Регуляторне поле ринку деревини застаріле та неефективне. З 44 актів 10 є неактуальними, а 6 – незаконними. Більшість норм ухвалені у 90-ті роки, зокрема і Лісовий Кодекс. Це не дозволяє ринку розвиватись та створює високі корупційні ризики. Такі висновки аналітичного дослідження, проведеного експертами BRDO, яке представлене у форматі Зеленої Книги.
Зелена Книга “Регулювання ринку деревини” зібрала всі проблеми галузі та аналіз причин їх виникнення. Ключові висновки аналітичного дослідження:
Ці проблеми поглиблюються недостатністю бюджетного фінансування, неефективною охороною лісу і його відновленням, та багатьма іншими вторинними проблемами.
Зелена Книга започатковує онлайн-консультації за даним напрямком проблематики. Після серії консультацій та круглих столів з усіма стейкхолдерами лісової галузі проблеми, зібрані в Зеленій Книзі, ляжуть в основу пропозицій щодо зміни регуляторних правил. Наша мета – знайти баланс між економічними, екологічними та соціальними функціями українських лісів.
Ознайомитись та прокоментувати Зелену Книгу «Обмеження доступу до ринків» можна за посиланням.
Ваша думка надзвичайно важлива для нас!
Щоб отримати земельну ділянку в Україні, недостатньо мати дозвіл на її виділення. Дуже часто виникають ситуації, коли як бізнесу так і громадянам, відмовляють у реєстрації ділянок. Минулого року органи земельних ресурсів відмовили 135 тис. разів. Основна причина – помилки в процесі підготовки документів.
Чому так? Бо досі не існує стандартної форми, яку легко і просто заповнити.
Ми неодноразово стикалися зі скаргами бізнесу стосовно цієї проблеми, тому ініціювали опитування серед професійної спільноти, що потрібно, аби зменшити кількість відмов. Понад 90% учасників відповіли, що це уніфікований еталон землевпорядної документації.
Офіс ефективного регулювання розпочинає розробку такого еталону. Ми плануємо:
Наразі сформовано перелік питань, які ви можете знайти тут.
Якщо ви вважаєте, що в опитувальнику бракує певних питань – будь ласка, дайте нам знати про це за допомогою цієї форми.
В Україні не існує затверджених ліцензійних умов для зберігання сміття, у той час як, наприклад, туристична галузь зарегульована неспіврозмірно до її потенційного впливу на життя і здоров’я людей. Ця невідповідність – лише одна з численних ілюстрацій хаотичності регулювання бізнесу в Україні. Проблеми регулювання доступу на ринок українські підприємці, урядовці та експерти обговорювали 4 квітня в Києві на Круглому столі «Назустріч бізнесу: спрощення виходу на ринки». Ця подія дала офіційний старт кампанії публічного діалогу між владою та бізнесом, метою якого є вдосконалення державного регулювання та поліпшення бізнес-клімату в країні.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба ініціювали публічні консультації як невід’ємний елемент регуляторної реформи, щоб правила для бізнесу були ефективні та зрозумілі, а процес їх прийняття – прозорий та відкритий. Незалежний аналітичний центр BRDO став організатором публічних консультацій та розробником аналітичних матеріалів у рамках ініціативи EU4Business\FORBIZ. Участь у публічному обговоренні взяли більше 100 підприємців та представників бізнес-асоціацій.
За даними Офісу ефективного регулювання (BRDO), третина інструментів регулювання доступу на ринки застосовується помилково, а 379 дозвільних документів взагалі не мають визначеного правового статусу. Це не тільки ускладнює взаємодію підприємців та держави, а й створює численні можливості для корупційних зловживань. Неефективне регулювання коштує дорого: лише помилкове ліцензування обходиться бізнесу в 900 мільйонів гривень на рік.
«Дерегуляція залишається одним із пріоритетів Уряду. Тільки за останні 6 місяців ми скасували майже 500 застарілих та незаконних актів. У перспективі маємо на державному рівні запровадити систему ефективного регулювання, яка запобігатиме створенню контрпродуктивних регуляторних практик. Це можливо лише у процесі конструктивного діалогу між бізнесом та владою,» – прокоментував подію Перший віце-прем’єр-міністр-міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.Відкриваючи публічну консультацію, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Михайло Тітарчук зазначив: «Виходячи на ринок, малий та середній бізнес стикається з низкою непотрібних бар’єрів, застарілих правил та зайвих обмежень. У нас немає ілюзій, що це все можна просто скасувати. Ми підходимо до проблеми регулювання системно. Публічні консультації у форматі круглих столів та онлайн-консультації на новоствореній Платформі ефективного регулювання PRO дозволять залучити до виявлення проблем та розробки рішень тих, кому це потрібно в першу чергу – українських підприємців.»
«Низька якість рішень, які приймають регулятори, – це больова точка для малого і середнього бізнесу. Рік тому ми прийняли оновлену Методику проведення аналізу регуляторного впливу, яка вимагає від регуляторів не тільки детально прораховувати наслідки регулювання для бізнесу і держбюджету, а й радитися з підприємницькою спільнотою», – сказала Голова ДРС Ксенія Ляпіна.
