Міністерство оборони України разом із Міністерством охорони здоров’я впроваджує масштабну реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), метою якої є вдосконалення процесу медичних оглядів для військовозобов’язаних та військовослужбовців.
Реформа спрямована на оптимізацію роботи ВЛК, усунення бюрократичних перепон і створення зручних умов для громадян завдяки цифровізації процедур і вдосконалення нормативно-правової бази. Це дозволить не тільки пришвидшити оформлення документів, а й підвищити прозорість і зменшити корупційні ризики.
Цифрова трансформація ВЛК стала можливою завдяки змінам до наказу Міністерства оборони № 402, до розробки яких долучився Офіс ефективного регулювання BRDO. Вони передбачають впровадження кабінету ВЛК, заміну паперових постанов ВЛК на електронні та спрощення паперової звітності.
Які зміни вже реалізовано?
Для військовозобов’язаних:
Для працівників ВЛК:
Що зміниться далі?
З 1 квітня 2025 року постанови ВЛК обов’язково формуватимуться в електронній формі як для військовослужбовців, так і для військовозобовʼязаних. Це дасть змогу:
Чому це важливо?
Військовозобов’язані більше не змушені витрачати час на черги чи особисті візити до ТЦК — все можна зробити через мобільний застосунок Резерв+. Для військовослужбовців реформа значно полегшить процес переведення між частинами, швидше оформлення медичних висновків та виплат, що залежить від стану здоров’я.
Реформа не просто усуває зайві бюрократичні процедури — вона створює фундамент для цифрової держави, у якій громадяни можуть швидко і безперешкодно отримувати необхідні послуги.
BRDO активно розвивається, і за останній рік наша команда зросла майже вдвічі. Наразі у нас працює близько 150 експертів. Зі збільшенням кількості співробітників постала потреба в структурованому підході до управління персоналом, адже раніше ми відстежували HR-процеси вручну або за допомогою таблиць і документів. Нам був потрібен інструмент для впорядкування даних про співробітників, автоматизації онбордингу та офбордингу, оптимізації документообігу, покращення комунікації з віддаленими командами та проведення performance review. Після аналізу наявних на ринку рішень ми обрали PeopleForce – потужну HR-платформу, яка змогла задовольнити всі ці потреби та автоматизувати внутрішні процеси.
Повний процес впровадження системи, з її налаштуванням і наповненням, тривав близько трьох місяців. Над цією задачею працювали разом HR-спеціалісти та керівники секторів. Усі співробітники отримали доступ до платформи, а для спрощення адаптації було розроблено внутрішній воркфлоу-онбординг. Крім того, у базі знань – інформаційному порталі всередині системи – було розміщено необхідні політики та інструкції, що допомогло співробітникам швидше освоїти новий інструмент.
PeopleForce має низку вбудованих корисних функцій, які значно спростили роботу HR-департаменту та менеджерів. Серед них – модуль Core HR, який ми активно використовуємо для ведення бази даних співробітників, відстеження відсутностей і лікарняних, управління воркфлоу онбордингу та офбордингу, а також зберігання важливої інформації в базі знань. Завдяки цим інструментам внутрішні процеси стали більш впорядкованими та прозорими.
Завдяки інтуїтивному інтерфейсу та підтримці PeopleForce адаптація відбулася швидко. Співробітники, що працюють у віддаленому режимі, особливо оцінили можливість централізованого управління завданнями та доступу до всієї необхідної інформації в єдиній платформі.
Ми дуже задоволені співпрацею з PeopleForce, адже команда платформи забезпечила якісну підтримку на всіх етапах впровадження нового для нас функціоналу. Для BRDO основними перевагами системи стали автоматизація HR-процесів, прозорість роботи та комунікації з віддаленими та змішаними командами, зручний і зрозумілий інтерфейс, гнучкість налаштувань під потреби організації та оперативна клієнтська підтримка. Завдяки цьому HR-процеси стали оптимізованими та ефективними, а співробітники отримали зручний інструмент для щоденної взаємодії та контролю своїх робочих процесів.
Для компаній, які мають змішані команди і шукають HRM-систему, ми рекомендуємо звернути увагу на такі функції PeopleForce: автоматизація онбордингу та офбордингу, контроль робочого часу, управління фідбеком, оцінка ефективності за допомогою performance review і можливість створення бази знань на рівні компанії.
Дякуємо PeopleForce за партнерство!
Офіс ефективного регулювання BRDO продовжує серію матеріалів про судові вироки за ст. 301 ККУ, яка криміналізує порнографію. Ініціатива є частиною кампанії на підтримку законопроєкту №12191. У новому матеріалі аналізується вирок суду на Дніпропетровщині, за яким чоловіка засудили до року випробувального терміну за адміністрування сторінки OnlyFans.
Обвинувачений з міста Кам’янське не виготовляв порнографічні матеріали самостійно. Він публікував короткі відео на платформі OnlyFans від імені моделі, яка їх створювала. У сфері контенту для дорослих це поширена практика – адміністратори керують акаунтами і спілкуються з клієнтами, а моделі створюють фото- та відеоматеріали. Проте й адміністратори, і творці контенту несуть ризики кримінальної відповідальності за ст.301 ККУ.
Обвинувачений уклав угоду зі слідством і отримав вирок – три роки позбавлення волі, замінені на рік випробувального терміну. Суд також заборонив йому розповсюджувати будь-яку інформацію в мережі Інтернет протягом року та займати посади в ІТ-сфері. Крім того, у чоловіка конфіскували два смартфони. Ймовірно, суд вважає, що доступ до пристроїв і робота в ІТ можуть спонукати обвинуваченого знову поширювати порнографію.
«Конфіскація гаджетів за адміністрування акаунту OnlyFans виглядає як прихований штраф на додачу до випробувального терміну та професійних обмежень. Це лише посилює несправедливість вироку. Ми живемо у сюрреалістичній реальності, де за інтимні фото чи відео людину переслідують кримінально та ізолюють у соціальному вакуумі», – прокоментував Дмитро Лебедєв, експерт сектору ICT BRDO.
За даними Державної судової адміністрації, у 2022-2024 роках спецконфіскацію у справах щодо порнографії застосували до 20 засуджених, а у 2025 році вже зафіксовано 7 таких випадків. Найчастіше вилучають смартфони, ноутбуки чи гроші, отримані від реалізації дорослого контенту. Конфіскація смартфонів фактично є прихованим штрафом, адже засудженому доведеться придбати новий пристрій.
На четвертому році війни представники правоохоронної та судової систем продовжують витрачати ресурси на переслідування українців за інтимні фото й відео замість того, щоб спрямувати ці ресурси на боротьбу з реальними загрозами – колаборантами, навідниками та терористами.
BRDO разом з низкою громадських організацій виступають проти кримінального переслідування українців за виготовлення і збут порнографічних матеріалів. У листопаді 2024 року у парламенті був зареєстрований законопроєкт №12191 щодо декриміналізації порнографії в Україні. Водночас BRDO підтримує посилення відповідальності за виготовлення дитячого порно, розповсюдження матеріалів серед неповнолітніх, публічної демонстрації порнографії, торгівлі людьми чи поширення дорослого контенту без згоди.
