22 листопада о 19.00 відбудеться зустріч у форматі запитання-відповідь на тему “Нові правила перевірок бізнесу: хто, коли і чому перевірятиме?”. Спікери – Голова Державної Регуляторної Служби Ксенія Ляпіна та Голова Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук.
Зустріч відбудеться на базі Бізнес-школи МІМ Киїів. Адреса вул. Шулявська, 10/12 В.
Постійна комісія Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку підтримала проект зниження розміру та нового порядку сплати пайової участі в м. Києві. Проект передбачає зниження «податку з інвестицій» з максимальних 10% до 4% як житлових, так і для нежитлових забудов. Також змінюється формула розрахунку розміру пайової участі.
Прийняття нового порядку вщент розгромило аргументи самої ж Київради про неможливість реформування питання сплати пайової участі в інфраструктуру міст. 15 листопада бастіон захисту корупції та неефективного «ручного» регулювання дав суттєву тріщину. «Вхід на ринок» для чесних і некорумпованих забудовників спростився.
Але компромісне рішення про зниження пайової участі – це лише перший крок до повного скасування одного з найкорупційніших та неконтрольованих зборів з бізнесу. Він доводить – ПОВНЕ СКАСУВАННЯ «ПОДАТКУ З ІНВЕСТИЦІЙ» не лише можливе, а й вигідне державі. Для цього владі потрібно лише почати думати стратегічно та відкинути особисті бажання про «ручне» управління зборами з бізнесу.
Київ приєднався до багатьох міст в Україні, які вже давно почали реформи в цій сфері. Місцева влада поступово повертається обличчям до бізнесу. Наступний крок – за державою.
Законодавці у Верховній Раді України повинні зробити свій остаточний вибір – консервувати корупцію та тиск на інвестора, чи підтримати реформи та відкрити двері інвестиціям. Підтримка законопроекту №3610 в частині повного скасування пайової участі – це кінцева мета першого кроку, який був зроблений у бастіоні захисту будівельного ринку від інвестицій та розвитку!
Дякуємо Ольга Балицька за наполегливість у відстоюванні права громади на реформи і сподіваємося, що вже скоро зможемо цілковито позбутися неконтрольованого «побору з інвестицій» завдяки прийняттю законопроекту №3610 в частині повного скасування пайової участі.
17 листопада о 10:00 у рамках Європейського тижня малого та середнього бізнесу розпочнеться широке обговорення з органами виконавчої влади, бізнес-асоціаціями, організаціями підтримки бізнесу та науковими установами щодо розробки “Стратегії розвитку МСП 2020”. Стратегія розробляється Мінекономрозвитку за підтримки проекту ЄС FORBIZ.
У відкритті заходу візьмуть участь:
Степан Кубів, Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України,
Томас Фреллесен, заступник Голови Представництва ЄС в Україні,
Маттіас Хальдер, керівник проекту FORBIZ.
Олексій Гончарук, Голова BRDO, виступатиме модератором дискусійної панелі “Інституції підтримки підприємництва та регуляторна політика”
Після вступного слова та презентації стратегії, учасники відкриття відповідатимуть на запитання журналістів щодо процесу розробки, консультацій та подальших кроків.
Акредитація ЗМІ відбувається до 19:00 16 листопада за посиланням: http://bit.ly/2gc65e9
Місце проведення: DEC place, бул. Л. Українки, 23б, третій поверх.
Вхід за паспортами.
Для розвитку ринку деревини Україні потрібно прийняти державну концепцію розвитку галузі. На цьому наголосив Андрій Заблоцький, керівник сектору “Сільське господарство” Офісу ефективного регулювання, в ході круглого столу на тему: “Експорт лісу: у пошуках компромісу”.
За його словами, без запровадження ефективного регулювання обліку і торгівлі деревиною, процедури видачі сертифікату походження та посилення відповідальності за порушення законодавства, застосування будь-яких обмежувальних заходів щодо експорту деревини є не доцільними.
Він також зауважив, що відповідно до норм СОТ Україна може запровадити інші обмежувальні заходи щодо експорту деревини, але такі заходи мають відповідати нормам СОТ.
