31 січня 2019 року відбудеться конференція «Просторове планування. Як будуть розвиватися громади?». Під час заходу поговоримо про доступність та якість містобудівної документації, яка є основою забудови територій та планування розвитку міст.

Проводиться в рамках спільного проекту BRDO та Мінрегіону «Відкрите просторове планування», за підтримки Посольства Нідерландів в Україні.

Проект покликаний полегшити пошук та доступ до містобудівної документації в Україні через єдиний державний веб-ресурс http://pmap.minregion.gov.ua/

Під час конференції заплановано дві панельні дискусії: «Інтереси та проблеми громад при просторовому плануванні» та «Перспективи розвитку топографії, землеустрою та містобудування для просторового планування»

Спікерами на заході будуть:

Лев Парцхаладзе, заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;
Олена Шуляк, керівник сектору будівництво BRDO;
Олександр Колотілін, в.о. голови Держгеокадастру;

Яніка Мерило, в.о. заступника мера м. Дніпро;

Дмитро Живицький, керівник апарату Сумської ОДА;

Іван Фурсенко, заступник керівника Всеукраїнської асоціації сільських селищних рад;

Ігор Райков, власник та керуючий директор ТОВ «Інгер-Град», засновник школи UrbanLand.PM;
Олег Пілат, керівник проектної групи “Відкрите просторове планування”;
Ірина Озимок, Керівник програми місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund.

Реєстрація* за посиланням: https://goo.gl/EFpZwt

*Організатори залишають за собою право відмовити в реєстрації

Чекаємо на вас за адресою: м.Київ, вул.Велика Васильківська 55, Klitschko EXPO.

За матеріалами Економічна правда

8 січня набрав чинності наказ Мінфіну від 26.11.2018 №936 , яким затверджено Положення про Міжвідомчу робочу групу з питань реалізації інноваційних рішень для реєстрації розрахункових операцій (далі – МРГ) .

Завданням МРГ є реалізація рішення Уряду, закріпленого Постановою КМУ від 13.06.2018 № 472 «Про реалізацію відповідного експериментального проекту…». Впровадження спрощених процедур використання касових апаратів, закріплено також у Меморандумі України з МВФ про економічну і фінансову політику від 5 грудня 2018 року, зокрема, шляхом впровадження нових технологій.

Офіс ефективного регулювання приймає активну участь у роботі МРГ та очікує практичної реалізації прийнятих протягом 2018 року рішень щодо спрощення використання РРО, а саме:

• запровадження механізму електронної взаємодії ЦСО та ДФС в процесі реєстрації, ремонту та технічного обслуговування РРО (Постанова КМУ від 13 червня 2018 № 496 «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій»);
• розроблення електронних процедур на всіх етапах реєстрації, перереєстрації РРО за однією заявою (наказ Мінфіну від 20.09.2018  № 773 «Про затвердження Змін до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій…»);
• функціонального розширення та удосконалення електронного сервісу ДФС «Пошук фіскального чеку»;
• Погодження та прийняття законопроекту про зменшення/відміну штрафних санкцій за порушення правил обігу готівки згідно Указу Президента 1995 року.

Закликаємо виробників касових апаратів, розробників спеціалізованого програмного забезпечення, громадські організації та банківські установи до  конструктивної співпраці у питаннях удосконалення умов державного регулювання правил торгівлі в Україні. Відповідні пропозиції просимо надсилати на адресу BRDO: [email protected]

Зайве навантаження на бізнес чи “добробут” населення? Ми переконані, що отримання санітарно-епідеміологічних висновків для товарів, що ввозяться в Україну – це саме про останнє!

Наприклад, для мокасин потрібен один висновок, а вже для кедів – вже інший! Кожен висновок коштує від 3 до 15 тисяч гривень, і якщо одну і ту ж продукцію імпортують 50 компаній, кожна з них повинна отримати висновок, і окрім того, безповоротно надати зразок продукції для проведення експертизи. Такі правила особливо обтяжливі для малого та середнього бізнесу, а загалом виливаються в мільйонні витрати. При цьому продукція, що імпортується, здебільшого вже має подібні висновки з ЄС. Українські чиновники, ймовірно, вважають «що німцю – добре, українцю – смерть»? В результаті компанії несуть додаткові мільйонні витрати, компенсуючи їх у ціні, що сплачують споживачі.

