У сучасному світі важко уявити бізнес, крім хіба що найдрібнішого, який не використовує бухгалтерські програми для обліку діяльності. Більше того, сьогодні набирають популярності ERP-системи, тобто системи планування ресурсів підприємства, за допомогою яких автоматизується не просто обробка даних про результати роботи, а й первинні бізнес-процеси.

Для багатьох компаній середнього та великого бізнесу впровадження ERP-рішень вже давно є навіть не конкурентною перевагою, а обов’язковою умовою збереження позицій на ринку. Без них менеджери та власники компанії не мають адекватної інформації про стан справ і не можуть ухвалювати найефективніші управлінські рішення.

Аналогічні проблеми актуальні і для сфери державного контролю. За відсутності онлайн-картини політики та стану її реалізації, державні службовці та громадяни не розуміють, що саме контролюється державою, яка користь суспільству від перевірок бізнесу державою та які ризики мінімізуються завдяки державному втручанню. Відповідно, формування державної політики у сфері роботи інспекційної системи здійснюється навмання та на основі інтуїції, а не виваженої аналітики. Громадяни позбавлені можливості у кілька кліків отримати актуальну інформацію, яка дозволяє оцінити якість відповідної роботи держави.

Необхідність розробки повноцінної ERP-системи для сфери державного контролю лежить на поверхні. В альтернативній реальності така система мала бути впроваджена державою щонайменше 10 років тому. Однак, політична воля на діджиталізацію інспекційної системи визріла лише у 2016 році. У 2017 р. команда BRDO створила пілотний модуль ІАС (Інтегрованої автоматизованої системи державного контролю) – прообраз майбутньої повнофункціональної онлайн-системи заходів державного контролю.

Вже зараз ІАС має гарний функціонал, а за кілька років він трансформується в потужну інформаційно-аналітичну платформу, що реалізовуватиме найважливіший принцип функціонування правильної ERP-системи – усі важливі відомості вносяться до бази даних один раз в місці створення відповідної інформації та стають негайно доступними користувачам.

Інспекційна реформа набирає обертів. Приєднуйтесь!

За метаріалами biz.nv.ua

Публікація 10 січня 2018 року постанови НКРЕКП №972 є останнім елементом, що дає можливість впровадження в дію RAB-регулювання, а саме системи тарифоутворення для транспортуючої та розподільчих компаній, що є природними монополіями.

Стимулююче регулювання полягає у тому, що дохід компанії залежить від регуляторної бази її активів та має залежити від якості надання нею послуг/товарів. Базу активів складатиме власна інфраструктура обленерго, яка використовується для розподілу електроенергії.

Саме на оновлення інфраструктури і спрямовано запровадження інструменту RAB-регулювання в Україні. Енергетична галузь конче потребує модернізації, в тому числі електричних мереж, адже транспортуюча, а особливо розподільча інфраструктура далеко не в кращому стані. Її зношеність сягає 90%, від чого потерпають всі споживачі, як бізнес, так й громадяни. Ті й інші часто недотримують потужність, страждають від перепадів напруги та частих відключень.

Але, введення стимулюючого тарифоутворення за запропонованими нам умовами призведе не стільки до модернізації інфраструктури, як до збагачення монополістів. Регулятор так виписав інструмент, що тепер власники обленерго гарантовано отримуватимуть додаткові надприбутки. При цьому, тягар цих прибутків перекладуть у споживчий тариф, перш за все бізнесу. І, скоріше за все, без реального покращення якості послуг обленерго.

За нашими підрахунками, навантаження на підприємців зросте в середньому на 10%, а по деяким регіонам – до 25%. У грошовому еквіваленті це обходитиметься бізнесу від 281 млн грн у Івано-Франківській області до 1,4 млрд грн у Київській.

Ми переконані, що така імплементація RAB-регулювання Україні може бути не на користь. RAB-регулювання непростий  інструмент. Тому він має впроваджуватись за умови ефективного енергетичного регулятора та збалансованого підходу. Адже саме регулятор закладає у методику встановлення RAB-тарифів дохідність для обленерго та контролює ефективність витрачання коштів, а головне – встановлює зв’язок між прибутковістю монополії та якістю її послуг. Підтвердженням не ефективного контролю з боку регуляторів можуть бути приклади інших країн, які запровадили стимулюючий тариф та отримали від цього суперечливий ефект, не завжди на користь споживачів:

