За матеріалами delo.ua
В кінці жовтня World Bank опублікує черговий рейтинг Doing Business. Україна, скоріш за все, покращить свою позицію. Проте це може стати останнім позитивним зрушенням перед різким падінням в рейтингу.
Украинские медиа и соцсети то и дело наполняются “зрадами” и “перемогами”, реагируя на различные решения органов государственной власти. Эти оценки часто чрезвычайно поверхностны и субъективны.
При этом запрос на объективную оценку проводимых реформ огромен: насколько нынешняя власть дружелюбна к бизнесу? А если сравнить с предыдущими правительством, парламентом и президентом или более ранним периодом? Кто создает лучшие условия для малого и среднего бизнеса: мы или, скажем, Бразилия?
Практически единственным более-менее объективным механизмом для ответов на эти вопросы пока выступает рейтинг Doing Business. Вот уже 15 лет он позволяет получить и сравнить цифровые показатели разных стран.
Пока индикаторы рейтинга указывают на более чем позитивные результаты Украины. В рейтинге мы растем уже шестой год подряд и, вероятнее всего, вырастем и в этот раз. Благо правительство успело немного усовершенствовать подзаконные акты, регулирующие процедуру строительства и международную торговлю, а парламент — модернизировать процедуру рассмотрения хозяйственных споров. Но, беря пример с домов моды, мы не будем фокусироваться на текущем сезоне, а постараемся ответить на вопрос “что в следующем году?”
А вот тут уже все далеко не так радужно. Рейтинг оценивает период с 1 мая прошлого года по 30 апреля текущего. Результаты этого года будут объявлены 31 октября 2018 года, но половина временного отрезка на следующий этап уже прошло, и полученные результаты не впечатляют.
Из позитивного — Минюст своим приказом исключил необходимость проведения оценки земельного участка при оформлении его продажи между юридическими лицами. При этом получивший огромное количество критики модуль по оценке недвижимости, авторства Фонда госимущества Украины, не должен испортить рейтинг, поскольку применяется только к сделкам с участием физических лиц.
Второй неплохой новостью стало принятие Кодекса о процедурах банкротства. Финальный текст кодекса пока не опубликован, поэтому однозначно предсказать степень его соответствия лучшим практикам, описанным методологией рейтинга, пока сложно. Однако с большой долей вероятности можно рассчитывать, что эффект от внедрения кодекса будет оценен составителями рейтинга только осенью 2020 года просто потому, что он вступит в силу после даты текущего дедлайна для оценки — 30 апреля 2019 года.
Из хорошего пока все, а потому многочисленные заверения власти о готовности решительно внедрить лучшие регуляторные практики, рекомендуемые методологией рейтинга, рискуют в очередной раз остаться нереализованными.
Ключевая помеха — жадность. К примеру, значительная часть мэров городов не хочет ждать, пока инвесторы начнут деятельность в их городах, создадут рабочие места и заплатят налоги. Они хотят “обилечивать” бизнес сразу на входе, путем взимания в местный бюджет до 10% от стоимости строительства объектов коммерческого назначения. Платеж сей именуют “паевым взносом в инфраструктуру”, хотя ничего общего со строительством инфраструктуры он не имеет и является скорее налогом на инвестиции. Поскольку затраты бизнеса на паевой взнос считаются по показателям города Киева, именно столичные власти выступили объектом повышенного внимания и критики со стороны аналитиков и центральных органов власти, но, несмотря на это, остались главным форпостом защиты существования платежа.
При этом для киевских чиновников все еще остается хорошая новость — в рейтинге не считаются (и в реальности, конечно же, не существуют) Х дол. США за квадратный метр, уплачиваемых бизнесом при выдаче градостроительных условий, Y дол. США за квадратный метр при получении разрешения на строительство и Z дол. США за квадратный метр при вводе в эксплуатацию.
Составители рейтинга исходят из того, что все строительные процедуры — белы и прозрачны и кроме официальных платежей никто ничего и никому не платит. Даже несмотря на то, что переменные X, Y и Z (согласно ничем не подтвержденным и, очевидно, ложным слухам) имеют стойкую тенденцию к постоянному росту.
Еще одной настоящей миной отложенного действия является процедура отвода земельных участков под линии электропередач. Дело в том, что один из компонентов рейтинга оценивает скорость и цену подключения к электросети, при условии, что точка подключения находится вне земельного участка заказчика, а потому необходимо прокладывать линию электропередач по коммунальной земле. А вот оформить землеотвод под такие линии у нас — задача, граничащая с фантастикой. Средние сроки реализации уходят за пределы одного года, что делает подключение к электроэнергии чрезвычайно болезненным вопросом для бизнеса.
Полный провал у нас также в регулировании так называемых “сделок с заинтересованностью”, то есть сделок, которые предприятие заключает с аффилированными лицами (например, с родственниками председателя правления). Основная идея такого регулирования — помешать менеджменту и мажоритарным акционерам выводить прибыль с предприятия, например создавая и используя родственные компании-прокладки. Такими прокладками пользуются как мажоритарные акционеры (оставляя прибыль в офшоре), так и ворующий у этих же акционеров менеджмент, когда без ведома собственников продает товары по заниженной цене или приобретает по завышенной цене у связанных компаний.
Сделки с аффилированными компаниями (по украинскому законодательству “сделки с заинтересованностью”) подпадают под строгий режим контроля и раскрытия информации. Но только вот украинский законодатель отчего-то отступил от мировых практик и целый ряд сделок оставил вне любого контроля.
Например, если председатель правления акционерного общества заключит договор со своей женой — это считается “сделкой с заинтересованностью” и провести ее достаточно сложно. А вот если контрагентом выступит не жена, а принадлежащая ей (или самому председателю правления) компания — тогда закон дает такой сделке “зеленый свет” без проблем и ограничений. Понять логику законодателя в этом вопросе трудно, если вообще возможно.
Большую часть описанных выше проблем решает разработанный Минэкономразвития и BRDO законопроект №8124. Да вот только он (вместе со своей предыдущей версией под номером 6540) вот уже несколько лет лежит в парламенте без какого-либо движения. И очень похоже, что сдвинуть инициативу с мертвой точки сможет разве что существенное падение рейтинга, причем как электорального, так и Doing Business.
