За матеріалами Економічна правда

Зміни торкнуться тільки великих промислових споживачів. Для населення та малого бізнесу ринок поки не працюватиме.

У рамках взятих на себе міжнародних зобов’язань Україна повинна реформувати свій енергетичний сектор відповідно до вимог Третього енергетичного пакета.

У квітні 2017 року парламент ухвалив закон “Про ринок електричної енергії”, основні статті якого почали діяти на початку 2019 року.

Основна зміна — у споживача з’являється право вибору постачальника послуг, тож покупець зможе укласти угоду з продавцем дешевшої електроенергії. З огляду на суперництво, у споживача потенційно з’являться різні варіанти вибору тарифу.

Наприклад, якщо людина на дачі користується електрикою тільки у вихідні, то постачальник може запропонувати низький тариф на поставку в суботу й неділю. За погодженням із споживачем постачальник також зможе дистанційно управляти споживанням, наприклад, вимкнути кондиціонер. Так цей ринок працює в ЄС.

Однак поширити нові правила на побутовий сектор в Україні поки нереально.

По-перше, наш ринок ще тільки формується. Наразі відбувся поділ обленерго на оператора системи розподілу та постачальника електроенергії. Повторюється ситуація на ринку газу, коли облгази формально поділили на операторів мереж і постачальників, але для побутового споживача нічого не змінилося.

По-друге, побутові споживачі субсидуються коштом промисловості. Ціна електрики для населення становить 0,9-1,68 грн за кВт-год, для бізнесу — 1,9-2,4 грн за кВт-год. Незалежний трейдер (не обленерго) не зможе продавати електрику людям за пільговим тарифом, бо витрати йому не компенсуються, а це 30% ринку.

У переважній більшості країн Європи побутові споживачі платять більше, ніж промислові та комерційні, адже в них менші обсяги споживання, з ними складніше працювати і в них більш нерівномірний графік споживання. Підприємства ж працюють за прогнозованим та більш рівним графіком, тому для них ціна нижча.

У ЄС таким чином частково стимулюють свою економіку. У нас же соціальні міркування превалюють над економічною логікою.

У промисловому секторі України давно працюють незалежні постачальники, які обслуговують великих споживачів. Іноді це компанії, афільовані з підприємствами-споживачами. Їх створили самі заводи, щоб заощадити на витратах, закладених у тарифах обленерго на поставку. На великих обсягах споживання навіть економія 1% дає помітний ефект. Ці постачальники і стануть першими трейдерами на ринку.

Вони вже почали “бігати” за великими споживачами, щоб зібрати для себе портфель клієнтів. Однак і в оптовому сегменті (сегменті генерації) ринок не почне повноцінно працювати до липня. Поки що всі постачальники купують електроенергію на оптовому ринку.

З 1 липня повинен почати роботу ринок двосторонніх договорів, і постачальник з великим обсягом споживання зможе домовитися з генерацією про більш вигідну ціну. Однак існує ймовірність, що ціна буде неконтрольовано зростати.

Щоб не зіткнутися з кризою платежів і бути готовими до відкриття ринку, до старту змін необхідно скасувати перехресне субсидування і вирівняти тарифи для промисловості та побутових споживачів, піднявши ціну останнім на 20-30%.

Наскільки зростуть тарифи після повного відкриття ринку електроенергії — ніхто не знає. У певні години, якщо ми справді відкриємо ринок, зростання тарифу може сягати 300-350%. Для малого та середнього бізнесу це за межею виживання.

Виправити ситуацію можна було б завдяки імпорту електроенергії. На сусідніх енергетичних ринках в певні години електрика коштує менше, ніж в Україні. На жаль, такий імпорт на етапі запровадження ринку технічно неможливий.

Чи зможе влада у рік виборів сказати електорату, що в нього зростуть тарифи не тільки на газ, а й на електрику? Сумнівно. Швидше за все, тарифи для побутових споживачів у 2019 році залишаться без змін.

