Шановні керівники підприємств, просимо вас приділити 5 хвилин свого часу та допомогти нам оцінити масштаб змін регуляторного поля у сфері застосування РРО. Опитування проводиться в рамках реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, проведення якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 №472, учасником Міжвідомчої робочої групи є і експерти Офісу ефективного регулювання.
Анкета за посиланням.
Продовжуємо наш пригодницький серіал з елементами горору. Сьогодні на всю Україну налічується 5 млн підключень до фіксованого широкосмугового доступу. Це страшенно мало. Ця кількість могла б зрости до 19 млн, що забезпечило б інтернетом віддалені, сільські території, впровадити телемедицину, а також e-learning, e-health, e-commerce та інші напрямки на e-.
Але в цій історії є антигерої. Це забудовники, що висувають дискримінаційні та непрозорі умови, як наслідок – 6 тис. операторів та провайдерів не мають прозорого механізму доступу до інфраструктури об’єктів будівництва, будинкової розподільної мережі, електроенергетики та транспорту.
Щоб це змінити і всіх врятувати, минулого року було ухвалено Закон №1834-VIII, який визначає правила надання доступу до об’єктів інфраструктури та Методик розрахунку вартості. П’ять правил доступу вже затверджено. До речі, експерти BRDO розробили проектів 7 з 10 нормативно-правових актів, необхідних для реалізації закону. Але, правила зможуть повноцінно запрацювати лише після затвердження міністерствами відповідних методик.
І ось нарешті гарна новина. Мінрегіон зареєстрував і затвердив одну зі 5 методик, які розробили наші експерти. Це “Методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта будівництва”.
Лишилася ще одна методика щодо визначення плати за доступ до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі, яку має затвердити Мінрегіон. А також методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта енергетики, до якої внесені чергові зміни і яку готують до чергового перепогодження від Міненерго. Ну і остання, це “Методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта транспорту”, яку має затвердити Мінфнфрастуктури.
Затвердження цих методик чекає не лише ринок, а й мільйони потенційних користувачів інтернету у яких зараз відсутній доступ до нього.
Олена Шуляк, керівниця сектору “Будівництво” BRDO, взяла участь у Bimex Innovation Polygon – заході, присвяченому актуальним питанням залучення технології Building Innovation Modeling (BIM). Під час панельної дискусії, яку модерувала Олена, обговорювали ВІМ і залучення інвестицій, а також практичні аспекти роботи з українськими й іноземними інвесторами.
“Коли я зараз стою перед вами, мені здається, що майбутнє вже настало. Кожен з вас може прослухати будь-який курс у Стенфорді чи Гарварді завдяки онлайн-освіті; телемедицина розвивається не тільки у світі, але й у нашій країні. Хочеться, щоб у будівництві теж наступило майбутнє”, – зазначила Олена.
Хоча реалії української будівельної галузі говорять про інше. Українські проектувальники починаючи лише з цього року зможуть працювати за єврокодами при проектуванні будівель класу СС3. В Україні досі діють 40 СНІПів, що були прийняті у 60-70-80х роках минулого століття. У будівельній галузі досі існують проблеми з фальсифікатом, оскільки в Україні не застосовуються європейські норми і правила. Комітет стандартизації в Україні, що стосується саме промислового будівництва, розташовується на окупованих територіях і на сьогодні не працює. “Попри це, сьогодні цей захід – точка відліку того майбутнього, яке ми з вами можемо наближати в Україні”, – відзначила Олена.
У панельній дискусії також взяли участь Андрій Антоненко, керуючий партнер UVT group, Олександр Почкун, керівний партнер Baker Tilly Ukraine, Руслан Співак, директор корпоративного бізнесу Райффайзен Банк Аваль, Дмитро Кравченко, президент Об’єднання фінансових установ, і Ольга Заремба, СЕО Midland Development Ukraine.
Детальніше про подію: http://www.bimexpo.org
Якщо майнити – то офіційно, і як нормальні підприємці, сплачувати податки. Експерти BRDO звернулися до Держстату, щоб отримати офіційне роз’яснення щодо КВЕДів майнінгу. Отже, відповідь така: КВЕД майнінгу – 64.19 “Інше грошове посередництво”.
Але криптовалюти не є грошима, що підтвердили фінансові регулятори ще 2017 року, тому, на погляд команди BRDO, оптимальним був би інший КВЕД: 63.11 “Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність”.
