У листопаді Уряд ухвалив рішення про відкриття доступу до геологічної інформації та лібералізації її обігу. Це дозволило запровадити практику онлайн-аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. І вже сьогодні, перші лоти-дозволи на користування надрами з’явилися в системі ProZorro.Продажі. Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) опублікувала в системі ProZorro.Продажі перші 10 лотів, які згодом будуть виставлені на прозорих аукціонах.
Експерти Офісу ефективного регулювання вже другий рік поспіль вивчають ринок користування надрами та провели системний аналіз регулювання ринку, який свідчить, що кожен четвертий з 83 регуляторних актів у сфері має ознаки незаконного та/або неактуального. Третина інструментів регулювання провокує високі корупційні ризики, а галузь функціонує за непрозорих та дискримінаційних умов розподілу прав на користування надрами.
Згідно з умовами пілотного проекту, експозиція лотів складає 90 днів, що дозволить потенційним покупцям ретельно підготуватись до аукціонів. Обмежень щодо учасників аукціонів немає, але це мають бути юридичні особи з українською реєстрацією. А для того, щоб запобігти появі так званих “сплячих” ліцензій, переможець торгів матиме зобов’язання щодо виконання обов’язкового мінімального переліку робіт, в противному випадку покупець буде позбавлений ліцензії.
«Завдяки спільним зусиллям низки учасників ринку, асоціацій, BRDO, МЕРТ, Мінекології і низці відомств ми крок за кроком доводимо світові, що Україна може стати прозорою та комфортною для бізнесу та інвестора. І не в останню чергу – через розумне вдосконалення системи ефективного регулювання», прокоментував керівник сектору «Енергетика» BRDO Олексій Оржель.
Нагадаємо, раніше Кабінет Міністрів України затвердив Постанову “Про реалізацію експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів” (https://bit.ly/2AncUBx). Згідно з документом, проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами здійснюються виключно відповідно до Тимчасового порядку, затвердженого у вищезазначеній постанові.
На виконання постанови, 27 грудня Держгеонадра підписала угоду з ДП “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ” про старт пілотного проекту щодо проведення відкритих електронних аукціонів з продажу дозволів на користування надрами. Пілотний проект триватиме до 1 вересня, і за його результатами Держгеонадра сформую пропозиції щодо обов’язкового використання електронних аукціонів.
Завдяки відкритим аукціонам на ProZorro.Продажі держава і місцеві громади вже продали активів майже на 12 млрд грн
Сегмент роздрібних продажів на ринку електронної комерції в світі стрімко зростає. Його обсяг у 2017 р. склав 2,3 трлн дол. США, або 10,2% від загального показника роздрібних продажів. Експерти прогнозують, що за підсумками 2021 р. частка e-commerce досягне 17,5%, що становитиме вже більше 4,8 трлн дол. В Україні показник наразі нижчий – 3,2%, що в 2017 р. продемонструвало об’єм ринку e-commerce в 50 млрд грн. При цьому темп приросту електронної комерції* в країні є другим за швидкістю в Європі (біля 31%), що свідчить про значний потенціал ринку. Основними гравцями якого є інтернет-магазини, маркетплейси, класифайди, прайс-агрегатори, логістичні компанії тощо.
Подальший розвиток ринку залежить від цілої низки факторів: ВВП на душу населення, рівня проникнення банківських послуг, Інтернет і смартфонів, розвитку логістичної інфраструктури, надійності доставки, а також умов ведення бізнесу. За більшістю з них Україна поки відстає: займає передостаннє місце в Європі за ВВП (8,7 тис. на душу населення), останнє – за рівнем проникнення інтернет (66%), навіть незважаючи на значне зростання протягом останніх років. До слова, середній показник в Європі складає 83%, а в Швеції – 99,7%. Так само ми на 10-20% відстаємо від сусідів за рівнем проникнення банківських карт, демонструючи 63%. В чому Україна не поступається, то це за поширеністю смартфонів і рівнем урбанізації.
