Платники податків, які є юридичними особами, під час постачання електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування — таке роз’яснення нещодавно опублікувала Державна податкова служба.

Експерти BRDO переконані:

1. Таке трактування ДПС норм Закону «Про електронні комунікації» і Податкового кодексу є хибним.
2. Його наслідком може стати погіршення і подорожчання доступу до Інтернету по всій Україні.

Минулого тижня BRDO звернувся до Кабінету Міністрів України з офіційним листом щодо вирішення цього питання.

Що відбулося?

Спрощена система оподаткування не може застосовуватися до постачальників послуг доступу до мережі Інтернет, які є юридичними особами, — таке роз’яснення в травні цього року було оприлюднене на сайті ДПС.

На думку BRDO, така позиція посадовців базується на невірному трактуванні окремих положень Податкового кодексу та Закону «Про електронні комунікації», до розробки якого наша команда безпосередньо долучилася.

Наше розуміння відповідних правових норм детально викладено в тексті листа.

Довідка щодо досвіду ЄС зі спрощеного податкового обліку для малого бізнесу.

Як це вплине на сектор електронних комунікацій України?

Можливість користуватись послугами Інтернету вже стала базовою потребою для сучасної людини, а в умовах війни перетворилась на одну з умов своєчасного інформування про небезпеку і подальшого виживання. Позиція ДПС може призвести до подорожчання та зменшення доступності Інтернету для українців.

У сегменті фіксованого  широкосмугового доступу до мережі Інтернет (ШСД) в Україні працює приблизно 4 тис. постачальників, і це переважно суб’єкти малого підприємництва (МСП)  на спрощеній системі, які сплачують 5% єдиного податку з виручки. Водночас окремі великі Інтернет-провайдери на загальній системі оподаткування витрачають на податок на прибуток менше 1% своєї виручки. Саме простота обліку і звітності є ключовою причиною для вибору ними спрощеної системи.

Її скасування призведе до того, що для дотримання податкового законодавства MCП будуть вимушені йти на непропорційно вищі витрати, ніж великі провайдери. Це суттєво зменшить їх конкурентоздатність і спроможність розвивати мережі та послуги.

Політика ЄС ґрунтується на тому, що МСП мають отримувати державне сприяння і підтримку через непропорційність таких витрат. В Плані дій щодо справедливого та простого оподаткування на підтримку Стратегії відновлення (2020 рік) Єврокомісія вказує, що орієнтовні витрати на дотримання податкового законодавства для великих компаній становлять приблизно 2%, тоді як для МСП – приблизно 30% від сплачених податків.

Якими конкретно можуть бути негативні наслідки для бізнесу, користувачів послуг та держави?

• зменшення конкуренції, монополізація ринку фіксованого ШСД;
• погіршення сталості мереж: здійснити кібератаку на системи управління мережами тисяч дрібних постачальників послуг складніше, ніж на аналогічні системи великих постачальників;
• збільшення витрат держави на виконання обов’язку забезпечення цінової та географічної доступності універсальних послуг, який закріплено в Законі «Про електронні комунікації».

До чого тут BRDO і як ми пропонуємо вирішити проблему?

Команда BRDO має досвід оптимізації регуляторних відносин, впровадження євроінтеграційних реформ  і заходів з полегшення ведення бізнесу у сфері електронних комунікацій.

Зокрема, ми брали активну участь в розробці нового Закону України «Про електронні комунікації» та проєкту Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій.

Протягом останніх років ми провели кілька досліджень цієї сфери, за результатами яких оприлюднені аналітичні звіти «Регулювання ринку фіксованого широкосмугового доступу до мережі Інтернет», «Як використовувати радіочастотний ресурс для забезпечення якісного звʼязку в Україні», «Ринок голосових телекомунікаційних послуг».

Спираючись на знання експертами BRDO сфери електронних комунікацій України, ми наголошуємо на необхідності збереження спрощеної системи оподаткування для українських Інтернет-провайдерів, в тому числі юридичних осіб.

Звертаємось до КМУ з проханням вжити заходів щодо приведення позиції ДПС із зазначеного питання у відповідність до ПКУ, Закону «Про електронні комунікації», статей 19 та 67 Конституції України, зокрема — скасувати вищезгадане розʼяснення ДПС.

Останнім часом на шляху України до членства в ЄС спостерігається значний прогрес. У червні 2024 року ЄС офіційно відкрив переговори про вступ з Україною. Це рішення було прийнято після схвалення Європейською радою в грудні 2023 року та подальшого схвалення Рамкової програми переговорів у червні 2024 року.