BRDO запустив Telegram-канал «301 Monitor» для відстеження судових вироків за ст. 301 ККУ. У ньому публікуються короткі резюме вироків, згенеровані штучним інтелектом.
За прогнозом BRDO декриміналізація порнографії може принести бюджету 509 млн грн податків. Для цього потрібно ухвалити законопроєкт №12191 та забезпечити співпрацю Державної податкової служби і Бюро економічної безпеки.
Індустрія інформаційних технологій є одним із ключових рушіїв цифрової трансформації. Українські технологічні компанії відомі на світовому ринку завдяки якісним продуктам і сервісам. Водночас державний сектор цифрових послуг ще формується, а його ефективність залежить від зрозумілих правил гри.
Важливим кроком у цьому напрямку стало ухвалення Постанови КМУ №205 «Деякі питання створення, адміністрування та забезпечення функціонування засобу інформатизації» від 21 лютого 2025 року, яка має врегулювати роботу GovTech-сфери та сприяти інтеграції України в єдиний цифровий ринок ЄС.
Постанова спрямована на підвищення ефективності, безпеки та інноваційності державних інформаційних систем. Вона встановлює єдині вимоги до їх створення, модернізації та адміністрування, а також визначає порядок локалізації програмних продуктів у межах Національної програми інформатизації. Команда BRDO долучалася до розробки проєкту постанови у межах проєкту EU4DigitalUA, що фінансується Європейським Союзом та впроваджується FIAP.
20 березня 2025 року екcперти BRDO долучилися до обговорення впливу нових законодавчих правил на цифровізацію державних процесів. Зустріч організували Центр Цифрових компетенцій (ЦЦК) Міністерства цифрової трансформації України, GovTech Альянс України та Академія електронного управління за підтримки Kyiv Global Government Technology center.
Учасники обговорення окреслили ключові виклики GovTech-компаній у розробці цифрових рішень для держави та домовилися спільно напрацювати рішення для їх усунення. Зокрема, це стосується змін до Постанови №205 і Закону «Про Національну програму інформатизації», а також – створення шаблонів технічної й юридичної документації для передачі програмного забезпечення держсектору. Ці кроки допоможуть регулюванню GovTech-сфери та сприятимуть розвитку цифрових державних послуг в Україні.
GovTech Альянс України (GTA UA) – це професійне об’єднання українських IT-компаній, що розробляють та впроваджують технологічні рішення для державного сектору. Альянс вже об’єднав 5 провідних компаній з метою розвитку GovTech-екосистеми України, зміцнення співпраці між державою і бізнесом та сприяння експорту українських рішень за кордон. Серед учасників GTA UA: AMEDIA, Kitsoft, MK-consulting, Prozori Solutions та Strimco. Офіс ефективного регулювання BRDO є стратегічним партнером Альянсу.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12093, який звільняє військовослужбовців від адміністративної відповідальності за невчасне оновлення даних. Захисники, які через службу не змогли вчасно внести зміни до своїх облікових даних, більше не сплачуватимуть штраф.
Законопроєкт, розроблений за участі BRDO, вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо добровільної сплати штрафу.
Для військовозобов’язаних громадян, які не оновили дані вчасно, запроваджується можливість сплатити штраф онлайн – у застосунку Резерв+, без бюрократії та черг у ТЦК.
Як працюватиме механізм?
Що варто знати?
Як і всі послуги у Резерв+, використання сервісу сплати штрафів є добровільним, і громадяни можуть вибирати зручний для себе спосіб сплати.
Офіс ефективного регулювання (BRDO) — незалежний аналітичний центр, який працює над покращенням бізнес-середовища в Україні. Ми впроваджуємо інноваційні підходи до регулювання, використовуючи дані та сучасні технології.
Наразі ми у пошуку Системного адміністратора (part-time), який буде підтримувати та вдосконалювати нашу IT-інфраструктуру.
Офіс ефективного регулювання BRDO у межах адвокації декриміналізації порнографії в Україні запустив Telegram-канал «301 Monitor» з моніторингом судових вироків за порнографію з використанням штучного інтелекту.
Канал автоматично відстежує нові вироки за ст. 301 ККУ і публікує короткі резюме, згенеровані за допомогою ШІ. Якщо у межах однієї справи фігурують інші статті ККУ разом зі ст. 301, така інформація також публікується в каналі.
«Регулярно з’являються нові вироки за порнографію, більшість з яких залишаються непоміченими. Ми створили канал «301 Monitor», щоби люди бачили не тільки статистику переслідувань за порно, а і конкретні випадки переслідувань, подекуди абсурдні. Ми використали технології ШІ в цьому каналі, і продовжимо розробляти нові інструменти в сфері державної політики з використанням ШІ», – прокоментував Ігор Самоходський, керівник сектору ICT BRDO.
Доступ до регулярно оновлюваної інформації про кримінальні переслідування за створення дорослої порнографії має привернути увагу громадськості до цієї проблеми. І досі, вже на четвертому році війни правоохоронні органи та суди продовжують витрачати ресурси на переслідування українців за інтимні фото і відео замість того, щоб спрямувати ці зусилля на боротьбу з реальними загрозами.
«Ми в Опендатаботі прагнемо, щоб відкриті дані відображали реальну та актуальну картину. Варто пам’ятати, що не всі вироки за ст. 301 пов’язані лише з Webcam чи OnlyFans, тому декриміналізацію цієї статті слід проводити зважено та фахово», – додав Олексій Іванкін, CEO Опендатабота – української компанії, що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу.
Резюме вироків, створені за допомогою ШІ, загалом відповідають оригінальним текстам вироків, але можуть містити неточності. Тому для поширення інформації журналісти, активісти та всі зацікавлені у темі мають ознайомитися з повним текстом судового вироку.
Канал «301 Monitor» використовує інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, оприлюднені Державною судовою адміністрацією у форматі відкритих даних. BRDO висловлює подяку сервісу пошуковика у судовому реєстрі «Бабуся» від Опендатабота за зручний доступ до оброблених даних.
***
BRDO разом з коаліцією громадських організацій виступають проти кримінального переслідування українців за виготовлення і збут порнографічних матеріалів. У листопаді 2024 року у парламенті зареєстровано законопроєкт №12191 щодо декриміналізації порнографії в Україні. Водночас BRDO підтримує відповідальність за виготовлення дитячого порно, розповсюдження матеріалів серед неповнолітніх, публічної демонстрації порнографії, торгівлі людьми та поширення дорослого контенту без згоди.
У межах проєкту «Порнобарометр» за 9 місяців 2024 року до українських судів надійшло 1104 обвинувальних актів, що на 75% більше за аналогічний період 2023 року.
За прогнозом BRDO декриміналізація порнографії може принести бюджету 509 млн грн податків. Для цього потрібно ухвалити законопроєкт №12191 та забезпечити співпрацю Державної податкової служби і Бюро економічної безпеки.
