За матеріалами http://www.epravda.com.ua
Останні тижні чітко показали агонію державного управління енергетичною галуззю.
На жаль, розгляд основоположного галузевого документа — проекту енергетичної стратегії — відійшов на задній план.
Виявилося, що визначати напрямки розвитку галузі не так цікаво на фоні бурхливих дискусій про рішення НКРЕКП встановити ставки нестандартного приєднання до електромереж та про “непрацюючий” “Роттердам+”.
Рішення щодо нестандартного приєднання повинно було стати елементом інвестиційної прогнозованості і виключити можливість корупційних зловживань через формульний метод визначення вартості цієї послуги.
Натомість це рішення збільшило та формалізувало монопольну ренту для обленерго, які через “аватарів” у державній владі контролюють централізовану українську енергетичну систему.
Робота над вторинним законодавством та регуляторними актами НКРЕКП не досягає кінцевої мети, а поточні дії регулятора спотворюють правильні ідеї.
Через брак довіри до державних інституцій, щоб виправити ситуацію, депутати вимушені прописати методику визначення вартості на рівні закону, яка за здоровим глуздом нормотворення повинна визначатися на рівні вторинного законодавства. Закон же змінити важче, треба збирати 226 голосів.
Методологія, яка включала ринкові механізми визначення ціни вугілля у вартості електричної енергії та була покликана забезпечити сталість запасів на ТЕС та ТЕЦ, стала “кидком”: ціна зросла, а вугілля нема.
Через неефективні рішення, корупцію і популізм українська економіка та споживачі стали заручниками бідності. Так працює олігархічна економіка.
Підтримую рішення народних депутатів негайно оновити дискредитований склад енергетичного регулятора, проте в мене небагато надій на те, що це щось змінить. Чи хтось може стверджувати, що нові “ідеальні” люди зрушать ситуацію? Цим “ідеальним” людям буде важко протистояти політичному тиску і тиску олігархів.
На фоні об’єктивної необхідності підвищити вартість електричної та теплової енергії для споживачів на них будуть тиснути політики-популісти, налякані перспективою втратити рейтинг, та олігархи, які прагнуть максимізувати прибутки через монопольне становище, шантажуючи зривом роботи енергетичної системи.
“Систему” олігархічної економіки складно побороти, тому її треба обдурити. Наприклад, одне речення щодо підтримки розвитку сонячної енергетики на рівні домашніх господарств, записане у законі за часів панування Клюєва у сонячній генерації, стало причиною динамічного розвитку цього напряму.
Завдяки цій нормі створюються робочі місця, сплачуються податки і забезпечується часткова енергетична незалежність українських домівок.
Раніше для стимулювання вітчизняної економіки, щоб надавати легкий і недорогий доступ до інфраструктури, можна було використовувати радянську спадщину, а через відсутність інвестиційних витрат в структурі тарифів — забезпечити дешеві енергетичні ресурси на ринку.
Це підвищувало б конкурентоздатність українських товарів на світовому ринку та дозволяло б отримувати свою частку у світовому розподілі праці. Однак час втрачений. Зношену і неефективну енергетичну інфраструктуру контролюють відомі люди, які зацікавлені лише в тому, щоб видушити з неї останнє.
Через загрозу віялових відключень та неможливість централізованої системи забезпечити стабільність енергопостачання українцям залишається надіятися лише на себе, забезпечуючи себе енергією автономними засобами: від печі у сільській хаті до сонячної установки на даху та твердопаливного котла з автоматизованою подачею біопалива у сучасному господарстві.
Це забезпечення власного виробничого циклу власними джерелами енергопостачання — розосереджена генерація на можливому локальному відновлюваному паливі. В рамках багатоквартирних будинків — об’єднання мешканців у ОСББ та пошук альтернатив енергопостачанню. Цей підхід не ідеальний, але вдаватися до нього змушує безвихідь.
Політика Євросоюзу спрямована на децентралізацію енергетичних систем, їх перехід до розосередженої генерації, яка дає можливість кожному стати учасником ринку завдяки використанню власної генерації з відновлюваних джерел: споживання, акумулювання та продажу виробленої електричної енергії.
Такий вектор розвитку збільшить частку “розумних” мереж в енергосистемі та дозволить залучити фінансування для розробки нових ефективних технологій акумулювання енергії та контролю мікросистем.
Ситуація в енергетиці штовхає нас, як це не парадоксально, до принципів функціонування системи та енергетичного ринку, які відповідають четвертому європейському енергетичному пакету, хоча ми ще не виконали третій пакет.
Ми наздоганяємо країни з розвиненою відновлюваною енергетикою у період конкурентних цін “зеленої” генерації.
Користуючись зношеною, контрольованою олігархами інфраструктурою, недостатньо розвиваючи нові види традиційної генерації, ми, як це не дивно, перечекали період становлення відновлюваної енергетики і тепер, за умови незмінності правил та якнайбільшого залучення інвестицій та гравців у цю галузь, можемо отримати “зелений” кВт-год за адекватною для економіки ціною.
На рівні стратегії мусимо визначити частку відновлюваної енергетики у загальному балансі, її пропорцію з урахуванням маневрових потужностей, змоделювати ціни, розуміючи, що традиційна енергетика доведена до надзвичайного стану.
