Публікації - Сторінка 69 з 96 - Офіс ефективного регулювання

Первые две сессии, из четырех сессий конференции, посвящены рынку металлокаркасов.
В рамках первой сессии пройдут презентации на следующие темы:

К дискуссии во второй сессии к спикерам присоединятся Александр Левшин, Генеральный директор Укрсталь Конструкция, Евгений Федоров, Генеральный директор БФ-Завод и Юрий Карпенко,
Генеральный директор ГК Основа. Модератором выступит Александр Мартынюк.
«Сегмент производства металлических каркасов имеет множество проблем, в том числе коммуникационных, между участниками и поставщиками отрасли, – отметил Вячеслав Колесник, Исполнительный директор УЦСС. – В рамках конференции мы имеем уникальную возможность обсудить их с участием всех заинтересованных сторон, наметить пути их решения, способы развития кооперации внутри отрасли и повышения конкурентоспособности ее участников. Приглашаем всех системных игроков отрасли поддержать усилия УЦСС и принять участие в работе конференции».
Конференция пройдет 14 декабря 2017, с 9:00 до 19:00 по адресу: г. Киев, ул. Антоновича, 52, конференц-холл ДЕПО.
Предварительная регистрация в конференции обязательна. Для регистрации участия необходимо заполнить регистрационную форму или связаться с организаторами. Контактное лицо – Любовь Шулык:
+38-097-357-23-39, +38-044-280-18-20, [email protected]. Участие в конференции бесплатное.

Чи впадуть ціни на первинному ринку житла. Чим загрожує забудовникам зростання цін на будматеріали і відсутність платоспроможного попиту з боку покупців квартир. А також про те, чи варто очікувати різкого падіння «вторинки», в ексклюзивному коментарі для «Мінфіну» розповіла керівник сектора «Будівництво» Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олена Шуляк.

За січень-вересень 2017 в Україні прийнято в експлуатацію 6889,3 тис. квадратних метрів загальної площі житла, 58,6% з якої — в багатоквартирних будинках. За ці ж 3 квартали за рахунок будівництва нових житлових будинків та реконструкції існуючого житлового фонду в Києві прийнято в експлуатацію 1093,4 тис. квадратних метрів загальної площі житла. Це на 56,3% більше, ніж було прийнято в січні-вересні 2016.

А чи була бульбашка?

Зараз тільки й чути, що на ринку з’явилась «кризова мильна бульбашка». На мою думку, говорити про таке явище підстав мало. Кризове перенасичення на ринку нерухомості виникає в більшості випадків тоді, коли в будівництво надходять великі обсяги незабезпечених кредитних ресурсів. Зараз в Україні ситуація інша. За період з 2013 року частка коштів, яку інвестують саме громадяни в нерухомість, зросла більш ніж в 3 рази — з 0,42% до 1,49%. У перерахунку на «живі» гроші — з 6,6 млрд гривень до 29,9 млрд гривень. У доларовому еквіваленті приріст не такий значний — з $0,8 до $1,2 мільярда, але тренд – той самий.

Проблема відсутності недорогих кредитних ресурсів переформатувала ринок. Тепер на нього більше стали надходити власні, «живі» кошти громадян. Таким чином, говорити, що найближчим часом «бульбашка» на ринку нерухомості лопне, підстав недостатньо. Швидше — ринок дійшов до межі ціноутворення, яке обмежене рівнем доходів.

Від чого залежить ціна

Щодо цін на первинне житло, можна відзначити, що вони практично досягли порогу рентабельності. Темпи зростання будівельних робіт і вкладень в будівельну галузь сформували підвищення попиту на будівельні матеріали. В першу чергу на групи основних: цемент, бетон, металоконструкції, які використовуються і в житловому будівництві, і в інфраструктурному. Також, завдяки державній політиці, зростає споживання енергоефективних матеріалів та матеріалів для термомодернізації споруд. Валютні коливання також відзначаються на ціні будматеріалів.

Всі ці фактори, абсолютно логічно, впливають на ціни кінцевих об’єктів. Однак продажі житлової нерухомості і більшості сегментів комерційної, в першу чергу, залежать від рівня доходів населення і підприємств малого і середнього бізнесу. А він залишається вкрай низьким. Тільки в Києві, за даними експертів, майже 60 тисяч квартир в новобудовах не продані і мають мало шансів бути реалізованими найближчим часом.

Фактор низької купівельної спроможності не дозволяє очікувати значного зростання цін на первинну житлову нерухомість, а рівень витрат на організацію будівництва, в свою чергу, не сприяє їх зниженню.

Вторинний ринок сильно не впаде

Ринок вторинної нерухомості також залежить від багатьох факторів. Очікувати зниження цін на «вторичку» в престижних районах з добре розвиненою інфраструктурою в 2018 році не варто. Але при цьому можливі коливання цін на житло так званого середнього класу і економ класу, тобто самого затребуваного на даний момент в Україні. В даному випадку на кінцеву вартість буде впливати декілька факторів. Так, зростання попиту сприятиме її підвищенню, а подорожчання платежів на утримання такої нерухомості (зростання вартості комунальних і платежів за енергоносії) — навпаки, буде токати її вниз.

Середній вік житлової нерухомості в Україні становить 42 роки. Цей фактор говорить про низьку енергоефективність таких будівель і високі витрати на їх утримання.

Таким чином високий попит дещо нівелюється новими запитами покупців.

В обох випадках — і на первинному, і на вторинному ринках — інвестиційна привабливість залежить від того, яку економічну додану вартість можуть створити інвестиції з урахуванням ризиків. На даному етапі горизонт прогнозування майбутніх грошових потоків, які може генерувати об’єкт нерухомості, практично не перевищує термін більше року. Тому привабливість на вторинному ринку більшою мірою визначається «рівнем дешевизни» об’єкта. З огляду на це, поза конкуренцією в цьому сенсі — «стресові» активи (майно банкрутів, наприклад).