Держстат обґрунтовує свою позицію напрацюваннями робочої групи Статистичної служби ЄС – Євростатом. Але при цьому, Держстат Словенії, члена ЄС, визначає КВЕД майнінгу так само, як BRDO – 63.11: https://www.stat.si/StatWeb/en/News/Index/7339
Будемо тримати ситуацію на контролі, а поки запрошуємо ознайомитися із Зеленою Книгою “Регулювання ринку криптовалют”: https://bit.ly/2IZcSFf
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/10/Vidpovid-shhodo-KVEDu-majningu-5-zhovtnya-2018-1.pdf”]
В Україні набув чинності закон про “єдине вікно” на кордоні. НВ Бізнес вирішив розібратися, які зміни чекають митницю.
Більше двох років тому – 1 серпня 2016 року – на українських митницях запрацювала система оформлення товарів через “єдине вікно”. Це нововведення мало прискорити експортно-імпортні операції, адже бізнес отримав можливість подати всі необхідні дозвільні документи для оформлення вантажу один раз і в одному місці.
При цьому, таке вікно вийшло далеко не ідеальним. Як стверджує заступник голови BRDO Денис Малюська, основною проблемою було те, що багато законів просто не передбачали можливості електронної взаємодії держорганів, а прописували “паперові” процедури. Тому для повноцінної роботи “єдиного вікна” постанови Кабміну не вистачило, довелося розробляти окремий закон, який Верховна Рада приймала двічі через накладення вето. На початку вересня закон з виключенням пунктів про вагони-зерновози був прийнятий, а вчора, 4 жовтня набув чинності.
Новий закон, як стверджують опитані НВ Бізнес експерти, позитивний для підприємців. Насамперед він покликаний спростити процедури при митному оформленні товарів. Тобто тепер держоргани зобов’язані вносити всі дані в єдину інформаційну базу Єдине вікно міжнародної торгівлі.
Документи для переміщення товарів надаватимуться разово, в електронній формі з цифровим підписом. Дублювати їх на папері не буде потрібно. У паперовому вигляді можуть подаватися документи, в яких є секретна інформація. За словами виконавчого директора Спілки українських підприємців (СУП) Катерини Глазкової, створення єдиної бази зменшить черги на митниці і скоротить часові витрати бізнесу і органів контролю.
Але не всі вірять в електронну взаємодію бізнесу і органів влади. За словами Малюськи, така взаємодія ще невідомо коли реалізується на практиці і невідомо наскільки буде зручною. Тому головною перевагою закону для підприємців є скасування окремих процедур, додає він.
Зокрема, законом виключається санітарно-епідеміологічний контроль на кордоні з нехарчовими товарами. “Раніше для ввезення таких товарів потрібно було надавати висновок санепідекспертизи, яка часто була простою бюрократичної формальністю і, до того ж, дублювала санепідконтроль”, – зазначає Малюська.
До того ж, спрощений радіологічний контроль. Після спливу близько 180 днів ця процедура стане практично непомітною і автоматизованою, підкреслює заступник голови BRDO. Адже при експорті радіологічний контроль скасовується зовсім, а при імпорті – ставати частиною прикордонного контролю, додає екс-заступник голови Державної фіскальної служби (ДФС), який курирував митну службу в 2015 році, Костянтин Лікарчук.
У зв’язку з цим, відпадає присутність на митниці радіологічної служби. Тепер її будуть викликати, тільки якщо мобільні пристрої прикордонників покажуть перевищення радіаційного фону. На митниці залишаться тільки митники і прикордонники, які будуть попередньо оглядати товари і протягом 2 годин вирішуватимуть, пропустити їх, чи викликати профільних експертів. Якщо ж експертів все-таки викличуть, то вони повинні прибути негайно і вирішити, пропустити чи заборонити товар.
Удосконалення “єдиного вікна” на митниці має поліпшити позиції України також в рейтингу за легкістю ведення бізнесу Doing Business, переконана Глазкова. При цьому, вона додає, що результат від нововведення буде в рейтингу наступного року.
“Цей законопроект впливає на один з компонентів Doing Business, а саме компонент міжнародної торгівлі. На жаль в цьому році це вже нам не допоможе, жодним чином, але на наступний може бути враховано”, – говорить вона.
В цілому, введення “єдиного вікна” на законодавчому рівні має зменшить тиск на бізнес, вважає координатор податкового та митного комітетів Європейської бізнес Асоціації Наталія Артемчук. Також закон спрямований на викорінення корупції в частині надання адміністративних послуг, підсумовує Лікарчук.
Як відкрити власний бізнес і витратити якнайменше зусиль на його реєстрацію? Які програми від місцевої влади існують для підтримки підприємництва в Україні? До кого звернутися за фінансуванням?
Про все це можна буде дізнатися на Start Business Challenge 25 жовтня у Klitschko Expo за адресою вул. Велика Васильківська, 55 (Київ). В рамках заходу BRDO презентує державний інформаційний сервіс для відкриття бізнесу.
