Публікації - Сторінка 61 з 96 - Офіс ефективного регулювання

10 травня Кабінет Міністрів схвалив низку важливих рішень для спрощення умов роботи бізнесу, розроблених МЕРТ спільно з BRDO, в рамках “дерегуляційного дня”.

Одне з основних прийнятих рішень спрямоване на впровадження ризик-орієнтованого підходу у діяльності інспекційних органів. Так, затвердження методик розробки критеріїв оцінки ризику та уніфікованих форм актів перевірки підприємств дозволить реально оцінити ступінь ризику суб’єктів господарювання та запровадити прозорі правила контролю бізнесу.

“Це важливий практичний крок у реформуванні системи нагляду і контролю. Ризик-орієнтований підхід в діяльності інспекційних органів дозволяє сфокусуватися на попередженні порушень, а не на покаранні, як робить весь цивілізований світ. Основою для цього є саме оцінка ризиків”, – зауважив Голова BRDO Олексій Гончарук.

Другим важливим рішенням стало прийняття Концепції реформування інституту саморегулювання в Україні. Документ закладає основу для запровадження цілісної державної політики за цим напрямком та залучення представників професійної діяльності до регулювання відповідних ринків.

Міністри також підтримали імплементацію Стратегії розвитку малого й середнього бізнесу до 2020 року, що покращить доступ МСП до інформаційних та фінансових ресурсів, а також зменшить регуляторне навантаження на бізнес.

Крім того, Уряд скасував обов’язкове застосування печаток у сфері торгівлі, що досі залишалось чинним через невідповідність окремих постанов. Зокрема, у сферах ремонту побутової техніки, роздрібної торгівлі алкогольними напоями та торгівлі нафтопродуктами. Також підтримані рішення, спрямовані на відродження українського авіабудування та актуалізацію актів у сфері будівництва.

[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/05/RISHENNYA-NA-KORYST-BIZNESU_10.05.18-bez-mygrantov-y-avya.pdf”]

Додаткову інформацію та коментар можна оперативно отримати:

Державна Концепція реформування загальної середньої освіти в Україні передбачає впровадження сучасного освітнього середовища, зокрема електронного. До кінця 2018 року має бути створена національна е-платформа, здійснена розробка е-підручників, курсів дистанційного навчання для школярів та підвищення кваліфікації для вчителів. Проте запровадження цифрових технологій до освітнього процесу ускладнюють численні технічні, регуляторні та фінансові бар’єри.

Чи забезпечить сучасна освіта і e-learning розвиток держави? Якою повинна бути роль держави на ринку e-learning? Як забезпечити прозору конкуренцію на ринку?

Відповіді держава, бізнес та представники ринку шукатимуть 17 травня в Києві під час Круглого столу «Нова якість освіти через цифрові технології: перспективи ринку E-learning в Україні».

Експерти BRDO провели перегляд регуляторного поля ринку, результати дослідження представлено в Зеленій книзі «Ринок E-learning», що і стане предметом дискусії під час заходу. Долучайтеся до діалогу!

Детальна інформація на https://regulation.gov.ua/ або за номером: 063 440 47 07.

– Переваги і ризики існуючих фінансових інструментів для ринку нерухомості;

– Кредитні програми для первинного ринку житла;

– ФФБ та КУА — оцінка ефективності для забудовника і споживача;

– Результативність і можливості застосування інструментів залучення коштів та інші.

– ДМИТРО КРАВЧЕНКО, президент AFI, представник Української асоціації інвестиційного бізнесу
– ОЛЕНА ШУЛЯК, керівник напрямку «Будівництво» BRDO;

– ГАЛИНА ЄВЧУК, заступник голови правління банку “Глобус”
– ЄГОР СМІЛИЙ, директор фінансової компанії Z Capital
– ОКСАНА ГОЛОБОРОДЬКО, директор департаменту продажів корпорації «Укрбуд»
– та інші.

1 червня 2018 р. 10:00-14:00
KLITSCHKO EXPO (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55)
РЕЄСТРАЦІЯ:
https://goo.gl/forms/HFpQtlqRxWzKrS2b2

Кожна країна має свої сильні сторони: десь легко вести бізнес, десь високий індекс щастя, десь найкраща освіта, тощо. «У чому ж сильна Україна?», – задалися питанням організатори конференції «Від хаосу до досконалості». Відповідь знайшлася на одній з міжнародних конференцій, де як раз і досліджувались сильні сторони країн. Виявилося, що в Україні є …вміння управляти хаосом, керувати у умовах невизначеності! «Чудово!», – погодились консультанти з управління з усього світу і вирішили розповісти колегам з України як справлятися з цим вже базовим для нашого життя явищем.

Керівник проекту Rolling Review BRDO Олексій Дорогань розкаже про територію підприємництва: чекліст міста, дружнього для бізнесу.