Майновий ризик при будівництві об’єктів більш залежний від регуляторних процедур, ніж від технології будівництва. Будівельна сфера найбільше впливає на первинний ринок. Зараз ми спостерігаємо позитивні зміни в регуляторній політиці держави щодо процесу організації будівництва, і вони триватимуть далі. Це однозначно піде на користь ринку.

Розвиток ринку електрокарів в Україні стримується необхідністю врегулювання низки питань з їхнього обслуговування. Зокрема, не регламентовано статус зарядного пристрою, електрозарядної станції, умови приєднання до електромереж. Існуючі бар’єри неможливо усунути на рівні вторинного законодавства, необхідно створити відповідну законодавчу базу для ринку електрозарядних станцій.

Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO провели ґрунтовне дослідження регулювання ринків роздрібного ринку електроенергії та енергоефективності, на його основі розробили Концепцію розвитку ринку електрозарядних станцій в Україні.

Презентація Концепції відбудеться 14 грудня 2017 року, о 12:30, в ІА «Інтерфакс».

Місце: прес-центр ІА «Інтерфакс» (вул. Рейтарська, 8/5а).

Акредитація ЗМІ до 11.00 14 грудня вересня на [email protected].

Хаотичні забудови міст, зелених зон, управління земельними ресурсами в ручному режимі… Це лише частина проблем, які є результатом того, що в Україні містобудівна документація, яка складається з генеральних планів населених пунктів, схем планування територій та планів зонування територій міст не покриває всі адміністративно-територіальні одиниці та не є в повному обсязі у публічному доступі.

BRDO за сприяння проекту МАТРА та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України, розпочинає Проект “Відкрите просторове планування рМАР”, кінцевим результатом якого є створення єдиного відкритого веб-ресурсу для пошуку та доступу до наявної містобудівної документації.

Презентація проекту відбудеться 21 грудня 2017 року, о 13:00 у прес-центрі ЛігаБізнесІнформ (м. Київ, вул. Т.Шамрила, 23).

Під час презентації планується підписання Меморандуму про співпрацю між Мінрегіонбуд, BRDO та Сумською ОДА.

Для участі необхідно зареєструватись тут: bit.ly/2jvrUrl

Акредитація ЗМІ поштою l.tyshchenko@brdo.com.ua або телефоном +38 050 850 96 66

8 грудня 2017 року пілотний модуль планування заходів державного нагляду (контролю) ІАС ДНК (ias.brdo.com.ua) відкрив можливість пошуку планових заходів державного нагляду (контролю), що не увійшли до Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік.

Наразі до системи внесено 22 затверджені річні плани контролюючих органів, що містять 108 805 заходів державного нагляду (контролю) із затверджених річних планів, з яких 27 307 заходів потрапили до Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік.

Суб’єкти господарювання, які хочуть дізнатися, чи потрапили вони у один з цих планів, можуть перейти за посиланням та скористатися пошуком на головній сторінці.

Нагадаємо, 25 жовтня 2017 року Державна регуляторна служба України спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та за підтримки Офісу ефективного регулювання (BRDO) запустила пілотний модуль планування заходів державного нагляду (контролю) ІАС ДНК. До роботи у ньому вже долучилися 24 органи державного нагляду (контролю).

Перелік органів, що завантажили затверджені плани заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік (довідково)

В Україні досі фактично не існує ринку електрозаправок, що суттєво стримує розвиток сегменту екологічних видів транспорту. Експлуатація електрокарів вимагає врегулювання низки питань з їхнього обслуговування, не визначений сам товар на ринку, не врегульовано статус зарядного пристрою, електрозарядної станції тощо. Окремий блок проблемних питань стосується розвитку інфраструктури, зокрема умов приєднання до електромереж.

Експерти сектору «Енергетика» BRDO провели ґрунтовне дослідження регулювання ринків енергоефективності і роздрібного ринку електричної енергії. За його основі було розроблено Концепцію розвитку ринку електрозарядних станцій.

На Платформі PRO також створено бізнес-кейс “Електрозарядна станція”, що надає покрокову інструкцію з відкриття такого бізнесу в Україні. Кейс пропонує check-list для створення інфраструктури електрозарядних станцій: які документи потрібно зібрати, скільки часу займає кожна процедура, куди звернутися тощо.

Після консультацій з представниками бізнесу, громадськості та експертів були виявлені додаткові бар’єри для розвитку сегменту, які не можуть бути усунуті на рівні вторинного законодавства. Ринок електрозарядних станцій потребує систематизації та інтеграції з ринком електроенергії.

«Електрокари зменшують залежність держави від енергетичних ресурсів, сприяють екологічній безпеці та позитивно впливають на економіку країни загалом. Проте розвиток напрямку в Україні неможливий без створення відповідної законодавчої бази для ринку електрозарядних станцій», – зазначив керівник сектору «Енергетика» Олексій Оржель.

[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/12/KONTSEPTSIYA-ROZVYTKU-RYNKU-ELEKTROZARYADNYH-STANTSIJ-3.pdf”]

Відповідно до Концепції розвитку ринку електрозарядних станцій, розробленої BRDO,

Ознайомитися з концепцією можна за посиланням.

7 грудня об 11:00 в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться прес-брифінг, присвячений запуску процедури спрощеної реєстрації лікарських засобів. Препарати, що пройшли відповідні реєстраційні процедури із перевіркою якості, безпеки та ефективності в країнах з жорсткими регуляторними вимогами (Швейцарія, Японія, США, Австралія, Канада) і в ЄС на центральному рівні із правом їх реалізації на усій території країн-членів ЄС, в Україні можна буде зареєструвати усього за 17 днів. Подати пакет документів заявники зможуть он-лайн.

