Кабмін спростив доступ до геологічної інформації, яка належить державі. Вже незабаром знайти потрібну геологічну інформацію буде просто, вона має бути онлайн.
Що це нам дасть?
По-перше, відомості навіть про приватну геоінформацію будуть обліковуватись в Каталозі геологічної інформації.
По-друге, будь-хто, а найперше потенційний інвестор зможе ознайомитися з інформацією щодо ділянки в декілька кліків. Це ще один крок до організації прозорих аукціонів на надра, адже онлайн доступ суттєво спростить інвесторам підготовку до них.
По-третє, це зменшить монополію чиновників на доступ до інформації та полегшить взаємодію між надрокористувачами.
І ще, тепер для продажу власної геоінформації приватній компанії не потрібно отримувати погодження держави. Достатньо буде її просто поінформувати.
Отже – бізнес витрачатиме менше часу і грошей, більше вкладатиме інвестицій та створюватиме більше робочих місць.
Сподіваємось Державна служба геології та надр України і ДНВП “Геоінформ України” швидко втілять ці зміни в життя.
За матеріалами biz.nv.ua
7 листопада набрав чинності Закон Про електронні довірчі послуги, який можна сміливо назвати революційним.
Закон має впровадити в наше життя такі довгоочікувані речі як європейські стандарти електронної ідентифікації, йдеться про електронну печатку, електронний підпис, реєстровану електронну доставку і, навіть, електронну позначку часу для відмітки на електронних даних.
По суті цей закон створює умови для “автоматизації” низки відносин, насамперед між державою та бізнесом, відкриваючи нові можливості для останніх. Зокрема й фінансові, адже замість стосів паперів та купи часу, які раніше витрачались на бюрократичні процедури, прийдуть онлайн послуги. Для громадян це розширює можливість отримання адміністративних послуг в онлайн режимі. Крім того, закон матиме позитивний вплив і на міжнародні відносини, зокрема економічні, адже відтепер гармонізує вимоги до надання електронних довірчих послуг та засобів е-ідентифікації з європейськими і міжнародними стандартами. Тим самим дозволяючи нашим підприємцям стати повноцінними учасниками міжнародної електронної торгівлі.
Проте, аби все це запрацювало, потрібно ще пройти чималий шлях. Насамперед в частині розробки підзаконних актів для запровадження всіх нововведень.
Але спершу про те, що конкретно принесе нам цей закон та що власне таке довірчі послуги:
Так, ключовими нововведеннями є запровадження:
Європейські схеми електронної ідентифікації передбачають високий, середній та низький рівні довіри до засобів електронної ідентифікації. Використання кваліфікованих електронних підписів та печаток забезпечуватиме високий рівень довіри, а удосконалених – середній. Схеми електронної ідентифікації повинні бути розроблені Міністерством юстиції і затверджені урядом.
Одна з ключових преваг, яку дає запровадження електронної ідентифікації за міжнародними стандартами –це взаємне визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів. Тобто, засобами електронної ідентифікації, що видані в Україні, можна буде скористатись за кордоном, а в Україні визнаватимуться засоби, видані в інших країнах. Це дозволить, наприклад, укладати компаніям договори без паперової тяганини, надсилати документи для навчання у вузах онлайн, отримувати послуги від органів державної чи місцевої влади закордоном тощо.
Реалізація цієї вимоги закону передбачає укладення відповідних міжнародних договорів щодо визнання схем електронної ідентифікації та знову ж таки, прийняття низки підзаконних актів.
Наступне важливе нововведення – впровадження інтероперабельності, тобто, забезпечення функціональної сумісності технічних рішень, що використовуються під час надання електронних послуг, та їх здатності взаємодіяти між собою. Це є однією з умов автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади. Таке рішення підвищить доступність адміністративних послуг та виключить “людський фактор” в державних органах.
Окрім цього, передбачена технологічна нейтральність національних технічних рішень у процесі розробки засобів електронного підпису чи печатки, що дає можливість вільного вибору необхідних технологій ідентифікації. І це сприятиме ще й розвитку конкуренції на цьому ринку.
Також закон передбачає детальне врегулювання надання юридично значимих кваліфікованих електронних довірчих послуг та мінімізацію регуляторного впливу на надання послуг, що здійснюється без використання кваліфікованого електронного підпису, зокрема, важливим для підтвердження юридичного факту відправлення та отримання електронних даних є врегулювання надання послуги електронної доставки.
Загалом, реформування системи правового регулювання е-ідентифікації спрямоване на підвищення довіри до онлайн послуг та розширення сфери застосування електронної ідентифікації, зокрема завдяки впровадженню MobileID, BankID.
Видані раніше електронні цифрові підписи будуть використовуватись до закінчення строку їх дії, але не пізніше листопада 2020 року, а існуючі акредитовані центри сертифікації ключів автоматично вноситимуться до нового довірчого списку.
На даний час BRDO здійснює аналіз регуляторного поля даного напрямку, метою якого є напрацювання спільних з зацікавленими сторонами кроків щодо вдосконалення нормативно-правової бази у цій сфері.