У середу, 17 липня, новообраний Європарламент ухвалив резолюцію «Про необхідність постійної підтримки України ЄС», підтвердивши таким чином необхідність подальшої підтримки Європейським Союзом України як у відсічі російській агресії, так і в забезпеченні майбутнього членства в ЄС.

Процес набуття членства в ЄС є тривалим і потребує спільних зусиль усіх державних органів для спільної роботи для досягнення такої бажаної для України мети. Саме тому проєкт EU4Business: Політики та підтримка інституцій малого та середнього бізнесу (SMEPIS), який Ecorys реалізовує в консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу, організував серію освітніх семінарів для представників різних департаментів Міністерства економіки України для ознайомлення учасників з основними етапами підготовки та проведення процесу приєднання та переговорів.

Експерти SMEPIS розкрили такі теми:

1. Загальні рамки переговорного процесу – політичні аспекти та адвокаційні зусилля.
2. Вступ до acquis ЄС: первинне та вторинне право ЄС, інституції ЄС та їх роль у законодавчому процесі, посібник EUR-Lex.
3. Європейська інтеграція України: Копенгагенські критерії, механізм підтримки України як інструмент підтримки, самоперевірка та перевірка законодавства, впровадження процесу acquis ЄС.
4. Міжнародний досвід переговорного процесу на шляху до членства в ЄС.

Понад 80 учасників взяли участь у кожному семінарі, активно долучаючись до дискусії і ставлячи запитання після кожної сесії.

Учасники назвали найбільш цікавими такі теми: структура та процес переговорів, перевірка та моніторинг, процес відбору; обмін досвідом/практичний досвід інших країн;

Копенгагенські критерії; критерії вступу до ЄС; технічні питання адаптації законодавства ЄС; нові знання та ідеї для роботи над переговорним процесом між Україною та ЄС.

«Завдяки темі переговорного процесу мені тепер більш зрозуміло, як цей процес буде проходити для України», – поділився у формі зворотного зв’язку один із учасників. «Дякую за детальну інформацію! Процес підготовки прогнозних документів, процес взаємного обміну з представниками ЄК, вплив Єврокомісії на внутрішні процеси – це також теми, про які я хотів би дізнатися більше протягом наступного майстерні”, – зазначив інший учасник.

Команда експертів SMEPIS продовжує роботу над організацією заходів з підвищення спроможності для представників Міністерства економіки, Міністерства цифрової трансформації, Державної регуляторної служби, EEPO та інших, щоб допомогти покращити спроможність та стійкість українських установ.

Це стало можливим завдяки дерегуляційному ЗП № 7331, який вчора в цілому підтримала Верховна Рада України.

Раніше BRDO спільно з Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством економіки України розробили пакет нормативно-правових актів, зокрема постанову Уряду № 314 щодо провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану, а також зміни до неї. 

Це дозволило здійснювати господарську діяльність на основі безоплатного подання декларації, без необхідності отримання дозвільних документів, ліцензій, інших публічних послуг (крім високоризикованих видів діяльності, перелік яких визначається у Додатку до постанови Уряду № 314). 

Також у 2022 році було запущено цифровий сервіс подачі подачі декларацій ▶️ https://diia.gov.ua/services/yedeklaraciya.

Найбільшу популярність вони мають серед підприємців у сферах освітньої діяльності, охорони праці, екології тощо. 

Одночасно, на основі положень ПКМУ був розроблений законопроєкт № 7331. Документ на час дії воєнного стану на законодавчому рівні врегульовує питання правової визначеності статусу декларації та інших дозвільних документів, ліцензій, результатів надання публічних послуг.

Які положення містить ЗП № 7331?

• Статус декларації прирівнюється до дозволу чи ліцензії.
• Подавати декларації можна з будь-якого місця в країні.
• Декларація діє до кінця року після припинення воєнного стану, але не менше трьох місяців з дня його завершення.
• Отримані раніше дозволи та ліцензії автоматично продовжуються до кінця року після припинення воєнного стану.
• Не потрібно переоформлювати документи чи вносити зміни під час воєнного стану.
• Звіти та документи подаються до кінця року після припинення воєнного стану.
• Подати передбачені законодавством документи, як от заявки на продовження дії дозволів, відповідну звітність та інші документи буде потрібно після закінчення дії воєнного стану.

Офіс ефективного регулювання BRDO працював над законопроєктом в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю SMEPIS і не обовʼязково відображає думку Європейського Союзу.

Від 486 мільярдів до 1,1 трильйона доларів – у такому діапазоні оціюються потреби України на відбудову.