Це означає, що у структурі українського ВВП зменшується паливна, вуглецева складова, а наші товари стануть більш конкурентоспроможними у світі.
Після повернення інвестиційних витрат вартість енергії з відновлюваних джерел енергії буде визначатися лише операційними витратами, а ця складова для ВДЕ значно менша порівняно з вугільними ТЕС та ТЕЦ або з АЕС з урахуванням експлуатаційних витрат на безпеку та виведення блоків з експлуатації.
У підсумку можемо отримати стабільну, недорогу та екологічно чисту енергію як для економіки, так і для кожного з нас. Цим шляхом йдуть всі розвинені економіки.
Українську енергетику довели до критичного стану. Ще багато треба зробити для підвищення енергоефективності українського споживача та українського ВВП, а відновлювані джерела енергії становлять ще дуже малу частку енергоринку.
Кожен традиційний олігархічний неефективний кіловат обходиться українцю дуже дорого, і з кожною хибною дією українського керівництва його вартість зростає.
Це було очевидно й раніше, але зовнішні і внутрішні загрози роблять ситуацію для України безальтернативною, залишаючи один можливий напрямок розвитку: енергоефективність та розосереджена відновлювана енергетика.
Як це не дивно, українське хуторянство в історичному процесі державотворення може виявитися позитивним для розвитку української енергетики.
Ми часто кажемо, що погані та стабільні правила для бізнесу краще, ніж постійно мінливі хороші. Минулий рік мав низький рівень змін, що може свідчити про закінчення “регуляторного цунамі”.
Так, у 2016 році в законодавстві відбулося у 3 рази менше змін ніж у 2015 році, при цьому найбільше падіння активності (у 5 разів) відбулося на рівні законів. Єдиним показником, що залишився на тому ж рівні, є прийняття нових актів міністерствами та іншими ЦОВВ.
При цьому, варто зауважити, що зменшення загальної кількості змін не обов’язково означає зменшення кількості дійсно суттєвих змін для бізнесу. Наприклад, нова редакція закону може змінити одне формулювання, а може викласти весь текст у новій редакції, яка не дружня до бізнесу.
В Україні є закони, а є підзаконні акти, яких значно більше і які приймаються на виконання законів. Відповідно, повинна існувати залежність між активністю законодавців та активністю КМУ, міністерств та інших ЦОВВ, які імплементують закони у підзаконних актах. Графіки відображають цю залежність певною мірою за виключенням 2016 року, у якому кількість нових підзаконних актів не майже не змінилася порівняно з 2015 роком.
Аналіз здійснювався на підставі нормативно-правових актів, що містяться у БД “Законодавство України” ВРУ, за виключенням міжнародних договорів.
Якщо одним законом “про внесення змін” було внесено зміни у 10 законів, для юристів та підприємців це означає необхідність проаналізувати 10 законів у новій редакції або ризикувати порушити закон. Тому, ми визначили первинні нормативно-правові акти (за виключенням міжнародних) та порахували кількість подій, що з ними відбулися: прийняття нового акту, внесення до нього змін та втрату чинності. Таким чином, ми отримали більш достовірну картину.
Рішення про зміну правил, за якими працює бізнес, потрібно прораховувати. Аналіз даних допомагає нам визначити, на що вплинули такі рішення в минулому та спрогнозувати їх вплив у майбутньому.
Ми прагнемо зрозуміти, чи дійсно підприємцям стало легше жити, чи законодавці зосередили свою увагу на критичних змінах? Поділіться з нами думками у коментарях.
Якщо у вас є потреба зробити схожий розрахунок за іншими критеріями (за предметною сферою, видавником тощо), ми відкриті до співпраці, звертайтесь.
Скасувати низку недружніх процедур для бізнесу в нафтогазовій сфері можуть вже цього тижня. На порядку денному Верховної Ради законопроект №3096, ухвалення якого давно очікує ринок. Законопроектом спрощується порядок користування землею, скасовується необхідність отримання акту гірничого відводу і регулюється питання правового статусу об’єктів нафтогазобудування.
«Регуляторне поле цієї сфери сьогодні застаріле і обтяжливе для бізнесу. Як наслідок, енергетична галузь не може повноцінно розвиватись та збільшувати обсяги видобутку нафти і газу, насамперед, для внутрішнього використання», зауважила заступник Голови Офісу ефективного регулювання Світлана Коломієць.
Ключові зміни:
1. Надрокористувач зможе своєчасно розпочати видобуток, адже термін отримання земельних ділянок для здійснення видобутку нафти і газу буде скорочено з 20 до 3 місяців.
2. Гарантування безперешкодного доступу до свердловини через закріплення права сервітуту.
3.Скасування необхідності отримання гірничих відводів, який є радянським архаїзмом та не несе жодної контролюючої функції в нафтогазовому виробництві. Натомість користування надрами буде здійснюватись на підставі спецдозволу, який видає держава за погодженням з місцевою громадою.
4. Впровадження єдиного погодження на зняття і перенесення ґрунту, що суттєво зменшить часові витрати бізнесу. Сьогодні оформлення окремого дозволу триває близько півроку, хоча збереження родючого шару ґрунту врегульовано раніше, під час отримання земельної ділянки в користування.
