Друге засідання робочої групи з питань гармонізації національних стандартів в будівництві сьогодні відбулось за участі представників Комітету ВР з питань будівництва, Мінекономрозвитку, керівників асоціацій та професійних об’єднань виробників будівельних матеріалів.
Обговорили терміни та визначення, що використовуються в проекті закону №7151 “Про основні вимоги до споруд, а також умови розміщення на ринку будівельних виробів”.
“Ми і надалі працюватимемо для того, щоб законопроект № 7151 після його прийняття Верховною Радою став дійсно корисним та зрозумілим інструментом, який стане підґрунтям для повноцінної імплементації положень європейського законодавства в частині введення в обіг будівельних матеріалів”, – зазначила керівник сектору Будівництво Олена Шуляк.
Згідно з положеннями Асоціації між Україною та ЄС, наша країна зобов’язалася імплементувати норми європейського законодавства в питанні усунення нетарифних бар’єрів до 2020 року і провести перегляд національної системи технічного регулювання.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/02/Algo_Reg.pdf”]
49 млн куб.метрів або близько 11 млн тонн становили обсяги утворення твердих побутових відходів в Україні у 2016 році. Попри те, що за останні 20 років населення України постійно скорочується, обсяги утворення сміття збільшуються, і становлять 250-300 кг на рік на людину.
У 2016 році лише 5,8% утворених побутових відходів перероблено, решту закинуто на полігонах та сміттєзвалищах, яких на 2016 рік налічувалося 5470 одиниць, з них 305 перевантажені, а 1646 одиниць не відповідають нормам екологічної безпеки. Нам потрібно збудувати ще мінімум 464 нових полігонів.
Чому ситуація виглядає катастрофічною? У нашої країни відсутні Національні та регіональні плани управління відходами. Національну стратегію управління відходами Кабінет Міністрів затвердив лише в кінці 2017 року. Місцева влада або встановлює необґрунтовані тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів (завищення рівня рентабельності, включення додаткових витрат) або – тарифи, що не є економічно обґрунтованими. Також місцева влада зволікає щодо створення механізму формування вартості послуг окремо з перероблення та захоронення побутових відходів для суб’єктів господарювання. Сміттєві полігони переповнені, проте використовуються й надалі. Через недосконалі організаційно-економічних засади залучення вторинної сировини у виробництві, лише невеликий відсоток сміття сортується.
Нас в BRDO це не влаштовує. Тому ми готуємо аналіз політики держави у сфері поводження з відходами, проаналізуємо, які нормативно-правові акти час викинути на смітник, де закопана корупція, і яке рішення всім нам потрібне. Деталі вже зовсім скоро.
Скільки коштує зліпити вареник? Тобто, скільки коштують інгредієнти для нього: борошно, сало, масло, яйця, сметана? Скільки вони коштували два місяці, півроку, рік тому? Як різниться ціна вареника у Києві, Львові, Одесі, Вінниці, Полтаві? Як змінюється вартість продуктів в нашому споживчому кошику?
BRDO презентує індекс вареника або ж індекс споживчих цін на продовольчі товари – онлайн-сервіс, який дає можливість користувачу в одному місці отримати актуальну інформацію з різних джерел стосовно рівня цін у зручній формі. Сервіс зберігає час користувачів на пошук та обробку інформації.
BRDO надає щоденну динаміку цін на соціально значущі товари за даними найбільших онлайн-супермаркетів. Інформація представлена як на всеукраїнському рівні, так і в регіональному розрізі.
Також на платформі доступний інфляційний калькулятор, що дозволяє оцінити як з часом змінювалися ціни в країні.
Як це працює?
Платформа автоматично збирає дані з відкритих джерел (Держстат, НБУ, Світовий банк, Євростат) та представляє їх у зручному вигляді.
Крім того, користувач має змогу редагувати графік відповідно до своїх цілей та завантажувати його на свій комп’ютер. Також є можливість вбудувати окремі графіки в свій веб сайт.
Спікери:
Презентація Індексу вареника відбудеться 28 лютого 2018 року, о 14:30.
Місце: прес-центр ІА УНІАН (вул. Хрещатик, 4).
Акредитація ЗМІ до 11:00 28 лютого за посиланням та на [email protected].
Запрошуємо взяти участь у заході!