У п’ятницю, 26 жовтня 2018 року у приміщенні прес-клубу Кабінету міністрів України, відбудеться підписання меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством економіки та торгівлі України, Державною регуляторною службою України, Офісом ефективного регулювання BRDO та Фондом «Євразія» (Проект USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS»).
У заході візьмуть участь:
Максим Нефьодов, Перший заступник Міністра економіки та торгівлі України;
Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби України;
Олексій Гончарук, Голова Офісу ефективного регулювання BRDO;
Петро Матіяшек, Керівник проекту USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS».
Сьогодні, 19 жовтня, у Чернігові презентували результати другого всеукраїнського рейтингу Regional Doing Business 2018. У загальному заліку Чернігів посідає 7 місце отримавши 306 балів із 600 можливих.
«Чернігів показав найбільший прогрес відразу в двох компонентах – отримання дозволів на будівництво та відведення земельної ділянки», – сказала керівник PR сектору BRDO Тетяна Коврига на презентації.
Заступник міського Голови Олександр Ломака зазначив, що Чернігів докладає максимум зусиль, аби підприємцям вести бізнес було комфортно. І це конкретні кроки, які вже мають результати. Зокрема, зниження ставки пайової участі для нежитлових об’єктів, що дозволило залучити суттєві інвестиції та активізувати будівництво в цьому сегменті.
«Попри позитивну динаміку за певними компонентами місту є над чим працювати. Так, оформлення земельної ділянки в Чернігові – 119 днів, а у Вінниці 64. Варто звернути увагу і на приєднання до електромереж, адже зараз воно є найдорожчим по країні», зауважила керівник сектору «Будівництво» BRDO Олена Шуляк та додала, що немає прогресу і в місцевих податках та у електронних сервісах.
Довідково
При розробці рейтингу Regional Doing Business 2018 оцінювались обласні центри та місто Київ, за виключенням АР Крим та міста Севастополь за методологією Світового банку. За кожен пункт надавалося до 100 балів, тож максимальний бал, який можна було отримати по всіх пунктах — 600. Це друге дослідження, яке проводить BRDO в рамках проекту FORBIZ та Ініціативи EU4Business у партнерстві з Спілкою Українських Підприємців СУП.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/10/REGIONAL-DOING-BUSINESS-2018_16259_CHERNIGIB.pdf”]
19 жовтня у Вінниці відбулось публічне обговорення результатів рейтингу Regional Doing Business 2018 під час якого представники влади, бізнесу та експертного середовища визначили, що змінилось за рік і наскільки стало легше вести бізнес в регіоні, що може заважати бізнесу та які подальші перспективи розвитку в регіоні після перемоги.
Нагадаємо, минулого тижня у Києві було презентовано рейтинг Regional Doing Business 2018, який проводили Офіс ефективного регулювання (BRDO) спільно зі Спілкою українських підприємців (СУП).
Операційний директор BRDO Олексій Дорогань підкреслив, що оцінювання проводилось за адаптованою методологією Світового банку на основі опитування українських підприємців. У фокусі було шість ключових складових: створення підприємства, отримання дозволу на будівництво, сплата місцевих податків, оформлення земельної ділянки, під’єднання до електромереж та електронні сервіси. «Вінниця показала суттєвий прогрес цьогоріч. Перше місце у порівнянні з 9 минулого року. Ми були приємно здивовані. Основний прогрес був забезпечений за рахунок критеріїв «створення підприємства» та «оформлення земельної ділянки». Строки проходження даних процедур у Вінниці вдвічі менші за деякі регіони. Але є куди зростати і що вдосконалювати. Віримо, що міська та обласна адміністрації продовжать дослухатись до бізнесу та експертів, і перетворять місто на “рай” для інвесторів».
«У Вінниці ми готові надати повний супровід кожному реальному інвестору і допомогти відкрити бізнес. Чому? Бо розуміємо, що саме від розвитку економіки залежить, наскільки успішним і комфортним буде наше місто. І результат співпраці є. На нових підприємствах за останні три роки створено 2 тисячі робочих місць. А бюджет міста зріс з майже 3 млрд грн до 5. Це, в тому числі, і за рахунок тих надходжень, які забезпечує ефективний «білий» бізнес», – зазначив Вінницький міський голова Сергій Моргунов.
«Важливо, щоб представники влади розуміли свою безпосередню причетність до формування умов ведення бізнесу в кожному окремому регіоні. Не менш важливо і втримати це лідерство та хороші показники. У Вінницькому регіоні ще існують питання, які турбують бізнес. Тому радимо не зупинятися і рухатися в правильному руслі якісних змін,» – підкреслив Андрій Єрашов, співголова комітету з розвитку підприємництва Спілки українських підприємців (СУП)
Також до обговорення долучились активні підприємці міста, Рада підприємців при міському голові, представники бізнес-асоціацій та депутати Вінницької міської ради.
Захід відбувся за підтримки Офісу ефективного регулювання, Спілки українських підприємців та Вінницької міської ради, в рамках Марафону можливостей для бізнесу у Вінниці, на виконання Програми посилення конкурентоспроможності МСП м.Вінниці та Стратегії розвитку Вінниця – 2020.
На Інспекційному порталі inspections.gov.ua вже оприлюднено проекти планів перевірок бізнесу на 2019 рік, а також проект плану комплексних перевірок. Ознайомитись з ним детальніше можна за посиланням: перейти до плану.
Нагадаємо, що органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, та до 1 грудня затверджують відповідні річні плани. Це забезпечує внесення відомостей про таких суб’єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб’єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).
Варто зазначити, що суб’єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю). Для цього йому необхідно письмово звернутись з відповідною заявою Державної регуляторної служби України ДО затвердження плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік, яке відбудеться 15.11.2018.
У разі своєчасного звернення перевірка суб’єкта господарювання буде проводитись згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).
Інспекційна система в Україні трансформується у напрямку ризикоорієнтованого підходу. Відтепер інспекційні органи мають фокусуватись на прозорій оцінці суб’єктів господарювання та запобіганні ризикам, а бізнес – знати коли і чому до нього завітає інспектор.