Під час виступу Ви дізнаєтесь про Платформу ефективного регулювання PRO (regulation.gov.ua), яка містить низку унікальних сучасних сервісів, що домагають підприємцям виконувати вимоги законодавства та інструментів для органів влади задля втілення сервісного підходу взаємодії з бізнесом.

Також Експерт BRDO розкаже про веб-ресурс, який наразі перебуває в дослідній експлуатації, на якому Ви можете знайти та отримати доступ до містобудівної документації в Україні.

pmap.minregion.gov.ua дозволяє інвесторам та громадянам швидко знайти інформацію про наявність чи відсутність відповідних обмежень на будівництво.

Враховуючи аналітику та онлайн сервіси, разом з Вами ми обговоримо кожен з наступних основних заходів для створення міста, дружнього для бізнесу. Не гайте часу! Реєстрація на захід вже почалась!

Вчитися управляти хаосом будемо вчитися з ангару одного з аеропортів Києва, купу цікавих та корисних знайомств знайдемо на злітній смузі, попрацюємо з кейсами в залі очікування, і обов’язково з’єднаємо теорію з практикою.

Отже, 31 травня – 1 червня 2018 року, с. Наливайківка, Макарівського району Київської області.

Кабмін схвалив рішення, що зменшить регуляторне навантаження на бізнес, збільшить інвестиційну привабливість країни і допоможе Україні піднятися в рейтингу Doing Business, в якому ми зараз на 76 місці.

«DoingBusiness давно став своєрідним KPI для урядів країн, що розвиваються, і для України також. Останні 5 років наша країна демонструвала позитивну динаміку в цьому рейтингу. Цьогоріч ми планували досягнути істотного прогресу і навіть увійти до ТОП-50 завдяки ухваленню законопроекту №8124, що мав полегшити життя малому й середньому бізнесу. Але Верховная рада не встигла його розглянути, тому тепер захищаємо раніше здобуті позиції. Постанова, яку схвалив Уряд, дозволить Україні розраховувати на + 4 позиції в рейтингу і може вивести нас в ТОП-10 за компонентом “будівництво”», – зауважив голова BRDO Олексій Гончарук.

[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/05/UHVALENO-POSTANOVU-DOING-BUSINESS_1525241156-1.pdf”]

Постанова, розроблена BRDO та Мінекономіки, передбачає:

Додаткову інформацію та коментар можна оперативно отримати:

Полтора года назад — в ноябре 2016 — Верховная Рада приняла закон о либерализации госнадзора. Документ, в частности, обязал запустить в Украине единую онлайн-систему проверок, где будет храниться информация о юрлицах и физлицах-предпринимателях, которые подпадают под проверки, годовые планы проверок и отчеты об их выполнении. За это отвечает Государственная регуляторная служба. Офис эффективного регулирования BRDO, который финансируется Европейским Союзом в рамках инициативы EU4Business, совместно со службой разработал пилотный модуль онлайн-системы проверок. Delo.UA поговорило с главой Офиса Алексеем Гончаруком, который рассказал, как обстоят дела с этой реформой в целом и онлайн-системой проверок в частности.

Может ли предприниматель доподлинно узнать, когда чиновник придет к нему с проверкой?

В Украине действует мораторий, который запрещает госорганам приходить к бизнесу с плановыми проверками. Но Кабинет министров определил список органов-исключений из правила, которые могут выходить на плановые проверки вопреки мораторию. Это, в частности, Государственная фискальная служба, Государственная архитектурная инспекция, Госслужба по вопросам труда, Госслужба по лекарственным средствам, Госгеонедр, Госавиаслужба, Госэкоинспекция, частично — Госслужба по чрезвычайным ситуациям.

В прошлом году заработал пилотный модуль единой системы проверок бизнеса (ИАС). Там доступны планы проверок на 2018 год почти всех госорганов. То есть бизнес через онлайн-портал может проверить, грозит ли ему плановая проверка любого из госорганов в этом году. Единственные проверки, которые бизнес в системе пока не увидит, — это проверки налоговой. Мы с ними над этим работаем.

Кроме плановых проверок в Украине есть и другие меры контроля, которых бизнес не увидит в единой системе.

Все без исключения госорганы могут проводить внеплановые проверки. К примеру, какое-то физлицо пожаловалось на нарушения на предприятии. Если Государственная регуляторная служба считает, что жалоба обоснована, госорган должен отреагировать и выйти на проверку. Об этой проверке бизнес не может узнать до момента ее начала.

С плановыми и внеплановыми проверками есть хоть кое-какой порядок. Все они хотя бы согласовываются внутри органа и все документируются.

Но есть всевозможные документальные проверки, рейдовые проверки, различные мониторинги. Вот тут все не так гладко. Некоторые ведомства делают вид, что они вовсе не органы контроля, или уверяют, что отдельные проверки — это на самом деле не мероприятия надзора и контроля. Например, Агентство водных ресурсов говорит, что они вообще не орган контроля, мол, их полномочия полностью переданы Гоэкоинспекции. Это не совсем отвечает действительности. Ведь они продолжают контролировать и проверять водные коммунальные хозяйства и насосные станции. Таких примеров бесконечное количество.

