Голова BRDO Олексій Гончарук взяв участь у Ukrainian Financial Forum 2018 (UFF), що пройшов 20-21 вересня в Одесі. Під час панельної дискусії БЛОКЧЕЙН: МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ ДЛЯ КРИПТОВАЛЮТ В УКРАЇНІ він розказав про стан регулювання ринку криптовалют на сьогодні і про комплексний аналіз ринку, проведений експертами Офісу.
В Україні як мінімум три біржі продають криптовалюти за гривню. Об’єм торгів перевищує 1 млн дол. США на добу. Працюють десятки онлайн та офлайн обмінників. Ринок майнінгу оцінюється близько 100 млн дол. США на рік. Компанії з українськими засновниками чи командами зібрали за два роки понад 100 млн дол. США на ICO. Ринок криптовалют в Україні є і розвивається. Попри це, держава досі не може визначити, за якими правилами має працювати ринок криптовалют, особливо у питаннях щодо КВЕДів, податків і ведення бухгалтерського обліку.
Обов’язок держави – надати зрозумілі умови гри для будь-якого ринку, в тому числі ринку криптовалют, зазначив Олексій Гончарук. “Ми можемо обговорювати ринок криптовалют, яким він має бути і куди рухатися, але ми точно не можемо дозволити собі не визначитися як країна щодо правового статусу ринку. Головний меседж від нас до держави – дати оцінку того, що є зараз, і отримати на це реакцію гравців. Саме це є найціннішим для розвитку ринку в майбутньому.
Проаналізувавши ринок, ми вважаємо, що криптовалюта є нематеріальним активом. Це саме той термін, що описує її максимально точно на даний момент. Держава має саме в цих термінах оцінювати криптовалюту, і це позитивно вплине на розвиток ринку. На базі наших висновків ми розробили концепцію державної політики щодо віртуальних валют, яка оформлена у вигляді проекту Розпорядження КМУ. Наразі ми погоджуємо цей документ з Мінекономрозвитку”, – повідомив Голова BRDO.
У панелі також взяли участь Максим Лібанов, Член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, Артем Афян, Співзасновник, Juscutum, Андрій Дубецький, Член Блокчейн Асоціації в Україні, Єкатерина Говіна, Радник Члена Правління Національного банку Литви, Данило Меншиков, Голова відділу розвитку підприємництва, Міністерство економічного розвитку та торгівлі України.
Аналіз ринку криптовалют, представлений BRDO у вигляді Зеленої книги, доступний тут.
Касові апарати у смартфонах, електронні чеки та реєстрація РРО всього за день. Цих новацій та спрощення процедур у сфері розрахунково-касових операцій 100 тис. підприємців чекають вже давно. Проте жодна з ініціатив, ухвалених декілька місяців тому, так і не запрацювала.
Що саме не спрацювало?
У червні цього року було ухвалено рішення про запровадження пілотного проекту з експлуатації новітніх моделей реєстрації розрахункових операцій. Іншими словами – касовий апарат у смартфоні. Але втілити експеримент у життя поки не вдалось.
Більш того. Досі так і не було ухвалено пакет змін до 547 наказу Мінфіну, які могли б кардинально розв’язати наболілі проблеми бізнесу. Наприклад, підклеювання звітів у книгу ОРО та власне автоматизовану процедуру реєстрації РРО зі скороченням переліку підтверджувальних документів при реєстрації.
Вчора в черговий раз було перепідписано проект змін до 547 наказу Мінфіну для повторного погодження з ДФС. Цього разу з правками по відтермінуванню норм його впровадженні через неготовність з боку фіскальної служби реалізувати автоматизовані процедури реєстрації РРО.
Одна з причин — відсутність порядків ведення реєстру центрів сервісного обслуговування та реєстру екземплярів РРО, створення яких передбачалось постановою КМУ, ухваленою понад 3 місяців тому. Прикро, що саме через це ДФС відтермінує проект, адже ці всі дані у них вже десятки років обробляються у внутрішніх ІТ системах.
BRDO є частиною цього процесу, оскільки входить до вищезгаданої робочої групи. Ми хочемо загострити увагу посадовців на неприпустимості затягування схвалення проекту змін до 547 наказу Мінфіну та імплементації електронного РРО. Вже завтра засідання Міжвідомчої групи, і ми дуже сподіваємось, що на ній будуть прийняті відповідні рішення, які так давно очікує бізнес.