Місце проведення: м. Київ, вул. Хрещатик, 2 (Український кризовий медіа-центр).

Впродовж декількох місяців Міністерство охорони здоров`я та Державний експертний центр, у співпраці з бізнес-асоціаціями розробляли підзаконні акти до ухвалених Парламентом змін до Закону України «Про лікарські засоби».

Нещодавно було опубліковано зміни до підзаконних актів, що вдосконалюють порядок спрощеної реєстрації ліків. Тепер регуляторна база остаточно сформована, а процедура спрощеної реєстрації готова до запуску.

Що це означає для українського фармацевтичного ринку, які можливості відкриваються для бізнесу та як спрощена реєстрація позначиться на звичайних українцях, – під час прес-брифінгу розкажуть запрошені спікери:

– Уляна Супрун, в.о. Міністра охорони здоров’я;

– Тетяна Думенко, директор Державного експертного центру МОЗ;

– Ендрю Гундер, президент Американської торгової палати в Україні (ACC) ;

– Томаш Фіала, президент Європейської бізнес асоціації (EBA) ;

– Олексій Гончарук, голова Офісу ефективного регулювання BRDO.

Україна входить до 20 країн світу з найбільшим земельним банком під органічним виробництвом. Площа сертифікованої органічної землі складає понад 410 тис. га, що становить лише 1% від загального об’єму с/г угідь. Український ринок органічної продукції має величезний потенціал, але розвиток стримується відсутністю ефективного регулювання галузі. Відповідний Закон досі не запрацював, тому жоден вітчизняний виробник не є сертифікованим за українським законодавством, а органічна продукція нерідко стає об’єктом фальсифікації.

Шляхи вирішення проблем ринку представники влади, бізнесу та експертних кіл обговорили 30 листопада під час регіонального круглого столу у Луцьку «Органічне виробництво: нові можливості для МСБ та сталого розвитку сільських територій», організованого Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки проекту EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.

Позитивним зрушенням з боку держави є прийняття Концепції розвитку фермерського господарства від 13.09.2017, що визначає пріоритетність розвитку органічного виробництва і запроваджує місцеві цільові програми підтримки. Зокрема, у Волинській, Житомирській та Чернігівській областях. Мета – стимулювання переходу господарств на виробництво органічної продукції.

Відкриваючи захід, Перший заступник Голови Волинської ОДА Олександр Степанцов відзначив: «Сільське господарство є однією з пріоритетних галузей для Волині. Особливо органічна продукція, що має високу додану вартість, створює нові робочі місця і кращу якість життя для наших громадян. На Волині реалізується програма підтримки органічних виробників, в рамках якої підприємцям компенсується 50% витрат на сертифікацію органічного виробництва. Вже сьогодні 17 місцевих операторів ринку пройшли сертифікацію за міжнародним стандартом і експортують до Європи».

На ринку дійсно спостерігається позитивна динаміка. Порівняно з 2011 р., кількість операторів органічного ринку збільшилась на 65% – до 400 суб’єктів. Виробниками продукції є 210 з них. При цьому така кількість виробників в Україні складає лише 0,61% від їх кількості в Іспанії (більше 34 тис.) та 0,84% в Німеччині (більше 25 тис.).

Офіс ефективного регулювання BRDO провів аналіз регулювання галузі та презентував його у Зеленій книзі. Кабінетом міністрів прийнята лише 1/3 актів, передбачених Законом України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». Нормативні прогалини на ринку органіки призводять до численних порушень і не дозволяють розвиватись органічному виробництву.

«Унікальність в тому, що ринок розвивається в умовах абсолютної недієвості чинного законодавства у сфері органіки. Відповідний закон в Україні не запрацював, як наслідок – жоден український виробник не сертифікований за українським законодавством. 100% органічного ринку сертифіковано за іноземними стандартами, а відтак Держпродспоживслужба не може проконтролювати відповідність продукції. Через це товари на полицях наших магазинів часто стають об’єктом фальсифікації», – відзначив керівник сектору “Сільське господарство” BRDO Андрій Заблоцький, презентуючи результати дослідження.

Більш того, сегмент органічного сільського господарства взагалі не відображається державною системою статистики. Прогалини законодавства унеможливлюють створення самого органу з оцінки відповідності (сертифікації) у сфері органічного виробництва. Як наслідок, відсутній і реєстр виробників органічної продукції.

При цьому попит на українську органічну продукцію на зовнішніх ринках зростає. Експорт нашої продукції у 2016 р. досяг 73 млн євро, продемонструвавши зростання на 20 млн євро на рік. Серед основних імпортерів органіки з України – Німеччина, Польща, Британія, Австрія, Італія та Швейцарія. 47% експорту складають зернові, серед інших вагомих позицій – насіння, олійні культури, молочні продукти та мед.

Сьогодні сертифікація для експортерів органічної продукції з України є доволі складною процедурою та відбувається за еквівалентним стандартом, а частка органіки в загальному агроекспорті становить лише 0,5%. За умови, якщо Україна досягне визнання рівнозначності стандартів з міжнародними у сфері органічного виробництва та обігу, це значно спростить умови ведення бізнесу та збільшить виробничий та експортний потенціал України.

На цьому також наголосив Ключовий експерт EU4Business|FORBIZ Джошуа Бадах: «Зважаючи на свої природні умови, Україна має величезний потенціал на ринку органічної продукції, яка є дуже затребуваною в Європі. Аби повноцінно реалізувати його на міжнародному ринку, необхідно створити зрозуміле регуляторне поле і гармонізувати українське законодавство з європейськими стандартами. Це залучить додаткові інвестиції, позитивно вплине на зайнятість населення і розвиток сільських територій. Вкрай важливо створити більш сприятливі умови для роботи бізнесу та заохочення підприємництва до органічного виробництва».

