Тепер Україна є членом “енергетичного Євросоюзу”: 16 березня наша енергосистема офіційно приєдналася до енергосистеми ЄС. Експерти сектору “Енергетика” Офісу ефективного регулювання BRDO вітають українців з реалізацією надважливого проекту для майбутнього держави та пояснюють, які вигоди завдяки цій події отримають вітчизняні споживачі та виробники. За оцінками Всесвітнього банку,  економічні переваги синхронізації складуть приблизно 1,5 мільярда доларів щорічно.

Синхронізація з енергомережею континентальної Європи ENTSO-E планувалася протягом останніх 5 років як складова частина Угоди про асоціацію Україна – ЄС. Цієї зими, в рамках процесу інтеграції, вітчизняна енергосистема мала відпрацювати щонайменше три доби в ізольованому режимі. Існував ризик зриву проходження цих тестувань у зв’язку з низькими запасами вугілля на складах ТЕС та ТЕЦ. Ніхто не очікував, що 24 лютого, одночасно з початком ізольованої роботи об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, розпочнеться війна.

Попри всі ризики та ускладнення, українська енергетична система витримала випробування. Вони не позначилось на надійності та стійкості її роботи.

Вже 27 лютого оператори енергосистем континентальної Європи отримали запит від Укренерго на екстрену синхронізацію, яку підтримали міністри енергетики країн ЄС. 11 березня оператори енергосистем ЄС дійшли висновку, що умови для аварійної синхронізації були виконані Україною, і завершили аварійну синхронізацію 16 березня.

Над тим, аби забезпечити технічну готовність української енергосистеми до синхронізації, наші енергетики працювали з 2017 року. Від початку війни Росії проти України, тобто двадцять днів поспіль, українська енергосистема працювала  ізольовано та стабільно. Незважаючи на військову агресію та критичні умови функціонування,  частота в мережі не виходила за межі нормативних значень. 

Що означатиме вступ до “енергетичного Євросоюзу” для українців?

Синхронізація ОЕС України з ENTSO-E дає нові перспективи з точки зору балансування енергосистеми, збільшення потужності сонячних та вітрових електростанцій, операційної безпеки та об’єднання ринків електроенергії, а також зменшує залежність України від країни-окупанта.

Український споживач помітить переваги від синхронізації ENTSO-E у своїй платіжці за електроенергію, коли перші дешевші кіловат-години потечуть з Європи в Україну.

Український виробник відчує вигоду, коли перші кіловат-години будуть продані споживачам Європи. 

Загалом, Україна відтепер зможе вільно торгувати з Європою електроенергією, що дозволить уникнути дефіциту та значних коливань цін. 

Як правило, Україна продає більше електроенергії, ніж купує. Всесвітній банк прогнозує, що щорічні економічні переваги від синхронізації енергосистеми України з ENTSO-E становитимуть приблизно 1,5 мільярда доларів.

Вступ України до ENTSO-E гарантуватиме дотримання учасниками енергетичного ринку чесних правил поведінки. Тож для іноземних компаній це буде вагомим сигналом для інвестування в розбудову української енергетичної галузі та промисловості після перемоги у війні.

Звертаємося до компаній, що продають системи білінгу та інше обладнання російським операторам, припинити свій бізнес у росії. 

Білінг (BSS/OSS система) – це система, що дозволяє автоматизовано вести облік спожитих послуг, списувати гроші, формувати бухгалтерію на основі цих даних, управляти мережами і процесами. Хороший білінг (сучасний, гнучкий, з постійною підтримкою від виробника) дозволяє швидко запускати нові продукти. Білінг є мережею різноманітних модулів (часто від різних виробників) для різних продуктів.

У росії досі працюють такі компанії:

Закликаємо ці компанії припинити будь-який бізнес із росією – країною-терористом, що цинічно і підло напала на Україну без оголошення війни і без будь-якого приводу, а тепер вбиває мирних мешканців ракетами й авіабомбардуваннями.