Голова BRDO Олексій ГОНЧАРУК виступив на міжнародній конференції “Покращення методології, практики та якості законодавчого процесу та законотворчості”. Виступ був присвячений якості законів – одному з ключових питань з точки зору ефективності українського Уряду.
“Дуже часто ідея, закладена в нормативному акті, віддається на відкуп юристів, які є найбільш компетентними людьми у своїх структурах. Ця логіка призвела до того, що основним змістом урядових процедур погодження стала оцінка відповідності, тобто “юристи оцінюють “юристів. А зовсім не оцінка політичних змістів: проблем, їх причин, наслідків і впливів. Юристи втручаються в зміст policy під приводом дотримання “законності”.
Юридична оцінка має бути стандартизована і зводитись до однозначних відповідей на конкретні питання – чек-листи. А документи, що не містять норм права, тобто документи політики, планування, не повинні оцінюватись юристами на предмет відповідності законодавству. Оцінка змісту рішення має здійснюватись НЕ через його юридичну “правильність” чи “неправильність”, а через маркер політики – прогнозовані наслідки. Це робота передусім соціологів, економістів, аналітиків, а не юристів.
Створення урядового центру нормопроектування – правильна ідея, але залишається питання гарантій відображення правильності суті в підготовленому таким центром проекті. Якщо це питання коректно розв’язати, то створення центру буде справою техніки”, – зауважив голова BRDO.
Україна має величезні запаси енергоресурсів, проте є імпортозалежною. Запаси природного газу в українських надрах дозволяють повністю забезпечити потреби держави протягом 30 років, а нафти і конденсату – протягом 15-ти. При цьому 81% від потреб у нафті та 44% у газі задовольняється за рахунок імпорту. Державна політика у сфері регулювання доступу до нафтогазоносних надр не досягає своїх цілей і потребує кардинальної зміни підходів.
Видобуток вуглеводнів в Україні офіційно здійснюють більше 100 суб’єктів, проте фактично ринок стратегічно важливих енергоресурсів монополізовано кількома державними компаніями. Так, біля 80% газу добуває ПАТ «Укргазвидобування», а 86% нафти – ПАТ «Укрнафта».
Проблематику ринку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 13 вересня під час регіонального Круглого столу «Регулювання доступу до нафтогазоносних надр». Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
Експерти BRDO провели системний аналіз регулювання ринку, який свідчить, що кожен четвертий з 83 регуляторних актів у сфері має ознаки незаконного та/або неактуального. Третина інструментів регулювання провокує високі корупційні ризики, а галузь функціонує за непрозорих та дискримінаційних умов розподілу прав на користування надрами.
«За 2017 рік не проведено жодного аукціону з продажу спецдозволу на користування нафтогазоносними надрами. 84% прав на користування ними надаються без проведення конкурсних процедур, як правило, діючим учасникам ринку. Доступ до геоінформації штучно блокується адміністративною системою, а надрокористувачі несуть величезні додаткові витрати, витрачаючи щороку 400-800 тис. дол.», – відзначає керівник сектору «Енергетика» BRDO Олексій Оржель, презентуючи дослідження.
Середній показник інтенсивності видобутку вуглеводнів в світі складає 6% від сукупного обсягу запасів на рік, в той час як в Україні – лише 2%. Існуючі родовища переважно виснажені, а для збільшення розвідки та видобутку нових родовищ потрібні значні інвестиції та сучасні технології, не доступні для діючих учасників ринку. При цьому держрегулювання контролює майже всі операції нафтогазовидобувних компаній, що спотворює ринкову модель і перешкоджає розвитку конкуренції.
Так, процедура надання спецдозволу на користування надрами є дуже складною та провокує зловживання з боку органів влади. Зокрема, означає для бізнесу непрогнозовані видатки на розвиток соціальної інфраструктури, які мали б покриватись за рахунок рентної плати. Її розмір є додатковим фактором дестабілізації, адже змінюється кожні 2 роки.
Ще одним бар’єром на ринку є закрита, неточна і дорога геоінформація. Незважаючи на відсутність прямих законодавчих норм, надрокористувач зобов’язаний викупити у держави всю геологічну інформацію про об’єкт, щодо якого надано спецдозвіл. Такі витрати складають до 800 тис. дол. США щороку, при цьому 70% відповідної інформації є неоцифрованою та застарілою.