Сьогодні вже запущено інтегрований портал inspections.gov.ua з низкою інструментів для прозорої та передбачуваної онлайн-взаємодії держава – бізнес. 26 інспекційних органів з 33 наразі вже долучились до роботи на порталі та відкрили інформацію про свої перевірки. Станом на жовтень 2018 року в єдиній системі опубліковано майже 250 тис. планів та біля 48 тис. результатів вже проведених перевірок. Триває процес затвердження нових критеріїв ризику, що дасть змогу ефективніше планувати заходи контролю.
17 жовтня Офіс ефективного регулювання BRDO за підтримки ініціативи EU4Business\FORBIZ презентував перші результати впровадження реформи та подальші кроки її реалізації під час Інспекційного Форуму #ПЕРЕВІРОК.NET, що проходить в Києві в рамках Європейського тижня підприємництва.
«Низка рішень, необхідних для запуску нової системи управління ризиками, Урядом затверджені. Трансформація неминуча, і більшість контролюючих органів це вже зрозуміли. Наша мета – повноцінне впровадження ризикоорієнтованої системи перевірок з початку 2019 року. Тому наполягаю на тому, аби до кінця поточного року всі перевіряючі органи затвердили критерії ризиків у своїх сферах та підключилися до роботи на єдиному порталі перевірок», – зазначив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, відкриваючи захід.
На важливості побудови прозорої інспекційної системи для подальшого впровадження реформ в Україні наголосив Посол, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюґ Мінґареллі: «Спроможність державних інституцій, в тому числі прозора ефективна система контролю, є базовою складовою сприятливого бізнес-клімату. Бізнес розвивається тоді, коли діють зрозумілі передбачувані правила на ринку. Тоді він може краще планувати свою діяльність, досягати кращих результатів, виходити на міжнародні ринки і сприяти розвитку економіки країни загалом».
Навесні Уряд затвердив нову методологію управління ризиками, завдання інспекцій – визначити перелік небезпек для кожної сфери контролю та розробити комбінацію критеріїв для виявлення ризиків і розумного планування перевірок. Найбільший прогрес у цьому поки продемонстрували контролюючі органи в сфері пожежної та техногенної безпеки, охоронної діяльності та туризму.
«Ціллю нової системи має бути управління ризиками, а не бездумна фіксація порушень, що виявляються сьогодні у 99% перевірок. Ми створюємо інтегрований портал – BigData з усім масивом даних та можливістю їх якісного аналізу. Бізнес має володіти чіткою вичерпною інформацією про вимоги при перевірках та можливості зниження ризиків своєї діяльності. Це суттєво зменшить поле для зловживань та зробить роботу системи більш розумною та прогнозованою», – переконаний Голова BRDO Олексій Гончарук.
Це дасть можливість рейтингувати суб’єкти та об’єкти господарювання за балом ризикованості в кожній сфері, аби зосередитися на попередженні небезпек для найбільш ризикових.
Ще одне важливе завдання нової інспекційної системи – орієнтованість на платника податків. З цією метою на Інспекційному порталі створюється «Кабінет управління ризиками» з низкою інструментів:
– календарем запланованих перевірок;
– історією проведених перевірок та їхніми результатами;
– вичерпними чек-листами – вимогами до підприємців, з можливістю самоконтролю по кожній потенційній небезпеці;
– можливістю оцінити якість роботи інспектора, що стане основою для рейтингу інспекцій;
– можливість вказати на обтяжливість конкретних вимог, що заважають працювати. Це стане основою для їх перегляду, щоб зменшити регуляторне навантаження на бізнес.
Участь у заході також взяли Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна, Перший заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі України Максим Нефьодов, Голова Державної архітектурно-будівельної інспекції Олексій Кудрявцев, Голова Держспоживслужби Володимир Лапа, Голова Держслужби з питань праці Роман Чернега, в.о. Голови Державної фіскальної служби Олександр Власов, Виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова, Виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Анна Дерев’янко, Віце-президент Американської торговельної палати Тетяна Прокопчук, чисельні представники бізнесу та громадськості.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/10/BEZPECHNA-KRAYINA_-YAK-NAM-YIYI-POBUDUVATY_FINAL.pdf”]
Ознайомитися з інструментами Інспекційного порталу в тестовому режимі можна на www.inspections.gov.ua. Повноцінно вони стануть доступними для використання з 1 січня 2019 року. Для цього інспекції до кінця поточного року мають затвердити форми актів перевірок нового зразка та оприлюднити інформацію про перевірки. У листопаді цього року Міністерство економічного розвитку та торгівлі України за підтримки Проекту USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS» розпочинає роботу над модернізацією Інспекційного порталу.
12 жовтня відбулась конференція CADASTRE CAMP 2018 до участі у якій запрошувались землевпорядники, містобудівники та юристи земельного права. Конференція організована компанією INGER grad у партнерстві з BRDO, Юридичною компацією “Totum” – та Асоціацією фахівців землеустрою України. Всього у конференції прийняло участь 242 учасники.
Третя сесія конференції стосувалась розвитку місцевих містобудівних кадастрів та GIS систем. Модерував цю дискусію керівник проектної групи “Відкрите просторове планування” Пілат Олег. З презентаціями виступили архітектори та керівники кадастрових служб міст Рівне, Одеса та Чернівці. Доповідачі розповіли про шлях побудови кадастрових систем у цих містах та перспективи їх вдосконалення у майбутньому.
Декілька ключових тез, з конференції від основних доповідачів:
Головний архітектор міста Чернівці – Хілько Наталія Олексіївна:
“Для вдалого переходу від закладеного підґрунтя до прозорого та ефективного управління державними установами та співпраці з громадою необхідно щорічно моніторити досягнуті результати. Слід стратегічно на законодавчому рівні планувати оптимізацію роботи містобудівних кадастрів через впровадження ГІС – системи та стимулювати їх наповнення. На сьогоднішній день у всіх містах України наповнення геопорталів на різних етапах реалізації відповідно потребують неабиякої підтримки на державному рівні в удосконаленні нормативно-законодавчої бази, встановлення часових рамок впровадження геоінформаційних систем, створення централізованого навчально-консультаційного офісу та масової популяризації геопорталу серед інвесторів та населення”.