Підтримку регуляторній реформі висловив керівник європейського проекту FORBIZ в Україні Маттіас Хальдер. За його переконанням, ефективні рішення – це ті, які було вироблено спільно з усіма учасниками ринку: «Європейський досвід свідчить, що публічний діалог між державою та усіма учасниками процесу є невід’ємною складовою дієвої регуляторної реформи. Конструктивний обмін думками та цілеспрямоване залучення бізнес-спільноти у процес прийняття рішень – шлях до створення ефективних регуляторних змін», – переконаний він.
«Український бізнес сьогодні є заложником неефективного регулювання», – сказав Голова BRDO Олексій Гончарук. «Ефективність вимірюється за формулою: ступінь досягнення цілі поділений на кількість витрачених ресурсів. Проте, за результатами нашого аналізу, мету більш ніж 95% наявних регуляторних документів визначити неможливо. Ефективне регулювання – це передумова для розвитку бізнесу, створення робочих місць та економічного зростання».
Експерти сектору «Контроль та нагляд» виявили 661 випадок застосування інструментів обмеження доступу до ринків, а норми, які передбачають ці обмеження, містяться в 943 регуляторних актах. При цьому, саме регуляторне поле є неякісним. Аналітики визначили чотири ключові проблеми регулювання доступу на ринок:
На думку експертів BRDO, процедури застосування інструментів регулювання доступу на ринок теж є неефективними, а самі інструменти застосовуються невідповідним чином. Фахівці запропонували розробити Методику застосування інструментів обмеження доступу до ринків, яка буде запобігати суб’єктивізму та зловживанням чиновників у процесі вибору відповідного регуляторного інструменту.
Регулювання доступу на ринок за допомогою ліцензій, декларування чи дозвільних документів має на меті уникнути загроз для життя та здоров’я людей, навколишнього середовища чи національної економіки.
Про публічні консультації
Мінекономрозвитку та ДРС, а також інші міністерства, за допомогою незалежного аналітичного центру BRDO та за підтримки Європейського Союзу, залучають ділову та експертну спільноту до обговорення регуляторних проблем та шляхів їх вирішення на 18-ти ключових ринках. Консультації відбуватимуться у форматі круглих столів у Києві та в регіонах, а також в онлайн-форматі на Платформі ефективного регулювання PRO за адресою http://regulation.gov.ua. Експерти BRDO окреслюють проблематику регулювання ринків у аналітичних «зелених книгах» і, за результатами публічних консультацій, підготують «білі книги», які ляжуть в основу конкретних нормативно-правових актів. Таким чином, бізнес може залучитися до формування регуляторної політики на етапі її розробки.
Про BRDO
BRDO (Офіс ефективного регулювання) – незалежний аналітичний центр, який формує нормотворчий порядок денний з метою встановлення сприятливих для розвитку бізнесу рівних правил гри. Організація виникла з ініціативи реформаторів в Уряді на кошти міжнародних донорів, щоб вирішити проблему браку висококваліфікованих фахівців та експертів, необхідних державі, щоб реформувати регуляторну систему. BRDO об’єднує понад 60 українських фахівців з ринків, юристів та аналітиків, які співпрацюють з МЕРТ, ДРС та іншими міністерствами й відомствами над системною розробкою регулювання пріоритетних ринків.
Про FORBIZ
Проект FORBIZ працює у рамках європейської ініціативи EU4Business на підтримку реформ в Україні та її економічного відновлення, пропонуючи системні та розумні зміни для дружнього для бізнесу середовища з особливим фокусом на МСП. Проект сприяє зміні державної політики у бік більшого визнання малого та середнього бізнесу і ролі, яку він відіграє в економічному відродженні. FORBIZ зосередиться на зниженні регуляторного навантаження та зменшенні ризиків для бізнесу.
Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна та Голова Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук сьогодні на брифінгу презентували нові регуляторні он-лайн інструменти, які дозволять просто та ефективно проводити аналіз регуляторного впливу (АРВ) та розрахунок витрат на запровадження державного регулювання (М-тест).
“Ми створили новий, сучасний електронний інструмент, який повинен допомогти розробникам регуляторних актів виконати своє завдання ефективно та якісно”, – сказала К.Ляпіна та додала, що це дозволить не тільки отримувати аналіз регуляторного впливу, а й залучити бізнес і громадськість до підготовки та оцінки регуляторних актів. На її думку це сприятиме покращенню бізнес-середовища.
«Панель презентованих інструментів це лише частина Платформи ефективного регулювання PRO, яку ми наразі запускаємо спільно з Державною Регуляторною Службою та Мінекономрозвитку. Вона має на меті перевести в онлайн процеси підготовки нових регуляцій та налагодити комунікації з бізнесом», – сказав Гончарук та додав, що скористатись сервісом може кожен бажаючий зайшовши на портал www.regulation.gov.ua.
Керівник проекту Rolling Review Олексій Дорогань, який презентував онлайн сервіси в дії зауважив, що будь-які регуляторні правила мають вимірюватись на ефективність та відповідність поставленим цілям, аби в результаті вони завдавали якомога менше незручностей тим, хто їх виконуватиме.