Цікаво, що підзаконні акти для впровадження RAB-регулювання в Україні було прийнято ще у 2013 році. Однак протягом 5 років їх положення для споживачів електричної енергії були суттєво погіршені, зокрема:

Таким чином, НКРЕКП встановлює однаковий гарантований рівень прибутковості обленерго як для існуючих, так і нових ще не створених активів у розмірі 12,5%. При цьому, вартість активів енергокомпаній значно перевищує обсяг реально інвестованих в компанії коштів. Наприклад, під час приватизації Кіровоградобленерго його нинішнім власником було сплачено державі $16 млн за 51% акцій. За результатами переоцінки активів, їхня вартість зросла до $271 млн (тобто у 8,5 рази). Тепер, відповідно до рішень НКРЕКП, власник компанії буде отримувати 12,5% від переоціненої вартості щороку. Тобто, вже за перший рік дії RAB-регулювання власник Кіровоградобленерго отримає в 2 рази більше коштів, ніж сплатив за компанію.

Вражає?! Саме тому ми переконані, що при впровадженні потрібно прийняти вартість активів обленерго відповідно до їх приватизаційної вартості. В такому разі, норма доходу може встановлюватись на рівні облікової ставки НБУ.  Або, у разі нарахування норми доходу на активи, вартість яких оцінена згідно з чинною методикою (наказ ФДМУ від 12.03.2013 № 293), передбачити її на рівні 1 – 5%.

А ще варто було б підвищити вимоги до якості послуг та встановити залежність норми доходу від їх виконання.

Оскільки цього не було зроблено, зростання тарифів на розподіл електроенергії, скоріше за все, призведе до збільшення розриву в цінах на електроенергію для населення та промисловості.

Напевно, для населення тариф зросте не одразу, він визначається з урахуванням соціально-популістичних вподобань політиків. І за рік до виборів вони навряд чи це дозволять. Але споживач сплатить додатково, коли прийде в магазин купити українські товари або ж сплачуватиме за послуги. Більше того, кожен з нас заплатить своїм майбутнім та майбутнім своїх дітей через зниження конкурентоздатності української економіки в довгостроковій перспективі.

З 10 січня 2018 року набрала чинності постанова НКРЕКП від 27.07.2017 №972, що надає можливість ввести в дію RAB-регулювання для обленерго. За оцінкою Офісу ефективного регулювання BRDO, впровадження RAB-тарифів на базі існуючого нормативно-правового поля загрожує погіршенням умов підприємницької діяльності та додаткових видатків для бізнесу від 281 млн грн у Івано-Франківській області до 1,4 млрд грн у Київській.

RAB-тарифи /стимулююче регулювання – система тарифоутворення для розподільчих компаній, що є природними монополіями, за якої дохід компанії залежить від якості надання нею послуг/товарів та регуляторної бази її активів. Останню складає власна інфраструктура обленерго, яка використовується для розподілу електроенергії.

«Стимулюючий підхід є кращою світовою практикою, що стимулює енергосервісні компанії до скорочення витрат і модернізації мереж. Але його імплементація в Україні має здійснюватись за умови ефективного енергетичного регулятора та збалансованого підходу. В іншому випадку, споживачі отримають високі тарифи без реального покращення якості послуг обленерго. За нашими підрахунками, навантаження на бізнес зросте в середньому на 10%, по деяким регіонам – до 25%», – відзначив керівник сектору «Енергетика» BRDO Олексій Оржель.

Підзаконні акти для впровадження RAB-регулювання в Україні було прийнято ще у 2013 році. Однак протягом 5 років їх положення було суттєво змінено, зокрема:

Таким чином, НКРЕКП встановлює однаковий гарантований рівень прибутковості обленерго для старих (вже існуючих) і нових (ще не створених) активів у розмірі 12,5%. При цьому вартість активів енергокомпаній, визначених за методикою ФДМУ (Наказ від 12.03.2013 №293), значно перевищує обсяг реально інвестованих в компанії коштів.

Наприклад, під час приватизації ПАТ “Кіровоградобленерго” його нинішнім власником було сплачено державі 16 млн дол. за 51% акцій. За результатами переоцінки активів, їхня вартість зросла до 271 млн дол. (тобто у 8,5 рази). Тепер, відповідно до рішень НКРЕКП, власник компанії буде отримувати 12,5% від переоціненої вартості щороку. Тобто, вже за перший рік дії RAB-регулювання власник ПАТ “Кіровоградобленерго” отримає в 2 рази більше коштів, ніж сплатив за компанію.