Щоб хоч якось компенсувати негативні наслідки, Верховна Рада повинна ухвалити рішення про обслуговування побутових і невеликих непобутових споживачів за соціальним тарифом і призначити для цього державного постачальника.

На газовому ринку ця функція покладена на “Нафтогаз” і на виділених з облгазів постачальників. На ринку електроенергії таким суб’єктом може стати “спеціальний постачальник”. При цьому необхідно зобов’язати визначену генерацію продавати цьому спеціальному постачальнику електрику за фіксованим соціальним тарифом.

Це означає, що, незважаючи на всю “реформу”, найближчим часом ринок електроенергії для малого бізнесу та населення так і не відкриється. Однак за нинішніх умов це може бути навіть плюсом, а не мінусом.

Думки, висловлені у цій публікації, відображають винятково точку зору автора та не обов’язково збігаються з позицією представництва ЄС в Україні.

Що спільного між перевізником, що везе вас на роботу, стоматологом, у якого ви поставили пломбу, і ветеринаром, що вилікував вашого кота? Щоб працювати в Україні, всі вони мають отримувати ліцензії.
 
Сфера ліцензування – це окремий лабіринт державного регулювання, повний заплутаних, нелогічних, тупикових, а також архаїчних вимог. Ну уявіть, що ви власник охоронної фірми, сплатили за ліцензію на розрахунковий рахунок Державного казначейства, хочете працювати, платити податки. Будьте готові скрізь тягати з собою незрозумілий папірець, платіжку для підтвердження, інакше ліцензію у вас можуть відібрати.
 
Таких недосконалостей в сьогоднішньому регулюванні багато. В середньому один підприємець витрачає 8000 грн на ознайомлення з вимогами ліцензування, підготовку пакету документів тощо. Надалі ці витрати можуть зрости мінімум вдвоє. І таких підприємців в Україні понад 160 тисяч.
 
BRDO спільно з Мінекономрозвитку і ДРС пропонує вдосконалити процедуру ліцензування і готує зміни до Закону “Про ліцензування видів господарської діяльності”. Це призведе до економії 960 млн грн в рік. Наш план простий:
 
▶️ заборонити вимагати у підприємця документи, що підтверджують внесення плати за видачу ліцензії, та заборонити анулюватиліцензію, якщо він за неї не сплатив;
▶️ зупиняти дію ліцензії в повному обсязі або частково;
▶️ визначити порядок відновлення ліцензії, що була зупинена та порядок оскарження такого рішення, тощо.
 
Правило, якого ми дотримуємося: якщо можна зекономити бізнесу час та гроші, це варто зробити. Сподіваємося, рішення буде підтримане на найближчому дерегуляційному Кабміні і вже незабаром опиниться в сесійній залі парламенту.

Мета проектного семінару: удосконалення правил з організації та проведення архітектурних, містобудівних та мистецьких конкурсів в Україні та процедур замовлення проектної документації за їхніми результатами на основі міжнародного та українського досвіду, увідповіднення правил до міжнародного конкурсного законодавства.

Від BRDO участь у заході візьме експерт сектору «Будівництво» BRDO Ірина Бардасова. BRDO – Офіс ефективного регулювання виступає офіційним партнером семінару.

Ініціатор: Координаційний центр забезпечення взаємодії із Кабінетом Міністрів України при Президентові України

Співорганізатори: Міністерство культури України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Партнери: німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH», BRDO – Офіс ефективного регулювання, Національна спілка архітекторів України.

Захід відбудеться 11-12 лютого.

Більше інформації за посиланням: https://www.facebook.com/Ukrarchpublicprocurement/

 

Про це повідомила Олена Шуляк, керівник сектору «Будівництво»  BRDO під час Конференції «Просторове планування. Як будуть розвиватися громади?». Також, вона зазначила, що це непоганий результат, але цього ще не достатньо. У відкритому доступі  повинні бути всі чинні містобудівні документації.