Проблематику ринку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 5 грудня під час Круглого столу «E-commerce: розумне регулювання для прогресивного ринку». Організатором виступив BRDO за підтримки EU4Business/FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог. Експерти BRDO провели системний аналіз ринку е-комерції та виявили низку додаткових бар’єрів, що перешкоджають розвитку ринку.
«Суттєвою проблемою для ринку є зобов’язання продавця надавати фіскальний чек у друкованому вигляді в момент надходження коштів за товар. Це практично унеможливлює інтернет-еквайринг з обсягом платежів понад 7.5 млрд грн на рік і оплату накладеним платежем обсягом більше 12 млрд грн на рік. Виходом може стати дозвіл надавати фіскальні чеки в електронній формі», – відзначає керівник сектору IT&Telecom BRDO Олександр Кубраков.
Так, Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов’язує покупця надавати фіскальний чек у момент зарахування коштів. Однак це проблематично, коли покупець отримує товар від служби доставки і тоді оплачує його – накладеним платежем, а продавець не може в цей момент надати роздрукований чек. Так само і для інтернет-еквайрингу, коли оплата надходить, скажімо, в неробочий час, або склад з товаром та касовий апарат знаходяться в різних місцях. В Європі це вирішується за допомогою електронних чеків, що вже працюють в Угорщині, Хорватії, Іспанії, Словенії. В Україні врегулювати питання можна за допомогою змін до вказаного Закону, які забезпечать можливість використання електронних чеків.
Інша проблема пов’язана із захистом прав споживачів, коли деякі продавці не вказують реквізитів суб’єкта господарської діяльності при торгівлі онлайн. В основному, це стосується маркетплейсів та класифайдів, адже власники таких веб-ресурсів часто не володіють інформацією про осіб, що здійснюють продаж на їхніх сайтах. У разі продажу такими продавцями неякісних товарів, неможливо визначити суб’єкта, перевірити факт покупки, і, відповідно, захистити права споживача. Вирішити проблему можна, запровадивши вимоги до маркетплейсів щодо розміщення інформації, що ідентифікує продавця, або знову ж таки надання електронних чеків, де вказуються необхідні реквізити.
Ще одним суттєвим аспектом для онлайн-торгівлі є необхідність визначення принципу вичерпання авторських прав. Відповідно до міжнародного принципу, права вичерпуються після продажу товару в будь-якій з країн, а комерційне переміщення товарів між країнами майже не обмежується. Отже, внесення відповідних змін до Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» і впровадження міжнародного принципу вичерпання прав інтелектуальної власності закріпить підстави для легальної діяльності на ринку як офіційних дистриб’юторів, що представляють власника певної торгової марки в Україні, так і можливості для паралельного імпорту іншими постачальниками на ринку.
Загалом, за оцінкою експертів BRDO, українське законодавство потребує вдосконалення з метою детінізації обігу готівкових коштів, зменшення обсягів контрабанди та захисту прав споживачів. Цьому сприятиме імплементація Директиви 2006/112/ЄС, що передбачає приведення Україною у відповідність з нормами ЄС поняття рахунка, процедури його виставлення, порядку використання та зберігання електронних рахунків до 31.10.2019 р.
При цьому також необхідно вирішити питання запровадження сучасних технологій реєстрації розрахункових операцій, а також спрощення вимог законодавства щодо адміністрування та використання касових апаратів. Нагадаємо, ВРУ прийняла в першому читанні законопроект №4117, що передбачає можливість використовувати смартфони, ноутбуки та планшети в якості касових апаратів та надавати електронні чеки, що дозволить підприємцям спростити здійснення розрахунків та створити передумови для демонополізації ринку РРО.
У заході також взяли участь представник EUD Деніел Крамер, засновник інтернет-магазину Rozetka Владислав Чечоткін, президент холдингу Internet Invest Олександр Ольшанський, Генеральний директор Hotline Сергій Арабаджи, Заступник Голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік, представники Мінфіну, Укрпошти, Європейської бізнес асоціації, Інтернет Асоціації України, бізнесу та експертних кіл.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/BRDO-E-commerce-Presentation2-1.pptx”]
Більше інфо – на www.brdo.com.ua та www.regulation.gov.ua.