Крім того, діюче регулювання не гармонізоване з практиками ЄС, що також гальмує інтеграцію ринків паливно-енергетичного комплексу та залучення іноземних інвестицій у галузь. Відповідна Директива 94/22/ЄС передбачає забезпечення рівних умов доступу учасників до діяльності з розвідки та видобутку вуглеводнів.
За оцінкою BRDO, для коригування державної політики у сфері доступу до нафтогазоносних надр необхідні комплексні зміни з усунення бар’єрів для розвитку ринку:
У заході взяли участь керівник апарату Івано-Франківської ОДА Роман Маланій, Президент Івано-Франківської ТПП Андрій Левкович, керівник Департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики МЕРТ Валерій Прокопець, представник Урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest в Західній Україні Андрій Павлів, представник Міністерства та вугільної промисловості Олексій Тирошко, ДФС, РДА Івано-Франківської області, представники нафтогазовидобувного бізнесу та експертних кіл.
Довідково:
Ініціаторами регуляторної реформи є Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба за сприяння BRDO. Підтримку процесу надає ЄС в рамках ініціативи EU4Business/ FORBIZ.
BRDO – провідний незалежний експертно-аналітичний центр з регуляторної політики в Україні.
Публічний Діалог між владою та бізнесом має за мету вдосконалення державного регулювання та поліпшення бізнес-клімату в Україні.
Про це повідомила Олена Шуляк, керівник сектору «Будівництво» Офісу ефективного регулювання BRDO, в рамках семінару «Просторове планування. Якісно та відкрито». За її словами, даний Рейтинг складається другий рік поспіль в рамках проекту «Відкрите просторе планування Pmap» за підтримки Мінрегіону.
«Цьогоріч Дніпропетровська область отримала лідерство, набравши 6,7 бала з можливих 6,9. Івано-Франківська та Закарпатська — по 6,6 бала відповідно. Варто зазначити, що за рік всі регіони підтягнулись з оприлюдненням даних. Кількість областей, у яких взагалі відсутня містобудівна документація у відкритому доступі, скоротилась з 11 до 5», – зазначила Олена Шуляк.
За її словами, лідером позитивної динаміки у порівнянні з тогорічним рейтингом стала Закарпатська область, яка мала нульовий показник рік тому. А от Івано-Франківська область поступилась першістю Дніпропетровській, яка піднялась з 7 місця.
Області, які отримали найнижчий, нульовий показник, динаміки не продемонстрували. Серед них Київська, Запорізька, Кіровоградська і Миколаївська.
«Ми раді вітати Дніпропетровську, Івано-Франківську та Закарпатську області з лідерством. А їх мешканців з тим, що тепер кожен з них матиме можливість перевіряти, чи не побудують під його вікнами завод замість дитсадка, і як буде розвиватись його рідне село чи місто», – зауважив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе, відкриваючи семінар «Просторове планування. Якісно та відкрито». Він загострив увагу тих регіонів, які ще не повною мірою доєднались до проекту, що час, коли органи містобудування та архітектури працювали у закритому режимі, безповоротно пройшов. Містобудівна документація не повинна знаходитись в обмеженому доступі.
На думку заступника міністра, відкриття доступу до містобудівної документації значно покращить і інвестиційну привабливість регіонів. «Сьогодні підприємець з будь-якого куточку світу повинен мати можливість в один клік дізнатись де та в якій спосіб він може законно розпочати нове будівництво, будь то житловий будинок чи офісна будівля», зауважив він та додав, що міністерство докладатиме зусиль для втілення цього в реальність.
«Проект pMAP, який підтримує Посольство Королівства Нідерландів, активно залучає громадськість, і це дало можливість областям покращити свої позиції. Запущено ресурс http://pmap.minregion.gov.ua, присвячений міському плануванню, до нього мають доступ всі органи влади, архітектори та проектувальники. Документація, присвячена просторовому плануванню та подальшому використанню відведених територій, — ключове питання на порядку денному. Це важливо для українських та іноземних інвесторів, бізнесу та громадян. Необхідно оприлюднювати інформацію, які землі відводяться, та звіт про подальше використання ділянок», – зауважила Ріні Бюс, керівник економічної секції, Посольства Королівства Нідерландів.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/PMAP_rating_YSPOLZOVAT_ETU.pdf”]
Довідково:
Основними критеріями при рейтингуванні були легкість пошуку матеріалів, наявність підтвердження їх офіційного статусу та узгодженість зі стратегією розвитку області. Сумарно ці 3 критерії впливали на показники в рейтингу на 25%.