Цифровізація та автоматизація «паперових» процесів робить життя громадян значно простішим. Зникають людські фактори, потреба стояти у чергах та чекати тижнями, щоб отримати необхідну послугу.
Система єДозвіл стане однією з тих цифрових ланок, які якісно вплинуть на розвиток та утримання бізнесу в Україні, адже переведе обов’язкові етапи у цифровий простір, зробить їх зручнішими та людянішими.
Четайте детальніше в авторському матеріалі Ганни Башняк, керівниця сектору «Регуляторна політика» BRDO для НВ Бізнес.
Що таке єДозвіл?
Система єДозвіл — це Єдина державна електронна система дозвільних документів, яка спрощує процес отримання ліцензій та інших дозвільних документів для бізнесу. Вона зв’язана із порталом «Дія» – саме на ньому підприємці можуть подати заяви на отримання дозвільних документів в електронному форматі.
Основними перевагами єДозволу є автоматизація процесу подачі заяв та документів, зниження часу попередньої обробки заяв із кількох днів до секунд, а також інтеграція з іншими державними системами, що зменшує кількість необхідних документів.
Які послуги вже доступні?
Наразі в системі єДозвіл доступна послуга щодо реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці (декларація з охорони праці). єДозвіл дає змогу зареєструвати декларацію миттєво в автоматичному режимі – якщо вона заповнена правильно, процес займе кілька секунд.
Також доступна послуга отримання висновку про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів.
До того ж, єДозвіл взаємодіє з інформаційно-комунікаційними системами держорганів – підприємцям не потрібно подавати документи, які вже містяться в цих системах, вони підтягнуться автоматично.
Загалом до вересня 2025 року планується оцифрувати 13 послуг, пов’язаних із ліцензіями на провадження:
Окрім цього, у планах розвитку системи єДозвіл – переведення в електронний формат отримання тих дозвільних документів, що мають найбільший попит у бізнесу, – зокрема ліцензії на експорт чи імпорт товарів.
Мета – забезпечити 100% електронну обробку заяв, скоротивши час обробки до кількох секунд, зокрема завдяки використанню штучного інтелекту.
Чим єДозвіл відрізняється від е-Підприємця?
єДозвіл – це електронна система, що уможливлює отримання публічних послуг в електронному форматі, тоді як е-Підприємець – це сервіс, який дає можливість за однією заявою отримати декілька публічних послуг, необхідних для початку ведення власної справи, серед яких реєстрація ФОП чи ТОВ, перехід на спрощену систему оподаткування, реєстрація РРО й інші.
Наразі можливість подання заяви про отримання однієї з послуг, яка надається системою єДозвіл, доступна в межах послуги е-Підприємець, а саме — реєстрація декларації з охорони праці. Якщо в межах послуги е-Підприємець обрати цю послугу, системи автоматично узгодять між собою всі дані.
Усі інші послуги, що вже надаються чи будуть надаватися через єДозвіл, можна отримати, вибравши відповідну послугу з переліку на порталі «Дія».
Як створювався і розробляється єДозвіл?
За лаштунками системи єДозвіл – багаторічна робота кількох команд, що працюють у постійній взаємодії.
Одна з них – це команда юристів, що створюють юридичне підґрунтя для функціонування системи. Зокрема, експерти Офісу ефективного регулювання BRDO у межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу, долучалися до розробки і супроводу аж до прийняття нормативно-правових актів, які забезпечують функціонування системи еДозвіл: постанови КМУ № 795 від 5 липня 2024 року «Про реалізацію першого етапу експериментального проєкту щодо запровадження Єдиної державної електронної системи дозвільних документів» та змін до неї.
Інша ключова команда, що стоїть за розробкою єДозволу, — це технічні спеціалісти, які забезпечують роботу системи на всіх етапах її впровадження: від формування технічних вимог до розробки системи та кабінетів для користувачів з органів ліцензування та дозвільних органів для перегляду заяв, отриманих онлайн, внесення заяв отриманих в паперовій формі, обліку результатів розгляду та ведення ліцензійних справ, забезпечення необхідних інтеграцій і всієї цілісності елементів системи, яких не видно неозброєним оком. Розробка системи єДозвіл фінансується ЄС у межах проєкту EU4DigitalUA, що впроваджується FIIAPP.
Система єДозвіл реалізується у безпосередній співпраці з Міністерством економіки України, яке є її власником, і Міністерством цифрової трансформації.
У підсумку
Система єДозвіл — це важливий крок до цифрової трансформації України, який робить життя бізнесу легшим, зручнішим і прозорішим. Вона відкриває нові можливості для підприємців, скорочуючи час і ресурси, необхідні для отримання дозвільних документів, та усуваючи бюрократичні перепони. Співпраця експертів юридичних, технічних та аналітичних команд забезпечує сталий розвиток системи, яка стає взірцем сучасних технологічних рішень для державних послуг. єДозвіл — це не лише інструмент для бізнесу, а й доказ того, що цифровізація може бути ефективною відповіддю на виклики часу.
Офіс ефективного регулювання BRDO проаналізував онлайн-сервіси, створені на основі відкритих державних даних, і встановив, що до 16 мільйонів осіб користуються цими ресурсами щомісяця. Аналіз кількості користувачів відкритих даних проводився за допомогою платформи SimilarWeb у період з листопада 2024 року по січень 2025 року.
У межах політики відкритих даних державні органи публікують великі масиви машиночитаних даних у вільному доступі, а бізнес і громадські організації трансформують їх у корисні сервіси для громадян. Проаналізувавши наявні онлайн-сервіси в Україні, експерти BRDO умовно поділили їх на дві основні групи:
За результатами аналізу BRDO, протягом трьох місяців з листопада 2024 року по січень 2025 року від 3,3 до 5,5 мільйона осіб щомісяця користувалися сервісами, створеними на основі відкритих даних, а від 9,1 до 10,7 мільйона користувачів – сервісами, що використовують відкриті дані. Загальна кількість користувачів онлайн-сервісів, які так чи інакше залучають відкриті дані, становила від 11,6 до 16,2 мільйонів осіб щомісяця, що становить 39-55% від усіх українських інтернет-користувачів.
«Я сам є користувачем сервісів, що використовують оприлюднені державою дані. Вони допомагають мені як в роботі – в аналізі ринків, ефективності політик, так і в особистому житті – якщо треба перевірити авто, компанію тощо. Чим більше держава буде публікувати даних, тим кращі рішення зможуть ухвалювати люди та бізнеси», – прокоментував Ігор Самоходський, керівник сектору ICT BRDO.
П’ятірку найбільш популярних категорій сервісів, створених на основі або з використанням відкритих даних за останні три місяці очолили:
Лідерами сервісів у категорії «Медицина» є платформа для пошуку та бронювання ліків в аптеках Tabletki.ua, довідник лікарських препаратів Compendium та ресурс для перевірки ліків «Ліки Контроль». Ці сервіси використовують Єдиний державний реєстр лікарських засобів для надання інформації про ліки та пошук аналогів, що продаються під іншими назвами.