Представники Мінекономіки, КМДА і Державної служби зайнятості розкажуть про програми підтримки підприємництва і послуги для підприємців, а також покажуть, як ними скористатися. Українські підприємці поділяться з учасниками воркшопу своїми історіями успіху і деталями відкриття власної справи. Представники фінансових інституцій презентують свої програми. Українські банки представлять свої фінансові програми й інструменти для підприємців.
Під час заходу можна буде отримати індивідуальну консультацію з юридичних, фінансових і операційних питань ведення бізнесу.
Захід проводиться за підтримки КМДА і Державної служби зайнятості.
Коли: 25 жовтня, 2018, 15:30-18:30 (реєстрація починається о 15:00)
Де: Klitschko Expo, вул. Велика Васильківська, 55 (Київ)
Додаткові запитання: [email protected], 063-440-47-07
Реєстрацію завершено.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/10/2018-10-25-SBC-program.pdf”]
99% перевірок бізнесу сьогодні фіксують порушення, адже діяльність інспекційних органів спрямована на застосування санкцій. У травні 2018 року Уряд розпочав впровадження ризик-орієнтованого підходу, що змінює правила проведення перевірок. Відтепер інспекційні органи мають фокусуватись на прозорій оцінці суб’єктів господарювання та запобіганні ризикам, а бізнес – знати коли і чому до нього завітає інспектор.
Як трансформуються інспекції? Чи перетворяться вони на сервісні органи? Чого очікувати бізнесу у 2019 році? Відповіді отримаєте 17 жовтня 2018 року на Інспекційному форумі ПЕРЕВІРОК.NET.
BRDO збирає на одній платформі керівництво Уряду, очільників інспекцій, представників бізнесу та бізнес-асоціацій, експертів та громадськість. Під час заходу будуть презентовані Рейтинг ризиковості об’єктів господарювання, рейтинг інспекцій, а також онлайн-сервіс «Кабінет з управління ризиками», що дозволить підприємцям більш ефективно планувати свою діяльність завдяки можливості онлайн-взаємодії з інспекціями. Учасники детально розберуть нові вимоги держави до бізнесу та плани інспекцій на 2019 рік, а головне – зможуть напряму поставити актуальні питання керівникам інспекцій та Уряду.
Захід відбувається в рамках Європейського тижня підприємництва, що проходить в Україні протягом вересня-листопада 2018 року.
Cпікери:
Місце: м. Київ, Всі. Свої D12 (вул. Десятинна, 12)
Час: 15:00 – 18:30, 17 жовтня 2018 р.
Програма заходу:
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/10/PEREVIROK.NET_Programa_17.10.18-2.docx”]
Реєстрація за посиланням.
Реєстрація триває до 15 жовтня включно і вважається успішною лише після отримання листа з підтвердженням.
Акредитація ЗМІ – до 18:00 16 жовтня на [email protected].
! Зважаючи на участь у Форумі вищих посадових осіб та додаткові заходи безпеки, при реєстрації необхідно мати з собою паспорт та редакційне посвідчення (представникам ЗМІ).
CADASTRE CAMP – це платформа, яка об’єднує представників земельного та містобудівного кадастрів, представників влади, громадських організацій та бізнесу для спільного обговорення існуючих проблем у кадастрі та пошуку варіантів їх вирішення.
Перегляньте яким був CADASTRE CAMP 2017 за лінком.
12 жовтня 2018 року CADASTRE CAMP відбудеться знову.
Програма заходу складається з чотирьох сесій:
Сесія 1: Які новації чекають нас у 2019 році?
Перші особи галузі презентують зміни та новації, що будуть реалізовані у 2019 році
Учасники:
Сесія 2: Воркшоп: Земельне право
Провідні юристи країни на прикладі власних кейсів розтлумачать найактуальніші проблеми реалізації законодавчих положень земельного і містобудівного кадастрів
Учасники:
Сесія 3: Які можливості для громад відкриває впровадження GIS-систем?
Представники департаментів архітектури та земельних відносин міських рад, поділяться досвідом впровадження ГІС-систем у містобудівному та земельному кадастрах
Учасники:
Сесія 4: Хто прийде нам на зміну?
Декани та завідувачі кафедр провідних ВУЗів країни сформують образ майбутнього фахівця галузі, визначать критерії до його навичок та розкажуть, які підходи до підготовки таких фахівців реалізовані в українських навчальних закладах
Учасники:
Реєстрація на CADASTRE CAMP 2018 за посиланням: https://camp.cadastre.in.ua
Раннє бронювання квитків: 799 грн (до 28 вересня)
Конференц-Хол “Депо”, Київ, вул. Антоновича 52
Організатори:
INGER grad
Cadastre.ua
За підтримки:
ГО “Асоціація фахівців землеустрою України”
Юридичний партнер:
TOTUM LF
Партнер:
Офіс ефективного регулювання
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/10/Dajdzhest_August-September_2018-1.pdf”]
Наказ Мінрегіону від 15.08.2018 № 220 “Про затвердження Вимог до структури ті формату оприлюднення відомостей про містобудівну документацію у мережі Інтернет” заюстований. Очікуємо його появи на – http://www.reestrnpa.gov.ua/
За матеріалами mind.ua
За l півріччя ураїнська ІТ-індустрія принесла економіці $1,5 млрд експортної виручки. Цей показник на 29% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це з посиланням на дані НБУ пишуть експерти Асоціації IT Ukraine та Офісу ефективного регулювання (BRDO).
