За матеріалами delo.ua.
Малий та середній бізнес зараз просто закладає підвищення тарифів у ціну своєї продукції. Але держава, яка взяла курс на енергонезалежність, може і має це змінити. Як це зробити — пояснює керівник сектору “Енергетика” BRDO Олексій Оржель.
Найдешевша енергія — та, яку не виробили та не спожили. Держава повинна стимулювати всі категорії споживачів на дії, що підвищують енергоефективність.
Офіс ефективного регулювання BRDO проаналізував українське законодавство з енергоефективності з фокусом на малий та середній бізнес (МСБ) і виявив, що механізми заохочення до енергоефективних заходів для них практично відсутні.
Сам сектор МСБ насамперед сконцентрований на поточній бізнес-діяльності. У нього просто не вистачає часу, можливості та коштів для такого типу інвестицій як енергоефективність.
Великий бізнес вже починає потроху просуватися в цьому напрямку, адже краще вміє рахувати гроші та розуміє переваги енергоефективного споживання. Зазвичай, великі компанії вже мають у своєму штаті енергетичний офіс або головного енергетика чи залучають підрядну організацію для енергетичного аудиту.
А от малий та середній бізнес поки не дуже замислюється над питаннями енергоефективності. Коли тарифи збільшуються, МСБ просто закладає ці додаткові витрати у вартість свого товару чи послуги. Це позначається на кінцевому споживачі — собівартість зростає, конкурентоспроможність товару знижується. Для держави в цілому така ситуація також є негативною, оскільки жодним чином не сприяє зниженню енергоспоживання у країні.
З погляду підходів та уваги держави, сектор МСБ доречно було б прирівняти до житлового господарства. Більше того, часто вони є безпосередніми сусідами, адже розміщення бізнесу на перших поверхах житлових будинків є поширеною практикою. Отже, держава має так само заохочувати бізнес до енергоефективності, упровадити регулювання таких заходів, а потім, звісно, якісно контролювати. Якщо говорити про аналогії з житловим сектором, то логічним стимулюванням могло б бути окреме фінансування з Фонду енергоефективності та запровадження кредитних пільг.
Злий полісмен
Функцію “батогів” або інструментів регулювання може взяти на себе, скажімо, запровадження прогресивних тарифів, коли кожна нова “порція” енергії для невиробничого малого бізнесу (наприклад, готельний бізнес) продається за більш високим тарифом.
За аналогією з тим, як для населення споживання понад 100 кВт•год коштує значно дорожче, так і для невиробничого бізнесу варто диференціювати вартість за об’ємом залежно від масштабу бізнесу.
З іншого боку, прогресивні тарифи суперечать інтересам постачальників енергії, що зацікавлені побільше продати. Тому держава для балансу власних витрат та інтересів учасників ринку має запровадити диференційоване “тарифне меню” для різних сегментів споживачів, зокрема й для МСБ.
Ще один можливий “батіг” — екологічний податок, що накладається за перевищення нормативу використання енергетичних ресурсів через низьку енергоефективність.
Добрий полісмен
Повернемося до “пряників”: якщо йдеться про малий та середній бізнес як виробництво, то потрібно запропонувати йому на нове енергоефективне обладнання пільги: митні та податкові.
Більше того, держава може і повинна застосовувати податкові пільги для українських виробників такого обладнання. Щоб стимулювати внутрішнього виробника, вони цілком можуть бути більшими від тих, що надаються на імпорт. Це стимулюватиме створення самих ринків такого виробництва і відповідно ширшого використання енергоефективного обладнання.
Сільському господарству, для прикладу, де МСБ займає біля 85%, теж потрібні стимулюючі державні програми. Наразі бажаючих фінансувати операційну діяльність сільгоспвиробників є достатньо, але от з питаннями переоснащення, наприклад, переходу з газового опалення на альтернативне — все набагато складніше. Мова і про кредитні програми, і про стимулювання переходу на більш ефективні та економічно обґрунтовані схеми споживання енергії, переоснащення.
Що наразі заважає застосуванню таких механізмів? Незбалансованість чинного законодавства
Законом України “Про енергозбереження” (ст. 16) передбачені податкові пільги для:
1. Виробників енергозберігаючого обладнання, техніки і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів.
2. Виробників обладнання для використання нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії і альтернативних видів палива.
3. Підприємств, які використовують устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії, альтернативних видах палива.
4. Підприємств, які використовують енергозберігаючі основні фонди, у вигляді підвищених норм амортизації таких фондів.
Разом з тим Податковий та Митний кодекси суттєво обмежують коло вказаних вище пільг. Вони мають місце лише у випадку, якщо ці товари застосовуються платником податків для власного виробництва і якщо ідентичні товари не виробляються в Україні. Крім того, ці товари мають бути передбачені затвердженим КМУ переліком.
Застосування підвищених норм амортизації енергозберігаючих основних фондів Податковий кодекс взагалі не передбачає. При цьому перелік видів енергозберігаючого обладнання, до якого застосовуються підвищені норми амортизації, мали бути встановленні на виконання розпорядження КМУ від 11.02.2009 № 159-р.