Для належного запровадження RAB-регулювання в Україні необхідно:

  1. Переоцінити активи обленерго відповідно до їх приватизаційної вартості. В такому разі, норма доходу може встановлюватись на рівні облікової ставки НБУ – 12,53%

        АБО

У разі нарахування норми доходу на активи, вартість яких оцінена згідно з чинною методикою (наказ ФДМУ від 12.03.2013 № 293), передбачити її на рівні 1 – 5%.

  1. Підвищити вимоги до якості послуг та встановити залежність норми доходу від їх виконання.

Детальніше ознайомитися з проблематикою роздрібного ринку електроенергії в Україні можна у Зеленій книзі, розробленій експертами BRDO, за посиланням.

Довідково: У Великій Британії у 2016-2017 роках при інфляції у 3% тарифи на послуги природних монополій зрости на 28%. Але за це, британці не мають проблем з перебоями електропостачання – їх середня річна тривалість 50 хв., тоді як в Україні вона становить 690 хв. В Австралії інша проблема – там мережеві компанії спромоглися за декілька років збільшити вартість власних активів в 5 разів і зараз вони одні з найвищих у світі.

Державний контроль бізнесу має здійснюватися на основі ризик-орієнтованого підходу. Відповідні положення закону існують на рівні гасел вже більше десяти років. Однак, наскільки реальний механізм державного контролю справді орієнтується на ризик?

Відповідь на це питання можна віднайти у пункті 11 постанови КМУ №752, яким передбачено, що у відповідній сфері державного контролю до високого ступеня ризику може бути віднесено до 10% суб’єктів господарювання, а до середнього – до 30%.

Що це означає з практичної точки зору? Наприклад, у певній сфері державного контролю здійснює діяльність 1 000 суб’єктів господарювання. Якщо на основі передбачених законодавством критеріїв оцінки ризику виходить так, що 300 суб’єктів господарювання належать до високого ступеня ризику, то все одно лише 100 з них будуть юридично класифіковані як високоризикові і перевірятимуться з відповідною періодичністю (не частіше 1 разу на 2 роки). Решта буде віднесена до середнього ступеня ризику, що передбачає проведення планових заходів державного контролю не частіше 1 разу на 3 роки.

Розглянутий кейс яскраво демонструє “роздвоєння особистості” вітчизняного законодавця, який, з одного боку, декларує обов’язок держави орієнтуватись на ризик, пов’язаний з діяльністю конкретного бізнесу, а з другого боку, змушує орган державного контролю ігнорувати цей ризик та робити вигляд, що насправді він є нижчим.

Неважко помітити, що в обговорюваному прикладі лише від розсуду конкретного держслужбовця залежатиме потрапляння підприємця до високого чи середнього ступеня ризику. Чи створює це поле для корупції? Безумовно. Чи варто цю ситуацію змінювати? Однозначно так. Як саме можна вирішити описану проблему? Про це – у наших наступних публікаціях. Залишайтесь на зв’язку!

За матеріалами epravda.com.ua.

У розвинених країнах експортери не зобов’язані продавати зароблену валюту. Там це трактується як обмеження економічної свободи. У нас все інакше.

Продажа валютной выручки в Украине скрывает массу сюрпризов.

Один из них — предприниматели обязаны продавать 100% валюты, а не 50%, как формально гласит постановление Национального банка Украины.

Такой “сюрприз” дорого обходится бизнесу. Только в IТ-сфере это 65-97 млн грн в год. Как так получилось?

В 2014 году НБУ поднял норму продажи валютной выручки до 100% и постепенно снизил ее до 50% в 2018 году. Снижение проходило в несколько этапов в рамках задекларированной регулятором валютной либерализации.

“Вершки” либерализации достались крупному бизнесу в виде большей свободы, а малому прилетели “корешки” в виде 100-процентной продажи валютной выручки.

По умолчанию с банковского счета ФЛП нельзя напрямую снять валюту. Ее можно было законно перевести с предпринимательского счета на личный валютный счет и спокойно снять, но такую услугу предоставляли не все банки.

Однако в сентябре 2016 года НБУ выпустил разъяснительное письмо, в соответствии с которым предприниматели лишись возможности переводить валюту со счета ФЛП на личный счет.

После этого письма ФЛП может лишь продать свою валюту за гривни. Вот вам и 100-процентная обязательная продажа валютной выручки для ФЛП.

Правовые основания разъяснительного письма были слабые, поэтому регулятор через год решил их укрепить. В октябре 2017 года в инструкцию НБУ №492 внесли дополнительные изменения, которыми запретили зачисление на личный счет физического лица средств со счета ФЛП.