«Для сприяння транскордонної торгівлі непродовольчими товарами було б правильно впровадити досвід ЄС, де не вимагається подібних висновків. На цьому збігаються думки експертів офісу та представників ринку e-commerce.

Вже сьогодні BRDO, в рамках перегляду регулювання ринку e-commerce, розпочинає анкетування для того, щоб виміряти реальні витрати бізнесу від даної обтяжливої процедури. Отримавши ці дані ми будемо домагатися скасування неефективного регулювання!

Відповісти на питання можна https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScLJ1ThUiPMUpkcjIMgNTEkOvRy3x_RQvJODL8LfZJCDKhnhg/viewform

Детально ознайомитись з  результатом системного аналізу ринку е-комерції та виявленою низкою бар’єрів, що перешкоджають розвитку ринку можна за посиланням  https://regulation.gov.ua/book/117-zelena-kniga-rinok-elektronnoi-komercii

Короткострокове бюджетне планування унеможливлює стратегічне фінансове планування та реалізацію масштабних інфраструктурних проектів. Натомість маємо традиційну українську «забаву» – щорічне хаотичне освоєння решти бюджетних коштів наприкінці року. «При однорічному бюджеті всі невитрачені за рік кошти забираються назад на Єдиний казначейський рахунок. Перехід на середньострокове бюджетне планування дозволить відійти від практики «закатування грошей в асфальт разом зі снігом», та більш ефективно витрачати інвестиційні кошти й реалізовувати довгострокові проекти: будівництво доріг, мостів, портів», – відзначає провідний аналітик BRDO Ігор Лавриненко. Середньострокове планування успішно працює у розвинутих країнах ЄС та США і дає змогу компаніям з більшою впевненістю брати участь у тендерах і якісніше реалізовувати проекти, а чиновникам – більш зважено визначати пріоритети бюджетних видатків. Повноцінно запустити процес в Україні поки не вдалося. Сумнівною бачиться успішність справи й у насиченому політичними подіями 2019-му – році президентських і парламентських виборів. Більш розлого про переваги середньострокового бюджетного планування читайте у статті «Фокус» за посиланням https://focus.ua/economics/416158-obeshhannogo-tri-goda-zhdut-kak-srednesrochnoe-byudzhetnoe-planirovanie-povliyaet-na-kachestvo-dorog.html?fbclid=IwAR1Rj3srawwXvtKqdU_W0idlHWwS3q0ItCxnUmlmqEni0YOjjKl63xMCJZ4

[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2019/01/Dajdzhest_December_2018.pdf”]

Вчора НКРЕКП затверджено нові ставки плати за нестандартне приєднання (за потужність і лінійну складову).

Наявність фіксованих ставок дозволить інвесторам прогнозувати свої витрати на приєднання за різних первинних умов (місце розташування земельної ділянки, клас напруги, категорія надійності) та враховувати ці витрати в своїй бізнес-плані.

Проте чи можна вважати затверджені суми новорічним подарунком для економіки? Є факт зростання в той час, коли замовники очікували принаймні не збільшення вартості приєднання.

Враховуючи підвищення вартості Регулятор повинен взяти на себе зобов’язання з контролю за належним та вчасним виконанням приєднання за цими ставками. В іншому випадку, ідея з чіткими ставками за приєднання може бути дискредитована.

По-друге, слід обов’язково та невідкладно розпочати інформаційну компанію для повідомлення замовників приєднання про зміну правил визначення вартості. В першу чергу, треба донести цю інформацію до бізнесу та сподіватися, що ті підприємці, які відмовились від інвестицій через неможливість здійснити приєднання до електричних мереж за прозорими правилами, повернуться.