Варто зазначити, що уряд постановою від 30.03.2016 №293 створив особливі (пріоритетні) умови імпорту енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих виробів за проектами демонстрації японських технологій. Проте аналогічних привілеїв для імпорту з інших країн, крім Японії, наразі законодавством не передбачено. Що, звісно, стримує розповсюдження енергоефективних та енергозберігаючих технологій в Україні. Та й японські технології стикаються у нас з низкою бюрократичних перешкод при імпорті.
Загалом сьогодні склалась досі дивна ситуація: малому та середньому бізнесу простіше здобути грантову допомогу від міжнародних установ, ніж від власної держави. Так, Агентством ООН з питань промислового розвитку (ЮНІДО) за підтримки Глобального Екологічного Фонду (ГЕФ) реалізується проект “Підвищення енергоефективності та стимулювання використання відновлюваної енергії в агрохарчових та інших малих та середніх підприємствах (МСП) України”, чим вже скористались деякі вітчизняні виробники.
Звісно, можна всюди розповідати про те, що “енергоефективність — наше все”, але, за великим рахунком, вторинне законодавство досі не створено, а те, що вже передбачено законами, часто також не працює.
Дуже хочеться сподіватися, що нещодавно прийняті закони, зокрема про комерційний облік комунальних послуг та енергоефективність будівель, дадуть поштовх для покращення ситуації не тільки в житловому секторі, а й для енергомодернізації малого та середнього бізнесу. Саме держава повинна виробити системний підхід, що матиме довгостроковий позитивний ефект.
Мобільні платежі працюють на розвиток економіки у 93 країнах світу, в Україні законодавство не дозволяє сервісу повноцінно реалізуватися. Запуск ринку мобільних платежів як зручного способу оплати, доступного 24/7, суттєво збільшить доступ населення до небанківських фінансових послуг і сприятиме більшому проникненню безготівкових розрахунків.
Які регуляторні зміни дозволять ринку мобільних платежів повноцінно запрацювати? Як уникнути потенційних ризиків та захиститися від зловживань? Як зробити новий ринок потужним інструментом до cashless economy?
Відповіді держава, бізнес та учасники ринку спільно шукатимуть 13 липня в Києві під час Круглого столу “Мобільні платежі: нові можливості для всіх”.
У заході візьмуть участь:
Представники бізнесу, громадськості, експертного середовища, медіа.
Зважаючи на те, що ринок мобільних платежів знаходиться на перетині телекомунікаційних та фінансових послуг, експерти BRDO провели системний перегляд регуляторних актів, що безпосередньо регулюють відносини між усіма учасниками ринків. Результати представлено в аналітичному дослідженні – Зеленій книзі “Ринок мобільних платежів”, що і стане предметом дискусії під час заходу.
Долучайтеся до діалогу! Результати обговорення стануть основою формування конкретних законодавчих ініціатив на ринку.
Місце: м. Київ, iHub (вул. Хрещатик, 10)
Час: 10:00 – 13:00, 13 липня 2017 р.
Програма заходу тут.
Реєстрація на захід за посиланням. Детальна інформація за номером: 063 440 47 07.
Акредитація ЗМІ проходить до 18.00 12 липня за номером 099 256 59 56.
За матеріалами delo.ua.
Незабаром в нашій країні для оплати товарів і послуг можна буде використовувати кошти з мобільного рахунку. Таким чином, українці отримають ще одну зручну альтернативу готівці, яка, цілком імовірно, стане серйозним конкурентом для Приват24 в частині мікроплатежів.
Цього тижня Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка відкриває можливість розвитку ринку мобільних платежів. Ухвалена постанова дасть можливість використовувати мобільний рахунок:
Яка величина нового ринку?
Згідно з опитуваннями, кожен п’ятий користувач мобільного зв’язку в Україні готовий користуватися мобільними грошима. За оцінками Офісу ефективного регулювання, вже за два роки мобільними фінансовими послугами будуть користуватися як мінімум 15% абонентів або не менш 7,9 млн людей.
Який об’єм цього ринку? За даними State of Industry Report Mobile Money, у 2015-му середньомісячне поповнення мобільного гаманця у світі було на рівні $69. Частіше його поповнювали готівкою, але є й варіанти регулярних “траншів” від юросіб.
Навіть якщо припустити, що на старті запровадження послуги в Україні на одного користувача сума буде в десять разів менше середньосвітового рівня, тобто $6,9, то місячний об’єм ринку складе $54,6 млн. За таких умов на рік це вийде $656,6 млн або 17 млрд гривень.
Україна попереду планети всієї?
На жаль, ні. Україна в цьому питанні далеко не новатор: в половині країні світу споживачі можуть розплачуватися за товари чи послуги за допомогою свого мобільного рахунку, без прив’язки до банківської картки.
Наприклад, Apple дозволяє оплачувати свої послуги з мобільного рахунку в таких країнах: Австрія, Бельгія, Франція, Німеччини, Італія, Японія, Норвегія, Росія, Саудівська Аравія, Сингапур, Швейцарія, Тайвань і ОАЕ.
В деяких африканських країнах більш ніж 50% населення використовує мобільні платежі, технологія стала альтернативою банківській системі (цікавий приклад Кенії).
Такий формат платіжної системи передбачає також можливість переказу грошей з мобільного рахунку на свій банківський рахунок. Це буде доступно й українцям.
Чому раніше цей ринок не розвивався?
Розвиток цілого ринку зупиняли лише дві законодавчі норми.