Мы считаем, что все действия госорганов по проверке выполнения норм закона — это мероприятия надзора и контроля. Потому информация обо всех действиях по отношению к бизнесу должна быть в единой системе проверок. С гибридными мерами контроля мы пытаемся справиться, выявляем их, составляем список. Потом будем запрещать, если такие проверки незаконные, или будем конкретизировать требования, чтобы “загнать” их под закон.

Должны ли быть внезапные проверки, о которых предприниматель не знает заблаговременно?

Позиция первая: все вопросы государства к бизнесу должны документироваться. Когда чиновник идет на территорию бизнеса, он должен задокументировать это до проверки в виде намерения и по факту проведения зафиксировать ее результаты.

Все мероприятия контроля должны быть максимально прозрачными, насколько это возможно.

Но есть важное “но”. Разными рисками нужно управлять по-разному.

Есть риски, которыми управлять при помощи плановых проверок — то же самое, что сачком черпать воду. Это глупость. Есть риски, тот же неофициальный труд, выявлять которые можно исключительно другими способами, а не плановыми проверками. С помощью контрольной закупки, внезапной проверки, мониторинга и анализа в течение длительного периода каких-то показателей работы компании. Все это не про плановые проверки.

Но принципиально важно, что все меры контроля — и плановые, и внеплановые, и все другие проверки — должны быть подчинены идее уменьшить риск.

Не оштрафовать, не наказать предпринимателя, не доначислить налог, не пополнить бюджет, а уменьшить конкретный риск.

Например, уменьшить количество пожаров, количество аварий, травматизма на производстве и т.д.

Что изменится для бизнеса в проверках в следующем году?

До конца этого года мы хотим навести порядок в проверках ключевых госорганов. Будем концентрироваться на работе 33 органов. Это, в частности, Госэкоинспекция, Гоструда, Госслужба по лекарственным препаратам, Госгеонедр, Госагентство рыбного хозяйства, Госслужба по чрезвычайным ситуациям и Госпотребслужба. Из этих госорганов 15 уже работают в единой системе проверок. Это значит, что их сотрудники подключены и публикуют приказы-направления на проверки, подгружают всю информацию о результатах проверок.

В этом году мы хотим обеспечить максимальную открытость информации о проверках этих 33 органов. К концу года мы хотим иметь возможность сказать бизнесу: ребята, каждая плановая проверка, которая проводилась в 2018 году, уже есть в онлайне.

Еще одна задача на этот год — навести порядок в списке контролирующих органов, разобраться в их функциях, в том, что они контролируют и зачем.

Недавно мы попросили Госпродпотребслужбу уточнить все их сферы контроля. По нашей информации, их 14. Например, это ветеринарно-санитарный контроль, контроль по защите прав потребителей, контроль по соблюдению санитарного законодательства, контроль в сфере карантина и защиты растений. Но Госпродпотребслужба зависла, у них нет исключающего перечня, что они контролируют и зачем.

По-нормальному сфера контроля должна напрямую зависеть от рисков, которые пытаются предотвратить эти органы.

То есть все должны понимать, зачем мы содержим тот или иной орган, что плохое в стране не случается в связи с тем, что этот орган работает.

К примеру, какой-то орган работает, чтобы люди не гибли от пожаров. Это понятный риск, которым управляет орган, и четкая задача. Такие задачи должны быть у каждого органа.

Сейчас мы будем анализировать отчеты 33 органов о проведенных в прошлом году проверках. На первый взгляд, если честно, это очень поверхностные документы. Мол, “в прошлом году мы запланировали 18 мероприятий, из них 18 мероприятий выполнили, то есть орган на 100% эффективен”.

Мы их проанализируем и ближе к осени выйдем на перечень конкретных рисков для каждого органа и от чего зависит их наступление или ненаступление.

Осенью органы будут планировать проверки на 2019 год. Нам важно, чтобы они сделали это более качественно.

Органы должны ответитить на два вопроса “зачем они проводят проверки?” и “кого в первую очередь проверять, чтобы предотвратить эти риски?”

Державна служба з надзвичайних ситуацій України долучилася до роботи у Пілотному модулі планування заходів державного нагляду (контролю) для запуску ІАС ДНК (Інтегрована автоматизована система державного нагляду і контролю). Відтепер інформація щодо проведення перевірок, насамперед, з пожежної безпеки в громадських закладах висвітлюється на сайті https://inspections.gov.ua/

Зокрема, на порталі розміщується інформація щодо перевірок торговельно-розважальних центрів, закладів охорони здоров’я, а також шкіл та садочків, в рамках масштабної кампанії, яку розпочала ДСНС у 2018 році.

