У 2016 році Державна регуляторна служба (ДРС) погодила лише 58% проектів регуляторних актів, з яких 20% були погоджені тільки в результаті доопрацювання.
Тобто, 38% проектів регуляторних актів взагалі не пройшли перевірку і 1,3% залишено без розгляду. У підсумку через низький рівень підготовки аналізів регуляторного впливу страждає бізнес.
Чому? Тому, що аналіз регуляторного впливу (АРВ) передбачає обов’язковість проведення кількісних розрахунків вигод і витрат від запровадження регулювання, дозволяє мінімізувати витрати бізнесу та держави від дії неефективних регуляторних актів. У кінцевому рахунку проведення якісного аналізу регуляторного впливу покликане зменшити адміністративне навантаження на бізнес, що сприятиме його сталому розвитку та економії бюджетних коштів.
Сьогодні АРВ супроводжує кожен проект регуляторного акту у сфері господарської діяльності. Це інформаційно-аналітичний документ, що обґрунтовує необхідність державного регулювання, відповідність регулювання принципам державної регуляторної політики та досягнення максимально можливих позитивних результатів шляхом мінімально необхідних витрат.
На думку експертів BRDO, для будь-яких регуляторних правил має вимірюватись ефективність та відповідність поставленим цілям, щоб допомагати або хоча б не заважати тим, хто їх виконуватиме.
Щоб виправити сумну статистику, BRDO за підтримки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної регуляторної служби розробили Платформу ефективного регулювання PRO, яка містить низку унікальних інструментів. Онлайн АРВ є одним з них. Цей інструмент дозволяє проводити аналіз регуляторного впливу не лише якісно та ефективно, а й значно скорочує часові витрати на його проведення.
BRDO, за підтримки Мінекономрозвитку та ДРС, розпочинає серію навчальних воркшопів для держслужбовців стосовно використання онлайн інструменту для проведення АРВ. Перші воркшопи заплановано провести для спеціалістів Мінекономрозвитку та Мінрегіонбуду.
Більше інформації про інші вже зовсім скоро, слідкуйте за анонсами!
Кінцева вартість газу для населення України за 2013-2016 рр. зросла в 4 рази. Втрати газу в українських розподільчих мережах в 4 рази вищі, ніж в країнах ЄС. Обсяг ринку природного газу складає біля 8 млрд дол. США, де більше 50% ресурсу продається на неконкурентних умовах.
Яким чином забезпечити 100%-вий облік газу? Які бар’єри та перспективи впровадження повної дерегуляції ціни на газ? Чи вдасться упередити ризики проходження зимового максимуму 2017/2018? Як відмежувати природні монополії від конкурентних ринків?
Відповіді та шляхи вирішення проблем ринку постачання природного газу держава та бізнес спільно шукатимуть 22 вересня в рамках Круглого столу «Лібералізація ринку поставок природного газу: виклики і можливості».
Ключові спікери:
Ксенія Ляпіна, Голова Державної регуляторної служби України
Др. Йоганнес Баур, Голова департаменту «Енергетика, транспорт та навколишнє середовище”, Представництво ЄС в Україні
Вікторія Войціцька, Секретар Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
Ігор Насалик, Міністр енергетики й вугільної промисловості України
Андрій Коболєв, Голова правління НАК «Нафтогаз України»
Валерій Полюхович, Державний уповноважений Антимонопольного комітету України
Олексій Овдієнко, Представник Асоціації газового ринку України
Віталій Ейсмонт, Голова Асоціації виробників і постачальників газового обладнання України
Арсентій Блащук, Президент Асоціації «Укртеплокомуненерго»
Роман Опімах, Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України
Олексій Гончарук, Голова BRDO
Олексій Оржель, Керівник сектору “Енергетика”, BRDO
Експерти BRDO провели системний перегляд якості регулювання ринку, результати якого представили у аналітичному дослідженні – Зеленій книзі «Аналіз державного регулювання ринку поставок природного газу», що стане предметом дискусії під час заходу. Детально – на www.regulation.gov.ua.
Долучайтеся до діалогу! Результати обговорення стануть основою формування конкретних законодавчих змін на ринку.
Місце: м. Київ, IQ Business Center (м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15)
Час: 10:00 – 12:00, 22 вересня 2017 р.
Програма заходу тут.
Реєстрація на захід за посиланням.
Детальна інформація за номером: 063 440 47 07.
Акредитація ЗМІ – на [email protected] або за номером 099 256 59 56.
За матеріалами biz.nv.ua.
За час незалежності країни, українські програмісти з нуля створили нову індустрію. Хочу звернути увагу на її досягнення і перспективи для країни.
Українські програмісти – це вже не лише бренд у професійному світі розробки, але і величезна галузь економіки.
Президент України, звертаючись із посланням депутатам, говорить про ІТ, а не тільки про традиційні галузі економіки. Галузь стала приводом для гордості і драйвером зростання.
Не хочеться повторювати послання президента повністю, але все-таки основні цифри гідні того, щоб їх ще раз процитувати:
– понад 100 тис. IT-фахівців в Україні;
– 13 українських IT-компаній увійшли до ТОП-100 кращих аутсорсингових компаній світу;
– експорт IT-послуг у 2016 році склав більше 3% ВВП.