Уряд спростив процедуру розроблення та погодження науково-проектної документації на будівництво в історичних населених місцях. Відповідний проект постанови Кабміну “Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць”, схвалено на засіданні Уряду 21 лютого.
Проект скасовує необхідність розробки історико-містобудівного обґрунтування (ІМО) в тих історично населених місцях, де в установленому порядку розроблені та затверджені історико-архітектурні опорні плани. А з 1 січня 2019 року інститут ІМО ліквідовується взагалі. Вся проектна документація на нове будівництво і історично населених місцях має розроблятися виключно відповідно до історико-архітектурних опорних планів.
“Такий інструмент як погодження історико-містобудівного обґрунтування не передбачено на рівні закону. Його розробка встановлюється лише методичними рекомендаціями Міністерства культури, проте застосування саме цього інструменту дозволяло обходити норми генпланів і несло суттєві ризики для збереження культурної спадщини”, – відзначила Керівник сектору “Будівництво” BRDO Олена Шуляк.
Однак це можна вважати перемогою лише наполовину, оскільки далеко не всі населені пункти мають історико-архітектурні опорні плани. Згідно із Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, для населених пунктів – історичних місць в межах визначених ареалів у складі генерального плану мають бути визначені режими регулювання забудови та розроблені історико-архітектурні опорні плани. Проте станом на вересень 2017 р. такі плани затверджені лише у 86 населених пунктах, тобто в 20% історичних місць України. У 80% населених пунктів правила забудови фактично не регламентовані. Більш того, опорні плани відсутні в 50% обласних центрів, зокрема Києві та Львові, де розташовані об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
BRDO сподівається, що скасування історико-містобудівного обґрунтування (ІМО) прискорить ухвалення місцевими органами влади історико-архітектурних опорних планів своїх населених пунктів.
Уряд затвердив перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.”
До переліку включено органи, на сфери діяльності яких не поширювалася дія мораторію на проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у 2017 році, а також додатково виводяться з-під дії мораторію органи державного ринкового нагляду, сфери ветеринарної медицини, карантину та захисту рослин, санітарного нагляду, Держспецзв’язку, Держлікслужби, Держгеонадра, Держгеокадастр, частково — ДСНС.
Тобто органи, зазначені у Переліку, набувають право проведення планових заходів державного нагляду (контролю), у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», проведення планових заходів державного нагляду (контролю) буде розблоковано. Органи, вказані у Переліку, зможуть вільно виходити на проведення планових перевірок, що неминуче приведе до різкого збільшення їх кількості.
З цього ж дня обмеження, встановлені статтею 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на органи державного нагляду (контролю), зазначені у Переліку, не розповсюджуються.
За заявами громадян про порушення суб’єктами господарювання їх прав позапланові перевірки, органами державного нагляду (контролю), які досі проводилися виключно за письмовим погодженням з ДРС, можуть проводитись без такого погодження.
Такий підхід до формування переліку органів державного нагляду (контролю) застосовано з метою забезпечення розвитку підприємництва, а також забезпечення контролю за найбільш вразливими та ризикованими сферами суспільних відносин та виконання міжнародно-правових зобов’язань України.
Перелік органів державного нагляду (контролю):
22 лютого Львівська міська рада та Офіс ефективного регулювання BRDO підписали Меморандум про співробітництво з питань розвитку інфраструктури зарядних станцій для електричних транспортних засобів. Під час заходу також відбулася презентація Концепції розвитку ринку електрозарядних станцій в Україні, розроблена BRDO.
Офіс ефективного регулювання детально проаналізував регулювання сегменту та виявив бар’єри для розвитку ринку, які неможливо усунути на рівні вторинного законодавства. З метою створення необхідної нормативної бази для ринку ЕЗС та інтеграції його з ринком електроенергії, Офісом була розроблена відповідна Концепція. В грудні 2017 року документ був презентований в Києві та доопрацьований з урахуванням пропозицій від учасників ринку.
Наразі однією з основних перешкод для масового використання електромобілів в Україні є нерозвиненість інфраструктури електрозарядних станцій (ЕЗС). Експлуатація електрокарів вимагає законодавчого врегулювання низки проблемних питань з їхнього обслуговування: створення прозорих умов приєднання до електромереж, визначення товару на ринку, уніфікації інфраструктурних і програмних рішень тощо.