5. Свердловина не є об’єктом містобудування. Наразі через відсутність чіткого визначення статусу свердловин, місцеві органи влади вимагають реєструвати їх як об’єкти містобудування із присвоєнням поштової адреси, що триває понад один рік. Згідно з міжнародною практикою свердловини є тимчасовими спорудами.
Офіс ефективного регулювання сподівається, що надважлива ініціатива буде проголосована і ринок отримає ефективні та прозорі регуляторні правила , стимул для розвитку та залучення інвестицій.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/02/ZP-3096_Infografika_13.04.16.pdf”]
В бізнесі та суспільстві не вщухає обговорення нових ставок на нестандартне приєднання до енергомереж, нещодавно встановлених регулятором. Учора, наприклад, про це дискутували народні депутати, бізнес та експерти у рамках круглого столу щодо впливу тарифної політики на промисловість та економіку, який ініціював профільний комітет Верховної Ради. Керівник сектору «Енергетика» Олексій Оржель долучився до дискусії.
Олексій Оржель навів цілу низку причин, із яких нові ставки будуть демотивувати бізнес та інвесторів:
По-перше, ставки нестандартного приєднання завищені та економічно необґрунтовані.
По-друге, регулятор поводиться непрогнозовано: озвучував одні цифри, а ухвалив інші.
По-третє, у методиці розрахунку закладена суперечлива відновлювана вартість активів енергорозподільчих компаній, яка потребує аудиту та обгрунтування.
По-четверте, інвестор самостійно оплачує проведення ліній від мереж обленерго до своїх енергоустановок (так звана «лінійна складова»), але потім через тиск обленерго змушений передавати їх у власність обленерго.
На думку Олексія Оржеля, оцінка відновлюваної вартості енергорозподільчих компаній, яку використав регулятор, викривлює інвестиційний клімат всередині країни, заохочуючи приєднання в добре розвинутих регіонах (Київ, Дніпро, де найнижчі ставки), в той час, коли регіони з менш розвинутою енергетичною інфраструктурою (Полтава, Суми) втрачають шанс залучити нові інвестиції.
Щоб виправити ситуацію, Офіс ефективного регулювання пропонує вдосконалити методику розрахунку ставок, а точніше формулу, що дозволить визначити економічно-доцільні ставки через введення обґрунтованих коефіцієнтів (які не були враховані раніше). Зокрема:
Брати до розрахунків економічно обґрунтовану відновлювану вартість обленерго після проведення її ретельного аудиту;
Ставки нестандартного приєднання мають встановлюватись для кожного класу напруги, з урахуванням винятково вартості основних фондів обленерго, що задіяно на цьому класі напруги;
У формулі необхідно враховувати договірну приєднану потужність (зазначену у договорах зі споживачами), а не трансформаторну потужність обленерго (це зменшить ставки в 2-3 рази);
У формулі необхідно врахувати коефіцієнт завантаження трансформаторних підстанцій – це обумовить менші ставки на приєднання на незавантаженій інфраструктурі обленерго.
Олексій Оржель вважає, що можна розглядати й інші варіанти формування ставок нестандартного приєднання, зокрема, на базі статистичної вибірки вартості приєднання або ж на базі кошторисів еталонних проектів на приєднання. «Якщо це зробити, то ставки можна зменшити. В результаті країна отримає і прозору формулу, і адекватні ставки», – каже експерт.
Керівник сектору “Енергетика” Олексій Оржель візьме участь у роботу круглого столу «Вплив тарифної політики на промисловість та економіку».
Ключові питання, які обговорюватимуться:
Наскільки доцільна і обґрунтована така тарифна політика?
Чи зважили в Кабінеті Міністрів України та НКРЕКП її наслідки?
Які альтернативи пропонують парламентарі та промисловці?
Участь у заході прийматимуть представники парламентських комітетів, урядовці, керівництво галузевих асоціацій та великих промислових підприємств, експерти і громадськість.
Початок заходу об 11:00 за адресою: вул. Грушевського, 5, конференц-зала, вхід через 9-ий під’їзд), що проходитиме під егідою Комітету з питань промислової політики та підприємництва.
Деталі: http://komprompol.rada.gov.ua/komprompol/control/uk/publish/article?art_id=50374&cat_id=47310
«Право без гарантії», саме в такому статусі останнім часом майнові права громадян, які інвестували кошти у власне житло. Прикладом тому нещодавня історія зі спробою рейдерського захоплення житлового будинку у Києві на Богдана Хмельницького 58а. Там використано класичну схему, за якою забудовник визнається банкрутом і декілька власників зустрічаються в суді.
На думку керівника сектору «Будівництво» Офісу ефективного регулювання Олени Шуляк, відсутність дієвих інструментів захисту майнових прав на об’єкти нерухомості стає сніговою лавиною, яка щодня вбирає в себе все більше постраждалих. І в цій схемі ключову роль відіграє держава, яка є неефективним регулятором, бо запроваджений нею фонд фінансування будівництва для залучення коштів не захищає інвесторів від багаторазових продаж, банкрутства і затягування будівництва.
«Сьогодні інвестор, відповідно до законодавства, має лише фінансового посередника в особі фонду фінансування будівництва, але у разі виникнення проблем він ніяк не допоможе їх вирішити чи повернути вкладенні кошти. Платять фонду, будує компанія-підрядник, а всі ризики несе тільки інвестор», зауважила Олена Шуляк.