*розглядається як роздрібний продаж матеріальних товарів резидентам України за допомогою мережі Інтернет.
Щороку в Україні оформлюється біля 1 млн земельних ділянок, а 800 тис. фізичних та юридичних осіб, що стикаються з такою необхідністю, мають пройти надскладну процедуру – заплутану, непрозору і довготривалу. Сфера земельних відносин має високий рівень корупції, а законодавство прописано таким чином, що оформити земельну ділянку без порушень майже неможливо.
Як спростити процедуру та скоротити строки оформлення земельної ділянки? Що допоможе зменшити корупційні ризики у сфері земельних відносин?
Відповіді держава, бізнес та представники ринку шукатимуть 11 грудня в Києві під час Круглого столу «Формування та отримання земельної ділянки при новому будівництві: проблеми і шляхи вирішення».
Участь візьмуть:
Експерти BRDO провели перегляд регуляторного поля ринку, результати дослідження представлено в Зеленій книзі, що і стане предметом дискусії під час заходу. Долучайтеся до діалогу!
Місце: IQ Business Center (м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15)
Час: 14:00 – 16.00, 11 грудня 2018 р.
Програма заходу тут.
Реєстрація за посиланням.
Акредитація ЗМІ на [email protected].
Детальна інформація на https://regulation.gov.ua/ або за номером: 063 440 47 07.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/Dajdzhest_November_2018.pdf”]
Загальний об’єм ринку таксі в Україні становить близько 40 млрд грн на рік. З них частка «білого» сегменту складає лише 1 млрд грн. Решта – біля 96% ринку – знаходиться «в тіні», а його учасники повністю або частково приховують свою фактичну діяльність, працюючи без передбаченої законодавством ліцензії. Так, з 220 тис. водіїв таксі лише 13 тис. є ліцензованими перевізниками. Відтак, ринку притаманні низька якість послуг, безвідповідальність перевізників та недієвість інструментів контролю. При цьому в перевезеннях задіяно 200 тис. автомобілів, що переважно належать приватним особам і обслуговують 280 млн пасажирів щорічно.
Сучасний ринок формують нові бізнес-моделі: тепер він розподіляється між перевізниками (36 млрд грн) та інформаційно-диспетчерськими службами (ІДС) – агрегаторами замовлень (4 млрд грн), що надають посередницькі послуги пасажирам та перевізникам без виконання функцій контролю за пересуванням перевізника, технічним станом транспортного засобу (ТЗ), медичного стану водія тощо. Чинне регулювання не здатне забезпечити ефективне функціонування ринку і потребує змін.
Проблематику ринку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 30 листопада під час Круглого столу «Ринок послуг таксі: як збалансувати ринок і гарантувати безпеку перевезень». Організатором виступив BRDO за підтримки EU4Business/FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
Експерти BRDO провели системний аналіз ринку та виявили, що з 40 регуляторних актів 9 є неактуальними, а ще 6 мають ознаки незаконності. Більш того, всі 12 інструментів регулювання мають нормативні прогалини та провокують високі корупційні ризики через невизначеність і непрозорість процедур.
«Основний інструмент регулювання на ринку – ліцензія на внутрішні перевезення пасажирів на таксі – фактично не працює і не забезпечує безпеку пасажирів. Так само недієвими є інструменти, що покликані забезпечити контроль за виконанням та якістю послуг, фінансовими розрахунками. Сфера потребує регуляторних змін для створення конкурентного ринку, безпечності перевезень і запровадження прозорого податкового обліку за сучасних реалій», – відзначив керівник сектору «Інфраструктура» BRDO Владислав Притоманов, презентуючи дослідження.
Однією з суттєвих проблем ринку є нерівні умови ведення бізнесу для легальних та нелегальних операторів. Останні не несуть витрат за отримання ліцензій, не сплачують податків – отже, мають значні конкурентні переваги за ціновим фактором. Так, через ухиляння від сплати податків, нелегальні ІДС можуть пропонувати перевізникам комісію за свої послуги до 20% нижче, ніж легальні ІДС. При цьому контроль за виявленням нелегальних учасників ринку не працює, а регулювання подекуди призводить до неможливості легального ведення бізнесу і переходу «в тінь». Лише у 2017 р. було скасувало 8 тис. ліцензій перевізникам, що закрили відповідний ФОП, а це – третина від усіх виданих ліцензій на цей вид діяльності.