По-третє, принципи визначення ставок приєднання для об’єктів генерації мають бути змінені. Ставки на приєднання нових об’єктів генерації повинні також формуватися на підставі формульних розрахунків. Визначені за таким підходом ставки мають надавати чіткі сигнали: ставки будуть низькими, де нова генерація потрібна та розвантажує трансформаторні потужності, або ж високими, де нові потужності виробляють електричну енергію, що не споживається за місцем генерації. Застосування цього принципу дозволить вирішити проблеми нерівномірного розподілу генерації та зниження втрат в мережах без прийняття додаткових законодавчих або нормативних актів (вирішити цю проблему намагалися через впровадження спеціальних механізмів зонування будівництва нової генерації, зокрема, й в рамках роботи над законопроектом № 8449 та альтернативних до нього).

За матеріалами УКМЦ

З коштів субвенції Державного дорожнього фонду, закладеної для доріг державного значення, (а це 23 мільярди гривень) станом на 6 грудня використано 89% коштів. В той же час з коштів Дорожнього фонду, призначених для областей (а це 11,5 мільярда гривень) станом на 6 грудня використали 8,6 мільярдів. Про це заявив Віктор Сасін, директор Департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень Міністерства інфраструктури України, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

«Ситуація під кінець року, як ми і прогнозували, суттєво покращилася, оскільки роботи, виконані під кінець будівельного сезону, зараз вже здаються актами. Ми очікуємо, що ця цифра ще покращиться […]. Тотального фейлу по країні не було. Як місцеві адміністрації, так і «Укравтодор» непогано впоралися зі своїми завданнями», – зазначив Віктор Сасін.

Віктор Сасін пояснив, що причини відставання деяких областей на 10-15%, порівняно з найбільш активними, здебільшого організаційні. «Де роботою з тендерами займається якісна команда – усе встигають і система працює добре. Не варто забувати про блокування тендерів з боку підрядників, ми це теж бачили», – деталізув він.

Серед проблемних питань і ризиків, Володимир Тарнай, керівник відділу бюджетної політики Центру «Ейдос» відзначив відсутність прогресу із заходами безпеки дорожнього руху, на які було закладено 5% коштів Дорожнього фонду – з них не використали нічого. Не виділили фінансування на паспортизацію доріг та систему управління якості доріг. Це також великий дисбаланс між витратами на капітальний та поточний і середній ремонти – 11,8 кілометрів доріг та 589 кілометрів відповідно.

«Ми бачимо гігантську перевагу поточного і середнього ремонту. Тут є певні ризики, тому що якщо з капітальним ремонтом ми розуміємо, яким стандартам він має відповідати, з поточним і середнім ремонтом ці стандарти розмиті», – зазначив експерт.

Є проблеми із фінансуванням ремонту комунальних доріг, на які області можуть виділити до 20% коштів зі своєї субвенції. «Судячи з переліків, затверджених облдержадміністраціями, 10 областей виділили на комунальні дороги 0% коштів», – зазначив Вадим Олійник, експерт Проектного офісу секторальної децентралізації. За його словами, на майбутнє варто зобов’язати області виділяти на комунальні дороги не менше 10% коштів, тому що близько 95% з них потребують ремонту.

Водночас, за словами Романа Кокотайла, т.в.о. директора Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської обласної державної адміністрації, зараз дуже зростають кошти місцевих бюджетів, тому вони можуть профінансувати ремонт доріг, не залучаючи для цього кошти Державного дорожнього фонду. Так, у Львівській області з обласного бюджету на комунальні дороги виділили понад 40 мільйонів гривень, самі місцеві бюджети передбачили 75 мільйонів гривень на дороги загального користування місцевого значення.

Володимир Дудченко, начальник управління інфраструктури Сумської ОДА, зі свого боку зазначив, що в умовах обмеженої кількості ресурсу і великої кількості доріг, які потребують ремонту, доцільніше зосереджувати серйозні кошти на декількох найбільш важливих об’єктах, а на решті віддавати перевагу дрібним ремонтам – щоб забезпечити «проїздність».