Технічно при оплаті/переказі з мобільного рахунку відбувається повернення коштів абоненту у вигляді електронних грошей. З умовних послуг (голосового, дата-графіку тощо) кошти споживача знову стають грошима, які він уже може використовувати для оплати інших товарів/послуг.
За Правилами надання і отримання телекомунікаційних послуг (постанова КМУ №295 від 11.04.2012) передбачено, що повернення коштів анонімним користувачам проводиться лише після їх особистого візиту в офіс оператора.
Враховуючи, що в Україні більш ніж 90% абонентів анонімні, фактично вимога “особистого візиту” є заборонною для ринку мобільних платежів. Заради здійснення платежу чи переказу люди в офіс ходити не будуть.
Відзначимо, що мобільні оператори намагалися розвивати послуги мобільних переказів і навіть є відповідні розділи сайтів. Проте чинне регулювання лишило ці проекти на рівні пілотів, без великих інвестицій.
Що зміниться завдяки постанові?
Ці два технічних моменти, що зупиняли появу цілої сфери послуг, давно обговорювалися у професійному середовищі.
При підготовці аналізу (“Зеленої книги”) по ринку мобільних платежів фахівці Офісу ефективного регулювання описали недосконалість законодавства, що гальмує розвиток ринку.
Після цього спільно з Мінекономрозвитку був підготовлений проект Постанови, що прибирав регуляторні бар’єри. Проект постанови пройшов суспільне обговорення, був погоджений з представниками операторів мобільного зв’язку і підтриманий ними.
Отже, BRDO пропонує, перш за все, скасувати обов’язковий візит в офіс оператора.
Що стосується надмірно сплачених сум пенсійного збору, передбачається порядок їх компенсації коштом майбутніх платежів оператору. Подібний механізм вже існує в благодійних СМС.
Що буде далі
Варто очікувати, що оператори будуть активніше інвестувати кошти у розвиток мобільних фінансових послуг.
Мова йде, перш за все, про мікроплатежі, наприклад, оплату громадського транспорту або стріт-фуда. Послуга “перекинь на рахунок другу” трансформується в переказ коштів між фізособами. Значний потенціал у е-коммерс: переглядаючи з телефону товар на сайтах, користувач матиме можливість його оплатити одразу з мобільного рахунку. Та й у звичайних магазинах оплатити покупку з мобільного рахунку також буде можливо.
І ще один важливий момент – ця послуга буде доступна в найбільш віддалених куточках країни. В магазинах, де немає терміналів, в місцевості, ще не покритій мережею 3G (підтвердження платежу можна отримати, наприклад, за допомогою СМС).
Таким чином, українці отримають ще одну зручну альтернативу готівці, яка, цілком імовірно, стане конкурентом Приват24 в частині мікроплатежів.
Енергоємність економіки України є однією з найвищих в Європі та в 2 рази перевищує загальносвітовий показник. Причина – неефективне державне регулювання, велика частка енергоємних секторів, застарілі та неефективні технології, виснажені основні засоби.
Малий та середній бізнес (МСБ) складає понад 60% українського ВВП, споживає 27% від загального обсягу енергії, але знаходиться поза фокусом уваги держави і практично не має державної підтримки у питаннях енергозбереження та енергоефективності.
Проблематику регулювання сфери енергоефективності представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 5 липня під час Круглого столу «Енергоефективність та МСБ: нове регулювання – нові можливості» в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
Відкриваючи захід, Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна відзначила: «Енергоефективність – критично важливе питання для конкурентоздатності бізнесу та розвитку економіки. Але можливості для впровадження енергоефективних заходів у малого та середнього бізнесу є вкрай обмеженими, це дуже дорогі інвестиції у майбутнє, а доступних інструментів практично немає. Маємо спільно напрацювати законодавчі стимули для цієї групи споживачів».
За даними дослідження BRDO, 30% законодавчих актів з 49, що регулюють сферу енергоефективності та енергозбереження в сегменті МСБ, є неактуальними та незаконними. У 86% випадків держрегулювання у сфері не досягає своїх цілей.
«Брак ресурсів для впровадження енергоефективних заходів виливається у те, що при підвищенні тарифів на енергоресурси додаткові витрати бізнесу просто закладаються у вартість товару чи послуги для кінцевого споживача. В рамках держави це означає, що вітчизняні товари є неконкурентоспроможними на світовому ринку, а країна – енергетично залежною», – відзначив Керівник сектору «Енергетика» BRDO Олексій Оржель, презентуючи результати системного перегляду якості регулювання сфери на предмет ефективності, корупційних ризиків, сприятливості для бізнесу та доцільності.
Саме незбалансованість існуючого законодавства перешкоджає переходу на більш ефективні та економічно обґрунтовані схеми споживання енергії, переоснащення, застосування механізмів стимулювання енергоефективних заходів. Протягом 2011–2015 років енергоємність ВВП України знизилась на 16%, та за умови більш ефективного регулювання потенціал міг би скласти 53%.
На необхідності досягнення балансу інтересів та рівних умов на ринку наголосив Керівник проекту EU4business/FORBIZ в Україні Маттіас Хальдер: «Енергоефективність вже давно стала пріоритетом в Європі, а відповідні стимулюючі та регулюючі інструменти формувалися виключно через публічні консультації за участю всіх сторін. На цьому ґрунтується практичний досвід ЄС, яким ми готові ділитися з Україною».
