть бути негативні наслідки для бізнесу, користувачів послуг та держави?
- зменшення конкуренції, монополізація ринку фіксованого ШСД;
- погіршення сталості мереж: здійснити кібератаку на системи управління мережами тисяч дрібних постачальників послуг складніше, ніж на аналогічні системи великих постачальників;
- збільшення витрат держави на виконання обов’язку забезпечення цінової та географічної доступності універсальних послуг, який закріплено в Законі «Про електронні комунікації».
До чого тут BRDO і як ми пропонуємо вирішити проблему?
Команда BRDO має досвід оптимізації регуляторних відносин, впровадження євроінтеграційних реформ і заходів з полегшення ведення бізнесу у сфері електронних комунікацій.
Зокрема, ми брали активну участь в розробці нового Закону України «Про електронні комунікації» та проєкту Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій.
Протягом останніх років ми провели кілька досліджень цієї сфери, за результатами яких оприлюднені аналітичні звіти «Регулювання ринку фіксованого широкосмугового доступу до мережі Інтернет», «Як використовувати радіочастотний ресурс для забезпечення якісного звʼязку в Україні», «Ринок голосових телекомунікаційних послуг».
Спираючись на знання експертами BRDO сфери електронних комунікацій України, ми наголошуємо на необхідності збереження спрощеної системи оподаткування для українських Інтернет-провайдерів, в тому числі юридичних осіб.
Звертаємось до КМУ з проханням вжити заходів щодо приведення позиції ДПС із зазначеного питання у відповідність до ПКУ, Закону «Про електронні комунікації», статей 19 та 67 Конституції України, зокрема — скасувати вищезгадане розʼяснення ДПС.