Навіть зважаючи на те, що протягом 2013-2017 років кількість електромобілів в Україні зросла в 130 разів, станом на кінець минулого року їх було зареєстровано 4960. Це складає менше 0,16% від загальної кількості легкових транспортних засобів, або 1 до 1400. До прикладу, в Норвегії кожен 21-й легковий транспортний засіб – це електромобіль, а в Японії – кожен 117-й. Електрозарядні станції, яких, за різними даними, налічується від 600 до 1500, розташовані переважно в обласних центрах та не задовольняють потреби власників електрокарів у надійній і розгалуженій інфраструктурі.
«Зважаючи на велику частку атомної генерації в енергобалансі, електротранспорт може стати фактором зменшення енергозалежності держави, але вимагає розвитку інфраструктури. За умови ефективного регулювання, ринок зможе сприяти вирівнюванню графіку навантаження ОЕС України і дозволить покращити екологічну ситуацію за рахунок зменшення викидів в атмосферу. Розвиток сектору в Україні потребує створення законодавчої бази для ринку електрозарядних станцій, Концепція пропонує регуляторну модель для нього. Наступний крок – розпорядження Кабміну, що її впровадить», – зазначив керівник сектору «Енергетика» BRDO Олексій Оржель під час регіональної презентації Концепції у Львові.
В руслі реалізації Концепції суттєвою є роль місцевих органів влади. На обласному, районному та міському рівнях мають бути визначені локальні цілі з розвитку інфраструктури ЕЗС для врахування при розробці та затверджені містобудівної документації, а також створення можливостей проходження online процедур, необхідних для улаштування та експлуатації ЕЗС. Так, 5 січня 2018 року виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив Концепцію розвитку електромобільності міста Львова.
«Львів був першим в Україні містом, де було прийнято концепцію електромобільності. Для нас це важливо, адже ми поставили дуже чіткі цілі щодо екології, зокрема щодо розвитку інфраструктури. Це ще один з напрямків цілей «Львів 2020». Наступним кроком є дуже детальні плани, які дають змогу нам досягти цих цілей. Сьогоднішня подія дає нам додаткову підтримку щодо розвитку інфраструктури, за що ми вдячні колегам з Офісу ефективного регулювання», – зазначив заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.
Концепція розвитку ринку електрозарядних станцій передбачає, зокрема
Більш того, Концепція передбачає повну цифровізацію процесу. Так, в єдиному додатку користувач зможе в автоматичному режимі знайти ЕЗС, відстежити вільні паркомісця з електрозарядкою, отримати інформацію про постачальників та ціни на послуги за користування ЕЗС тощо.
Планується, що Концепція буде реалізована трьома етапами протягом 2018 – 2030 рр. Протягом першого етапу, з дати її затвердження до 1 січня 2019 року, передбачається:
– затвердження КМУ плану заходів з реалізації Концепції;
– прийняття необхідних нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів для її реалізації.
Наразі BRDO готує проект розпорядження КМУ про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері розвитку інфраструктури зарядних станцій для електричних транспортних засобів. За оцінкою експертів BRDO, за умови впровадження Концепції розвитку ринку електрозарядок до 2030 р. в Україні буде вже 600 тис. електрокарів.
Експертами Офісу на Платформі ефективного регулювання PRO також був створений бізнес-кейс “Електрозарядна станція”, що надає покрокову інструкцію з відкриття такого бізнесу в Україні. Кейс пропонує check-list для створення інфраструктури електрозарядних станцій: які документи потрібно зібрати, скільки часу займає кожна процедура, куди звернутися та ін.
Нелегальна діяльність у лісовому секторі щороку завдає державі мільйони збитків. При цьому, тіньовий обіг деревини, у зв’язку з незапровадженням у всіх лісокористувачів системи Електронного обліку деревини (ЕОД) сягає близько 30%. Це стало однією з передумов для зростання кількості нелегальних пилорам, адже за підрахунками експертів сьогодні в Україні їх існує близько 12 000, що в 1,2 рази перевищує легальний лісопильний бізнес. В результаті державний бюджет недоотримує близько 400 млн гривень.
В минулому році експерти BRDO підготували аналіз проблем ринку деревини та причин їх виникнення. Рекомендації щодо їх вирішення зібрано в Зеленій книзі “Регулювання ринку деревини“. Ключовою рекомендацією BRDO є запровадження дієвого механізму електронного обліку деревини.