Попри те, що міжнародна допомога є суттєвою, бюрократичні перешкоди часто уповільнюють фінансування таких термінових проєктів, як будівництво енергетичних, медичних і освітніх обʼєктів. У цьому плані використання віртуальних активів може суттєво прискорити процеси.

Від початку російського вторгнення Україна отримує допомогу у віртуальних активах з різних куточків світу. Працює Aid for Ukraine для фінансування військової і гуманітарної допомоги, вже відома всюди платформа United24, що дозволяє робити внески віртуальними активами через систему  Silent Donor. Окрім цього, для підзвітного управління процесом відбудови в Україні створена єдина цифрова екосистема DREAM, що надає можливість міжнародним урядам підтримувати конкретні проєкти та бачити прогрес, пов’язаний з виділеними коштами. 

Чи можна поєднати всі ці зусилля, щоб поєднати донати віртуальними активами із конкретними проєктами з відбудови? У новій аналітичній записці Оксана Ігнатенко, дослідниця проєкту “Нагляд та Моніторинг Фондів Реконструкції України (SMURF)”, розглядає можливість використання віртуальних активів для спрощення надходження допомоги на нагальні потреби відбудови України, а також питання про те, як зацікавлені сторони можуть надавати прозору інформацію про використання коштів.

Що потрібно зробити для оптимізації використання віртуальних активів у відновленні?

✔️ Крок 1: Запровадження надійного регулювання для підвищення довіри міжнародних донорів та боротьби з фінансовими злочинами.

✔️ Крок 2: Аналіз наявної інфраструктури – створити централізовану платформу для донатів, щоб зменшити ризики шахрайства та забезпечити прозорість.

✔️ Крок 3: Створення надійної інфраструктури та протоколів кібербезпеки – запровадити суворі протоколи доступу до приватних ключів донатів для мінімізації корупційних ризиків.

✔️ Крок 4: Тестування системи перед запуском – провести детальне тестування системи донатів, щоб виявити вразливості перед запуском.

Україна вже приймає донати у вигляді віртуальних активів на потреби війни та гуманітарної допомоги, тому розробка надійної системи управління віртуальними активами набуває все більшого значення.

🔗 Читайте повний текст аналітичної записки тут: https://rusi.org/explore-our-research/publications/policy-briefs/buduemo-zavtrashniy-den-dorozhnya-karta-vidnovlennya-ukraini-z-vikoristannyam-virtualnikh-aktiviv 

Нагляд та Моніторинг Фондів Реконструкції України (SMURF) є спільним проєктом Центру Фінансів та Безпеки (CFS) у RUSI та Офісу Ефективного Регулювання BRDO. SMURF підтримує стійкість та цілісність фінансової системи України шляхом ретельних досліджень та проактивних заходів. Дізнайтесь більше про SMURF за посиланням, а також на сторінці в LinkedIn.

14 липня бойова система ситуаційної обізнаності DELTA успішно пройшла перевірку на відповідність стандарту інформаційної безпеки що підтверджує відповідність її комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) встановленим вимогам. Незалежну перевірку здійснила одна з провідних міжнародних консалтингових компаній.

«Вперше в історії України військова система пройшла сертифікацію за стандартами, які використовують в країнах НАТО. До цього подібні системи перевірялися за стандартами 20-річної давності, які втратили свою актуальність», — зазначив Рустем Умєров, Міністр оборони України. 

Раніше BRDO долучився до розробки комплексу вже впроваджених змін до законодавства, зокрема законопроєктів №10062 та №11143, які наділили Міністерство оборони України новими повноваженнями та можливостями для розвитку цифрових систем у сфері безпеки і оборони.

«Щоб перемогти ворога ми маємо бути швидшими, ефективнішимим, більш інноваційними та гнучкішими, при цьому не йти на компроміси з безпекою. Збір, обробка та використання даних з використанням Дельти дозволить краще планувати, виконувати операції, координувати дії своїх сил. Підтвердження відповідності знімає останній ключовий блокер для масштабування впровадження та розвитку системи», — пояснив Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO.

Наступний крок — введення DELTA в експлуатацію Силами оборони України. Система має отримати широке розповсюдження у бойових підрозділах для забезпечення технологічної переваги над ворогом. 

DELTA — це унікальна екосистема військових продуктів, що розробляється військовими для військових, та побудована за стандартами НАТО. 

Основною метою DELTA є забезпечення можливості бачити поле бою в реальному часі, обмінюватися інформацією між підрозділами, бригадами в складі ЗСУ, угрупованнями, а за потреби також і з союзниками.