Начальник служби містобудівного кадастру міста Рівне – Тишкун Роман Юрійович:
“Муніципальні ГІС виконують багато функцій, починаючи з розвитку е-демократії закінчуючи оперативністю прийняття управлінських рішень. І на сьогоднішній день стоїть питання інтеграції муніципальних ГІС з іншими реєстрами та кадастрами, що дасть додаткові інструменти в управлінні містами та громадами. Вже не перший рік я чую дуже відомий лозунг «Бігати мають дані, а не люди», але центральні органи виконавчої влади роблять все щоб гальмувати цей процес, так би мовити узурпація даними”.
Начальник служби містобудівного кадастру міста Одеси – Греков Олександр Сергійович:
“Становлення ГІС-систем у різних населених пунктах знаходиться на різних етапах і часто супроводжується різними методиками та технологіями. Це відбувається з причини нечітких, а інколи суперечливих нормативно-правових та нормативних актів, відсутності єдиного методичного центру, який би координував теоретичні та практичні розробки у сфері ГІС та містобудівних кадастрів.
Таким методичним центром могла б стати організація під координацією Мінрегіону. Вона б могли збирати та концентрувати на єдиній методичні платформі всі існуючи сьогодні проекти та у тісній співпраці вирішувати практичні завдання, надавати пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів, нормативів та стандартів.
На наш погляд, потрібно приділити увагу доопрацюванню ДБН Б1.1-16:2013 “Склад та зміст містобудівного кадастру”, Порядку проведення містобудівного моніторингу, затвердженого наказом Міерегіону № 170. Потрібна розробка та затвердження Типового положення і Порядку ведення адресного реєстру населених пунктів. Є чимало інших питань, які потребують врегулювання… ”.
Дякуємо організаторам конференції Ігорю Райкову, Максиму Шевчуку та всій команді компанії “Інгер-град”.
За матеріалами: jurliga.ligazakon.ua
Ринок криптовалют в Україні розвивається. Лише на трьох основних біржах добовий обсяг торгів пар криптовалюта / гривня становить 1-2 млн дол. США на добу.
Однак, держава досі не дала відповіді, чим є криптовалюти відповідно до законодавства. А ще, за якими правилами має функціонувати цей ринок. Така правова невизначеність створює ряд проблем, зокрема:
В контексті правового статусу криптовалют варто відокремити два принципово різні питання:
1. Чим є криптовалюти відповідно до чинного законодавства України та як мають оподатковуватись операції з ними?
2. Яка правова природа криптовалют та яким має бути оптимальне регулювання ринку (включаючи питання оподаткування, фінансового моніторингу, ліцензування тощо)?
Відповіді на ці питання лежать у різних площинах. Перше питання вирішується через роз’яснення чинних норм законодавства, а друге – через зміни до законів України. Власне для вирішення обох питань Мінфін і створює робочу групу щодо криптовалют.
Саме перше питання є пріоритетним, оскільки стосується принципу правової визначеності та верховенства права. А от відповідь на друге – лежить у площині політичних дискусій, експертних обговорень та вивчення світового досвіду.
Криптовалюти перестали бути грошовим сурогатом з березня 2018 року. Але й досі немає відповіді як класифікувати операції з ними. Тобто, криптовалюти є дозволеними об’єктами цивільного обороту в Україні (детальні пояснення на ст. 15 Зеленої книги). Проте офіційної позиції ДФС чи Мінфіну щодо оподаткування операцій з ними, щодо відображення криптовалюти у бухгалтерському обліку – немає.
Незважаючи на відсутність офіційних роз’яснень, окремі компанії вже почали відображати у бухгалтерському та податковому обліку криптовалюти. Однак цей крок є ризикованим. Більшість учасників ринку до нього не готова. Більше того, банки відмовляють у обслуговуванні учасникам крипторинку, оскільки не розуміють ставлення держави до нього.
У травні 2018 року BRDO пропонував підготувати узагальнюючу податкову консультація Мінфіну, яка б визначала:
Спеціально створена робоча група почнне роботу над узагальнюючоюими податковоюими консультацієюями з цих питань вже з 16 жовтня, ну а поки є два офіційні роз’яснення щодо ринку криптовалют:
Але ключовою для ринку криптовалют буде саме узагальнююча податкова консультація Мінфіну. Саме вона має поставити крапку у питанні, як слід класифікувати криптовалюти відповідно до ПКУ та які правила оподаткування операції з ними. Сподіваємось, вона буде підготовлена найближчим часом.
За матеріалами biz.nv.ua
Уже п’ятнадцять років міжнародні експерти оцінюють, наскільки інвестиційний клімат країн світу привабливий для інвестора, а результати такої оцінки відображають у рейтингу Doing Business.
Протягом останніх років наша країна була успішною – безперервне зростання протягом 6 років цілком може бути приводом для гордості. Однак цього року небезпека втратити цю тенденцію була висока. Причому у найбільш чутливий період, коли економіка країни затиснена між молотом і ковадлом – президентськими та парламентськими виборами. Чи вдалось оминути цю небезпеку і що нам варто очікувати 31 жовтня, коли будуть опубліковані результати цьогорічного рейтингу? Спробуємо розібратися.
Чому це важливо
Усі ми традиційно вболіваємо за нашу країну на спортивних або творчих змаганнях. Значно менш популярні змагання іншого гатунку – перегони сприятливості ділового клімату. Учасники забігу – органи влади приблизно 190 країн, зусилля яких зі створення гарного ділового клімату для малого і середнього бізнесу оцінюються у рейтингу Doing Business. І якщо головний плюс перемоги на Євробаченні чи Олімпіаді – це приємний емоційний ефект для публіки, то позитивна динаміка у рейтингу Doing Business означає зменшення бюрократичної тяганини та витрат підприємців.