“На сьогодні ДСНС виявлено понад 15 тисяч порушень, з яких більше 5 тисяч не усувались протягом тривалого часу. Вже перевірено 1319 об’єктів, з яких 937 дошкільних та шкільних закладів, 56 лікарень зі стаціонарним лікуванням, 326 торговельно-розважальних центрів і об’єктів дозвілля. Тільки в Києві порушення виявлені у ТРЦ «Магеллан» та «Dream Town». Пропонується закрити ТЦ “Альтаіровскій” в Одесі, ТЦ “Нікос” і супермаркет “Колібріс” в Рівненській області. Безпека громадян – на першому місці. Відтепер – наша робота стане ще відкритішою та кожен громадянин України зможе зайти на сайт ІАС та побачити результати перевірок громадських закладів в своєму місті”, – зазначив очільник ДСНС України Микола Чечоткін.

Голова Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олексій Гончарук зауважив в свою чергу, що приєднання ДСНС до ІАС свідчить про зміну підходів в держорганах.

“Держава змінюється. І ми бачимо ці зміни. Органи влади стають відкритішими. Вже сьогодні на Пілотному модулі ІАС працюють 18 органів державного нагляду і контролю, зібрано понад 108 тисяч запланованих перевірок, з яких вже більше 2000 тисяч – з результатами, та більше 3 тисяч позапланових перевірок на 2018 рік. І ми раді, що ДСНС також стали частиною цього процесу, – зазначив Голова BRDO.

На сьогодні ДСНС внесено результати вже 45 планових перевірок та 50 позапланових.

Пілотний модуль планування заходів державного нагляду (контролю) для запуску ІАС ДНК створено у 2017 році Державною регуляторною службою України спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та за підтримки Офісу ефективного регулювання (BRDO). Функціонал Пілотного модулю ІАС постійно розширюється: з початку він був лише помічником у плануванні заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік, сьогодні вже дозволяє публікувати та узагальнювати результати заходів державного нагляду (контролю).

[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/04/Dajdzhest_26.04.18-2.pdf”]

За матеріалами: журнал “Стратегія розвитку”, №7.

Однією із проблем, яку підіймають інвестори- забудовники – це відсутність у відкритому доступі інформації про зонування територій. Без цієї інформації, не можна зрозуміти – що і де можливо будувати. Зараз, у більшості випадків, для отримання цієї інформації представник інвестора повинен фізично приїхати до органу влади чи місцевого самоврядування і переглянути паперові документи безпосередньо на місці. У таких випадках часто виникають складнощі. Наприклад, коли не можна скопіювати графічні матеріали містобудівної документації внаслідок того що на весь пакет матеріалів накладений гриф «Для службового користування». Промисловці, коментуючи цю ситуацію, кажуть, що не має сенсу вкладатись у територію, якщо вже на етапі отримання вихідних даних, виникають такі непорозуміння та бюрократія.

Дійсно, за результатами досліджень проведених Офісом ефективного регулювання (BRDO) у 2017 році, виявлено, що тільки 24 % містобудівної документації опубліковано в Інтернеті, у друкованих виданнях та на стендах у приміщеннях місцевої влади. З них, тільки 8 % документації опубліковано у мережі Інтернет.

У лютому минулого року, Офіс ефективного регулювання (BRDO) звернувся до Мінрегіону із пропозицією створити єдиний веб-ресурс, на якому можливо у відкритому доступі швидко знайти будь-яку містобудівну документацію, якщо вона опублікована на сайтах місцевої влади. Мінрегіон одразу відгукнувся на цю пропозицію та за декілька місяців забезпечив створення нормативно-правової бази для реалізації цього рішення. Вже у травні 2017 року, Кабінетом Міністрів були внесені необхідні зміни до положень про містобудівний кадастр та відкриті дані.

Наступним кроком стала допомога посольства Нідерландів, які у рамках програми “MATRA”, забезпечили технічну підтримку реалізації цього рішення в життя. Завдяки їх допомозі та роботі Офісу ефективного регулювання (BRDO), такий ресурс вже створений і зараз проходить тестування у Сумській області. Переглянути його прототип ви можете за посиланням – http://pmap.minregion.gov.ua/ (PMAP). Після тестування, доступ до цього ресурсу буде наданий працівникам місцевих органів містобудування та архітектури, для того щоб вони його системно наповнювали та оновлювали.

Проектна група BRDO також працює над створенням інструкцій щодо опублікування містобудівних документацій у мережі Інтернет . Важливо щоб органи місцевого самоврядування зрозуміли, як якісно публікували графічні та текстові матеріали містобудівних документацій на власних сайтах, щоб це було зручно для користувачів. У цьому році такі інструкції будуть створені для кожного виду містобудівної документації.