Зважаючи на нещодавно прийняті закони, зокрема, про комерційний облік комунальних послуг та енергоефективність будівель, проведений BRDO аналіз створює підґрунтя для застосування комплексного підходу до розробки вторинного законодавства. На рівні держави має бути вироблено системний підхід, що сприятиме зниженню енергоємності української економіки та підвищенню енергетичної безпеки.
На думку експертів BRDO, заходами, що дадуть поштовх до покращення ситуації в житловому секторі та енергомодернізації малого та середнього бізнесу, є наступні:
– перегляд застарілих регуляторних актів та інструментів;
– визначення МСБ окремим об’єктом регулювання;
– стимулювання 100% індивідуального обліку;
– формування обґрунтованого «тарифного меню»;
– розширення податкових та митних пільг;
– створення дієвої системи верифікації.
У круглому столі взяли представники Міністерства регіонального розвитку, будівництво та ЖКГ, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Держагентства з енергоефективності та енергозбереження України, Антимонопольного комітету, проектів ПРООН, USAID, представники Ради підприємців при КМУ, ВРУ, бізнесових, експертних кіл і громадськості.
5 липня 2017 року Спілка українських підприємців (СУП) та Офіс ефективного регулювання (BRDO) підписали договір про співпрацю в реалізації проекту Regional Doing Business.
Мета проекту – перевірка ділового клімату у 24 областях України та місті Києві з метою подальшого зменшення регуляторного тиску на представників бізнесу.
В опитуванні приймуть участь представники середнього та великого бізнесу. Комплексний аналіз ведення бізнесу буде проведено керуючись методологією Світового банку по п’яти напрямках:
– одержання дозволів на будівництво;
– оформлення земельної ділянки під об’єктом нерухомості;
– приєднанню до електромережі;
– створення підприємства;
– місцеві податки.
На базі отриманих результатів буде сформований рейтинг всіх обласних центрів України по вищезазначеним пунктам.
«В питанні змін українські підприємці – наш головний партнер. BRDO прагне виробити ефективні рішення у співпраці з бізнесом. Нам важлива думка і коментарі щодо наших дерегуляційних ініцатив», – заявив голова BRDO Олексій Гончарук.
«Основні цілі СУП – покращення бізнес-клімату в Україні та дерегуляція. Адже втручання державних органів в роботу підприємців дуже часто носить негативних характер. Ми сподіваємося реалізація Regional Doing Business матиме позитивний вплив на роботу незалежних українських підприємців, яких об’єднує спілка, та сприятиме покращенню умов ведення бізнесу у регіонах», – зазначила Катерина Глазкова, виконавчий директор СУП.
Енергоємність економіки України є однією з найвищих в Європі та в 2 рази перевищує загальносвітовий показник. Малий та середній бізнес, що складає понад 60% українського ВВП, не має жодної підтримки від держави у питаннях енергозбереження та енергоефективності.
Як стимулювати ефективне споживання енергоресурсів? Що дозволить забезпечити використання енергозберігаючих технологій для МСБ та зменшити енергозалежність держави загалом?
Шляхи вирішення проблем впровадження енергоефективності для МСБ держава та бізнес спільно напрацьовуватимуть в рамках Круглого столу «Енергоефективність та МСБ: нове регулювання – нові можливості».
У заході візьмуть участь:
Експерти BRDO провели системний перегляд якості регулювання сфери, результати якого представили у аналітичному дослідженні – Зеленій книзі «Аналіз якості регулювання сфери енергоефективності в секторі МСБ», що і стане предметом дискусії. Детально – на www.regulation.gov.ua.
Реєстрація на захід за посиланням.
Програма тут. Детальна інформація за номером: 063 440 47 07.
Місце: м. Київ, IQ Business Center (м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15)
Час: 10:00 – 12:00, 5 липня 2017 р.
Акредитація ЗМІ – за номером 099 256 59 56 або на [email protected].
Долучайтеся до діалогу! Результати обговорення стануть основою формування конкретних законодавчих змін на ринку електроенергії.
27 червня, напередодні Дня Конституції, приблизно об 11:00 без оголошення війни проти України була розпочата одна з наймасштабніший кібератак за всю історію. Вірус Petya.A вдарив по інформаційним ресурсам та мережам українських державних установ, банків, об’єктів енергетики та транспорту, а також приватному бізнесу. Особливістю цієї атаки стало блокування для малого та середнього бізнесу можливості вести і подавати бухгалтерську звітність.
Наслідки атаки та втрати для економіки України будуть оцінені фахівцями, проте пропонуємо розглянути цю надзвичайну подію під іншим кутом. Які наслідки матиме малий та середній бізнес, як йому не стати легкою жертвою для хакерів у майбутньому?
По-перше. Як навчив нас приклад Petya.A, об’єктами атак стають не лише банківські та фінансові установи і об’єкти критичної інфраструктури (атомні електростанції, аеропорти, водоканали), захищені спецслужбами, але й приватний бізнес, який ніхто не охороняє. Тому малому та середньому бізнесу потрібно захищати свої інформаційні ресурси самостійно, щоб запобігти зламам систем або хоча б мінімізувати збитки. Варто вкладати кошти в роботу ІТ фахівців для оцінки слабких місць в інформаційній системі та створення контурів захисту, а також закупити потужне антивірусне програмне забезпечення.