Звертаємося також до наших підписників – копіюйте цей текст, розсилайте зі свого боку, поширюйте. Чим більше буде звернень, тим більший шанс, що нас почують.

Під час війни продовольча безпека держави набуває критичного значення. Щоб забезпечити максимальну інтенсивність сільськогосподарського виробництва в цих умовах, Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт № 7178.

Законопроект дозволить аграріям оперативно отримати якнайповніший доступ до сільськогосподарських угідь нашої держави для успішного проведення посівної кампанії.

Чому це важливо?

Встановлені сьогодні для мирного часу процедури надання у користування земельних ділянок с/г призначення державної та комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності, є тривалими в часі, потребують ухвалення низки послідовних рішень розпорядниками земель, організації та проведення земельних аукціонів тощо.

Крім того, в умовах воєнного стану, коли Державний земельний кадастр, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не функціонують, а також не надаються адміністративні послуги, надання земельних ділянок державної та комунальної власності сільськогосподарським товаровиробникам за звичайною процедурою фактично унеможливлене. Підготовлені для передачі у користування на земельних торгах ділянки залишаються не наданими.

У постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій в Україні перебуває близько 724 тис. га сільськогосподарських земель, які в силу незадовільного фінансово-економічного стану значної частини цих землекористувачів, відсутності посівного матеріалу, матеріально-технічного забезпечення тощо можуть у 2022 році не використовуватися або використовуватися із низькою ефективністю.

Якими будуть результати ухвалення законопроєкту?

Ухвалення законопроекту дозволить спростити набуття прав користування на такі земельні ділянки, зокрема:

Документ розроблений за участі експертів Офісу ефективного регулювання BRDO.

Сподіваємось на якнайшвидше ухвалення документа українським парламентом.

BRDO продовжує звертатися до міжнародних компаній, які ще не пішли з ринку РФ, із закликом припинити співпрацю з країною-окупантом. 

Звертаємося із цим до керівництва компанії Ашан. Французький текст нижче.

Французька компанія Ашан – одна з небагатьох міжнародних компаній, які досі працюють в РФ і стверджують, що працюватимуть і надалі попри санкції. Під приводом “своєї відповідальності як працедавця перед своїми співробітниками в РФ” компанія продовжує заробляти гроші у країні-вбивці і платити їй податки, таким чином спонсоруючи подальшу збройну агресію РФ проти України і вбивства українців. 

Ми, експерти незалежного аналітичного центру BRDO, переконані, що керівництво компанії Ашан усвідомлює звʼязок між податками, які компанія сплачує російському уряду, і кількістю випущених РФ ракет, які падають на голову цивільним українцям. 

Закликаємо Ашан долучитися до бойкоту Росії як країни-агресора. Зараз компанія може втратити певні доходи від російського ринку, але якщо продовжить там працювати, то в результаті втратить як російський (через його швидку неплатоспроможність), так і український ринок. Адже сьогодні весь світ оцінює такі дії бізнесу як підтримку тероризму, підтримку війни в центрі Європи. 

Сподіваємося, для керівництва Ашану має значення репутація компанії і вони ухвалять морально правильне рішення. 

 

 

BRDO continue d’appeler les entreprises internationales qui n’ont pas encore quitté le marché russe à cesser de coopérer avec le pays occupant.

Nous faisons appel à la direction d’Auchan à cesser de coopérer avec le pays occupant.

Auchan, une entreprise française, est l’une des rares entreprises internationales encore actives en Russie et affirme qu’elle continuera à fonctionner malgré les sanctions. Sous prétexte de “votre responsabilité en tant qu’employeur envers vos employés en Russie”, vous continuez à gagner de l’argent dans le pays tueur et à lui payer des impôts, finançant ainsi l’agression armée continuée de la Russie contre l’Ukraine et le meurtre d’Ukrainiens.

Nous, les experts du centre analytique indépendant BRDO, sommes convaincus que vous êtes conscients du lien entre les impôts que vous payez au gouvernement russe et le nombre de missiles tirés par la Fédération de Russie qui tombent sur des civils ukrainiens.