До рейтингу прикута увага не тільки міжнародних інвесторів та медіа, але й самих можновладців. Річ у тому, що якщо на значну частину поширених економічних показників (ВВП на душу населення, зайнятість) впливають не лише дії органів влади, але й багато інших факторів, то показники рейтингу Doing Business – це фактори, які практично повністю залежать від дій та рішень влади. Саме це перетворило рейтинг на важливий KPI для урядів країн, що розвиваються. Більше того, цілий ряд показників рейтингу Doing Business є базою для обрахунку інших економічних рейтингів, що створює тривалий репутаційний ефект.
Втратити здобуте
Попри всі внутрішні потрясіння і зовнішні атаки, Україна посідає друге місце в світі за темпами зростання у рейтингу, починаючи з 2009 року. Проте цього року ми ледь не втратили здобуте. Як так сталося?
По-перше, ключовий урядовий законопроект, що базується на кращих практиках методології рейтингу, уже кілька років законсервований у парламенті. Це призвело до того, що чимало його положень втратили актуальність та вимагали істотної переробки. Уряд навесні оновив текст законопроекту (тепер це №8124), однак Верховна Рада його не розглянула навіть у першому читанні. Водночас проблема полягала навіть не у банальній завантаженості чи неправильних пріоритетах роботи парламенту. Просто проект не отримав підтримку опозиції, якій на руку репутаційний провал влади. Не задовольняв проект закону і окремих членів парламентської більшості, оскільки він скасовує пайову участь в інфраструктурі – один з обов’язкових платежів до місцевого бюджету, що вже давно прозвали “корупційним податком” через непрозорість механізму його сплати.
По-друге, кілька інших проектів законів хоча й мали шанси на підтримку Верховної Ради, однак їх очікуваний вплив на рейтинг був вкрай незначним. Багаторічна практика рейтингу показує – невеликі реформи в кращому разі можуть зберегти місце у рейтингу, у гіршому – не дати впасти надто глибоко. Сподіватися на зростання було марно.
І, нарешті, по-третє. Країна була запрограмована на падіння в одному з компонентів рейтингу – “Одержання дозволів на будівництво”. Київська міська влада збільшила витрати бізнесу на пайову участь в інфраструктурі міста з 2% до 4%, що автоматично тягло показники всієї країни донизу.
Чого ж вдалося досягти
Першим антикризовим кроком, який потрапляв на “радари” рейтингу, стало ухвалення парламентом нової редакції Господарського процесуального кодексу, який дещо вдосконалив процедуру розв’язання господарських спорів.
Ще однією позитивною історією стало ухвалення закону, яким підвищувалась прозорість угод із заінтересованістю, укладених акціонерними товариствами.
Проте вищезгадані закони давали лише шанси у кращому разі не впасти, у гіршоиу – впасти не надто сильно. Хоч якогось відчутного зростання годі було й очікувати.
Розуміючи складність ситуації, уряд за кілька тижнів до спливу строку на оцінювання вирішив не очікувати результатів роботи парламенту та вдатися до альтернативних заходів. Офісу ефективного регулювання (BRDO) було доручено за кілька днів розробити комплексну постанову Кабінету Міністрів України, яка б могла виправити ситуацію. Зазначений проект був опрацьований урядом з неймовірною швидкістю, аналогів якої навіть складно пригадати. Постанова в останній момент була опублікована Урядовим кур’єром та набула чинності 28 квітня цього року. При цьому 29 та 30 квітня були вихідними днями, а будь-які акти, починаючи з 1 травня, на рейтинг поточного року уже не впливали. Як кажуть, заскочили в останній вагон.
Зазначена постанова змогла виправити низку недоліків у сфері будівництва та міжнародної торгівлі, що потенційно дає шанс компенсувати негатив від збільшення розміру пайового внеску. Уряд спростив процедуру будівництва нескладних об’єктів (клас наслідків СС1), виключивши необхідність отримання технічних умов та вихідних даних від ДСНС, а також дозволив користуватися послугами інженерів технічного нагляду, які перебувають у трудових відносинах із замовником будівництва. Крім того, були анульовані сертифікати на право здійснення архітектурною діяльністю осіб, які не мали профільної вищої освіти. Врешті-решт, автомобільні запчастини (товарна позиція 8708) були вилучені з переліку товарів військового призначення, що значно спрощувало перетин ними митного кордону.
Аналогічно реформувати галузь на рівні підзаконних актів спробувало й Міністерство юстиції. Наказ Мін’юсту, яким спрощувалась процедура оформлення угод із земельними ділянками, також був опублікований в останні дні квітня. Однак у загальний доступ текст потрапив лише в травні, що, ймовірно, може перенести його оцінювання на наступний рік.
Що ж таки очікувати 31 жовтня
Прогнози – річ ненадійна й невдячна. Тому стверджувати, що цього року нам стовідсотково вдалося уникнути неприємного сценарію, не будемо. Точно можна говорити, що блискучого успіху очікувати не слід – законопроект №8124, а так само проект Кодексу про банкрутство та низку інших корисних ініціатив, не ухвалено.
Однак значний перелік імплементованих реформ дає підстави сподіватися на хоча б невеликі, але все одно позитивні новини в останній день жовтня.
Що далі
Наступного року, як і цьогоріч, ми, скоріш за все, будемо ходити по краю леза. Парламентські та президентські вибори відволікають увагу органів влади, а репутаційні ризики для політиків зменшуються – негативний результат наступного року можна традиційно списати на “попередників”.
За оптимістичного сценарію ухвалення парламентом Кодексу про банкрутство та ефективна імплементація Урядом нещодавно підписаного закону щодо “єдиного вікна” на митниці дасть шанси знову розраховувати лише на збереження позицій у рейтингу.
Серед заходів, які дають шанси на вагоме зростання показників, у влади залишився лише законопроект №8124, і саме його ухвалення чи неухвалення залишиться головною інтригою наступного сезону.
Звісно, позиції в рейтингу – це просто цифри. Однак за ними ховаються тисячі робочих місць, десятки тисяч українців, що вирішать не їхати за кордон на заробітки, мільйони доларів, вкладених в українську економіку. Якщо це не перемога, то що тоді вона?