Довідково
МЕРТ спільно з ДРС за сприяння BRDO, при підтримці Європейського Союзу через проект EU4Business|FORBIZ, розпочинають річну програму публічних консультацій для 18 ключових ринків. Перша зелена книга, яка описує проблематику регулювання доступу до ринків, вже опублікована на Платформі ефективного регулювання PRO за адресою regulation.gov.ua, і кожен може взяти участь в онлайн-обговоренні. А вже наступного тижня, 4 квітня, пройде публічна консультація у форматі круглого столу в Клубі Кабінету Міністрів, де представники бізнес-асоціацій та інші стейкхолдери обговорять зелену книгу про доступ до ринків та пропоновані BRDO регуляторні рішення. Це буде перша з 36 подій у Києві та регіонах.
За матеріалами biz.nv.ua
Ви підприємець і маєте справу лише з товарами, які не мають жодного стосунку до зброї? Не варто бути надто впевненим у цьому: існує обширний список товарів «подвійного використання», які хоч і використовуються в мирних цілях, однак також можуть бути використані з метою виробництва зброї. Експорт та (іноді) імпорт таких товарів потребує проходження складної бюрократичної процедури без будь-якої впевненості у отриманні позитивного результату.
Менше двох тижнів тому Кабнет Міністрів України прийняв рішення про виключення 53 груп товарів з українського Переліку товарів подвійного використання, привівши його у стан, хоча б трохи наближений до міжнародних стандартів у цій сфері та спростивши життя вітчизняним підприємствам.
Ухвалене рішення до цього часу не опубліковане, однак навколо нього (в основному силами зацікавлених державних органів) уже створено чимало міфів, якими реформування намагаються зупинити. Сподіваюся реформа таки буде доведена до кінця, а поки що приведу 5 найпоширеніших міфів про товари подвійного використання аби зменшити рівень маніпулювання цією темою.
МІФ №1. Перелік створено в національних інтересах, його скорочення шкодить вітчизняній безпеці
Насправді Перелік створено і прийнято в інтересах міжнародної спільноти з метою, щоб товари подвійного використання не були використані для виробництва зброї за кордоном.
Безумовно, міжнародних пересторог варто дотримуватись, однак слід пам’ятати, що прямий економічний інтерес України у тому – щоб цей Перелік був якомога меншим і українські підприємства мали змогу експортувати якомога більший асортимент товарів за кордон, створювати робочі місця та отримувати валютні надходження.
МІФ №2. Перелік відповідає міжнародним стандартам
Міжнародні переліки товарів подвійного використання щороку оновлюються. Це природно: товар з характеристиками, які вражали експертів у 2010 році, досить часто тепер не здивує навіть школяра. Український список товарів подвійного використання перестав оновлюватися та враховувати розвиток технологій починаючи з 2010 року. На даний час він надзвичайно застарів та є невиправданим бар’єром для торгівлі.
МІФ №3. Україна включила у Перелік товари, не передбачені міжнародними списками, і це нормально
Теоретично, доповнювати список своїми національними пунктами – це дійсно нормальна світова практика для країн, які стурбованість оборотом зброї за кордоном ставлять вище за свої економічні інтереси.
Але Україна не просто доповнила Перелік додатковими товарами в порушення своїх економічних інтересів: ми включили у Перелік товари, які не мають жодного стосунку до подвійного використання. Прикладами тут є ендоскопи чи рентгенапарати – з них не можна зробити зброю і як вони виявлися у Переліку зараз пояснити не може ніхто. Включення в Перелік мініатюрних фото- та відеокамер робить неможливим створення на території України сучасних підприємств по виробництву електронних приборів.
МІФ №4. Скорочення переліку призведе до безконтрольного поширення в Україні спеціальних засобів (наприклад, для прослуховування)
В Україні діє ліцензування обороту товарів спеціального призначення. Тобто виключення таких товарів з Переліку означатиме всього лише скасування дублюючого державного регулювання. Ліцензії для імпортерів/продавців/користувачів залишаються.
МІФ №5. Зменшення контролю дозволить іноземцям за допомогою українського обладнання прослуховувати, наприклад, Ангелу Меркель
Якщо б Німеччина побоювалася приладів для прослуховування, вироблених за кордоном, вона б ініціювала доповнення відповідного міжнародного списку або ж встановила б контроль на своєму кордоні за імпортом таких товарів.
Україна не повинна турбуватися про інші країни там, де нас цього не просять.
І, врешті-решт, ми, звичайно, патріоти, але прослухати Ангелу Меркель … українським обладнанням…. Ну ви зрозуміли.
НАЗУСТРІЧ БІЗНЕСУ: СПРОЩЕННЯ ВИХОДУ НА РИНОК
4 квітня 2017 року о 10.00 в Києві розпочне роботу Круглий стіл «Назустріч бізнесу: спрощення виходу на ринок». Організаторами заходу є Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба, що виступили з ініціативою вдосконалення регуляторного поля в Україні.
Однією з нагальних проблем для розвитку малого та середнього бізнесу (МСБ) в країні є величезна кількість регуляторних бар’єрів, застарілих правил та обмежень, що ускладнюють підприємцям доступ на ринок. Так, існуюче регулювання не дозволяє реалізувати підприємницький потенціал та негативно впливає на бізнес-середовище.