Популярними сервісами у категорії «Бізнес» є аналітична онлайн-система для бізнесової аналітики, конкурентної розвідки та перевірки контрагентів YouControl, сервіс пошуку державних даних Opendatabot і платформа доступу до закупівельної та корпоративної інформації Clarity Project. Усі вони інтегрують велику кількість державних реєстрів для формування досьє на юридичних осіб.
Цього року до аналізу вперше увійшов маркетплейс транспортних засобів Auto.Ria, який лідирує у категорії «Автомобілі». В якості додаткової послуги сервіс пропонує перевірку автомобілів у базах Міністерства внутрішніх справ. Зі списком популярних сервісів у кожній категорії можна ознайомитися за посиланням.
Для оцінки кількості користувачів сервісів на основі відкритих даних було використано показник Deduplicated Audience платформи SimilarWeb. Сервіси були категоризовані за тематикою, а для врахування перетинів аудиторій у межах кожної категорії кількість користувачів визначалася таким чином: нижня межа оцінки відповідала найбільшому показнику в категорії, а верхня – сумі всіх показників у категорії. Загальні верхні та нижні оцінки кількості користувачів для України були розраховані шляхом підсумовування відповідних значень за всіма категоріями. Важливо зазначити, що аналіз мав обмеження, зокрема відсутність даних щодо користувачів мобільних застосунків та чат-ботів.
Доповнення від 26.03.2025:
Методологія оцінки кількості користувачів відкритих даних базується на алгоритмах платформи SimilarWeb, які аналізують трафік за допомогою машинного навчання та непрямих показників. Якщо власники сайтів не інтегрували свої аналітичні системи з платформою, дані розраховуються за екстраполятивними моделями, що може впливати на точність аналізу. Крім цього, SimilarWeb не враховує активність користувачів, які взаємодіють із сервісами виключно через API, віджети або мобільні застосунки без веб-версії. Це може призводити до недооцінки аудиторії окремих платформ. Водночас використання SimilarWeb дозволяє отримати узагальнений репрезентативний зріз популярності сервісів, створених на основі відкритих даних, а також оцінити загальні тенденції їх використання.
Зокрема, за інформацією громадської організації «Збережи Дніпро», у період з листопада 2024 року по січень 2025 року сайт системи SaveEcoBot відвідали понад 368 тис. користувачів (79% – з мобільних пристроїв, 21% – з десктопів). Водночас віджети якості повітря SaveEcoBot, встановлені на сторонніх сайтах, переглянули понад 496 тис. користувачів.
Ці показники відрізняються від даних, наведених в аналізі BRDO, що зумовлено особливостями методології оцінки користувачів відкритих даних на платформі SimilarWeb.
24,9% ФОП та юридичних осіб зазначили, що представники влади зловживають регуляторними нормами. Такі дані дослідження BRDO щодо регуляторного тиску на бізнес, у якому взяли участь 807 представників бізнесу з усієї України.
Хто брав участь у дослідженні?
Найактивніше взяли участь в опитуванні представники підприємств Києва (11,1%), Дніпропетровської (8,3%), Київської (7,2%), Львівської (6,1%) та Харківської (6,1%) областей. Серед опитаних переважають юридичні особи (69,5%), частка ФОП становить 30,5%.
Які найбільші перепони для ведення бізнесу в Україні?
Серед проблем, які опитувані вважають найбільшими перепонами для ведення бізнесу, переважає збройна агресія з боку РФ (60,2% респондентів). Окрім цього, у топі – недосконале законодавство у сферах, де бізнес провадить свою діяльність (56,3%), і велика кількість дозволів, які необхідно отримувати для ведення бізнесу (34,6%).
Які держоргани створюють найбільше перепон для бізнесу?
За результатами опитування, з-поміж 27 запропонованих в опитуванні держорганів України найбільше перепон для ведення бізнесу, за твердженням опитаних, створюють:
2,8% респондентів ствердно відповіли про перешкоди для бізнесу від місцевих органів влади. Показово, що місцеві органи влади мають більше негативного впливу на діяльність ФОП (4,2%), ніж на бізнес юридичних осіб (2,9%).
При цьому 7% опитуваних зазначили, що не стикалися із перешкодами у своїй взаємодії із державними органами.
До чого тут BRDO?
BRDO долучається до дерегуляційних ініціатив протягом майже 10 років. З 2023 року команда BRDO бере участь у роботі Міжвідомчої робочої групи (МРГ) з дерегуляції щодо перегляду сфер державного нагляду та контролю. Діяльність МРГ спрямована на скасування застарілих і неактуальних інструментів державного регулювання з метою поліпшення бізнес-клімату в Україні. Це стосується агросфери, містобудування, енергетики, охорони здоров’я, охорони довкілля, захисту прав споживачів та багатьох інших секторів. Експерти готують аналітику, допомагають визначити пріоритетність і реалізовувати рішення МРГ, зокрема розробляти нормативно-правові акти.
Загалом МРГ за два роки роботи переглянула 1323 інструментів регулювання, з яких 141 уже скасовано. Реалізація рішень МРГ щодо скасування застарілих інструментів регулювання дозволить зекономити українським підприємцям 21,3 млрд гривень, сотні тисяч годин робочого часу і, як наслідок, – створити нові робочі місця.
Одним із результатів роботи став законопроєкт №5837 «Про основні засади державного нагляду (контролю)», який Верховна Рада України підтримала в першому читанні у жовтні 2024 року. Законопроєкт спрощує співпрацю між бізнесом і державою та передбачає менше перевірок для застрахованих підприємців, аудит як попереджувальний захід, залучення бізнесу до громадських рад в органах контролю, цифровізацію процесів і відповідальність керівників регуляторних органів за порушення процедур.
Наразі законопроєкт очікує на друге читання. Закликаємо народних депутатів ухвалити документ якнайскоріше.
Дослідження провела команда BRDO спільно з Центром розвитку інновацій на замовлення Міністерства економіки в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням: https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2024/11/Deregulation-survey-SMEPIS-1.pdf
Реалізація великих інвестиційних проєктів в Україні залежить від забезпечення страхування воєнних ризиків. Своєю чергою вартість і доступність такого страхування залежить від надійності даних про ризики обстрілів.
До того ж така інформація важлива для моніторингу та контролю коштів на проєкти відбудови.
І так, час для дискусії щодо балансу ризиків та прозорості даних про пошкоджене й знищене майно вже настав.
Воєнні ризики стали однією з причин зниження бізнес-активності в Україні. Так, зокрема, в стратегіях розвитку та бізнес-планах почали враховувати ризики пошкодження чи знищення майна, бойових дій чи окупації територій. Це призводить до нерентабельності значної кількості проєктів іще на етапі планування.
За оцінками Світового банку, 2024 року бізнес України потребував 400 млн дол. на страхування воєнних ризиків. На тлі цих потреб у нашій країні поступово напрацьовується практика страхування воєнних ризиків.