Крім того, через переважно тіньовий ринок таксі, державний бюджет щороку отримує лише до 1-3% від мінімально прогнозованих податків та зборів у сфері, а недоотриманий ЄСВ складає 1,4% від загального обсягу надходжень до Пенсійного фонду.
З окресленою проблематикою погоджується Директор департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень Мінінфраструктури Віктор Сасін. «Ринок необхідно виводити з тіні. Ми готові активно працювати над відповідними законодавчими змінами разом з усіма учасниками ринку. Сподіваємося створити робочу групу за наказом міністра ще в цьому році», – зазначив він.
Середня вартість поїздки на таксі в Україні є відносно низькою порівняно з іншими європейськими країнами – 60-90 грн за 10 км у межах міста. Однак зворотною стороною медалі є сумнівна безпечність пересування та безвідповідальність перевізників. Згідно з «Правилами надання послуг пасажирського транспорту», затвердженими постановою КМУ, водій таксі несе відповідальність за життя і здоров’я пасажирів, проте чітко вона не визначена. А зважаючи на те, що більшість водіїв не працює офіційно, норма є недіючою. Щодо ІДС, вони взагалі не несуть відповідальності перед пасажиром, адже формально надають лише інформаційні послуги.
За оцінкою BRDO, для поліпшення ситуації на ринку потрібно:
– Скасувати ліцензії на «внутрішні перевезення пасажирів на таксі» та запровадити декларативний принцип ведення господарської діяльності. Це зменшить поле для корупції та зробить менш обтяжливою легальну роботу на ринку.
– Запровадити прозору процедуру видачі дозвільних документів (терміном не більше 1 року) на діяльність у сфері на фіксованій платній основі. Плата за видачу такого дозволу включатиме збір усіх податків та зборів з перевізника за період без необхідності реєстрації юрособи або ФОП. Такий документ спростить доступ на ринок та процес адміністрування податків, а також встановить вимоги до ТЗ, водія та виведе з тіні учасників для державного контролю за якістю послуг.
Варто також відзначити, що в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС, Україна зобов’язана до 2022 р. впровадити обов’язкову перевірку експлуатаційної придатності ТЗ, які використовуються як таксі, через 1 рік після дати їх першої реєстрації та в подальшому щорічно.
«В Європі нам вдалося створити добре налагоджену систему регулювання у сфері перевезень на таксі: маємо безпечний комфортний транспорт і прозоре ведення бізнесу. Ми готові ділитися своїм досвідом і підтримати Україну у реформуванні галузі», – відзначила менеджер сектору «Транспорт» Представництва ЄС в Україні Теодора Андрєєва.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/11/Rynok-Taksi-1.pptx”]
У заході взяли участь представник Асоціації відповідальних перевізників Олександр Дяченко, Керівник Taxify в Україні Тарас Потічний, Партнер Kesarev Consulting Олександр Ільков, представники бізнесу, експертних кіл та медіа.
Більше інфо – на www.brdo.com.ua та www.regulation.gov.ua.
В Україні працює близько 220 тис. водіїв таксі, що обслуговують 280 млн пасажирів щорічно. При цьому 98% ринку знаходиться в «тіні», працюючи поза законом та будь-яким контролем з боку держави. Як наслідок – низька якість послуг, безвідповідальність перевізників, недієвість інструментів контролю. Сфера потребує нагальних регуляторних змін, що дозволять створити конкурентні ринок, підвищити безпечність перевезень та забезпечити прозорий податковий облік.
Як навести лад на ринку таксі? Чи є ліцензія на внутрішні перевезення на таксі ефективним інструментом забезпечення безпеки пасажирів? Як запровадити дієву систему реєстрації та оподаткування перевізників? Яким має бути статус диспетчерських служб – агрегаторів замовлень?