Метою Круглого столу «Назустріч бізнесу: спрощення виходу на ринок» є залучення до обговорення проблематики усіх зацікавлених сторін та пошук спільних підходів до вдосконалення регуляторного поля за напрямком доступу до ринків. Експертами Офісу ефективного регулювання (BRDO) спільно з учасниками Робочої групи було проаналізовано існуючу нормативну базу, процедурні проблеми, складнощі їх застосування та викладено у відповідному документі – Зеленій Книзі, що і стане предметом дискусії Круглого столу. З Програмою заходу можна ознайомитися за посиланням.
Захід започаткує відкриття Публічного Діалогу між владою та бізнесом задля якісного поліпшення бізнес-клімату в Україні. Діалог проходитиме відкрито та прозоро через низку заходів – онлайн-консультацій, національних та регіональних круглих столів – спрямованих на консолідацію зусиль представників влади, бізнесу та експертного середовища для обговорення існуючих регуляторних проблем на пріоритетних ринках та вироблення шляхів їх вирішення. Більш детальна інформація щодо ініціативи – за посиланням.
У заході візьмуть участь представники міністерств та відомств, народні депутати, бізнес-асоціації, представники бізнесу, експертних кіл, громадськості та медіа.
Попередня реєстрація обов’язкова.
Прохання підтвердити участь до 30 березня 2017 року, заповнивши реєстраційну форму за посиланням: http://prostir.org/event/6-kruglij-stil-obmezenna-dostupu-na-rinok. У разі додаткових питань звертайтеся за номером 063 440 47 07.
Місце проведення: м. Київ, Клуб Кабінету Міністрів (вул. Інститутська, 7).
Акредитація представників ЗМІ проходить до 14.00 3 березня 2017 року за номером 099 256 59 56. Контактна особа – Олена Курбашнова.
Інформаційним партнером заходу виступає портал Business.ua.
Долучайтеся до дискусії! Спільні зусилля, конструктивний діалог за участю бізнес-спільноти – запорука вироблення таких правил на ринку, що дозволять бізнесу ефективно працювати й розвиватися та сприятимуть зростанню економічного потенціалу держави.
Довідково:
Проведення Публічного Діалогу та просування регуляторної реформи здійснюється Офісом ефективного регулювання (BRDO) – незалежним експертним центром, що проводить аналіз існуючого регуляторного поля та готує пропозиції щодо втілення у регуляторних рішеннях найкращих практик та стандартів ефективних рішень. BRDO забезпечує прозорість процесу та слідкує за тим, аби регуляторні пропозиції дійсно враховували інтереси українського бізнесу. Підтримку процесу надає Європейський Союз через проект FORBIZ в рамках ініціативи EU4Business.
В рамках Публічного Діалогу визначені пріоритетні ринки, що потребують першочергової уваги (до 18 ринків), об’єднані 6-ма секторами економіки: будівництво, енергетика, транспорт та інфраструктура, контроль і нагляд, міжнародна торгівля та інформаційні технології. Протягом наступних 12 місяців проблематика кожного з пріоритетних ринків буде детально проаналізована з метою скасування ворожих для бізнесу правил та впровадження ефективної регуляторної реформи. Результатом Публічного Діалогу стане напрацювання нормативно-правової бази, яка включає позиції усіх зацікавлених сторін.
28 березня відбудеться брифінг Голови Державної регуляторної служби Ксенії Ляпіної та ГоловиОфісу ефективного регулювання Олексія Гончарука.
В рамках заходу будуть презентовані нові регуляторні он-лайн інструменти, які дозволять просто та ефективно проводити аналіз регуляторного впливу (АРВ) та розрахунок витрат на запровадження державного регулювання (М-тест).
Це суттєво зекономить часові витрати регуляторів та позитивно вплине на бізнес-середовище. Новірегуляторні правила буде простіше прораховувати на ефективність та відповідність поставленим цілям, у результаті вони будуть завдавати якомога менше незручностей тим, хто їх виконуватиме.
Початок заходу: 12:00.
Місце проведення: Будинок Уряду, вул. Грушевського, 12/2, 1-й під’їзд.
Вхід за паспортами та редакційними посвідченнями.
Акредитація ЗМІ здійснюється до 18:00 27 березня на email: [email protected]
«Основна проблема нашої регуляторної системи це те, що Україна досі однією ногою в радянській системі. Як наслідок, маємо обтяжливі правила та штучні бар’єри для бізнесу, і газовидобувна сфера не є виключенням», зазначив Голова Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук в ході виступу на панельній дискусії «Стратегія розвитку газовидобувної галузі України в контексті забезпечення енергетичної безпеки України», яка відбулась сьогодні в рамках «Українського газового інвестиційного форуму ’17».
За словами Олексія Гончарука експерти Офісу бачать великий потенціал в реформуванні регуляторної бази газовидобувної сфери та мають конкретні напрацювання з цього приводу. Він назвав 5 основних проблематик та можливі шляхи їх вирішення, зокрема:
– геологічна інформація повинна стати повноцінним товаром, її купівля не має бути обов’язком, а продаж потребувати додаткових погоджень;
– отримання спеціального дозволу повинно перестати бути фіскальною операцію;
– аукціони не мають бути інструментом наповнення бюджету, вони інструмент конкурентного доступу до спільного обмеженого ресурсу;
– у бізнесу має бути право за якими стандартами оцінювати свої запаси, ДКЗ потрібно демонополізувати, створивши ринок акредитованих суб’єктів;
– спецдозвіл на надра не повинен бути адміністративним документом, він повинен бути правочином, а право на користування надрами – активом, що можна продати чи закласти в банк;
– потрібно нарешті визначитись з роллю органів місцевого самоврядування в процесі погодження. Існуюча модель, коли суб’єкт господарювання повинен піти до колегіального органу та вмовити їх підписати папірець – стимулює корупцію.