Експерт акцентував, що відсутність ефективного регулювання має більш викривляючий ефект на внутрішній ринок, ніж за умови наявності чітких правих гри на ринку. Наприклад, по окремих позиціях, ми експортуємо до Євросоюзу більше деревини за даними Держстату і менше за даними Євростату, та навпаки. Це свідчить про негативний вплив заборони на експорт деревини за умови відсутності ефективного регулювання на внутрішньому ринку.
“Україна спочатку має зосередитись на створенні внутрішнього регулювання, яке б сприяло підтримці внутрішнього виробника, а вже після цього думати, як обмежувати експорт і для яких цілей. Адже той інструментарій, який ми можемо застосовувати відповідно до норм СОТ, по-різному впливає на учасників внутрішнього ринку. І це треба передбачати, а також прораховувати відповідні наслідки”, – зауважив Андрій Заблоцький.
Відповідне рішення було ухвалено на засіданні робочої групи при міністерстві, яке проходило під головуванням Першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка.
За словами керівника сектору «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання Андрія Заблоцького, який входить до складу робочої групи, це свідчення того, що ми крок за кроком рухаємося в напрямку ефективного регулювання. У процесі перегляду вперше, за історію незалежності країни, аналізуватимуться не папірці, а рішення в розрізі конкретних ринків. Сам процес проходитиме відкрито та публічно, кожен бажаючий зможе долучитись та надати свої пропозиції.
Пілотним ринком, з якого буде розпочато перегляд обрано ринок деревини.
Найближчим часом відповідну інформацію буде оприлюднено на сайті міністерства.
Довідково:
Робоча група при Міністерстві аграрної політики та продовольства України є однією з п’яти груп, створених при профільних міністерствах на виконання доручення Першого Віце-Прем’єр-міністра України Степана Кубіва з метою об’єктивної оцінки регуляторного поля, інвентаризації та очищення його в подальшому.
Тетяна Трощинська: Що змінить ухвалення законопроекту про лібералізацію держнагляду для бізнесу в Україні?
Олексій Гончарук: Перевірки стануть відбуватися рідше. Зменшується кількість і тривалість перевірок. Але це не головна перемога адже планові перевірки це не те, що найбільше хвилювало бізнес. Хвилювали бізнес позапланові перевірки, коли контролюючі органи приходять зненацька і намагаються щось знайти.
Цей пакет законів зменшує кількість підстав для призначення перевірок. І основну підставу – за заявою фізичної особи, він тепер ускладнює для контролюючого органу. Раніше якщо податкова хоче позапланово перевірити підприємство, вона організовувала, що анонімний скаржник писав якусь кляузу і ніби на цій підставі приходить і перевіряє. Зараз цей механізм отримав фільтр. Є Державна регуляторна служба, виокремлена зі складу міністерств і незалежна. Для того, щоб отримати право проводити перевірку у бізнесу тепер потрібно буде довести незалежному органу, що це потрібно.
Механізм імплементації потрібно робити якомога більш прозорим. Ми залучимо громадськість, організації об’єднання бізнесу для того, щоби всім було зрозуміло, що фейкові заяви мають піти в минуле.
Третє – це прозорість інформації. Буде створено єдину систему, щоб можна було в одному місці побачити хто перевіряє, кого перевіряє, побачити статистику, динаміку. Ми досі ще маємо радянську систему, де ефективність роботи інспектора вимірюється тим, скільки бізнесу він покарав і скільки стягнув штрафів.
І, до речі, поки ця система не реформована, Верховна Рада вирішила ввести мораторій на перевірки. Тобто до кінця 2017 року тиск на бізнес з боку контролюючих органів буде меншим.
Василь Шандро: Тобто перевіряючі органи взагалі не матимуть права позапланово приходити до бізнесу?
Олексій Гончарук: Буде чотири підстави. Перша – аварія, якась страшна подія, коли всім зрозуміло, що щось не так. Друга – за власною ініціативою суб’єкта. Іноді бізнесу потрібно показати, що у них все добре своїм інвесторам і контрагентам. Третя причина – за заявою фізичної особи. Як я пояснював, тут є значні зміни і Державна регуляторна служба буде фільтром. Мораторій тут рішення неоднозначне. Але як тимчасовий захід, як така собі анестезія, він має право на життя.