Відповіді держава, бізнес та представники ринку шукатимуть 30 листопада в Києві під час Круглого столу «Ринок послуг таксі: як збалансувати ринок і гарантувати безпеку перевезень?».
До участі запрошені:
Експерти BRDO провели перегляд регуляторного поля ринку, результати дослідження представлено в Зеленій книзі «Ринок послуг таксі», що стане предметом дискусії під час заходу. Долучайтеся до діалогу!
Місце: Klitschko Expo (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55)
Час: 10:00 – 12.00, 30 листопада 2018 р.
Програма заходу тут.
Реєстрація за посиланням.
Акредитація ЗМІ на [email protected].
Детальна інформація на https://regulation.gov.ua/ або за номером: 063 440 47 07.
За підсумком голосування аудиторії з результатом у 82,22% Житомир переміг Полтаву з 17,78%. Серед низки завдань, які успішно виконали очільники двох міст, було й питання: у чому, на ваш погляд, основні причини залишитися вчитися і жити в Житомирі або в Полтаві?
– Полтава має столітні традиції багатьох університетів, один з яких Полтавський педагогічний. Ми створили в місті всі умови для того, щоб наші містяни мали змогу, як отримати кращу освіту, так і отримати гарну роботу з конкурентною зарплатнею, адже і місті добре розвинені і спортивна, і нафтогазова й індустріальна галузі, зазначив секретар Полтавської міськради Олександр Шамота.
– Перш за все, нам не потрібно промислове місто, нам потрібне місто з класною екологією, повністю енергоефективне, з гарними парками та розвиненою інфраструктурою, щоб кожен житомирянин залюбки жив та проводив у ньому час усією сім’єю, – підкреслив очільник Житомира Сергій Сухомлин.
– Ви – це приклад, як повинні розвиватися міста в Україні, адже це сучасна нація, яка дивиться у щасливе майбутнє з натхненням і впевненістю. Ми хочемо доброзичливих та усміхнених людей в ваших містах. Я б хотів щоб ви ставили собі головне питання: як ви бачите свої міста у світових рейтингах. А інвесторів я повезу і в Житомир, і в Полтаву. Бо ми працюємо лише з найкращими та найпрогресивнішими містами. Всі свої best practices ми б залучили і в Полтаву, і в Житомир, – зазначив директор Офісу із залучення та підтримки інвестицій в Україні Данило Білак.
– Для залучення інвестицій в ваші міста, підприємства повинні бути прозорими та мати міжнародну фінансову звітність. Бо без цього з інвесторами будуть проблеми. Не бійтесь, залучайте аудиторів, та зверніть особливу увагу на освіту та підготовку якісних фахівців, адже сьогодні, промислове виробництво в Україні навіть краще ніж в Європі, – зазначив Директор організації Concorde Capital Олександр Грибан.
Нагадаємо, 23 листопада 2018 року мери найбільш прогресивних міст України за версією рейтингу легкості ведення бізнесу в Україні Regional Doing Business 2018 Олександр Шамота з Полтави та Сергій Сухомлин із Житомира зустрілись на одній сцені у City Invest Battle в рамках RED PM DAY 2018 та ІІ Національний форум з управління будівельними проектами.
Модератори City Invest Battle засновниця International Mayors Summit, керівник програми місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund Ірина Озимок та Член Правління BRDO, віце – Президент СУП Олена Шуляк.
Уряд ухвалив нові критерії оцінки ризиків для закладів вищої освіти! Нагадаємо, що визначення ступеню ризику віднедавна здійснюється за бальною системою. Заклади з високим ступенем ризику (яким нараховано від 41 до 100 балів) перевірятимуть не частіше ніж раз на два роки, із середнім (21 – 40 балів) – раз на три роки, з низьким (0 -20 балів) – не частіше ніж раз на п’ять років.
Відтепер для включення ВНЗ до річного плану перевірок буде враховуватися:
Ризикоорієнтований підхід до планування перевірок зменшить адміністративне навантаження на заклади вищої освіти та підвищить якість відповідних освітніх послуг. Країна змінюється. Тішимося бути учасником відповідних змін!