На думку експерта вирішити перераховані вище проблеми можна на рівні підзаконних документів. «Але деякі речі потребуватимуть змін до законів та Кодексу про надра. Над цим, наразі, ми з профільною асоціацією та колегами з газовидобувних компаній працюємо», зауважив Олексій Гончарук.
При виході на ринок, малий та середній бізнес стикається з низкою бар’єрів, застарілих правил та обмежень. Такі висновки аналітичного дослідження “Обмеження доступу до ринків”, яке підготовлено експертами Офісу ефективного регулювання (BRDO) у форматі Зеленої Книги. Вона є першою з 12 запланованих у рамках перегляду способів регулювання.
Ключовий фокус дослідження присвячений пошуку та аналізу нормативних і процедурних проблем, а також питанням надмірності та обтяжливості застосування регуляторних інструментів.
Зелена Книга започатковує онлайн-консультації за напрямком проблематики доступу до ринків та є відправною точкою старту кампанії Публічного Діалогу, яка буде зосереджена на 18 ринках у розрізі шести секторів економіки: сільському господарстві, будівництві, енергетиці, транспорті, IT та телекомунікаціях.
Ознайомитись та прокоментувати Зелену Книгу «Обмеження доступу до ринків» можна за посиланням http://regulation.gov.ua/book/4-dostup-na-rinok
Ваша думка надзвичайно важлива для нас!
Сьогодні у Кабінеті Міністрів України відбувся “дерегуляційний день”, результатом якого стало скасування низки незаконних та застарілих нормативних актів, які обмежують діяльність бізнесу.
«У державі не повинно існувати штучних бар’єрів, які змушують бізнес вигадувати, як їх обходити», – каже Голова Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук. За його словами, ухвалені рішення, які ініціював Офіс, дозволять бізнесу працювати у ефективному та конкурентному регуляторному полі, мінімізують корупційні ризики і заощадять підприємцям мільярди гривень.
Так, Уряд скасував 21 незаконний акт та 23 постанови у сфері здійснення державного контролю та критеріїв оцінки ризику. Це дозволить значно зменшити адміністративний тиск та корупційні ризики при адмініструванні суперечливих норм.
Дерегуляція торкнулась і експорту товарів подвійного використання. Зокрема, 53 групи товарів відтепер звільнено від надмірного контролю.
Також, встановлено зрозумілі правила діяльності сфери перевезень повітряним транспортом – затверджено ліцензійні умови на перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та відходів повітряним транспортом.
Із ключових рішень – скасування незаконного обмеження строку дії будівельних ліцензій та скорочення у 3 рази процедури видачі таких ліцензій. За оцінкою експертів Офісу, це дозволить усунути корупційну складову в 30,6 мільйонів доларів у найближчі 5 років.
Кабінет Міністрів затвердив і законопроект, спрямований на поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Його основі положення дозволять скоротити вартість процедур у будівництві на 10%, термін процедури банкрутства – з 3-х років до 1-го, спростити процедуру оформленння новостворених юридичних осіб. Загалом, ухвалення проекту дасть Україні не менше 40 позицій у рейтингу Doing Business та дозволить увійти в ТОП -30 країн вже у 2018 році. Очікується, що законопроект внесуть у Верховну Раду вже наступного тижня.
https://www.slideshare.net/BRDO/ss-73016694
Офіс ефективного регулювання оприлюднив Рейтинг «Відкритість уряду»
6 березня 2017 року Офіс ефективного регулювання презентував результати аналізу того, як українські міністерства виконують вимоги до відкритості та доступності інформації про свою діяльність. За висновками дослідження, уряд виконує ці вимоги, в середньому, всього на 65%.
За результатами дослідження «Відкритість Уряду», рейтинг очолили Міністерство інфраструктури України із 65-ма балами із 70-ти можливих та Міністерство освіти і науки України із 64-ма балами. Аутсайдерами виявилисянедавно створені Міністерство інформаційної політики України – 23 бали та Міністерство з питань окупованих територій та тимчасово переміщених осіб – 19 балів.
«Доступні дані – це не лише підвищення відкритості та прозорості органів влади, а й джерело інформації, необхідної для розвитку бізнесу. І наша увага до сайтів міністерств не випадкова, бо саме вони мають бути інструментом отримання інформації від першоджерела та майданчиком для діалогу із громадськістю та бізнесом», – сказав Голова Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук.
Однією з беззаперечних переваг усіх міністерств виявилась робота з базами відкритих даних, більшість з яких у вільному доступі на веб-сайтах. Однак, є й винятки. Наприклад, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України не публікує дані про граничні величини споживання електричної енергії; екологічну та радіаційну обстановку в зоні розташування атомних електростанцій; звіти, що готуються в рамках ініціативи прозорості видобувних галузей. А от Міністерство аграрної політики та продовольства не опублікувало інформацію про лісові пожежі, дані моніторингу лісів, тощо.