У листопаді 2023 року стартувала програма Unity, покликана забезпечити доступне страхування постачання зерна та інших продовольчих товарів. Із початку 2024 року програму розширили на всі судна, що перевозять невійськові вантажі. Це допомогло підтримати економіку України та пожвавити експорт.
Агенція з гарантій інвестицій MIGA, що належить до групи Світового банку, надала 185 млн дол. гарантій політичних ризиків, включно з воєнними, для українських компаній.
Урядове агентство США з міжнародного розвитку DFC 2024 року надало 357 млн дол. для страхування та перестрахування політичних ризиків.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) запустив програму для перестраховиків розміром у 110 млн євро, яка допоможе українським страховикам надати покриття на більш як мільярд євро для транспортних засобів і товарів у дорозі.
Українські страхові компанії також пропонують послуги страхування бізнесу, транспортних засобів, життя та здоров’я від воєнних ризиків.
Механізми є, й вони полегшують життя українському бізнесу.
Вартість страхування визначають на основі статистичних даних про частоту настання ризикових подій. Наразі внески за страхування воєнних ризиків можуть становити 3–4% річних від суми інвестицій (за умови залучення міжнародних перестраховиків).
За відсутності доступної статистики страхові компанії часто завищують ціни. Це передусім характерно для міжнародних компаній та організацій, які сприймають усю територію України як зону активних бойових дій.
Доступ до достовірної статистики щодо обстрілів наразі обмежений. Звісно, страховики можуть налагодити моніторинг офіційних повідомлень органів влади чи медійних ресурсів, але цей підхід є складним, дорогим і ненадійним.
Натомість їм необхідна інформація про ймовірність уражень і масштаби наслідків з урахуванням географії, типів об’єктів, близькості до типових цілей тощо.
Інформація про воєнні пошкодження цивільних об’єктів акумулюється в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ). Відповідно до статті 14 Закону України «Про компенсацію…», ці дані мають бути відкритими та загальнодоступними.
Громадські організації, зокрема BRDO, з часу створення РПЗМ наполягають на його оприлюдненні у формі відкритих даних, наголошуючи на важливості прозорості та підзвітності у відбудові.
Та попри заклики громадськості Міністерство розвитку громад і територій України й досі не оприлюднило даних РПЗМ через позицію деяких інституцій українського сектору безпеки й оборони, який вбачає в цьому ризики.
Ризики, пов’язані з оприлюдненням даних про пошкодження та руйнування, справді є. Зокрема це може допомогти РФ оцінювати результативність ракетних обстрілів.
Позицію сектору безпеки й оборони, який пропонує обмежити доступ до інформації РПЗМ, залишивши дані в дуже скороченому й узагальненому вигляді, можна зрозуміти.
Парадоксально, але через суперечності між громадськістю та сектором безпеки й оборони жодних даних наразі не оприлюднюють, і страхові компанії змушені покладатися на неформальні джерела. Як компроміс РНБО пропонує створити спеціалізовану платформу з інформацією про можливі російські обстріли для авторизованих користувачів страхового ринку в усьому світі. Реалізація цього проєкту потребуватиме значних часових і фінансових ресурсів, а також знівелює сьогоднішні спроби обмежити доступ до інформації.
Пошук форми, в якій користувачі отримають необхідні дані без компрометування чутливої інформації, є передусім завданням Мінінфраструктури як розпорядника цієї інформації.
Серед можливих рішень може бути:
Навіть узагальнена статистика буде кращою, ніж цілковита відсутність інформації.
Бізнес і галузеві асоціації мають визначити свої потреби в даних і активно долучитися до адвокації, адже доступність даних безпосередньо впливає на їхні фінансові результати. Насамперед це стосується страхового бізнесу та проєктів зі значними капітальними інвестиціями.
Своєю чергою громадськості в наступних адвокаційних кампаніях слід наголошувати на важливості даних реєстру для стимулювання бізнес-активності та залучення інвестицій. Адже адвокація оприлюднення даних РПЗМ, орієнтована виключно на забезпечення прозорості відбудови, наразі не принесла відчутних результатів.
Чи може Європейський Союз замінити Україні постачання американської зброї, чому в Європі так повільно зростає її виробництво та якою може бути роль України у європейському ОПК – у статті журналіста РБК-Україна Романа Кота.
Після трьох років великої війни, і попри титанічні зусилля щодо розвитку власного оборонно-промислового комплексу, Україна залишається критично залежною від постачань зброї з-за кордону.
“33-34% всієї зброї в Україні сьогодні – це вітчизняне виробництво, зі 100% того, що нам потрібно на рік. І це серйозне зростання, бо було менше 10… Біля 30% – це Європа. І десь більше 30%, біля 40% – Сполучені Штати Америки”, – зазначив 15 січня президент України Володимир Зеленський.
Така залежність може стати критичною для України вже в найближчому майбутньому – під час переговорів про завершення війни, якщо новий американський президент Дональд Трамп вирішить надміру тиснути не лише на Москву, а й на Київ. Не кажучи вже про те, що команда Трампа в принципі скептично налаштована щодо надання Україні зброї.
І ця проблема стосується не лише нашої країни. Як писало РБК-Україна, у цілій низці країн не виключають прямого нападу Росії на європейських членів НАТО вже за кілька років.
Як постійно заявляє Трамп, європейські країни повинні вирівняти торговий баланс зі США, інакше він запровадить торгові тарифи. Крім того, в рамках НАТО європейські члени альянсу мають витрачати на оборону значно більше – 5% від ВВП. Якщо ж цього не відбудеться, лідер США погрожував не захищати Європу у випадку російської агресії. Та навіть при всій неймовірності такого сценарію, у самих Штатів запаси зброї не безмежні, потрібно поповнювати власні запаси – взамін того озброєння, яке надійшло Україні в часи Байдена.
Тож європейському оборонно-промисловому комплексу потрібно з одного боку переозброювати саму Європу, поповнювати арсенали, з іншого – продовжувати постачання зброї Україні. 8 лютого голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа потребує сплеску в обороні.
“Новий політичний цикл позначає початок нової ери в європейській обороні. Після трьох років путінської війни ми збільшили наше військове виробництво, але цього недостатньо. Ми маємо зробити більше, – заявила вона на пресконференції у Польщі.
Цілі амбітні і зрозумілі, але їх досягти не так просто.
За словами Зеленського, європейські партнери України можуть збільшити виробництво власної зброї в два-три рази, але поки цього не роблять.
Лише 20-25% зброї, яку Україна отримує від Євросоюзу, виробляють у самих країнах ЄС. Решту купують за кордоном. Такі дані озвучив новий єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс в грудні минулого року.
Поточні можливості європейського ОПК відверто дивують – і, звичайно, не в позитивному значенні. Ось кілька наочних прикладів щодо можливостей європейської оборонки.