Цифри Президента викликали дискусію (і це добре!) за обсягом експорту. Багато засумнівалися в їх правильності. Якість статистики та офіційних цифр в Україні завжди викликає питання. Тому наша асоціація замовила міжнародній аудиторській компанії (PWC) дослідження ринку.
Результати дослідження: можна впевнено стверджувати, що експорт IT-послуг в 2016 році склав більше $3,2 млрд. Це 3,4% від ВВП України в 2016 році, який склав $93,27 млрд.
Ці дані також побічно підтверджуються оцінкою Світового банку. У $5,2 млрд СБ оцінив весь сегмент ITC. Прибравши з цієї цифри доходи телеком-ринку, отримуємо $3,2 млрд від експорту IT-послуг.
Але найголовнішим є навіть не згадка галузі в щорічному посланні Президента. Головне – команда президента не просто взяла формальні дані про IT-галузі, а професійно оцінила фактичне місце індустрії в економіці. А значить розрив між реальним станом речей в ІТ-галузі та її сприйнятті владою почав скорочуватися.
З одного боку, президент поставив тренд, з іншого боку – ми стали за останні 5 років настільки великими і важливими для держави і суспільства, що нас вже неможливо не помічати. Упевнений, що ключові результати ІТ-галузі, включно з темпами зростання, вже скоро будуть у всіх доповідях і програмних документах українських чиновників і політиків різного рівня.
При цьому сприйняття галузі в Україні не завжди відповідає дійсності. Часто можна почути, на жаль, навіть в експертному співтоваристві, про “експорт мізків”, низьку додану вартість, та інші неосмислені кліше.
І ось тут хочеться сказати про те, чим реально живе IT-індустрія в Україні.
На сьогодні більшість українських IT-компаній надають комплексні послуги з розробки програмного забезпечення західним клієнтам. Приблизно 70% з них розташовані в Північній Америці, решта 30% – в Європі і Азії. Тобто, наші програмісти успішно працюють на найконкурентніших ринках.
Серед клієнтів українських компаній більшість організацій з TOP-500 Fortune. А значить, наші компанії виграли боротьбу за цих клієнтів у гравців з усього світу.
Багато клієнтів працюють з українськими компаніями по 10-15 років, і за такий період ми стали для них ключовими IT-партнерами. Щоб приблизно зрозуміти про якого роду клієнтів йде мова перерахую лише деяких з них: Bayer, Corel, Deloitte, LIEBHERR, Oriflame, Parker, Panasonic, Spilmann, Shell, Tata, Avid, Oracle, HP, Ericsson, Harmonic, Qualcomm, The Economist, Texas Instruments, Google, Intel, Lenovo, Thomas Cook, Jabra, Micron, SimilarWeb, Citrix, SwissCom, Thomson Reuters, CardioReady, Citi, Liberty Global, Lucera, Mastercard, Pony Express, Sephora, Telefonica, TUI Group, USA Network і багато-багато інших.
Цим та іншим клієнтам українські айтішники надають комплексні послуги: бізнес-аналіз їх процесів з розробкою софту, підтримка софту, трансформація бізнесу в епоху цифрових технологій.
Саме українські програмісти допомагають цим компаніям ставати більш конкурентоспроможними. Тільки задумайтеся: чи багато інших високотехнологічних галузей в Україні, де наші компанії або навіть ціла галузь знаходиться б на лідерських позиціях у світі.
Працюючи з такими клієнтами, компанії отримують компетенції, які дадуть можливість здійснити технологічний прорив державі і в інших галузях. Візьмімо приклад автомобільної промисловості. Автомобільна промисловість у своєму традиційному сприйнятті в Україні вже давно померла. Заводи, які залишилися з радянських часів, майже всі зупинені, а нових не створено.
При цьому, відкриття в минулому році у Львівській області заводу Фуджікура Аутомотив Україна Львів висвітлювали всі ЗМІ, і це стало топ-подією на кілька тижнів. І дійсно, це важлива подія. Створені сотні нових робочих місць.
Але потрібно розуміти і чесно усвідомлювати, що дане підприємство м’яко кажучи не найбільш технологічне. В основному на ньому використовується ручна праця, а Україна була обрана саме тому, що середній рівень заробітної плати у нас вкрай низький. І, при цьому, практично непоміченим залишається той факт, що на ринку розробки софтуа для автомобілів Україна вважається одним із основних лідерів в світі.
Програмна частина авто – одна з найбільш конкурентних складових сучасного автомобіля. А більшість “розумних систем” для сучасних автомобілів розробляються саме українськими програмістами. І в цьому процесі зайняті сотні, якщо не тисячі, людей в країні.
Тільки додана вартість на одного такого програміста і оплата створеного робочого місця зовсім інші, порівняно з заводом у львівській області, або іншими схожими.
І такий технологічний заділ українська IT-індустрія формує не тільки в галузі автомобілебудування. Це саме справедливо для аграрного сектора, енергетики, медицини і багатьох інших галузей.