Думки, висловлені в цій публікації, відображають винятково точку зору автора та не обов’язково збігаються з позицією інституцій, що підтримують BRDO.
Текст написаний за співавторства Дениса Малюська, заступника голови BRDO.
Під час панельної дискусії “Які новації чекають нас у 2019 році?” учасники обговорили актуальні питання відведення земельних ділянок під будівництво, легального ринку землі, запровадження smart-технологій у сфері земельних відносин Києва.
“Наша основна задача – допомагати державним інституціям створювати зручні і зрозумілі правила для ведення бізнесу в Україні. Цього року ми почали працювати над великим ринковим сегментом – “Нове будівництво житлових та громадських споруд”. А оскільки кожне будівництво починається з відведення земельної ділянки, ми виокремили всі інструменти, що стосуються цієї процедури. Їх всього 22 – це ті інструменти, що держава застосовує в регулюванні цих відносин. На основі цих даних ми написали окреме дослідження – Зелену книгу щодо стану регулювання оформлення земельних ділянок для будівництва – її ми презентуємо у кінці листопада,” – повідомила Олена.
Наразі 9 млн гектарів можуть бути передані у приватну власність із земель комунальної і державної власності. Для бізнесу має значення, скільки коштів і часу витрачається для оформлення земельної ділянки. Для прикладу, у місті Києві для цього треба зібрати в середньому 55 паперових документів, 70% з яких дублюються, 17 разів звернутися до органів влади і чекати 8,5 місяців для оформлення земельної ділянки (хоча строк може розтягнутися і на 3 роки). Така складність і заплутаність процедури оформлення спричиняє до високих корупційних ризиків, конкуренції серед державних органів влади за контроль над процесом, бюджетних втрат через “схеми” і відсутності реального захисту добросовісних власників ділянок.
Експерти BRDO напрацювали пропозиції для законопроекту, що вже слухаються на робочих групах і на рівні Кабінету Міністрів України. “Ми хочемо наступний рік присвятити запровадженню цих змін,” – зазначила Олена.
Зокрема, BRDO пропонує оптимізувати кількість надлишкових етапів, процедур та документів, скоротити строк оформлення земельних ділянок у 2 рази (до 4,5 місяців) і збільшити надходження до бюджетів на 1 млрд грн/рік шляхом унормування обмежувальних правил. Однією з пропозицій є також спрощення формування земельної ділянки під будівлями. Зараз вона формується на підставі проекту відведення і підставі технічної документації і потребує тривалого погодження з органами державної влади. Відміна необхідності подавати проекти відведення підвищить прозорість оформлення земельних ділянок і водночас полегшить бізнесу проходження цієї процедури.
Експерти сектору “Будівництво” вже презентували кілька Зелених книг щодо регуляторного законодавства у сферах проектування, розроблення містобудівної документації, будівництва на територіях розміщення об’єктів культурної спадщини й інших. Ознайомитися з ними, а також залишити свої коментарі і пропозиції щодо нових пропозицій можна на regulation.gov.ua
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/10/Preza_CadastrCAMP_final.pdf”]
Такі результати рейтингу «Regional Doing Business. 2018», розробниками якого вдруге стали Офіс ефективного регулювання (BRDO) та Спілка Українських Підприємців (СУП).
Лідери набрали наступну кількість баллів: Вінниччина – 334 бали, з невеликим відривом від неї Франківщина – 332 бали. І третє місце за Житомирщиною – 313 балів.
Оцінювання проводилось за адаптованою методологією Світового банку на основі опитування вітчизняних підприємців. У фокусі дослідження 6 напрямків взаємодії підприємців із владою, а саме: створення підприємства, сплата місцевих податків; одержання дозволів на будівництво; оформлення земельної ділянки під об’єкт нерухомості; приєднання до електромережі, якість електронних сервісів. Максимальний бал, який могли отримати регіони – 600.
«Коли рік тому ми презентували перший рейтинг і давали рекомендації органам місцевого самоврядування щодо покращення умов започаткування та ведення бізнесу ми відверто не дуже вірили у прогрес. Проте він є. Вінниччина має найбільший в загальному заліку. Житомирщина по компоненту створення підприємства, тепер вона може мотивувати підприємців переїжджати до них та бізнес відкривати. Чернігівщина готова конкурувати за об’єкти будівництва та має прогрес у відведенні земельних ділянок. А от Харківщина та Донецький регіон найбільш лояльні до бізнесу по сплаті податків», – зазначив заступник голови BRDO Денис Малюська.
За словами Дениса Малюськи цьогоріч також було додано новий компонент – це електронні сервіси, які виявились найбільш цікавими та неочікуваними. Оцінючи їх ми виявили три типи поведінки регонів.
«Перший, найпопулярніший – не помічати мережу Інтернет і свої послуги через Інтернет не надавати. Це характерно навіть для таких великих міст як Одеса чи Харків. Другий – скористатися загальнодержавною системою електронних послуг. Так, зробили Дніпро і Хмельницький, які долучились до iGov. Третій тип поведінки – винаходити велосипеди, тобно свої сервіси. І тут комусь це вдалося відмінно, наприклад, Львову з його «Особистим кабінетом львів’янина» або трохи простіше сайт ЦНАП Івано-Франківська, а комусь не дуже – «Особистий кабінет прозорого офісу м.Вінниці» поступається в зручності згаданим вище. А особистий кабінет веб-порталу адміністративних послуг Києва виявився єдиним, для роботи з яким довелося читати інструкцію, яка до того ж так і не допомогла скористатися жодної із запитуваних послуг без картки киянина», розповів експерт BRDO.
«Основні цілі СУП – покращення бізнес-клімату в Україні та дерегуляція. Ми сподіваємося, що результати Regional Doing Business і цього року матимуть позитивний вплив на створення комфорних умов ведення бізнесу та залучення інвестицій, які так потрібні Україні ”, – додала Катерина Глазкова, виконавчий директор СУП.
“Попри позитивну динаміку українські регіони мають дві глобальні проблеми, і вони нажаль без змін. Перша – це підключення до електромереж. За цим критерієм Україна посідає 128 місце в світі. В усіх областях за останній рік ситуація погіршилася. І друга, це пайова участь, яка обросла корупційною складовою і є своєрідним «стопом» для інвестицій у сферу будівництва, особливо для закордонних інвесторів”, – зауважила керівник сектору “Будівництво” BRDO, віце-президент СУП Олена Шуляк.