Суттєвіший вплив (75%) на результати рейтингу мав детальний аналіз безпосередньо розміщених матеріалів на офіційних веб-ресурсах органів влади. Окремо оцінювалися повнота та формат розміщених текстових матеріалів та графічної складової, яка також якість самих матеріалів.
Також під час оцінювання експерти здійснювали не лише ранжування обласних адміністрацій щодо доступності та якості даних про обласні схеми планування, а й оцінювали внесення даних до інтерактивної мапи проекту Відритого просторового планування рМАР. Сьогодні цей ресурс акумулює інформацію про всю наявну в доступі містобудівну документацію по України. Розташований він на платформі Мінрегіону.
Проект Відрите просторове планування рМАР впроваджується BRDO за технічного сприяння проекту МАТРА та підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Голова BRDO Олексій Гончарук виступив на Open Data Forum в Києві. BRDO відкриває дані про результати перевірок бізнесу 22 інспекціями. Команда запустила безкоштовне Open Data API на Інспекційному порталі (https://inspections.gov.ua/), де вже зараз доступна інформація про 41 тисячу перевірок бізнесу та інших організацій.
“За умов інформаційної асиметрії, в Україні в конкурентній боротьбі часто перемагає не той, хто робить якісну послугу за чесну ціну, а той, хто економить на якості та безпеці. Наша мета – створити репутаційну економіку, у якій компаніям буде вигідно надавати якісну та безпечну послугу. Репутаційна економіка – це про відкриті дані”, – зауважив Олексій Гончарук.
Сервіс працює на максимальну публічність: інформація про кожне порушення буде доступна споживачам та контрагентам через сервіси, якими вони користуються, що створить стимули для бізнесу грати за правилами і не економити на здоров’ї споживачів. Одночасно, ця відкритість зашкодить корупції, адже кожен акт перевірки та робота інспекторів буде доступна для ризик-аналізу та моніторингу.
За словами Олексія Гончарука, безпека – це те, що стимулює державу створювати величезну частину правил. BRDO хоче навчити українське суспільство за допомогою держави керувати ризиками. Ми хочемо у форматі big data розповісти всім, хто хоче отримувати інформацію, про компанії, які добросовісно ставляться до безпеки.
“Інспекційний портал (https://inspections.gov.ua/) – для нас спосіб владнати справу з безпекою в нашій країні. Ми створюємо економічний стимул, щоб добросовісний бізнес отримував конкурентну перевагу перед недобросовісними конкурентами. Ми технічно зробили все, щоб ви могли працювати з даними. Одне із завдань – поміняти ідеологію інспекторів”, – зазначив голова BRDO.
Які переваги дасть Open Data API:
Статистика по внесеній інформації по перевіркам за лінком.
* Open Data Forum – щорічна всеукраїнська подія, що об’єднує представників центральної та міської влади, українських та міжнародних експертів, громадських активістів та стартап спільноту навколо теми розвитку та застосування відкритих даних в Україні.
Open Data API було розроблено за підтримки Королівства Нідерланди на основі Інспекційного порталу, розробленого за підтримки проекту Європейського Союзу FORBIZ та Королівства Нідерланди.
Ринок страхових послуг є найбільшим серед ринків небанківських фінансових послуг. Станом на серпень 2018 р. в країні працювала 291 страхова компанія, а обсяг ринку за 2017 рік склав 40,5 млрд грн. На обов’язкові види страхування в минулому році припадало 23% чистих страхових премій компаній загальним об’ємом у 5,8 млрд грн. При цьому держава досі не сформувала комплексного підходу, цілей та критеріїв до застосування страхування. У чинному Законі України «Про страхування» від 1996 р. визначення поняття обов’язкового страхування (далі – ОС) відсутнє, що призводить до подвійного тлумачення можливих випадків його застосування.
Стаття 7 Закону визначає 40 видів ОС, крім того існує ще ціла низка обов’язкових вимог до здійснення страхування, що передбачені іншими законодавчими актами. В результаті, сфера обов’язкового страхування є фактично в 2,7 разів більшою, ніж це передбачено рамковим Законом. В той же час, страхова діяльність за більшістю його видів не ведеться, а встановлені страхові тарифи не адекватні реаліям.