Під час заходу також був презентований бізнес-кейс «Фермерське господарство (органічне рослинництво)», що розроблений та представлений серед інших 23 кейсів на Платформі ефективного регулювання PRO www.regulation.gov.ua.

Участь у заході також взяли Директор Департаменту продовольства Міністерства аграрної політики та продовольства України Микола Мороз, Директор департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА Юрій Горбенко, Начальник Головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів у Волинській області Богдан Лозинський, Директор Волинської філії ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» Микола Зінчук, представники експертних та бізнесових кіл регіону.

Загальний відсоток відкритості Уряду становить 66%. Саме такі дані другого аналітичного дослідження «Відкритість Уряду 2:0», яке провів Офіс ефективного регулювання BRDO.

Лідерами рейтингу стали Міністерство екології та природних ресурсів України і Державна служба України з надзвичайних ситуацій – вони набрали по 71 балу, Пенсійний фонд – 70 балів, Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Міністерство освіти і науки по 63 бали з 77 можливих.

Аутсайдери – Міністерство інформаційної політики України – 41 бал, Міністерство аграрної політики та продовольства – 41 бал та Український інститут національної пам’яті з результатом у 33 бали.

«Увага до сайтів міністерств невипадкова, бо саме вони мають бути інструментом отримання інформації від першоджерела та майданчиком для діалогу з громадськістю та бізнесом», – зазначила заступниця директора Департаменту інформації та комунікації з громадськістю, завідувачка відділу Секретаріату КМУ Наталя Окша.

Слід також зауважити, що дане дослідження проводилося за удосконаленою методологією рейтингу «Відкритість уряду», який був складений у лютому 2017 року.

«За півроку, які минули, Міністерство екології та природних ресурсів відкрило новий офіційний сайт, в якому враховані всі рекомендації Офісу. Відповідно, у першому рейтингу «Відкритість уряду» орган влади займав 12 місце з 18, в той час як у новому дослідженні зайняв 1 місце. Таку ж позитивну динаміку було виявлено у Міністерства з питань внутрішньо переміщених осіб: було 18 місце, стало 13. Міністерство внутрішніх справ з 15 на 7», – зазначив Ігор Лавриненко.

За словами аналітика BRDO, ряд міністерств показує зворотну динаміку. Міністерство фінансів посідало 3 місце, а у новому дослідженні опинилось на 10-тому. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України було на 4 місці, опинилось на 5-тому.

«Такі рішучі зміни у позиції міністерств трапилися через акцентування уваги на наданні та розкритті поточних планів робіт, звітів за попередні періоди, інформації про адміністративні послуги, слабкому висвітленні діяльності громадської ради та результатів щодо публічних громадських обговорень», – зазначив провідний аналітик BRDO Ігор Лавриненко.

Аналітики BRDO оцінювали відкритість міністерств за сімома критеріями: реалізація принципу інформаційної відкритості, забезпечення роботи з відкритими даними, публічність планів діяльності та звітів, антикорупційна експертиза і громадський моніторинг правозастосування.

Рейтинг складено на основі аналізу 18 веб-сайтів міністерств та 43 веб-сайтів центральних органів виконавчої влади. Детально ознайомитись із дослідження можна за посиланням: https://regulation.gov.ua/rating/transparency2

[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/11/Vidkrytist-Uryadu.pdf”]

Скандалы и баталии из-за варварской застройки на территориях культурного наследия, а вовсе не само наследие, становятся “визитной карточкой” Киева. По самым скромным подсчетам KV, за 15 лет с лица столицы было стерто свыше 50 архитектурных памятников. В том числе столь любимые киевлянами и гостями города Сенной рынок, мельница Бродского, флигель архитектора Казанского, Гостиный двор, ворота и ограждение на въезде к Нижней Лавре, Валы Национального историко-архитектурного музея “Киевская крепость” — и список можно продолжать и продолжать.

Как стало известно KV, на прошлой неделе независимая неправительственная структура “Офис эффективного регулирования” (BRDO) собрала в Киеве круглый стол “Новое строительство на территориях объектов культурного наследия”.

Актуальными вопросами, заявленными на круглый стол, стали: как повысить эффективность контроля за сохранением культурного наследия, как способствовать развитию исторических мест, как построить систему качественной оценки влияния объектов строительства на культурное наследие и создать прозрачные правила для бизнеса.

На мероприятии команда BRDO представила присутствующим “Зеленую книгу “Системный пересмотр качества государственного регулирования: “Новое строительство на территориях размещения объектов культурного наследия”.

“Зеленая книга” содержит в себе системный анализ госрегулирования. Как заявляют авторы документа, анализ продемонстрировал: действующее регуляторное поле сдерживает развитие исторических территорий, создает существенную нагрузку на бизнес и не гарантирует защиту культурного наследия.

По данным BRDO, почти в 80% населенных пунктов, расположенных в исторических местах Украины правила застройки фактически не регламентированы — утвержденные историко-архитектурные планы есть только у 86 из 401.

На фото: Алексей Гончарук. Глава Офиса эффективного регулирования и депутат Киевсовета Ольга Балицкая.

BRDO, миссия которого – содействие созданию эффективного регулирования и улучшения экономических свобод в Украине – намеренно приняла решение собрать активистов-защитников исторического наследия, профильных госчиновников и представителей строительного бизнеса до начала внедрения каких-либо инициатив в действующее законодательство.

Целью круглого стола стало конструктивное обсуждение законодательных инициатив, изложенных в “Зеленой книге” и создание рабочей группы для разработки сбалансированных изменений, которые бы устроили все стороны.