Владислав Притоманов, експерт сектору транспорту Офісу ефективного регулювання (BRDO), зазначив, що завдання держрегулювання на ринку – встановлення обов’язкових мінімальних вимог до підрядників та якості їхніх послуг. Але ефективний ринок можливий лише за умов чесної та вільної конкуренції. «Сьогодні більше 40% робіт виконують топ-5 компаній, при цьому діяльність кожної з них протягом останніх років сконцентрована лише в конкретних областях. Ще 25% робіт виконуються службами автомобільних доріг у областях. Тому Дорожній фонд необхідно розглядати й як інструмент забезпечення конкурентного ринку між підрядниками, як незалежне від замовника джерело фінансування. У поєднанні із довгостроковим плануванням реконструкції та будівництва як доріг державного так і доріг місцевого значення, стандартизацією кваліфікаційних вимог, тендерних процедур та усунення перешкод для міжнародних підрядників, Україна має всі шанси отримати якісні дороги», – прокоментував він.

За матеріалами Економічна правда

Як зменшити кількість рейдерських атак і для чого потрібен законопроект №9311?

Гібридна агресія, військові дії проти України – це час згуртуватися і захищати малий та середній бізнес – основу економіки. Без економіки в країни не буде грошей ані на патрони, ані на броню.

Одна з ключових проблем українського бізнесу – це рейдерські атаки. З 2013 року в Україні відбулося 1690 рейдерських захоплення, 539 — за останні півтора року.

Про це повідомляє Opendatabot, платформа для роботи з відкритими даними на підставі інформації, наданої Генпрокуратурою.

Звичайно, часто банальне стягнення заборгованості чи примусове виконання контракту окремі підприємці намагаються подати як рейдерські захоплення та позиціонувати себе не як недобросовісних боржників, а як жертв нападу.

Благо, загальновживаної дефініції “рейдерства” не існує, а тому термін намагаються застосувати до абсолютно різних явищ.

Проте навіть якщо виключити випадки квазі-рейдерства, статистичні цифри все-одно вражають та потребують реакції з боку держави.

То що ж робити і як це виглядає в наших реаліях?

Значну чорну роботу при рейдерських захопленнях виконують державні реєстратори, які на підставі сфальсифікованих судових рішень або договорів здійснюють реєстраційні дії, вдаючи, що не розуміють факту підробки.

Іноді реєстратора після серії “вдалих” реєстрацій взагалі не вдається знайти.

Для ідентифікації власника нерухомого майна вказана у реєстрі інформація має вирішальне значення.

Після оформлення ланцюга перепродажів нерухомості (тепер уже колишній) власник стикається з потребою повернути своє право власності від “добросовісного” володільця та цілого ряду перепродавців, яких також доведеться долучати до судового розгляду.

У результаті – необхідність кількарічної судової тяганини, шалені витрати на юридичні послуги, втрачений прибуток та відсутність певності успіху у результаті всіх цих витрат.

Описані вище захоплення власності трапляються уже багато років, однак після появи у законодавстві так званих “акредитованих суб’єктів” рейдерство стало легшим та примітивнішим.

Особливо відзначилися державні реєстратори філій комунальних підприємств, слава та репутація яких примусила підприємців та просто власників дорогої нерухомості ховати свої об’єкти у іпотеках, постійно перевіряти наявність свого права у реєстрі, блокувати реєстраційні дії, або ж просто не вносити своє право у реєстр.

Щоб виправити ситуацію, захистити український та іноземний бізнес, Мін’юст за підтримки бізнес-асоціацій, БРДО та офісу бізнес – омбудсмена розробив законопроект №9311 під неофіційною назвою #РейдерствоСтоп-3.

Одна з ключових норм законопроекту передбачає позбавлення комунальних підприємств права вчиняти реєстраційні дії.

Державні підприємства реєструватимуть лише за наявності документів з електронним підписом, що унеможливить їх підробку завдяки надійній системі ідентифікації особи.

Ми розуміємо, що не всі комунальні і державні підприємства приймали участь у рейдерстві, однак ризики, що генеруються цією системою, за нашими оцінками, перевищують вигоди від аутсорсу реєстраторських функцій у КП та ДП.

Також норми законопроекту надають можливість власникам корпоративних прав та земельних ділянок у односторонньому порядку зафіксувати своє бажання укладати правочини щодо них лише з нотаріальним посвідченням.

Така опція стала компромісом, щоб з одного боку, не накласти тягар нотаріального посвідчення на усіх без винятку, а з іншого – надати власникам, які готові платити кошти заради додаткової безпеки, можливість захистити своє право.