Так, зазначена сума отримана лише від експорту комп’ютерних послуг. Ряд консталтингових послуг в категорії «Інші послуги» в розрахунках не використані.
В цілому, український ринок ІТ-послуг демонструє стабільно високі темпи росту: за результатами 2017 року обсяг виручки становить $3.6 млрд. (за даними PwC), а кількість ІТ-спеціалістів склала понад 120 000 осіб із середнім рівнем оплати праці у $1 800-2000 на місяць.
Разом з цим, очільники ІТ-компаній, що працюють на території України, зазначили, що у перспективі 3-5 років очікують зростання кількості українських розробників до 200 000-300 000 чоловік, а загальна динаміка розвитку галузі складе близько 30-40% рік до року.
Для досягнення таких показників державі та гравцям ринку необхідне комплексне вирішення нагальних проблем, серед яких: спрощення працевлаштування іноземців, розвиток кадрового капіталу та системи освіти, скасування застарілих регуляторних бар’єрів, розбудова ІТ-екосистеми та робота над створенням українських технологічних парків.
За матеріалами delo.ua.
Чи просто відкрити в Україні такий вид діяльності, як стрільбище? І так, і ні. Що для цього потрібно — з’ясовували BRDO та delo.ua
Кожна Олімпіада приносить Україні медалі зі стрілецьких видів спорту, отже — маємо серйозний спортивний потенціал та великий попит на тренувальні бази. З іншого боку — в українському суспільстві активно обговорюється тема права громадян на самозахист за допомогою зброї та володіння зброєю. Щоб стати власником зброї, як мінімум необхідно вміти з нею поводитись. Це ще одна частина суспільного запиту на навчальні стрільбища.
Чи просто відкрити в Україні такий вид діяльності, як стрільбище? І так, і ні. Проблемних питань існує не одне.
Перше питання, з яким стикаються активісти “руху за зброю” і права на збройний самозахист для українців — наша держава не має закону про зброю.
Адвокат адвокатського об’єднання “Ореховський та Коломієць” Віталій Коломієць навів один з аргументів влади щодо відмови в забезпеченні прав громадян на збройний захист — “в українців не той менталітет, українці не готові”. І задав резонне питання: “А хто і де цих українців готує?”. Замкнуте коло — українці не мають, де готуватися до поводження зі зброєю. А щоб з’явилися такі спеціальні місця — немає чіткої процедури для їх створення.
Військовий офіцер із позивним “Бекас” планує відкрити стрільбище офіційно. На думку Бекаса запит у суспільстві на стрільбища великий.
“Зброї зараз багато на руках у людей. Вона застосовується за стрільбищах, які не контролюються державою. І 80% стрільбищ у нас — стихійні. На пальцях можна перерахувати офіційні стрільбища у цілій країні. Через відсутність закону про зброю не врегульовано і нормативно-правові акти, які відповідають за відкриття такого виду діяльності, як стрільбище”, — відзначив він.
Віталій Коломієць погодився, що попри те, що держава не сприяє створенню тирів і стрільбищ, є чимало громадських і бізнесових ініціатив щодо створення таких закладів, які б позитивно впливали як на зброярську культуру, так і на рівень територіальної оборони та підготовку українських спортсменів. Але 90% таких ініціатив вмирають у протистоянні з дозвільною системою МВС. Бо фактично контролюючи видачу зброї, держава не поспішає врегульовувати цей напрямок діяльності. Тому відбувається чимало юридичних колізій, коли складно визначити, що є законним, а що ні.
Проблема в тому, вважає Бекас, що держава боїться дати стрілецьку зброю у цивільні руки. Держава виступає монополістом у питанні доступу до зброї, і через “свої” фірми не пускає у цей бізнес усіх бажаючих.
“Законодавством визначено, що приватний підприємець чи юридична особа може відкрити такий вид діяльності як спеціальний (ред. — той, що потребує ліцензування). Він відноситься до закону про приватний бізнес спеціального виду діяльності, куди входять ігрові автомати, наприклад. І структура, за якою має працювати цей бізнес, прописується наказом міністерства внутрішніх справ. Тобто держава передала ці повноваження міністерству, але механізм цього регулювання не прописаний. Тому вони щороку можуть корегувати наказ, змінюючи умови. Відповідно, одного року я можу підпадати під умови, наступного — ні, і вони можуть забрати у мене ліцензію”, — пояснив він.