 «На сьогоднішній день, на 100% на єдиний державний веб-ресурс  pmap.minregion.gov.ua/  записи внесли: Вінницька, Волинська, Рівненська, Запорізька, Одеська, Дніпропетровська та Сумська області.  А от Хмельницька,  Чернівецька, АР Крим та Львівська області часу на занесення інформації так і не знайшли, тож, ще є над чим працювати», – підкреслила Олена Шуляк.

Також, Олена Шуляк зазначила, що на єдиному державному веб-ресурсі  pmap.minregion.gov.ua/   працюють 24 регіони України та м.Київ, зареєстровано 370 користувачів ресурсу  та внесено записів по 20 тисячам адміністративно-територіальних одиниць про містобудівну документацію.

 Під час заходу відбулось дві дискусійні панелі: «Інтереси та проблеми громад  при просторовому плануванні» та «Перспективи розвитку топографії,  землеустрою та містобудування для просторового планування»,  під час яких разом з найкращими фахівцями обговорили живі кейси щодо випадків, коли проблематика наявності чи відсутності просторового планування вплинула на розвиток громад і міст.

Так, наприклад, поговорили про відродження та розбудови регіональних аеропортів. Зокрема, летовища в м.Ужгород, яке не може повноцінно функціонувати через те, що прилеглі земельні ділянки віддані під житлову та комерційну забудову. Не оминули й просторове планування Київської області. Зокрема, йдеться про випадок коли в одному із сіл області, а саме селищі Бузова, бійцям АТО були виділені земельні ділянки, які фактично непридатні для освоєння, бо вони виділені всупереч проекту окружної дороги навколо міста Києва.

– Рік тому ми започаткували портал, який дозволяє моніторити такі речі. Варто зазначити, що Київська область сьогодні  більш активно працює в цьому напрямку і вже внесла дані на78%. Але ще є над чим працювати, – резюмувала Олена Шуляк.

«Інвестор сьогодні хоче прогнозованих і простих правил. І ресурс  РМАР, на якому у вільному доступі знаходиться наявна містобудівна документація, вам в цьому допоможе. Це унікальний проект, завдяки якому громада, бізнес та влада зможуть знаходити необхідну інформацію тут і зараз», – зазначив Голова BRDO Олексій Гончарук.

заступник керівника Посольства Нідерландів Майкі ван Колдам зазначила:

Дмитро Живицький зазначив, що Відкрите просторове планування необхідно поділити на дві частини: просторове планування і відкрите просторове планування :.

Олександр Шамота секретар міської ради Полтави поділився досвідом м.Полтава:

Ірина Озимок розповіла про іноземний досвід Сполучених Штатів Америки та країн Європи.

– Вивчаючи досвід іноземних країн, перш за все я звернула увагу на гнучкість планів місцевості, відкритість та доступність  просторового планування та облаштування територій. Відповідно, у них в кожне місто країни легко дістатись.  Навіть у маленьких містах добре розвинена інфраструктура, в тому числі функціонують аеропорти, від маленьких-регіональних до великих інтернаціональних хабів. Україні до цього ще далеко, але сподіваюсь, що крок за кроком Україна  вийде на високий рівень і просторове планування стане нормою, на якій ґрунтується майбутнє міст і громад.

Довідково:

Проект Відрите просторове планування рМАР впроваджується BRDO за технічного сприяння проекту МАТРА та підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Проект покликаний полегшити пошук та доступ до містобудівної документації в Україні через єдиний державний веб-ресурс http://pmap.minregion.gov.ua/

Полтора года назад стартовал проект «Открытое пространственное планирование» (PMAP), призванный консолидировать градостроительную информацию. Property Times расспросил эксперта Офиса эффективного регулирования (BRDO) Олега Пилата о результатах проекта и его будущем.

— Что успели сделать за полтора года?

— Начали с исследования о состоянии дел с бумажной документацией, которая комплексно описывает окружающее пространство. Внимательно изучили ситуацию с топографическими материалами, «комплексной» землеустроительной документацей и градостроительной документацией. Большинство из этих материалов оказались устаревшими, менее 2% из них находилось в публичном доступе в електронном виде. Вместе с тем, даже устаревшие, эти документации все еще оставались действующими. Поэтому их опубликование так же важно, как и публикация новых материалов. С исследованием можно ознакомиться — здесь.