Експерти Офісу розробили механізм, який дозволить убезпечити українців від таких ситуацій та зробити так, щоб інвестори отримували реальне право власності на нерухоме майно, а не лише право на купівлю таких прав. Йдеться про проект закону України щодо реєстрації майнових прав на об’єкти, які будуть збудовані в майбутньому.
Законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав власності на об’єкти нерухомого майна, що будуть збудовані у майбутньому” передбачає реєстрацію права власності у три етапи:
І етап – реєстрація за замовником будівництва права власності на кожен об’єкт (квартиру), що буде збудований у майбутньому за наявності усіх дозвільних документів, що унеможливить незаконні будівництва;
ІІ етап – після придбання об’єкту, право власності перереєстровується на інвестора;
ІІІ етап – після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію відбувається автоматична зміна титулу “право власності на об’єкт нерухомого майна, що буде збудований у майбутньому” на титул “право власності на об’єкт нерухомого майна”.
Наразі ініціатива проходить процедуру погодження у Міністерстві юстиції. Сподіваємось, що її вже найближчим часом буде винесено на розгляд Уряду та подано до Парламенту.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/02/ZAHYST-PRAV-VLASNOSTI-NA-OBYEKTY2.0-2.pdf”]
Ринок металоконструкцій – це хребет промисловості та будівництва. Щоб зробити його регуляторне поле більш ефективним та дружнім для бізнесу проводимо його перегляд спільно з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства .
У рамках цього процесу Офіс ефективного регулювання запрошує всіх учасників ринку будівельних металоконструкцій взяти участь в опитуванні щодо оцінки реалізації державою регуляторної політики на цьому ринку та впливу регулювання на розвиток бізнесу.
Аналіз відповідей допоможе отримати реальне ставлення бізнес-середовища до регулювання ринку будівельних металоконструкцій, проаналізувати адекватність та доцільність чинних регуляторних норм з точки зору бізнесу та підготувати пропозиції щодо спрощення правил роботи бізнесу на ринку будівельних металоконструкцій (в тому числі через реформування процедур, скасування надмірної кількості дозвільних документів, перегляд термінів дії дозволів/ліцензій тощо).
Дане опитування здійснюється в рамках діяльності Робочої групи з питань системного перегляду регуляторних актів при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.
Для того щоб позиція бізнес-спільноти була врахована при підготовці нових правил регулювання ринку, ми пропонуємо відповісти на питання анкети за цим посиланням https://brdo.com.ua/opytuvannya-uchasnykiv-rynku-metalevyh-budivelnyh-konstruktsij/
За результатами будуть розроблені рекомендації від бізнесу, які Офіс передаватиме регулятору для публічного обговорення та проектування рішень.
За матеріалами Українського антикризового медіа-центру
Постанова НКРЕКП про нову вартість приєднання до електромереж є абсолютно неприйнятною і має бути переглянута. Таку думку одностайно висловили експерти низки організацій, народні депутати і представники місцевої влади під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі, яка сьогодні там відбулась.
“Ми дуже дорого заплатимо за доступ до мереж, ще й фінансуватимемо обленерго за рахунок лінійної складової», зауважив керівник сектору “Енергетика” Олексій Оржель у ході виступу на дискусії.
Запитання до розрахунків
За словами Лева Підлісецького, народного депутат України (фракція «Об’єднання «Самопоміч»), НКРЕКП «абсолютно свавільно» використала положення закону під час використання формули. «Ніхто не передбачав, що така оцінка активів, яку вони застосували, ніхто не передбачав, що не буде застосовано жодних понижуючих коефіцієнтів», – зауважив він.
Перше запитання – до прозорості оцінки активів обленерго, чисельника формули. Наприклад, вартість «Дніпрообленерго» за новою формулою оцінки Фонду Держмайна зросла із 6,2 мільярдів гривень у 2015 році до 13,4 мільярдів у 2016 році, хоча на самому підприємстві нічого не змінилося, розповів Андрій Герус, колишній член НКРЕКП. По-друге, в оцінку активів включили і ті потужності, які у депресивних регіонах давно не працюють. У результаті вартість підключення для цих регіонів виявилася удвічі вищою, ніж для Києва та Дніпра. «Утворився перекос: там, де потрібно стимулювати виробництво, підключення коштує дорого, а у центрі Києва, де потужності перевантажені, приєднання буде коштувати дешевше», – пояснив експерт. Нелогічно також, що у знаменник включена не договірна потужність споживачів, а номінальна потужність трансформаторів, і те, що до підприємств генерації застосовують такий самий підхід, як до всіх інших, що нові школи, дитсадки і висотні будинки за підключення також сплачуватимуть за підключення на загальних підставах.
Вартість приєднання подорожчала у 6 разів, при цьому, туди не включили вартість будівництва електричної лінії до об’єкта. «Лінійна складова – це той «магазин», де ви купуєте товар. Тобто, щоб купити товар, ви ще й маєте побудувати для продавця магазин. Ми дуже дорого заплатимо за доступ до мереж, ще й фінансуватимемо обленерго за рахунок лінійної складової», – наголосив Олексій Оржель, керівник сектору «Енергетика» Офісу ефективного регулювання. Експерти заявили також, що у новому тарифі простежується спроба легалізувати «корупційну ренту» – кошти, які раніше обленерго отримували у вигляді хабарів.