Проблематику ринку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 6 вересня під час Круглого столу «Створення ефективної системи обов’язкового страхування в Україні». Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
«Наразі страховий ринок працює за умов безлічі законодавчих протирічь. Створення ефективної системи можливе лише на основі повної інвентаризації сфери, а потім комплексного вирішення проблем», – зазначила Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна, відкриваючи захід.
Експерти BRDO провели системний аналіз регуляторного поля сфери обов’язкового страхування, що складається з 377 актів, та виявили, що воно містить численні колізії та прогалини. Так, 18-ть з 40-ка видів ОС, або 45% від загальної кількості, не мають нормативно-правового підґрунтя: не затверджено порядки або правила проведення ОС, форми типових договорів, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів. Це, зокрема, стосується сфер медичного страхування, страхування засобів водного транспорту, страхування відповідальності суб’єктів туристичної та космічної діяльності тощо.
При цьому держава, встановивши вимоги щодо обов’язковості страхування у 40 випадках, передбачила відповідальність за його нездійснення лише в 11 випадках. Таким чином, механізми притягнення до відповідальності не діють у 72,5% випадках ОС, в т. ч. для страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу та цивільної відповідальності за шкоду, що може бути заподіяна третім особам унаслідок проведення вибухових робіт. Така ситуація нівелює сам інститут обов’язкового страхування.
«Аналіз регулювання сфери обов’язкового страхування свідчить про необхідність кардинальних змін. Законодавчі вимоги наразі є більше інструментом обмеження доступу учасників до ринку, ніж ефективного страхового захисту. Нова модель ОС має стати системою управління ризиками, на базі законів, встановлення загальних вимог до ОС і вільного тарифоутворення, як це обумовлено Директивою ЄС, та забезпечення дієвих механізмів притягнення до відповідальності», – відзначив керівник сектору «Контроль і нагляд» BRDO Володимир Головатенко.
Так, якщо європейська практика полягає в тому, що обов’язкове страхування – це виключно вимоги до фізичних та юридичних осіб щодо обов’язкової наявності в них страхового захисту у певних сферах, то в українських реаліях воно також означає додаткові вимоги до страхових компаній та необхідність отримання додаткових ліцензій для страхування певних видів діяльності.
В рамках Угоди про Асоціацію з ЄС передбачена імплементація Директиви 2009/138/ЄС, що має змінити поточний підхід українського законодавця щодо ліцензування страхування та регулювання сфери ОС. Директивою запроваджується ліцензування страхових компаній в залежності від обраного класу та ризику діяльності, а не від форм та видів страхування, як це відбувається зараз.
За оцінкою BRDO, цілями застосування обов’язкового страхування за нової моделі мають бути:
Критерії, за наявності яких доцільно застосовувати ОС:
У заході взяли участь Члени Нацкомісії з держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг Ольга Максимчук та Олександр Залєтов, Президент Ліги страхових організацій України Олександр Філонюк, Генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третякова, Начальник управління реформування фінсектору Національного банку України Євген Степанюк, Гендиректор Моторного (транспортного) страхового бюро України Володимир Шевченко, представники бізнесу та експертних кіл.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/Preza_Analiz-regulyuvannya-sfery-obovyazkovogo-strahuvannya_04.09.18.pdf”]
Ви щось чули про електронні книжки з відокремленими клавіатурами? Ми ні, а от у Міністерстві охорони здоров’я, певно, чули. МОЗ оприлюднило для громадського обговорення Проект наказу “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти”. У прогнозі впливу наказу зазначено, що “знімається заборона використання електронних книжок, ноутбуків, тощо”. А сам текст наказу містить вимоги: “Кожне робоче місце учня має бути обладнане персональним комп’ютером у такому складі: монітор, відокремлена клавіатура, відокремлена миша, стіл, стілець (крісло)”.
Закупили сучасні екрани з діагоналлю 16:9? Викидайте їх швидше, адже “Допускається співвідношення сторін монітора 3:4 та використання сучасних моделей екранів (рідкокристалічний, плазмовий тощо)”. Кабінети інформатики мають бути розміром зі спортивну залу, на 1 учня необхідно не менше 4.5 м2 площі.