Далее нами был подготовлен цикл статей об открытости таких документаций, проблемах их разработки и применения. Это придало некий импульс работам, направленным на их публикацию, а также позитивно отобразилось на развитии региональных кадастровых систем (с помощью которых градостроительная документация также публикуется в форме геоинформационных слоев).

Паралельно создавали веб-ресурс — http://pmap.minregion.gov.ua/, который для простоты и краткости назвали PMAP. Этот ресурс создавался при сотрудничестве с Сумской областной администрацией. Сначала руководитель службы градостроительного кадастра Сумской области изучил техзадание на розработку PMAP, затем он поэтапно высказывал предложения по разработке PMAP, а мы шаг за шагом их реализовывали. К концу весны 2018-го PMAP был готов для использования. К началу осени представители всех обласных администраций подключились к этому веб-ресурсу и начали его постепенное наполнение.

PMAP основывается на простом механизме: если градостроительная документация публикуется в Интернете, ссылка на ней обязательно указывается в PMAP. Польза веб-ресуса в том, чтобы каждый человек по любому населенному пункту в Украине мог проверить, есть ли действующая граддокументация и опубликована ли она в Интернете, просмотреть ее графические и текстовые материалы. Тем самым понять для себя, как община планирует использовать ту или иную местность. Или же что можно, а что нельзя строить на интересующей его территории.

— Как происходит наполнение данными ресурса?

— На первом этапе о граддокументации по каждой административно-территорильной единице (АТЕ) указываются минимальные данные: вид и год утверждения. Таких данных сейчас в PMAP cодержиться уже более 52% (от количества всех АТЕ). Динамику наполнения PMAP этими данными можно посмотреть в разрезе областей и районов. Информация о наполнении PMAP обновляется каждый день.

Второй этап — непосредственно публикация граддокументации в Интернете. Именно эти работы технологически наиболее сложны, при их проведении возникает много вопросов и нужно учитывать много факторов.

Возьмем, к примеру, вопрос «какие материалы нужно публиковать?». У нас с 60-х годов неоднократно менялись требования к разработке граддокументаций, и как уже упоминалось, многие из таких норм действуют до сих пор. В результате еще с советских времен для разных територий Украины накопились различные наборы графических и текстовых документов. В зависимости от уровня админединицы (область, район, населенный пункт), также есть разграничение на виды документаций, которые содержат не идентичный перечень графических данных в различном масштбе. Кроме того, не все виды данных можно публиковать. До сих пор запрещено публиковать информацию об источниках водоснабжения и объектах гражданской обороны.

До сих пор запрещено публиковать информацию об источниках водоснабжения и объектах гражданской обороны

При публикации тоже не все просто. В зависимости от уровня знаний пользователя возникает потребность публикации данных в разных формах. Например, ГИС-специалисты хотят, чтобы данные были выложены в векторном виде с геопривязкой в системе координат УСК-2000 и возможностью их свободного скачивания. Простым гражданам наоборот легче воспринимать копии бумажных материалов в хорошем качестве.

Для того чтобы соориентировать органы местной власти в решении вышеуказанных вопросов, 15.08.2018 Минрегион принял приказ № 220 Об утверждении требований к структуре и формату опубликования сведений градостроительных документаций в сети Интернет, который был разработан совместно с участниками нашего проекта.

Чтобы охватить большинство подобных вопросов, нами также разработана методика опубликования граддокументации в Интернете. Были учтены предложения СБУ, Госспецсвязи, институтов Укрндпицивилбуд и Гипроград, а также предложения областных архитекторов. Сейчас мы ожидаем предложений к методике от Минрегиона и Агентства электронного правительства. После их получения мы доработаем методику и разместим ее для общего пользования.

— Много ли уже опубликовано градостроительной документации? Что и где уже можно посмотреть?