Щорічний Інвестиційний форум міста Києва у 2018 році відбудеться 27 листопада у конгресно-виставковому центрі “Парковий”.
Інвестиційний форум міста Києва – це щорічна платформа для міської влади, бізнес спільноти та громадського сектору, щоб обговорити спільні проекти та залучення інвестицій.
Ключовою темою для обговорення на Інвестиційному форуму міста Києва-2018 стануть інновації.
Подія сприятиме міській владі та бізнесу знайти спільні точки дотику для розвитку, залучити приватні – внутрішні та іноземні – інвестиції для створення нових проектів і рішень на потреби міста.
Голова сектору IT&Telecom Олександр Кубраков візьме участь у панелі «Київ – майданчик для IT-сектору: інтенсивний чи екстенсивний розвиток?».
Більше інформації тут: https://www.kyivinvestforum.com.ua/
23 листопада 2018 року мери трьох найбільш прогресивніших обласних міст України за версією рейтингу легкості ведення бізнесу в Україні Regional Doing Business 2018 зустрінуться на одній сцені у City Invest Battle, який відбудеться в рамках ІІ Національний форум з управління будівельними проектами RED PM DAY 2018.
Сергій Сухомлин , Владислав Атрошенко та мер секретного міста розкажуть про привабливість та готовність трьох обласних центрів конкурувати за інвестиції та проекти.
Модеруватимуть City Invest Battle: засновниця International Mayors Summit, керівник програми місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund Ірина Озимок (Iryna Ozymok) та Член Правління BRDO, співвласник Midland Development Ukraine Олена Шуляк (Елена Шуляк).
Розгорнута програма Форуму та реєстрація на форум за посиланням: https://goo.gl/WUmteW
Поспішайте, кількість місць обмежена ?
“Державний контроль чи державний сервіс: до чого готуватися бізнесу в 2019” про це та про те, чого чекати бізнесу від держави у наступному році, як поводитись під час перевірок та чи можна захистити себе від неправомірних дій перевіряючих поговоримо під час зустрічі з Головою BRDO Олексієм Гончаруком.
Зустріч буде корисна представникам бізнесу та тим, хто прагне започаткувати свою справу.
Де: Київська школа економіки, 408 аудиторія
Коли: 21 листопада, 19:00 – 20:30
Мова заходу: українська
Реєстрація тут: http://www.kse.org.ua/uk/application-forms/?form=222&application_objid=2501
BRDO та Спілка Українських Підприємців презентували результати рейтингу Regional Doing Business 2018 в Житомирі.
Місто увійшло до трійки лідерів із загальною сумою балів 313 із 600 можливих зайнявши 3 місце в рейтингу. Найбільший прогрес за критерієм створення підприємства – 87 із 100 балів.
“Житомир може отримати максимальну кількість балів за цим компонентом, скоротивши час цієї процедури до мінімуму. Сьогодні це 7 днів, а може бути 1. Крім того, варто пропрацювати і можливість он лайн реєстрації підприємства», – зауважила голова сектору “Будівництво”, член правління BRDO Олена Шуляк.
Олена Шуляк надала кілька пропозицій місцевій владі щодо покращення інших компонентів. “Проведіть консультації разом із бізнесом, щоб переглянути ставки місцевих податків, особливо ставку єдиного податку для другої групи платників. Крім того, зверніть увагу на найбільш корупційний податок у будівельній галузі – пайову участь. Його потрібно скасувати, або значно зменшити для нежитлових приміщень та промислових будівель, як це зробив, наприклад, Чернігів”, зауважила вона.
Особливу увагу варто звернути на новий компонент рейтингу “Електронні сервіси”. Адже поки цей напрям у Житомирі не розвинений, лише 18 зі 100 балів. Представники Житомирської міської ради, в свою чергу, озвучили готовність вдосконалювати процедури. Більш того, вони готові тісно співпрацювати як з екпертами тка і з бізнесом в цьому напрямку, аби результат задовольнив насамперед підприємців.