Українські ІТ-компанії накопичили величезну експертизу. Упевнений, коли з’явиться попит на ці послуги в Україні, вони допоможуть багатьом секторам економіки стати більш конкурентоспроможними на світових ринках.
Вітаю всіх програмістів зі святом!
#StartBusinessChallenge стане відправною точкою до впровадження принципово нового онлайн – формату взаємодії держава – бізнес.
Під час заходу буде презентовано PRO Платформу ефективного регулювання з набором унікальних інструментів для бізнесу. Ресурс надає покрові інструкції для старту власної справи, процедури отримання дозволів, розрахунок витрат бізнесу на виконання регуляторних вимог тощо.
Скільки коштує легально зареєструвати службу таксі? Як відкрити станцію зарядки для електромобілів? Скільки часу забере отримання дозволів для відкриття дитячого садочку? Куди звертатися інтернет-провайдеру, щоб отримати доступ до об’єктів інфраструктури? Як отримати акт про санітарно-епідеміологічне обстеження кабінету сімейного лікаря?
Зазвичай відповіді на ці питання українські підприємці шукають самотужки. 20 вересня Офіс ефективного регулювання BRDO збирає разом представників влади, що створюють правила для бізнесу, та підприємців, які працюють за цими правилами.
Учасники #StartBusinessChallenge спільно визначать перепони і шляхи спрощення процедур для 6 актуальних бізнес-кейсів у форматі World cafe та напрацюють механізми для відкриття бізнесу в Україні онлайн.
Серед спікерів:
Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України
Беренд де Гроот, Керівник програм співробітництва Представництва ЄС в Україні
Максим Бахматов, Керуючий партнер Unit.city
Андрій Пишний, Голова правління Ощадбанку
Олексій Гончарук, Глава BRDO
Складнощі відкриття кабінету лікаря обговорять Уляна Супрун і практикуючі сімейні лікарі, про підводні камені оформлення документів на дитсадок розкажуть Лев Парцхаладзе та представники мережі дитячих навчальних закладів. Законодавчі бар’єри відкриття електрозарядки визначатимуть Володимир Омелян і учасники ринку. Про особливості роботи інтернет-провайдерів в регіонах говоритиме Ксенія Ляпіна разом з провайдерами. Максим Нефьодов обговорить регуляторні процедури з рестораторами.
Це ваше регулювання, включайтесь! Кількість місць обмежена!
Дізнайтеся більше за посиланням http://start.regulation.gov.ua/
Програма заходу тут.
Реєстрація за посиланням.
Місце: м. Київ, Простір D12 (вул. Десятинна, 12)
Час: 15:30 – 19:45, 20 вересня 2017 р.
Акредитація ЗМІ – до 18:00 19 вересня на [email protected] або за тел. 099 256 59 56.
Україна має 4 тис. км потенційно суднохідних водних шляхів, але використовує свої можливості вантажних річкових перевезень менше ніж на 10%. Частка перевезень внутрішніми водними шляхами (ВВШ) в країні складає менше 1% від загального обсягу транспортних перевезень, тоді як у країнах ЕС середній показник становить 7%. За оцінкою Офісу ефективного регулювання BRDO, розвиток найдешевшого та найекологічнішого виду вантажного транспорту в Україні обмежений відсутністю ефективного регулювання галузі.
Шляхи вирішення проблематики ринку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл напрацьовували 12 вересня під час Круглого столу «Розвиток ринку вантажних річкових перевезень в Україні» в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
BRDO провів системний перегляд якості регулювання ринку на предмет доцільності, корупційних ризиків, сприятливості для бізнесу, результати якого виявили, що майже половина з 45 нормативних актів на ринку є незаконними (16 актів) або неактуальними (5 актів). «Для 10 з 14 інструментів регулювання на річці неможливо визначити досягнення цілей, механізми визначення ефективності просто відсутні. Як наслідок – річкова інфраструктура руйнується, інвестиційна привабливість галузі падає, економіка країни втрачає величезний потенціал», – відзначив керівник сектору «Транспорт» BRDO Тарас Слободянюк, презентуючи результати дослідження.
Основними стримуючими факторами для потенційних операторів ринку та зростання ринку є висока вартість підвезення до річки та перевалки, неконкурентна ціна перевезень ВВШ порівняно із залізницею, високі капітальні витрати на придбання або будівництво флоту, мала потенційна кількість рейсів та низька швидкість «обертання» суден через відсутність гарантованих глибин, високий ризик аварій на шлюзах.
При цьому, розвиток внутрішніх водних шляхів та переорієнтація на них частини вантажних перевезень допомогли б розвантажити автошляхи, економити кошти на ремонті доріг, компенсувати недостатність рухомого складу залізниці та дали б потужний стимул для розвитку аграрної, металургійної галузей, що є основними драйверами ринку. Наразі ринок вантажних річкових перевезень складає 6,5 млн тон/рік і має потенціал до трикратного зростання до 2020 року.
На цьому також наголосив Міністр інфраструктури України Володимир Омелян: «Відсутність базового закону для річкового транспорту і логістичної стратегії призвели до того, що в Україні здійснюється в 13 разів менше перевезень водними шляхами, ніж в європейських країнах. Завдяки прийняттю закону маємо реальну можливість до трикратного збільшення кількості перевезень, залучення інвесторів та виходу на європейські водні шляхи».
