У ході зустрічі «Підсумки року», яка сьогодні відбулась на базі Києво-Могилянської бізнес-школи, Голова Офісу ефективного регулювання та керівники секторів поділились напрацюваннями, зокрема, щодо перегляду регуляторного поля, впровадження нових стандартів ефективного регулювання та низки інших ініціатив у регуляторній сфері, а також окреслили пріоритети на наступний рік.
«Україні потрібні реальні реформи, а не їх імітація. Свою роботу в 2016 році ми будували саме за таким принципом. Це, а також підтримка наших партнерів і потенціал експертів Офісу дозволили запустити низку важливих перетворень та отримати перші результати. Але попереду багато роботи», – зауважив Голова Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук коментуючи як прошов рік.
З найважливіших досягнень він відзначив започаткування системного перегляду регуляторного поля у 5 ключових секторах економіки та зауважив, що станом на сьогодні завершено підготовчий етап інвентаризації та стартував перегляд ефективності регулювання у 70 пілотних ринках. Це суттєвий крок до переорієнтації на вимірюванність регулювання.
Серед головних успіхів 2016 року – перший етап очистки регуляторного поля від «сміття». Так, у результаті “дерегуляційного дня” в Уряді скасовано 367 застарілих та незаконних регуляторних актів.
Крім цього, за ініціативи Офісу Урядом ухвалено 10 рішень, які значно полегшили життя бізнесу. Йдеться про зменшення кількості робіт та послуг, що підлягають ліцензуванню у пожежній сфері з 17 до 7, скасування заборони на змішування зерна, мінімальної вартості нотаріальних послуг, спрощення процедури будівництва базових станцій мобільного зв’язку, удосконалення процедури розрахунку нормативно-грошової оцінки земельних ділянок та ін.
Ключовим напрацюванням є участь експертів Офісу у запуску реформи системи контролю та нагляду, а також у старті реформування пожежної інспекції, перегляді регуляторних функцій Національного банку і реформі системи медичних протоколів.
Щодо підвищення позиції в рейтингу “Doing Business” теж є суттєві зрушення, хоч вони і не відображені у цьогорічних результатах самого рейтингу. Проте, розроблений експертами Офісу комплексний законопроект та ряд рішень ухвалених цьогоріч дозволять сподіватись на входження у ТОП-30 вже у 2018 році.
Ведеться активна робота щодо впровадження Концепції ефективного регулювання, яку підтримано Національною Радою Реформ та наступного року планується винесення на розгляд Уряду. Підготовлено покроковий план дій щодо її впровадження та проект нової архітектури регуляторного поля. Також, розпочато перегляд способів регулювання, наразі розроблено «зелену книгу».
За активної участі Офісу розроблено та схвалено зміни до методики розрахунку плати за приєднання до електричних мереж до 5Мвт. Це не вичерпний перелік, багато ініціатив знаходяться в роботі. Офіс і надалі працюватиме над їх ухваленням та займатиме активну позицію щодо зняття штучних бар’єрів для розвитку бізнесу та впровадження в Україні системи ефективного регулювання.
Із ключових пріоритетів на наступний рік: проведення перегляду регуляторних актів у пілотних 70 ринках, очистка регуляторного поля від неактуальних та незаконних актів, перегляд панелі інструментів регулювання, забезпечення запуску інтегрованої бази перевірок та системи електронного обліку деревини, відкриття доступу до містобудівної документації, спрощення реєстрації іноземних громадян, максимальний прогрес України в рейтингу Світового банку з легкості ведення бізнесу та ряд інших.
Більш детально про фактичні напрацювання, робочі процеси та пріоритети на наступний рік тут:
За підсумками чергового засідання робочої групи при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства з приведення будівельних норм у відповідність із міжнародно-визнаними принципами нормування затверджено остаточний план та перелік ДБН, які потребують першочергового перегляду.