Експерти BRDO переглянули проект наказу та надіслали пропозиції:
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/Sanpiny-MOZ-Blank.docx”]
Однак проект наказу містить вимоги не лише щодо інформаційних технологій, тож закликаємо вивчити проект наказу та залишити свої відгуки на сторінці МОЗ.
Сьогодні Київстар запустив власну платформу мобільних платежів і грошових переказів “СМАРТ-ГРОШІ”. Це стало можливо, у тому числі, і завдяки ухваленій минулого року Постанові КМУ, яка прибрала бар’єри, що заважали розвитку ринку мобільних платежів в Україні. Ухвалення постанови ініціювали BRDO у співпраці з представниками ринку.
– Сьогодні cashless у містах не така велика проблема, як в селах. Кожен третій українець немає доступу до банківської системи, але майже кожен має телефон та сім-картку. Для нас це сигнал про те, що потрібно створювати максимально комфортні умови для операторів, щоб вони поширювали мобільні фінансові послуги як в містах так і в селах, а громадяни відповідно могли скористатись їх пропозиціями, – зазначив Голова BRDO Олексій Гончарук.
За словами експертів Офісу в 2017 році було проведено аналіз законодавчого регулювання ринку, що знаходиться на перетині телекомунікаційних та фінансових послуг, і виявили два регуляторних бар’єри, що заважали розвитку ринку мобільних платежів в Україні: відсутність відшкодування пенсійного збору при поверненні невикористаних коштів споживачам та обов’язкова реєстрація користувачів при поверненні коштів з мобільного рахунку.
– Спільно з операторами та Мінекономрозвитку BRDO підготував проект Постанови, яка була прийнята КМУ 4 липня 2017 року та прибирала ці бар’єри. А зараз ми раді, що Київстар створює повноцінну платформу мобільних фінансових послуг та робить на неї значну ставку. До речі, саме Київстар був першим оператором, який у тестовому режиму запустив послугу “Мобільні гроші” ще в 2013 році. Ми сподіваємося, що ринок мобільних платежів буде ще одним важливим кроком до розвитку України у напрямі cashless economy, – зазначив Голова BRDO Олексій Гончарук.
За оцінками експертів BRDO, річний обсяг ринку мобільних фінансових послуг може становити від 43,3 до 86,7 мільйонів доларів США, а кількість користувачів – від 5,2 до 10,5 мільйонів.
Довідково:
«СМАРТ-ГРОШІ» – повноцінний мобільний гаманець, який дозволяє «тут» і «зараз» здійснювати платежі і грошові перекази. З його допомогою гроші з мобільного рахунку можна використовувати не тільки для оплати телеком-послуг – тепер абоненти передплаченого зв’язку Київстар також можуть на особистому досвіді переконатися у перевазі роботи з різними видами фінансових продуктів з мінімальною комісією або без неї. В ході користування гаманцем «СМАРТ-ГРОШІ» користувачі-фізичні особи отримують можливість отримання послуги (або сукупності послуг) згідно умов укладених споживачем договорів (в т.ч. публічних), які можуть включати: переміщення певного обсягу передплачених послуг мобільного зв’язку, вираженого в грошовому еквіваленті, із балансу особового рахунку одного телефонного номеру на баланс особового рахунку іншого телефонного номеру, повернення споживачу невикористаних ним коштів за попередньо оплачені телекомунікаційні послуги, які він не отримував оператором рухомого (мобільного) зв’язку з використанням фінансових послуг, які надаються відповідно до вимог законодавства про платіжні системи та переказ коштів; фінансові послуги в сфері використання електронних грошей «ПРОСТІР», надаваних банком-емітентом електронних грошей, в т.ч. шляхом залучення комерційних агентів; фінансові послуги з переказу коштів у платіжних системах, інші банківські та фінансові послуги, а також послуги оператора послуг платіжної інфраструктури.
Офіс ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office) – незалежний експертно-аналітичний центр, який фінансується Європейським Союзом в рамках проекту FORBIZ та Ініціативи EU4Business. Ми націлені на покращення умов ведення бізнесу та інвестиційної привабливості України, стимулювання розвитку підприємництва та налогодження публічного діалогу між бізнесом та владою.