Отож, якщо коротко резюмувати, то закон позитивно вплине на розвиток електронного врядування і розширить можливості для бізнесу. Але, для повноцінного впровадження закону потрібно не пізніше листопада 2019 року сформувати підзаконну нормативно-правову базу.
Сподіваємось встигнемо????, адже певна частина вже розроблена Міністерством юстиції та Державним агентством з електронного урядування.
Матеріал підготовлено у співавторстві з Надією Кострибою, ключовим експертом сектора “IT та Телеком” BRDO.
Думки, висловлені в цій публікації, відображають винятково точку зору автора та не обов’язково співпадають з позицією Представництва Європейського Союзу в Україні
За матеріалами tech.liga.net
В марте прошлого года в Украине стало возможно зарегистрировать бизнес онлайн. Вы открываете свой бар или ателье по пошиву вышиванок. Вам очень нужна регистрация. Но ходить по кабинетам чиновников не хочется. Хорошая новость: теперь это стало не обязательно.
Сейчас услуга онлайн-регистрации бизнеса становится все популярнее. Так, по данным Нацагентства по вопросам e-government, с марта 2017 года по электронной процедуре зарегистрировалось больше 10 тысяч бизнесменов. Кажется, что это много. Но в огромном море малого бизнеса это всего лишь капля.
Как зарегистрироваться онлайн самому, насколько это сложно и какие нюансы нужно знать – разбиралась LIGA.net.
Как рассказывает операционный директор BRDO Алексей Дорогань, в случае если вы планируете размещать бизнес в фиксированном месте для потребителей или начинаете бизнес в B2B сегменте, то регистрировать свое дело нужно еще до его открытия.
Если же речь идет о фрилансе, удаленной работе или работе на выезде – тогда бизнес нужно зарегистрировать тогда, когда эта деятельность становится “систематической”. На практике, систематической она считается, если происходит более 4 раза в год.
“Общая рекомендация в этом плане: пробовать товары и услуги на друзьях и знакомых перед полноценным оформлением и открытием”, – отмечает Дорогань.
Сейчас онлайн-регистрация доступна как для физических лиц предпринимателей, так и для юридических лиц. Но есть один важный момент. Для того, чтобы ее осуществить, нужно иметь электронную цифровую подпись (ЕЦП).
Ее можно бесплатно получить в ГФС или платно в целом ряде государственных и частных АЦСК ( аккредитованных центров сертификации ключей ). Можно сделать ЕЦП и через банки, например, ПриватБанк24. Позже оформить сервис Mobile ID можно будет и у мобильного оператора. Они как раз его тестируют и запускают.
Когда ЕЦП получен, зарегистрировать ФОП или юрлицо можно в двух сервисах – Онлайн будинку юстиции и портале госуслуг iGov. И в первом и во втором вас сразу попросят ввести свой ЕЦП, а далее вы будете вносить свои данные в электронном виде в своем персональном кабинете.
Как отмечает Алексей Дорогань, после регистрации ФЛП или ООО, как правило, нужно проходить дополнительные этапы, однако не все они доступны онлайн. Также возникает вопрос налогообложения.
“Среди предпринимателей популярен единый налог. Поэтому важно при регистрации ФЛП подать заявление об избрании упрощенной системы налогообложения и удостовериться, что налоговая ее получила. Кроме того, нужно будет обращаться в налоговую по книге и выписки из реестра”, – отмечает он.
Бывают случаи, когда заявление о выборе упрощенной системы налогообложения может не дойти до налоговой и это нужно проверять.
“Не лишним также предусмотреть бухгалтерское обслуживание, с этим бывает немало проблем. Сейчас многие сервисы и компании предоставляют такие услуги”, – отмечает Дорогань.
По словам эксперта, если иметь четкий план и не делать ошибок, в среднем процесс регистрации бизнеса занимает от 2 недель до 1 месяца. Стоимость оформления без консультантов – от 100 гривен до нескольких тысяч гривен, в зависимости от вида бизнеса.
К сожалению, многие еще не знают, что такое ЕЦП и как ею пользоваться. Поэтому большинство предпринимателей регистрируют бизнес по старинке. Многие хотят лично видеть тех, кому они дают свои свои документы.
“Регистрация бизнеса онлайн на сегодняшний день не действует (в полной мере – Ред.) – все красиво изложено только на бумаге. Для этого необходимо иметь электронный ключи. А, как правило, никто их не имеет”, – рассказывает директор юридической фирмы Юркомфорт Дмитрий Кобылинский.
По его словам, в большинстве случаев бизнесмены пользуются услугами юридических компаний, которые следят за новшествами законодательства и знают все нюансы. Они за сравнительно небольшую плату (около 1200 грн) предлагают бизнесмену оформление.
Любому ФЛП после регистрации первым делом нужен счет в банке, чтобы отправлять и получать платежи. К счастью, чтобы открыть его, в банк ходить не нужно – здесь уже полноценно работают доступные онлайн-сервисы. Одна из самых последних разработок – онлайн-банкинг для предпринимателей «ОК, Альфа» от Альфа-Банка Украина.