Однако реакция общественности в принципе была крайне негативной. Триггером стало присутствие заместителя Министра культуры Украины Тамары Мазур, имя которой сегодня в среде защитников культурного напрямую ассоциируется с уничтожением исторического наследия, поскольку подпись госпожи Мазур стоит на разрешительных документах ряда скандальных новостроек, против возведения которых идут системные протесты.

Плюс — представители строительного бизнеса. Сегодня в глазах общественности строительный бизнес — отнюдь не созидательная история, а, совместно с профильными чиновниками, — синоним уничтожения архитектурного наследия города.

Репутация любого застройщика, даже самого законопослушного и социально активного, теперь, по вполне понятным причинам, несет на себе “отблеск” репутации “злобудовника”.

На фото: круглый стол. Присутствуют все стороны: активисты, архитекторы, чиновники.

И несмотря на то, что глава BRDO Алексей Гончарук несколько раз акцентировал внимание собравшихся на том, что всех собрали именно для публичного диалога до всяческих дальнейших шагов по внедрению инициатив Офиса, в ответ на предложение присоединиться к рабочей группе и в цивилизованном формате внедрять меры по сохранению культурного наследия, общественность настаивала на том, что инициатива — в интересах бизнеса.

Волнение активистов и архитекторов, присутствующих на мероприятии, вызвала инициатива BRDO по отмене историко-градостроительных обоснований (ИГО).

Аргумент о том, что наличие утвержденных историко-архитектурных опорных планов (ИАОП) будет регулировать застройку исторических территорий, энтузиазма не вызвал. Активист из Полтавы, представитель ГО Save Poltava Виктор Трофименко отметил, что даже наличие ИАОП не гарантирует защиты исторического наследия, приведя пример пристройки ресторанно-гостиничного комплекса к памятнику национального значения Дворянского собрания.

На фото: Активист ГО Save Poltava Виктор Трофименко.

Экс-депутат Киевсовета, активистка Елена Ескина акцентировала внимание присутствующих на том, что для начала следует выполнять действующее законодательство и организовать реальные меры по наказанию нарушителей.

Масла в огонь подлило выступление Тамары Мазур, которая заявила, что у них (Минкульта) “есть разработанный проект акта, который рассматривается на правительственном комитете.

“Мы ждем согласования Минрегионстроя и надеемся, что оно будет. Если акт будет принят до нового года, то в будущем году ИГО будут отменены в тех населенных пунктах, где есть историко-архитектурные опорные планы, а с 2019 — в принципе, как институт”. – отметила она.

При этом чиновница посетовала, что разработчики “Зеленой книги” “не согласовали свою работу с профильным министерством”.

Неэффективность действующего инструмента ИГО отметила Ольга Балицкая:

“За последние два года я не видела ни одного проблемного объекта, где не было бы действующего историко-градостроительного обоснования. Один плюс: эти документы имеют срок действия, и я надеюсь, что там, где они заканчиваются, они больше не будут продолжены”.

Стоит отметить, что опорные планы приняты только в 20% населенных пунктов из 401. В Киеве процесс критически затянут — документ до сих пор не принят. Причина — затянувшаяся история с внесением замечаний районных архитекторов.

По словам директора Украинского государственного института культурного наследия Ольги Пламеницкой, подготовленный институтом историко-архитектурный опорный план был еще в декабре прошлого года передан заказчику, КО “Институт генерального плана города Киева”. После проработки полученных замечаний по расширению охранных зон, 18 июня документ был снова передан “Киевгенплану”. Еще дважды в ИАОП вносились замечания, собранные в районах. Документ согласовывали с разработанными детальными планами территорий.

Из-за детальных планов территорий, некоторые из которых еще даже не утверждены, замечания вносились, по словам госпожи Пламеницкой, трижды. А тормозит процесс принятия ИАОП, по словам директора Украинского государственного института культурного наследия, департамент градостроительства и архитектуры КГГА.

От Союза архитекторов Украины выступил Георгий Духовичный, который обвинил авторов “Зеленой книги” в заангажированости в пользу строительного бизнеса и заявил, что предложенные законодательные инициативы приведут к уничтожению объектов культурного наследия из-за отсутствия механизмов госконтроля.

Справедливости ради стоит отметить, что неуничтоженный пока госконтроль так и не сохранил стертые с лица города архитектурные памятники, не уберег город от вульгарных мансард на исторических зданиях и местами явно способствует коррупции.

На фото: уничтоженный под строительство отеля в январе 2010 года Флигель архитектора Казанского

“Не читал, но осуждаю”

Именно такое впечатление сложилось у автора материала после круглого стола. Понять активистов можно и нужно — выше указаны данные об огромных и невосполнимых потерях исторического наследия только Киева. Более того, сиюминутные интересы строительного бизнеса сделали весьма крупную “медвежью” услугу прочим компаниям-девелоперам, нацеленным на долгосрочную работу на рынке.

Ибо слово “застройщик” сейчас большей частью воспринимается народом крайне отрицательно, а любая строительная площадка воспринимается враждебно, каким бы законным и уместным ни было строительство.

Основная задача Офиса эффективного регулирования — дерегуляция бизнеса, снятие госбарьеров и устранение коррупционных “окон” в законодательстве. Поскольку вопрос строительства тесно переплетен с социальными проблемами общества и системными нарушениями нормативов и законодательства, длящимися который год подряд, организация рискнула и пригласила на мероприятие как общественность, так и чиновников, и бизнес.