Київстар – український оператор телекомунікацій, який надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектру мобільних та фіксованих технологій, у тому числі 3G та 4G. Послугами оператора користується понад 26 млн абонентів. Акціонери Київстар – міжнародна група VEON Ltd, офіс в Нідерландах. Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ, Нью-Йорк та Euronext, Амстердам. В 2015 році для надання абонентам фінансових послуг ПрАТ «Київстар» створило небанківську фінансову установу ТОВ «Стармані» (100% частка в статутному капіталі належить ПрАТ «Київстар»). ТОВ «Стармані» має ліцензію НБУ на переказ коштів без відкриття рахунків, статус оператора послуг платіжної інфраструктури (для здійснення операційних та інших технологічних функцій, що забезпечують використання електронних грошей), бере участь в наданні банками-партнерами фінансових послуг в сфері використання електронних грошей в якості агента з розрахунків.
Як забезпечити європейську якість будівельних матеріалів та захистити споживачів від небезпечної продукції? Які регуляторні зміни необхідні для ефективного нагляду на ринку будівництва? Чим специфіка гармонізації в Україні відрізняється від європейської та яка додаткова інформація повинна бути доступна для споживача?
Відповіді на ці та інші питання шукатимемо 27 вересня 2018 року, на першій спеціалізованій конференції «ЯКІСТЬ.NOW.UA» разом з провідними експертами з Німеччини, Бельгії, Польщі та Болгарії.
Що? Перша спеціалізована конференція «ЯКІСТЬ.NOW.UA»
Де? місто Київ, Броварський пр-т, 15, Міжнародний виставковий центр
Коли? 27 вересня 2018 року, Початок о 10:30
Спікери:
Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;
Павло Качур, голова Асоціації Укрцемент;
Благовеста Шинева, Центр випробувань та європейської сертифікації, Болгарія;
Д-р Бернхард Шнайдер, Федеральне міністерство внутрішніх справ, відділ будівництва і громад, Германія;
Адам Пінні, Європейська конфедерація будівельників, Бельгія;
Себестьян Вол, Будівельний науково-дослідний інститут, Польща
Олена Шуляк, керівник сектору «Будівництво», BRDO;
Вячеслав Колісник, Директор Асоціації Українського центру сталевого будівництва;
Ольга Рябова, директор департаменту з питань проектування обєктів будівництва, технічного регулювання, наукового розвитку Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;
Олег Цильвік, голова Спілки споживачів;
Віталій Грусевич, Виконавчий директор Конфедерації будівельників України;
Сергій Панченко, Президент Асоціації дистриб’юторів будматеріалів;
Анатолій Пушкар, Президент Асоціації «Укрелектрокабель»;
Сергій Шевченко, Директор Департаменту нормативно-правового забезпечення ДАБІ;
Олексій Бубнов, Виконавчий директор Асоціації учасників ринку вікон і фасадів.
Організатори: Офіс ефективного регулювання (BRDO), Український центр сталевого будівництва та “Київський міжнародний контрактовий ярмарок”
За офіційної підтримки: Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Конференція проходитиме в рамках міжнародного експофоруму «БУДІВНИЦТВО. АРХІТЕКТУРА. НЕРУХОМІСТЬ – 2018».
Рєєстрація на конференцію «ЯКІСТЬ.NOW.UA» за посиланням: https://goo.gl/oBAEcr
***Організатори залишають за собою право відмовити в реєстрації.
Програма:
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/Programa-yventa-305-reglament-4.pdf”]
Ринок молока в Україні щороку втрачає 2-3% виробництва, а кількість молочного поголів’я за останні 5 років скоротилася на 17%. Закон “Про молоко та молочні продукти” містить безліч колізій і створює додаткові бар’єри для бізнесу. Як наслідок, 57% виробництва молока від господарств населення знаходиться поза межами належного контролю за безпечністю та якістю продукції з боку держави.
Як забезпечити повноцінний облік виробництва та обігу молока? Що допоможе встановити прозорі правила реєстрації тварин? Яким чином запровадити правові механізми врегулювання відносин між виробниками та переробниками молока?
Відповіді держава та бізнес спільно шукатимуть 25 вересня під час Круглого столу “Регулювання ринку молока”.
Участь у заході візьмуть:
Експерти BRDO підготували системний перегляд регулювання ринку молока і виносять його проблематику на публічну дискусію. Детально – на www.regulation.gov.ua. Долучайтеся до діалогу!
Місце: м. Київ, Klitschko Expo (вул. В. Васильківська, 55)
Час: 10:00 – 12:00, 25 вересня 2018 р.