За матеріалами biz.nv.ua
Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), після 19 листопада повинна затвердити ставки на нестандартне підключення до електромереж.
Пропонований єдиний тариф 3,5 тис. грн за 1 кВт – це вже великий крок вперед. Але це все одно не те збалансоване рішення, якого очікують ринок і потенційний інвестор.
Проблема полягає в тому, що взаємодіяти з монополістом-обленерго для того, щоб підключити об’єкти потужністю, вищою за стандартну (понад 50 кВт і далі ніж 300 м від підстанції), дуже складно. Необхідно підписати договір приєднання, обов’язковим доповненням до якого є технічні умови. Обсяг робіт, а відповідно вартість таких робіт через закритість інформації про стан мереж, обленерго встановлює самостійно, і він може бути завищений.
Щоб скорегувати витрати в менший бік, інвестору пропонують “домовитися” умовно, в сусідньому кабінеті про зниження вартості підключення за певну мзду. Водночас повний обсяг корупції в цій сфері не контролюють навіть власники енергопостачальних компаній. Та й не всі інвестори здатні і хочуть “домовлятися”.
Щоб позбутися проблеми “людського фактора”, в межах реформування галузі електроенергетики, було вирішено, що обленерго стає “чорним ящиком”. Інвестора не повинно цікавити, які роботи буде проведено. Він платить єдину ставку за доступ до мереж, яку обленерго повинно розподілити по всіх точках підключення з тим, щоб зробити необхідні реконструкції і забезпечити замовника електропостачанням. З таким підходом інвестор може наперед вписати витрати на підключення у свою фінансову модель. Для розрахунку окупності проекту необхідно розуміти, скільки ти повинен заплатити і коли отримаєш послугу підключення. Ці норми було закладено у статті 21 закону Про ринок електричної енергії.
Виконати ці норми НКРЕКП повинна була ще в березні поточного року. Ще раніше була перша спроба і вона була більш ніж невдалою. Комісія затвердила диференційовані ставки по регіонах. У підсумку вартість підключення стала незрівнянно високою навіть у порівнянні з поточним станом справ і всіма неформальними “побажаннями” обленерго. Дійшло до абсурду: у Києві приєднання 1 кВт потужностей обійшлося б у суму від 3 тис. гривень (без ПДВ), у Полтавській області – до 9,4 тис. гривень. Який ненормальний інвестор буде щось робити в Полтаві, якщо підключення там просто золоте? Зусиллями ринку це рішення комісії було зупинено і не опубліковано.
Потім тривала уповільнена зміна складу НКРЕКП, і, нарешті, комісіонери знову впритул підійшли до вирішення наболілої проблеми. Ще раз підкреслю, що пропонована комісією ставка 3,5 тис. гривень за підключення 1 кВт потужності, як розрахункова величина, є цілком прийнятною. Залишилося її тільки збалансувати за допомогою коригувальних коефіцієнтів. Їх не так багато.
По-перше, необхідно брати до уваги загальну завантаженість класів напруги конкретного обленерго. Наприклад, підстанції Київобленерго значно завантажені, а у Чернігівобленерго такої завантаженості немає: немає такої економічної активності. Це вже не той рівень споживання, який був у СРСР, коли створювалася відповідна інфраструктура. Відповідно, немає необхідності проводити дорогі роботи, а значить, можливе застосування понижувальноого коефіцієнта завантаження.
По-друге, підстанції обленерго не проектують так, щоб усі споживачі одночасно увімкнули всі свої потужності, тому що це потенційно неможливо. Беремо понижувальний коефіцієнт одночасності. Наприклад, для об’єктів з електроопаленням він вищий. А там, де немає постійних споживачів, наприклад, у побутовому секторі, – відповідно нижчий.
Ще один елемент нестандартного підключення – це лінійна складова. Це безпосередньо кабель, протягнутий від підстанції обленерго до споживача. Інвестор, який буде шукати потенційне місце для об’єкта, повинен розуміти, що чим ближче до мереж він знайде земельну ділянку, тим менше заплатить за лінійну складову. Це нормальний стимул для пошуку кращих місць. Є ще коефіцієнти категорійності та фазності підключення. Чим більше вводів, тим дорожче обходиться підключення. Трифазне підключення дорожче від однофазного. Це об’єктивна реальність, і з нею ніхто не сперечається.