“Ми порівняли лідерів рейтингу з іншими містами світу – лідерами загального рейтингу Світового Банку DOING BUSINESS. Не очікувано, але факт по деяким компонентам. Наприклад, щоб одержати дозвіл на будівництво, в Загребі (Хорватія) потрібно витратити 146 днів, в Алмати (Казахстан) – 123 дні, в Чернігові – лише 67 днів. Створити підприємство в Кошице (Словаччина) можна за 19,5 днів, в Бразі (Португалія) – 6,5 днів, в Житомирі – 7 днів. Ми сподіваємось така тенденція збережеться і ми раді, що стали частиною цих змін”, – додав Джошуа Бадах, старший експерт Проекту EU4Business|FORBIZ.
Ключові рекомендації 2018 року, розроблені BRDO для регоінів:
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/10/Regional-Doing-Business-2018-Presentation-Final.pdf”]
Лендінг Рейтингу за посиланням: http://rdb.brdo.com.ua/
Під час круглого столу, організованого Спілкою українських підприємців, представники бізнесу і держави обговорили регуляторні проблеми тютюнової і телекомунікаційної галузей, а також галузі роздрібної торгівлі. Представники бізнесу наголосили на необхідності прозорого діалогу з владою стосовно прийняття нових законів, прогнозування впливів цих законів на бізнес і їхню раціональність, що може бути досягнена лише шляхом діалогу усіх заінтересованих сторін.
Учасники заходу також обговорили статус і питання проектів, в роботі над якими беруть участь зокрема експерти BRDO: впровадження реєстраторів розрахункових операцій, питання відміни книги скарг і пропозицій, законопроект щодо санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.
Більше інформації про захід: sup.org.ua
Такі результати рейтингу «Regional Doing Business. 2018», розробниками якого вдруге стали Офіс ефективного регулювання (BRDO) та Спілка Українських Підприємців (СУП).
Лідери набрали наступну кількість балів: Вінниччина – 334 бали, з невеликим відривом від неї Франківщина – 332 бали. І третє місце за Житомирщиною – 313 балів.
Оцінювання проводилось за адаптованою методологією Світового банку на основі опитування українських підприємців. У фокусі дослідження 6 напрямків взаємодії підприємців із владою, а саме: створення підприємства, сплата місцевих податків, одержання дозволів на будівництво, оформлення земельної ділянки під об’єкт нерухомості, приєднання до електромережі, а також якість електронних сервісів. Максимальний бал, який могли отримати регіони, – 600.
«Коли рік тому ми презентували перший рейтинг і давали рекомендації органам місцевого самоврядування щодо покращення умов започаткування та ведення бізнесу, ми, відверто, не дуже вірили у прогрес. Проте він є. Вінниччина має найбільший у загальному заліку. Житомирщина – за компонентом створення підприємства, тепер вона може мотивувати підприємців переїжджати до них та бізнес відкривати. Чернігівщина готова конкурувати за об’єкти будівництва та має прогрес у відведенні земельних ділянок. А от Харківщина та Донецький регіон найбільш лояльні до бізнесу по сплаті податків», – зазначив заступник голови BRDO Денис Малюська.
За словами експерта, цьогоріч також було додано новий компонент – електронні сервіси, що виявились найбільш цікавими та неочікуваними. Оцінюючи їх, було виявлено три типи поведінки регіонів.
«Перший, найпопулярніший – не помічати мережу Інтернет і свої послуги через Інтернет не надавати. Це характерно навіть для таких великих міст як Одеса чи Харків. Другий – скористатися загальнодержавною системою електронних послуг. Так зробили Дніпро і Хмельницький, які долучились до iGov. Третій тип поведінки – винаходити велосипеди, тобто свої сервіси. І тут комусь це вдалося відмінно, наприклад, Львову з його «Особистим кабінетом львів’янина» або трохи простіше – сайт ЦНАП Івано-Франківська, а комусь не дуже – «Особистий кабінет прозорого офісу м. Вінниці» поступається у зручності згаданим вище. А «Особистий кабінет веб-порталу адміністративних послуг Києва» виявився єдиним, для роботи з яким довелося вивчати інструкцію, що при цьому так і не допомогла скористатися жодною з послуг без картки киянина», – розповів експерт BRDO.
«Розвиток підприємництва і покращення бізнес-клімату в країні – місія Спілки українських підприємців. І сьогодні ми багато уваги приділяємо саме регіональному розвитку, вивчаємо проблеми місцевого бізнесу, будуємо діалог із представниками влади різних міст, щоб доносити їм реальні потреби підприємців. Сподіваємося, результати рейтингу Regional Doing Business2018 допоможуть місцевій владі донести наші поради щодо покращення загальної ситуації і, цим самим, покращувати бізнес-клімат в країні», – додала Катерина Глазкова, виконавчий директор СУП.
“Попри позитивну динаміку, українські регіони мають дві глобальні проблеми, і це, нажаль, поки не змінюється. Перша – підключення до електромереж. За цим критерієм Україна посідає 128 місце в світі. В усіх областях за останній рік ситуація навіть погіршилася. І друга – це пайова участь, яка обросла корупційною складовою і є своєрідним «стопом» для інвестицій у сферу будівництва, особливо для закордонних інвесторів”, – зауважила керівник сектору “Будівництво” BRDO, віце-президент СУП Олена Шуляк.
“Ми порівняли лідерів рейтингу з іншими містами світу – лідерами загального рейтингу Світового Банку DOING BUSINESS. Не очікувано, але факт: по деяким компонентам українські міста виявляються більш привабливими. Наприклад, для одержання дозволу на будівництво в Загребі (Хорватія) потрібно витратити 146 днів, в Алмати (Казахстан) – 123 дні, а в Чернігові – лише 67 днів. Створити підприємство в Кошице (Словаччина) можна за 19,5 днів, в Бразі (Португалія) – 6,5 днів, в Житомирі – 7 днів. Ми сподіваємось, така тенденція збережеться, і раді бути частиною цих змін”, – додав Джошуа Бадах, старший експерт Проекту EU4Business|FORBIZ.