Протягом 20217-2018 років планується переглянути та привести у відповідність із сучасними світовими стандартами щонайменше 28 державних будівельних норм (ДБН). Серед ДБН, які потрапили до першочергового списку, – важливі для справжнього реформування будівельної галузі України і мають значний вплив на життя населення України, формування інфраструктури населених пунктів, енергоефективність будівель, безпеку та формування безбар’єрного середовища для всіх громадян.
Зокрема можна виділити:
ДБН 390-92 «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень»
ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»
ДБН В.2.6-33:2008 «Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації»
ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі»
ДБН В.2.2-24:2009 «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків» тощо.
До роботи над заходами з приведення будівельних норм у відповідність із міжнародно-визнаними принципами нормування залучені Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, Міністерство економічного розвитку та торгівлі, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство аграрної політики, Міністерство інфраструктури, Державна регуляторна служба та інші. Загалом в роботі задіяні на даний момент 15 міністерств та державних інституцій (служб та агентств).
На даний момент перші напрацювання щодо ДБН «Дошкільні навчальні заклади» та «Планування і забудова територій» були запропоновані ПАТ «Київ ЗНДІЕП» та Інститутом “ДІПРОМІСТО” імені Ю.М.Білоконя.
Офіс ефективного регулювання в складі робочої групи представляє керівник сектору «Будівництво» Олена Шуляк.
З метою врахування інтересів всіх учасників ринку – держави, споживачів та бізнесу – експерти сектору «Будівництво» BRDO запрошують всі зацікавлені сторони висловлювати свої пропозиції та зауваження щодо можливих змін в чинних нормах ДБН. Чекаємо на ваші пропозиції та зауваження електронною поштою на адресу office@brdo.com.ua з темою «Реформи ДБН».
У п’ятницю, 23 грудня 2016 року, о 15:30 відбудеться брифінг заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лева Парцхаладзе , Голови Офісу ефективного регулювання Олексія Гончарука ,
керівника сектору “Будівництво” Офісу ефективного регулювання Олени Шуляк на тему: «Перегляд регуляторних актів за ринками. Як це працюватиме?».
Наразі в Україні налічується 1 мільярд квадратних метрів житла, з яких після 2000 року побудовано лише 15%. Однією з причин такого стану є неефективність нормативно-правової бази, яка створює «бар’єри» для розвитку бізнесу та притоку інвестицій, а відповідно, і економічного зростання.
З метою виправлення ситуації та переходу на нові стандарти ефективного та дієвого регулювання у серпні цього року стартував процес системного перегляду регуляторного поля у 5 ключових секторах економіки. Наразі Міністерство завершило етап інвентаризації актів, цілей та інструментів і переходить до аналізу ефективності регулювання у пілотних ринках.
Місце проведення: Мінрегіон (вул. В.Житомирська, 9, корпус 2, поверх 3).
Акредитація ЗМІ здійснюється за телефоном 063-441-10-42.
Офіс ефективного регулювання запрошує на зустріч «Підсумки року», яка відбудеться 28 грудня о 14.00
У ході заходу:
– поділимось тим, що зроблено: які регуляторні «бар’єри» та проблеми змогли вирішити, що в роботі;
– подискутуємо щодо викликів та пріоритетів: що стоїть на заваді реформ, чи вірні вектори;
– обговоримо майбутні кроки: наша стратегія та можливі спільні проекти.
Місце зустрічі: Києво-Могилянська бізнес -школа, вул. Волоська 8/5, 4 корпус Києво-Могилянської академії, 4 поверх.
Будемо вдячні, якщо зареєструєтесь за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1CR9Ftamh0rXRg1H7KXEFCiKp913j5xjg8mDB_X4JaHo/edit
Контактний телефон: +38 (044) 332 49 12, +38 (094) 832 49 12
Про це сьогодні йшлось на брифінгу Міністра інфраструктури України Володимира Омеляна. За його словами підготовлено низку «дерегуляційних» рішень, які мають на меті лібералізувати ринок приміських, міжміських та міжобласних автобусних перевезень.