По-друге. Україна — піратська країна з точки зору захисту прав виробників програмного продукту. За різними оцінками, у нас використовується від 70% до 90% неліцензійного програмного продукту, зокрема операційної системи (ОС) Windows. Вірус Petya.A, який атакував Україну, якраз і використав слабкі місця попередніх версій ОС Windows. Розробник Windows американська компанія Microsoft приділяє значну увагу аналізу загроз та оновленню ОС. Так вона підвищує кіберзахищеність системи. Проте, якщо у вас встановлено неліцензійний Windows, таке оновлення вам недоступно. Щоб уникнути серйозних втрат від кібератак, необхідно перейти на ліцензійні версії програмного продукту. Microsoft сьогодні пропонує привабливі рішення та хмарні технології, розроблені спеціально для малого та середнього бізнесу з урахуванням купівельної спроможності підприємців в Україні.
По-третє. Україна має багато висококваліфікованих ІТ-фахівців. Ми посіли перше місце за масштабами розробки програмного продукту та надання ІТ-сервісів серед усіх країн Східної Європи. Україна виробляє продукти на замовлення іноземних компаній, займаючи долю ринку у 33%.
У цьому сегменті задіяно близько 100 тисяч українських фахівців, які у 2016 році зробили програмної продукції та надали ІТ-послуг за кордоном майже на 2,9 млрд доларів. На жаль, програмна продукція наших висококваліфікованих спеціалістів не користується попитом на українському ринку. Це призводить до скорочення внутрішнього ІТ-ринку. З 2010 до 2016 року кількість ІТ-компаній в країні скоротилась з 600 до 350. Протягом 2014-2016 років приблизно 10 тисяч ІТ-фахівців залишили Україну для пошуку кращої долі. Щоб змінити ситуацію, необхідно збільшувати попит на ІТ-продукцію на внутрішньому ринку. Існує багато альтернативних, якісних програм звітності, документообігу, підтримки ведення бізнесу, в тому числі для МСБ, українського виробництва. Нам потрібно активніше використовувати напрацювання власних ІТ-фахівців, тому що вони одні з найкращих, і тому що це стимулює розвиток нашої економіки та покращує життя в нашій країні.
І насамкінець ще одна порада. Такі інтернет-віруси, як Petya.A та WonnaCry, розповсюджуються в мережах і вражають комп’ютери, що використовують застарілі програми та антивіруси. Задля протидії кібернетичним загрозам у світі розробляються сучасні ефективні алгоритми та системи кіберзахисту з використанням новітніх технологій. Однією з таких технологій є блокчейн. Вона передбачає використання розподіленої бази даних, що зберігає інформацію про всі транзакції учасників системи у вигляді «ланцюжка блоків» (саме так з англ. перекладається Blockchain), доступ до реєстру є у всіх. Блокчейн може застосовуватися для фінансових операцій, ідентифікації користувачів та кібербезпеки. Хоча блокчейн є відкритим реєстром, передача даних суворо перевіряється і здійснюється з використанням новітніх криптографічних методів. Ця технологія вважається більш надійною в порівнянні з традиційними системами. При широкому її впровадженні ймовірність хакерського злому суттєво зменшується. Тому нашому малому та середньому бізнесу потрібно бути відкритим до нового та прагнути застосовувати інновації у своєму бізнесі.
June 2017
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/06/Dajdzhest_28.06.17.0.pdf”]
Застарілі технічні рішення, зелено-блакитний колір стін, педальні унітази, величезні господарські кімнати і маленькі операційні…. Це лише декілька прикладів державних будівельних норм у сфері проектування і будівництва медичних закладів, які діють з часів СРСР і до сьогодні!
BRDO, Мінрегіонбуд та проект “Медичний Конструктор” ініціюють фаховий діалог щодо вдосконалення державних будівельних норм у сфері проектування і будівництва закладів охорони здоров’я. Час визнати, що ми живемо у ХХІ столітті і норми потрібно адаптувати до сучасних викликів (ДБН В.2.2-10:2017 на заміну ДБН В.2.2-10-2001).
Одна з ключевих рис європейського законодавства – прогнозованість процесів та змін. Це дозволяє власникам медичних закладів, інвесторам і проектним компаніям розробляти власні стратегічні плани реконструкції, створення та управління медичним закладом. При внесенні змін до чинних будівельних норм та правил обов’язково будуть враховані внутрішня культура освіти та роботи в медичній сфері, яка склалася за десятки років. Однак архаічність окремих положень, що дісталися нам у спадщину, не має бути бар’єром при розробці інноваційних дизайнерських, планувальних рішень, кінцевою метою яких є покращення умов для пацієнтів і персоналу медичних закладів.
Обговорення буде проводитися у форматі електронних опитувань, круглих столів, експертних дискусій. Долучайтеся до спільної роботи над трансформацією системи охорони здоров’я.
Ознайомитись з проектом ДБН можна тут:
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/06/Proekt-DBN-Zaklady-ohorony-zdorovya-druga-redaktsiya.doc”]
Заповнити електронну форму-відгук можна тут.
Контактні особи:
Олена Шуляк [email protected]
Олександр Пугач [email protected]
Ви у празькому метро, без квитка. Аж ось контролер! Бігти ескалатором назад чи заплатити штраф?…Ви дістаєте телефон, відправляєте смс – і вуаля, проїзд сплачено, можете з чистою совістю показувати контролеру екран смартфона.