Окрім антирейдерських, законопроект також містить положення про скасування мінімальної ціни за вчинення нотаріальних дій у розмірі не менше 1% від ціни договору – норми, що була запроваджена указом президента ще у 1998 році.

Існування цього обмеження призводить до низки негативних явищ.

По-перше, окремі нотаріуси окрім вартості своїх послуг, продовжують стягувати з клієнтів 1% під виглядом нібито “державного мита”. Що не відповідає дійсності і є нічим іншим як введенням клієнта в оману.

По-друге, існує практика, коли нотаріуси насправді беруть за свої послуги менше ніж 1%, просто повертаючи різницю готівкою або самому клієнту, або посереднику (працівнику банку, рієлтору тощо).

Таким чином, норма про мінімальну ціну все одно не працює, проте створює передумови для виникнення сірих операцій на ринку нотаріальних послуг.

Ми вважаємо, що нотаріуси мають конкурувати між собою чесно. Це найкращий спосіб забезпечити баланс між якістю послуг та ціною на них.

Жодних адекватних підстав для адміністративного цінового регулювання послуг нотаріуса ми не вбачаємо.

Звісно, не буває ідеальних законів і цей законопроект – точно не панацея.

Окрім того, враховуючи його важливість для бізнесу, реєстраторів та нотаріусів, а також надзвичайно короткий термін, протягом якого він готувався, окремі його позиції потрібно додатково продискутувати та, можливо, допрацьовувати.

Проте в процесі дискусій важливо не заговорити його основну суть – протидія незаконному заволодінню власністю, що є важливою складовою бізнес-клімату в Україні.

Тому в цілому ми підтримуємо згаданий законопроект та сподіваємось на таку ж позицію народних депутатів.

Профільні асоціації разом з ЄБА та Офісом Національної інвестиційної ради закликали депутатів прийняти законопроект, що дозволить розвиватися ринку «зеленої» енергетики.

Чи дадуть парламентарі «зелене світло» українській альтернативній енергетиці, дізнаємось вже у цей четвер. Саме на цей день планується винесення на голосування у першому читанні Законопроекту № 8449-д про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Про це розповів Голова Української асоціації відновлюваної енергетики, керівник сектору Енергетики BRDO Олексій Оржель 17 грудня на прес-конференції в прес-центрі УНІАН.

«Проект закону № 8449-д це той законопроект, який став доопрацьованим компромісним текстом з семи запропонованих законопроектів, затвердження якого усі чекають протягом більш як півроку», — наголошує Олексій Оржель, «тому маємо надію, що саме в цей четвер його доля вирішиться вже в першому читанні. І ми зібралися тут, щоб наголосити на важливості його прийняття».

Так, про необхідність якнайшвидших змін у законодавстві розповів голова Держенергоефективності України Сергій Савчук.

«Ми представляємо комплексний і допрацьований законопроект, який зробить енергетику більш сталою і дешевою. І, якщо цей закон буде прийнято вже в цей четвер, то це дасть можливість Україні запрацювати в напрямку аукціонів вже в першому кварталі наступного року. Так, в 2019 році вже будуть проводитися тестові демонстраційні аукціони для налагодження моделі роботи, а з 2020 року всі аукціони проводитимуться на Prozorro», – зазначив голова Держенергоефективності.

Також він підкреслив, що важливим є питання збереження інвестиційного потенціалу країни, адже інвестори не затримаються на непрогнозованих ринках. За словами Савчука, якщо закон не буде проголосований, великі фінансові установи не відкриють можливості кредитування будівництва об’єктів «зеленої» енергетики.

«Ми сподіваємось, що даний законопроект буде проголосований і ми зібралися щоб публічно попросити всі фракції проголосувати за цей надзвичайно важливий для галузі законопроект», — підкреслив Сергій Савчук.

Максим Сисоєв, співголова Комітету ЄБА з палива та енергетики доповнив, що затримання прийняття закону, в першу чергу породжує невизначеність для інвесторів.