Последние изменения только добавили вопросов относительно законности ограничения. Статья 41 Конституции гарантирует каждому право пользоваться и распоряжаться свой собственностью, а статья 22 запрещает сужение прав.

Изменения сузили права десятков тысяч граждан Украины по распоряжению своими честно заработанными средствами. Только ответов на эти вопросы пока нет, а малый бизнес платит из своего кармана за действующее ограничение.

Экономический эффект только для IТ-отрасли, где по внешнеэкономическим контрактам работает 20-30 тыс программистов, составит миллионы гривень в год.

Средний доход программиста составляет 1 800 долл. При этом продажа одного доллара приносит 30 коп убытка — разница курса покупки и продажи. Таким образом, указанное ограничение стоит для одного IТ-специалиста 3 240 грн в год, а для всей отрасли — 65-97 млн грн в год.

В большинстве развитых стран экспортеры не обязаны продавать заработанную выручку, там это трактуется как ограничение экономической свободы. В бывших советских странах от данной меры тоже начали отказываться. Например, в Узбекистане и России ее отменили, в Беларуси снизили норму продажи до 10%.

Экстренность такой меры и ее вред для экспортеров украинский законодатель понимает. Именно поэтому данная мера в Украине может быть только временной. Нацбанк может устанавливать ее на срок до шести месяцев.

Это прямо указано в статье 25 закона о НБУ. Однако в нашей стране нет ничего более постоянного, чем временное, особенно если речь идет о запретах. На практике шесть месяцев перетекают в следующие шесть месяцев.

BRDO считает, что дать возможность ФЛП распоряжаться своей валютой просто. Для этого достаточно отменить правку в инструкции НБУ и разрешить зачислять на счет физлица валюту со счета ФЛП, а также опубликовать письмо-разъяснение о возможности перевода валюты со счета ФЛП на личный текущий счет.

Надеемся, этот шаг будет включен в ближайшие планы НБУ и реализован за полтора-два месяца. Соответствующие предложение мы уже подготовили.

У 2016 році у реєстрації земельних ділянок відмовлено 135 тис. разів. Для того щоб зменшити цей показник, було вирішено запропонувати умови для підготовки та перевірки документів більш прозорими, чіткими та зручними. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру спільно з BRDO підготували проект постанови Кабміну “Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру”, щоб удосконалити механізм надання адміністративних послуг, а саме:

Зауваження та пропозиції до постанови приймаються протягом місяця. Вітаємо Держгеокадастр на шляху спрощення земельних процедур! Під час підготовки проекту витрачено не мало часу, але попереду ще багато роботи.

Для бізнесу важливо збирати зворотній зв’язок від споживачів про якість товарів і послуг. Це стимул постійно вдосконалюватися, краще організовувати працівників, і отримувати більше позитивних відгуків. Якщо бізнес цього не робитиме, він просто закриється. А чи цікавиться держава думкою “клієнтів” щодо якості своїх послуг? За рідкісними винятками, ні. BRDO збирається змінити цей підхід в рамках інспекційної реформи, яку ми зараз проводимо.

Перший крок – доповнення уніфікованого акта перевірки новими графами, що заповнюються підприємцем. Чому це важливо. По-перше, бізнес, до якого прийшли з перевіркою, повинен мати можливість оцінити обтяжливість кожної з вимог законодавства, за якою його інспектують. Стародавня концепція “Почую кожного” має запрацювати нормально! Звісно, оцінка суб’єктами господарювання певної вимоги як обтяжливої не означає, що лише через це така вимога буде змінена або скасована. Завдання полягає у тому, щоб зібрати величезний масив даних, аналіз яких дозволить визначити проблемні місця чинного правового регулювання.

По-друге, підприємець має отримати можливість у простий спосіб поставити оцінку (від 1 до 10) якості роботи державного інспектора за двома критеріями: доброчесність і професійна компетентність. Так, низька оцінка чиновника не спричинить дисциплінарні заходи. Часто виставлена підприємцем оцінка буде суб’єктивною, однак вона – безцінний матеріал для аналізу.

І останнє важливе питання, на яке у нас поки немає готової відповіді: як організувати оцінку якості заходів державного контролю з боку іншої зацікавленої сторони – споживача товарів та послуг. Є ідеї, як це зробити? Пишіть у коментарях!