Власник стрілкового комплексу у Києві Андрій Семидідько не згодний з тим, що проблема саме у відсутності закону про зброю або у намаганні держави зберегти за собою монополію на ринку навчання стрільбі. Немає чого боятися державу. Інша справа — поріг входження, прибутковість бізнесу і рівень бізнес-навичок у сучасних підприємців, вважає Семидідько.
Ми взяли старий ДОСААФівський тир, вклали біля $150-200 тис. І за 4 роки ще не “відбили” ці гроші. А у нас заповненість — 80%. І ми вчимо інших підприємців, бачимо, що досить слабкий у них рівень. Так, закону немає. Але є тлумачення законодавства — що дозволено, а що — ні. І не потрібні великі гроші для отримання дозволу, — пояснив він.
Монополізація ринку правоохоронною системою — також проблема. Але — не дозвіл на діяльність. І не зважаючи на проблеми у регулюванні “стрілецької” сфери, відкрити такий бізнес все ж реально.
Андрій Семидідько розповів деталі — що ж практично треба зробити для відкриття стрілецького полігону: знайти відповідну земельну ділянку, збудувати необхідні об’єкти, забезпечити норми безпеки. Мати стартовий капітал від $300 тис. І приготуватися, що вкладене буде повертатися досить тривалий час.
Якщо детальніше, то для відкриття стрілецького об’єкту існують певні норми. Лінії вогневого рубіжу мають бути 500-1500 метрів залежно від виду зброї, який використовується. Має бути наявна також зона відчуження і так звані перехвати — щоб куля на вильоті не зашкодила людям, які можуть бути навколо. Тому в місті, де вже щільна забудова, знайти ділянку в 150-300 метрів, плюс щоб там була зона відчуження — складно. По житомирській трасі є полігон “Снайпер”, де була 300-метрова дистанція з зоною відчуження. Але з часом місцева влада віддала під забудову навколишні ділянки, і нині полігон не має дозволу на роботу, оскільки зникла зона відчуження. Зараз там є лише невеликі бруствери, де можлива стрільба з пістолету, але не з гвинтівки, — уточнив Семидідько.
Оснащення стрільбища також передбачає наявність обвалування — насип ліворуч і праворуч, для запобігання вильоту куль. Обвалівка може бути також споруджена з бетону чи дерева, але зазвичай використовують ґрунт. Висота валу має бути біля 5 метрів, довжина від 150, а ширина основи — біля 10 метрів. Відповідно, це величезний об’єм ґрунту, який часто потрібно знайти і привезти.
Крім того, для стрільбища необхідна збройова кімната, хоча б навіс над вогневим рубежем, адміністративна зона, парковка, туалети. У місті стрільба на відкритих полігонах заборонена. Для продажу боєприпасів на полігоні та для можливості видачі зброї для навчання на стрільбищі потрібна капітальна споруда, яка має відповідати нормам дозвільної системи, як для відкриття магазину: капітальні стіни, решітки. Обов’язкові — збройова кімната і сигналізація.
Бекас у своєму бізнес-плані розрахував орієнтовну вартість стрілецького комплексу, який буде складатися з 5 рубежів для різних видів зброї — короткої, карабінів, зброї з оптикою, мисливський рубіж і кіл-хаус (спеціальний критий полігон для прицільної стрільби — ред.). Це напівкритий тир під нарізну і гладкоствольну мисливську зброю. За його підрахунками створити такий комплекс орієнтовно коштуватиме від 2 млн грн.
Експерти BRDO провели аналітичну роботу щодо спрощення алгоритму відкриття такого виду діяльності, як стрільбище. На Платформі ефективного регулювання є кейс “Стрільбище”.
Наприклад, громадянин хоче відкрити стрільбище за кодом КВЕД “Діяльність спортивних клубів” (93.12). Він відповідає наступним умовам: є приватною особою-підприємцем, планує використовувати найману працю, є платником єдиного податку, використовуватиме реєстратор розрахункових операцій, також уже має орендоване приміщення з укладеними договорами про комунальне обслуговування, планує обладнання складу для зберігання зброї. У такому випадку цьому підприємцеві потрібно буде пройти 17 процедур, зібрати для їх проходження 49 документів і отримати в результаті 17 документів.
Керівник сектору “Контроль і нагляд” BRDO Володимир Головатенко відзначив, що стрільбище це — terra incognita для сучасного бізнесу на ринку дозвілля та спорту в Україні.