Програма заходу тут.
Реєстрація за посиланням. Детальна інформація за номером: 063 440 47 07.
Акредитація ЗМІ на [email protected].
Голова BRDO Олексій Гончарук 21 вересня візьме участь в панелі БЛОКЧЕЙН: МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ ДЛЯ КРИПТОВАЛЮТ В УКРАЇНІ в рамках Ukrainian Financial Forum 2018 (UFF) – провідного майданчика для обговорення найсерйозніших фінансових подій та тенденцій в Україні та в світі.
Щорічний Форум традиційно відбудеться в Одесі, 20-21 вересня, місце проведення – готель Бристоль.
Програма UFF 2018 суттєво відрізняється від тогорічних конференцій, акцентуючи увагу на світовому економічно-фінансовому контексті та новітніх тенденціях з інвестування та управління капіталом. І все це – за участю всесвітньо відомих міжнародних спікерів.
У перший день Форуму представники розвинутих ринків, у тому числі Китаю, США та Великої Британії, дадуть орієнтир, куди рухатимуться глобальні економіки. А представники українського уряду та найбільшого державного й приватного бізнесу висвітлять, чого від цього треба чекати Україні, та чи є у неї свій власний шлях.
Майбутнє трансатлантичного співробітництва, наслідки Брекзиту та нових торгових війн, а також багато інших, важливих для бізнес-істеблішменту питань буде висвітлено в ході Форуму. Як і минулого року, дискусію буде модерувати неперевершена Енн МакЕлвой, керівник The Economist Radio.
Програму Форуму також насичено панелями з інноваційного інвестування. Ми віримо, що інновації — шанс України на світове технологічне лідерство. Батл стартапів, панель щодо майбутнього крипто валюти та венчурного інвестування у високотехнологічні активи в Україні – все це чекає на учасників Форуму у другий день, разом із панелями щодо розвитку українського ринку капіталу.
Відвідувачів UFF також чекає щоденна яскрава вечірня програма та відпочинок від насиченої офіційної частини Форуму. Найкращі ресторани Одеси та зіркові музиканти зроблять вечори у Південній Пальмірі незабутніми, з можливістю неформального нетворкінгу з ексклюзивним колом представників ділової та політичної еліти України та інших країн світу.
Організатором Форуму виступає міжнародна фінансова група ICU, яка надає брокерські послуги, послуги з управління активами та приватним акціонерним капіталом і спеціалізується на ринках Центральної та Східної Європи. Форум організовано у партнерстві з Київською Школою Економіки – навчальним закладом світового рівня, що входить до числа провідних закладів освіти в Європі.
Детальніше: https://ukrfinforum.com/2018
Запаси нафти і газу в українських надрах дозволяють повністю забезпечити потреби держави протягом кількох десятиліть. Проте 81% від потреб у нафті та 44% у газі Україна задовольняє за рахунок імпорту. Ринок стратегічно важливих енергоресурсів монополізовано кількома компаніями. За 2017 рік не проведено жодного аукціону з продажу спецдозволу на користування нафтогазоносними надрами, а доступ до геоінформації штучно блокується.
Як забезпечити рівні, прозорі умови доступу до надр та створити конкурентний ринок? Що допоможе усунути інформаційну асиметрію та відкрити геологічну інформацію? Якими будуть оптимальні умови оподаткування для нафтогазовидобувних компаній? Що необхідно змінити у взаємодії надрокористувачів та місцевих органів влади?
Відповіді держава та бізнес спільно шукатимуть 13 вересня під час Круглого столу «Регулювання доступу до нафтогазоносних надр» в Івано-Франківську.
Участь у заході візьмуть:
Експерти BRDO підготували системний перегляд регулювання доступу до нафтогазоносних надр і виносять його проблематику на публічну дискусію. Детально – на www.regulation.gov.ua. Долучайтеся до діалогу!
Місце: м. Івано-Франківськ, ТПП (вул. Теодора Цьоклера, 9А)
Час: 10:00 – 12:00, 13 вересня 2018 р.
Програма заходу тут.
Реєстрація за посиланням. Детальна інформація за номером: 063 440 47 07.
Акредитація ЗМІ на [email protected].
Запрошуємо на семінар: Просторове планування. Якісно та відкрито
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/08/Programa-seminaru-12-09-Pmap-2.doc”]