Тепер підприємці зможуть отримувати ліцензії та дозвільні документи в електронній формі. Рішення про запуск експериментального проєкту із запровадження Єдиної державної електронної системи дозвільних документів (єДозвіл) Уряд ухвалив на засіданні 5 липня 2024 року.

Як це працюватиме?

1. Подані в єДозвіл заяви та документи автоматично перевірятимуться засобами електронної системи за спеціальним алгоритмом.
2. За результатами перевірки система визначить рівень ризику та обере тип процедури реєстрації електронних документів. У разі, якщо ризик визначено як низький, реєстрація відбувається автоматично.
3. В іншому разі до перевірки поданої інформації долучаються представники відповідних державних органів. Рішення про видачу ліцензії вони мають ухвалити протягом 10 днів.
4. єДозвіл взаємодіятиме з електронними інформаційно-комунікаційними системами держорганів, а замовлення послуг буде здійснюватися через Єдиний державний веб-портал електронних послуг. Отже, від бізнесу не вимагатимуть документи, які містяться в цих системах.

Розробка та запуск системи єДозвіл здійснюється Міністерством економіки України у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України та фінансується компонентом 2 проєкту міжнародної технічної допомоги EU4DigitalUA, що впроваджується FIIAPP та фінансується ЄС. Консультаційна підтримка щодо розробки нормативно-правових актів для системи здійснюється проєктом EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу.

BRDO разом з партнерами представили єдину державну електронну систему управління галуззю рибного господарства.

Які переваги?

1. Прозоре управління обліком добутих (виловлених) водних біоресурсів.
2. Якісний інструмент для взаємодії суб’єктів рибного господарства та держави.
3. Зменшення часових затрат бізнесу на одержання дозвільних документів.
4. Зниження корупційних ризиків.

 «Державна політика успішна тоді, коли вона вирішує проблеми всіх стейкхолдерів. Ще в 2019 році ми підготували Зелену книгу про сферу рибного господарства — у цьому дослідженні ми окреслили ключові виклики галузі та шляхи їхнього вирішення. І сьогодні ми впевнено рухаємось у напрямку цифровізації та дерегуляції», — зазначив Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO.

На заході були представлені 4 нові сервіси: еДоговір, еДозвіл, еЖурнал, еБирка.

Дякуємо іншим учасникам:

Віталій Головня – заступник міністра Міністерство аграрної політики та продовольства України;

Ігор Клименок – т.в.о. голови Державне агентство меліорації та рибного господарства України.

Відеозапис конференції

Скористатися послугами еРиба можна тут

Розроблення системи щодо цифровізації рибної галузі здійснене за сприяння Проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Партнер у реалізації проєкту – BRDO.

Офіс ефективного регулювання BRDO в рамках Проєкт «Підтримка цифрової трансформації» (DTA) шукає підрядників для надання послуг з проведення інформаційних аудитів у розпорядників публічної інформації.

Мета — дослідження стану й наявності всієї публічної інформації та публічної інформації у формі відкритих даних, удосконалення логічності її створення, збирання, зберігання, опрацювання, публікації для розпорядників інформації. Це сприятиме підвищенню прозорості у воєнний та післявоєнний час, покращенню зручності користування даними для громадянського суспільства.

Ознайомитись із технічним завданням.

Вимоги до підрядників:

• знання законодавства про доступ до публічної інформації, розуміння контексту відкритих даних;
• компетенції в аналізі, обробці і управлінні даними;
• наявність досвіду проведення досліджень у сфері відкритих даних, протидії корупції, ефективності державного управління або наявність досвіду розроблення проєктів у сфері civic tech;
• бажано: наявність досвіду проведення інформаційних аудитів та наявність експертного та часового ресурсу для проведення робіт у 2024 році.

Вимоги до пропозиції:

• Форма пропозиції
• Пропозиція оформлюється у вигляді електронного текстового документу і надсилається електронною поштою. Пропозиція також може бути надіслана з електронним підписом.
• Пропозиції мають бути надіслані на електронну пошту [email protected] не пізніше 23:59 за київським часом 21 липня 2024 року із темою листа «Інформаційний аудит».

Пропозиції, надіслані на іншу адресу (включно з електронними), не розглядатимуться.

У разі виникнення запитань щодо проведення робіт по інформаційному аудиту, уточнення деталей щодо обсягів робіт та комунікації з розпорядниками, просимо адресувати їх на електронну пошту [email protected] з темою листа «Інформаційний аудит – запитання».

Вибір підрядників буде здійснений на основі оцінки наданої інформації про релевантний досвід та попередні результати роботи. 