Наші експерти спільно з Державним агентством лісових ресурсів розробили проект постанови Кабінету Міністрів України, яким затверджується Порядок реалізації пілотного проекту щодо запровадження єдиної державної системи електронного обліку деревини. Проект пройшов погодження Урядового комітету і перебуває на доопрацюванні в центральних органах влади. Проте, процес затягнувся і BRDO сподівається, що таке важливе рішення буде розглянуто найближчим часом.
У разі прийняття цей проект:
Проект Постанови можна знайти за посиланням: goo.gl/YfQZLj
Держархбудінспекція та BRDO об’єднують зусилля у пошуку механізмів вдосконалення роботи будівельного сектору України. Відповідний Меморандум про співпрацю було підписано сьогодні.
Згідно з Меморандумом, метою співробітництва ДАБІ та BRDO є визначення базових засад модернізації та удосконалення нормативно-правової бази системи державного нагляду (контролю) у сфері містобудівної діяльності, а також створення сприятливого середовища для провадження господарської діяльності, розвитку малого і середнього підприємництва та залучення інвестицій у галузь будівництва.
Держархбудінспекція також, долучається до роботи з наповнення і вдосконалення пілотного модуля планування заходів державного нагляду (контролю) – ІАС ДНК, зокрема щодо внесення інформації про планові перевірки.
«Потреба зміни підходів до контролю в будівництві вже давно назріла, тому ДАБІ вивчає питання перегляду системи інспекційних функцій. Основна ідея – це орієнтація не на виявлення, а на запобігання вчиненню порушень у сфері містобудування. Тобто перехід від карального вектору до партнерської роботи з бізнесом, надання максимальної консультативної підтримки. Такий підхід підвищить якість та безпеку об’єктів, що будуються, сприятиме довірі до контролюючих органів з боку українських та іноземних забудовників, а також громадськості. А в сукупності з якісними дозвільними процедурами стимулюватиме будівельні процеси в країні», – зазначив Олексій Кудрявцев.
«Для самої інспекції робота в системі ІАС це можливість планувати та ухвалювати рішення щодо розвитку системи державного контролю, формувати державну політику у своїй сфері на основі серйозної аналітики, – зазначив Голова BRDO Олексій Гончарук. – Така активна позиція Державної архітектурно-будівельної інспекції є свідченням того, що система контролю та нагляду готова до переформатування в ризикоорієнтовану систему та впровадження якісних змін у регуляторному полі щодо цього».
18 днів лишається у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), щоб запустити 21 статтю закону “Про ринок електроенергії”. Це зробить електроенергію доступнішою, а приєднання до мереж простішим. Для запуску статті нового закону потрібно ухвалити три базові акти:
BRDO направило пропозиції до проектів рішень НКРЕКП щодо імплементації 21 статті Закону “Про ринок електричної енергії” до НКРЕКП. Ми запустили лічильник #УвімкниУкраїну до вступу в дію статті 21 Закону, і час спливає 11 березня 2018 року. Рекомендації BRDO:
Ринок очікує на зміни, а зволікання НКРЕКП з прийняттям цих рішень відтермінує спрощення приєднання споживачів до мереж та може фактором відмови від створення нових бізнесів в Україні.
Розвиток сегменту екологічних видів транспорту в Україні стримується відсутністю необхідної інфраструктури, в тому числі, ринку електрозарядних станцій (ЕЗС). Експлуатація електрокарів вимагає врегулювання низки питань з їхнього обслуговування: створення прозорих умов приєднання до електромереж, законодавчого визначення товару на ринку, врегулювання статусу зарядного пристрою, ЕЗС тощо.
Ґрунтовний аналіз регулювання сегменту, проведений Офісом ефективного регулювання BRDO, виявив суттєві бар’єри для розвитку ринку, які неможливо усунути на рівні вторинного законодавства. З метою створення нормативної бази для ринку ЕЗС та інтеграції його з ринком електроенергії, Офісом була розроблена Концепція розвитку ринку електрозарядних станцій в Україні. В грудні 2017 року документ був презентований в Києві, а пізніше доопрацьований з урахуванням пропозицій від учасників ринку.
22 лютого 2018 року Концепція буде презентована у Львові з метою сприяння у реалізації Концепції розвитку електромобільності м. Львова, затвердженої міською владою у січні 2018 року.