Аналітики Офісу ефективного регулювання оцінювали відкритість міністерств за сімома критеріями: реалізація принципу інформаційної відкритості, забезпечення роботи з відкритими даними, публічність планів діяльності та звітів, антикорупційна експертиза і громадський моніторинг правозастосування. Рейтинг складено на основі аналізу 18-ти веб-сайтів міністерств.
За словами Олексія Гончарука, минулого року Офіс ініціював системний перегляд регуляторного поля у 6-тиключових секторах економіки, який передбачає максимальну відкритість процесу та участь у ньому всіх зацікавлених сторін. І рейтинг «Відкритість Уряду» є першим індикатором готовності цих органів до публічного діалогу зі своїми цільовими аудиторіями.
Офіс ефективного регулювання розробив рекомендації для поліпшення відкритості даних і надіслав їх кожному міністерстві. Через два місяці експерти Офісу проаналізують урахування рекомендацій та оновлять рейтинг.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/03/Rejtyng-Vidkrytist-Uryadu.pdf”]
Наскільки наша влада відкрита для громадськості? Чи дотримуються вітчизняні органи влади вимог до розкриття інформації? Що потрібно, аби переформатувати відносини між владою та громадськістю?
Про це йтиметься в рамках дискусії «Відкритий Уряд. Від прозорості до публічного діалогу» за участі представників Уряду, міністерств, Европейського Союзу, експертної спільноти та медіа. Захід відбудеться у понеділок, 6 березня 2017 року. Початок о 16.30, місце проведення – Український Кризововий Медіа Центр.
В рамках заходу експерти Офісу ефективного регулювання презентують результати дослідження відкритості міністерств, а саме рейтинг «Відкритість Уряду». Дослідження проводилось за такими критеріями як: реалізація принципу інформаційної відкритості, забезпечення роботи з відкритими даними, публічність планів діяльності та звітів, антикорупційна експертиза і громадський моніторинг правозостасовування.
Відповідно рейтингу, максимальну кількість балів набрали Міністерство інфораструктури України – 65 та Міністерство освіти і науки України -64. Аутсайдерами є, зокрема, Міністерство закордонних справ України – 24 бали та Міністерство інформаційної політики України – 23 бали.
Запрошуємо взяти участь у заході!
В Україні будівництво регулюється так званими державними будівельними нормами – нормативними документами, які визначають і товщину стін, і висоту сходинок, і розмір класних кімнат…
Нещодавно Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву (ПАТ “КиївЗНДІЕП”) розробив нову редакцію ДБН “Навчальні заклади”.
Ініціатива правильна й похвальна, але в Україні спеціалістів, які здатні розібратись у суті та видати сучасну норму, майже немає.
Ось і вийшло, що положення проекту ДБН “Навчальні заклади” далеко не сучасні та й не дуже відрізняються від чинних.
Наприклад, при проектуванні та будівництві навчального закладу обов’язково має бути врахована норма щодо інсоляції – забезпечення проникнення сонячного світла у приміщення, яке має оздоровчу дію на організм людини та бактерицидну дію на мікрофлору навколишнього середовища.
Однак, цей позитивний вплив проявляється лише при достатній дозі прямих сонячних променів, що характеризується тривалістю інсоляції.
Так от, як в чинному так і новому проекті ДБН, тривалість інсоляції обмежена періодом з 22 березня по 22 вересня.
Перше питання, яке виникає, чому розробники орієнтується на період, значна частина якого припадає на літні канікули, коли діти відсутні у школі?
Може нам вже час врахувати європейський досвід, коли інсоляція забезпечується 365 днів на рік за рахунок сучасних проектів будівель та, навіть, віконниць, які рухаються за сонцем. Як приклад, звичайна загальноосвітня школа в данському місті Ерстад.
 |
| Звичайна загальноосвітня школа в данському місті Ерстад |
Ще одна норма – обов’язковість сміттєпроводів у шкільних закладах. В умовах тотальної відмови від їх використання, прагнення всього світу до роздільного збору сміття, ми продовжуємо прививати нашим дітям звичку усе “звалювати” в один котел та розводити сморід.
Окремої уваги вартує мийна для яєць, у якій їх мають “купати” перед використанням у харчових цілях. Так от, це приміщення у школах повинно бути обов’язково окремим у розмірі 6 метрів квадратних(!).
Як на мене, для цих цілей достатньо окремого робочого місця, адже об’єми споживання даного продукту в навчальних закладах аж ніяк не тягнуть на такий метраж.
Крім цього, більшість шкіл сьогодні не вже не готують їжу, а замовляють її, або їм доставляють готовий меланж (напівфабрикат у відповідних контейнерах, тобто це яйця без шкарлупи). І головне, вимоги щодо обов’язкові такого окремого приміщення відсутні у будь-яких інших нормах, за виключенням птахофабрик.
Наостанок, вимоги щодо розмірів кабінетів для керівників навчальних закладів у рівень двокімнатної квартири метрів так на 30.
Як практик-забудовник, я точно знаю, що 1 кв. м коштуватиме щонайменше 500 доларів. Тому в мене викликає сумнів, що витратити понад півмільйона гривень на створення кабінетів для директора та зауча – це ефективне використання наших з вами податків.
ОСВІТА – НОВА, А ШКОЛА – СТАРА?