Голова Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук взяв участь у заході. У ході виступу він зауважив, що нинідіюче регулювання у сфері автобусних перевезень складне і непрозоре, як наслідок, майже 60% ринку знаходиться в тіні. А це недотримання норм безпеки, низька якість послуг, несплата податків.
На його думку запровадження європейських принципів ефективного регулювання, відмова від лімітування кількості рейсів та запровадження жорсткого контролю за дотриманням стандартів безпеки дозволять легалізувати тіньові перевезення, а головне, підвищити їх безпеку та мінімізувати корупційні ризики.
«Вирішувати, скільки рейсів повинно бути на маршруті з Києва в Одесу чи Полтаву, має не чиновник, а ринок», наголосив О.Гончарук та додав, що Офіс надавав експертну підтримку в підготовці проектів рішень та всіляко сприятиме подальшому їх просуванню.
Наразі проекти проходять процедуру публічних обговорень. Після цього вони будуть надіслані на погодження та винесені на розгляд Уряду.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2016/12/AVTOBUSNI-PEREVEZENNYA_.pdf”]
Голова Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук братиме участь у заході в частині питань лібералізації та дерегуляція ринку регулярних приміських, міжміських та міжобласних автобусних перевезень.
Дата та час проведення: 20 грудня 2016 року, 13:00. Місце проведення: Міністерство інфраструктури України, проспект Перемоги, 14. Акредитація представників ЗМІ проводиться до 11:30 20 грудня через сайт мінісетрства.
Планується, що у наступному році буде переглянуто 55 пілотних ринків. Відповідний перелік сьогодні затверджено робочою групою при міністерстві, яка пройшла під головуванням заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України Лева Пархаладзе.
Серед основних – ринок нежитлового будівництва, будівельних металевих конструкцій, спеціалізованих будівельних робіт: систем опалення та кондиціонування, водопостачальних мереж. Також, переглядатиметься нормативно -правова база ринку реставрації, консервації та ремонтних робіт памятників культурної спадщини. Під перегляд підпадатиме і ринок житлового будівництва, а саме комерційні об’єкти, та діяльність щодо організації будівництва.
Керівник сектору «Будівництво» Офісу ефективного регулювання Олена Шуляк, яка входить до складу робочої групи, зауважує, що такий перегляд буде проведено вперше за історію незалежності нашої країни. Його метою є аналіз ефективності регулювання ринку, а саме визначення співвідношення вартості регулювання до ступеню досягнення мети, задля досягнення якої регулювання застосовується.
За словами Олени Шуляк якщо буде визначено, що регулювання примінено неефективно, розроблятиметься концепція змін. Це дозволить впровадити нові стандарти ефективного та дієвого регулювання, що сприятиме покращенню бізнес-клімату та стимулюватиме економічний розвиток у відповідних сферах.
Процес перегляду проходитиме відкрито та публічно, кожен бажаючий зможе долучитись та надати свої пропозиції. Ознайомитись з повним переліком ринків можна буде на сайті міністерства.
Перелік усіх пілотних ринків у ключових секторах економіки та відповідний графік перегляду розміщено на сайті Офісу ефективного регулювання за посиланням https://brdo.com.ua/instruments/pereglyad-diyuchyh-regulyatsij/#tab_4
Довідково:
Робоча група при міністерстві є однією з п’яти груп, створених при профільних міністерствах на виконання доручення Першого Віце-Прем’єр-міністра України Степана Кубіва з метою об’єктивної оцінки регуляторного поля, інвентаризації та очищення його в подальшому.
Дізнатися, чи планують перевіряти ваше підприємство наступного року, тепер простіше простого — варто лише ввести його назву або код економічної діяльності в рядок пошуку який створили експерти Офісу ефективного регулювання.
План перевірок на 2017 рік, відповідно якого створено пошук, містить інформацію про всі основні контролюючі органи, за виключенням Державної фіскальної служби України.