Разом з тим, веб-ресурс та інструкції у повному обсязі не вирішать проблеми відкритості містобудівних документацій, якщо цю ідею не будуть підтримувати місцеві громади. Потрібні активні громадяни, які звертатимуть увагу місцевої влади на проблему секретності містобудівної документації та сприятимуть її публікації у мережі Інтернет. В свою чергу, кожна особа, за допомогою сервісів PMAP зможе повідомити працівників адміністрацій про опублікування містобудівної документації, щоб вони врахували це на єдиному веб-ресурсі.

Треба сказати, що найбільш зручним та корисним для користувачів способом опублікування містобудівної документації є відкриті містобудівні кадастри. Зараз на регіональному та місцевому рівнях у відритому доступі можливо знайти близько 20 містобудівних кадастрів. Наприклад, на регіональному рівні це кадастри Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Житомирської та Сумської областей. На місцевому рівні, такі системи створені у містах Біла Церква, Вінниця, Ірпінь, Львів, Миколаїв, Суми та Одеса.

Якщо на регіональному рівні кадастрові системи поступово знаходять свій шлях розвитку, то на державному рівні містобудівний кадастр досі не створений. Внаслідок чого, регіонам до цих пір складно отримати інформацію про планування крупних державних інфраструктурних об’єктів.

Протягом 3 місяців працівники проектної групи BRDO консультувались із представниками органів державної влади, регіонів, бізнесу та громадськості щодо проблем створення та розвитку в Україні містобудівного кадастру державного рівня. У результаті консультацій, вдалось сформувати дві групи пропозицій, реалізація яких дозволить створити в Україні містобудівний кадастр державного рівня.

Перша група пропозицій, включає у себе такі заходи та роботи, що необхідні для безпосереднього створення містобудівного державного рівня :

Друга група пропозицій, спрямована на підвищення ефективності та корисності, як містобудівного кадастру державного рівня так і інших кадастрових систем:

Кожне із перерахованих заходів, досить складне та потребує значної кількості часу. Але як зазначають спеціалісти, внаслідок того, що ці заходи не реалізуються, держава і громади витрачають мільярди гривень на паперові матеріали. В свою чергу, електронні дані та їх відкрите використання через кадастрові системи, дозволить економити час та кошти наших громадян.

Рік тому Верховна Рада ухвалила закон “Про ринок електричної енергії”.

Проте чергова спроба створити цивілізований ринок і гармонізувати українське законодавство з європейським, імовірно, не буде успішною.

Найбільша вада нашого ринку — надвисока концентрація, коли 92% обсягу електроенергії генерують п’ять найбільших виробників.

Фактично це монополія держави — “Укргідроенерго”, “Енергоатом”, “Центренерго” — та ДТЕК, яка контролює близько 80% теплової генерації.

Такий стан дозволяє основним гравцям маніпулювати цінами, адже вартість електроенергії для кінцевого споживача залежить не тільки від тарифів окремих виробників, а й від структури “енергетичного “міксу”.

Так, у разі зміни принципів ціноутворення на ринку згідно з вимогами нового закону ціна електроенергії для споживачів, що мають нерівномірний графік споживання — малого та середнього бізнесу, побутового споживача — дорівнюватиме ціні “найдорожчої” генерації у біржовому сегменті ринку.

Як наслідок, ціни для таких споживачів підстрибнуть принаймні на 30%. Позитивним аспектом такого цінового коливання могло б стати оновлення основних фондів виробників, адже генеруючі потужності зношені на 80%.

До прикладу, собівартість виробництва електроенергії у світі з урахуванням капітальних витрат на нових АЕС становить 117 дол за МВт/г, вугільних ТЕС — 60-140 дол за МВт/г, газових — близько 75 дол за МВт/г.

Проте поява нових електростанцій в Україні в найближчі 10-15 років малоймовірна, бо строк окупності таких інвестицій — понад 20 років. При цьому імпортер як повноцінний конкурент вітчизняної генерації теж не може зайти на ринок до зняття низки адміністративних, економічних та технічних бар’єрів.

По-перше, необхідно об’єднати українську енергосистему з мережами європейських країн, ENTSO-E, або хоча б створити умови для імпорту через Бурштинський острів — умовну територію, де розташовані електричні мережі Бурштинської ТЕС разом з прилеглою електромережею та власними споживачами в межах Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей.

Проте успіх такої синхронізації з ЄС значною мірою залежить від вітчизняних виробників електроенергії, які не зацікавлені у появі конкурентів і можуть саботувати приведення свого обладнання у відповідність до вимог ENTSO-E.

Гравці ринку також можуть перешкоджати залученню інвестицій у нові генеруючі об’єкти шляхом ситуативного зменшення своїх цін з метою заниження розрахункових економічних показників для таких інвестицій.

Особливо — у разі встановлення нинішнім гравцям платежів на “латання” старого обладнання. Такі доплати включатимуться не до їхніх тарифів продажу кВт-год, а до тарифу на передавання, створюючи ілюзію конкурентної ціни електроенергії.