За матеріалами 24.ua

В Україні діє обов’язковий продаж валютної виручки. Формально частка валюти, що підлягає обов’язковому продажу, знизилася протягом останніх двох років з 75% до 50%. Однак, для ФОПів, які працюють за зовнішньоекономічними договорами та отримують винагороду за свою роботу у валюті з-за кордону, обов’язковий продаж валютної виручки навпаки зріс до 100%.

Чому? Бо з вересня 2016 року фізична-особа підприємець не може зняти в Україні жодний долар чи євро, який вона заробила в рамках зовнішньоекономічного договору. Перш за все – через відсутність можливості перевести валюту ФОПа, яка не підпадає під обов’язковий продаж, на свою валютну карту фізичної особи, і вже з цього рахунку зняти валюту, наприклад, за кордоном. Це “обмеження” Національний банк України видав у вересні 2016 року у форматі роз’яснення, відповідно до якого з рахунку ФОПа не можна переказати кошти на свій рахунок фізичної особи. Тобто, фактично з вересня 2016 року в Україні діє 100% обов’язок продажу валютної виручки для ФОП. Хоча формально НБУ декларується валютна лібералізація та зниження обов’язкового продажу валютної виручки.

За оцінками експертів сектору “IT та Телеком” Офісу ефективного регулювання (BRDO) в ІТ-галузі це обмеження стосується від 20 до 30 тисяч розробників програмного забезпечення, які є ФОПами і працюють за зовнішньоекономічними договорами.

Оскільки середній місячний дохід ІТ-фахівця становить близько 1800 доларів США, то за оцінкою BRDO, за 10 місяців експорт ІТ-фахівців ФОПів буде коливатися в межах 360-540 млн доларів США. Це цілком збігається з даними НБУ: обсяг експорту комп’ютерних послуг за 10 місяців 2017 року за операціями на суму менше 20 тис. дол. США становив 674,5 млн доларів, а на суму понад 20 тис. дол. США становив 132,7 млн.

Обов’язкова конвертація кожного долара США коштує ФОПам близько 30 копійок (різниця між курсом купівлі і курсом продажу валюти). Отож, зазначене обмеження обходиться середньому ІТ-фахівцю у 3240 грн на рік, а всій галузі – приблизно у 65-97 мільйонів гривень на рік.

За словами керівника сектору “ІТ та Телеком” BRDO Олександра Кубракова, зобов’язання експортерів продавати зароблену виручку є обмеженням економічної свободи.

Такої практики немає в жодній з розвинених країн. Від цього вже відмовилися і в низці пострадянських держав. Зокрема, в Узбекистані і Росії. А сусідня Білорусь знизила норму продажу до 10%,
– відзначив експерт.

Представник ІТ-індустрії Дмитро Овчаренко, CEO ALCOR, зауважив, що для України дуже важливо знайти нові інноваційні точки, натиснувши на які можна отримати потужний приріст економіки в умовах війни. IT-індустрія сьогодні – це вже понад 3 млрд доларів живої валюти щорічно і 3% ВВП.

Але як утримати талановитих програмістів від переїзду в розвинені країни, а також залучити в Україну з СНД? Білорусь, наприклад, прийняла безпрецедентне законодавство щодо розвитку IT, дозволивши навіть застосування окремих інститутів англійського права! Тому можливість зарахування на свій валютний рахунок чесно заробленої валюти із-за кордону буде відмінною підмогою для айтішників-підприємців в умовах нестабільної гривні і підвищить привабливість України, як IT-майданчика,
– наголосив Дмитро Овчаренко.

Керівник прес-служби ПАТ “Кредобанк” Віктор Гальчинський у коментарі сайту “24” зауважив, що обмеження на переказ іноземної валюти з рахунку фізичної особи-підприємця на рахунок для власних потреб, м’яко кажучи, не дуже логічне – адже з отриманого таким чином доходу сплачено податки відповідно до законодавства України та системи оподаткування, на якій працює конкретний підприємець. Окрім того, за цим підходом, аналогічне обмеження мало б діяти для операцій у гривні. Отже, сьогодні підприємець змушений не тільки втрачати на курсі, а й нести додаткові видатки на можливість користування заробленими та вже оподаткованими коштами, уточнив представник банку.

Відповідно, таке обмеження не заохочує підприємців заводити кошти в український банківський сектор та стимулює тримати валютні кошти та проводити розрахунки у закордонних банках завдяки лібералізації ставлення Нацбанку до рахунків за кордоном. На нашу думку, скасування цього обмеження дасть змогу збільшити притік валюти у банківську систему, а частина цієї валюти і так буде витрачена в Україні,
– відзначив Гальчинський.