Довідково:

Методика проведення інформаційного аудиту – завантажити

Оплата послуг здійснюється в рамках проєкту та за рахунок коштів Міжнародної технічної допомоги (реєстраційна карта проєкту № 5458 від 13 березня 2024 року з подальшими її модифікаціями) згідно з планом закупівель.

ГО «Офіс ефективного регулювання» звільнено від ПДВ операцій з отримання послуг в межах проєкту Міжнародної технічної допомоги, виконавцем якого є ГО «Офіс ефективного регулювання», і відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у Плані закупівлі, код ставки 903.

Офіс ефективного регулювання BRDO залишає за собою право контактувати лише з обраними підрядниками, уточнювати інформацію у підрядників в усній та письмовій формі.

Відбулася перша зустріч Data+ – комунікаційної платформи, створеної для підтримки відкритості, прозорості та розвитку сфери відкритих даних в Україні. Платформа Data+ має на меті стати ключовим майданчиком для комунікації між стейкхолдерами, сприяти спільній адвокації відкриття даних, вдосконаленню політики в цій галузі.

Що обговорювали на першій зустрічі Data+?

Data+ – це наразі один із інструментів для сприяння відкриттю даних, який може спрацювати лише тоді, коли всі стейкхолдери активно долучаться до її роботи. Зокрема, першочерговою функцією Data+ представники Мінцифри вбачають її можливості для централізованого отримання всіх запитів як щодо відкриття наборів даних, так і щодо вирішення інших питань, повʼязаних із цією сферою. 

Ба більше: завдяки тому, що платформа обʼєднає всіх стейкхолдерів сфери відкритих даних, будуть зрозумілі не тільки запити і нагальні проблеми, а й спроможності усіх стейкхолдерів (як серед державних органів, так і громадськості, бізнесу й небайдужих громадян). Одним із важливих учасників платформи є Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, завдання якого – забезпечувати право громадян на доступ до публічної інформації.

Окрім цього, Data+ допоможе сформувати план спільних дій, визначити відповідальних і строки виконання, а також змінювати пріоритети і розуміти, де потрібне підсилення спільної позиції.

Багато учасників першої зустрічі одразу висловили своє бажання долучитися до роботи платформи як експертизою, так і спільними діями. Окрім цього, учасники окреслили такі проблеми сфери, на які варто першочергово звернути увагу:

• Необхідний контроль за відновленням доступу до даних. Завдяки активній роботі Мінцифри та інших держустанов, у комітетах Верховної Ради України визначаються пріоритети відкриття тих чи інших наборів. За допомогою Data+ громадськість також може долучатися до цього процесу пріоритезації і формувати запити на конкретні набори.
• Відкриті дані — це важливий ресурс для громадян, адже українські сервіси на основі відкритих даних мають мільйони користувачів. Відповідно,  варто стимулювати створення продуктів, які є корисними для бізнесу, громадськості, медіаспільноти.
• Громади потребують підтримки у публікації відкритих даних. Вони часто є розпорядниками унікальних даних на місцях, але їм не вистачає спроможності збирати, опрацьовувати й публікувати дані. Необхідно посилювати співпрацю на регіональному рівні, а також запроваджувати програми підтримки спроможності для громад.
• Відкриті дані є інструментом, що забезпечує прозорість процесів відбудови та відновлення. Це, у свою чергу, зміцнює відносини з партнерами і посилює міжнародну підтримку. Саме тому потрібно адвокувати відкриття даних.

Хочете розвивати сферу відкритих даних в Україні? 

Кожен охочий може стати учасником платформи Data+ — запрошуємо до Facebook-групи.

Відеозапис першої зустрічі можна переглянути за посиланням.

Комунікаційна платформа Data+ створена Міністерством цифрової трансформації України завдяки проєкту «Підтримка цифрової трансформації» за підтримки USAID і UK Dev. Партнер проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.

Про це заявив Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO, у своїй промові на провідній антикорупційній конференції IACC International Anti-Corruption Conference.

Чому це важливо?

The International Anti-Corruption Conference — це подія, яку раз на два роки організовують IACC Council та Transparency International.

Цьогорічна 21-ша IACC відбулася в Литві та була присвячена темі «Протистояння глобальним загрозам: заради чесності». У конференції взяли участь близько 2000 учасників з 140 країн – державні лідери, делегати з приватного та державного секторів, а також представники громадянського суспільства.

До чого тут BRDO?

У межах IACC 2024 коаліція RISE Ukraine, співзасновником якої є BRDO, організувала панель «Підзвітна та прозора відбудова України».