«У формулі є помилки не лише по суті, але і з правової точки зору. Постанова ще не опублікована, але якщо її опублікують – буде позов до суду і є усі підстави, щоб її скасувати», – заявив Андрій Герус.
Ризик для інвестицій і зеленої енергетики
Різке подорожчання приєднання до мереж стане серйозним ударом по промисловості і малій генерації, особливо по зеленій енергетиці, призведе до заморозки розпочатих інвестиційних проектів і відштовхне іноземних інвесторів. «Тепер підключення займає до 30% кошторису проекту замість 10%, причому це сплата не державі, а іншому бізнесу», – зауважив Сергій Петров, член Спілки українських підприємців.
«Це будує інвестиційний бар’єр на вході в галузь, тоді як Україні треба ці бар’єри знищувати. Це абсолютно не відповідає принципам, які проголошує уряд. Так ми не побудуємо сильну економіку і вічно сидітимемо на кредитах МВФ, – наголосив наголосив Віктор Галасюк, народний депутат України від фракції «Радикальна партія Олега Ляшка». «Ми перевіримо ці оцінки [на основі яких робили розрахунки]. Я вже зробив депутатський запит, щоб отримати їх, і будемо ініціювати незалежну експертизу», – додав він.
Загроза для розвитку територіальних громад
Дмитро Живицький, керівник апарату Сумської ОДА, розповів, що нова постанова гальмуватиме процес розвитку нових об’єднаних територіальних громад. Наприклад, якщо громада створює сільськогосподарські кооперативи, зараз вартість нового будівництва для них суттєво подорожчає, тому сама ідея укрупнення стає невигідною.
Низка організацій закликають переглянути рішення
Експерти Реанімаційного пакету реформ оприлюднили офіційну заяву, у якій підтримали усі зазначені вище застереження і закликали переглянути рішення, врахувавши інтереси усіх учасників. Також експерти нагадують, що необхідно забезпечити повну ротацію НКРЕКП.«Якщо ми не будемо справді мати незалежних рішень, говорити про подальше реформування енергетичної галузі і ринку електроенергії просто немає сенсу», наголошують у заяві.
Максим Сисоєв, співголова комітету енергетики Європейської бізнес-асоціації заявив, що організація також глибоко занепокоєна рішенням НКРЕКП і готує звернення до прем’єр-міністра і регулятора.
Денис Марчук, представник аграрних асоціацій, заявив, що нові правила гри створять серйозні труднощі для переробних підприємств аграрної промисловості, тому 9 агарних асоціацій вже звернулися із листом до Президента і до голови НКРЕКП.
Учасники дискусії також наголосили, що на майбутнє важливо ретельно прописувати усі деталі у законі, щоб звузити простір для зловживань.
Переглянути відео з дискусії можна за посиланням http://uacrisis.org/ua/stream
Сьогодні такі ставки на 2017 рік планує затвердити Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Для прикладу, вартість приєднання 1 кВт потужностей від Київобленерго становитиме більше 5000 грн. А по м.Києву – ціна збільшиться з 41 аж до 3000, в порівнянні з минулим роком відповідно звіту Київенерго за перше півріччя 2016 року, який опубліковано у них на сайті.
За словами керівника сектору «Енергетика» Олексія Оржеля таке рішення матиме негативний вплив на інвестиційний клімат в Україні та фактично унеможливить створення нових виробництв і розвиток інноваційних сфер. Насамперед, йдеться про відновлювану енергетику, оскільки саме вона генерує найбільше приєднань.
Також, це може спровокувати і здорожчання у будівельному секторі. Зокрема, вартість 1м2 житлової площі у новобудовах деяких регіонів може зрости на 11%.
Офіс ефективного регулювання вважає, що запропоновані регулятором ставки є завищеними та необгрунтованими, вони створюватимуть додаткові перешкоди не тільки для бізнесу, а й для економічного розвитку всієї країни. Закликаємо НКРЕКП зважено підійти до рішення та переглянути вартість приєднання у бік зниження
Офіс ефективного регулювання, спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, ініціює скасування 17 документів дозвільного характеру (ДДХ), 10 із яких пропонується перевести із контролюючого на декларативний принцип.
Наразі це ряд бар’єрів, які забирають багато часу і ресурсів бізнесу. Наприклад, на отримання дозволів іноді потрібно до 45 днів. Для висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи знадобиться витратити до 30 днів. При цьому моніторинг посередницьких цін свідчить, що орієнтовна вартість послуг із сприяння в отриманні такого висновку становить 2,5 – 3 тис. гривень (залежно від виду продукції та строків отримання висновку). В той же час варто врахувати, що жодна лабораторія санітарно-епідеміологічної експертизи в Україні не має акредитації за загальновизнаним міжнародним стандартом ISO 17025, тобто жоден із висновків такої експертизи не визнається ніким, крім як самою Україною.
У рамках цієї ініціативи розроблено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру шляхом розширення сфери застосування декларитивного принципу».