Як вирішити проблему?

Олександр Кубраков зазначив, що українські законодавці розуміють недружність такої норми для ринку, згідно з нею таке обмеження може встановлюватись на термін до 6 місяців (ст. 25 Закону про НБУ). “Але немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Особливо якщо йдеться про заборони”, – зауважив він та додав, що обов’язковий продаж виручки експортерам – це не лише заборона на розпорядження валютою, а й обмеження для розвитку економіки.

BRDO вважає, що дати можливість ФОПам, як і раніше, розпоряджатися своєю непроданою валютою досить просто, для цього НБУ достатньо:

1. Скасувати свою правку в Інструкції НБУ і дозволити зараховувати на рахунок фізичної особи валюту з рахунку ФОПа;
2. Опублікувати лист-роз’яснення про можливість переведення валюти з рахунку ФОПа на особистий поточний рахунок.

У BRDO сподіваються, що таке рішення буде включене в найближчі плани НБУ та реалізоване.

Протягом минулого року BRDO спільно з ДРС та Мінекономрозвитку наполегливо працювали над тим, щоб до закінчення мораторію на перевірки бізнесу впровадити інноваційні рішення в систему державного нагляду (контролю). Згадаймо хоча б пілотний модуль ІАС, який є велетенським кроком від системи непередбачуваної, а тому корупційної, до прозорої і зрозумілої системи управління ризиками.

Тепер мораторій на перевірки продовжено до кінця 2018-ого, але цього року ми маємо особливий “розумний мораторій”. Чому? Є два основні моменти.

Перший – це важіль, який за належних умов дозволить розумно і послідовно виводити «в поля» ті інспекційні органи, які здатні бути партнерами, а не проблемою для бізнесу. Цим важелем є те, що перелік органів, на який не поширюється мораторій, визначається рішенням Кабінету Міністрів України, а не Верховною Радою. Рішення КМУ за замовчуванням є не тільки більш гнучким, але й краще поінформованим, адже більшість контролюючих органів координується відповідними міністерствами.

Другий – під час дії мораторію у 2018 році маємо важливі додаткові підстави для проведення позапланових перевірок. Зокрема, якщо треба проконтролювати чи підприємець усунув порушення, виявлені під час попередньої перевірки. І ще важливіше – у разі настання події, яка має значний негативний влив на права, інтереси, життя та здоров’я людей, екологію та безпеку держави. Ця нова підстава дозволить контролюючим органам ефективно реагувати на загрози для основних суспільних цінностей в реальному часі, а не лише розводити руками в очікуванні скарг чи рішення суду.

А тим часом ми, не покладаючи рук, продовжуємо працювати над національною системою управління ризиками.

Вікна і двері – головні причини тепловтрат у будівлях. Саме на вікна, за даними розрахунків,  припадає майже 51% тепловтрат у наявних спорудах в Україні.

Обсяги споживання вікон та дверей для будинків і споруд пов’язані не лише з обсягами нового будівництва, значні обсяги цих матеріалів споживаються при проведенні капітальних та поточних ремонтів об’єктів нерухомості. З урахуванням високих цін на енергоносії, існує велика потреба в проведенні термомодернізації будинків і споруд, збудованих за радянські часи, що створює значний попит. Ринок вікон, дверей та спорідненого обладнання – дуже значний і має суттєву цільову державну підтримку.

У 2016 році в Україні було вироблено 2,5 мільйонів металопластикових вікон та дверей, а загальна площа виготовлених дерев’яних вікон, рам, балконних та вхідних дверей з рамами та порогами склала 1.96 мільйонів квадратних метрів. Саме об’єми ринку та його значущість для реалізації державної політики в сфері енергоефективності, стало підставою для ґрунтовного аналізу якості державного регулювання в сегменті.

Запровадження системи сертифікації, що базується на сучасних міжнародних принципах, остаточна гармонізація стандартів та технічного регулювання, створення ефективної системи ринкового нагляду – ось основні теми, які, за висновками експертів, знижують ефективність державного регулювання на ринку.

Більш детально з висновками аналізу, ви можете ознайомитися на сторінках нової Зеленої Книги “Системний аналіз якості державного регулювання ринку “Двері, вікна, віконниці, ворота та споріднене оснащення для будинку”, які експерти BRDO оприлюднили для обговорення з усіма учасниками ринку.