Зважаючи на це, не варто очікувати позитивного ефекту для ринку від реформи. Можливості зменшити удар по економіці від зростання цін на електроенергію є, проте вони політично непопулярні і навряд чи будуть реалізовані.

Так, обсяг дотацій населенню, що включався до промислових тарифів на електроенергію у 2016 році, становив 1,6 млрд дол. Якщо зняти це навантаження з бізнесу, ціна електроенергії для непобутових споживачів зросте на 10-12%, а для населення — майже вдвічі. На це перед виборами не підуть ні уряд, ні регулятор.

Крім того, така ситуація суттєво знижує інвестиційну привабливість України. Одним з її чинників була формула “дешева робоча сила плюс дешевий енергетичний ресурс”, що відтепер нівелюється зростанням цін на електроенергію.

Низка споживачів скористається перевагами прямих договорів з виробниками електроенергії. Скоріш за все, це будуть потужні промислові підприємства та експортери електроенергії, тобто ті, хто може прогнозувати своє навантаження у довгостроковій перспективі. Усі інші відчують дію реформи на своїй кишені.

Який вихід? Реформувати ринок генерації, просто наклавши європейську кальку, не можна. Вітчизняний ринок має особливості, які необхідно враховувати.

Головними передумовами для успішної реформи в наших реаліях є посилення антимонопольних вимог до учасників ринку генерації, створення можливостей для відкриття імпорту, будівництва нової генерації й систем акумулювання.

Конкуренція на ринку електроенергії з’явиться лише за умови зміни структури власності. У Європі були прецеденти, коли за антимонопольним законодавством розділялися вертикально інтегровані компанії. На вітчизняному ринку окремими гравцями могли б стати кожна АЕС, ТЕС, ГЕС та ГАЕС.

Інакше в умовах обмеженого державного втручання чутливість ринку до цінових коливань, змов та зловживань значно посилиться, що позначатиметься на кінцевому споживачі та дискредитуватиме процес європейської інтеграції.

Філософія енергоспоживання змінюється швидше, ніж на це реагують держава та великий бізнес. З кожним стрибком цін український споживач наближатиметься до альтернативної генерації, енергоефективності та “нульового” споживання.

Майбутнє ринку — за стимулюванням енергетичної самодостатності для населення та бізнесу. Держава вже зараз заохочує встановлення сонячних панелей у приватних будинках. Вони мають фіксований “зелений” тариф та гарантованого покупця — обленерго, яке купує надлишки електроенергії.

Такий підхід повинен застосовуватися і до юридичних осіб, які встановлюють генеруючу установку до 500 кВт. Усі надлишки електроенергії — виробництво мінус споживання — мусять викуповуватися за “зеленим” тарифом без додаткового регуляторного обтяження — ліцензій та індивідуальних тарифів.

26 квітня 2018 року, відбудеться «круглий стіл» «Кращі практики житлової політики і можливості їх застосування в Україні». Керівник сектору «Будівництво» BRDO Олена Шуляк візьме участь у обговоренні законодавчих ініціатив з житлових питань.

До участі також запрошені представники міністерств, народні депутати України, експерти, представники громадських організацій, органів місцевої влади та самоврядування.

– Сергій Комнатний, голова правління Держмолодьжитла,

– Гульнара Ролл, керівник секції з житлового господарства та землекористування Європейської економічної комісії ООН.

Місце проведення – Президент Готель (вул. Госпітальна, 12), зал «Предслава».

Акредитація на місці за редакційними посвідченнями.

Тел. для довідок (прес-служба Держмолодьжитла):

Генеральний план населеного пункту – це довгостроковий стратегічний документ, такий собі сценарій перспективного розвитку села, селища чи міста. Законодавство дозволяє місцевим радам вносити зміни до генеральних планів не частіше, ніж один раз на п’ять років. Як виключення можна ініціювати їх дострокову зміну через місцеві державні адміністрації або Кабінет Міністрів. Але чи задовольняє це практичні потреби міст? Далеко не завжди.

Уявімо, що якась компанія бажає реалізувати у місті привабливий будівельний проект, але генеральний план, затверджений пару років тому, передбачає в наміченому місці зовсім інше функціональне призначення. За таких обставин інвестор отримає відмову, мовляв, приходьте через три роки, коли ми матимемо право оновити генплан, або звертайтесь до ОДА. Такі складнощі відлякують інвестора. А тим часом громада може втратити потенційний шанс зробити невеликий крок у своєму розвитку.

Може бути й інша історія. Місцева влада вирішить, що проект доцільний, але замість внесення змін до генерального плану розробить, з урахуванням інвестиційних пропозицій, детальний план території – містобудівний документ нижчого порядку, що уточнює положення генерального плану. Після чого інвестору все ж таки дозволять будівництво. Однак детальний план та й саме будівництво в такому випадку суперечитимуть законодавству та дискредитуватимуть цінність генплану для населеного пункту.

Тож як муніципалітету вирішити, що важливіше: законність чи прогрес?