Тетяна Трощинська: Є багато маленьких підприємств харчової промисловості, скажімо які роблять сосиски чи тортики з кремом, тобто те, що може перестояти і виявитися несвіжим. І от чи не призведе цей мораторій до ситуації, коли компанії, які не бояться репутаційних втрат нагодують під час мораторію покупців чим завгодно?
Олексій Гончарук: Закон про контроль і нагляд буде поширюватися на всі інспектуючі органи. Але мораторій не буде поширюватися на підприємства харчової промисловості, де відсутність контролю і нагляду може призвести до тяжких наслідків. Водночас діяльність органів, що їх перевірятимуть, все одно підпадатиме під дію закону.
Тетяна Трощинська: Інтегрована база перевірки уніфікує критерії, за якими перевіряють?
Олексій Гончарук: Кожна інспекція має визначитися, навіщо вона існує і за якими ризиками спостерігає. Але інтегрована база перевірок – це інформація для громадян про те, хто, де, кого і скільки перевіряє. Там досить велика кількість параметрів. Доступність цієї інформації дає нам можливість для аналізу.
Звичайно, все не зміниться прямо завтра. Кілька місяців знадобиться для того, щоб запустити цю систему. Податкова буде намагатися уникнути виконання цього закону. Але щодня для його втілення працюють десятки молодих мотивованих людей. Якщо у вас є думки, досвід, спостереження – приєднуйтесь. Ваша допомога зайвою не буде.
Василь Шандро: Як ви будете боротися зі спротивом контролюючих органів?
Олексій Гончарук: Неможливо швидко змінити те, що будувалося роками. Багато що починається із самоусвідомлення бізнесу і рішення не давати хабарів. Знаходьте в собі сили боротися! Поки ви працюватимете з корупційними чиновниками, вони завжди будуть на своїх місцях.
Василь Шандро: А бізнес готовий працювати за чесними правилами?
Олексій Гончарук: Я змушений констатувати, що бізнес не вірить державі. Якби бізнес розумів, що правила стабільні, а не сьогодні такі, завтра інші, то він би був готовий грати за ними. Правила мають бути стабільними, простими і зрозумілими і виконуваними.
Основна проблема України полягає в тому, що Україна не записує свої ходи. Іноді береш в руки постанову і не розумієш, для чого взагалі її приймали. Всі правила, які приймаються, потрібно суспільству детально пояснювати. Тому що ця звичка «я начальник, ты дурак» і призводить до того, що правила не виконуються.
Вперше в історії незалежної України “дорожні гроші” почнуть витрачати безпосередньо на дороги. Парламент проголосував у першому читанні за законопроект про внесення змін до Закону “Про джерела фінансування дорожнього господарства України” щодо вдосконалення механізму фінансування дорожньої галузі. Простіше кажучи, ця законодавча ініціатива має на увазі створення спеціального Державного дорожнього фонду.
Про жалюгідний стан українських доріг у світі складають анекдоти (здебільшого, ми ж самі й створюємо, але тим не менше). Але факт залишається фактом: 97% наших доріг – з простроченими поточними і капітальними ремонтами. І без проблем можна їздити тільки по 3% доріг, а це всього близько 5000 з 170 000 кілометрів.
Попри це у нас в країні склалася згубна і неправильна тактика. З одного боку, держава стягує гроші з автомобілістів у вигляді того ж акцизу на паливо, автомобілі та комплектуючі, а з іншого – ці гроші не йдуть на дороги. Тільки 15-20% з них виділяли на фінансування доріг. Решта – в загальний дохід бюджету, і розподіляються Мінфіном на його розсуд. Ця ситуація дивна, несправедлива і образлива. Адже більшість автомобілістів впевнені, що заплатили державі на дороги, і чекають, що з цих грошей вони повинні ремонтуватися, як мінімум. Але справа в тому, що із загального бюджету гроші витрачаються на що завгодно, крім доріг. Хто і яким чином розподіляє ці гроші – питання інше.
Тому позитив номер один: коли буде створено спеціалізований Дорожній фонд, він буде вести облік і контроль існуючих статей доходу. І уряд не зможе в ручному режимі перенаправити гроші автомобілістів на інші цілі.