Этот сервис максимально упростил процедуру дистанционного открытия счета. ФЛП может стать клиентом банка, ни разу не посетив отделение.
Он регистрируется в системе «ОК, Альфа!», указав только свой ИНН и номер мобильного телефона, и после подтверждения через одноразовый пароль на указанный телефон в течение пары минут приходят зарезервированные реквизиты счета, которые уже можно использовать для выставления счетов и заключения договоров. Документы, которые по законодательству требуется подписать при открытии счета, клиенту привозит мобильный банкир.
“Онлайн-банк «ОК, Альфа!» – это возможность для ФЛП получать услуги банка, не приходя в отделение. Все необходимые предпринимателю операции, от открытия счета до заказа выписок и от отправки отчетов в налоговую до юридического сервиса,проводятся онлайн, в полноценном виртуальном банке.
При этом при открытии счета не нужно заполнять длинные анкеты, как в других сервисах. Все продумано так, чтобы максимально экономить время предпринимателя”, – отмечают в пресс-службе Альфа-Банка Украина.
22 листопада 2018 року в Міжнародному виставковому центрі в рамках ІІІ Міжнародного форуму “INNOVATION MARKET” Олексій Гончарук розповість про державний інфосервіс для відкриття бізнесу – StartBusiness Challenge.
Панель «Державні та міжнародні програми підтримки бізнесу та інновацій», де виступатиме Голова Офісу ефективного регулювання BRDO Олексій Гончарук розпочнеться о 12:00
Долучайтесь!
Детальна інформація про форум: http://innovationmarket.com.ua/
Програма конференції: http://innovationmarket.com.ua/conference/
Квитки на форум: http://tickets.innovationmarket.com.ua/e/4
Довідково:
Міжнародний форум “INNOVATION MARKET” – місце зустрічі новаторів, винахідників, виробників та вендорів провідних інноваційних технологій, експертів в сфері інновацій, авторів startup проектів, представників бізнесу, представників інвестиційно – фінансових установ, консультантів у сфері захисту інтелектуальної власності.
За матеріалами lb.ua
Світовий банк оголосив результати рейтингу Doing Business 2019. Показники України виросли на 5 позицій (з 76 до 71). Що завадило Україні вийти за межі восьмого десятку? Що дало позитивні зрушення у +5 пунктів? І найголовніше – як нам вирватися вперед за ці 6 місяців, адже з початку травня Світовий банк рахуватиме Doing Business 2020?
Теза про напівпорожню та наполовину повну склянку справдилася і цього разу. З одного боку, Україна (+5 місць) у цьому році попрацювала краще за усіх наших сусідів: Польщі (-6), Рф (+4), Білорусі (+1), Молдови (-3), Румунії (-7), Угорщини (-5) та Словенії (-3). Ба більше – серед країн ЄС краще, ніж у нас, зростання лише у Бельгії (+7).
З іншого боку, усі наші сусіди все ще знаходяться вище за нас у рейтингу, а для того, щоб досягти показників Грузії (6-е місце у світі), нам потрібно рівнятися на темпи не європейцв, а азійських лідерів: Китай (+ 32 місця) або ж Індія (+23 місця).
Склянка видається ще більш порожньою, якщо детальніше поглянути на складники нашого успіху.
Міжнародна торгівля:
Ми зросли аж на 41 позицію (з 119 до 78). Це стало сюрпризом, оскільки у цій сфері була проведена лише одна невелика реформа (виключення автозапчастин з переліку товарів військового призначення), яка не могла мати такий ефект. Загадка вибухового росту виявилася простою – укладачі рейтингу дійшли висновку, що наші минулорічні показники були помилковими і у реальності експортери та імпортери витрачали менше часу та коштів на перетин кордону. Тому зростання у компоненті – це не стільки реформа, скільки визнання того, що і до реформи все було не так вже і погано.
Захист міноритарних акціонерів:
Аналогічна історія. Реформу провели невеличку (зобов’язали відображати інформацію про угоди із заінтересованістю у річній звітності акціонерних товариств), однак отримали не один бал, а два і тому зросли аж на 9 місць (з 81 на 72). Причина появи другого балу – укладачі рейтингу визнали можливість створення комітету з аудиту у акціонерних товариствах, тобто врахували реформу, проведену кілька років тому.
Врегулювання неплатоспроможності:
Виросли на 4 місця (з 149 до 145). І знову причина не яка-небудь цьогорічна реформа, а коригування минулорічних даних. Укладачі рейтингу визнали, що продаж істотних активів боржника потребує згоди кредиторів. І не питайте, що таке «істотні активи» і хто такі ці кредитори, згода яких потрібна – не знаю, питання оціночне.
Одержання дозволів на будівництво:
Найбуремніший та найцікавіший компонент. Нам зробили «драконівські» коригування, погіршивши усі ключові показники минулих періодів. Якби уряд (МЕРТ та Мінрегіонбуд) нічого не зробив цього року, нас очікувало б падіння з 35 до 129 місця за цим компонентом. На щастя, кілька реформ (виключення необхідності отримувати вихідні дані для проектування у ДСНС і вимога наявності вищої освіти для проектантів та інженерів технагляду) дали змогу не тільки втриматися на минулорічному місці, а навіть зрости на 5 місць (з 35 до 30).