Коли у всьому світі міста активно розвиваються, моральна дилема нашого уявного населеного пункту наштовхує на думку, що «п’ятирічка» для оновлення генеральних планів є занадто застарілою. Це рудимент радянського минулого – прийшов час його переглянути.

Очевидно, за таких обставин для правильного розростання міст вирішальну роль відіграє якісне просторове планування. Але одного розроблення генерального плану не достатньо, він має бути дійсно гнучким і динамічним, щоб організація простору задовольняла все нові і нові потреби бізнесу та громади. Саме тут важливо задати питання про можливість більш раннього оновлення генпланів. Адже чергові мораторії динаміці не сприяють.

Не варто боятися пом’якшувати регулювання. Гнучкість генерального плану не означає вседозволеність. Це можливість змінювати деталі, залишаючись в основному векторі перспективного розвитку населеного пункту. Це працює, приміром, у такому мегаполісі як Берлін.

Експерти BRDO в рамках проекту “Відкрите просторове планування” збирають на порталі PMAP відомості про актуальність чинної містобудівної документації. За їх даними, 27 % всіх сіл та селищ взагалі не мають генеральних планів та лише 3 % сіл розробили нові генплани за останні 5 років. Значна частина сіл своїми рішеннями просто актуалізують ту документацію, яка розроблена у 70-80 роках. Сільські голови та старости пояснюють таку ситуацію тим, що їх села реально вимирають, а молодь виїжджає до міст, а отже і нові генеральні плани немає сенсу розробляти.

Коли по таких селах потрібно побудувати новий об’єкт для АПК, постає питання внесення змін до планувальної документації. Але, якщо відверто, навіщо обтяжувати села розробленням нових генпланів чи змін до нього для кожного окремого інвестора? Тим більш, що вони зараз там не часті гості. По суті генплани, плани зонування та ДПТ для більшості сіл втратили свою стратегічну функцію і їх більш доцільно перевести у категорію рекомендованої до розроблення документації. Обов’язкок створення просторової документації зараз доцільно закріпити за об’єднаними територіальними громадами, на рівні яких більш реально розробити стратегію та цілі розвитку ОТГ.

Тому, у разі зняття обмеження внесення змін до генпланів, слід передбачити деякі запобіжники в залежності від розміру чи специфіки населених пунктів. Наприклад, можна залишити таке обмеження тільки для населених пунктів з кількістю мешканців більше 300-500 тис., або встановити його тільки для зон історичної забудови.

У селах поряд із великими населеними пунктами подібна ситуація, але у менших масштабах. По них також відбувається хаотичне зростання садибної забудови, тому прийняття генеральних планів для них залишається актуальним для розміщення об’єктів соціальної сфери, інфраструктури, промисловості та сміттєзвалищ. Для таких сіл доцільно залишити обов’язок розроблення генпланів та зняти обмеження внесення змін до них. Однак потрібно розробити простий та зрозумілий алгоритм визначення переліку таких сільських населених пунктів.

В будь-якому разі, якщо залишити проблему як є, вона й надалі буде привносити у життя громад тільки відчуття безпорадності. Нам всім потрібно зрозуміти, що сьогодні світ змінюється набагато швидше, ніж раніше. Без змін у ментальності населення та навколишньому просторі, українські міста та громади не зможуть розвиватись так само швидко, як їх більш успішні європейські сусіди. А для цього у громад має бути право самостійно змінювати свої просторові схеми та документацію.

З такою ініціативою виступив голова BRDO Олексій Гончарук на зустрічі з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом і компаніями, що входять до Асоціації “ІТ України” для обговорення розвитку технологічної індустрії в Україні.

“Це важливо, вже зараз в ІТ працює близько 120 тис осіб, з середньої зарплатнею 1700 доларів США. Наша мета – спрощення роботи з іноземними громадянами, тому що ІТ – ринок глобальний, тому Україна має продемонструвати відкритість. ІТ-компаніям має бути зручно працювати з колегами з інших країн. Це працюватиме на українську економіку, а податки йтимуть до бюджету”, – підкреслив голова BRDO Олексій Гончарук.

Зараз сектор “ІТ і Телеком” BRDO працює над полегшенням працевлаштування іноземців, що хочуть працювати на економіку України, що передбачає наступні кроки:

Прем’єр-міністр підкреслив, що зростання ІТ-галузі на 20% – це позитивний сигнал для конкурентних можливостей України. Існує ряд питань, які потрібно вирішити спільно – дерегуляція, підготовка кваліфікованих кадрів. Володимир Гройсман зауважив, що Україні потрібно вигравати конкурентну боротьбу, що відбувається в усьому світі. Ми маємо зростати в півтора-два рази більше за країни регіону. Глава Уряду заявив, що економіці потрібні інвестиції. І з боку держави мають бути незмінні правила.