Системно реформувати ринок вантажних річкових перевезень з метою підвищення його ефективності, забезпечення достатнього фінансування, знищення невиправданих бар’єрів та витрат для бізнесу та створення конкурентоспроможного ринку має базовий Закон «Про внутрішній водний транспорт». Учасники ринку мають спільно знайти вирішення низки принципових моментів:
– з яких джерел фінансувати річкову інфраструктуру;
– хто і як буде її адмініструвати;
– як стимулювати конкуренцію в річкових перевезеннях тощо.
Окремим аспектом є приведення регулювання ринку вантажних перевезень ВВШ до вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, якою передбачено імплементацію Україною 6 директив у сфері ВВТ. Зокрема, Директива 2008/68/ЄС “Про внутрішні перевезення небезпечних вантажів” в частині виконання має бути завершена до 01.09.2018 р., що потребуватиме внесення змін до Закону України “Про перевезення небезпечних вантажів”.
«Гармонізація українського законодавства з європейськими нормами відповідно до норм Угоди про Асоціацію з ЄС дасть стимул до розкриття потенціалу річкових перевезень в Україні, залучить інвестиції у економіку та інтегрує українські водні шляхи до міжнародних транспортних коридорів», – переконаний Керівник Програм співробітництва ЄС Беренд де Гроот.
Участь у заході взяли міжнародні експерти, представники бізнесу, експертних кіл і громадськості. Результати обговорення ляжуть в основу формування конкретних законодавчих ініціатив на ринку.
Такі результати рейтингу «Легкість ведення бізнесу. Regional Doing Business», розробниками якого є Офіс ефективного регулювання (BRDO) та Спілка Українських Підприємців (СУП).
У п’ятірку лідерів увійшли: Сумська область, яка отримала найвищий бал за найкращий діловий клімат – 107. За нею йде Львівська – 103 бали. По 101-му балу набрали Івано-Франківська та Кіровоградська. Тернопільська область завершує п’ятірку лідерів – 100 балів. Аутсайдерами рейтингу стали: Чернігівська область – 81, Херсонська – 79, Луганська – 75 балів.
Щоб оцінити наскільки легко та зручно вести бізнес в регіонах України, експерти BRDO адаптували методологію Світового банку та опитали сотні вітчизняних підприємців. За основу дослідження було взято чотири напрямки взаємодії підприємців із владою, а саме: сплата місцевих податків; одержання дозволів на будівництво; оформлення земельної ділянки під об’єкт нерухомості; приєднання до електромережі. Максимальний бал, який могли отримати міста, – 171.
«На Херсонщині ви будете одержувати дозволи на будівництво в середньому 147 днів, у той час як на Одещині – лише 68 днів. Такі фактори не створюють сприятливі умови для інвестицій, а інколи і прямо перетворюється у знак «стоп» для підприємців. Ми розробили рекомендації для виправлення, як таких ситуацій, так і низки інших проблем, які були виявлені в ході дослідження. Сподіваюсь, що регіони дослухаються», – зазначив голова BRDO Олексій Гончарук.
За словами Віце-президента Спілки українських підприємців (СУП), керуючого партнера Baker Tilly Ukraine Олександра Почкуна, регіональні органи влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати більш комфортні умови для ведення бізнесу, і тим самим мотивувати підприємців переїжджати в ці міста або створювати бізнес в них. «Сподіваюсь, рейтинг «Легкість ведення бізнесу. Regional Doing Business» стане стимулом для бізнес-міграції в країні», – підбив підсумок пан Почкун.
«Основні цілі СУП – покращення бізнес-клімату в Україні та дерегуляція. Ми сподіваємося, що результати Regional Doing Business матимуть позитивний вплив на роботу незалежних українських підприємців, яких об’єднує Спілка. А розроблені рекомендації для регіонів будуть впроваджені та сприятимуть покращенню умов ведення бізнесу», – зазначила Катерина Глазкова, виконавчий директор СУП.
Висновки рейтингу «Легкість ведення бізнесу. Regional Doing Business»:
Рейтинг виявив суттєву різницю в адміністративному навантажені для великого та малого бізнесу. Для малого бізнесу процедури дорожчі та займають більше часу через відсутність досвіду та доступу до якісних юридичних послуг.
Рейтинг показав консервативний підхід до проходження адміністративних процедур зі сторони підприємців. В багатьох випадках вони «по традиції» зверталися до послуг «посередницьких» фірм і платили гроші, не зважаючи на той факт, що адміністративну послугу можна отримати безкоштовно, іноді навіть в електронному вигляді.
Рейтинг висвітлив вузькі місця у підходах регіональної та місцевої влади до швидкості та вартості адміністративних процедур. Зокрема, підприємці вказували на затягування часу надання послуг, незважаючи на наявність технічної можливості надати послугу швидше. Це ж стосується і місцевих податків – їх ставки не знижують, навіть, якщо податок фактично не приносить надходження до місцевого бюджету.