“Зеленая книга” – объемный документ, 236 страниц. Из того, что предлагает BRDO в плане сохранения исторического наследия есть, например, такое:

Разместить в открытом доступе в сети Интернет информацию о границах территории памятника, его зоны охраны и правовой режим. Аналогично — обеспечить отображение этих данных плюс проектного участка на публичной кадастровой карте;
Назначить ответственность в виде возмещения урона за несоблюдение законодательства про охрану культурного наследия при разработке проекта землеустройства инженером-землеустроителем и распорядителем земель государственной или коммунальной собственности;
Разработать и принять приказ Минкульта относительно определения и утверждения границ и режимов использования зон охраны памятников и внесения в них изменений. Сейчас такого порядка нет, что дает массу “возможностей” и чиновникам, и непорядочному бизнесу;
Урегулировать порядок согласования проектов землеустройства по отведению земельных участков органами охраны культурного наследия. Сейчас решение о согласовании принимается таким органом в порядке, определенном Кабмином. Но Кабмином же такой порядок не принят.

Подробно проанализирована ситуация с ИГО, в том числе проблемы с тем, что их нет в публичном доступе, что нет законодательной возможности досудебного обжалования действий Минкульта относительно согласования ИГО или бездеятельности. Текущее украинское законодательство не урегулирует случаи, в которых можно отменить или изменить решения Минкульта относительно согласования ИГО.

Проанализированы и проблемы, которые “выловили” авторы, начиная анализ с позиций улучшения экономического законодательства, а придя в т.ч. к тому, что актуально для сохранения культурного наследия. Так, например, нет порядка (не определен Кабмином) объявления территорий или водных объектов охраняемыми археологическими территориями, пишут в “Зеленой книге”, он не определен центральным органом исполнительной власти.

Нюансы в том, что в документе параллельно прописаны инициативы по устранению дублирования функций госструктур при выдаче разрешений, а также по сокращению сроков согласований и прочих проблем в отношениях с юридическими лицами читай “застройщиками”.

Однако на мероприятии не прозвучали конкретные претензии к пунктам документа и инициативам, кроме отмены ИГО. Не было озвучено системного анализа по конкретным законодательным инициативам Офиса эффективного регулирования с т.н. риска уничтожения исторического наследия.

”Зеленая книга” находится в открытом доступе, а Офис эффективного регулирования принимает в работу замечания и готов снова организовывать встречи, – сообщили KV в пресс-службе BRDO.

Итого — работать!

Призыв главы Офиса к участию в рабочей группе, а также требования активистов к Минкульту организовать публикацию указов министра на Официальном сайте — пока стали итогом мероприятия.

А KV продолжит следить за развитием событий. Сейчас ситуация диктует необходимость как можно оперативнее урегулировать проблемы с законодательством и его соблюдением в сфере охраны памятников. И конструктива от всех сторон, с учетом интенсивно растущего социального напряжения в обществе.

Фото: коллаж KV. Фото в тексте: Офис эффективного регулирования

KиевVласть

Тема будівництва на територіях розміщення об’єктів культурної спадщини перетворилася в Україні на “гордіїв вузол”.

З одного боку, культурна спадщина — це безумовна цінність, яку необхідно зберегти. З іншого — для її ефективного використання населенням та розкриття туристичного потенціалу необхідно побудувати відповідну інфраструктуру. Звісно, дотримуючись чітких та прозорих правил.

І якраз із цим у нас проблеми, що потребують нагального врегулювання.

Спочатку розберемося з поняттями. Території розміщення об’єктів культурної спадщини — це території пам’яток національного і місцевого значення, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, зони охорони, охоронювані археологічні території, історичні ареали населених місць, або, простіше, історико-культурні території.

При цьому, єдиної відкритої бази або реєстру з інформацією про всі історико-культурні території України не існує. А відтак, немає і можливості визначити режим використання тієї чи іншої ділянки.

Зрозуміло, що будівництво на таких територіях, окрім звичайної містобудівної документації, має регламентуватися низкою додаткових процедур. Але зрозумілих і виправданих. Бо, відповідно до чинного законодавства, бізнес повинен звернутися до одних і тих самих органів охорони культурної спадщини від 4 до 10 разів. По колу.

Для початку потенційному забудовнику для отримання земельної ділянки потрібно погодити проект її відведення. Далі потрібне історико-містобудівне обґрунтування, і саме з цим етапом пов’язані особливо часті скандальні приклади. Цей етап складається з кількох. Для початку необхідно замовити історико-архітектурну довідку, потім її узгодити. На підставі цього маємо замовити ще одну “наукову роботу” – історико-містобудівне обґрунтування, що також погоджується в Мінкультури. Примітно, що необхідність погодження такого документу встановлюється лише методичними рекомендаціями, затвердженими наказом Мінкультури. В жодних актах Кабміну чи законах України такої вимоги немає.

Але якщо забудовник не отримає таке обґрунтування, незважаючи на рекомендаційний, по суті, характер наказу, то отримає “палки в колеса” на подальших етапах будівництва. Саме цей “інструмент регулювання” дозволяє сьогодні обходити загальні норми генеральних планів міст, в яких вони затверджені, зокрема щодо висотності будівництва в історичному центрі міста. Наслідком цього є численні скандальні забудови. Чи свідчить це про корупційні ризики інструменту? Ще й як.

Йдемо далі. Після отримання історико-містобудівного обґрунтування забудовник отримує вихідні дані для проектування, готує проект. Після чого знову вирушає в органи охорони культурної спадщини, за погодженням проекту. Тут ще одна цікавинка. Містобудівне та пам’ятко-охоронне законодавство містять суперечність щодо погодження. Містобудівне таке узгодження скасувало, про що прямо написано в Законі України “Про архітектурну діяльність”: якщо проект розробляється на підставі містобудівних умов та обмежень, то жодні додаткові погодження не потрібні, зокрема — в органах охорони культурної спадщини. Натомість у Законі про охорону культурної спадщини необхідність узгодження проекту прописана. І, фактично, воно проводиться, хоча жодних підзаконних актів, які б регулювали його сутність і процедуру, не існує. І на відповідність чому перевіряє чиновник проект, який до нього потрапляє, — питання відкрите.