Створення підприємства:
Нічого не зробили, тому впали у рейтингу на 4 місця (з 52 на 56).
Сплата податків:
Нічого не зробили, тому впали на 9 місць (з 43 на 54).
Реєстрація власності:
Впали на 1 місце (з 64 на 63). Правда тут реформу Мін’юст провів, виключивши необхідність проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу між юридичними особами. Але не імплементацію не вистачило кількох тижнів. Сподіваємося врахують наступного року.
Приєднання до електромережі:
Нічого не зробили, тому впали на 7 місць (з 128 на 135).
Одержання кредиту:
Нічого не зробили, тому впали на 3 місця (з 29 на 32).
Примусове виконання контрактів:
Єдина «чиста» перемога. Реформа господарського судочинства (нова редакція ГПК) спричинила зростання на 25 місць (з 82 до 57). Коригувань даних не було.
Ну і, нарешті, найкрутіший результат – Україна залишилася на другому місці у світі за темпами зростання показників у рейтингу. Якщо не вірите – зайдіть на сайт doingbusiness.org, знайдіть історичні показники distance to frontier і порахуйте на калькуляторі, як вони змінилися для кожної з 190 країн. На жаль, дані є тільки починаючи з 2009 року (до цього їх не рахували), а тому оцінити можемо лише темпи останніх 9 років.
Проте цьогорічні +5 пунктів – це занадто мало для потенціалу та амбіцій, які має Україна. Ми можемо стати глобальним лідером за темпами зростання та увійти у ТОП-50 рейтингу уже у найближчі рік-два. Для цього потрібно нарешті відійти від латання дірок у останній момент та ухвалити законопроект №8124.
Дуже сподіваємось, що українські депутати таки знайдуть час на розгляд законопроекту, адже підрахунок наступного рейтингу Doing Business розпочнеться вже через 6 місяців. Час пішов.
«Думки, висловлені в цій публікації відображають винятково точку зору автора та не обов’язково збігаються з позицією інституцій, що підтримують BRDO».
Які ключові проблеми мають вирішувати державні будівельні норми, які існують механізми для ефективного впровадження нових ДБН та чого може вимагати громада у місцевої влади стосовно тиску на забудовників? Про це говорили сьогодні під час експертної дискусії «Лінія зелена, лінія блакитна: наскільки ефективні нові правила забудови?» Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Олена Шуляк, член правління BRDO та Андрій Рижиков, комерційний директор компанії UTG.
– Враховуючи те, що з 1 вересня цього року діють нові Державні будівельні норми, які зокрема ввели: нові обмеження висотності (блакитні лінії), обмежили забудову «зелених зон» (зелені лінії), встановили правила зі щільності забудови тощо, – ми за правилами наближаємся до створення комфортних умов життя в населених пунктах. Але правила – це лише інструкції. Найважливіше – як саме ці інструкції діятимуть в реаліях, – зазначив Лев Парцхаладзе.
За словами Олени Шуляк, попередній аналіз, проведений експертами BRDO виявив, що на місцях місцева влада ще ігнорує нові вимоги і видає містобудівні умови та обмеження забудовникам без врахування нових норм.
-Це може припинити контроль громади – інструментарій відкритого доступу вже є. Саме знання норм «озброюють» громадськість при відстоюванні своїх законних прав на життя в комфортних населених пунктах. Контроль за наданням забудовникам місцевою владою умов та обмежень щодо майбутніх об’єктів нерухомості, – це перший і головний крок щодо уникнення як конфліктів у майбутньому, так і до комфортного міста або села для всіх. Нові норми – не є досконалими, але вже в такій редакції вони гарантують, що мешканцям, щоб пройти до оселі, не потрібно буде протискуватись поміж хаотично припаркованих машин, що у вікно ви не спостерігатимете за переміщенням жителів осель навпроти, що біля будь-якого будинку будуть дитячі майданчики та зелені сквери, – зазначила Олена Шуляк.
У середу, 7 листопада, о 12-00 у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбудеться експертна дискусія «Лінія зелена, лінія блакитна: наскільки ефективні нові правила забудови?».
Питання до обговорення:
Спікери:
Реєстрація за посиланням.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/11/Dajdzhest_October_20181.pdf”]
За матеріалами Економічна правда.
Чим простіші правила, тим більше зацікавлених гравців, а отже – ширший ринок, швидший притік інвестицій.
За шість хвиль дерегуляції Кабмін скасував 760 застарілих нормативно-правових актів, велика їх частина – радянський спадок.
Тільки за один “дерегуляційний” день було відправлено на звалище історії 318 радянських постанов, інструкцій, правил і наказів. Більшість – це архаїзм, який фактично не застосовувався.
Однак залишаючись у юридичному полі, такі архаїзми завжди залишали двері для корупції відчиненими.
Або створювали зайві перепони, бо радянські нормативи орієнтовані на планову економіку та державну власність.
В умовах ринку вони виглядають як іржа на велетенській машині – працювати з ними можна, але довго так не протягнеш.