Отже, як Вам уже відомо, комплексна перевірка – це одночасна перевірка кількома органами нагляду (контролю) того самого підприємства. Як бути, якщо ця “інспекційна хвиля”для Вашого бізнесу не є зручною? Чи можна від неї відмовитися і що тоді трапиться ? У такому випадку Вам потрібно знати про…

Новорічний інспекційний лайфхак #3. ВІДМОВА ВІД КОМПЛЕКСНОЇ ПЕРЕВІРКИ ТА ІНШІ ЦІКАВИНКИ

Так, у підприємця є право відмовитися від комплексної перевірки. Для цього потрібно надіслати письмове звернення про відмову від комплексної перевірки до Державної регуляторної служби України (ДРС).

До речі, згідно з чинним законом, який регулює питання державного нагляду (контролю), це право не обмежене умовами: Ви не зобов’язані уточняти у зверненні, чому Ви хочете відмовитися  від комплексної перевірки.

Однак, це можна зробити протягом обмеженого періоду – з 15 жовтня до 15 листопада, коли формується річний план комплексних перевірок на наступний рік. Не пізніше 15 жовтня органи державного нагляду (контролю) завантажують до інтегрованої автоматизованої системи (ІАС) інформацію про суб’єктів господарювання, яких вони планують перевіряти в наступному році. До 15 листопада ДРС повинен затвердити план комплексних перевірок на наступний рік, оприлюднити його на своєму веб-сайті та завантажити до ІАС. У цей проміжок часу (між завантаженням відомостей та затвердженням плану комплексних перевірок) існує технічна можливість внести зміни в проект плану комплексних перевірок – і можна скористатися правом на відмову від їх проведення.

Але що станеться, якщо Ви відмовитеся від комплексної перевірки? Органи державного нагляду (контролю) перевірятимуть Ваше підприємство кожен окремо, відповідно до дат, вказаних у їх річних планах перевірок.

Увага! В такому разі загальна тривалість всіх окремих перевірок протягом року не може перевищувати 30 робочих днів для великих та середніх підприємств, а для малих і мікропідприємств – 15 робочих днів. Якщо ж після трьох інспекцій, які використали свій час на перевірки максимально (10 робочих днів або 5 робочих днів), Вас має намір проінспектувати ще один орган, Ви маєте право його не допустити до перевірки.

У I-му півріччі 2017 року обсяги виробництва керамічної плитки в Україні зросли в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року на 29% і склали 25,8 мільйонів квадратних метрів. А за 2016 рік – 45,3 мільйони м2.
 
У 2000 частка імпорту в споживанні керамічної плитки в Україні становила 55%, тоді як 2015 цей показник дорівнював 23%. Загалом Україна почала експортувати керамічну плитку на зовнішні ринки у 2000 році, і за 15 років експорт виріс у 347 разів.
 
Продукція українських виробників користується попитом і є конкурентоспроможною на багатьох ринках. Але через нетарифні бар’єри, які пов’язані із неефективністю та повільними процесами гармонізації із системою стандартизації ЄС, ми не використовуємо на повну силу  експортний потенціал галузі.
 
В рамках Публічного діалогу щодо системного аналізу державного регулювання ринків, експерти назвали суму за проходження сертифікації для доступу продукції на ринки ЄС через уповноважені представництва іноземних лабораторій, яка становить суму до 20 тисяч доларів. Саме на таку суму збільшується собівартість української керамічної плитки при експорті в європейські країни. Це значно зменшує її привабливість.
 
Можливі шляхи вирішення проблематики прискорення переходу на міжнародну систему сертифікації, гармонізація системи технічного регулювання та стандартизації, підвищення ефективності ринкового нагляду – саме ці теми наші експерти проаналізували у зелені книзі  – саме Системний аналіз якості державного регулювання ринку «Керамічні плитки та плити», яку ми пропонуємо до обговорення.
 

3 січня розширено основний функціонал пілотного модулю системи планування заходів державного нагляду (контролю) ІАС ДНК. Відтепер контролюючі органи мають можливість:

Для зручності роботи з системою також було оновлено дизайн порталу.

Дізнатися, кого планують перевірити у 2018  році можна тут.

Нагадаємо, Державна регуляторна служба України спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та за підтримки Офісу ефективного регулювання (BRDO) запустила пілотний модуль планування заходів державного нагляду (контролю) ІАС ДНК.

За матеріалами ru.golos.ua.