Перемога, погодили! Можна починати роботи. Але ні. Перед початком робіт на земельній ділянці також потрібно знати, чи була вона досліджена на предмет археологічної цінності. Дізнатися про це самостійно неможливо, адже відкритої інформації немає. Звертаємося до Інституту археології, який виносить вердикт — досліджена територія чи ні. Якщо так — забудовник має отримати дозвіл на земляні роботи, знов в органах охорони культурної спадщини. Нагадую — це вже після того, як забудовник кілька разів був там з погодженням історико-містобудівного обґрунтування, проекту… Якщо ні — виникає ще одна проблема: строк археологічних розкопок у нас, фактично, не обмежений. І щодо підприємця, який вже вклав гроші у ділянку, проектну документацію тощо — це також необмежене поле для шантажу та збитки через непрогнозоване подовження строків будівництва.

Нарешті, після всього вищезазначеного, забудовнику потрібно отримати у органів охорони культурної спадщини ще й дозвіл на роботи. Цілком логічно, якби ми не мали всіх попередніх узгоджень, а також дозволу на здійснення будівельних робіт.

Міжнародні вимоги і -надцять “зайвих поверхів”

Додаткової гостроти темі додають проблеми, пов’язані з охороною об’єктів всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, які розташовані в Україні. В своїх рішеннях Комітет ЮНЕСКО постійно вказує Києву на проблему неконтрольованої забудови буферної охоронної зони. В цьому сенсі показовим є об’єкт на Кловському узвозі, який височить якраз поруч з Лаврою, якщо дивитися з Лівого берега на Правий. Ця будівля входить до буферної зони Києво-Печерської Лаври та впливає на ландшафт київських пагорбів, що охороняються ЮНЕСКО, і їх забудова має регулюватися державою.

Так, оцінивши усі проблемні питання, чергова моніторингова місія ЮНЕСКО визначила необхідність проведення повної інвентаризації вже виконаного і запланованого висотного будівництва із використанням 3D-візуального моделювання, а також накладення заборони на реалізацію таких проектів, доки ЮНЕСКО не проаналізує оцінку впливу такого будівництва на об’єкти всесвітньої спадщини. І по будівлі на Кловському узвозі вимоги ЮНЕСКО, ні багато ні мало — знести зайві поверхи.

Зважаючи на глибину проблематики, галузь потребує системних змін. Заходи, що допоможуть їх втілити, зокрема:

Міжнародний Саміт мерів (IMS) заснований у 2016 році як платформа для обміну досвідом між лідерами місцевого самоврядування та фахівцями місцевого розвитку світового рівня.

Щорічний Саміт об’єднує визначних мерів міст з усього світу і дає змогу обговорити сучасні тенденції у розвитку міст, інновації, презентувати найкращий міжнародний і місцевий досвід міського управління та поділитися історіями успіху українських міст у різних сферах.

Саміт організований Western NIS Enterprise Fund за підтримки Прем’єр-міністра України та мера Києва. Завдяки спеціальному формату Саміту учасники обмінюються натхненими історіями та створють міцні зв’язки з видатними лідерами міських перетворень з усього світу, знайомляться з візіонерами міського розвитку, мерами міст, експертами та агентами змін у громадянському суспільстві та бізнесі.

У 2017 році Саміт відбудеться в 28-29 листопада у Києві. Він присвячений інноваціям, які можуть перетворити міста на сервіси, що відповідають на потреби своїх жителів, а також світовим викликам, таким як екологічні проблеми, кібербезпека, та інклюзивність.

Голова BRDO Олексій Гончарук візьме участь у Панельній дискусії “Агенти змін у містах: від мрій до дій” 29 листопада о 14:00. Дізнатися більше.

У середу, 29 листопада о 16:00, BRDO презентує друге аналітичне дослідження «Відкритість Уряду». Дослідження проводилось на предмет висвітлення публічних даних на офіційний сайтах міністерств та відомств. Ключовий фокус – як українські міністерства виконують вимоги до відкритості та доступності інформації про свою діяльність. За висновками дослідження, виконують ці вимоги в середньому на 66%.

Запрошуємо взяти участь у заході та дізнатись, які міністерства та відомства стали лідерами рейтингу, а хто й досі пасе задніх.

Дослідження проводилось в рамках Публічного діалогу, спрямованого на підвищення ефективності регуляторного поля.

Місце проведення: Український антикризовий медіа-центр (Український дім Україна, вул. Хрещатик, 2).

e-mail: [email protected] або за номером +38-050-850-96-66 Лариса

Ринок розробки програмного забезпечення (ПЗ) – єдина експортна галузь України, що стабільно зростає, за 2013-16 рр. показавши приріст на 58%. Експорт послуг із розробки ПЗ у 2016 р. склав 3,2 млрд дол. США, що вивело галузь на 3-те місце за обсягом валютної виручки країни і забезпечило 26% від загального експорту послуг. Ринок створює більше 100 тис. високооплачуваних робочих місць, 56% з яких – в регіонах, що сприяє їх активному розвитку.

Трійку міст-лідерів ІТ-індустрії країни формують Львів, Харків і Київ. Так, у Львові працює 15 тис. спеціалістів галузі, а оборот 192 місцевих ІТ-компаній складає 14,4% ВРП міста. Протягом останніх 5 років львівський IT-ринок зріс утричі, перетворивши Львів на місто – ІТ-хаб.

Ринок має величезний потенціал до зростання, проте нестабільність податкового регулювання, нестача спеціалістів і низка регуляторних бар’єрів є стримуючими факторами для розвитку галузі. Шляхи їх усунення представники влади, IT-бізнесу та освітяни обговорювали 23 листопада під час регіонального Круглого столу «IT Future Talks. Lviv: регулювання ринку розробки ПЗ» в рамках Публічного діалогу #PROДіалог, що пройшов в Центрі Митрополита Шептицького.