А доки ви з’ясовуватимете долю компанії, що вас цікавить, наші аналітики вже випробували пошукову систему і з’ясували низку цікавих нюансів і фактів: що контролюючі органи готують для українського бізнесу на наступний рік.
Про кількість
Загальна кількість перевірок, які були об’єднані у комплексні перевірки, складе 18,258. Цікаво, що кількість комплексних перевірок зросла трохи більше ніж у 2 рази порівняно з 2016 роком: 18258 проти 8136.
“Медаль лідера” з запланованих перевірок (для одного підприємства) у мережі “Сільпо” — на її об’єктах заплановано 228 перевірок.
Топ-5 підприємств, які найбільше перевірятимуть у 2017-му — це великі продуктові мережі (на інфографіці).
Про форму
Перевірки Держпродспоживслужби відповідають за п’ять найбільш масштабних комплексних перевірок по кількості запланованих перевірок. Причому —переважна більшість усіх адрес, які заплановано перевірити — це адреси магазинів. Більше того — всі перевірки заплановані одночасно.
Найпопулярніший день для початку планових комплексних перевірок понеділок.
Кількість перевірок зростає від місяця до місяця. Це можна пояснити тим, що згідно закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. мінімальний проміжок часу між двома плановими перевірками складає один рік. Якщо декілька органів контролю хочуть перевірити те саме підприємство, то фактично фінальна дата перевірки встановлюється як остання з усіх дат перевірок різними контролюючими органами.
Про лідерів
Найбільше роботи додала собі Держпродспоживслужба: кількість їхніх перевірок зросла в 5 разів, до більше 16 тисяч. “Дихають в потилицю” їм коллеги-перевіряючі з ДСНС — там запланували більше 12 тисяч перевірок. (На інфографіці).
За динамікою росту кількості перевірок у однозначні “лідери” вирвались організації з основним видом діяльності «освіта»: там перевірок стане більше у 55 разів більше. Зокрема щодо перевірок закладів, які надають середню освіту -з 71 до 3,9 тисяч.
При цьому, більшість цих перевірок становлять перевірки Державною службою України з надзвичайних ситуацій шкіл. Можливо, це збільшення можна пояснити реакцією на обвал школи у Василькові, що стався 11 жовтня 2016 року.
Варто зауважити, що 20% таких перевірок заплановано у Черкаській області. У більшості випадків на одне підприємство припадає 2 візити Держспоживслужби та 1 ДСНС, які заплановані на один і той самий день.
І ще, Держпродспоживслужба вразила іншим “рекордом”: там запланували в 2 рази більше перевірок, ніж минулого року.
Скористатись пошуком можна за посиланням https://brdo.com.ua/inspections/
Джерело: biz.nv.ua
Державне регулювання в Україні – річ украй важлива, потрібна для врівноваження інтересів держави, бізнесу і суспільства.
Але подекуди це регулювання може бути застарілим та неактуальним, визначатися законами, частина яких прописана десятиліттями назад.
Офіс ефективного регулювання оцінює «життєздатність» такого регулювання, при чому не тільки діючого, а й такого, що планує «вступити» в права. Яскравим прикладом останнього є створення в Україні нового незалежного регулятора — Національної комісії з питань енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), формування якого та його майбутні регуляторні дії викликають застереження.
Новий закон “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, прийнятий Верховною Радою, написаний так, що енергорегулятор “випадає” із філософії “адекватності” державного регулювання. Не тільки щодо механізму і процедури підготовки нормативного документу, а й з загальної філософії. Є враження, що не вистачає виваженості в прописаних нормах його діяльності. Енергорегулятор згідно прийнятому закону настільки незалежний, що абсолютно ні з ким не зобов’язаний проводити, зокрема, відповідну процедуру погодження нової регуляторної норми.
«Що занадто, то не здраво?»