“Існує формула дульної енергії кулі з визначенням маси кулі та початкової швидкості, але невідома формула відкриття стрільбища в умовах існуючого законодавства, яка б розрахувала швидкість подолання дозвільних процедур, а отже “кінетичну енергію” бізнесу при взаємодії з регуляторними органами”, — констатував експерт.
Якщо взяти за приклад потенційного підприємця, що планує відкрити стрілецький бізнес з нуля — потрібно буде зібрати 61 документ, пройти мінімум 18 процедур і отримати 19 документів, без яких легально відкрити стрільбище неможливо, порахував Володимир Головатенко. Уявіть, яка має бути швидкість у такого підприємця?
Тим, кого не лякає така непроста процедура, експерт підказує, як можна управляти швидкістю: якщо декілька етапів проходити одночасно, то приймати перших клієнтів можна буде вже за 3 місяці, а якщо отримувати і подавати документи поступово — клієнти з’являться тільки через півроку.
Даний бізнес-кейс, підготовлений BRDO, є спробою полегшити вихід на один із найзатребуваніших ринків, акцентував Головатенко. Кейс містить всі етапи і процедури дозвільного характеру, а також специфічні вимоги, такі як:
За інформацією Віталія Коломійця, у наших сусідів у Польщі та Угорщині їхні уряди виділяють значне фінансування на відкриття тирів і стрільбищ. А у США, наприклад, тирів і стрільбищ є понад 16 000.
Андрій Семидідько розповів, що Олександр Мілюков привіз 20 років тому в Україну Міжнародну конфедерацію практичної стрільби — це всесвітня мережа колишніх і чинних працівників правоохоронних органів, яка вдосконалює свої навички стрільби. І за 20 років він “доріс” до того, що входить до Європейської МКПС.
“І Олександр мені у бесіді так і сказав — у нас в Україні немає ринку. У американців, наприклад, є платоспроможний попит — на $100, умовно, американець може вирішувати, чи витратити їх цього тижня на кіно, боулінг чи на стрільбище. І таких людей в Америці біля 50 мільйонів. Тобто є ринок, який постійно стимулює надання таких послуг. Тоді будуються стрільбища, виготовляється зброя, набої тощо. У нас з 2 мільйонів стволів ринок — максимум 5-7 тисяч осіб. З яких більша частина — особиста охорона, в тому числі перших осіб держави, — пояснив Семидідько.
Він наголосив, що основний принцип власника зброї — або ти реаліст, і від тебе все залежить, або ти покладаєшся на державу. Якщо хочеш бути незалежним вільним громадянином — ти йдеш у дозвільну систему, отримуєш дозвіл, купуєш зброю — і тренуєшся. А якщо немає бажання — ти покладаєшся на державу.
Існує ще й інший аспект — після Революції гідності чимала кількість людей накупила зброї, офіційно. Минуло три роки — необхідно продовжувати дозвіл на неї. Але замість цього чимала кількість із них воліють поставити зброю на комісію в збройний магазин, ніби для продажу.
“Задаю питання — а який настріл у твоєї рушниці? Максимум — 200 патронів. Значить, він не тренувався. Значить, зброя просто стояла в сейфі. Немає або бажання, або доходів — одне тренування біля 2-3 тисяч гривень коштує. Тому це не держава нам забороняє. Це відсутність внутрішньої стрілецької культури. Будь-якій державі вигідніше, щоб зброї не було, був слухняний громадянин, а бюджет витрачався на фінансування поліцейських”, — пояснив Семидідько.
Отже питання мотивації прихильників стрільби — не останнє у списку питань на тему “чому так мало офіційних стрільбищ в Україні”. А щодо дозволів від правоохоронної системи — юрист дійшов цікавих висновків.
Віталій Коломієць відзначив, що з точки зору закону стрільбище від стадіону суттєво не відрізняється. Щонайменше, на його думку, “ліцензування” стрільбищ і тирів дозвільною системою МВС є незаконним втручанням в господарську діяльність. Проаналізувавши чинне законодавство, що стосується “стрілецького” бізнесу, юрист дійшов до таких висновків.
Україна тільки стала на шлях врегулювання питання цивілізованого та безпечного доступу громадян до зброї та взагалі збройової культури. І він не буде легким. Але для того, щоб вміти себе захистити, потрібно не лише купити зброю, отримавши дозвіл. Потрібні навички. А для їх напрацювання — потрібні час і гроші. Жодне корисне практичне вміння не приходить нізвідки. А суспільний та бізнесовий інтерес та активне відкриття офіційних стрільбищ цілком зможе посприяти позитивним зрушенням і підняти на більш високий рівень збройову культуру українців, якщо це буде їм потрібно.