— За период работы проекта было опубликовано более 4 тыс. градостроительных документов. В большинстве случаев это генеральные планы населенных пунктов, схемы планирования районов и областей. В крупных городах все чаще публикуют детальные планы территорий в необходимом объеме.

Часто опубликованы только графические материалы, поскольку текстовые материалы готовились еще в советское время и существенно устарели. Граддокументации, разработанные с 2000-х годов, публикуются с текстовой частью чаще.

Конечно, хотелось бы, чтобы было опубликовано больше документов, но учитывая, что пару лет назад информация о них вообще не относилось к открытым данным, это уже неплохой результат.

— Какие области лидируют?

— Большее количество публикаций можно найти в Днепропетровськой, Винницкой, Киевской, Запорожской, Львовской, Одесской, Ровненськой и Сумской областях. Собственно, на примере и практике этих первопроходцев, мы и подготовили методические рекомендации, которые теперь смогут послужить руководством для других регионов, которые только начинают аналогичные работы.

Результаты работ по наполнению pmap — это прежде всего заслуга региональных и местных команд в сфере градостроительства и градкадастра, которые, в хорошем понимании слова, «горят» своей работой. С другой стороны, немаловажна роль их руководителей, которые понимают, что дальнейшее развитие общества и экономики не может происходить в «закрытом режиме».

Самое важное, чего удалось достичь: ментальное желание «закрытости» сейчас пропадает у руководителей на местах. Даже руководители региональных органов, которые изначально насторожено относились к инициативам открытости, сейчас показывают хорошую динамику опубликования граддокументаций.

Самое важное, чего удалось достичь: ментальное желание «закрытости» сейчас пропадает у руководителей на местах

— Приведите примеры практической пользы публикации граддокументаций.

— Только за последнию неделю лично у меня было несколько примеров обращения к публичной граддокументации.

Первый пример: знакомый хотел купить конкретный земельный участок для усадебной застройки в Киеве. По его мнению, это был хороший вариант. Он решил посоветоваться со мной, я проверил соответвующие данные в открытом доступе. Оказалось, согласно утвержденного детального плана территории, через этот земельный участок должна проходить автомобильная дорога. Знакомый земельный участок так и не купил. А если бы и купил, у него могли возникнуть как минимум неудобства в связи с проектом новой дороги.

Второй пример тоже имеет отношение к транспортной инфраструктуре. Земельные участки вокруг аеропорта Ужгорода еще в давние времена раздали для жилой и комерческой застройки. Теперь на взлет и посадку в этом аеропорту самолеты могут заходить только со стороны Словакии, что уменьшает его транспортную пропускную способность. Сам же аеропорт не может разшириться на несколько полос, хотя и имеет такую потребность. Если бы охранные зоны аеропорта были бы в открытом доступе, возможно такой ситуации не произошло.

В течении многих лет таких кейсов накапливается тысячи. Публичные и частные интересы постоянно пересекаются. Цель градостроительной документации как раз и состоит в том, чтобы подобных ситуаций возникало как можно меньше. Достигать такого эффекта будет легче, если размещать граддокументацию в открытом доступе.

— Итак, сейчас портал наполнен чуть более чем наполовину. Какие у проекта «Открытое пространственное планирование» планы на будущее?

— Первое, что нужно сделать — довести заполнение PMAP необходимыми данными до уровня 80-85%. Все 100% сейчас собрать не получится, учитывая временно-окупированные територии. Но достичь уровня 80% вполне возможно за несколько месяцев.

Затем нужно разработать аналитические функции PMAP, с необходым APІ и сервисом пакетной загрузки всех данных о граддокуменации по территории Украины. Такие функции станут полезными для понимания профессиональной общественностью количества действующих в Украине граддокументаций, уровня их актуальности и публичности.

Далее нам нужно интегрировать PMAP в состав Градостроительного кадастра государственного уровня. Есть проблема: градкадастр государственого уровня до сих пор не создали. Но над этой проблемой мы тоже работаем. В декарбре 2018 года вместе с лучшими специалистами по вопросам градкадастра мы создали экспертную группу при Общественном совете Минрегиона. Сейчас эта экспертная группа активно нарабатыват необходимые инициативы и материалы. О результатах ее работы можно будет более предметно сказать в конце 1 квартала 2019 года.