Такий регулятор, який не контролюється ніким і нічим, і не підпадає під жодну процедуру, насправді — загроза для бізнесу. Завтра-післязавтра він може для ринку та, відповідно, для суб’єктів діяльності на цьому ринку ввести нове регулювання. І якщо воно не буде сприйматися бізнесом, буде для нього зайвим, дорогим і обтяжливим, то звернутись до Державної регуляторної служби аби поскаржитись на новий документ, організувати робочі групи, наради, все це обговорити, бізнес вже не зможе. Бо тепер регулятор нічого не погоджуватиме з цією службою.
Проте, є і аргумент “за” таку незалежність: регулятору потрібно оперативно реагувати на «виклики» енергетичних ринків і вводити відповідне реагування.
Незалежний енергетичний регулятор, як це відбувається у світовій практиці, має дійсно швидко приймати рішення саме по тарифах, по цифрах. Тут він має бути дійсно самостійним. Але основні елементи таких оперативних рішень — саме тарифи. Раніше регулятор мав право не юстувати тарифи, окрім однієї категорії — тарифів для населення, необхідно було довго проходити процес юстування, як і всі цінові рішення для цієї групи споживачів (були затримки у прийнятті рішень, наприклад, Мінюст зупинив на рівні цифр ставки стандартного приєднання до мереж, а його погодження було необхідно оскільки це також розповсюджується на фізичних осіб).
Тому повністю вийти з процедур погодження нового регулювання — означає абсолютну неконтрольованість. І довга процедура юстування рішень, а вона займає близько трьох місяців, тут має свої аргументи “за”. Це гарантія мінімальної якості нормативно-правового документу. А от чи потрібна нам якість? – питання.
Отже маємо зниження або повну відсутність впливу суб’єктів влади або ринків на прийняття рішень регулятором, не тільки Мінюсту і ДРС, але й самого бізнесу. Якщо такий регулятор заангажований — є навіть ризик його впливу на енергетичний ринок з метою захисту одних гравців ринку і боротьби з їхніми конкурентами діями регулятора.
Ще один приклад можливої «неконрольованості» це питання ліцензування — закон закріплює цю діяльність повністю за НКРЕКП. А постільки ні Кабмін, ні Мінюст не впливатимуть на рішення регулятора, єдиною гілкою влади, яка зможе приймати рішення щодо законності діяльності енергорегулятора з ліцензування, буде суд. Думаю про сутність нашої судової системи годі й говорити.
Щоправда, подібна практика діє у США, там теж вищу силу над регулятором має тільки судова влада. Але порівнювати сучасний стан суспільної свідомості в Україні і Штатах не можна. Так само складно співставляти американську судову систему і нашу. Наші громадяни часто просто бояться звертатися до суду, та й не маємо ми поки такої правової культури. Українські ж компанії не вірять у об’єктивність судів. Крім того — будь-яке звернення до суду, це серйозний часовий лаг. А отже — швидко прийняте рішення НКРЕКП, яке може бути сумнівним, буде не так швидко відмінити.
«Дім без фундаменту?»
До всього, існує чимало недоліків в самому процесі підготовки законодавчої бази для незалежного енергорегулятора.
Ви здивуєтесь — але такий орган як Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у нас навіть Конституцією не передбачений. А ті нормативні акти, якими вона регулювалась, не враховували усіх нюансів її роботи, зовсім не забезпечували незалежності регулятора, сприяючи появі і нагромадженню корупційних ризиків. І от проведена робота, аби Україна отримала відповідний закон, а отже – і оновлений незалежний енергорегулятор. Епопея з підготовкою, розглядом документу у комітетах, внесенням правок, внесенням у сесійну залу і голосуванням у парламенті тривала майже 2 роки. Зрештою, у вересні цього року закон було прийнято. У процесі роботи над законом в результаті десятків обговорень були внесені понад дві сотні правок у початковий текст законопроекту. І більшість з пунктів “торгів” за правки становили саме політичні нюанси, сутність яких зводилася до того, чи бути регулятору незалежним повністю, чи комусь підконтрольним, і кому саме.