Коефіцієнти приведуть базову ставку до адекватності. Десь, наприклад у завантаженому Києві, вона залишиться незмінною. Десь коефіцієнти завантаженості і одночасності знизять її вдвічі або втричі. Тоді система запрацює правильно, і це дасть додаткові стимули для того, щоб інвестор, наприклад, подумав про розвиток бізнесу в більш депресивному регіоні, а не намагався влізти в Києво-Святошинський район, де вже яблуку ніде впасти від об’єктів.
Тому для нас важливо не дискредитувати абсолютно правильну ідею встановлення ставки, але водночас грамотно її збалансувати. І обленерго повинні закласти туди адекватні витрати, щоб можна було надавати послугу з підключення до електромереж. А далі індексуємо ставку на індекс інфляції – і працюємо з цим абсолютно нормально.
Ми зараз говоримо не тільки про проблемну точку підключення, але і про те, щоб у країні було легко вести бізнес. Нещодавно Світовий банк оголосив результати рейтингу Doing Business, у якому показники України зросли на 5 позицій (з 76 до 71). Водночас, у сфері підключення до електромереж нічого зроблено не було, і Україна впала за цим показником на 7 позицій (з 128 на 135). Наразі процес підключення складається з 5 процедур. Коли буде запроваджено єдину адекватну, заздалегідь відому ставку, кількість необхідних процедур скоротиться до однієї-трьох: заява плюс оплата потім роботи і подача напруги. Це будуть набагато кращі місця в Doing Business. Не треба буде нічого “заносити” ні в які кабінети. І це реально поліпшить інвестиційний клімат.
12 листопада в Рівному відбулося публічне обговорення підсумків рейтингу Регіональний Doing Business 2019. Представники влади, бізнесу та експертного середовища разом аналізували, які переваги в регіоні для підприємців, що заважає розвивати власну справу, що необхідно виправити, щоб покращити інвест-клімат, а що навпаки – варто зберегти й підсилити. Рівне посіло 6 місце в рейтингу з результатом 306 балів.
Рівненщина – це регіон, де легко створити нове підприємство, також область сумлінно внесла 100% даних на портал містобудівної документації – pmap.minregion.gov.ua.
Не вдалося покращити тогорічний результат за показником “місцеві податки”. Попри торішній рекомендації BRDO по зниженню ставок податків для першої групи до 8%, другої групи до 10%, жодних змін не відбулося. Зараз ставки досі 10% і 20%. Також ситуація невтішна з дозволами на будівництво та доступом до електромереж, як і скрізь по країні.
“Регіони та території України мають вчитись конкурувати між собою в боротьбі за інвестиції! Такі проблемні питання, як отримання дозволів на будівництво та підключення до електромереж в Рівненській області, мають вирішуватися найближчим часом. Офіс BRDO буде радий надати рекомендації для формування порядку денного змін із полегшення ведення бізнесу в регіоні, – зазначив представник BRDO Віталій Безгін.
“Долучення офісів та інституцій національного рівня – це те, чого нам не вистачає для створення дієвого і активного середовища, яке адвокатуватиме інтереси бізнесу та економічного розвитку. Ми вже суттєво просунулися в питанні швидкості започаткування підприємств, а зараз розпочали активну роботу з формування бізнес-стратегії розвитку Рівного”, – заявив Сергій Ващук, голова Центру Сприяння Бізнесу в Рівному.
Рейтинг Regional Doing Business 2018 щороку укладають BRDO спільно зі Спілкою українських підприємців (СУП). Для дослідження було обрано 5 напрямів взаємодії підприємців з місцевими органами влади: сплата місцевих податків; створення підприємства; одержання дозволів на будівництво; оформлення земельної ділянки під об’єктом нерухомості; приєднання до електромережі. Також цього року додано новий показник – якість та доступність електронних сервісів.