Або інша ситуація: ви приїхали до бабусі, пішли купити хліб, але невдача – картку в місцевому супермаркеті не приймають, а гаманець не брали. Повертатись так лінь. Дістаєте телефон, і ….сплачуєте вартість через мобільний.
Сьогодні ми стали на крок ближче до таких можливостей. Урядовий комітет схвалив проект постанови, яка створить цілий ринок нових послуг – мобільних платежів.
Ми сподіваємося, Уряд уже найближчим часом ухвалить нашу спільну з Міністерство економічного розвитку і торгівлі України ініціативу і мільйони українців зможуть використовувати мобільний рахунок для грошових переказів чи оплати товарів і послуг.
Обидві ситуації стануть можливими завдяки системі мобільних платежів. За підрахунками Офісу, 7,9 млн людей за два роки будуть користуватися мобільними фінансовими послугами. Загальний розмір ринку буде становити 17 млрд грн. Прогнозується, що на одного користувача сума складе $6,91. Місячний об’єм ринку досягне 54,6 млн доларів, а річний – 656,6 млн доларів.
Завдяки постанові мобільний рахунок можна буде використовувати для:
В багатьох країнах світу користувачі можуть розраховуватися за товари і послуги за допомогою мобільного рахунку без банківської картки. Apple дозволяє оплачувати свої послуги з мобільного рахунку в таких країнах: Австрія, Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Норвегія, Росія, Саудівська Аравія, Сингапур, Швейцарія тощо. В деяких африканських країнах більш ніж 50% населення використовують мобільні платежі, технологія стала альтернативною банківській системі.
В Україні створенню ринку мобільних платежів заважали дві законодавчі норми:
Тепер у Приват 24 з’явиться конкурент, а українці отримають ще одну альтернативу готівці.
За матеріалами delo.ua.
Цемент — найпоширеніший будівельний матеріал в Україні. Окрім безпосереднього використання при будівництві, він є головною складовою бетону. У масі бетонної суміші цемент займає приблизно 14%, але його вартість набагато більша за вартість інших заповнювачів, тому частка цементу у собівартості сировини для бетону може сягати 50% і вище.
Запас копалин на сторіччя, але поки виробляємо менше, ніж споживаємо
Вимушений дефіцит на ринку цементу та профіцит на ринку бетону
Бетон: державні програми будівництва доріг та соціального житла
Цемент: стимулювання нових технологій та розвитку міні-заводів
Побороти контрафакт зможе державно-приватне партнерство
Звичайно, запровадження системи контролю за контрафактом потребуватиме додаткових витрат. Лише на ведення одного реєстру, за підрахунками експертів, держава витрачає 21 млн гривень на рік. Але за умов, коли лише на роздрібному ринку майже 50% цементу — фальсифікат, втрати бізнесу шалені. Це — прекрасне підґрунтя для державно-приватного партнерства при подоланні проблематики.
Для розвитку галузь потребує нових стандартів
У нас досі продовжує діяти законодавство Радянського Союзу
Будь-яка держава, яка щойно проголосила свою незалежність, стикається з проблемою відсутності власного законодавства та змушена застосовувати закони, які діяли до її незалежності. Так, наприклад, вчинили усі колишні британські колонії, прийнявши reception statutes про застосування британського загального права. Аналогічним чином діяла і Україна, проголосивши про продовження застосування на її території актів законодавства УРСР та СРСР.
При цьому, не зважаючи на те, що Україна уже більше 25 років є незалежною державою із державним апаратом, що стабільно функціонує, у нас досі продовжує діяти законодавство Радянського Союзу. Таку ситуацію не можна вважати нормальною і ось чому:
Необхідність дотримання прав людини. Конституція України гарантує право кожного знати свої права і обов’язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення. Однак чи можливо це у випадку актів радянської епохи? Однозначно, ні. Навіть сучасні електронні бази українського законодавства не завжди містять усі нормативні акти, ухвалені за часів незалежності. Про бодай якусь орієнтовну базу законодавства УРСР чи СРСР годі й говорити – такого немає та не може бути у принципі. А тому виникає проблема правової невизначеності – у архівах може пилитися нормативний акт, який діє й до сьогодні, і зміст якого може здивувати багатьох.
Економічні міркування. Законодавство радянського періоду ґрунтується на плановій економіці та державній власності на засоби виробництва, а тому містить правила, які не є адекватними для ринкової економіки та обмеженої ролі держави у ній. Ба, більше, значна частина радянських актів технічного характеру безнадійно відстали від сучасних технологій і науки.
Ідеологія. Сучасні засади державного регулювання (людина як найважливіша цінність, свобода підприємницької діяльності, демократія тощо) аж ніяк не можуть співіснувати з багатьма цінностями та цілями Радянського Союзу. Однак, неймовірно, але факт- у чинному законодавстві, отриманому у спадок від радянських часів, й досі можна прочитати про «госпрозрахунковий дохід колективу» (Кодекс законів про працю України), можливість затримання людини, яка займається дрібною спекуляцією (тобто малим підприємництвом) (Кодекс України про адміністративні правопорушення), або про досягнення «перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції в нашій країні» (Житловий кодекс України).