У рамках спецпроекту “ЕП” про якісне регулювання ми з’ясували, яка ситуація з дерадянізацією українського законодавства та коли Україна нарешті поставить крапку на безнадійно старих нормах ведення бізнесу.
Майже кожен другий скасований акт – радянський, каже голова Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук.
Найстаріший із них датований 1922 роком і містить список категорій робітників, котрим роботодавець повинен видавати додому господарське мило – 400 грам на місяць.
“Такі дрібниці не вбивають бізнес, але створюють зайвий клопіт, зокрема, в комунікації з профспілками, громадськими організаціями, загалом з інспекторами, які намагаються знайти “хоч щось”.
Ми довго переконували уряд скасувати цю норму, бо профспілки наполягали на протилежному”, – розповідає Гончарук.
“Найбільша частина скасованих радянських актів стосуються соціальної сфери. Просто тому що їх фізично більше – це раз, а по-друге, через популізм ці акти вичищати важко.
Треба погоджувати з профспілками”, – пояснює перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.
До речі, у постанову про видачу мила в базі даних Верховної Ради так і не внесли зміни, не вказали, що вона скасована, зауважує він.
“Дерегуляційні Кабміни” відбуваються кожні 2-3 місяці. Часто закону, який регулював ту чи іншу сферу, уже немає, але на рівні підзаконних актів залишаються накази і інструкції.
“А отже, хтось може вимагати їхнього виконання. Великий бізнес має юристів, аби відбитися від цього.
А хто не має можливості відбитися, платить хабарі або підкоряється застарілим нормам”, – коментує заступник міністра.
Велика частина скасованих радянських постанов стосуються аграрного сектору.
Зокрема, це документи, які регламентують внесення мінеральних добрив – хоча нині агрокомпанії визначають потребу внесення мінеральних добрив за допомогою дронів, не кажучи вже про новітні формули самих добрив.
Інші інструкції містять поради щодо дезінфекції ферм застарілими засобами, які не тільки поступаються ефективністю сучасним, але й просто є небезпечними.
Ще один приклад – постанова Ради міністрів Української РСР від 11 лютого 1949 року, якою вирішено присвоїти назви винам за сором винограду: “Перлина Степу” – з сорту “Аліготе”, “Наддніпрянське” – з сорту “Рислінг”, “Оксамит України” – для вина з винограду “Каберне-Совиньон” і так далі.
Ця постанова діяла впритул до листопада 2016-го.
Помітна частина “дерадянізації” законодавства – у галузі будівництва. Серед них, наприклад, постанова Ради міністрів УРСР від 30 кітня 1958 року про затвердження положення про житлово-будівельні колективи та індивідуальних забудовників у містах і смт.
Зокрема, документ встановлює розміри площ земельних ділянок для будівництва багатоквартирних будинків.
Сюди ж можна зарахувати і суто радянські норми, які містилися в державних будівельних нормах, вважає Олексій Гончарук:
“З 1 жовтня вступили нові зміни до ДБН. Самі вони не були радянськими, але окремі норми, які там містилися, були скопійовані з радянського законодавчого спадку.
Відтворювали радянські принципи, коли держава давала установку бізнесу, як бути ефективним.
Наприклад, була вимога розміщувати дитячий садочок тільки в окремій будівлі.
Це економічно невигідно – часом потрібен маленький дитячий садочок, іноді їх треба багато різних, щоб була конкуренція”.
Окрема історія – радянський спадок в законодавстві про касову дисципліну.
Тільки 11 жовтня Мінфін опублікував наказ, яким позбавив українських підприємців радянської практики і скасував обов’язкове використання для підприємців Книги обліку розрахункових операцій – товстого зошита з щоденними звітами і підклеєними чеками.
Сенсу вписувати ці дані в книгу з підклеюванням “нульового чеку” було небагато: касові апарати передають дані до ДФС в електронному форматі.
“Врешті приходили податківці з роздруківками цих сум, відкривали ці книги і вишукували, де людина помилилася вручну”, – пояснює голова комітету з роздрібної торгівлі Спілки українських підприємців і гендиректор компанії “Інтертоп” Сергій Бадрітдінов.
Загалом список скасованих радянських документів виглядає як набір дрібних інструкцій, правил і порядків – настільки безглуздих, що важко й уявити, хто міг цим користуватися тепер.
Серед них – правила торгівлі на ринках, правила збирання сіна або правила обладнання і експлуатації інфекційних установ 1959 року, в яких, зокрема, вимагається покривати віконні рами і двері масляною фарбою, а іграшки в дитячих відділеннях допускаються тільки резинові або дерев’яні.
В українському правовому полі залишається ще багато радянських атавізмів, кажуть експерти. Нещодавно у Мінекономрозвитку заговорили про нову ініціативу – скасування Книги скарг і пропозицій.
У Спілці українських підприємців, яка звернулася до МЕРТ з такою ініціативою, пояснюють: функція книги скарг – не покарання, а покращення сервісу або товарів.