Окрім Олексія Дороганя, до івенту долучилися модераторка Мартина Богуславець, голова правління Коаліції та голова Антикорупційний центр МЕЖА, та спікери Гевін Хейман, Open Contracting Partnership, Тетяна Хутор, Інститут законодавчих ідей, Юхані Гроссманн, Basel Institute on Governance.

Експерти поділилися антикорупційними досягненнями України, серед яких — відкриття публічних даних, яке адвокувала Коаліція RISE Ukraine, цифрові інструменти забезпечення прозорості Prozorro та DREAM – Державна цифрова екосистема управління відновленням.

Про що говорив Олексій?

Олексій Дорогань наголосив на важливості підтримки зусиль України у сфері оборони, а також презентував низку напрацювань BRDO, зокрема:

• Реформа оборонних закупівель

Застосування досвіду реформи публічних закупівель та розробки Prozorro дозволяє будувати ефективні та зрозумілі процеси в оборонних закупівлях. Це важливо для мінімізації можливостей для корупції та забезпечення ефективного використання ресурсів для захисту країни.

• Цифровізація процесу мобілізації

Ще нещодавно процес мобілізації був на 99% паперовим. Тож громадяни зіштовхувались із чергами, бюрократією та випадками корупції. Цифрові технології дозволяють реально оцінити мобілізаційний ресурс та зробити процедури ефективнішими та захищеними від зловживань.

• Цифровізація процесу бронювання військовозобов’язаних

Незабаром на порталі Дія з’явиться послуга бронювання для військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Це автоматизує та спростить процес бронювання, водночас зробить його прозорим та ефективним.

• Хмарні технології для війська

Ми сприяємо впровадженню іноземних хмарних сховищ для деяких військових систем. Це знижує ризики фізичного знищення дата-центрів на території України та підвищує безпеку і ефективність роботи з критично важливими даними.

• Прозорість і підзвітність в логістиці

Ми працюємо над розробкою логістичних та облікових систем, щоб міжнародні партнери могли довіряти ефективному та прозорому використанню наданої допомоги.

Прозорість та підзвітність є ключовими факторами для перемоги України і подальшого тривалого миру. Дякуємо міжнародним партнерам за можливість долучитися до провідної конференції, представити напрацювання та поділитися досвідом з колегами.

ГО «Офіс ефективного регулювання» оголошує конкурс на вибір підрядника для проведення обстеження та аналізу функціонування інформаційно-комунікаційної системи «ЕкоСистема» в межах проєкту «Підтримка цифрової трансформації» за підтримки USAID та UK Dev.

Загальні вимоги до пропозиції:

• пропозиція надається від фізичних осіб-підприємців (далі – ФОП) та/або юридичних осіб (далі – ЮО);
• пропозиція надається відповідно до аплікаційної форми, підписується уповноваженою посадовою особою учасника та скріплюється печаткою (за наявності) та надсилається у сканованому вигляді на електронну адресу [email protected] в PDF-форматі з темою листа «Конкурс ЕкоСистема» не пізніше 23:59 28 червня 2024року;
• пропозиція включає резюме та опис досвіду залучених учасників, документальне підтвердження досвіду та цінову пропозицію.

Вимоги до виконавців:

• Учасник зареєстрований як ФОП або ЮО протягом не менш ніж 5 років.
• Учасник має підтверджений досвід виконання не менш ніж 2-х проектів у сфері аналізу (аудиту) захищеності чи функціонування державних інформаційних ресурсів.
• Учасник має команду, що відповідає вимогам:
  • Проектний менеджер: 3+ роки досвіду керування проєктами
  • Інженер за напрямом «операційні системи» або «платформи віртуалізації», або «хмарні технології»:  3+ роки досвіду 
  • Інженер за напрямом «мережеві технології» або «інформаційна безпека»:  3+ роки досвіду

Критерії відбору:

• досвід виконання аналогічних завдань
• кваліфікація залучених експертів
• вартість послуг

До пропозиції обов’язково має бути додана:

• копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• копія документу, що підтверджує повноваження посадової особи, яка представляє заявника;
• документальне підтвердження досвіду виконання не менш ніж 2-х проєктів у сфері аналізу (аудиту) захищеності чи функціонування державних інформаційних ресурсів.

 

Аплікаційна форма заявки на участь

Технічні вимоги 

Парламент у першому читанні підтримав законопроєкти № 8119 та № 9545, розроблені BRDO разом з Мінагрополітики та Держрибагентством.

Що запроваджують законопроєкти?