Позитив номер два: за попередніми підрахунками, створення Дорожнього фонду збільшить фінансування доріг України орієнтовно в 4 рази. Відповідно, темпи відновлення нашої дорожньої мережі істотно покращаться. І вже через 4-5 років можна буде реально говорити про те, що кожен громадянин України побачить дороги кращої якості.
Зараз ремонти проводяться, але вони епізодичні. Наприклад, від реконструкції дороги Київ – Полтава – Харків жителю Сумської або Чернівецької області ні холодно, ні жарко. А якщо цей фонд буде створений – кожен буде знати, що в його регіоні з’являться хороші дороги. Адже гроші з нього будуть розподілятися між дорогами державного і місцевого значення.
Позитив номер три: значна частина коштів фонду буде фінансувати безпеку на дорогах. А адже це не тільки якість покриття. Наша дорожня інфраструктура потребує масі об’єктів, про які зараз тільки мріє. Для прикладу, нам необхідно будувати безпечні пішохідні переходи. Бо існуючі дуже часто неправильно обладнані.
Окрема розмова – якість і розміщення дорожніх знаків. Водій, навіть не бажаючи порушувати правила дорожнього руху, може спровокувати ДТП. Адже знаки розташовуються некоректно, їх видно на невеликій відстані, вони “ховаються” в кущах і деревах, а іноді навіть суперечать один одному.
Таким чином, виходить дуже однобоке ставлення держави до водія – воно тільки вимагає від нього безпеки, нічого не гарантуючи натомість. Дорожній фонд цю ситуацію змінить.
Правда, такий потрібний і корисний законопроект прийнятий лише за основу. Парламентарії розглядатимуть його ще раз і виносити остаточне рішення. Офіс ефективного регулювання брав безпосередню участь в розробці документа, тому ми разом з усією автомобільно-пішохідної громадою “тримаємо кулаки”. Нехай дороги України стануть предметом гордості, а не анекдотів.
3 листопада Верховна Рада схвалила законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, лібералізувавши систему державного нагляду (№ 2418а).
За словами керівника сектору “Контроль та нагляд” Офісу ефективного регулювання Володимира Головатенка, котрий брав участь у його розробці, прийняття цього законопроекту покращить вітчизняне бізнес-середовище та допоможе суб’єктам господарювання вибудовувати свою діяльність при більш прогнозованому і зрозумілому регулюванні.
Експерт також зазначив, що важливим нововведенням є те, що під дію цього нормативно-правового акту вперше потрапляють сфери, які не були раніше у полі зору законодавства. Наприклад, державний нагляд у сфері цивільної авіації, дотримання вимог ядерної безпеки та законодавства про працю. Володимир Головатенко вважає, що такий підхід тепер дозволить створити єдині правила для практично всіх контролюючих органів.
Згідно з прийнятим законом, буде зменшено частоту планових перевірок суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику – такі суб’єкти будуть перевірятися 1 раз на 2 роки.
Також буде запроваджена і певна публічна відповідальність самого контролюючого органу – якщо він не розмістив на своєму сайті уніфіковану форму акту з переліком питань, що перевірятимуться у суб’єкта господарювання, то він не допускається на перевірку.
З метою систематизації відомостей про перевірки буде створена Інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю).
Це реальний реформаторський крок у побудові цивілізованої системи державного нагляду,
– констатував експерт.
Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №3153, який передбачає продовження мораторію на проведення перевірок бізнесу до 31 грудня 2017 року.
Мораторій не поширюється на проведення планових заходів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України в частині перевірки безпечності та якості харчових продуктів.
“Тимчасовий мораторій на проведення перевірок бізнесу – це найбільш неоднозначне рішення, яке, однак, точно на певний час зменшить адміністративний тиск на бізнес. У цілому такі мораторії нічого спільного з “ефективним регулюванням” не мають. Проте, зараз це – анестезія, яка потрібна для того, щоб бізнес міг нормально працювати, поки інспекційна система змінюється”, – прокоментував законопроект Олексій Гончарук, голова Офісу ефективного регулювання (BRDO).