Рейтинг закцентував позитивний вплив рішення щодо оформлення земельних ділянок через аукціони – процедура стала більш швидкою і з меншими затратами для бізнесу
У цілому, Рейтинг виявив чималий потенціал до покращення бізнес-клімату в більшості регіонів. Однак для його реалізації потрібен сталий діалог між бізнесом та владою, а також використання кращих європейських та світових практик.
BRDO розробив платформу regulation.gov.ua, яка містить унікальні он-лайн інструменти, та є майданчиком для ефективної взаємодії влади та бізнесу.
Ознайомитись з повною версією рейтингу «Легкість ведення бізнесу. Regional Doing Business» можна за посиланням.
Україна має 4 тис. км потенційно суднохідних водних шляхів, але використовує свої можливості вантажних річкових перевезень – найдешевшого та найекологічнішого виду транспорту – лише на 10%. Ринок вантажних річкових перевезень складає 6,5 млн тон/рік і має потенціал до трикратного зростання до 2020 року. Проте розвиток обмежений відсутністю ефективного регулювання галузі.
Які законодавчі ініціативи дозволять ринку річкових перевезень повноцінно запрацювати на економіку країни? Які джерела фінансування будуть найбільш ефективними для розвитку річкового сектору? Як прибрати невиправдані бар’єри, зменшити витрати бізнесу та запровадити кращі світові практики на ринку?
Відповіді держава, бізнес та учасники ринку спільно шукатимуть 12 вересня в Києві під час Круглого столу “Розвиток ринку вантажних річкових перевезень в Україні”.
У заході візьмуть участь:
Володимир Омелян, Міністр інфраструктури України
Беренд де Гроот, Керівник Програм співробітництва Представництва ЄС в Україні
Дмитро Шимків, заступник Глави Адміністрації Президента України
Андрій Шкляр, керівник Консультативного відділу Центру транспортних стратегій
Олексій Гончарук, Голова BRDO
Тарас Слободянюк, керівник сектору транспорту BRDO
Олександра Клітіна, директор Офісу підтримки реформ Міністерства інфраструктури України
Ханс ван дер Верф, експерт сектору внутрішніх водних шляхів посольства Нідерландів
Гліб Стригуненко, радник з питань політики Фонду підтримки реформ/технічної допомоги ЄС
Адам Уайтман, Офіс технічної допомоги Міністерства фінансів США
Удо Вітульский, керівник проекту внутрішніх водних шляхів технічної допомоги ЄС
Альберт Бергонзо, експерт сектору внутрішніх водних шляхів, Egis Ukraine
Представники бізнесу, громадськості, експертного середовища, медіа
Офіс ефективного регулювання (BRDO) провів системний перегляд якості регулювання ринку, результати якого представить у аналітичному дослідженні – Зеленій Книзі «Вантажні перевезення внутрішніми водними шляхами України». Детально – на www.regulation.gov.ua.
Долучайтеся до діалогу! Результати обговорення стануть основою прийняття конкретних законодавчих ініціатив на ринку.
Програма заходу тут.
Місце: м. Київ, IQ Business Center (вул. Болсуновська, 13-15)
Час: 10:00 – 12:00, 12 вересня 2017 р.
Реєстрація на захід за посиланням. Додаткова інформація за номером: 063 440 47 07.
Акредитація ЗМІ на [email protected] або за номером 099 256 59 56.
Ініціаторами регуляторної реформи в Україні є Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба за сприяння BRDO. Підтримку процесу надає ЄС в рамках ініціативи EU4Business/ FORBIZ.
Публічний Діалог між владою та бізнесом має за мету вдосконалення державного регулювання та поліпшення бізнес-клімату в Україні.
Купівля квартир в новобудовах схожа на лотерею. Закінчать ваш будинок чи кошти згорять? Сьогодні ми стали на крок ближче до спокійного сну. Будівельний комітет Верховної Ради підтримав включення до порядку денного законопроекту BRDO “Про захист майнових прав інвесторів будівництва”.
Голова BRDO Олексій Гончарук в ході презентації законопроекту в комітеті зазначив, що в Україні понад 200 тисяч ошуканих родин, що вклали гроші, але так і не отримали житло. 20% угод в Україні містять ознаки порушення і фіктивності: багаторазовий перепродаж однієї квартири, недотримання проектної документації забудовником, відсутність права власності на майбутню квартиру. Ухвалення законопроекту “Про захист майнових прав інвесторів будівництва” захистить українців і припинить шахрайські схеми. Законопроект вирішить питання з виникненням та захистом прав на нерухомість, що будується, дозволить банкам дешевше кредитувати будівництво нерухомості. Як наслідок, нерухомість буде дешевше, а інвестування стане безпечніше.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/09/ZAHYST-PRAV-VLASNOSTI-NA-OB-YEKTY-24.01.2018-1.pdf”]
225 днів потрібно підприємцю для оформлення земельної ділянки під об’єкт нерухомості в Одесі. У Вінниці ті самі процедури займають лише 93 дні. Чому така різниця в оформленні документів? Як це змінити?