Практично одночасно з початком перегляду державних будівельних норм, зокрема щодо навчальних закладів – шкіл, училищ, вузів у Міністерстві освіти та науки України презентується Концепція нової української освіти. І щоб ви не сумнівались, ці документи між собою ніяк не корелюються.
Для прикладу, в Концепції закладено запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній галузі, що має охопити всі види діяльності, суттєво розширити можливості педагогів та учнів і оптимізувати управлінські процеси.
Для цього будуть розвивати відповідну інфраструктуру, створювати онлайн платформи і навіть цілі хаби на базі навчальних закладів.
Натомість, розробники нового проекту ДБН в частині ІКТ-середовища спирались (увага!) на норми та правила інструкцій “Минсвязи СССР” 70-80 років.
Не треба бути мега фахівцем, щоб зрозуміти, що дротові телефони та масивні телевізори – це найсвіжіші технології, упровадження яких передбачає ця документація. У час стрімкого розвитку технологій такий підхід виглядає, принаймні, дивно.
АПДЕЙТ РЕАЛІЙ
Сміттєпроводи розробники додали, про просторі кабінети для керівництва не забули.
А от згадати, що зараз вже 21 століття, яке абсолютно змінило навколишній світ, та співвіднести з Концепцією освіти – забули.
Якщо нові ДБН для шкіл зараз приймуть у такій редакції, змінити їх вдасться нешвидко. Як наслідок, діти продовжуватимуть вчитися в радянських умовах. І не допоможе ніяка Концепція нової української школи, бо будуватиметься “нова школа” за правилами радянських часів…
Саме тому експерти, прогресивні освітяни і небайдужі батьки школярів повинні долучитись до перегляду нової редакції ДБН.
Це вкрай потрібно для того, щоб наші діти мали сучасні, комфортні заклади освіти, які стимулюють розвиток та надихають.
Фрілансерам радіти рано: скасування необхідності отримувати індивідуальну ліцензію НБУ на розміщення коштів на рахунках зарубіжних банків, а також робити інвестиції з таких рахунків за кордоном не торкається тих, хто зареєстрований як ФОП
Національний Банк України скасував необхідність отримання індивідуальної ліцензії на операції з розміщення коштів на рахунках банків поза межами нашої країни (за винятком коштів, походженням з України).
Крім того, не потребуватиме індивідуальної ліцензії також здійснення інвестицій за кордоном за рахунок таких коштів (наприклад, придбання іноземних цінних паперів або нерухомості). Однак обидва ці нововведення поширюються виключно на приватних осіб, не зареєстрованих як фізичні особи – підприємці.
Фрілансери, які працюють як ФОПи в Україні – наприклад, програмісти чи дизайнери, – досі не можуть відкривати рахунків за кордоном, приймати там оплату від зарубіжних клієнтів та вільно розпоряджатися нею без відповідної ліцензії НБУ.
«Тобто, навіть якщо доходи ФОПа за кордоном жодним чином не пов’язані з його підприємницькою діяльністю в Україні, все одно він повинен отримувати ліцензію», – каже юридичний радник Офісу ефективного регулювання Денис Малюська. Він зауважує, що справедливіше було б прив’язуватися не до наявності чи відсутності реєстрації особи у якості підприємця, а до підприємницького або непідприємницького характеру операції. Однак регулятор обрав критерій реєстрації ФОП-ом, оскільки його набагато легше застосовувати.
Денис Малюська стверджує, що не зважаючи на обмеженість реформи, скасування архаїчної норми часів Радянського Союзу є позитивним кроком для ринку. Простіше житиметься і самому регулятору, якому не вистачало інструментів та ресурсів контролювати процес надходження та витрачання коштів на іноземних рахунках фізичних осіб.
«Валютне регулювання потребує подальшої лібералізації, але в наших умовах навіть такі мікро-кроки є важливими. Достатньо нагадати, що ті дії, які зараз вилучені з режиму ліцензування, ще у 2001 році вважалися злочином та могли потягнути за собою два роки позбавлення волі», – зауважив експерт.
За матеріалами http://www.epravda.com.ua
Останні тижні чітко показали агонію державного управління енергетичною галуззю.
На жаль, розгляд основоположного галузевого документа — проекту енергетичної стратегії — відійшов на задній план.
Виявилося, що визначати напрямки розвитку галузі не так цікаво на фоні бурхливих дискусій про рішення НКРЕКП встановити ставки нестандартного приєднання до електромереж та про “непрацюючий” “Роттердам+”.
Рішення щодо нестандартного приєднання повинно було стати елементом інвестиційної прогнозованості і виключити можливість корупційних зловживань через формульний метод визначення вартості цієї послуги.
Натомість це рішення збільшило та формалізувало монопольну ренту для обленерго, які через “аватарів” у державній владі контролюють централізовану українську енергетичну систему.
Робота над вторинним законодавством та регуляторними актами НКРЕКП не досягає кінцевої мети, а поточні дії регулятора спотворюють правильні ідеї.
Через брак довіри до державних інституцій, щоб виправити ситуацію, депутати вимушені прописати методику визначення вартості на рівні закону, яка за здоровим глуздом нормотворення повинна визначатися на рівні вторинного законодавства. Закон же змінити важче, треба збирати 226 голосів.