Nous vous exhortons à rejoindre le boycott de la Russie, le pays agresseur. Certes, vous pouvez perdre des revenus du marché russe, mais si vous continuez à y travailler, vous perdrez à la fois les marchés russe (en raison de son insolvabilité rapide) et ukrainien. Après tout, aujourd’hui, le monde entier considère des telles actions des entreprises comme le soutien du terrorisme, le soutien de la guerre au cœur de l’Europe.

Nous espérons que la réputation de votre entreprise est importante pour vous et que vous prendrez une décision moralement correcte.

Органи державної влади зможуть користуватися хмарними ресурсами закордоном для безпечного функціонування інформаційно-комунікаційних систем і публічних електронних реєстрів.

Парламент вже ухвалив у цілому законопроєкт №7152, розроблений експертами BRDO спільно з Міністерством цифрової трансформації України за підтримки проєкту EU4Digital, який фінансується Європейським Союзом.

Користуватися хмарними ресурсами зможуть також органи місцевого самоврядування і державні й комунальні підприємства, установи й організації.

Державна інформація і її резервні копії зможуть розміщуватися на серверах, які перебувають за межами адміністративно-територіальних кордонів України. Це убезпечить українські державні інформаційні системи від російських кібератак, а громадяни України отримають кращий захист своїх даних і державних електронних сервісів.

Зазначимо, що коло держав і субʼєктів, в яких можливе таке хмарне розміщення, обмежується. Так, забороняється використовувати хмарні ресурси і центри обробки даних, що розташовані на тимчасово окупованій території України, належать чи розташовані у Росії, а також у країнах чи субʼєктах, діяльність яких підпадає під дію Закону України “Про санкції”.

Офіс ефективного регулювання офіційно звернувся до компанії Leroy Merlin із закликом припинити співпрацю з росією – країною-агресором, що знищує українські мирні міста і вбиває українських дітей. Особливо наголошуємо на важливості зупинення уже існуючих підприємств компанії на території країни-окупанта.

Компанія Leroy Merlin не надала жодної офіційної позиції стосовно російського вторгнення в Україну і офіційно не заявила, що слідуватиме запровадженим США і ЄС санкціям щодо росії, як це зробило вже багато поважних міжнародних компаній — як великих, так і малих. 

У Європі по всіх містах бойкотують російські товари й послуги, а також відмовляються від співпраці із країною-терористом і від постачання на її територію своєї продукції. Натомість ЗМІ пишуть, що Leroy Merlin і далі продовжуватиме свою діяльність у росії в обхід міжнародних санкцій, навіть більше — збирається зайняти нішу тих постачальників, для яких власна репутація важливіше кривавих грошей країни-окупанта і які пішли з російського ринку.

В Україні багато магазинів Leroy Merlin, так само багато і клієнтів цієї мережі. Коли Україна переможе у цій війні, Leroy Merlin втратить величезний європейський ринок, що буде розвиватися небаченими темпами. 

Проте сьогодні ще є нагода зробити правильний вибір і припинити будь-яку співпрацю з країною-агресором. 

BRDO звернувся із листом до керівництва німецького концерну Siemens із закликом припинити співпрацю з росією – країною-агресором, що знищує українські мирні міста і вбиває українських дітей. ОФіс наголосив також на важливості зупинення уже існуючих підприємств компанії на території країни-окупанта.

 

Компанія Siemens іще з часу окупації росією українського Криму в обхід міжнародних санкцій допомагала російським окупантам. Поставивши у Криму газові турбіни свого виробництва, Siemens допомогла окупантам налагодити генерацію електроенергії після припинення її постачання з материкової України.

 

Надалі компанія постачала насоси свого виробництва у Крим, що, у свою чергу, допомогло у забезпеченні водою військових об’єктів окупантів.