“Немає сенсу дивитися на дату прийняття акту, якщо він відтворює суто радянські підходи. Книгу скарг і “куточок споживача” скопіювали з радянської практики, коли не було інтернету і це був чи не єдиний можливий спосіб споживачеві висловити свої побажання до сервісуНині цю функцію уже давно відіграє інтернет, можливість залишити відгук на сайті виробника чи магазину.
Є окремі сайти, які збирають відгуки про різні компанії чи підприємства. Зате книга скарг набула іншого сенсу для перевіряючих”, – коментує співголова комітету з розвитку підприємництва СУП Тетяна Паламарчук.
У конкурентному полі підприємець завжди готовий поліпшувати сервіс, прислухатися до побажань споживачів і в інтернеті, і поза ним. Буде намагатися покращити якість.
Якщо ж підприємство недобросовісне, то не варто сподіватися, що його керівники відреагують запису у книзі. З такими зверненнями – пряма дорога до Держпродспоживслужби.
“В той же час ми знаємо випадки, коли підприємців штрафували за те, що не вніс зміни в інформацію “куточка споживача”, коли у відповідного відділення служби змінився телефонний номер”, – додає Паламарчук.
Та найбільше “радянщини” залишається в двох масивних документах – Трудовому та Житловому кодексі, кажуть у Мінекономрозвитку.
“Ми живемо зараз за Житловим кодексом, який починається словами: “В результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції в нашій країні було створено необхідні передумови для розв’язання однієї з найважливіших соціальних проблем – задоволення потреби трудящих у житлі”, – цитує Олексій Гончарук. – Ви уявіть, про що там написано.
Це про післявоєнні гуртожитки, про розселення сімей, про те, в якому порядку в квартиру мають заселятися люди. Такого вже давно немає, а норми є. І окремі “товариші” намагаються цими нормами зловживати”.
Те саме – з Трудовим кодексом, який покликаний встановити правила для великих колективів, для підприємств державної власності, що було природнім, коли відносини регулювалися адміністративно.
Кабмін на своїх “дерегуляційних” засіданнях скасовує документи, які має повноваження скасовувати. Частина застарілих актів регулюються президентськими декретами радянських часів, які за радянська Конституція прирівнювала до законів. Тож скасувати їх може тільки парламент.
З нинішніми темпами очистити законодавство від радянського і просто застарілого брухту можна роки за два, каже Нефьодов.
Натомість у Верховній Раді зареєстровано законопроект 4650 про скасування радянського законодавства.
“Це кардинальне рішення – “радянська гільйотина”: все, що було прийнято в радянські часи буде скасовано з перехідним періодом.
Якщо за цей час виявиться, що якась інструкція дійсно потрібна, буде час її прийняти. Законопроект включений у перелік пріоритетних, але поки не на часі”, – підводить підсумок Максим Нефьодов.
Анна Родічкіна, для EП
Уже п’ятнадцять років міжнародні експерти оцінюють, наскільки інвестиційний клімат країни привабливий для інвестора, а результати такої оцінки відображають у рейтингу Doing Business. Протягом останніх 6 років наша країна була успішною. Продовжуючи традицію, цього року Україна піднялася з 76 місця на 71.
“DoingBusiness – це ключовий показник успішності країн, що розвиваються, і важливий сигнал для інвесторів. Цьогоріч ми планували досягнути істотного прогресу і навіть увійти до ТОП-50 завдяки ухваленню законопроекту №8124, що мав покращити підприємцям. Але Верховна Рада не встигла його розглянути. Тому ми знайшли альтернативу – за нашої участі було розроблено постанова, яку схвалив Уряд, дозволила Україні вибороти + 5 позиції в рейтингу”, – зауважив голова BRDO Олексій Гончарук.
У 2018 році Кабмін схвалив рішення, що зменшить регуляторне навантаження на бізнес, збільшить інвестиційну привабливість країни і вже допомогло Україні піднятися в рейтингу Doing Business на 71 позицію, покращивши ситуацію в таких компонентах:
“Міжнародна торгівля”: Автомобільні запчастини (товарна група 8708) виключені з переліку товарів військового використання, що полегшило процедуру їх імпорту. Тепер вони не будуть обтяжені бюрократичними процедурами під час перетину митного кордону. А мова про товарообіг обсягом понад 400 млн доларів. Реформа була проведена постановою Кабміну від 25.04.2018 року, розробленою BRDO спільно з Мінекономіки. Останні роки позиції нашої країни в цьому компоненті рейтингу Doing Business були одними з найгірших у світі. Ми мали проблеми з показниками тривалості і витратності імпорту та експорту товарів. Очікуваний результат рішення Уряду – зменшення регуляторного навантаження на бізнес, збільшення інвестиційної привабливості.
“Одержання дозволів на будівництво”:
Реформи були проведені вищезгаданою постановою Кабміну від 25.04.2018 року. Постанова передбачає зокрема, спрощення процедури дотримання протипожежних вимог та вимог цивільної безпеки під час проектування будівництва простих об’єктів (клас СС1). Таких сьогодні близько 60% від усіх споруд, що будуються. Складні процедури псували бізнес-клімат та стримували інвестиції. Завдяки ухваленій постанові, тепер бізнес більше не має витрачати час на походи до ДСНС, щоб отримати вихідні дані та техумови під час проектування простих об’єктів класу СС1. Це мінус одна бюрократична процедура та мінус 19 днів очікування документу. І звісно – плюс для України в рейтингу Doing Business.