У заході візьмуть участь:
Під час заходу також буде підписано Меморандум про співпрацю з питань розвитку інфраструктури зарядних станцій для електричних транспортних засобів між Львівською міською радою та Офісом ефективного регулювання.
Детальніше – на www.regulation.gov.ua. Долучайтеся до діалогу!
Місце: м. Львів, Ратуша (Площа Ринок, 1)
Час: 10:00 – 12:00, 22 лютого 2018 р.
Програма заходу тут.
Реєстрація за посиланням. Детальна інформація за номером: 063 440 47 07.
Акредитація ЗМІ на [email protected].
За матеріалами abcnews.com.ua
Професійними архітекторами і проектувальниками не народжуються. Ними не стають, навіть після закінчення вищого навчального закладу. Сертифікат про кваліфікаційний рівень фахівця видається після спеціальної підготовки і набуття кандидатом певного досвіду роботи в галузі проектування та архітектури. Видає його Атестаційна архітектурно-будівельна комісія. Ця ж комісія делегувала низку своїх повноважень щодо (підготовки до) професійної атестації саморегулівним організаціям.
З одного боку, надання ширших повноважень професійним громадським організаціям – це позитив, що підтверджується успішною світовою практикою. А з іншого, є специфіка.
Почнемо з процедури атестації професіоналів у будівництві. Для її проходження за будь-яким напрямком проектування потрібно відповідати певним критеріям, серед яких основні – освіта, досвід роботи, а також надати перелік документів, передбачений Законом “Про архітектурну діяльність”. Проте коли ви звертаєтесь до саморегулівної організації з передбаченим законом пакетом документів, ви дізнаєтесь, що вона не має права проводити професійну атестацію фахівців, які не є її членами. Тож вам пропонують обов’язковий вступ до громадської організації з щорічною сплатою членських внесків та підписання договору страхування відповідальності з визначеною страховою компанією.
Радянський принцип “добровільно-примусово” працює безвідмовно і не безкоштовно, а правові прогалини мають наслідком порушення вимог законодавства України і створюють бар’єр для рівного доступу громадян до державної адміністративної послуги – професійної атестації виконавців робіт (послуг). Цей недолік правового регулювання має бути усунений якомога скоріше. Відповідний законопроект №7085, розроблений за участі наших експертів, зареєстровано у ВРУ ще на початку вересня минулого року.
Крім того, професійна атестація відповідальних виконавців як механізм допуску на ринок обмежується видами робіт, що ґрунтуються на вимогах до будівель і споруд, визначених технічним регламентом. Це не дозволяє задовольнити потреби ринку на фахівців різноманітної спеціалізації. До прикладу, українська система не передбачає можливості підготовки та сертифікації фахівців з проектування об’єктів будівництва за Єврокодами, інженерів-проектувальників внутрішніх мереж та ін., попри встановлену законодавством таку можливість. Отже, українські виконавці робіт не можуть підтвердити наявність кваліфікації і, як наслідок, легально залучатися до реалізації міжнародних проектів. Такий підхід стримує внутрішній ринок, перешкоджає експорту українських високоінтелектуальних послуг з величезною доданою вартістю, не дозволяє залучати наших інженерів до співпраці з міжнародними інвесторами, що проектують об’єкти в Україні відповідно до міжнародних стандартів.
Таким чином, через відсутність бажання розвивати ринок з боку тих, хто мусить це робити, ми втрачаємо можливість зробити українське проектування частиною сучасного світу, а власний ринок віддаємо іноземним фахівцям.
І що цікаво: така сертифікація персоналу в Україні могла б здійснюватися хоч сьогодні. Питання врегульовано Законом України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності” та ISO/IEC 17024 “Оцінка відповідності ‒ загальні вимоги до органів, що здійснюють сертифікацію персоналу”. То чому б не визнати такі добровільні сертифікати та не внести їх власників до Реєстру атестованих осіб? Тим більше, що в рамках партнерства Україна та Європа досягли Угоди про взаємне визнання сертифікатів відповідності персоналу.
За даними Реєстру атестованих осіб комісії, станом на січень 2018 року за професією “Архітектор” в країні налічується 4002 атестованих фахівців, а за професією “Інженер-проектувальник” – 13807 осіб. А от патріархальні підходи до підготовки до атестації відверто викликають подив. Наразі пропонується виключно один метод підготовки – “начитка курсів”. І це – у 2018 році! Яке там дистанційне навчання та сучасні технології!