 

Зазначимо, і електроенергії, і води вистачало на потреби місцевих мешканців. Siemens допомогла виключно окупантським військам у забезпеченні їх електроенергією і водою, чим підтримувала цими ресурсами окупаційний режим.

 

На теперішній момент Siemens AG заявили, що припиняють створення нового бізнесу з росією і зупиняють міжнародні поставки. З поправкою, що місцеві дочірні підприємства продовжать свою роботу, а також і надалі будуть надаватися послуги із обслуговування. 

 

Компанія стверджує, що буде надавати пожертви до Червоного Хреста, щоб допомогти у подоланні гуманітарної катастрофи в Україні.

 

Але це так не працює – однією рукою вести бізнес із країною-вбивцею, а іншою – надавати грошову допомогу її жертвам, слідуючи світовим гуманітарним трендам. Про репутацію Siemens AG у часи Другої світової війни і співпрацю із нацистським режимом відомо багато. Зараз у компанії є нагода зберегти свою репутацію і не повторювати помилки минулого.

 

Ми закликаємо концерн Siemens AG:

1) зупинити роботу своїх підприємств в рф; 

2) припинити постачання матеріалів та комплектуючих на свої дочірні підприємства в рф.

 

Також закликаємо світову спільноту, зокрема США і ЄС, запровадити санкції на постачання в рф конкретних видів продукції

 


15 березня Siemens AG відповіли і зазначили, що компанія припиняє співпрацю з росією, міжнародні і внутрішні поставки, а працюватимуть лише місцевий сервіс і обслуговування у суворій відповідності до санкцій.

 

#infographics

Україна є світовим лідером експорту зернових, соняшникової олії, меду, курятини та інших продуктів харчування. Кожна п’ята тонна української пшениці йде на випічку хліба та хлібопродуктів в країнах Близького Сходу, Африки та Південно-Східної Азії.  Двадцять відсотків експортованої кукурудзи годує тваринництво та птахівництво Італії, Іспанії та Португалії.  

Якщо російське вторгнення триватиме надалі, це унеможливить їх виробництво та експорт. Більше того, сукупний обсяг експорту зернових України та Росії складає близько 29% світового ринку. Однак обидві країни будуть неспроможні його забезпечувати: ми – через війну, яку розв’язав на українській території окупант, Росія – через застосовані до неї санкції. 

Наскільки критичною є ситуація і чи не спровокує вона в результаті обвал глобальних ринків продовольства? Сьогодні розповідає Ірина Грузінська, керівниця сектору “Сільське господарство” Офісу ефективного регулювання BRDO.

 

Захищеність життєвих інтересів громадянина, зокрема, безперешкодний доступ до продуктів харчування є гарантованим пріоритетом будь-якої країни світу. Україна, як і інші цивілізовані держави світу, на своєму національному рівні створює всі умови для забезпечення потреб населення доступністю продовольства, якістю та безпечністю продукції та вільного доступу до природних ресурсів. На жаль, для Росії вбереження людства від голоду виявилося неактуальною задачею.

Україна є світовим лідером з виробництва та експорту зернових, зернобобових та олійних культур, та посідає топові позиції в структурі імпорту таких країн, як Китай, Єгипет, Індонезія, країни ЄС, Туреччина, Пакистан, Бангладеш, Марокко, Туніс, Саудівська Аравія, Корея, Лівія та інші. Врожай 2021 року був рекордним та досягнув понад 106 млн тонн. Інші топові позиції нашого експорту — соняшникова олія, мед, курятина. 

На ринок вже зараз впливають невизначена політична ситуація та поставки продукції в портах Чорного моря. Як приклад, за інформацією Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), лише протягом останніх тижнів індекс цін на зернові збільшився на 3%, зокрема, вартість пшениці зросла на 2,1 %, порівняно з минулим місяцем. За умови подальшого військового вторгнення Росії про виробництво та експорт продуктів харчування з України можна буде забути взагалі. 