“Примусове виконання контрактів”: Крім того, в компоненті рейтингу “Примусове виконання контрактів” запроваджено спрощений порядок розгляду незначних спорів між юрособами, а також попереднє засідання під час розгляду справ. Реформа впроваджена новою редакцією Господарського процесуального кодексу.
“Захист міноритарних акціонерів” запроваджено обов’язкове розкриття інформації про угоди із заінтересованістю у щорічній звітності акціонерних товариств.
31 жовтня в рамках інспекційної реформи критерії ступенів ризику для ще 10 сфер ухвалено Урядом. Серед них ядерна та радіаційна небезпека, містобудівна діяльність, освітня діяльність, що підлягає ліцензуванню, криптографічний захист та технічний запис інформації, вивчення та використання надр та інші.
Що це принесе країні ?
Найперше, вони дозволять розпочати повноцінний перехід до системи управління ризиками. Тобто, перевірки будуть формуватись на їх основі. Також, нові критерії позитивно вплинуть на розвиток ринкового середовища і допоможуть забезпечити баланс інтересів споживачів та добросовісного бізнесу.
Так, по-перше, запрацюють комбінації різних показників діяльності суб’єктів господарювання. Тобто, якщо раніше відповідність навіть одному показникові могла переводити підприємство у середній або високий ступінь ризику, то тепер для цього необхідне поєднання кількох показників. Таким чином, механізм тонких налаштувань нарешті починає діяти.
По-друге, окремі показники критеріїв безпосередньо вказують на небезпечні події, мінімізація яких є метою втручання держави у відповідну сферу. Це може бути, наприклад, смерть людини, шкода її здоров’ю або інші негативні наслідки, мінімізацію яких держава ставить собі за мету.
По-третє, в першу чергу будуть перевірятися суб’єкти господарювання, які не дотримуються вимог законодавства. Відповідно, добросовісні учасники ринку відчують зменшення адміністративного навантаження на свій бізнес.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/10/RISHENNYA-NA-KORYST-BIZNESU_169_31.10.18_v.3.pdf”]
Довідково:
10 травня 2018 року постановою Кабміну №342 було затверджено нові Методики розроблення критеріїв оцінки ризику підприємств та уніфікованих форм актів перевірки (так званих чек-листів). Згідно з планами Уряду до початку 2019 року органи контролю повинні розробити та забезпечити прийняття оновлених критеріїв оцінки ризику та уніфікованих форм актів перевірки у відповідність з новими Методиками. Це стане важливим етапом в реалізації інспекційної реформи.
Концепція державної політики у сфері віртуальних активів, розроблена за участі BRDO, оприлюднена для обговорення. Добовий обсяг торгів пар криптовалюта / гривня на основних біржах складає 2 млн дол. на добу. Розмір українського сегмента майнінгу складає 100 млн дол. на рік. ICO проектів з українськими засновниками/командами – понад 100 млн дол. за 2017-2018 рр.
Весь цей величезний ринок працює в умовах правової невизначеності та постійних проблем з банківським обслуговуванням. Що зміниться після ухвалення концепції? Вона створить зрозумілі умови для ринку! Завдяки таким крокам:
Ринок отримає можливість банківського обслуговування та правової захищеності, держава отримає податки та статистику, споживачі – захист прав.
Концепція буде реалізована протягом 2018-2021 років. Наступні кроки – затвердження Концепції КМУ, розробка в рамках концепції необхідних законопроектів, підзаконних актів та роз’яснень.
Меморандум передбачає модернізацію Інспекційного порталу з метою удосконалення технічних та функціональних характеристик на шляху до впровадження системи у дослідну, а згодом у промислову експлуатацію.
26 жовтня Олексій Гончарук разом з Максимом Нефьодовим, Ксенією Ляпіною та Петром Матіяшеком подписали Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державною регуляторною службою України, Офісом ефективного регулювання BRDO та Фондом «Євразія» (Проект USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS»), який передбачає модернізацію Інспекційного порталу з метою удосконалення технічних та функціональних характеристик на шляху до впровадження системи у дослідну, а згодом у промислову експлуатацію.
Наразі на Інспекційному порталі inspections.gov.ua 27 інспекційних органів із 33 долучилися до роботи та відкрили інформацію про свої перевірки. Станом на жовтень 2018 року в єдиній системі опубліковано майже 250 тис. запланованих перевірок на 2018-2019 роки і більше 50 тис. результатів вже проведених перевірок.
Відкрити бізнес в Україні – відтепер не челлендж! Втілити це у реальність і створити більш сприятливий бізнес-клімат в країні є метою BRDO та одним із пріоритетів Уряду. Рік тому Офіс ефективного регулювання презентував PRO Платформу для більш ефективної онлайн-взаємодії держави й бізнесу. Сьогодні державний інфосервіс Start Business Challenge містить вже 100 бізнес-кейсів із покроковими інструкціями для започаткування власної справи, і всю необхідну достовірну інформацію для реєстрації бізнесу підприємці можуть отримати в єдиному місці – швидко і безкоштовно.