Згідно з документом, до 31 грудня 2017 року позапланові заходи здійснюються контрольними органами тільки за погодженням з Державною регуляторною службою, на підставі заяви підприємства про проведення перевірки за власним бажанням, за рішенням суду або ж у разі нещасного випадку на підприємстві.
Позапланова перевірка також може бути проведена на підставі звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання його законних прав. Таке звернення повинно бути розглянуто та погоджено з Державною регуляторної службою.
Відповідно до закону, винятками для регулювання закону можуть бути тільки такі органи: НКРЕКУ, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, УКРІНФОРМ, Державна фінансова інспекція та її територіальні органи, Державна служба експортного контролю України, Державна інспекція ядерного регулювання України та її територіальні органи, державна авіаслужба, НБУ, АМКУ.
Верховна Рада на своєму засіданні 3 листопада прийняла в цілому законопроект №2418а про лібералізацію держнагляду, який змінює підхід до перевірок бізнесу в Україні. Норми закону виглядають досить дружньо по відношенню до бізнесу, істотно обмежуючи контролерів.
Прийнятий сьогодні в парламенті законопроект, можна сказати, залежався. Він був внесений більше року тому, ще в липні 2015 го, перше читання пройшов в листопаді. Проте, депутати довго не могли прийти до спільної позиції з фінальної редакції законопроекту і в квітні 2016-го передали його на повторне друге читання, хоча для позитивного рішення тоді не вистачило всього п’яти голосів.
Що змінюється в перевірках
За словами експертів, закон про лібералізацію держнагляду, в першу чергу, спрямований на зниження тиску на бізнес, попередження правопорушень, а також забезпечення передбачуваності перевірок.
“Одним з важливих нововведень, на мою думку, є те, що під дію закону підпадають сфери, на які він раніше не поширювався. Йдеться про такі важливі напрями, як дотримання вимог ядерної безпеки, дотримання законодавства про працю та зайнятість населення, державний нагляд у сфері цивільної авіації, архітектурно-будівельного і фіскального контролю. Таким чином, будуть створені єдині правила для практично всіх контролюючих органів, які впливають на бізнес”, – зазначає Володимир Головатенко, керівник сектору “Контроль і нагляд” Офісу ефективного регулювання.
Але дія закону не поширюватиметься на валютний контроль, митний контроль на кордоні, державний експортний контроль, контроль за дотриманням бюджетного законодавства, банківський нагляд, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому народний депутат Юрій Левченко під час обговорення законопроекту також наполягав на тому, щоб виключити з закону архітектурно-будівельний контроль. Закон зобов’язує перевіряти суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику один раз на два роки. Тому, на думку парламентарія, закон не дозволить протидіяти незаконним будівництвам.
Передбачуваність перевірок
Прийнятий документ чітко прописує терміни формування плану перевірок, а також тривалість кожного контрольного заходу, його початок і завершення.
Так, до 15 жовтня кожного року повинні бути визначені компанії та фізособи-підприємці, які протягом наступного року повинні бути перевірені державними контролерами. До 15 листопада повинен бути оприлюднений план перевірок на сайті Регуляторною служби, а до 1 грудня затверджено та опубліковано повний план контрольних заходів по кожному суб’єкту господарювання.
Що стосується тривалості перевірок, то в цьому напрямку зроблено крок назустріч бізнесу. За словами Володимира Головатенка, кількість і тривалість перевірок скорочені в 2 рази. Наприклад, раніше закон не обмежував, скільки робочих днів протягом року можуть сумарно тривати всі заходи контролю щодо одного суб’єкта господарювання. Після ж вступу закону в силу загальна тривалість перевірок за рік повинна обмежуватися 30 робочими днями, а для мікро- і малих підприємств – 15 робочих днів. При цьому кожен захід надалі може тривати до 10 робочих днів, а для малих і мікропідприємств – п’ять днів.
Ще однією новацією закону є зобов’язання контролюючого органу публікувати перед перевіркою уніфіковані форми актів. А підприємці, у свою чергу, знайшли можливість відмовити контролерам в перевірці, якщо вони цього не зробили.