Это пока планы на ближайшее время. Есть и более стратегические планы, но о них еще рано говорить. Могу лишь вас заверить, что в будущем все будет гораздо открытей, удобнее и конечно же, интересней.

Беседовала Оксана Гришина

BRDO виступить партнером Open Mind Conference – першого в 2019 році заходу у сфері нерухомості в Україні, що об’єднає близько 200 представників експертних та бізнесових кіл.

В рамках конференції учасники проаналізують актуальний стан галузі, обговорять питання інвестиційної привабливості та перспектив різних секторів нерухомості, визначать вектори інвестицій та напрямки розвитку і диверсифікації девелоперського бізнесу.

Зокрема, керівник сектору «Будівництво» BRDO, засновник і генеральний директор Midland Development Ukraine Олена Шуляк виступить учасником першої Сесії конференції «Інвестиції в Україну: під впливом локальних та глобальних факторів» з оцінкою реформ в Україні та їхнім впливом на бізнес-середу та інвестиції.

У діловій програмі конференції також візьмуть участь представники девелоперських і консалтингових компаній, інвестиційних фондів, державних органів, галузевих організацій, фінансових установ, юридичних фірм:

 

Дата і місце: 11 лютого 2019 р., Premier Palace Hotel (м. Київ)

Організатор заходу – Commercial Property

 

З питань партнерства і реєстрації:

[email protected], +38 (099) 932 85 46

[email protected], +38 (097) 265 04 36

 

Голова BRDO Олексій Гончарук візьме участь в роботі Ukraine House Davos в рамках Всесвітнього економічного форуму 2019. Минулого року Український дім відвідало 5000 людей. Цьогорічна тема – “Ukraine: Creativity, Innovation, Opportunity”. Організатори та гості розкажуть лідерам світового бізнесу про інвестиційні, технологічні та креативні можливості нашої країни з тисячолітньою історією.

Олексій Гончарук візьме участь в панелі 24 січня: Ukraine: Fertile Ground for Responsible Investing? спільно з:

Модератор дискусії – James Hart, Partner, Hillmont Partners.

Всесвітній економічний форум (ВЕФ) — міжнародна неурядова організація, яка базується в Женеві, діяльність якої спрямована на розвиток міжнародної співпраці. Місією організації є «прагнення до поліпшення стану світу шляхом залучення бізнесу, політичних, академічних та інших лідерів суспільства у формуванні глобальних, регіональних, галузевих і повісток дня». Щорічна зустріч під егідою Форуму проводиться в Давосі (Швейцарія, крім того Форум виступає організатором ділових заходів в різних країнах).  Зустріч об’єднує близько 2500 вищих керівників бізнесу, міжнародних політичних лідерів, обраних інтелектуалів і журналістів, щоб обговорити найбільш актуальні питання, що стоять перед світом.

22 січня 2019 року набирає чинності постанова «Про затвердження ставок плати за нестандартне приєднання потужності та ставок плати за лінійну частину приєднання на 2019 рік».

Завдяки оновленій методиці розрахунку вартості підключення інвестори зможуть відкривати нові виробництва в Україні за спрощеною процедурою. Ключовий момент  з боку регулятора – НКРЕКП – контролюватиме підключення користувачів обленерго до мереж за прозорими ставками і у визначені строки.

За словами керівника сектору «Енергетика» BRDO Олексія Оржеля, зміни чекають і на споживачів, які не підпадають під стандартні умови підключення. Адже відтепер рішення НКРЕКП жорстко фіксуватимуть ставку входу для підключення нового споживача, а не так як було до цього, коли розцінки встановлювались на основі технічних умов, які часто були надмірними для бізнесу, що призводило до необхідності “домовлятись” про оптимізацію переліку технічних заходів. Прийняття цієї постанови – важливий крок на зустріч бізнесу в Україні.