В результаті — закон було прийнято з компромісними рішеннями, але чи це той фундамент, який нівелює значні корупційні складові та втримає баланс інтересів держави, бізнесу та громадян?
Можливо. Вірно те, що рівень відповідальності голови та членів НКРЕКП, людей, що прийматимуть рішення значно зростає, і тут вже питання до “якості” рішень нового регулятора та дієвості нашої судової системи у разі зловживань з їх сторони.
«Побратими подібної незалежності»
У Україні існує приклад подібної «незалежності» регулятора. Це Національний банк. І якщо НКРЕКП буде настільки незалежним, що він буде непідзвітним ні Кабміну, ні Мінюсту в частині прийняття нормативних рішень, виникне ряд моментів, які є сьогодні у діяльності НБУ.
Момент перший. Якщо нормативно-правові акти починають діяти після реєстрації в Мінюсті, їх можна знайти в цьому реєстрі і чітко з’ясувати — коли саме той чи інший акт почне діяти. Актів НБУ у цьому переліку немає — бо він незалежний від Мінюсту. А отже, зрозуміти, коли такий нормативно-правовий акт набув чинності — важко та незручно.
Момент другий. У Мінюсті є чітка процедура реєстрації і перевірки нормативних актів на предмет відповідності нового регуляторного документа компетенції органу, що його приймає. Також у Мінюсті працюють професійні методологи, які розуміють обов’язкову атрибутику, яку має містити нормативно-правовий акт. І якщо є у документі якісь такі недоліки — міністерство направляє його на доопрацювання. Ну і кінець кінцем Мінюст перевіряв документи на наявність граматичних дефектів, а нормативних актах НБУ і указах президента, які не підзвітні Мінюсту, особливо часто зустрічаються граматичні помилки в текстах документів. Зокрема, досить відомий життєвий приклад, коли НБУ увечері повідомило приємну новину про відміну пред’явлення паспорту при операціях з валютою. Наступного ранку банки отримали нову інструкцію, де чорним по білому було написано: треба показувати паспорт. Потім з’ясувалося, що у швидкому рішенні просто загубили частку “не”, і довелося в нього вносити зміни.
Момент третій. Відповідно до прийнятого Закону про енергорегулятора цей орган матиме свої правила оприлюднення та погодження нових регуляторних норм. Чи буде дотримуватись цих правил регулятор, зважувати на аргументовані зауваження та пропозиції – питання поки без відповіді.
Отже, знову постає питання, а чи можемо наразі дозволити собі таку повну і безумовну незалежність?
Можливо, що так, але лише з того моменту, коли на енергетичних ринках пануватиме здорова конкуренція, зникнуть непрозорі тендери, припиниться розкрадання коштів при реалізації інвестиційних програм енергетичними компаніями, коли відійдуть у минуле суперечливі рішення у енергетичному секторі, як наприклад, про трансформатори для Укренерго чи формули Роттердам+. Адже за ці рішення платимо з власної кишені — усе це впливає на кінцеву вартість енергоносіїв.
А головне, коли регулювання буде прогнозованим та якісним, коли прораховуватиметься його ефективність ще на моменті запровадження, коли таке регулювання буде збалансоване як з точки зору бізнесу, так і споживача, а необхідність його імплементації буде аргументовано доведено публічно.
І насамкінець, інструмент незалежного регулятора – приклад західної моделі регулювання природних монополій, який напрацьовувався на енергетичних ринках тривалий час, який довів, що може бути ефективним лише за умови незалежності рішень регулятора від жодного впливу, їх професійності та збалансованості. Контроль за регулятором має забезпечити кожний зацікавлений – будь то представник енергетичного ринку чи споживач енергетичних ресурсів, якими ми є всі. Лише так можливо забезпечити позитивний результат.
Потенціал росту стального будівництва опирається на багатоповерхове житлове та промислове будівництво. А саме ці сфери мають найбільше регуляторне навантаження в галузі. Ця теза стала основним мотивом презентації Олени Шуляк, керівника сектору «Будівництво» Офісу ефективного регулювання BRDO на V Національній конференції учасників ринку стального будівництва. Захід проходить в конгрес-холі Космополіт в Києві.