Дані Державної фіскальної служби свідчать, що за 10 останніх років кількість підприємств, де діяльність у сфері архітектури є основним КВЕД, скоротилася втричі: у 2009 році таких підприємств налічувалося 6566, а сьогодні залишилось біля 2060. При цьому обсяги будівництва в країні залишалися на більш-менш стабільному рівні. Тобто, ринок стає все менш конкурентним, що також не сприяє його розвитку.
Сучасність вимагає змін. Ринку вкрай необхідна фахова дискусія, що стане каталізатором системних позитивних перетворень і рушійною силою для розвитку.
Чи впливає на життя міст і всієї України розроблення топографічних карт та планів? Який сьогодні стан топографо-геодезичного забезпечення в державі? Як відновити активність у цій галузі для потреб просторового планування? Пошуком відповідей на ці та інші питання зараз займаються експерти BRDO.
Ненадійний фундамент
Кожному відома формула: щоб зробити державу успішною, треба підвищити її інвестиційну привабливість. Ми переконані, що одним з інструментів залучення інвесторів у сферу будівництва є відкрита, доступна та якісна містобудівна документація. Остання ж розробляється на основі саме топографічних карт та планів.
Ці документи відображають сучасний стан місцевості: існуючі будівлі, споруди, дорожню мережу, інженерні комунікації, рельєф тощо. Оскільки ці об’єкти мають властивість з плином часу змінюватись, то і топографо-геодезичну основу необхідно періодично оновлювати. Відповідно до вимог законодавства, періодичність таких робіт в залежності від характеру місцевості становить від 15 років для гірських, лісових і степових територій до 5 років для густонаселених (міських) територій.
На жаль, існуючі топографічні карти та плани були видані ще в 80-х – 90-х роках, коли українські міста мали дещо інший вигляд. А з таким застарілим «фундаментом» важко якісно планувати розвиток територій на майбутнє.
Що сталося з топографією?
При детальному вивченні причин такої недбалості виявилося декілька.
Більшість департаментів містобудування, замовляючи генеральні плани населених пунктів, плани їх зонування, чи-то в цілях економії або ж з інших причин дозволяють виконавцям розробляти містобудівну документацію без оновлення топографічних планів, використовуючи карти 25-річної давності. А при детальному плануванні територій мікрорайонів або кварталів топографо-геодезична основа виготовляється на відносно невеликі масиви, тим самим позбавляючи цей процес систематичного характеру. Таким чином, в населеному пункті може бути розроблено топографічні плани лише на один або декілька фрагментів території.
«Такі невеликі роботи сьогодні в Україні здійснюють переважно приватні суб’єкти господарювання, які мають в своєму штаті сертифікованих інженерів-геодезистів. З 1999 року законодавчо закріплено обов’язок геодезистів безоплатно передавати копії матеріалів виконаних робіт для зберігання до галузевого архіву – Державного картографо-геодезичного фонду України (Держкартгеофонд). Утім роблять це одиниці», – коментуює ситуацію експерт сектору “Будівництво” BRDO Олег Пілат.
Держкартгеофонд мав стати єдиною базою, яка б зберігала усі наявні в Україні дані топографічного та картографічного характеру і яку можна було б використовувати для оновлення топографо-геодезичної основи певної місцевості або її виготовлення на більшу територію. Кабмін у своїй постанові передбачив, що картографічна інформація, що є державною власністю і передана до Держкартгеофонду, надається у користування на договірних засадах, причому, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування – безоплатно. Але через те, що наповнення Держкартгеофонду зупинилося, сьогодні така інформація зберігається в різних органах виконавчої влади, місцевого самоврядування (замовників робіт) та десятків геодезистів (виконавців).
Інколи бувають навіть ситуації, що топографо-геодезична основа міста була оновлена, але внаслідок зміни керівництва та ключових працівників, нові очільники міста навіть не знають, що такі роботи були проведені.
На шляху до змін
Оскільки проблема комплексна, то і вирішувати її слід відповідно. Наразі одним із перших кроків до цього є спроба системно вдосконалити закон “Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність”. Проект цього закону нещодавно був опублікований на сайті Держгеокадастру, але, на жаль, активного обговорення його не проводиться.