У Фінляндії програмування вивчають з початкової школи. У Каліфорнії, Ізраїлі, Китаї та Німеччині вже тестують безпілотні автомобілі. Чи не час Україні зосередитися на інноваціях?
Обсяг торгів пар криптовалюта / гривня на основних біржах складає 2 млн дол. на добу. Розмір українського сегмента майнінгу складає 100 млн дол. на рік. ICO проектів з українськими засновниками/командами – понад 100 млн дол. за 2017-2018 роках.
І всі ці обсяги існують в умовах правової невизначеності та постійних проблем з банківським обслуговуванням. Щоб виправити ситуацію, BRDO підготував Концепцію державної політики у сфері віртуальних активів.
Сподіваємося, протягом місяця документ буде винесено на Кабмін. Але прогнози оптимістичні. Проект Концепції підтримали дві визначних компанії:
А Міністерство юстиції надало офіційний висновок, що документ відповідає законодавству України.
Просимо Уряд про підтримку і тримаємо кулаки!

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затвердила методику формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу електричної енергії. Чи буде подолано корупцію у цій сфері?

Як без нервів і хабарів швидко приєднатися до електромереж? – запитає авторка і ведуча програми “Коло доброчесності” UA: Українське радіо Наталя Соколенко у керівника сектору “Енергетика” BRDO Олексія Оржеля і голови Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса.

 

 

 

 

Поки країна плавно входила в робочий ритм нового року, Кабмін на своєму засіданні 10 січня підготував чергову перемогу. Міні-революцію здійснено у сфері лабораторних досліджень харчових продуктів, що проводяться в порядку державного контролю.

Вже незабаром їх зможуть проводити не лише державні, а й приватні лабораторії. Держава відмовляється від жорсткої монополії у сфері державного контролю та делегує окремі повноваження суб’єктам приватного права. Таким чином, створено умови для появи конкуренції між приватними та державними лабораторіями та зниження вартості відповідних досліджень. У підсумку це дозволить оптимізувати мережу державних лабораторій та заощадити кошти платників податків, які витрачаються на систему контролю безпечності харчових продуктів.

Для мінімізації ризиків фальсифікації досліджень Урядом одночасно затверджено критерії, яким мають відповідати уповноважені лабораторії (одним з них є дотримання спеціальної процедури забезпечення об’єктивності досліджень), а також порядок перевірки державою діяльності уповноважених лабораторій. Отже, ще один важливий елемент європейської моделі забезпечення безпечності харчових продуктів впроваджено!

Реформа харчової сфери набрала гарного темпу і є своєрідним бета-тестером інноваційних рішень в багатьох аспектах української інспекційної системи. BRDO і далі уважно стежитиме та підтримуватиме прогресивні кроки в напрямку побудови ризик-орієнтованої моделі контролю харчових продуктів за європейським зразком.

Разом з цим, BRDO у минулому році працював над аналізом проблем рину молока (Зелена книга «Регулювання ринку молока»), а наразі працює над аналізом ринку м’яса. В цих дослідженнях, питання делегування та уповноваження приватних лабораторій визначено як одним з елементів ефективної системи державного контролю відповідно до європейських практик.

Ринок м’яса дуже важливий для України і має великий потенціал. Проте за останні 5 років поголів’я великої рогатої худоби зменшилося на 19%, а свиней – на 21%.

BRDO розпочав перегляд ринку м’яса. Чверть регуляторних актів на ринку неактуальні й суперечливі, а регулювання не розв’язує проблеми ринку. Найважливіші проблеми, на думку експертів сектору “Сільське господарство” BRDO: поширення африканської чуми, складність ідентифікації та реєстрації тварин, м’ясна продукція нелегального походження і сумнівної якості, недієвість контролю за безпечністю продукції та недостатній рівень кооперації на ринку тощо.

Щоб провести найбільш грунтовний системний аналіз проблем ринку м’яса (яловичини та свинини), причин їх виникнення та знайти рішення, нам важливо почути вашу думку. Запрошуємо до Публічного діалогу, заповнюйте анкету та долучайтеся до консультацій!