Методологія, яка включала ринкові механізми визначення ціни вугілля у вартості електричної енергії та була покликана забезпечити сталість запасів на ТЕС та ТЕЦ, стала “кидком”: ціна зросла, а вугілля нема.
Через неефективні рішення, корупцію і популізм українська економіка та споживачі стали заручниками бідності. Так працює олігархічна економіка.
Підтримую рішення народних депутатів негайно оновити дискредитований склад енергетичного регулятора, проте в мене небагато надій на те, що це щось змінить. Чи хтось може стверджувати, що нові “ідеальні” люди зрушать ситуацію? Цим “ідеальним” людям буде важко протистояти політичному тиску і тиску олігархів.
На фоні об’єктивної необхідності підвищити вартість електричної та теплової енергії для споживачів на них будуть тиснути політики-популісти, налякані перспективою втратити рейтинг, та олігархи, які прагнуть максимізувати прибутки через монопольне становище, шантажуючи зривом роботи енергетичної системи.
“Систему” олігархічної економіки складно побороти, тому її треба обдурити. Наприклад, одне речення щодо підтримки розвитку сонячної енергетики на рівні домашніх господарств, записане у законі за часів панування Клюєва у сонячній генерації, стало причиною динамічного розвитку цього напряму.
Завдяки цій нормі створюються робочі місця, сплачуються податки і забезпечується часткова енергетична незалежність українських домівок.
Раніше для стимулювання вітчизняної економіки, щоб надавати легкий і недорогий доступ до інфраструктури, можна було використовувати радянську спадщину, а через відсутність інвестиційних витрат в структурі тарифів — забезпечити дешеві енергетичні ресурси на ринку.
Це підвищувало б конкурентоздатність українських товарів на світовому ринку та дозволяло б отримувати свою частку у світовому розподілі праці. Однак час втрачений. Зношену і неефективну енергетичну інфраструктуру контролюють відомі люди, які зацікавлені лише в тому, щоб видушити з неї останнє.
Через загрозу віялових відключень та неможливість централізованої системи забезпечити стабільність енергопостачання українцям залишається надіятися лише на себе, забезпечуючи себе енергією автономними засобами: від печі у сільській хаті до сонячної установки на даху та твердопаливного котла з автоматизованою подачею біопалива у сучасному господарстві.
Це забезпечення власного виробничого циклу власними джерелами енергопостачання — розосереджена генерація на можливому локальному відновлюваному паливі. В рамках багатоквартирних будинків — об’єднання мешканців у ОСББ та пошук альтернатив енергопостачанню. Цей підхід не ідеальний, але вдаватися до нього змушує безвихідь.
Політика Євросоюзу спрямована на децентралізацію енергетичних систем, їх перехід до розосередженої генерації, яка дає можливість кожному стати учасником ринку завдяки використанню власної генерації з відновлюваних джерел: споживання, акумулювання та продажу виробленої електричної енергії.
Такий вектор розвитку збільшить частку “розумних” мереж в енергосистемі та дозволить залучити фінансування для розробки нових ефективних технологій акумулювання енергії та контролю мікросистем.
Ситуація в енергетиці штовхає нас, як це не парадоксально, до принципів функціонування системи та енергетичного ринку, які відповідають четвертому європейському енергетичному пакету, хоча ми ще не виконали третій пакет.
Ми наздоганяємо країни з розвиненою відновлюваною енергетикою у період конкурентних цін “зеленої” генерації.
Користуючись зношеною, контрольованою олігархами інфраструктурою, недостатньо розвиваючи нові види традиційної генерації, ми, як це не дивно, перечекали період становлення відновлюваної енергетики і тепер, за умови незмінності правил та якнайбільшого залучення інвестицій та гравців у цю галузь, можемо отримати “зелений” кВт-год за адекватною для економіки ціною.
На рівні стратегії мусимо визначити частку відновлюваної енергетики у загальному балансі, її пропорцію з урахуванням маневрових потужностей, змоделювати ціни, розуміючи, що традиційна енергетика доведена до надзвичайного стану.
Це означає, що у структурі українського ВВП зменшується паливна, вуглецева складова, а наші товари стануть більш конкурентоспроможними у світі.
Після повернення інвестиційних витрат вартість енергії з відновлюваних джерел енергії буде визначатися лише операційними витратами, а ця складова для ВДЕ значно менша порівняно з вугільними ТЕС та ТЕЦ або з АЕС з урахуванням експлуатаційних витрат на безпеку та виведення блоків з експлуатації.
У підсумку можемо отримати стабільну, недорогу та екологічно чисту енергію як для економіки, так і для кожного з нас. Цим шляхом йдуть всі розвинені економіки.
Українську енергетику довели до критичного стану. Ще багато треба зробити для підвищення енергоефективності українського споживача та українського ВВП, а відновлювані джерела енергії становлять ще дуже малу частку енергоринку.
Кожен традиційний олігархічний неефективний кіловат обходиться українцю дуже дорого, і з кожною хибною дією українського керівництва його вартість зростає.
Це було очевидно й раніше, але зовнішні і внутрішні загрози роблять ситуацію для України безальтернативною, залишаючи один можливий напрямок розвитку: енергоефективність та розосереджена відновлювана енергетика.
Як це не дивно, українське хуторянство в історичному процесі державотворення може виявитися позитивним для розвитку української енергетики.