«Ми погоджуємося з тим, що дуже обережно треба вводити аукціони. Тому ми ретельно підходили до цих питань і зосередились на лояльності системи до усіх учасників ринку. Наприклад, у ній врахований досвід запровадження аукціонів у європейських країнах, зокрема у Франції. Наразі невизначеність триває більше півроку, що створює проблеми для інвесторів. Через цю законодавчу невизначеність інвестори йдуть в інші країни», — підсумував Максим Сисоєв.

ЄБА звертається до Парламенту щодо найшвидшого прийняття законопроекту 8449-д. Представники Асоціації зазначили, що готові долучатися до його подальшого доопрацювання після прийняття у першому читанні.

«Ми бачили тиск, який йде з міжнародних банків, які прораховують ризики і не заходять на великі проекти і призупиняють фінансування», — пояснює Голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков, — «Для нас головне зберегти інвестиційний клімат. Наш ринок перспективний, проте усіх турбує законодавче підґрунтя».

«Перший крок до змін — це прийняття цього закону. Запропонована дата запровадження аукціонів є необхідним компромісним кроком, оскільки ми запізнилися в частині необхідних змін, адже ці зміни мали бути раніше. Проте, Україна має залишатися країною з прогнозованим законодавством та правилами. Я ще раз закликаю народних депутатів підтримати даний законопроект», — завершив конференцію Олексій Оржель.

За результатами прес-конференції було підписано лист-звернення до Голови Верховної Ради України Андрія Парубія з проханням підтримати законопроект № 8449-д у цей четвер в першому читанні.

17 грудня о 15:30 у Києві в ІА «УНІАН» відбудеться прес-конференція на тему: «Майбутнє  «зеленої» енергетики: аукціони підвищать конкуренцію та здешевлять «чисту» електроенергію для споживачів».

Спікери:

• Сергій Савчук – Голова Держенергоефективності;
• Юлія Ковалів – Голова Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України;
• Олексій Оржель – Голова Української асоціації відновлюваної енергетики, керівник сектору Енергетики BRDO
• Максим Сисоєв– співголова Комітету ЄБА з палива та енергетики
• Андрій Конеченков – Голова Української вітроенергетичної асоціації.

Ключові питання:

– досягнення та плани розвитку відновлюваної енергетики;

– особливості впровадження та переваги аукціонів у відновлюваній енергетиці;

– як зміняться правила гри для інвесторів;

– майбутнє «зеленого» тарифу;

– нагальність прийняття законопроекту щодо переходу на аукціони від 05.12.2018  №8449-д: очікуване рішення Парламенту.

У 2018 р. проведено плідну роботу щодо удосконалення законодавства у відновлюваній енергетиці, а саме – переходу України на систему аукціонів. За ініціативи Комітету ВРУ ПЕК та участі усіх стейкхолдерів ринку підготовлено та вже зареєстровано у Парламенті законопроект щодо впровадження аукціонів № 8449-д від 05.12.2018 (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=8449-%D0%B4&skl=9). Саме від прийняття цього законопроекту залежать плани інвесторів та міжнародних організацій щодо фінансування «зелених» проектів і розвиток відновлюваної енергетики України.

 Початок: 15:30.

Місце проведення: м. Київ, ІА «УНІАН», вул. Хрещатик, 4.

Акредитація ЗМІ проходить за місці проведення прес-конференції

Щороку 800 тис. фізичних та юридичних осіб оформлюють в Україні близько 1 млн земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. При цьому законодавство прописано таким чином, що оформити ділянку без порушень майже неможливо, а процедура – корупційна, заплутана, непрозора і довготривала. Попри те, що земельна реформа в країні триває вже 28 років, і кількість законодавчих прогалин дещо зменшилась, сама процедура оформлення земельної ділянки суттєво ускладнилась. Кількість інструментів регулювання у сфері збільшилась, і вони дублюють один одного.

Так, для оформлення ділянки необхідно до 14 разів контактувати з різними органами центральної та місцевої влади, землевпорядниками, оцінювачами, нотаріусами, ЦНАП тощо. Органи влади при цьому конкурують між собою за контроль над процесом формування та виділення земельних ділянок, а для зберігання відповідної інформації державою створено 8 різних баз даних. Все це означає надмірні часові витрати, провокує корупцію і є суттєвою перешкодою для бізнесу.