Відповіді на ці та інші запитання можна буде отримати на презентації, яка відбудеться у четвер, 7 вересня 2017 року, о 14.30 в Українському кризовому медіа-центрі (м. Київ, вул. Хрещатик, 2).
Учасники презетнації:
• Олексій Гончарук, Голова BRDO
• Олександр Почкун, віце-президент СУП, власник Baker Tilly Ukraine
• Катерина Глазкова, виконавчий директор Спілки українських підприємців (СУП)
• Дмитро Живицький, керівник апарату сумської ОДА
• Міський голова м.Суми*
• Міський голова м. Львів*
• Міский голова м. Херсон*
• Міський голова м. Чернігів*
До участі у заході запрошені представники міністерств та відомств, обласних державних анміністрацій, місцевих органів влади, експертні та громадські організації, засоби масової інформації.
Детальніше:
[email protected]
+38 050 850 96 66 Лариса Тищенко
Для ЗМІ необхідна акредитація до 11:00 7 вересня.
Контактна особа: Валерія Нагорна тел.: +380 68 856 7099 e-mail: [email protected]
Довідково:
Regional Doing Business – спільний проект BRDO та Спілки українських підприємців (СУП). Рейтинг характеризує стан інвестиційного клімату та привабливості міст.
Основою даного дослідження стала методологія Світового банку. Для першого дослідження було взято п’ять напрямків взаємодії підприємців з місцевими органами влади, а саме:
– сплата місцевих податків;
– створення підприємства;
– одержання дозволів на будівництво;
– оформлення земельної ділянки під об’єктом нерухомості;
– приєднання до електромережі.
Основними критеріями оцінювання стали «гроші» та «час», що витрачаються на проходження офіційних процедур, а також кількість «візитів» до органів державної/місцевої влади.
Оцінювались обласні центри та місто Київ, за виключенням АРК Крим та міста Севастополь.
Презентація дослідження «Легкість ведення бізнесу. Regional Doing Business» відбудеться в межах Днів підприємництва – низки заходів, що відбуватимуться з 3 по 8 вересня у найбільших містах України (Києві, Дніпрі, Львові та Одесі), які організувала СУП.
Комунікаційний партнер СУП та Днів підприємництва СУП – агенція GROU.
За матеріалами epravda.com.ua.
Чимало підприємців відмовляються користуватися касовими апаратами через їх високу ціну. Вихід є: скоро ці пристрої “перекочують” у смартфони.
Касовий чек — документ, що не просто фіксує факт оплати, а й надає гарантію якості придбаних товарів чи послуг.
Саме на його підставі здійснюється повернення коштів за неякісний товар.
З іншого боку, чек виступає гарантією, що підприємець чесно обліковує доходи та сплачує державі належні податки. Так би мало бути, але…
Система застосування касових апаратів у сфері розрахункових операцій застаріла та неповоротка. Вона дорога для підприємця та неефективна для всіх сторін.
За даними Державної фіскальної служби на початку 2017 року в Україні було зареєстровано понад 268 тис реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та понад 70 тис суб’єктів господарювання, що їх використовують. Близько 600 підприємств та організацій здійснюють сервісне обслуговування касових апаратів.
За оцінкою експертів, не менше половини роздрібних операцій здійснюються без РРО. Головний аргумент “півтіньового” бізнесу — висока вартість цих апаратів.
За розрахунками Державної регуляторної служби, вартість підключення та обслуговування РРО у перший рік використання становить майже 25 тис грн, з яких 5 тис грн — вартість РРО, решта — витрати на матеріали, обслуговування, передавання даних до ДФС через фірми-еквайри, навчання персоналу.
Створити просте та зрозуміле правове поле у сфері РРО можливо. Ми пропонуємо три кроки, які значно спростять ці процедури.
По-перше, необхідно максимально спростити процедуру реєстрації касового апарата. Підприємець купує апарат, а продавець реєструє обладнання у ДФС в електронному режимі. Це дозволить зекономити час та кошти.
По-друге, пора корегувати технічні вимоги до касових апаратів. Чинна нормативна база ухвалена 15 років тому, коли були інші технології, а велика частка розрахунків була готівковою. Сучасні технології дозволяють здешевити касовий апарат майже вдвічі, до 100 дол, такі зразки вже є.
По-третє, потрібно спростити звітність та відмовитися від її дублювання. Зараз касовий апарат прив’язаний до паперової звітності, журналу обліку, де кожен день касир повинен робити записи, завіряти їх підписом та печаткою. Інспектори ДФС перевіряють саме паперові книжки з нотатками від руки.
Враховуючи, що звітність вже є в електронному вигляді, настав час позбавлятися макулатури. Паперовий журнал повинен використовуватися у форс-мажорних випадках, коли немає електричного струму чи інтернету.
Ці три пропозиції можна імплементувати в регуляторне поле рішенням уряду, що пришвидшить перевантаження системи. Власне, цим BRDO і займається.
Зараз касова звітність направляється через інформаційних еквайрів — фірми, які приймають звітність від касових апаратів, а потім направляють її у ДФС. Ці фірми заробляють близько 100 млн грн на рік. Ми пропонуємо перейти до системи, коли дані з касових апаратів надсилаються напряму до ДФС. Технічно це можливо.