З доповідями про стан, перспективи галузі та конкретні кроки щодо поліпшення інвестиційного клімату учасників конференції ознайомили Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, заступник міністра Лев Парцхаладзе, Перший заступник голови комітету ВРУ з питань будівництва, містобудівництва та ЖКГ Дмитро Андрієвський, експерти та представники будівельної галузі. Організатором заходу виступила Український центр стального будівництва.
Серед основних проблем, які наразі стримують розвиток ринку будівництва в цілому та стального, зокрема, спікери зазначили відсутність інвестицій та застаріле, неефективне регулювання галузі.
За підсумками 2015 року на одного громадянина України припадало загальних витрат на будівництво в сумі трохи більше 42 Євро. Для порівняння, в Німеччині цей показник майже 2700, а в Польщі – 944 Євро. При цьому забезпеченість житлом в Україні одна з найнижчих в Європі при середньому віці житлової забудови в 42 роки – 90 відсотків житла було побудовано до 90-х років.
«Наші експерти проаналізували співвідношення доходів населення країни в різних регіонах з витратами на будівництво і виявили цікаву закономірність. В середньому по країні цей показник становить 1,83%. При цьому в Західному регіоні він сягає 4-5% за рахунок малоповерхової забудови, а навіть в Києві – лідері по будівництву – ледь досягає 2,3%. Не в останню чергу причиною такого дисбалансу може виступати зарегульованість питання багатоповерхової забудови, яка не лише створює надмірний адміністративний тиск на забудовника та інвестора, а й значно підвищує вартість багатоповерхового житла. Виправлення ситуації з неефективним регулюванням може щонайменше вдвічі збільшити потенціал ринку будівництва,» – зазначила за підсумками конференції Олена Шуляк.
На даний момент Україна в рейтингу Групи Світового Банку Doing Business займає найнижчу позицію з усіх країн регіону за показником «Отримання дозволів на будівництво». Лише вартість проходження дозвільних процедур становить 15.2% від кошторисної вартості будівництва, що майже вдвічі переважає середній показник наших сусідів.
З презентацією Олени Шуляк можна ознайомитись за цим посиланням:[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2016/12/BRDO.-Preza-SHulyak-12.12.16.pdf”]
ХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання забезпечення пожежної та техногенної безпеки в Україні» відбудеться 9 грудня 2016 року.
Провідний аналітик Офісу ефективного регулювання Ігор Лавриненко братиме усать у заході та виступатиме з доповіддю на тему “Впровадження механізму ефективного регулювання на ринку робіт та послуг протипожежного призначення”.
13 грудня Олена Шуляк, керівник сектору «Будівництво» Офісу ефективного регулювання (BRDO) виступатиме з доповіддю про особливості державного регулювання ринку сталевого будівництво під час Першої сесії 5-ої національної конференції учасників сталевого будівництва «Адміністративне регулювання ринку будівництва України. Нові виклики та бар’єри, що уповільнюють розвиток галузі».
Конференція розпочне роботу о 9:30 в приміщенні Конференц-холу «Космополіт» (Київ, вулиця Вадима Гетьмана, 6, 5-й поверх). Організатором проведення заходу виступає Український Центр Сталевого Будівництва – асоціація учасників ринку металобудівництва.
Конференція учасників ринку сталевого будівництва щорічно збирає на одному майданчику найбільших виробників прокату, металевих конструкцій, покрівельних і фасадних систем, проектні організації, будівельні і монтажні компанії.