ЗП №9545 «Про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів» імплементує в українське законодавство регламенти ЄС: №1224/2009 – щодо забезпечення простежуваності водних біоресурсів, №1005/2008 – спрямований на боротьбу з незаконним, непідзвітним, неконтрольованим рибальством і 1380/2013 – визначає основні положення Спільної рибогосподарської політики ЄС (Common Fisheries Policy, CFP).

Законопроєкт допоможе:

• запустити електронну систему простежуваності походження водних біоресурсів та продукції, виробленої з водних біоресурсів;
• боротися з незаконним рибальством за допомогою електронних інструментів, таких як товаро-транспортні накладні, спеціалізовані під рибну галузь, та журнали обліку рибогосподарської діяльності, журнал обліку суб’єкта аквакультури, формування партій водних біоресурсів;
• запровадити сертифікати походження, вилову та реекспорту водних біоресурсів для митного оформлення.

ЗП №8119 «Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства», розроблений у межах проєкту Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО, допоможе:

• врегулювати питання користування рибогосподарськими водними об’єктами для здійснення аквакультури та СТРГ та проводити задля цього прозорі аукціони;
• користуватись земельними ділянками біля рибогосподарських водних об’єктів для розміщення тимчасових споруд та обладнання, необхідного для реалізації інвестиційних договорів;
• впровадити договірні правовідносини між державою та бізнесом для стимулювання інвестицій в риболовну галузь;
• запровадити контроль та моніторинг результатів виконання інвестиційних договорів, шляхом подання звітності про виконання умов договору.

Чому це важливо?

Риболовна галузь України має великий і досі нереалізований потенціал. Втілення положень законопроєктів у життя дозволить досягти:

• прозорості та контролю у рибному господарстві;
• збільшення інвестицій у галузь;
• появи нових робочих місць;
• підвищення економічного потенціалу та конкурентоспроможності українських водних біоресурсів.

Закликаємо народних депутатів підтримати ці важливі зміни!

Цифровізації військових реєстрів бути: у другому читанні ухвалено законопроєкт щодо удосконалення порядку ведення військового обліку та набуття статусу учасника бойових дій у період дії воєнного стану, розроблений за участі експертів BRDO.

У чому полягала проблема?

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів призначений для цифрового ведення військового обліку, збору та обробки відомостей, що необхідні для ефективної мобілізації та рекрутингу. Ефективне функціонування реєстру було ускладненим через відсутність необхідних законодавчих передумов для інформаційних взаємодій для збору таких даних.

Також до ухвалення ЗП був відсутній прозорий, дієвий та зручний механізм отримання статусу учасника бойових дій у період дії воєнного стану в районах ведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях.

ЗП було розроблено з метою впорядкування окремих норм законодавства в частині:

• правового регулювання обробки інформації з обмеженим доступом в системах Міністерства оборони України;
• впровадження та затвердження відповідних профілів безпеки;
• належної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з іншими інформаційно-комунікаційними системами та реєстрами;
• запровадження дієвого механізму надання статусу учасника бойових дій у період дії воєнного стану для окремих категорій осіб в електронному (автоматичному) режимі.

Що передбачає ЗП?

1. розробку та затвердження базових профілів безпеки, а також розробку та затвердження Міністерством оборони України галузевих та/або цільових профілів безпеки для відповідних інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України;
2. забезпечення цифровізації процесу надання статусу учасника бойових дій у період дії воєнного стану для відповідної категорії осіб;
3. уточнення переліку відомостей, що обробляються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів та вдосконалення інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами для отримання таких відомостей;
4. створення електронного кабінету ведення персонального обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, з метою забезпечення оцифрування процесу ведення такого персонального обліку.

Ухвалення ЗП створює умови для забезпечення належного рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Також очікується поліпшення процесу визначення статусу та забезпечення захисту прав осіб, які брали участь у бойових діях. Його впровадження сприятиме відновленню та розвитку суспільства, а також зміцненню обороноздатності держави.

Також Закон, серед іншого, дозволить уточнити повноваження Міністерства оборони України та Збройних Сил України щодо обробки інформації у сфері їх відання у період дії правового режиму воєнного стану, а також повноваження Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України щодо здійснення заходів з підготовки держави до відбиття воєнної агресії у кіберпросторі (кібероборони).

Організація економічного співробітництва та розвитку (OECР) презентувала одразу два нові дослідження, а також провела для стейкхолдерів воркшоп від рекомендацій до впровадження з метою підтримки цифрової трансформації МСП у країнах Східного партнерства.

Подія зібрала близько 80 представників бізнесу, урядовців та незалежних експертів, відповідальних за розробку та впровадження політик, які мають сприяти появі цифрових рішень для українського МСП та подальшому розвитку сектору, а також міжнародних партнерів України.