Як це працюватиме? Через застосування у фіскальних блоках РРО сертифікованого пристрою надійного зберігання даних та електронного цифрового підпису для збереження і передавання фіскальних даних через sim-картку.
У такому разі гарантовано виключається можливість знищення чи коригування даних про здійснені операції у РРО. Ну і відпадає необхідність в посередниках.
За такого сценарію затрати бізнесу на РРО зменшаться до нуля. Не треба буде купувати “залізо” чи програму, достатньо буде завантажити мобільний додаток з сайту фіскальної служби, і касовий апарат у вас в смартфоні.
Це також дозволить контролювати персонал і використовувати цифрове РРО як маркетинговий інструмент. Наприклад, “прив’язувати” конкурси чи акції до чеків.
Такий підхід не новий, він випробуваний низкою європейський країн. РРО в смартфоні використовують у Канаді, Румунії, Угорщині, Хорватії, Чехії, Казахстані. Україна має всі можливості, щоби доповнити цей список і зробити РРО простим, дешевим та доступним. Для цього працюють дві робочі групи в Кабміні.
Маємо надію, що вже 2017 року побачимо зміни, які приведуть до більш цивілізованих та сучасних методів ведення бізнесу. Сподіваємося, скоро не будемо чути: “Не ставимо касові апарати, бо не маємо 5 тис грн”.
“У своїй роботі BRDO часто стикається з положеннями Угоди. Наша принципова позиція полягає у тому, що завжди потрібно ретельно вивчати та зважувати, де і у чому Угода надає Україні можливість маневру або вибору між різними варіантами, з тим щоб обрати найоптимальніший з точки зору інтересів нашої країни. Зробити це важливо і для того, аби не допустити дискредитації процесу євроінтеграції в очах нашого народу. Добре, що ЄС нам надає максимально можливу підтримку в процесі імплементації за що ми щиро вдячні”, – Денис Малюська, заступник Голови BRDO.
За матеріалами delo.ua.
Чому підвищення довгострокового кредитного рейтингу України з Caa3 до Caa2 агенцією Moody’s не матиме особливого впливу на вартість кредитних ресурсів для нашої країни.
Кредитна агенція Moody’s підвищила довгостроковий кредитний рейтинг України з Caa3 до Caa2. Крім того, прогноз за рейтингом був покращений із “стабільного” до “позитивного”. Покращення рейтингу та прогнозу пояснюється реформами та накопиченням золотовалютних резервів. Втім особливого впливу на вартість кредитних ресурсів для України рішення агенції не матиме.
По-перше, новий рейтинг зафіксував накопичувальний ефект структурних реформ. З актуальних згадуються реформи в таких сферах: ринок природного газу (підвищення тарифів дозволило позбутись квазіфіскального дефіциту “Нафтогазу”), державні закупівлі, оподаткування (спрощення процедур та автоматизація відшкодування ПДВ).
Кумулятивний ефект агенція збирала рік і 9 місяців — попередня рейтингова дія датується 19 листопада 2015 року. Якщо реформи триватимуть, це ще більше покращить фінансовий стан держави. Зокрема Moody’s наголошує на важливості проведення пенсійної реформи, щоб знизити ще один квазіфіскальний дефіцит. Очікується, що у разі прийняття відповідних ініціатив дефіцит Пенсійного фонду скоротиться вдвічі протягом декади, до 3% від ВВП.
По-друге, вплинуло значне покращення зовнішньої позиції. На момент старту програми МВФ на початку 2015 року золотовалютні резерви складали менше ніж $5 млрд. Індикатор зовнішньої вразливості (EVI, відношення зовнішнього державного боргу до резервів) наближався до 700%. Зараз резерви втричі більші, $15 млрд, і EVI зменшився до 200-250%. Це все ще немало, але набагато краще, ніж було.
Резерви збільшились переважно коштом нових позик, в основному від МВФ. Тобто ці гроші теж колись доведеться віддавати.
Перспективи подальшого покращення рейтингу обмежуються тим, що в 2019-2021 роки Україні доведеться виплачувати чималі суми за зовнішнім боргом. Ці виплати потребують зовнішнього фінансування в більших обсягах, ніж це очікується від офіційних кредиторів на кшталт МВФ. Також серед ризиків названі можлива ескалація конфлікту на Сході країни і президентські та парламентські вибори в 2019 році.
При цьому рейтинг від Moody’s навіть після даного підвищення відстає на дві сходинки від рейтингів від Standard & Poor’s та Fitch. Тому підвищення є в принципі гарною новиною, оскільки деякі інвестори практикують оцінку ризиків за найнижчим значенням серед трьох основних рейтингових агенцій. Тим більше, що позитивний прогноз означає ймовірність подальшого підвищення в перспективі декількох місяців. Можливо, навіть одразу на ці дві сходинки — такі і навіть більш радикальні рейтингові дії траплялися, в тому числі, у стосунках між Moody’s та Україною.