У конференції візьмуть участь як спікери:
Геннадій Зубко, Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Лев Парцхаладзе, Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Олексій Кудрявцев, Голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України
Дмитро Андрієвський, Перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства
Місце проведення: Конференц-хол «Космополіт», вулиця Вадима Гетьмана, 6, 5-й поверх
Детально про конференцію та реєстрацію на захід http://www.5conference.uscc.ua/
Керівник сектору «Сільське господарство» Андрій Заблоцький увійшов до складу Робочої групи щодо покращення фітосанітарного стану в Україні, яка функціонуватиме при Міністерстві аграрної політики та продовольства. Робоча група складається з представників міністерства та ряду відомств, місцевих органів влади, громадських та міжнародних організацій, бізнесу, експертів і науковців.
Основним завданнями Робочої групи буде розробка та реалізація плану заходів щодо покращення фітосанітарного стану, зокрема, на прикладі декількох областей.
Офіс ефективного регулювання планує сконцентруватись на підготовці пропозицій у сфері карантину рослин, дотримання належного рівня безпечності рослинницької продукції та впровадження механізмів відстеження кожної партії рослинницької продукції від поля до порту.
2-го грудня 2016 року започатковано реформу технічного регулювання будівельної галузі в частині перегляду державних будівельних норм.
Старт цій реформі було дано на першому засіданні робочої групи при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, яка ухвалила рішення про початок перегляду та приведення чинних державних будівельних норм (ДБН) у відповідність із міжнародно-визнаними принципами нормування.
До складу робочої групи ввійшли представники 10-ти міністерств та держслужб, експерти міжнародних організацій з питань регулювання, права, інвестицій, представники будівельної галузі та науково-дослідних інститутів.
Офіс ефективного регулювання в складі робочої групи представляє керівник сектору «Будівництво» Олена Шуляк.
«Перегляд технічного регулювання в будівництві – це крок до глибинної реформи галузі. Сподіваюсь, що цей процес буде незворотнім. Це, як стати на рейки – пригальмувати можна, але розвернути назад – надзвичайно важко», – прокоментувала Олена Шуляк.
За словами експерта членами робочої групи вже розроблено план дій щодо приведення українських ДБН у відповідность із сучасними світовими практиками. Цей план включає в себе як перегляд чинних ДБН, так і розробку цілої низки нових законопроектів. Загалом план охоплює діяльність в перспективі щонайменше 2 роки. Наразі визначено орієнтовний перелік ДБН, які мають бути переглянуті та адаптовані до сучасних реалій в першу чергу.
Офіс ефективного регулювання пропонує своє бачення як в частині переліку ДБН для першочергового перегляду, так і в частині конкретних змін до чинних норм. Ми переконані, що регулювання мусить обговорюватися публічно і бути результатом інклюзивного діалогу між державою, бізнесом, експертами і громадянами.
Нижче перелік, який включає пропозиції робочої групи, Офісу та заінтересованих сторін. Чекаємо на ваші пропозиції та зауваження електронною поштою на адресу [email protected] з темою «Реформи ДБН». Долучайтесь!
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2016/12/Perelik-DBN.pdf”]
Нещодавно Уряд ухвалив рішення щодо спрощення погодження будівництва базових станцій мобільного зв’язку.
Останніх декілька років цей процес супроводжувався купою «бар’єрів» та обріс корупційними складовими. Зокрема, базові станції мобільних операторів розміщують обладнання на вже існуючих об’єктах нерухомості, наприклад, на дахах будівель (за таким же принципом встановлюються супутникові антени чи промислові кондиціонери). Проте, з квітня 2011 року до процесу будівництва базових станцій почали застосовувати “Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт” та “Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів”, які застосовуються для будівництва об’єктів нерухомості на земельних ділянках з відповідним посвідченням права власності чи користування землею.
За фактом, процес розміщення обладнання та його введення в експлуатацію в середньому збільшився ще на місяць, з’явилась низка компаній-посередників, які пропонують швидке вирішення питань.
Офіс ефективного регулювання очікує, що ухвалені Урядом рішення найближчим часом будуть введені в дію. Адже за останні два роки за різними оцінками експертів та учасників ринку, «швидке» вирішення питань з будівництва та введення в експлуатацію об’єктів обійшлось бізнесу в понад 150 мільйонів гривень!!!