“Уніфікована форма акту – це такий собі чек-лист, з яким перевіряючий приходить на підприємство. Раніше контролюючі органи не були зобов’язані їх публікувати, а тому в цих чек-листах могли з’являтися питання, на які бізнес за великим рахунком мав право не відповідати. Раніше контролери могли зловживати під час держнагляду. Зараз же бізнес зможе відмовити в перевірці, якщо перевіряючий запитує то, чого немає в чек-листі “, – відзначає експерт Офісу ефективного регулювання.
Як і раніше, орган контролю буде зобов’язаний повідомляти суб’єктів господарювання про майбутню перевірку мінімум за 10 днів. Проте, раніше необхідно було вручати рекомендованого листа або телефонограму особисто керівнику чи уповноваженій особі. Надалі ж про перевірки можна буде повідомляти по електронній пошті. При цьому підприємець зберігає за собою можливість не допустити контролера до перевірки, якщо його візиту не передувало попередження.
Єдина база перевірок
Протягом року після вступу в силу законопроекту необхідно буде створити інтегровану автоматизовану систему перевірок. У цій системі буде зберігатися інформація про юросіб і фізосіб-підприємців, видах господарської діяльності, які підлягають держнагляду, річні плани проведення заходів контролю, звіти про їх виконання і так далі. При цьому доступ до інформації цієї системи є відкритим і безкоштовним через інтернет. А сама система буде інтегрована з базами даних контролюючих органів.
Державна регуляторна служба повинна забезпечити створення та функціонування цієї системи, а також в подальшому буде її власником. Технічним же її адміністратором має стати держпідприємство при Мін’юсті, яке буде відповідати за збереження даних, захищати систему від несанкціонованого доступу.
Додаткові “плюшки” для бізнесу
Закон передбачає введення презумпції правомірності діяльності суб’єкта господарювання. Тобто, якщо норми законів або нормативно-правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов’язків суб’єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду, в такому випадку бізнес буде прав за замовчуванням.
Також законопроект забороняє встановлювати планові показники по залученню суб’єктів господарювання до відповідальності і застосування до них санкцій. На думку народного депутата Віктора Галасюка, це зменшить тиск на бізнес, а також запобіжить зловживання контролюючими органами.
Згідно з документом, суб’єкти господарювання з високим ступенем ризику надалі будуть перевірятися один раз в два роки. А на сьогоднішній день, за словами експерта Офісу ефективного регулювання, більшість бізнесу відноситься саме до категорії з високим ступенем ризику.
Експерти звертають увагу на те, що сьогодні є виявлення та підтвердження недостовірних даних в документах звітності є підставою для позапланової перевірки. Після вступу закону в силу у суб’єктів господарювання буде можливість уточнити дані. При цьому орган контролю зобов’язаний повідомити про помічені помилки. Якщо ж суб’єкт господарювання не знайшов часу виправити помилку, то його чекає перевірка.
8 листопада о 11.00 відбудеться прес-конференція на тему: “Проблемні питання експорту українського зерна в 2016-2017 маркетинговому році. Забезпеченість вагонами, автомобілями і баржами”.
Керівник сектору «Сільське господарство» Андрій Заблоцький візьме участь у заході.
Учасники:
Володимир Клименко – президент Української Зернової Асоціації;
Микола Горбачов – співголова Комітету зернових і олійних культур Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА);
Володимир Осадчук – співголова Комітету Палати з питань АПК Американської торгової палати (АТП) в Україні;
Андрій Заблоцький – керівник сектора “Сільське господарство” Офісу ефективного регулювання (BRDO).
Адреса проведення:
ІА «Укрінформ», вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. «Театральна»), зал 1
Контактні телефони: (044) 279-20-60, 279-00-05
Вхід за службовими посвідченнями та картками НСЖУ.
Організатор прес-конференції: Українська Зернова Асоціація.
1 листопада відбудеться VIII Міжнародний інвестиційний бізнес-форум «Енергоефективність та відновлювана енергетика»
Олексій Оржель, керівник сектору “Енергетика” Офісу ефективного регулювання візьме участь у конференції “Відновлювана енергетика: перспективи розвитку та ефективні механізми залучення інвестицій”.