В якості спікера до воркшопу ОЕСР-GIZ “Від рекомендацій до впровадження: підтримка цифрової трансформації МСП у країнах Східного партнерства” долучився виконавчий директор BRDO Олексій Дорогань.

Чому це важливо?

ОЕСР – це міжнародна організація, у межах якої уряди 37 країн з ринковою економікою співпрацюють для розробки стандартів політики, спрямованих на сприяння сталому економічному зростанню. За впливом ОЕСР належить до трійки провідних світових економічних установ разом з МВФ та Світовим банком. Відпочатку повномасштабного вторгнення РФ ОЕСР поглибив співпрацю з Україною, ґрунтуючись на трьох десятиліттях спільної роботи. 4 жовтня 2023 року Рада ОЕСР офіційно визнала Україну перспективним майбутнім членом організації та закликала Генерального секретаря розпочати процес приєднання.

У квітні 2024 року BRDO долучився до 30-го засідання Комітету ОЕСР в Парижі разом з представниками Міністерства економіки України, Державної регуляторної служби України та проєкту ЄС EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS).

Про що кажуть дослідження ОЕСР?

Минулого тижня ОЕСР презентувала стейкхолдерам актуальні напрацювання:

«Індекс політики щодо МСП: країни Східного партнерства в 2024 році» – звіт, що містить аналіз регіональної державної політики щодо МСБ. Цього року результати дослідження показали, що ситуація в порівнянні з 2020 роком продовжує покращуватись, а українські підприємці проявляють вражаючу стійкість та адаптивність, незважаючи на виклики війни. Держава, зі свого боку, постійно збільшує кількість інноваційних інструментів для підтримки операційного середовища МСП та їхньої інтернаціоналізації.

«Підвищення стійкості шляхом прискорення цифрової трансформації бізнесу в Україні». Економічні виклики особливо позначилися на українських МСП, 64% з яких були змушені тимчасово призупинити або закрити свій бізнес у перші місяці війни. Цифрові технології можуть допомогти пом’якшити ці наслідки. Протягом 2023 року ОЕСР надала Україні рекомендації щодо їх використання задля підвищення продуктивності бізнесу, підсилення його стійкості і сприяння відновленню.

У звіті наведений огляд результатів цієї роботи, і розглядаються:

• шляхи посилення інституційної та політичної основи для цифровізації МСП на національному і регіональному рівнях;
• шляхи цільової підтримки цифровізації МСП, засновані на моделях ОЕСР;
• конкретні шляхи використання цифровізації, які можуть допомогти МСП протистояти викликам, пов’язаним з війною.

До чого тут BRDO?

Воркшоп мав на меті окреслити дорожню карту із практичної реалізації рекомендаційзадля сприяння розвитку даного сектору української економіки напередодні запуску ОЕСР-GIZ проєкту «Підтримка цифрової трансформації МСП у країнах Східного партнерства». Він надаватиме подальшу підтримку творцям політик регіону, з метою прискорення цифрової трансформації та цифрового зміцнення сектору МСП.

У рамках воркшопу Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO, представив своє бачення дорожної карти цифровізації українського МСП, висвітленого в дослідженнях ОЕСР.

На думку Олексія, першочергові кроки в цьому напрямку мають охоплювати:

1. Підтримку переходу бізнесів з 1С на користування іншими програмами бухгалтерського та фінансового обліку; на його думку, гарним прикладом подібної підтримки є нещодавня ініціатива Українського католицького університету, в межах якої студенти курсу суспільно орієнтованого навчання «Кризовий менеджмент і прийняття рішень в умовах невизначеності» провели дослідження переходу українських компаній із російського програмного забезпечення на альтернативні продукти;
2. Підтримку переходу бізнесів на електронний документообіг, адже досі поширені випадки лише формального переходу, який для впевненості досі відбувається паралельно з друкуванням цифрових документів; сприяти цьому може зміна податкового адміністрування;
3. Впровадження ваучерів на послуги для цифровізації бізнесів, які є передумовою підвищення продуктивності підприємств; при нестачі кадрів, яка характеризує наразі український ринок, зростання продуктивності є ключовим шляхом до економічного зростання.

На тлі безпрецедентних викликів, спричинених повномасштабним вторгненням Росії, Україна намагається продовжувати реформи. Вдячні ОЕСР за підтримку цього імпульсу та стабільне посилення співпраці. BRDO працює над цифровізацією бізнесу в рамках проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також, віднедавна, в рамках проєкту «Підтримка цифрової трансформації» за підтримки USAID і UK Dev.