Забути можна буде і про російський продовольчий експорт. Застосовані до Росії санкції унеможливлюють укладання нею зовнішньоекономічних контрактів, тож невдовзі без її зернових залишаться як мінімум 123 країни світу. Те, що нападом на Україну Росія нашкодила сама собі, здається справедливим, але водночас агресор ставить під загрозу продовольчу безпеку усього світу: сукупний обсяг експорту зернових двох країн складає близько 29% світового ринку, і війна не дозволить його забезпечити. При нестабільності світових кліматичних умов, важко спрогнозувати  рівень врожаю в країнах-партнерах, які мають також значну частку на ринку продовольства та не зможуть повністю замістити український ринок. 

Ситуація може спровокувати обвал глобальних ринків продовольства. Через російську агресію цивілізований світ не зможе досягнути Цілей сталого розвитку ООН, зокрема однієї з них – “Подолання голоду”. Проблеми полягатимуть не лише в здорожчанні продовольства, а й в його фізичній нестачі. Важко навіть спрогнозувати, якими наслідками це може обернутись та до яких соціальних проблем призведе. 

Які заходи наразі вживає Україна?

Щоб збалансувати внутрішню потребу в продуктах харчування в Україні, Уряд заборонив експорт до інших країн великої рогатої худоби, м’яса з неї та їстівних субпродуктів, жита, вівса, гречки, проса, цукру та солі. На експорт пшениці, кукурудзи та м’яса курей запроваджено автоматичні експортні ліцензії. Всі інші види аграрної продукції можна вільно експортувати. 

Такі обмеження є законодавчими інструментами регулювання, які застосовуються в разі значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, що мають вагоме значення для життєдіяльності України. Таким чином, наша країна забезпечує себе продовольством під час війни. За умови повідомлення відповідного комітету Світової організації торгівлі про запровадження таких інструментів протягом 60 днів ці дії не суперечать нормам міжнародних зобов’язань в рамках угод  Європейського союзу та СОТ. 

Незважаючи на війну, українці вже готуються до початку посівної кампанії, яка перебуває під великою загрозою. Учасники агропродовольчого ринку визначають 1 квітня як “точку неповернення” — це критична дата для початку весняно-польових робіт. 

За прогнозами експертів BRDO, з урахуванням перехідних залишків та за можливості засіяти хоча б 30% площ України, наша держава зможе забезпечити потребу у внутрішньому споживанні. Проте нестача ресурсів (в першу чергу — паливно-мастильних матеріалів, які аграрії передали на забезпечення військових дій),  відсутність поставок засобів захисту рослин та добрив, насіннєвого матеріалу, проблеми з логістикою, подорожчання ресурсів, нестача працівників, відсутність фізичної можливості проводити польові роботи можуть призвести до продовольчої кризи, особливо в країнах з низьким рівнем доходу, постачальником продовольства для яких є ринок України. 

Ми закликаємо цивілізовані країни мобілізувати всі можливі ресурси, щоб зупинити військову агресію Росії проти України. На стабільну роботу нашого агропромислового комплексу розраховує весь світ, а ми розраховуємо на його підтримку.

Насамкінець, дуже важливими є болючі економічні санкції й тотальна ізоляція Росії на міжнародній арені. Зокрема, відреагувати та виключити Російську Федерацію з членів організації має орган ООН, який ми вже згадували в цьому тексті — Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Основним завданням ФАО є боротьба із голодом, а отже, в її лавах не місце країні, яка становить загрозу продовольчій безпеці світу.

Опубліковано на Delo.ua

Розповідаємо детальніше про можливі загрози та даємо відповіді на основні запитання.

Існує загроза, що окупанти можуть бути вивести з ладу об’єкти зв’язку, точки обміну трафіком, а також вузлові станції. У такому випадку працюватимуть мережі лише тих операторів, які мають більше резервних чи альтернативних каналів зв’язку, зокрема своїх каналів безпосередньо закордон. 

Якщо таких атак не буде, то зв’язок залишиться, але постане питання стабільності і якості роботи операторів в цей період.