До створення більш сприятливих умов для підприємництва BRDO активно залучає органи місцевої влади в регіонах, центри зайнятості та фінансові установи. 25 жовтня бізнес-аудиторію і партнерів в Києві зібрав Start Business Challenge 2018, що пройшов за підтримки ініціативи EU4Business|FORBIZ в рамках Європейського тижня підприємництва.
«Мале та середнє підприємництво є драйвером європейської економіки, його вплив важко переоцінити. Бізнес розвивається, коли для нього створені сприятливі умови: діють зрозумілі правила на ринку, доступні фінансові інструменти. Сподіваюся, платформа Start Business Challenge стане потужним стимулом для розвитку бізнесу в Україні, адже ЄС приділяє особливу увагу підтримці зусиль для покращення бізнес-клімату в країні», – відзначив керівник проекту FORBIZ в Україні Маттіас Хальдер.
Інфосервіс допомагає підприємцям розібратися з необхідними документами та процедурами для легального відкриття власної справи. Згідно зі статистикою порталу, найбільш популярними бізнес-кейсами за останній рік стали кабінет сімейного лікаря, електрозарядка, міні-пекарня, ресторан, курси іноземних мов і дитячий садок. Примітно, що за відповідними КВЕД протягом січня-жовтня 2018 р. також спостерігається зростання кількості суб’єктів підприємництва. Крім того, платформа акумулює інформацію щодо найбільш затребуваних процедур для бізнесу: від державної реєстрації ФОП, створення юридичної особи та реєстрації платником єдиного податку – до підключення до електромереж і реєстрації касового апарату.
«Ми робимо крок за кроком, аби відкрити бізнес в Україні – було більше не challenge. Сьогодні на нашій платформі доступно вже 100 бізнес-кейсів, а оскільки на місцевому рівні процедури мають свою специфіку, ми також створили можливості для їх локалізації. Втілюйте свої ідеї, дійте! Ми поруч і робимо все можливе, аби вам було легше почати свою справу і комфортніше працювати», – акцентував Голова BRDO Олексій Гончарук.
Так, підключення до електромереж, оформлення земельної ділянки, отримання дозволів на будівництво та деякі аспекти оподаткування регулюються регуляторними актами на місцевому рівні. Тому експерти BRDO створили для органів місцевої влади можливість отримати доступ до своїх особистих кабінетів та надати мешканцям своїх міст максимально детальну інформацію для відкриття бізнесу: скільки процедур треба пройти і які документи отримати, куди саме звертатись, скільки це скоштує і займає часу тощо.
Сьогодні на Платформі вже активно працюють владні органи 12 українських міст. Зокрема, Житомира, Миколаєва, Чернівців, Одеси, Дрогобича, Полтави, Попасної, Ужгорода та Лисичанська. Лідерами ж є Вінниця, Суми і Тернопіль, що локалізували вже всі 100 кейсів. Почали опрацьовувати свої перші кейси Київ, Обухів, Ірпінь, Хмельницький та Чернігів, а найближчими днями мають підключитися також Луцьк та Маріуполь. Найпопулярнішими кейсами в регіонах є ресторан, дитсадок і служба таксі.
Під час заходу про програми підтримки підприємництва та свої послуги для бізнесу розповіли представники Державного Центру зайнятості, Мінекономіки та КМДА. Своїми історіями успіху та особливостями відкриття власної справи з учасниками також поділилися українські підприємці: керуючий партнер UNIT.city Максим Бахматов, засновниця StartUp Ukraine Анна Петрова, а також засновник Veterano Group Леонід Остальцев.
В рамках Start Business Challenge відбувся воркшоп із юридичним супроводом та фінансовими консультаціями від BRDO, ЄБРР і Western NIS Enterprise Fund за низкою бізнес-кейсів.
Участь у заході взяли Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, Заступниця Голови Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк, заступник директора Департаменту промисловості і розвитку підприємництва КМДА Наталія Кондрашова, в.о. керівника Німецько-Українського фонду Валерій Майборода, Заступник голови правління АТ «Ощадбанк» Андрій Стецевич, радник Голови АТ КБ «Приватбанк» Юрій Гусєв, численні представники бізнес-спільноти.
Детальніше – www.sbc.regulation.gov.ua.
27 жовтня у КВЦ «Парковий» відбудеться подія, яка визначить майбутнє української ІТ-індустрії – SOFTWARE DEVELOPMENT FORUM.
Олексій Гончарук, голова Офісу ефективного регулювання, модеруватиме панель «Creativity as a New Economy Driver» за участю Юрія Антонюка, EPAM Ukraine, Анже Яреба, BBDO Ukraine & Central Asia, Олександра Данченко, Верховна Рада України, Валерія Красовського Sigma Software, а також Ольги Пантелеймонової, Star Media.
Під час конференції 25 найкращих світових та українських лідерів ІТ-галузі та визнаних експертів поділяться своїм досвідом та яскравими ідеями.
Детальніше з програмою можете ознайомитись за посиланням: http://sdf.org.ua