Відтепер на інтерактивній мапі будівельних робіт системи Відкритий бюджет можна отримати витяг з результатами перевірок підрядника здійснених більшістю контролюючих органів України. Така функція стала можливою завдяки даним, які публікує Інспекційний портал Державної регуляторної служби, що був розроблений Офісом ефективного регулювання BRDO.
На Інспекційному порталі публікуються всі дані стосовно запланованих та проведених перевірок більшості контролюючих органів України. Після запуску протоколу доступу API для розробників з’явилась можливість інтегрувати ці дані з сторонніми системами. Центр «Ейдос», як фіналіст Open Data Challenge, першим впровадив використання цих даних в системі Відкритий бюджет, а саме в модулі «Інтерактивна мапа будівельних робіт».
Цим інструментом Відкритого бюджету вже користуються Львівська ОДА, Дніпропетровська ОДА, Дніпропетровськ, Миколаїв, Івано-Франківськ, Ужгород, Кременчук, міста Дрогобич і Городок. В процесі підключення – Луцька міська рада та Херсонська міська рада. Крім того в Львівській ОДА запустили систему подачі скарг на недобросовісно проведені ремонти безпосередньо з інтерактивної мапи.
Інспекційний портал надає дані про планові перевірки, предмет та результати перевірок та накладені штрафи. Інформація надається по більшості контролюючих органів України, таких як ДАБІ, ДСНС, Держекоінспекція, Держпраці, Держпродспоживслужби та багато інших.
Кожен об’єкт на інтерактивній мапі відтепер інтегрований з відкритими реєстрами, з яких автоматично підтягується інформація про виконавця робіт. Це дозволить активістам здійснювати громадський контроль за якістю проведених робіт.
Такі результати показало опитування респондентів, що відбулось під час інтерактивного голосування на першій спеціалізованій конференції «Якість.Now.UA», яку організовано Офісом ефективного регулювання в рамках проекту FORBIZ, Українським центром сталевого будівництва та “Київським міжнародним контрактовим ярмарком” за офіційної підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
У фокусі конференції було питання якості будівельних матеріалів та захиститу споживачів від небезпечної продукції, а також імплементація 305 Регламенту Ради Європи.
«За Угодою з ЄС ми зобов’язалися гармонізувати наші правила з європейськими до 2020 року. Часу майже не залишилось. Нам варто прискорити імплементацію європейських норм. Цього потребує ринок і чекає споживач», – зазначила Олена Шуляк, керівник сектору «Будівництво» BRDO.
За її словами, щоб виконати зобов’язання лише в галузі будівництва та будівельних матеріалів, потрібно першочергово гармонізувати майже 400 національних стандартів. Крім цього, вона наголосила, що якнайшвидше запровадження в будівництві європейських підходів дозволить підвищити гарантії якості продукції для кінцевого споживача, який останнім часом потерпає від “нашестя” фальсифікату.
Вячеслав Колісник, Виконавчий директор Асоціації Український Центр Сталевого Будівництва, в ході свого виступу зауважив, що імплементації 305 Регламенту зачекались усі сторони, адже це сприятиме усуненню багатьох бар’єрів. Стосовно підвищення гарантії якості продукції для кінцевого споживача, то на його думку, проблему потрібно вирішувати зараз, ще до впровадження 305 регламенту. Наприклад, бізнес асоціаціям необхідно створити відкритий інтернет-ресурс, на якому б містилась інформація з відомостями про назву виробника, продукту (по класифікатору від бізнес-асоціації) та ТМ, стандарту (тільки ДСТУ EN або ДСТУ), номером та датою документу відповідності (декларація або сертифікат), а також скан документу відповідності та протоколів випробувань. Також, Вячеслав Колісник, від імені реального бізнесу, запропонував розроблення «Інструкції з проведення закупівель в будівництві за бюджетні кошти» для контролю Мінрегіоном закупівель в будівельній галузі.
Провідні експерти з Німеччини, Бельгії, Болгарії та Польщі, що завітали на першу спеціалізовану коференцію «Якість. Now.UA» також зауважили, що впровадження європейських правил прискорить вирішення питань з якістю продукції. Проте на думку Адама Пінні, з асоціації Small Business Standards (Брюссель), після запровадження 305 регламенту все одразу не налагодиться.
«Регламент будівельних виробів не вступить в силу, доки:
– не відбудеться визнання гармонізованих ДСТУ EN,
– не буде рішення по Системі оцінки та перевірки постійності якісних характеристик AVCP,
– не будуть опубліковані існуючі делеговані акти/рішення ЄС,
– не буде ‘повідомлення’ від органів оцінки відповідності,
– не будуть доступними усі допоміжні стандарти.
Питання лише в тому, чи буде Україна запроваджувати зміни покроково чи всі одразу», – наголосив він в ході висту.