Так, найпотужніша економіка Європи, Німеччина, може виробляти на рік лише 40-50 танків “Леопард” останньої модифікації – 2А8, зазначив у інтерв’ю ARD Ральф Кетцель, керуючий директор KMW, компанії виробника “Леопардів”. За його словами, на початку 90-х у компанії була змога випускати по одному танку на день (тобто близько 365 на рік). При цьому покупців німецьких танків вистачає. Зокрема, по кількадесят машин замовили Угорщина та Норвегія. Але виробничих потужностей недостатньо. Як наслідок, від замовлення до поставки одного танка проходить близько двох років.
Станом на весну 2024 року Франція виробляла шість самохідних гаубиць “Caesar” на місяць. У листопаді того ж року Міноборони країни повідомило про збільшення виробництва до 12 одиниць на місяць – всього 144 на рік. Це офіційні дані Міноборони Данії, яке замовило їх для України. Цикл виробництва однієї гаубиці було зменшено вдвічі, але він все одно складає 15 місяців.
Та мабуть, найбільш показовим у цьому плані є кейс обіцяного Україні мільйона артилерійських 155-мм снарядів, який мав надійти до березня 2024 року. Боєприпаси зрештою надійшли – але аж у листопаді.
“Коли ми обіцяли до весни вийти на рівень 1 мільйона снарядів на рік – то не знали, якою є реальна потужність виробництва, і вона була не такою великою, як ми думали. Зараз ми вже маємо цю виробничу потужність”, – пояснював у листопаді минулого року головний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель в інтерв’ю Європейській правді.
Планується, що у 2025 році в країнах ЄС буде вироблено близько 2 мільйонів снарядів, що навіть не покриває витрати України, не кажучи вже про поповнення арсеналів у самій Європі.
Для України ситуацію ускладнює те, що напряму з бюджету ЄС не можна купувати зброю чи інвестувати у її виробництво поза межами Євросоюзу, що могло б бути тимчасовим виходом, поки у ЄС не з’являться нові виробництва. Це можливо лише за кошти окремого “Європейського фонду миру” чи за заморожені російські активи. Однак, цих коштів не так багато. За словами Єврокомісара з питань оборони Андрюса Кубілюса, у 2025 році Україна від ЄС отримає близько 30 мільярдів євро і сама вирішить, скільки з них використати на закупівлю зброї.
Оборонна промисловість Європи загалом є досить самодостатньою, хоча ступінь її автономії різниться від країни до країни, сказав РБК-Україна керівник сектору “Оборонна політика” Офісу ефективного регулювання BRDO Тарас Ємчура.
“Франція історично прагнула стратегічної незалежності й намагалася сама виробляти весь спектр озброєнь, проте такий підхід є надзвичайно коштовним. Більшість інших держав Європи роблять ставку на військово-технічне співробітництво, оскільки нині дуже мало видів зброї можна створити силами лише однієї країни”, – сказав Ємчура.
За його словами, навіть США долучили до проекту винищувача F-35 понад 20 країн. Такі розробки надто дорогі і для найбагатшої держави світу. “Тож оборонна індустрія країн НАТО, включно з США, є взаємозалежною екосистемою, і, на мою думку, таке співробітництво триватиме й надалі”, – зазначив експерт.
Водночас, для американських зброярів Європа є потужним ринком збуту. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у 2019-2023 роках приблизно 55% всього європейського імпорту зброї припадало саме на Штати – переважно це бойові літаки, вертольоти та ППО.
На думку політика, надзвичайного і повноважного посла Романа Безсмертного, у ЄС є достатньо можливостей шляхом поступок у низці сфер домовитися з президентом США щодо зброї, а також інших аспектів двосторонньої торгівлі.
“Вирішення питання сальдо має безліч способів. В тому числі, зміна структури споживання, відповідні кроки Центробанку Європи, Резервної системи США. Це не привід для гвалту, який здіймає Дональд Трамп, але це в його стилі”, – сказав Безсмертний YouTube-каналу РБК-Україна.
ОПК в Євросоюзі має декілька застарілих проблем. Довгий час країни Євросоюзу скорочували оборонні видатки. Особливо протягом десятиліття з 2008 по 2018 роки.
“Якщо порівнювати оборонні витрати ЄС зі США чи Китаєм, дійсно помітно, що Європа довгий час інвестувала у власну оборону менш охоче”, – сказав виданню Ємчура. Це особливо видно, якщо подивитися не на весь оборонний бюджет, а на інвестиції в закупівлю нових систем озброєнь і R&D (науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи).
За даними Єврокомісії, у період з 2006 по 2022 роки інвестиційний дефіцит у цій сфері складав 425 мільярдів євро в постійних цінах 2024 року. Тож нових оборонних підприємств просто не відкривалося. Уже наявні працювали далеко не на повну потужність. До того ж значна частина оборонної продукції з ЄС йшла і досі йде на експорт у треті країни за довгостроковими контрактами.
Все змінила, хоч не одразу, російська агресія проти України в Криму і на Донбасі, згодом – і повномасштабне вторгнення. За даними Європейського оборонного агентства, з 2018 року витрати на закупівлю нових систем озброєнь і R&D стабільно ростуть. А в у 2023 році вони склали рекордні 26% оборонних бюджетів або понад 100 млрд євро в абсолютних цифрах. Це втричі більше, ніж було у 2014 році.
Але цього все ще мало. У 2023 році США витратили на оборонні дослідження й розробки 129 мільярдів євро, тоді як країни ЄС разом – лише 11 мільярдів.
“Та якщо звернути увагу на динаміку, нинішня Європа значно випереджає себе вчорашню. Теперішні темпи зростання свідчать, що європейська оборонна індустрія набирає обертів, – переконаний Ємчура, – Це великий, інертний процес, який підпорядковується законам ринку, але вже зараз є очевидним, що Європа рухається у правильному напрямку”.
Розуміння, що роботи попереду багато, є і в самому Євросоюзі.
“Таке збільшення (бюджетів) є недостатнім і не компенсує недостатні інвестиції в минулому, що створило потенціал і промислові прогалини. Тому важливо обговорити з державами-членами, як можна усунути ці прогалини”, – йдеться у відповіді Єврокомісії на запит РБК-Україна.
Крiм того, подекуди стоїть питання кваліфікованих кадрів, збереження інженерної школи, доступу до окремих критично важливих ресурсів.
У ЄС всі ці проблеми розуміють, намагаються їх усунути, але процеси йдуть дуже повільно. Тільки навесні 2024 року Єврокомісія розробила Стратегію розвитку оборонного комплексу. Вона передбачає збільшення закупівель обладнання та зброї всередині ЄС. Крім того, планується виділити флагманські оборонні проекти і забезпечити доступ оборонних компаній до фінансування.
В нинішньому складі Єврокомісії з’явився окремий комісар з питань оборони та космосу – представник Литви Андрюс Кубілюс. Його завдання – координувати втілення стратегії в життя.
Єврокомісія до березня планує представити “Білу книгу” щодо майбутнього європейської оборони. Очікується, що цей документ стане основою для прийняття державами-членами необхідних рішень вже у червні на плановому саміті Євросоюзу.
Важливою у цьому плані була неформальна зустріч лідерів Євросоюзу 3 лютого, у Брюсселі, присвячена питанням оборони.