Сподіваємось, що вже у лютому поточного року його буде розглянуто на Уряді та подано до Верховної Ради. Його ухвалення дозволить зменшити адміністративний тиск держави на бізнес, запровадити прозорі правили для суб’єктів економічної діяльності, а також скороти їх часові та грошові витрати.
Детальніше про законопроект https://brdo.com.ua/bills/proekt-zu-pro-vnesennya-zmin-deyakyh-zakonodavchyh-aktiv-ukrayiny-shhodo-skorochennya-kilkosti-dokumentiv-dozvilnogo-harakteru-u-tomu-chysli-shlyahom-poshyrennya-zastosuvannya-deklaratyvnogo-prynts/
Міністерство економічного розвитку і торгівлі оприлюднило проект розпорядження Кабінету Міністрів «Про схвалення Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року».
Метою проекту є створення сприятливих умов для відкриття, ведення і зростання бізнесу та розкриття потенціалу МСП, яке становить 99,9% від загальної кількості (1,97 млн) підприємств і фізичних осіб-підприємців.
Йдеться про затвердження довгострокових пріоритетів державної політики щодо розвитку та підтримки МСП.
Зазначений проект розпорядження та пояснювальна записка до нього розміщена на веб-сайті Мінекономрозвитку в розділі “Обговорення проектів документів”.
Зауваження та пропозиції до зазначеного проекту розпорядження приймаються впродовж одного місяця з дати його оприлюднення на адресу: 01008, Київ-8, вул. Грушевського, 12/2 або на адресу електронної пошти: [email protected] та [email protected].
З текстом проекту розпорядження можна ознайомитись нижче:
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/01/NPA_Strategiya_MSP-1.doc”]
Сьогодні у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на засіданні профільної робочої групи з приведення державних будівельних норм у відповідність із міжнародно-визнаними принципами нормування обговорювали нову редакцію ДБН “Навчальні заклади”.
Сьогодні Комітет Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства ухвалив до першого читання розроблений Мінрегіонбуд проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення умов ведення будівельної діяльності».
Ухвалення цього законопроекту може принести Україні +2 позиції у загальному рейтингу та +60 місць за будівельним компонентом.
Ключові позиції законопроекту:
скасування вимоги щодо необхідності отримання вихідних даних та технічних умов від Державної служби України з надзвичайних ситуацій, зокрема технічних умов щодо пожежної та техногенної безпеки;
підвищення професійного рівня виконавців робіт у будівництві (унеможливлення отримання сертифіката особами, які не здобули вищої освіти за відповідним напрямом);
передбачення законодавчих підстав для затвердження Кабінетом Міністрів України переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію;
скасування обов’язкової експертизи з питань міцності, надійності та довговічності щодо об’єктів будівництва І і ІІ категорій складності, які споруджуються на територіях зі складними умовами;
визначення правових умов для удосконалення збору даних державної статистичної звітності щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
Законопроект є одним із 46 кроків розробленої експертами BRDO дорожньої карти – Плану дій щодо імплементації кращих практик якісного та ефективного регулювання, який затверджено Урядом ( 16.12.15 №1406-р). Впровадження усіх передбачених дорожньою картою кроків дозволить Україні увійти в топ-20 рейтингу країн за легкістю ведення бізнесу (посилання на рейтинг), який щороку формує Світовий банк. Зараз Україна – на 81-му місці серед 190 країн.
Ефективне регулювання цих відносин в умовах України потребує глибших змін, аніж ті, що запропоновані законопроектом №5473.
По-перше, зміни встановлюють єдине правило на всю країну, без врахування місцевої специфіки. Водночас у світовій практиці відповідні правила та обмеження встановлюються, як правило на місцевому рівні, що дозволяє врахувати особливості не тільки конкретного регіону чи населеного пункту, але й конкретної частини кожного населеного пункту. Це до того ж, було б логічним та зрозумілим також і з позиції політики децентралізації.
По-друге, доречно було б подумати не про абсолютну заборону, а про можливість господарської діяльності за умови її узгодження з власниками сусідніх квартир або місцевої влади;
По- третє, без чіткого регулювання залишилося питання зміни призначення об’єктів нерухомості (переведення у житлові/нежитлові приміщення). Із введенням заборони це питання набуде особливо болючого значення.
По-четверте – слід було б робити акцент не на адміністративній відповідальності, а на можливості оперативної заборони діяльності на вимогу осіб, чиї права порушені.
Експерти Офісу переконані, що без вирішення вищеперерахованих проблем ухвалення цього законопроекту спричинить погіршення бізнес-клімату та нестиме високі ризики для малих та середніх підприємств.
А от для громадян – мешканців будинків ситуація матиме як позитивні (можливість не допускати зміну використання будинку сусідніми власниками), так і негативні наслідки (наприклад, зменшення ринкової вартості квартири у зв’язку з неможливістю її використання у якості офісу).
Загалом есперти твердять, що адвокація цього проекту не на часі.
Під прапором дерегуляції українські чиновники і політики змінюють законодавство і нормативну базу з раніше небаченою спритністю. Все нібито для того, щоб підприємцям жилося легше. Офіс ефективного регулювання пропонує кардинально змінити підхід до регулювання і нарешті виробити чіткі і зрозумілі для бізнесу правила гри.