Панелі конференції, у яких запланована участь керівника сектору «Енергетика»:
· “Розвиток “зеленої” енергетики – можливість для економічного та енергетичного прориву України”
· “Можливості залучення “зелених” інвестицій у регіони”
Місце проведення: НСК «Олімпійський», (Хол Чемпіонів) вул. Велика Васильківська, 55
Організатор заходу – Держенергоефективності
Деталі: http://saee.gov.ua/forum/shedule
3 листопада відбудеться “Український форум з альтернативної енергетики’16”
Олексій Оржель, керівник сектору “Енергетика” Офісу ефективного регулювання візьме участь у дискусії «Сонячна енергеія України»
Ключові питання дискусії:
· Сучасний стан сонячної енергетики в Україні, перспективи розвитку;
· Інвестиційні можливості та виклики з якими стикаються іноземні інвестори в Україні;
· Українські історії успіху залучення фінансування до сонячної енергетики;
· Міжнародний досвід для розвитку та залучення фінансування;
Місце проведення: InterContinental Kyiv, м. Київ.
Організатор заходу – A7 CONFERENCES, Співорганізатор – Dentons
Про це 26 жовтня заявив Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України під час брифінгу, присвяченому черговому рейтингу легкості ведення бізнесу “Doing Business 2017”.
“Україна посіла у рейтингу 80 позицію порівняно з 83 позицією минулого року. Це +3 позиції. Ми сподівалися на кращий результат”, – відзначив Степан Кубів та додав, що деякі проведені реформи не враховані у рейтингу цього року через особливості методики обчислення, однак у чинного Уряду є визначений план для суттєвого покращення рейтингу України найближчого року.
Степан Кубів розповів про ключові зміни в рейтингу, які позначилися на позиції України, серед яких:
захист прав міноритарних акціонерів (+18 місць);
виконання контрактів (+17 місць);
оподаткування (+23 місця);
реєстрація бізнесу (+10 місць);
підключення до електромереж (+7 місць);
міжнародна торгівля (-6 позицій).
Коментуючи інші питання щодо особливостей цьогорічного розрахунку Doing Business для України Степан Кубів зауважив, що Україні через технічні особливості методології розрахунку не зараховані зміни у Податковий кодекс (включно зі зниженням Єдиного соціального внеску), створення відкритого доступу до даних про нерухомість, створення «єдиного вікна» на українській митниці, яке почало працювати після точки відліку для цьогорічного звіту Doing Business. Нарешті, Світовий банк також не відзначив у рейтингу доступ нотаріусів до реєстрів нерухомість в якості реєстраторів, що прискорює реєстрацію права власності.
“Однак це знайде відображення у рейтингу уже наступного року”, – запевнив Степан Кубів. Він додав, що попри значну роботу Уряду та неурядових організацій, основну частину змін необхідно проводити через парламент.
“Для прикладу – спрощення підключення до електромереж потребує законодавчого впорядкування і може бути враховано в Законі про ринок електроенергії”, – наголосив Кубів. Перший віце-прем’єр-міністр України нагадав, що у Верховній Раді зареєстрована низка законопроектів, що мають поліпшити позиції України в рейтингу і саме від народних депутатів значною мірою залежить швидкість просування України вгору по рейтингу Doing Business уже 2018 року.
“Проаналізувавши причини, BRDO запропонували змінити стратегію точкових змін окремими законопроектами”, – пояснив Олексій Гончарук, голова Офісу ефективного регулювання (BRDO). Натомість Офіс ефективного регулювання розробив комплексний законопроект, який спрямований на поліпшення позицій України, його впровадження дасть близько 35 місць у рейтингу.
“Цей законопроект охоплює понад 7 сфер діяльності бізнесу – від реєстрації до забезпечення виконання контрактів та вирішення проблем банкрутства. 14 основних ініціатив комплексного законопроекту – докорінним чином змінять правила гри”, – заявив Гончарук.
За його словами у разі ухвалення цього проекту закону, будуть спрощені процедури, розширені можливості спілкування з владою без участі чиновників через онлайн сервіси, покращений доступ до інформації. Це, зрештою, суттєво вплине на повернення довіри між бізнесом та владою. Олексій Гончарук зауважив, що наразі документ проходить процедури обговорення та оцінки заінтересованими сторонами.