“По факту, ця зустріч говорить про реалізацію зовсім інших підходів у розвитку оборонно-промислового комплексу Європи. Там з’явилася зовсім нова фраза “Україна буде отримувати допомогу стільки скільки треба і тим, що Україні потрібно”. Тобто, нове керівництво Європи розуміє нинішню ситуацію. Більше того, вони не говорять більше “якщо”, а кажуть як вирішувати перше, друге, третє, четверте”, – відмітив Роман Безсмертний.
Також планується посилити співпрацю з тими членами НАТО, які не входять до Євросоюзу. Крім США, це зокрема Канада, Велика Британія, Норвегія. Як відповіли РБК-Україна в Єврокомісії, посилення європейської оборони зробить НАТО сильнішим.
Ще більший акцент робиться на узгодженості зусиль різних країн-членів. Крім того, однією з цілей ЄС є підтримка держав-членів у виконанні їхніх національних і міжнародних зобов’язань, особливо тих, які взяті перед НАТО.
“Для забезпечення координації на регулярній основі організовуються міжштатні обміни з Міжнародним секретаріатом НАТО, зокрема для визначення питань, які вимагатимуть подальших роз’яснень або втручання. Як було оголошено в Європейській оборонно-промисловій стратегії, розширена співпраця з НАТО з питань оборонної промисловості забезпечується спеціальним структурованим діалогом, розпочатим у 2024 році”, – йдеться у відповіді на запит РБК-Україна.
Ще минулого року голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що у європейський оборонно-промисловий комплекс необхідно інвестувати 500 мільярдів євро протягом найближчих років. Андрюс Кубілюс менш амбіційний – у грудні він закликав закласти на оборону близько 100 мільярдів євро у наступному семирічному бюджеті ЄС.
Але знайти таку суму – завдання непросте, особливо на тлі можливої торгової війни зі США, що може сильно вдарити по європейських економіках. Знайти кошти можна, збільшивши дефіцит бюджетів у країнах-членах ЄС. Проблема в тому, що бюджетні правила ЄС не дозволяють країнам надміру його збільшувати. Втім, за даними Politico, фон дер Ляєн планує дозволити збільшувати дефіцит, як виняток саме для оборонних видатків.
В контексті приватних виробників зброї розглядається ще кілька варіантів:
Це загальна концепція, однак щодо деталей є багато розбіжностей.
По-перше, де закуповувати обладнання для нових оборонних підприємств. Це можна робити всередині Євросоюзу – і тоді це матиме більший ефект. Услід за великими підприємствами, будуть розвиватися менші – їх підрядники. Однак тоді нарощування оборонних потужностей буде повільнішим. За такий підхід виступає, зокрема, Франція.
Польща, Нідерланди та Німеччина – за те, щоб купувати обладнання поза межами ЄС. Тоді частина коштів природньо піде за межі Євросоюзу, але нові оборонні потужності можна буде створити швидше.
Ще одне джерело суперечок: яким чином залучати країни, що не входять у ЄС: Великобританію, Норвегію, Канаду, а також США. З одного боку, можна розвивати більш-менш автономний європейський ОПК, який буде менш залежним від вибриків Трампа. З іншого – залучення США до нових оборонних проектів – це спосіб задобрити нового господаря Білого дому.
Ринок озброєнь суттєво відрізняється від будь-якого іншого. Ззовні здається, що це звичайний конкурентний ринок: багато постачальників і багато країн-покупців. Проте на мікрорівні ситуація зовсім інша.
“У компанії, яка виробляє озброєння, зазвичай є лише один клієнт – уряд. Так само й уряд за багатьма номенклатурними позиціями має лише одного постачальника, оскільки вигідніше уніфікувати логістику, технічне обслуговування та життєвий цикл спроможностей під одну платформу на десятиліття”, – пояснив Ємчура.
Це робить ринок оборонної промисловості унікальним, де співпраця між державою та промисловістю є ключовою. І саме тому найбільшим стимулом для інвестицій в оборону є чітка і довгострокова політика урядів.
“Багаторічні оборонні бюджети, стабільні замовлення та підтримка через урядові програми створюють необхідну базу для розвитку. Для приватного сектору додатковими мотиваціями є податкові пільги, державно-приватні партнерства та сприяння експорту”, – наголосив Ємчура.
А для обох секторів критично важливим є прозоре планування, яке дозволяє не лише виробляти сучасне озброєння, але й забезпечити його ефективне обслуговування та інтеграцію на багато років вперед. І тут немає простих рецептів, усе одночасно і просто, і складно.
В теорії можна було б запланувати витрати наперед і гарантувати принаймні частину контрактів, але ситуація дуже динамічна. Технології змінюються, характер війни еволюціонує, і те, що було актуальним ще півроку тому, може втратити цінність через появу нових технологій у противника.
“На мою думку, найбільшим стимулом буде регулярний, відкритий та чесний діалог між замовником і постачальником, а також дотримання домовленостей обома сторонами”, – резюмував Ємчура.
Як не дивно, у цій ситуації Європу може врятувати Україна. Так само як на полі бою Сили оборони знищують російські війська, аби вони не напали на країни ЄС, у сфері ОПК українські підприємства вже стали важливою частиною європейської оборонки.
Існують два важливі чинники, які зближують Україну із ЄС у військово-промисловій сфері. Перший – це український досвід ведення сучасної війни. Другий – прагнення українських оборонних компаній масштабуватися, а цього без регулярного експорту й сталого доступу до фінансування досягти досить важко.
Якщо у ЄС є кошти, але немає виробничих потужностей, то в Україні часто навпаки – потужності з’явилися, особливо, у приватному секторі, але держава не завжди має кошти. За даними урядового проекту ZBROYARI, українські виробники здатні виготовити втричі більше озброєння та військової техніки, ніж може закупити бюджет.
Вихід – у прямих закупівлях європейськими партнерами української зброї для потреб Сил оборони. Першою такий підхід запропонувала Данія, але згодом до неї долучилася низка інших країн – у минулому році за “данською моделлю” Сили оборони отримали зброї майже на 538 млн євро.
В подальшому мова може йти про трансфер технологій та ліцензійне виробництво української зброї за кордоном чи тристоронні договори, коли частина продукції йде країні-партнеру, а решта Україні.
Вже зараз розуміння що робити є, але бюрократичні процеси у ЄС можуть відтягувати навіть найкращі ініціативи на роки. Звісно, щось по мірі своїх сил і бюджетів намагається зробити кожна країна окремо. Та загалом у нинішній буремній ситуації зволікання загрожує фатальними наслідками.
При написанні матеріалу використовувалися дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Європейського оборонного агентства, заяви президента України Володимира Зеленського, голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, єврокомісара з питань оборони і космосу Андрюса Кубілюса, матеріали ARD, Європейської правди, Politico, Financial Times, відповідь Єврокомісії на запит РБК-Україна та коментарі керівника сектору “Оборонна політика” Офісу ефективного регулювання BRDO Тараса Ємчури.