Сектор “ІТ і Телеком” BRDO підготував Зелену Книгу, присвячену ринку програмного забезпечення. Спільними зусиллями ми усунули бар’єр – можливість реєстрації ФОП іноземцем без адреси проживання (без “прописки”).

Зараз сектор працює над не менш важливими викликами: з 2016 року Нацбанк обмежив права ФОПів перераховувати валюту з рахунку ФОП на власний рахунок – це негативний крок для індустрії, наразі з Мінекономрозвитку ми організовуємо нараду з НБУ для усунення цього бар’єра.

Участь в зустрічі також взяли Міністр Кабміну Олександр Саєнко, перший заступник Міністра фінансів Оксана Маркарова, Голова Державного агентства з питань електронного урядування Олександр Риженко. Захід організований Асоціацією “ІТ України”.

Україна є одним з шести найбільших виробників меду в світі та щороку забезпечує до 5% світового виробництва. Бджільництво має величезний потенціал для нарощування експорту та розвитку малого та середнього бізнесу в сільській місцевості. Проте висока вартість та непрозорі правила виходу на ринок заводять галузь в тінь і мають наслідком відсутність адекватного обліку.

Шляхи вирішення проблем ринку представники влади, бізнесу та громадськості обговорювали 20 квітня під час регіонального Круглого столу «Ринок виробництва меду: від традицій до світового експорту» в Рівному. Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.

За оцінкою BRDO, 98% виробництва меду в Україні зосереджено в приватних господарствах населення і лише 2% виробляється зареєстрованими суб’єктами господарювання. При цьому майже кожен 100 українець займається бджільництвом, а це – близько 400 тис. пасічників, що за умови офіційної реєстрації, суттєво збільшать підприємницький потенціал та сприятимуть регіональному розвитку.

Регуляторне поле ринку меду в Україні складають 44 акти. П’ята частина з них є неактуальними, а 3 регуляторні акти навіть незаконні. Профільний закон «Про бджільництво» має низку недоліків та не охоплює всіх аспектів регулювання, необхідних для повноцінного розвитку ринку.

«З початку виробництва до реалізації меду на внутрішньому ринку чи на експорт бізнес має щонайменше 26 разів звернутися до державних органів. Така кількість інструментів регулювання не дає бізнесу чіткого розуміння правил поведінки на ринку та провокує численні корупційні ризики. Зокрема, це стосується процедури застосування ветеринарно-санітарного паспорту пасіки, що є основним документом доступу на ринок», – відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький.

Так, Закон «Про бджільництво» передбачає видачу ветеринарно-санітарного паспорту, а Закон «Про ветеринарну медицину» – ні. Законодавча невідповідність створює підстави для несвоєчасної реєстрації бізнесу, неефективності його ведення та, як наслідок, відсутності простежуваності меду, що є критичним для експортної діяльності.

Україна входить у трійку найбільших світових експортерів меду, після Китаю та Аргентини. За останні сім років обсяги експорту зросли в 7 разів, досягши майже 68 тис. тон у 2017 році. З них більше 48 тис. тон склав експорт до країн ЄС.

«Український мед користується великим попитом у ЄС. В рамках співпраці з ЄС, квота для України була збільшена, але і вона вибирається вже протягом першого місяця року. При цьому ціна української продукції є значно нижчою за аналогічну з інших країн, адже експортується переважно сировина. Гармонізація українського законодавства з європейською директивою «Про мед» шляхом затвердження технічного регламенту дозволить експортувати готову продукцію з більшою доданою вартістю», – зазначив ключовий експерт EU4Business|FORBIZ Джошуа Бадах.

Ще одна проблема для ринку – негативний вплив від застосування засобів захисту рослин (ЗЗР) агропідприємствами, що призводить до смертності бджіл та нанесення збитків бджільництву. Світова практика демонструє, що досягати кращих результатів аграріям та бджолярам допомагають принципи добросусідства: агропідприємства не застосовують ЗЗР, які негативно впливають на бджіл та належно повідомляють про обробіток полів, а бджоли запилюють їхні агрокультури, що підвищую врожайність.

За експертною оцінкою BRDO, для вирішення проблем ринку меду необхідні наступні заходи:

– Встановити прозорі правила видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

– Посилити контроль Держпродспоживслужби за виробництвом та обігом меду.

– Посилити контроль за реєстрацією та використанням засобів захисту рослин.

– Запровадити правові механізми добросусідських відносин між агровиробниками та бджолярами.

– Забезпечити державну підтримку для виробників меду.

У заході також взяли участь Генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики Микола Мороз, Начальник відділу міжнародної інтеграції в сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів Мінагрополітики Олександр Лозовицький, Віце-Президент ГС ВГО «Спілка пасічників України» Андрій Бажин, Член Ради ГО «Дніпровський пасічник» Павло Герб, Директор Департаменту АПК РОДА, Директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль, Завідувач Сектору ДРС у Рівненській області Віталій Самсон, а також чисельні представники бізнесу.