У 2018 році українські підприємства зможуть побачити план перевірок бізнесу на веб-сайті ias.brdo.com.ua. Про це кореспонденту ГолосUA повідомив керівник BRDO, представник групи радників при Кабміні Олексій Гончарук.

Он пояснил, что ias.brdo.com.ua – пилотный модуль онлайн системы проверок на украинских предприятиях, который сейчас представляет собой базу данных о бизнес-структурах и проверках.

«Сейчас ias.brdo.com.ua уже позволяет видеть проверки, которые запланированы на следующий год. Планируем, что эта же система позволит увидеть последствия проведения проверок. Например, прошла какая-то проверка на криворожском предприятии, и на веб-сайте видно, какие были зафиксированы нарушения. Также, мы считаем, система повысит и уровень общественного контроля над деятельностью потенциально опасного и рискового предприятия», – сказал руководитель Офиса эффективного регулирования.

В базе данных на сайте есть только та информация, которую можно подавать в открытом доступе, уточнил А.Гончарук.

«Эта система работает с открытыми данными, там нет никакой закрытой информации. На ias.brdo.com.ua мы и дальше будем открывать всю информацию, которая в соответствии с законом не является закрытой. При этом если в соответствии с законом, какая-то информация является коммерческой тайной предприятия, мы не будем ее включать в данные системы. Относительно сохранения данных. На сайте работает система бэк-апов, резервного сохранения информации. Каждые сутки система будет сохранять копию данных на отдельный сервер. Если произойдет сбой, эту информацию можно будет легко восстановить», – сказал он.

По словам руководителя Офиса эффективного регулирования, цель, ради которой создается онлайн-база данных с графиком проверок – прозрачность работы проверяющих органов и налаживание коммуникации с предприятиями.

«Наша цель – создать веб-сайт который будет содержать исчерпывающий перечень информации о том, что можно делать в рамках той или иной предпринимательской деятельности. Предпринимателю достаточно зайти на сайт, ответить на ряд уточняющих вопросов и система выдаст ему всю необходимую информацию по его направлению. Так бизнес будет четко представлять, чего от него хочет государство. Делается это еще и для того, чтобы бизнес мог сам себя проконтролировать. Я и мои коллеги уверены: если предприниматели будут понимать, что и зачем от них требуют, зачем им управлять рисками и что управлять рисками это выгодно, прежде всего, для самих предпринимателей, то они это будут делать сами», – сказал он.

Для того, чтобы условия проверок бизнес-структур были прозрачными, а требования государства к предприятиям – понятными, для наполнения указанного веб-сайта чиновники проведут ряд работ.

«В 2018 году этот модуль позволит сделать несколько ключевых шагов для внедрения системы управления рисками. Первый – сбор статистики и информации о рисках. И тут наша задача собрать всю информацию о рисках (проверок), то есть нежелательных последствиях и событиях, которые происходят, которые нужно предотвратить, чтобы понимать, с чем мы боремся и над чем нужно работать. Второй – повышение эффективности органов надзора и контроля. Сейчас многие органы считают и выстраивают свою эффективность на основе количества проведенных проверок. Это неправильно. Они же работают не для того, чтобы штрафовать и проверки проводить, а для того чтобы, допустим, пожаров не было. Чтобы правильно построить систему эффективности этих органов, нужно понимать, что с чем сравнивать – например, ситуацию в Винницкой и Днепропетровской областях. Поэтому нужна система оценки эффективности этих органов, чего в Украине сегодня нет. И наша онлайн-система позволит это сделать в 2018 году», – говорит А.Гончарук.

Он также признал, что до конца 2017 года украинские предприниматели работали в условиях, когда требования государства к их деятельности не до конца ясны и не всегда обоснованы.

«Бизнес, как правило, не знает, чего от него хотят. Допустим, у вас есть детский садик и вы уверенны, что знаете все правила ведения этого вида бизнеса. Но, это пока к вам не приходит проверяющий. Когда к вам приходит проверяющий, вы узнаете много нового о том, что вы должны были делать. Порой это «новое» выполнить невозможно – потому как требования не только громоздкие, но и «криво» выписаны. Также есть много устаревших требований. Например, в Украине детсады должны выписывать в обязательном порядке ряд изданий. Простите, кому это надо в 21 веке?», – уточнил А.Гончарук.

Ранее заместитель главы МЭРТ Украины Максим Нефедов сообщил, что с 2018 года Кабмин будет определять органы госвласти, которые получат право на проверки бизнеса.

[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/12/Dajdzhest_27.12.17.pdf”]