Міністерство оборони України розширює цифрові можливості для військовозобов’язаних. Відтепер через мобільний застосунок Резерв+ можна подати запит та отримати електронне направлення на військово-лікарську комісію (ВЛК) — без необхідності особистого відвідування територіальних центрів комплектування (ТЦК).
Реалізація сервісу відбулася у співпраці з Міністерством оборони України, Міністерством охорони здоров’я, Генеральним Штабом ЗСУ та за підтримки Офісу ефективного регулювання BRDO.
Як отримати електронне направлення?
Невдовзі можливість отримати електронне направлення стане доступною і для тих, кому вручили паперову повістку на ВЛК.
«Ми даємо військовозобов’язаному можливість не ходити до ТЦК, не збирати папірців. Якщо всі дані вже є в системі, вони мають бігати замість людини. Це перший етап великої реформи ВЛК, яку ми реалізуємо у 2025 році. Наша мета — створити зручну і прозору систему ВЛК. Щоб цей процес працював зрозуміло, справедливо, в інтересах військовозобов’язаного», – зазначила заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко.
Для запуску цієї функції Міністерство оборони України затвердило зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України та ініціювало зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, які підтримані Урядом.
Це перший крок масштабної реформи ВЛК, яка не лише цифровізує процеси, а й робить їх зрозумілими, швидкими та зручними для військовозобов’язаних.
Наступний етап реформи передбачає інтеграцію інформаційних систем Міністерства оборони та Міністерства охорони здоров’я. Восени 2025 року військовозобов’язані зможуть самостійно обирати медичний заклад для проходження ВЛК через Резерв+.
Як обʼєднати можливості українських інноваційних компаній та створити простір для спільної роботи та обміну досвідом? Читайте в авторській колонці Олександра Напольських, експерта Офісу ефективного регулювання BRDO спеціально для Економічної Правди.
Інновації рухають країни вперед. Вони рятують життя, полегшують повсякденні процеси, стимулюють економічне зростання, стають незамінними в багатьох сферах.
В Україні ми бачимо інновації у використанні дронів, штучного інтелекту та ведення війни за допомогою програмного забезпечення. Це ті механізми, які допомагають нашим військовим ефективно вести боротьбу і перемагати на полі бою.
Водночас, виклики, з якими зіштовхнулась наша країна, не обмежується полем бою: вони є рушійною силою для інновацій у сфері енергетики, медицини, біопротезування.
Це все стало можливим завдяки науковцям та новаторам. А що буде, якщо акумулювати їхні можливості в одному місці та дати простір для спільної роботи та обміну досвідом? Для цього існують наукові парки. Більше про них та їхній розвиток в Україні далі.
Наукові парки (НП) – це підприємства, які створюють заклади вищої освіти та/або наукові установи спільно з бізнесом.
НП стимулюють інноваційний розвиток країни, адже об’єднують в одному місці новаторські ідеї, ресурси для проведення досліджень та капітал. Це сприяє створенню нових виробничих моделей, конкурентоспроможних продуктів та їхній подальшій комерціалізації.
Сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 37 наукових парків. Лише 5 із них проводять активну господарську діяльність.
Наразі розбудова НП є елементом Стратегії цифрового розвитку інновацій України WINWIN 2030. Стратегію цифрового розвитку інновацій до 2030 року створено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Офісом ефективного регулювання BRDO, за підтримки Проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України».
Секторальні стратегії структуровані за підтримки проєкту Good Governance Fund «Інноваційна екосистема», що фінансується UK International Development.
Зважаючи на те, що більшість закладів вищої освіти та наукових установ належать державі, то наукові парки є легальним механізмом для плідного державно-приватного партнерства.
Вони прискорюють впровадження наукових ідей у виробництво, підтримують інноваційне підприємництво та залучають приватний капітал, необхідний для фінансування прикладних досліджень. Тобто таких, які вже завтра можуть бути застосовані в реальному секторі економіки. Самі по собі наукові знання чи інноваційні рішення не мають реальної цінності, допоки вони не впроваджені у виробництво або не використовуються споживачами як повсякденні інструменти.
За наявної моделі здійснення прикладних наукових досліджень, бізнесу вигідніше запросити науковця до себе в штат або отримати послугу від нього напряму, не залучаючи заклади вищої освіти (ЗВО) або наукові установи (НУ). Це є наслідком високого фіскального навантаження та забюрократизованих процедур державних освітніх та наукових установ. Як результат, науковець просто відкриває ФОП та йде у бізнес. Це спричиняє значне вимивання інтелектуального капіталу з української науки.
Наукові парки стають базою для створення потужної інноваційної інфраструктури, розвитку наукоємних стартапів, ЗВО та НУ, сприяють зростанню інтелектуального капіталу та продуктивності праці.
Запропонована реформа наукових парків створить умови для співпраці бізнесу та науки на зручних ринкових умовах.
Попри всі переваги НП як майданчика для взаємодії науки та бізнесу, формування НП як інституцій в Україні не відбулося. Причини такі:
Відповідно, покращити ефективність НП можна за двома основними векторами змін.
Перша ключова зміна – це зменшення податкового навантаження на НП. Друга – дерегуляція діяльності та вдосконалення нормативно-правових актів. Законопроєкти для запровадження цих змін були розроблені Міністерством освіти і науки спільно з Міністерством цифрової трансформації й Офісом ефективного регулювання BRDO.
Наразі триває громадське обговорення – ознайомитися із текстом законопроєкту, а також надіслати свої зауваження і пропозиції до нього можна на вебсайті МОН.
Які очікувані результати імплементації змін для держави та громадян?
Ми говоримо про користь змін для самих наукових парків, але що ж це зробить для держави? За попередніми експертними розрахунками BRDO, це:
За даними Державної митної служби України, протягом 2021-2023 років наукові парки не імпортували обладнання, товарів і послуг. Це означає, що запровадження митних пільг не призведе до втрат у бюджеті.
Але з митними пільгами наукові парки зможуть закуповувати дороговартісне обладнання, яке дозволить створювати нові продукти та технології. Щодо податкових надходжень, то наразі лише кілька наукових парків активно працюють, і сума сплачених податків є незначною (до 5 млн грн на рік).
Запровадження пільг дозволить:
Тому запровадження пільг допоможе створити умови для їхнього розвитку, що в майбутньому призведе до суттєвих фінансових надходжень та економічного зростання.
Наукові парки можуть стати не лише економічним, але й соціальним проривом, який закладе основу для сталого зростання країни у довгостроковій перспективі. В Україні є потужний науковий потенціал, який може створювати конкурентноздатні продукти та послуги, приносити користь країні та репрезентувати її на міжнародних майданчиках. Тож необхідно розвивати те, що маємо, створювати умови для молоді, яка хоче працювати в науці, реалізовуючи свій потенціал саме в Україні.
Співавторка: Марія Краснощок, консультантка МОН з розвитку інноваційної екосистеми та міжнародної НТІ співпраці від проєкту UIHERP Світового Банку