Благовеста Шинева, з Центру випробувань та європейської сертифікації (Болгарія) розповіла українським експертам про Досвід Болгарії з реалізації регламенту будівельних товарів (ЄС) 305/2011. Зокрема про СЕ маркування яке є обов’язковою умовою для вільного руху товарів на єдиному європейському рівні. Також про міжнародні практики та законодавство і те, як власне працює в ЄС 305 регламент та які існують добровільні «Європейські системи технічного оцінювання» розповів Бернхард Шнайдер з Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини і “про загрози і можливості для реального бізнесу на прикладі Польщі розповів Себестьян Вол з Будівельного науково-дослідний інституту Польщі.
Ознайомитись з детальними презентаціями учасників можна тут: https://brdo.com.ua/type/presentations/
Україна займає 9 місце в світі за обсягом виробництва молока, що складає більше третини у структурі валової продукції тваринництва. В 2017 р. в країні було вироблено 10,3 млн тонн молока, і це в 2,5 рази менше об’ємів виробництва у Франції (24,6 млн т) та в 3 рази – у Німеччині (32 млн т). Ємність ринку сирого молока, яке надходить на українські переробні підприємства, сьогодні досягає 26 млрд грн.
При цьому кількість молочного поголів’я в Україні за останні 5 років скоротилася на 17%, а ринок молока щороку втрачає 2-3% виробництва. 73% від загального обсягу виробництва складають господарства населення і лише 27% – с/г підприємства. Тим не менш, молочна галузь має значний потенціал до розвитку та підвищення рівня продуктивності.
Шляхи вирішення проблем ринку представники влади, бізнесу та громадськості обговорювали 25 вересня під час Круглого столу «Регулювання ринку молока» в Києві. Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
«Зміни на ринку молока дійсно назріли, тому ми ініціювали розробку Проекту Наказу, що має поліпшити якість молока. Ми зацікавлені у якісній продукції, попит на неї зростає, тому надаємо державну підтримку тим господарствам, що готові до високих стандартів роботи та кооперації», – зазначила заступниця Міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова, відкриваючи захід.
Експерти BRDO провели системний аналіз нормативно-правового поля, який виявив, що з 57 регуляторних актів на ринку виробництва молока 16 є неактуальними, ще 5 мають ознаки незаконних. Більшість з 17 інструментів регулювання мають високі корупційні ризики через невизначеність і непрозорість процедур.
«Закон «Про молоко та молочні продукти» містить безліч колізій, а 80% його норм є дефектними, що створює додаткові бар’єри для розвитку ринку та бізнесу. Відтак, маємо величезну «сіру» зону, заплутані правила ідентифікації тварин, проблеми з якістю і безпечністю молока. Процедури мають бути простими і зрозумілими», – відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький.
Так, основний інструмент на ринку – паспорт великої рогатої худоби, запроваджений з метою ідентифікації тварин, обліку та контролю за виробництвом молока, наразі не має зрозумілих умов розрахунку вартості послуг, чіткої процедури реалізації та не є повноцінним документом підтвердження права власності на тварин без внесення змін до Цивільного Кодексу.
З недосконалістю інструменту погоджується Голова Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа: «Процедура є переобтяженою, і це одна з причин існування сірого ринку. Зараз ми цілеспрямовано працюємо над вдосконаленням системи ідентифікації тварин, аби вона була простою і працювала в електронному форматі».
Інші інструменти, спрямовані на забезпечення простежуваності виробництва молока, також не працюють. Більш того, відсутній правовий механізм регулювання відносин «виробник – посередник – переробник». Як наслідок, 57% виробництва молока від господарств населення знаходиться поза межами належного контролю за безпечністю та якістю продукції з боку держави.
Європейська практика, відповідно до Регламенту ЄС 1308/2013 «Про запровадження єдиних правил на ринках з продажу с/г продукції», впорядковує відносини між виробниками та посередниками/переробниками на чітких засадах, зокрема:
За експертною оцінкою BRDO, в Україні для врегулювання тотожних відносин учасників ринку можливо використати існуючий інструмент регулювання «договір с/г контрактації».
Крім того, законодавчі недоліки стримують розвиток с/г молочної кооперації в Україні, адже чітко не врегульовують питання неприбутковості кооперативів, що створює ризики для додаткового податкового навантаження. Як наслідок, поточний рівень кооперації становить лише 0,34% виробництва молочної продукції.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/RYNOK-MOLOKA-PREZA.pptx”]
У заході взяли участь Гендиректор Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики Микола Мороз, Директор Департаменту АПК Київської ОДА Сергій Шупик, Голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун, Голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський, представники EBA та ACC, бізнесу та експертні кола.
Більш детальна інформація – на www.regulation.gov.ua.