Відкриваючи захід, Заступник Міського голови Львова Андрій Москаленко зазначив: «Сьогодні ми маємо змогу поговорити про те, як будемо вигравати конкуренцію наступного дня. Львів робить суттєвий внесок у реалізацію потенціалу IT-галузі, це один з наших пріоритетів. Ми готові максимально включатися у всі процеси і допомагати».

Галузь виступає потужним економічним мультиплікатором: 1 робоче місце в IT створює ще 3 у суміжних професіях. Заробітна плата IT-спеціаліста в 5 разів вища за середню в країні. При цьому високий рівень оплати зберігається не лише в столиці, але й в регіонах.

На важливості розвитку підприємницького потенціалу та покращення бізнес-клімату у галузі наголосив Керівник проекту EU4Business/FORBIZ в Україні Маттіас Хальдер: «Україна є однією з найпривабливіших країн для розміщення замовлень у сфері аутсорсингу бізнес-процесів та IT. Для сталого розвитку індустрії варто зосередитися на забезпеченні стабільного оподаткування, розвитку людського капіталу та усуненні митних та регуляторних бар’єрів. Для дієвих змін до діалогу обов’язково має бути залучений бізнес».

Офіс ефективного регулювання (BRDO) проаналізував регуляторне поле галузі та презентував його результати у Зеленій книзі. За експертною оцінкою, бурхливому розвитку галузі сприяла відсутність спеціального галузевого регулювання, а також можливість працювати за сприятливих податкових умов. Сума прямих податків і зборів, сплачених представниками галузі, за останні 3 роки зросла на 88%, досягнувши 7.1 млрд грн у 2016 р. При цьому, зважаючи на нестабільність моделі спрощеного оподаткування, компанії ринку ПЗ обмежені у довгостроковому плануванні та залученні інвестицій.

«Це успішний приклад ефективного ринку, що саморегулюється, і це не варто змінювати. Капіталізація 10 найбільших українських IT-компаній вже сьогодні перевищує 4 млрд дол., і на відміну від сировинних гігантів, їх вартість базується саме на людському капіталі. За умови забезпечення державою стабільних умов оподаткування, якісних змін у профільній освіті та врегулювання деяких регуляторних перепон прибуток галузі може зрости вдвічі – до 6 млрд дол. США у 2020 р.», – переконаний керівник сектору IT BRDO Олександр Кубраков.

Учасники активно дискутували щодо можливих моделей оподаткування для IT-галузі. Народний депутат України, співзасновник ELEKS Олексій Скрипник зазначив: «Ми маємо створити гармонізовану систему оподаткування, зокрема для галузі IT. Cаме ця сфера є №1 у зміні парадигми економіки країни до інноваційної, а також розкриття інвестиційних можливостей».

Значна увага під час заходу також була приділена освітній тематиці, адже одним зі стримуючих факторів є кадровий голод на ринку. Серед причин нестачі кадрів – необхідність вдосконалення профільної освіти, значний відтік з країни випускників IT-спеціальностей, що сягає 30%, а також складнощі із залученням іноземних фахівців на ринок.

«Якщо ми будемо інвестувати в освіту, то станемо свідками системних змін у країні. Прогресивна молодь є потужним драйвером на цьому шляху. А задача влади – не заважати мудрим людям робити свою справу», – підсумував Міський голова Львова Андрій Садовий.

Участь у заході взяли співзасновник і член правління SoftServe Тарас Кицмей, CEO та співзасновник N-iX, Голова наглядової ради Львівського ІТ Кластеру Андрій Павлів, CEO Intellias Віталій Седлер, PLVision Ігор Саламін, декан ф-ту прикладних наук Українського католицького університету Ярослав Притула, д.т.н., професор, проректор з науково-педагогічної роботи «Львівської політехніки» Дмитро Федасюк, проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації ЛНУ ім. І. Франка Віталій Кухарський, директор освітнього напрямку Lviv IT Cluster Зеновій Верес, представники IT-бізнесу, експерти та громадськість.

Україна входить до 20 країн світу з найбільшим земельним банком, сертифікованим за органічними вимогами виробництва. Український ринок органічної продукції має величезний потенціал, але розвиток стримується відсутністю ефективного регулювання галузі. Відповідний Закон досі не запрацював, тому жоден вітчизняний виробник не є сертифікованим за українським законодавством, а органічна продукція нерідко стає об’єктом фальсифікації.

Як створити дієву систему регулювання та подолати бар’єри для розвитку органічного виробництва? Яким чином сприяти ефективному розвитку сільських територій та мотивувати виробництво якісного харчового продукту з високою доданою вартістю? Чи дозволить гармонізація українського законодавства зі стандартами ЄС збільшити експорт української продукції?

Шляхи вирішення проблем галузі держава та бізнес спільно шукатимуть 30 листопада 2017 року під час Круглого столу «Органічне виробництво: нові можливості для МСБ та сталого розвитку сільських територій».

Офіс ефективного регулювання (BRDO) провів системний перегляд якості регулювання ринку, результати якого представлені у аналітичному дослідженні – Зеленій Книзі, що стане предметом дискусії під час Круглого столу. Детально – на www.regulation.gov.ua.

Місце проведення: м. Луцьк, Волинська ОДА (Київський майдан, 9)

Реєстрація на захід за посиланням. Детальна інформація за номером: 063 440 47 07.

Акредитація ЗМІ – на пошту [email protected] або за номером 099 256 59 56.

Долучайтеся до діалогу! Результати обговорення стануть основою формування конкретних законодавчих змін на ринку.