Щоправда, цього може бути недостатньо, оскільки цей рейтинг залишається в категорії “значні ризики”, тоді як рейтинги конкурентів вже містяться в більш високій категорії “високо спекулятивний рейтинг”. Поточний рейтинг від інших агенцій означає, що ризик-премія українських зовнішніх облігацій складатиме близько 8%, рейтинг від Moody’s — 10%. Тобто якщо хтось орієнтується лише на найгірший рейтинг, таке незначне підвищення нічого не дасть.
До речі, вторинний ринок українських єврооблігацій по суті не відреагував на зміну рейтингу. Станом на 19:00 28 серпня ціни на різні облігації змінились різнонаправлено, у порівнянні з попереднім торговим днем. Фіксувалось як падіння до 0,172%, так і зростання до 0,168%. Причому провали та зростання були рівномірно розподілені по всьому спектру цінних паперів, залежності від терміну погашення не було. Нагадаємо, що зараз на ринку котуються облігації з погашенням з 2019 по 2040 роки.
Крім того, зазначимо, що перебування в поточній категорії в принципі не дозволяє мати серед покупців консервативних інвесторів на кшталт пенсійних фондів. Але для цього потрібен вже інвестиційний рівень (від BBB- або Baa3), якого в України не було ніколи. Та й в СНД таким можуть похвалитись лише Росія та Казахстан.
Тому в уряду попереду ще багато роботи. Для початку хотілось би повернутися до рівня, який в нас був в 2005-2008 роках — BB-/B1 (це на три сходинки вище, ніж зараз). А в подальшому працювати над досягненням інвестиційної категорії.
22 серпня у Сумській ОДА відбувся круглий стіл за тематикою вдосконалення регулювання енергетичної галузі «Як досягнути балансу на ринку енерго- та газопостачання» в рамках #PROДіалог. Під час заходу керівник сектору “Енергетика” Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олексій Оржель презентував Білу книгу напрямків оптимізації регулювання роздрібного ринку електроенергії.
Документ є результатом змістовного аналізу проблематики ринку на основі Зеленої книги, винесення її на публічні консультації з представниками органів влади, бізнесу, громадськості та доопрацювання з урахуванням позицій усіх учасників ринку протягом травня – липня 2017 р. Так, за результатами аналізу цілей держави та відповідних регуляторних інструментів у галузі за методикою Rolling Review було сформовано 20 регуляторних кейсів і виокремлено 30 основних проблем їх застосування, що спричиняють недосягнення цілей регулювання у 96% випадків.
У Білій книзі представлено концепцію регуляторної реформи у галузі, перелік необхідних для її просування дій з боку ВРУ, Кабміну, Міненерго, Нацкомісії з держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тощо. Окрім того, документ містить низку пропозицій BRDO для розширення прав і можливостей для споживачів електроенергії, створення конкурентних засад на ринку та більшої ефективності сектору.
Зокрема,
BRDO пропонує підхід на основі економічного моделювання бізнес-процесів та застосування регуляторних інструментів. «Для ефективного функціонування ринок має працювати за системними нормами та інструментами, вплив яких можна математично прорахувати, незалежно від лобістських преференцій. Для поступу реформи також надзвичайно важлива рушійна сила, що йде з регіонів, знизу – від споживачів та бізнесу. Тому активність Сумського регіону з пошуку балансу на енергетичного ринку є дуже позитивним сигналом», – зазначив експерт BRDO Олексій Оржель.
Зважаючи на прийняття ВРУ Закону «Про ринок електричної енергії», суттєву зміну законодавчого регулювання ринку та необхідність імплементації біля 50 підзаконних актів, що мають бути повністю спроваджені протягом 2-х років, підхід BRDO створює підґрунтя для застосування комплексного та системного підходу до розробки вторинного законодавства.
У заході взяли участь Голова Сумської ОДА Микола Клочко, керівник апарату СОДА Дмитро Живицький, голова правління ПАТ «Сумиобленерго» Ігор Дирбавка, голова правління Асоціації ОСББ «Сумщина» Роман Гученко, інші представники енергетичного ринку.
22 серпня у Сумській ОДА відбудеться круглий стіл за тематикою вдосконалення регулювання на ринку електро- та газопостачання.
BRDO представить Білу книгу напрямків оптимізації регулювання роздрібного ринку електроенергії, що стала результатом змістовного аналізу проблематики ринку на основі Зеленої книги, винесення її на публічні консультації з учасниками ринку та врахування позицій органів влади, бізнесу та громадськості.
До Білої книги включено пропозиції, що дозволять забезпечити найшвидше реформування роздрібного ринку електроенергії з метою максимального розширення прав і можливостей споживачів, максимізації ефективності регулювання неконкурентного сектору та створення основи для застосування комплексного та системного підходу при розробці вторинного законодавства до Закону «Про ринок електричної енергії».
У заході візьмуть участь:
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/08/poryadok-dennyj-22.08.2017-1.pdf”]
Місце: Сумська ОДА (м. Суми, пл. Незалежності, 2)
Час: 11:00 – 13:00, 22 серпня 2017 р.
За детальною інформацією звертатись за тел.:
(0542) 611078, (095) 8390187 – Безус Роман Васильевич, спеціаліст управління ЖКХ, енергозбереження і паливно-енергетичного комплексу ОДА.