Надмірна кількість законодавства. Що більш необґрунтоване регулювання діяльності людини або бізнесу – то більші витрати на його дотримання або обхід у межах закону. Тому держава повинна постійно перебувати на регуляторній «дієті», обмежуючи свою сферу втручання лише найважливішими потребами. Звісно, найбільший простір для зменшення кількості актів законодавства – серед актів радянської епохи.
Сучасні засади державного регулювання не можуть співіснувати з багатьма цінностями та цілями Радянського Союзу
Саме тому спільними зусиллями кількох народних депутатів України та BRDO було розроблено та зареєстровано законопроект, яким дію радянського законодавства на території України пропонуємо припинити. За рік до нашого «клубу декомунізаторів законодавства» доєднався і уряд, який зареєстрував у парламенті схожий законопроект. Вказана обставина дає підстави для стриманого оптимізму – можливо, українську правову систему таки вдасться відірвати від радянського минулого.
Однак ідея повного скасування радянського законодавства подобається не всім. Головний аргумент, який нам висувають опоненти декомунізації, є те, що інколи трапляються і корисні акти радянської епохи, які варто було б зберегти, а тому слід окремо розглянути кожен акт та в індивідуальному порядку вирішити його долю.
Однак, на жаль, такий підхід є хибним. По-перше, нікому не під силу провести повну інвентаризацію радянського законодавства. А тому без тотального скасування у нас завжди залишиться впевненість в існуванні величезної кількості радянських актів, ніким не проаналізованих, та, відповідно, не скасованих.
По-друге, спроба повної інвентаризації радянського законодавства та його оцінка потребує шалених ресурсів, які корисніше було б витратити на створення нового, якісного та ефективного українського законодавства, а не на перегляд запилених архівів тоталітарного минулого.
А що робити з корисними актами радянської епохи? Відповідь тут досить проста – переглянути та корисні норми затвердити українськими нормативно-правовими актами за процедурою, встановленою законом.
Підключення до електромережі забирає у представників малого та середнього бізнесу в Україні в середньому 281 день, а подекуди взагалі неможливе. За показником «Підключення до системи електропостачання» в рейтингу Doing Business країна наразі знаходиться на 130 місці зі 188. Вартість нестандартного приєднання до електричних мереж у Вінницькій області є однією з найвищих в Україні – 8,2 тис. грн /кВт, що є надмірним навантаженням для бізнесу.
Проблематику регулювання ринку електричної енергії представники місцевої влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 22 червня під час регіонального Круглого столу «Роздрібний ринок електроенергії: регулювання навмання?» у Вінниці в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
«Впровадити ефективну стратегію розвитку енергетичної галузі на конкурентних засадах можна лише через якісну оцінку регуляторного впливу. Ринок має працювати на основі інструментів, ефект яких можливо математично обчислити, незалежно від лобістських преференцій. Бізнес потребує прозорих умов доступу до мереж, а споживач – можливості обирати постачальника послуг», – відзначив Керівник сектору «Енергетика» BRDO Олексій Оржель, презентуючи результати системного перегляду якості регулювання на ринку.
За даними дослідження, кожен четвертий з 94 законодавчих актів, що визначають правила роботи на ринку, є незаконним або неактуальним. У 96% випадків державне регулювання галузі електроенергії не досягає своїх цілей. Якість електропостачання в Україні в 14 разів гірша, ніж в ЄС, втрати – у 2 рази вищі. Так, чинне регулювання не здатне забезпечити баланс інтересів на роздрібному ринку електроенергії: забезпечити безперешкодний доступ до електропостачання і прийнятну ціну на електроенергію для споживачів, а також ефективність діяльності для енергокомпаній.
Директор Департаменту ЖКГ, енергетики та інфраструктури Вінницької ОДА Сергій Волков наголосив на важливості напрацювання спільних рішень у галузі: «Один з наших пріоритетів – сприяння розвитку малого та середнього бізнесу як основи економічного зростання регіону. За 2016 рік сума надходжень до бюджетів усіх рівнів від діяльності МСБ області склала біля 2,5 млн грн, це 34% від загального обсягу. Врегулювання питання підключення до електромереж та доступу до інфраструктури – критично важливе для розвитку місцевого бізнесу».
Зважаючи на прийняття ВРУ Закону «Про ринок електричної енергії» в травні поточного року та необхідність імплементації біля 50 підзаконних актів до нього протягом 2-х років, проведений BRDO аналіз створює підґрунтя для застосування комплексного підходу до розробки вторинного законодавства.
Представник Державної регуляторної служби у Вінницькій області Олеся Данілова також переконана у необхідності системного підходу до регулювання з врахуванням інтересів усіх учасників ринку: «Ми маємо визначити і переглянути ті норми регулювання, що перешкоджають розвитку бізнесу. Тільки ефективні рішення стимулюватимуть підприємництво та зростання економіки».
Підтримку регуляторній реформі висловив представник проекту EU4business FORBIZ в Україні Джошуа Бадах: «Європейський досвід свідчить, що Публічний діалог між державою та учасниками ринку є невід’ємною складовою дієвої регуляторної реформи. Конструктивний обмін думками та цілеспрямоване залучення бізнесу до процесу напрацювання рішень – шлях до створення ефективних регуляторних змін», – переконаний він.
Напрацювання рішень за результатами обговорення ляжуть в основу формування конкретних законодавчих змін на ринку електроенергії.