Навряд без залучення громадськості до підготовки законопроекту можливо створити умови, за яких відбуватиметься реальний розвиток топографо-геодезичної галузі. Не завадить провести на цю тему широкий діалог у професійній спільноті, щоб почути не тільки геодезистів та картографів, але й інших користувачів планових матеріалів: архітекторів, будівельників та землевпорядників.
“Чому б Держгеокадастру не почати розробку продукту, аналогічного геопорталу “PMAP” для топографічних карт та планів чи землевпорядної документації?”, – як приклад можливих пропозицій наводять представники команди BRDO.
У Держгеокадастра достатньо можливостей для створення відкритого інтернет-ресурсу, на якому можна розміщати відомості з геоприв’язкою про створені карти чи планову документацію. Подібний інструмент, принаймні, задовольнить наявний на сьогодні запит зацікавлених осіб на таку інформацію і послужить комунікатором між ними та авторами документації.
У керівників центральних органів влади у сфері земельних ресурсів завжди є вибір: або стати тією силою, яка знайде в собі рішучість реально реформувати галузь задля її інклюзивного розвитку, або зачинитись від громадськості і тим самим в черговий раз переконати суспільство, що органи державної влади залишились закритими для діалогу у цій сфері.
Юристка Аліса Войтенко, спеціально для BRDO
BRDO спільно з Інститутом модернізації змісту освіти розробили проект положення про електронні підручники. До розробки долучилися виробники освітнього контенту і представники учительської, батьківської та наукової спільнот.
“В усьому світі держави стимулюють інновації, створюючи прості і стабільні правила гри, а також гарантуючи чесну конкуренцію. Для широкого залучення провідних технологій в українські школи Міністерство має застосувати кращі практики і забезпечити ефективне регулювання інноваційної діяльності в освіті”, – наголошує Олександр Шелест, експерт BRDO, співавтор положення про електронні підручники.
“Електронні підручники – це нова технологія, яка дозволяє суттєво збагатити педагогічний процес. Щоб отримати нові технології, маємо дати поштовх цьому ринку”, – зазначає Олег Спірін, керівник Інституту модернізації змісту освіти.
Нове регулювання покликане підвищити планку якості для виробників освітнього контенту, водночас знизивши адміністративні бар’єри входу на ринок, а також збільшивши прозорість використання бюджетних коштів. Запрошуємо всіх охочих долучитися до публічного обговорення проекту положення про електронні підручники.
Наступний етап – розробка процедур експертизи і відбору е-підручників, а також механізмів державного фінансування. Робота ведеться у межах Концепції Національної освітньої електронної платформи.
Ринок проектування – основа будівельної галузі з обсягом більше 1 млрд грн на рік та високою доданою вартістю. Сфера вимагає висококваліфікованого кадрового забезпечення і запровадження сучасних технологій. Проте застарілі системи підготовки, атестації фахівців та технічного регулювання гальмують розвиток ринку в Україні.
Шляхи вирішення проблем ринку представники влади, бізнесу та громадськості шукали 15 лютого під час Круглого столу «Українські реалії проектування. Вектор розвитку». Організаторами заходу виступили Офіс ефективного регулювання BRDO та Спілка архітекторів України за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
Спеціалістів за фахом архітектури та містобудування готують 20 українських ВНЗ, інженерів-проектувальників – 42. При цьому підготовка та сертифікація за багатьма затребуваними напрямками – зокрема, з проектування інженерних мереж та проектування за Єврокодами – взагалі відсутня.
Неврегульованість повноважень саморегулівних організацій, яким делеговані функції підготовки до професійної атестації, провокують встановлення додаткових, не передбачених законодавством, вимог. Так, пройти професійну атестацію можуть лише члени профільної саморегулівної організації, що створює бар’єр для рівноправного доступу до адміністративної послуги і збільшує витрати для бізнесу.
«Архітектурна сфера потребує значних інвестицій та сучасних підходів. Сьогодні робота проектувальників та архітекторів в Україні дуже недооцінена, а рівень заробітної плати є найнижчим у Європі. Необхідно працювати над тим, аби перспективні українські спеціалісти мали попит на свою роботу і гідну оплати праці в Україні, а не виїжджали за кордон», – зазначив Заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе, відкриваючи захід.