Офіс ефективного регулювання працює в Україні з листопада 2015 року. Це неурядова організація, яка не замінює функції Державної регуляторної служби або інших держструктур, а займається аналізом законодавства і регуляторного поля, виявленням проблемних моментів і підготовкою документів, які будуть ці проблеми вирішувати. У BRDO вже анонсували масштабні плани на наступний рік: переглянути регуляторні правила на ринках, які контролюють п’ять міністерств – Мінагрополітики, Міненергетики, Мінекономіки, Мінрегіонбуд і Мінінфрастуктури. Йдеться про 70 різних ринків – від ринку вугілля і ядерної енергетики до ринку щебеню і бетону. Про аналіз правил регулювання в наступному році, а також про потенційне зростання України в рейтингу Doing Business Delo.UA розмовляло з керівником Офісу Олексієм Гончаруком.
Недавнє скасування 367 нормативних актів – це перший результат перегляду правил на ринках?
Це частина так званого умовного “сміття”, яке необхідно вимітати з нашого законодавства. У п’яти секторах економіки, про які ми говоримо, є певні правила, вони описані 10 тисячами законів, постанов, інструкцій, наказів, розпоряджень. Саме їх аналізуємо на предмет законності та актуальності на першому етапі перегляду.
Що це означає?
В Україні є закони, а є підзаконні акти, яких значно більше і приймаються вони на виконання законів. Якщо в законі не написано, що постанова повинна існувати, то її не повинно бути в принципі. У нас же зараз багато документів, які чиновниками просто вигадані.
Крім того, є ще й неактуальні документи. Наприклад, в рамках закону були прийняті підзаконні акти, але закон скасували, а акти продовжують жити своїм життям.
Це все і є “сміттям”, від якого потрібно в першу чергу очищати регуляторне поле. Так з’явився список з 367 незаконних і неактуальних документів на рівні Кабміну, зараз по аналогії готується перелік наказів і розпоряджень на рівні міністерств.
Якщо говорити про реальну дерегуляцію, що вже встиг прийняти Кабмін для поліпшення ситуації на конкретних ринках?
Системний перегляд ринків стартує тільки в січні 2017 року. Зараз важливо зрозуміти чого держава хоче домогтися в рамках регулювання. Щоб кожне міністерство, кожен регулятор знав, навіщо він потрібен і які його цілі, наприклад, коли він втручається в будівництво або сільське господарство. Тому восени ми працювали з міністерствами над інвентаризацією їх регулювання.
Ми не просто намагалися порахувати нормативні акти і пообіцяти їх переглянути в наступному році, а хотіли відповісти на три головні питання – “що, як і навіщо?”. По-перше, прагнули знайти відповідь, щодо яких ринків ці п’ять міністерств здійснюють регулювання. По-друге, намагалися зрозуміти за допомогою, яких інструментів – ліцензування, квотування, патентування, лімітування і т.д. – Вони регулюють кожен ринок. По-третє, спробували разом з ними зрозуміти, навіщо вони це роблять. Виходячи з цього, вже в наступному році ми пропонуємо роботу п’яти міністерств в цьому напрямку побудувати принципово інакше. Почнемо з ринків міжобласних автобусних перевезень, деревини, сталевих конструкцій та дистрибуції електроенергії.
Що стосується рішень, які вже прийняв Кабмін, – це не менш важлива частина нашої роботи, але все ж це не пов’язано з системним переглядом ринків. У якийсь момент прем’єр-міністр зібрав нараду і чесно сказав: “У мене відчуття, що процес дерегуляції та ефективного регулювання недостатньо інтенсивний. Мені здається, що останні пару місяців ми стоїмо на місці”. Поставлене ж завдання було простим – запропонувати рішення, які можна прийняти в найкоротші терміни і на рівні Кабміну та які матимуть позитивний вплив на малий і середній бізнес. Серед цих рішень, зокрема, прийняття ліцензійних умов, без яких доступ до ринків за великим рахунком закритий, можливість для нотаріусів встановлювати ціну за послуги нижче 1%, спрощення порядку узгодження встановлення телекомунікаційного обладнання, перегляд ставок на оренду дахів держмайна, підготовка правил розробки нафтогазових родовищ, дозвіл на змішування зерна різних категорій.
Яких змін чекати найближчим часом, над чим зараз працює BRDO?
Одна з важливих ініціатив – це лібералізація міжобласних автобусних перевезень. Наша держава до сих пір встановлює, скільки автобусів має їздити з Києва до Житомира. Але ж очевидно, що вона не знає реальних потреб, і упевнитися в цьому легко, якщо подивитися на офіційні цифри і на те, що в дійсості. За нашими оцінками, близько 60% ринку знаходиться в тіні, і це вирок. А це значить, що перевізники знаходяться також і поза державним контроля. Ідея полягає в тому, щоб скасувати ліміти на перевезення. Держава говорить “їдьте хто хоче, ось станція А, ось станція Б, ось загальні правила безпеки дорожнього руху, екології”. Що потрібно розуміти? Якщо ми спробуємо вивести перевезення з тіні, це дасть можливість державі більш чітко уявляти пасажиропотік. А що таке уявлення про пасажиропотік? Це можливість правильно вибирати транспортну модель, а також ефективно і рентабельно використовувати територію для цілей транспортування вантажів і товаров.