Проблематику сфери представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 11 грудня під час Круглого столу «Формування та отримання земельної ділянки при новому будівництві: проблеми і шляхи вирішення». Організатором виступив BRDO за підтримки EU4Business/FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.

«У земельній сфері діє своєрідне «замкнене коло»: надмірність правил обумовлює їх порушення, а для уникнення відповідальності за порушення використовуються хабарі. Строк оформлення земельної ділянки за чинною процедурою може розтягнутися від 8,5 місяців до 3 років. А збитки держави через корупційні злочини, що розслідуються  у сфері земельних відносин з 2015 року, перевищують 450 млн грн», – відзначає керівник сектору Будівництво BRDO Олена Шуляк.

Дійсно, процедура є геть непрозорою, незважаючи на існування публічної кадастрової карти та сервісів перегляду відомостей Держреєстру речових прав на нерухоме майно. По факту, ці електронні системи лише частково відображають процедуру оформлення земельної ділянки та майже не відображають історію змін із нею. Непрозорими є вихідні дані щодо державних та комунальних земель, їх функціонального призначення, статусу оформлення. Відтак, інвестори не розуміють, яким чином шукати землі для набуття у власність чи користування.

За експертними оцінками, 3 млн сформованих земельних ділянок – або 14% від їх загальної кількості – взагалі не внесені до Державного земельного кадастру. При цьому недобросовісні набувачі земельних ділянок мають можливість заплутати «сліди» неправомірних дій із землями через поділ чи об’єднання земельних ділянок, багаторазову передачу між різними фізичними та юридичними особами. Такі ситуації були б неможливими при наявності цієї інформації у відкритому доступі, з чим погодилися усі учасники заходу.

Експерти BRDO провели системне дослідження ринку формування та отримання земельної ділянки при новому будівництві та дійшли висновку, що для зменшення корупційних проявів у сфері земельних відносин необхідні наступні кроки:

• Зменшити кількість інструментів регулювання з 21 до 14.
• Максимально трансформувати процедури в електронні сервіси.
• Скоротити строк оформлення земельних ділянок під забудову до 4-х місяців.

У заході взяли участь начальник Головного управління  Держгеокадастру у Києві Емілія Яроцька, Голова правління ГО “Центр геопросторових даних України” Андрій Тарнопольський, Директор департаменту земельних ресурсів КМДА Петро Оленич, Директор ТОВ «Інгер-Град» Ігор Райков, юридичний радник Міжнародної організації з розвитку права (IDLO) Євген Бердніков, керуючий партнер ЮФ Totum Богдан Яськів.

[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/Preza_Zemlya_PD_final.pptx”]

Більше інфо – на www.brdo.com.ua та https://regulation.gov.ua/dialogue.

Відтепер скасовано регулювання цін та тарифів на:

– послуги з випробувань автобусів, переобладнаних з транспортних засобів іншого призначення, для підтвердження їх відповідності вимогам безпеки;

– розроблення документації із землеустрою та проведення землеоціночних робіт, оформлення їх результатів у електронному вигляді (формування обмінного файла);

– виконання землевпорядних робіт у разі безоплатної передачі громадянам України земельних ділянок відповідно до законодавства;

– послуги пов’язані з електронним цифровим підписом послуги.

Для бізнесу ці новації принесуть зменшення фінансового навантаження. За попередніми оцінками економія складе понад 6,5 мільйонів гривень.

«Скасування цінового регулювання в цих сегментах дозволить припинити одночасне існування державного цінового регулювання та вільного ціноутворення. Крім цього, це рішення суттєво зменшить витрати держави на адміністрування процедур, а саме здійснення контрольних заходів пов’язаних із ціновим регулюванням на майже 18 мільйонів гривень», -прокоментував один із розробників ухвалених змін – голова сектору «Контроль та нагляд» BRDO Володимир Головатенко.

За його словами така лібералізація загалом сприятиме створенню конкурентних умов у відповідних сферах економіки та покращенню інвестиційного клімату. Дана ініціатива стала наслідком перегляду регулювання проблематики у сфері державного цінового регулювання, проведеного експертами Офісу ефективного регулювання та викладеного у аналітичному досліджені – зеленій книзі «Аналіз державного цінового регулювання».