Якщо збої в енергопостачанні будуть тривалими, то мережі всіх операторів на всій території України будуть працювати з перебоями. У всіх операторів є свої генератори, але надовго їх не вистачить. Швидше за все, вони використовуватимуться для захисту об’єктів інфраструктури. Але це окреме питання. У випадку із відсутністю електропостачання абонентські пристрої не будуть працювати так само.

Якщо безпосередньо біля вас перестане працювати базова станція, то у вас виникнуть проблеми з якістю і стабільністю роботи мережі.

У Києві зосереджено більшість станцій і вузлів зв’язку. Невже все так централізовано? 

У Києві дійсно розташовані основні вузли. Щодо інтернету і точок обміну трафіка, то вони теж розташовані в основному у Києві. Теоретично можуть бути проведені спецоперації щодо виведення з ладу цих об’єктів, однак наразі ці ризики не справдились. Більше того, оператори зв’язку зараз вживають заходів щодо розміщення резервних систем управління мережами в безпечних локаціях. Проте важливо сказати, що в 2014 році такі ситуації були. Кабельні колодязі підпалювалися і виводилися з ладу.

А як із кабельним інтернетом — тут менше ризиків, що він припинить роботу?

Тут ситуація стабільніша, тому що у нас близько 2000 операторів по всій країні, що надають послуги інтернету, малих і великих. У них теж є альтернативні маршрути, а декілька десятків операторів у нас мають свої захищені канали безпосередньо закордон, і в цьому випадку зв’язок буде більше стабільним, а ситуація менш критичною, порівняно з мобільним інтернетом.

Проте незважаючи на окремі аварії, і мобільний, і фіксований зв’язок працюють достатньо стабільно на територіях, де не ведуться бойові дії. На територіях ведення бойових дій відновлення роботи мереж ускладнено через небезпеку для ремонтних бригад і відсутність електропостачання. На територіях, контрольованих військами РФ, часто виводяться з ладу базові станції мобільного зв’язку. Назагал, фіксований зв’язок працює стабільніше.

Якщо ми говоримо загалом про країну, наскільки відключення або нестабільний зв’язок може на щось вплинути?

Інтернет використовується зараз у всіх галузях. Тому банки будуть працювати з перебоями, великі інфраструктурні об’єкти залишаться без зв’язку, і це проблема. Решта галузей будуть паралізовані без інтернету.

А як між собою будуть комунікувати органи державної влади?

У влади є свої захищені мережі. Ці послуги надає Держспецзв’язку – державний орган, який забезпечує захищеним зв’язком інші державні органи. Отже, ці окремі мережі працюватимуть безперебійно.

Чи може супутниковий зв’язок бути альтернативою, на яку одразу переключаться ті, кому треба підтримувати зв’язок?

Завдяки супутниковому зв’язку надаються послуги і голосового зв’язку, і послуги супутникового інтернету. Це один із альтернативних варіантів. Однак наразі в Україні розпочала роботу компанія Starlink і вже доставила перші термінали. Цей продукт дає більш високоякісний доступ до Інтернету, ніж звичайні супутникові телефони, проте не варто очікувати, що під час військових дій термінали Starlink будуть доступні у вільному продажу. Наразі вони розподіляються між військовими та органами влади для забезпечення стабільного зв’язку.

Уявімо, що інтернет зникає, мобільний зв’язок теж. Що б ви порадили людині, яка запитує себе – що я можу зробити, як підготуватись до цього?

Передусім, необхідно забезпечити себе портативними приладами, які варто тримати зарядженими. А щоб не втратити зв’язок і мати змогу спілкуватися з людьми, радимо встановити будь-який додаток, який використовує Wi-Fi та Bluetooth технології для побудови P2P мереж.

Чи можуть рації бути доцільним варіантом, щоб спілкуватися між собою?

Цивільні радіостанції широко використовуються військовими з обох боків, тому не варто розраховувати на те, що їх можна буде придбати в магазині через два тижні після початку війни. Крім цього, є ризики подавлення їх роботи чи прослуховування розмов засобами РЕБ та РЕР.