Хтось окрім BRDO розуміє стратегічну важливість таких змін?
Команда Мінінфраструктури, звичайно, розуміє. Але середній “термін життя” міністра 11 місяців, а тому уряд намагається ставити перед собою більш-менш реальні плани на цей короткий період. Таким чином, вони вузько концентруються на тому, що можна змінити прямо тут і зараз, отримавши якийсь ефект. Це модель quick wins. Насправді ж це прямо протилежно тому, чим повинен займатися міністр. Функція BRDO, зокрема, як раз в тому, щоб дотримуватися послідовності і дивитися в перспективу. Ми повинні задавати тон і вектори, продовжуючи руху незалежно від кадрового складу уряду.
Чому обрані саме ці ринки для системного перегляду?
Є ряд критеріїв, якими ми керувалися. По-перше, ринки повинні були стосуватися малого і середнього бізнесу. По-друге, це ринки, на яких можна було спробувати продемонструвати компроміс. Адже ідеальна реформа відбудеться, коли все домовляться про правила раз і на 100 років. А надовго домовитися можна тільки коли ти всіх вислухав, зрозумів і розробив правила, які влаштовують всіх.
Які ще рішення в напрямку дерегуляції будуть прийняті найближчим часом?
Ще одна важлива тема, якою ми займаємося, – це експортний контроль. В Україні перелік товарів, які йому підлягають, значно ширше, ніж в інших країнах, зокрема, тому, що Служба безпеки подописувала туди безліч різних зауважень. Ось ми хочемо цей список скоротити.
Ще одна надзвичайно важлива тема, яка, з одного боку, обіцяє можливість заощадити державні гроші, а з іншого боку, навести порядок в галузі, – це облік деревини. В Україні є 619 первинних лісокористувачів, тобто лісгоспів і об’єктів природно-заповідного фонду, які мають право користуватися і управляти лісом. І майже всюди ці суб’єкти рубають ліс, правда не тільки в промислових, але і в санітарних цілях. Щоб держава могла проконтролювати, хто і на яких підставах рубає ліс, можна, звичайно, бігати по лісі і ловити товаришів з сокирою, перевіряючи документи. Але це дорого і всіх так не піймаєш. Аби система обліку деревини працювала нормально, придумали інструмент чіпування. Якщо хтось зрубав дерево і має намір його продати, він повинен його пробіркувати, і інформація потрапить в інформаційну систему підприємства ДП “Лесконсалтінг”. Але проблема полягає в тому, що з 619 лісгоспів система встановлена тільки на державних, яких менше 300. Решта ж лісокористувачів плодять ту ж деревину, тільки без чіпів. Тому, щоб система обліку деревини була ефективною, всі повинні користуватися єдиним підходом. Кабмін повинен своєю постановою зобов’язати всі лісгоспи в тому числі військові і комунальні, а також об’єкти природно-заповідного фонду вносити інформацію в єдину систему. Це цілком реально зробити, зараз над цим працюємо.
Що говорить бізнес про ваші плани?
Хтось підтримує, хтось осторонь спостерігає, хтось чинить опір тому що боїться змін. На нас чекає величезна робота, крок за кроком будемо завойовувати довіру бізнесу і намагатися переформатувати його відносини з державою.
На вашу думку, що є великим бар’єром для бізнесу – неякісне регулювання чи застаріле мислення українських підприємців?
Ці речі дуже взаємно доповнюють один одного. Сьогоднішня зашоренність мислення – це спадок, результат тотальної недовіри, це ставлення до держави як до чогось зовнішнього. Це фантастичний феномен, виявляється можна бути за країну, але проти держави. Причини цього, на мою думку, дуже глибокі. З одного боку, малий і середній бізнес відчуває постійне почуття провини, наприклад, за несплачені або недоплачені податки. З іншого ж боку, є також постійне відчуття страху, адже держава постійно змінює правила, а тому просто не можна бути впевненим, що ти нічого не порушив. Крім того, державу дуже довго використовували не за призначення, а щоб захищати окремі корпоративні інтереси. І тому до неї почали ставитися як до інструменту перерозподілу.
Нещодавно Уряд анонсував закон, який нібито має підняти нас на 40 позицій в рейтингу Doing Business. Які зміни є самими важливими, на вашу думку, і коли ви очікуєте прийняття документу?
Цінність цього законопроекту в його комплексності, там немає неважливих речей. Що там є? Це, зокрема, скасування пайового внеску для забудовників, інструмент довірчої власності, який посприяє відновленню кредитування, інструмент альтернативного розгляду спорів, норми, які посилюють захист міноритарного акціонера. У законопроекті ми свідомо охоплюємо тільки те, що пропонує рейтинг Doing Business. Ми вважаємо, так документ буде простіше “продати” парламенту. Адже зараз у Верховній Раді є десятки законопроектів, які тим чи іншим чином можуть позитивно вплинути на позицію в рейтингу, але щоб досягти суттєвого прогресу і щоб це було помітно на міжнародній арені, нам потрібно перемагати швидко. Якщо документ ухвалять наприкінці березня або ж на самому початку квітня – це спрацює, і ми потрапимо в топ-30.