Дослідження дозволило комплексно та всебічно підійти до подальшого створення ефективної системи цінової стабільності.

Верховна Рада України ухвалила законопроект №8450 “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”. Надання точної і зрозумілої інформації щодо харчових продуктів споживачам є важливим кроком в дотриманні прав та захисту  їх інтересів.

Постійний розвиток технологій виробництва та розширення асортименту вибору харчових продуктів в магазинах змушує споживачів бути пильними та відповідально підходити до вибору товарів на полицях.

6.12.2018 Верховна Рада України в другому читанні та в цілому ухвалила проект Закону України № 8450 “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”, що має на меті забезпечити належний рівень поінформованості споживачів, визначити загальні положення до маркування харчових продуктів і уніфікувати правила подання інформації споживачеві.

Зокрема, №8450 передбачається:

• обов’язковість зазначення точної, достовірної та зрозумілої інформації для споживача;
• визначення однакових вимог щодо надання інформації про продукти харчування, що реалізуються як в магазинах, так і дистанційно;
• можливість використання виробниками позначки “без ГМО” за умов підтвердження відсутності ГМО в харчових продуктах відповідно до діючого законодавства;
• вимоги до надання інформації про використання у харчових продуктах олій та жирів рослинного походження, з обов’язковим зазначенням переліку рослин з яких вони походять;
• мінімальний розмір тексту для зазначення обов’язкової інформації про харчовий продукт на упаковці;
• встановлення вимог до переліку інгредієнтів харчових продуктів, зокрема і щодо використання ароматизаторів, наноматеріалів та продуктів що викликають алергію;
• визначення інформації, яка є обов’язковою для надання, а також додаткової обов’язкової інформації;
• необхідність зазначення відомостей про обробку, якій піддавався харчовий продукт, наприклад, сушка чи заморозка;

Заборонятиметься:

• використання у назві молочних продуктів слово “натуральний”, якщо складові молока замінюються, використовуються жири або білки не молочного походження або будь які стабілізатори та консерванти;
• введення споживачів в оману, через зазначення характеристик харчових продуктів, що їм не властиві, в тому числі і медичних або лікувальних цілей.

Встановлення нових вимог до маркування харчових продуктів сприятиме забезпеченню права споживачів на захист та отримання повної, а головне достовірної інформації про продукти харчування.

Варто зазначити, що законопроект 8450 було розроблено з метою приведення вітчизняного законодавства у відповідність до положень Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1169/2011 від 25 жовтня 2011 р. щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.

Текст проекту можна знайти за посиланням. 

[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/Zakonoproekt-8450-Pro-informatsiyu-dlya-spozhyvachiv-pro-harchovi-produkty-1.pdf”]

Ключова проблема українського бізнесу та міжнародних інвесторів – рейдерські атаки. Хвиля рейдерських захоплень зросла, з 2014 року зафіксовано понад 1700 випадків незаконного заволодіння майном, тільки в Києві та області сталося понад 500 рейдерських атак. Фізичне “віджимання” чужого майна – вчорашній день, до цього потрібно провести псевдоправову легітимацію, тобто фальсифіковане юридичне обгрунтування злочинної активності.

Виправити ситуацію покликаний законопроект №9311 #РейдерствоСтоп, розроблений Мінюстом спільно з BRDO, АСС, ЕВА, СУП та офісом Бізнес – омбудсмена. Попри те, що окремі позиції законопроекту потрібно обговорювати, в цілому ми підтримуємо його ухвалення парламентом.

Окрім антирейдерських, законопроект містить ще одну важливу норму – скасування скасування мінімальної ціни за вчинення нотаріальних дій у розмірі не менше 1% від суми договору – норми, що посилається на указ президента України від 1998 року. Завдяки ній трапляються кричущі викривлення цінових реалій, як це було, до прикладу, з продажем відомої Криворіжсталі, коли за оформлення договору нотаріус отримав більш як 200 млн гривень.

Радимо нардепам підтримати законопроект №9311 #РейдерствоСтоп.