А чи складно зараз відновити стаціонарний телефонний зв’язок у квартирах і купити апарат?

Сьогодні можуть бути проблеми і затримки з підключенням до фіксованого зв’язку навіть у тих регіонах, де бойові дії не ведуться.

 

Що робити, якщо у вашій місцевості тимчасово зникне покриття вашого оператора? Нижче інструкція, як підключити послугу «національний роумінг»:

Енергетичний фронт є одним із найважливіших наразі, що дозволяє підтримувати оборону і життєдіяльність українських міст. Забезпечити безперебійне енергопостачання нам можуть допомогти наші союзники.

Вугілля

Наразі стабільність енергетичної системи підтримується завдяки АЕС,  гідрогенерації, а також ТЕС та ТЕЦ.

Для стабільної роботи теплової генерації використовується переважно вугілля. Власний видобуток України доповнюється імпортованим вугіллям, щоб повністю закрити потреби у цьому виді палива.

Проблема: джерела та шляхи постачання вугілля наразі є ненадійними, адже:

Рішення: 

  1. Створити нові транспортні коридори через країни ЄС (морські порти ЄС → залізнична мережа ЄС → українська залізнична мережа), забезпечивши поставки вугілля.
  2. Забезпечити свободу судноплавства в Чорному морі, серед іншого – шляхом  силової деблокади портів України.
Нафтопродукти

Україна є імпортозалежною по цій товарній позиції. У 2021 році імпорт нафтопродуктів з Білорусі та РФ становив близько 64% від усіх потреб нафтопродуктів.

Під час війни та після її завершення Україна імовірно більше не імпортуватиме нафтопродукти з РФ та РБ.

Проблема: попит на нафтопродукти перевищує пропозицію.

Рішення:

  1. Забезпечити достатні обсяги імпорту нафтопродуктів з країн ЄС не лише залізничним сполученням, а й іншими транспортними шляхами.
  2. Забезпечити поставки сирої нафти і нафтопродуктів з інших країн для збільшення обсягів внутрішньої переробки.
  3. Забезпечити фінансування реконструкції Одеського НПЗ, що наразі є державним підприємством, або розпочати процес приватизації його стратегічному інвестору з ЄС/США/інших країн-партнерів, з умовою його модернізації та гарантованих щорічних обсягів виробництва. НПЗ є зручним логістичним вузлом для постачання каспійської (у першу чергу, азербайджанської) нафти танкерами.
  4. Фінансувати роботи зі збільшення потужності Шебелинського НПЗ.
  5. Розглянути можливість реконструкції існуючих/будівництва нових НПЗ на місці інфраструктури, яка раніше використовувалася закритими на сьогодні НПЗ (Херсонський, Лисичанський), у разі повернення у власність держави цих НПЗ або їх територій.
  6. Створити мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів для використання у часи надзвичайного чи воєнного стану.
Природний газ

Власний видобуток цього палива в Україні не покриває потреби підприємств і населення. Фактичне споживання природного газу в Україні у 2021 році становило 26,8 млрд м3, у той час як власний видобуток – близько 20 млрд м3.

Для балансування попиту Україна використовує імпорт газу з ЄС, зокрема віртуальний реверс. ​​«Віртуальний реверс» передбачає обмін природним газом між операторами газотранспортних систем, коли фізично газ через кордон не переміщається, а сторони здійснюють взаємозалік. Технологічно можливий обсяг імпорту газу в Україну з ЄС становить до 35 млн м3 на добу, або близько 10 млрд м3 на рік.

Проблема: у разі припинення транзиту російського газу через ГТС України, імпорт газу може бути ускладнений, а віртуальний реверс – неможливий.

Рішення:

  1. Забезпечити безперебійний імпорт газу з боку ЄС у разі припинення транзиту природного газу через ГТС України.
  2. Створити й розширити маршрути фізичного постачання LNG в Україну.

Матеріал опубілковано на UBR