За даними аналітичного дослідження BRDO, з 36 регуляторних актів на ринку проектування, 8 мають ознаки незаконних, а 18 потребують актуалізації. «Чинне регулювання провокує корупційні зловживання з боку регуляторів, створює перепони для учасників ринку, необґрунтовано ускладнює процедуру погодження та затвердження проектної документації, а також не забезпечує захисту авторського права. З 2009 року кількість підприємств на українському ринку архітектури та проектування скоротилася втричі і наразі налічує близько 2060 підприємств», – наголосила Керівник сектору «Будівництво» BRDO Олена Шуляк.
Ще одним проблемним аспектом є неврегульованість процедури затвердження проектної документації на будівництво об’єктів із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств. Вартість таких об’єктів затверджується органами виконавчої за застарілими нормативами, що призводить до штучного неринкового заниження тендерної вартості робіт і загрожує низькою якістю виконання проектів.
Загалом ринку притаманна занижена вартість проектних робіт. Так, частка проектування у загальній вартості будівництва в Україні в середньому складає 1,5-2%. До слова, у Франції це 8-13%, а у Великобританії рівень сягає 10-17%. На цьому також акцентував Президент Національної Спілки архітекторів України Володимир Гусаков: «Сьогодні наш ринок характеризується технологічною відсталістю. Робота архітекторів малооплачувана, що відповідно, позначається і на якості. Система державних замовлень на проектування практично відсутня».
На важливості створення конкурентних умов на ринку зупинився Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов: «Очевидно, що якісна архітектура коштує дорожче за неякісну. В Україні попит на якісне проектування тільки починає зароджуватися. В цьому плані дуже важливо створити конкурентні умови, що будуть сприяти розвитку», – зазначив він.
Крім того, регуляторне поле засмічують численні застарілі та неузгоджені норми. Так, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не потребує погодження з органами державної влади та місцевого самоврядування. Однак норми низки інших законодавчих актів вимагають погодження проектів будівництва перед їх затвердженням.
Голова Держархбудінспекції Олексій Кудрявцев зазначив, що після здійснення реформування дозвільних процедур в будівництві, на часі – якісна зміна підходів до контролю: “Стратегія реформування системи державного нагляду (контролю) схвалена Урядом. У розрізі цього нами вивчається питання перегляду інспекційних функцій органів держархбудконтролю та запровадження поетапного огляду будівельних робіт. Основна ідея, – і це передбачено Стратегією, – орієнтація не на виявлення порушень, а на їх запобігання. Тобто перехід від карального вектору до максимальної консультативної підтримки бізнесу”.
За оцінкою BRDO, для сталого розвитку ринку проектування необхідно, зокрема:
Участь у заході також взяли Голова Державної архітектурно-будівельної інспекції Олексій Кудрявцев, Головний архітектор ТОВ «МІСЬКЦИВІЛЬПРОЕКТ» Віктор Ширяєв, Директор ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» Олександр Чижевський, представники бізнесових, експертних кіл і громадськості.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/02/ArcDesign_DRAFT_new-1.pptx”]
Відсутність системної та послідовної правової політики, непродумані юридичні рішення, засновані на політичній доцільності, а також інші вади регуляторного процесу призвели до появи в нашій державі справжніх регуляторних хащ.
Навіть за приблизними підрахунками в Україні наразі існує сотні нормативно-правових актів, що встановлюють ті чи інші вимоги до ведення бізнесу. Якщо розкласти ці акти на конкретні вимоги, то число останніх піде на тисячі. Бізнесу часто важко усвідомити, що від нього вимагає держава. Найгіршим при цьому є те, що часто і самі контролюючі органи не можуть дати ради вимогам, дотримання яких вони покликані контролювати. Море вимог породжує океан нерозуміння, в якому тонуть і бізнес, і держава.
Вочевидь є потреба у проведенні повноцінної інвентаризації вимог держави до бізнесу – своєрідного генерального прибирання нормативно-правового поля. Як це має відбуватися?
В рамках дискусії щодо нової методики розроблення уніфікованих форм актів перевірки ми пропонуємо, щоб перед затвердженням такої форми кожен контролюючий орган складав перелік усіх вимог законодавства, дотримання яких він контролює у своїй сфері. При цьому щодо кожної вимоги має зазначатися:
У підсумку в кожній сфері державного контролю з’явиться своєрідна карта правового регулювання. Цей документ стане основою як для формування уніфікованих чек-листів, так і для створення за допомогою засобів ІАС механізму оцінки ефективності кожної вимоги законодавства.