Саморегулювання як форма управління та самоконтролю підприємців зменшує адміністративний тиск на бізнес, сприяє підвищенню стандартів діяльності, а отже – кращому захисту інтересів споживачів. Так це працює в світі.

В Україні можливо створити саморегулівну організацію лише в 15 сферах, у 4 з яких відсутнє належне врегулювання порядку створення й роботи. Офіційно в нашій країні визнано лише 24 саморегулівні організації. Смішні цифри, чи не так?

Тим більше, десятки об’єднань та асоціацій, що мають ознаки саморегулівних, виконують аналогічну функцію, не можуть отримати офіційний статус, оскільки для них це не передбачено законодавством.

Аби стимулювати зміни в цій царині, в серпні минулого року, було ухвалено план заходів з реалізації Концепції саморегулювання в Україні, який розроблений BRDO спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі.

Наразі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило Проект Закону України “Про саморегулівні організації”.

BRDO готове долучитись до його доопрацювання, але нам важливі Ваші відгуки і коментарі щодо цього проекту. Їх можна залишити тут.

Останні два роки ринок доступу до нафтогазоносних надр в Україні був заблокований, а це втрати коштів та репутації в очах інвесторів. Причина – законодавчі суперечності, перетин інструментів доступу до надр: угодами про розподіл продукції (УРП) та аукціонами. Експерти BRDO підготували грунтовне дослідження ситуації на ринку, проаналізувавши обидва підходи: https://regulation.gov.ua/dialogue/energetika/47-rinok-nafti

Так от, Угоди про розподіл продукції (УРП) є традиційним інструментом державно-приватного партнерства, однак поки ми маємо негативний досвід його застосування. Протягом 2007-2013 років УРП було укладено для 8 ділянок надр, але на жодній з них видобуток вуглеводнів так і не розпочався.

Дієвішим механізмом розподілу прав на надра є аукціони. Але проблема в тому, що вони не застосовуються державою в достатньому обсязі: 84% спецдозволів у 2013-2017 роках надавалось без аукціону, у 2017 році жодного аукціону не відбулося. Лише у жовтні 2018 року Держгеонадра на аукціоні продало дві ділянки газоносних надр.

Згідно із заявами учасників ринку, затримка з проведенням аукціонів мала місце, зокрема й у зв’язку з підготовкою найбільш цікавих для ринку ділянок надр до конкурсів УРП. Тобто, суперечності законодавства призвели до блокування розвитку ринку майже на 2 роки.

Як не допустити таких ситуацій в майбутньому? Наші експерти, виходячи з аналізу ринку, пропонують змінити процедуру відбору ділянок, щодо яких може укладатись УРП, встановивши чіткі критерії:

▶ До УРП допускаються ділянки, спецдозволи на які 3 або більше разів не були продані на аукціоні;
▶ До УРП допускаються ділянки в важкодоступних зонах (освоєння континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, ділянок в зоні ООС);
▶ До УРП допускаються ділянки зі складними умовами видобування (розробка сланцевих запасів, виснажених родовищ).

Вся решта ділянок має віддаватися на прозорі аукціони. Україна має бути привабливою для інвесторів, процедура стати відкритою, а бюджет наповнюватися грошима!

Вже незабаром ми презентуємо більш детально всі висновки та пропозиції, які витікають із дослідження. Слідкуйте за новинами.

Цілих 14 міст з усієї України вже на платформі https://sbc.regulation.gov.ua/! Це означає, що окрім загальних покрокових інструкцій, вони локалізовані з урахуванням місцевих особливостей!

Локалізувати інструкцію для свого міста дуже легко, наш офіс допоможе консультаціями. Також ми створили для кожного міста на платформі свій онлайн кабінет.

Кожне місто адаптувало під себе від 1 до 103 кейсів, щоб спростити життя бізнесу. Молодці. Далі буде тільки більше, закликаємо інших приєднуватися!