Мінрегіонбуд, BRDO та IDLO ініціюють переформатування роботи Науково-технічної ради при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Система будівельних норм та стандартів в Україні “припала пилом” вже давно. Але невиконання цих вимог – також шлях в нікуди. Норми та стандарти – річ примусова. Окрім випадків, коли відхилення від норм погоджується Науково-технічною радою Мінрегіонбуду.
Досі Рада лишається майже “державою в державі”. У ХХІ столітті, в епоху відкритих даних та максимальної публічності цей орган залишається закритою структурою, прихованою за сімома печатками. Таке становище їй визначено Положенням.
Мінрегіонбуд, BRDO, IDLO ініціюють переформатування роботи Науково-технічної ради в площину відкритості та прозорості.
За ініціативою Міністерства із залученням експертів BRDO та IDLO вже підготовлено проект наказу зі змінами до Положення про Науково-технічну раду Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Зміни до положення передбачають:
Ці зміни не лише “косметичні” уточнення щодо діяльності Ради, а й обов’язкове включення до її складу ради представників антикорупційних громадських об’єднань, експертних організацій, базових організацій Мінрегіону з науково-технічної діяльності у будівництві, саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, міжнародних консультативних організацій.
Найбільших змін зазнає процедура погодження відхилень від чинних будівельних норм. Вона завжди була закритою і через невизначеність мала корупційні ризики при погодженні. Нова процедура прописана чітко і мінімізує можливості корупційних дій “нечесних на руку ділків” або держслужбовців.
Нова редакція Положення про НТР містить чіткий перелік документів та даних, які повинен надати заявник. Чітко прописані терміни та порядок розгляду звернення. Окремо наголошено обов’язковість розміщення звернення у відкритому доступі на сайті Мінрегіонбуду, щоб з ним могла ознайомитися громадськість. Також нововведеннями передбачено, що неодноразові, повторні звернення про відхилення від норм є підставою для ініціювання розроблення відповідних змін у чинні ДБН та стандарти.
Ми сподіваємося, що нове Положення про Науково-технічну раду Мінрегіонбуду буде затверджено якомога швидше. Тоді з’явиться шанс скоріше скасувати обов’язкові майданчики для вибивання килимів біля двадцятиповерхових житлових комплексів та сміттєпроводи в п’ятизіркових готелях.
За матеріалами biz.nv.ua.
В Україні є збір, про існування якого практично ніхто не знає. Впевнений, що він буде сюрпризом для більшості бухгалтерів і юристів. При цьому в ціні продукції його сплачує майже кожен українець.
Йдеться про збір з чистих носіїв (“болваночний збір”, “збір за приватне відтворення”) (Збір). Він створений для підтримки авторів/виконавців, як українських, так і іноземних.
Ввозячи в Україну техніку, імпортер зобов’язаний сплатити збір у вигляді відсотка від її вартості (до 1,5%). Це передбачено статтею 42 Закону “Про авторське право і суміжні права”.
Перелік тридцяти трьох видів техніки, з яких платиться Збір, встановлений Постановою КМУ №992 від 26.07.2003. У нього входять зокрема:
На відміну від податків, що сплачуються державі і наповнюють бюджет, Збір сплачується приватній особі – організації колективного управління (ОКУ). Всього в країні тільки 2 ОКУ уповноважені державою отримувати кошти від збору.
ОКУ зі свого боку повинні розподілити отримані кошти серед авторів і виконавців.
Схожі збори існують у багатьох країнах ЄС, а також в Російській Федерації (відоміший як “податок Микити Михалкова”). Але в Україні Збір існує в особливих умовах, де його адміністрування абсолютно непрозоре.
Три фактори непрозорості збору:
1. Перш за все інформація про те, скільки зібрано збору за рік, є комерційною таємницею. Тобто ні громадяни, ні підприємства не знають, скільки грошей вони заплатили за все у вигляді Збору двом ОКУ.
2. Відсутній порядок розподілу ОКУ коштів серед авторів і виконавців. Тобто кошти ОКУ отримують, а ось принципів їх розподілу немає. Кожна з двох ОКУ сама вирішує, як і кому вона перерахує кошти.
3. Інформації про те, чи перерахували ОКУ кошти, і яким саме авторам/виконавцям, є комерційною таємницею, яка невідома нікому, крім самих ОКУ.
Також Збір примітний тим, що стає причиною для судів між ОКУ і компаніями-імпортерами, в тому числі відомими міжнародними брендами.
В єдиному Реєстрі судових рішень можна знайти позови ОКУ тільки за останній рік до ASBIS-Україна, Соні-Україна, Елко Україна, Філіпс Україна тощо.
Навряд чи непрозорість і маса судових суперечок дозволяє назвати цей Збір ефективним.
Саме тому ми в Офісі ефективного регулювання пропонуємо розглянути призупинення дії цього збору до моменту розробки та затвердження всіх прозорих і зрозумілих механізмів його збирання і розподілу.
Відповідний проект постанови КМУ з усіма супровідними документами вже розроблений експертами Офісу і буде спрямований найближчим часом державним органам, а також опублікований для широкого громадського обговорення.
Ми досить погано розуміємося на тому, скільки і куди платимо через законодавчі норми. Дослідження IFAK показало, що тільки 10% опитаних українців знають, скільки вони платять податків.
Чим більше суспільної уваги буде привернуто до зборів, податків, порядку їх адміністрування і використання, тим більше там буде порядку та ефективності.