Ключові рекомендації 2018 року, розроблені BRDO для регіонів:
Ознайомитись з повною версією рейтингу «Легкість ведення бізнесу. Regional Doing Business 2018 » можна за посиланням http:/rdb.brdo.com.ua/
За матеріалами 24tv.ua
Містобудівна документація – основа розвитку територій. Саме її повнота, якість та доступність дають можливість ефективно втілювати бізнес-плани, залучати інвестиції та створювати гармонійну соціальну середу.
Стоять перед містобудівниками ще й стратегічні завдання. В яких шукають відповіді на виклики майбутнього, підкреслила Жаклін Вролійк з відділу просторового планування Міністерства внутрішніх справ і у справах Королівства Нідерланди на семінарі “Просторове планування. Якісно і відкрито”. Серед основних завдань, які вирішують зараз містобудівники в Європі, експерт назвала мінімізацію наслідків змін клімату, забезпечення безпеки на водних об’єктах, створення здорового життєвого простору, перехід до сталого розвитку сільських територій та розвиток якості природних ландшафтів.
Одне з найактуальніших завдань – перехід на альтернативні джерела енергії. В Україні вже три міста – Житомир, Кам’янець-Подільський та Чортків – взяли зобов’язання поступово перевести енергосистему своїх міст на 100% на відновлювані джерела енергії. Житомир навіть дату озвучив: перехід повинен бути завершений до 2050 року.
Що значить рішення про повний перехід на відновлювані джерела енергії для містобудівника? Жаклін Вройлік навела приклад: при розробці планів розвитку територій необхідно враховувати, де будуть розташовані вітряні електростанції, малюнок вулиць повинен “ловити вітер”, щоб максимально використовувати його силу.
Чи думають про це вже в Житомирі і Чорткові, Києві та Одесі? На жаль, до системного вирішення таких завдань майбутнього нам ще далеко.
Мета номер один для України – створити нарешті відкриту оцифровану систему містобудівної документації, щоб будь-який бажаючий міг її вивчити в будь-який час з будь-якого гаджета.
У минулому році був запущений проект Відкрите просторове планування рМАР, до нього мають доступ усі органи влади, архітектори і проектувальники. Цей проект впроваджується BRDO за технічного сприяння проекту МАТРА і підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. На майданчик рМАР може бути завантажена вся чинна містобудівна документація.
Роботи ще багато: лише три області близькі до фінальної стадії. Рівненська область внесла 100% записів про містобудівної документації в pMAP, Дніпропетровська – 98,36%, Сумська – 96,62%.
Якщо оцінювати процес не по повноті, а по відкритості та якості інформації, то трійка лідерів виглядає інакше. Рейтинг відкритості та якості складається другий рік поспіль, в цьому році найвищий бал, 6,7 з 6,9 можливих, заробила Дніпропетровська область; Івано-Франківська та Закарпатська отримали по 6,6 бала відповідно.
Варто зазначити, що за рік усі регіони підтягнулися з оприлюдненням даних. Кількість областей, в яких взагалі відсутня містобудівна документація у відкритому доступі, скоротилася з 11 до 5. Це Крим, Запорізька, Київська, Кіровоградська та Миколаївська області,
– зазначила керівник сектора “Будівництво” Офісу ефективного регулювання BRDO Олена Шуляк.
Якщо вона виконана якісно – мінімізує виникнення конфліктних ситуацій, дає можливість якісного прогнозування і є передумовою сталого розвитку території, підкреслює начальник управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації Олег Кривцов.
В умовах формування громадянського суспільства значно зріс запит і зацікавленість громадськості до містобудівної документації, щоб здійснювати контроль за її реалізацією з боку влади і бізнесу. З іншого боку, для створення комфортного інвестклімату та поліпшення умов прогнозування бізнесу інвестори теж бажають отримати максимум інформації про можливості реалізації своїх проектів на певній території. Задовольнити цю потребу можливо тільки публікацією містобудівної документації відповідного рівня,
– відзначив Кривцов.
І оскільки містобудівна документація є тим майданчиком, де перетинаються інтереси держави, громадськості та приватного бізнесу, то всі вони повинні бути враховані при розробці. Дотримання балансу інтересів всіх груп і вимог законодавства і є показником якості містобудівної документації, вважає Кривцов.
Головний архітектор Вінницької області Леонід Гужва перерахував основні проблеми наповнення площадки pMAP. Головна – якість і актуальність діючої документації.
Коригування вимагає вся містобудівна документація, затверджена до 2011 року. В областях це величезний пласт, більше 80%. Є генплани, затверджені років 40-60 назад, існуючі тільки в паперовому варіанті,
– зауважив він.
Ще один момент – як забезпечити обов’язковість опублікування. За це відповідають місцеві влади. Але механізмів, які б стимулювали їх – немає. “У Вінницькій області внесено близько 13% містодокументації, ще 30% готові, але зобов’язати сільради їх публікувати у нас немає повноважень, а на місцях не вистачає ресурсів”, – поскаржився Гужва.
Упорядкувати ситуацію допоможе наказ Мінрегіону від 15.08.2018 № 220 “Про затвердження Вимог до Структури та формату оприлюднення відомостей про містобудівну документацію у мережі Інтернет”, недавно він проюстований. Громади, які взяли генплани, зонінг і ДПТ, тепер зможуть їх опубліковувати у відкритому доступі тільки в сучасному форматі.
А ось як простимулювати міста, які не поспішають затверджувати сучасну документацію і відкривати до неї доступ – поки не зрозуміло. Серед таких “відсталих” і Київ, який живе по морально застарілому Генплану-2020 і гальмує прийняття нового.
Але команда pMAP сподівається, що до кінця року велика частина областей завантажать на платформу всю документацію. А потім регіони зможуть зосередитися на підвищенні якості документації, відображаючи в ній запити населення і відповідаючи на виклики майбутнього.
Автор: Тетяна Коврига, керівник PR сектору BRDO