Перспективам розвитку інноваційної цифрової економіки був присвячений круглий стіл, який відбувся 28 квітня у Кабінеті Міністрів. Захід пройшов під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва. В обговоренні взяв участь і Голова Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олексій Гончарук.
“Сьогодні інформатизація державних установ, створення інтелектуальних систем управління та моніторингу державних процесів може сприяти вирішенню багатьох складних проблем. Зокрема і ефективного регулювання бізнесу”, – зазначив Олексій Гончарук, коментуючи захід.
Олексій Гончарук також зауважив, що наразі експерти BRDO працюють над розробкою системи інтелектуального регулювання «Простір», серед багатьох інструментів якої буде відкритий для всіх розрахунок аналізу регуляторного впливу. Це дозволить підвищити якість та пришвидшити підготовку документів у сфері державної регуляторної політики.
Загалом, експертне середовище вважає, що сучасні технології не лише забезпечують більш ефективне виконання функцій державного управління, а й роблять взаємовідносини між державою, бізнесом і суспільством більш прозорими, оперативними та зрозумілими. І саме концепція цифрової економіки передбачає впровадження в усіх сферах державного управління таких технологій та інформаційних систем.
Таку думку Олексій Гончарук висловив, коментуючи робочу зустріч “Розвиток індустріальних парків в умовах модернізації промислової інфраструктури”, яку організували Ukrainian Building Community спільно з Асоціацією індустріальних парків України.
“Розвиток індустріальних парків – загальноприйнята європейська практика. Досвід низки таких країн, як Польша, Словаччина, Чехія, свідчить про позитивний влив цього тренду на економічний розвиток регіонів та активізацію впровадження інноваційних технічних рішень”, – сказав Олексій Гончарук та додав, що в Україні давно назріла необхідність розбудови цього сегменту. Експер зауважив, що необхідне підгруння для «старту» є, але попереду ще дагато роботи.
За словами керівника BRDO, саме питання поліпшення регулювання цієї сфери, а також проблематику фінансування та оподаткування і обговорювали в ході зазначеноъ зустрічі, модератором якої виступив Олексій Гончарук.
Він поінформував, що за підсумками засідання було прийнято рішення додатково провести низку робочих груп з опрацювання таких актуальних питань як:
Також були визначені три конкретні ініціативи для спільної роботи учасників:
Довідково:
Робоча зустріч “Розвиток індустріальних парків в умовах модернізації промислової інфраструктури» відбулась за підтримки міжнародної юридичної фірми Dentons, Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва, Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, підприємств Better Regulation Delivery Office (BRDO) і MA Group.
Таке рішення прийняв Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, який минулого тижня розглянув низку законопроектів щодо приєднання до електричних мереж. Усі ініціативи були відправлені на доопрацювання, у тому числі законопроект №4310-1 “Про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення приєднання до електричних мереж)”, підготовлений групою народних депутатів за участі експертів Офісу ефективного регулювання (BRDO).
“Це рішення Комітету призупиняє процес створення прозорого та комфортного інвестиційного клімату. На жаль, це фактично відкладення реформ у взаємовідносинах між енергопередавальними компаніями-природними монополіями і замовниками приєднання щонайменше на півроку”, – прокоментував керівник напрямку “Енергетика” BRDO Олексій Оржель та додав, що це занадто великий термін, коли на порядку денному стоїть зміна принципів взаємовідносин між електропередавальною організацією (природньою монополією) та замовниками, якими є як фізичні особи, так бізнес.
Експерт зазначив, що запропонований законопроект №4310-1 міг зробити регулювання в цій сфері більш зрозумілим для замовника. За його словами, підходи, передбачені законопроектом, після доопрацювання знайдуть своє відображення як у статті 21 проекту ЗУ “Про ринок електричної енергії України”, так і у вторинному законодавстві (у відповідних кодексах).
“Відтермінування рішення щодо спрощення приєднання до мережі та реалізації цієї складової реформування ринку в цілому через її імплементацію у великий проект ЗУ “Про ринок електричної енергії України”, на жаль, накладає всі ризики, що має й впровадження нового ринку електричної енергії”, – акцентував керівник напрямку “Енергетика” BRDO Олексій Оржель.
Офіс ефективного регулювання сподівається, що після доопрацювання законопроекту шляхом включення кращих позицій інших проектів, народні обранці підтримають ініціативи, спрямовані на оптимізацію взаємовідносин між бізнесом і компаніями – природними монополіями.
Прийняття даного проекту мало сприяти поліпшенню інвестиційної привабливості України, зокрема – завдяки посиленню позицій країни в рейтингу Світового Банку Doing Business за показниками зручності приєднання до електропостачання.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2016/02/BRDO-presentation_Energy_21_01_2016_2-1.pdf”]
Таку тезу Олександр Кава, керівник напрямку «Транспорт» BRDO, висловив коментуючи хід дискусії «Державна стратегія та інновації в інфраструктурному секторі України» яку він модерував у рамках першого «Українського інфраструктурного форуму».
Експерт зауважив, що це цілком можливо за умови розвитку внутрішньої інфраструктури та використання можливостей України як транспортного міжнародного перехрестя.
«Тут не потрібно «революцій», ми повинні планомірно вибудовувати ці два напрямки. Але нагальної уваги потребує проблематика внутрішньої інфраструктури, саме вона може стати потенційною точкою росту вітчизняної економіки. Досвід таких країн як Німеччина, США, Японії тому підтвердження», – зазначив Олександр Кава та додав, що час орієнтуватись на реальні проекти, а не утопічні стратегії.
Бо саме такі проекти можуть дати «швидкі перемоги» як у підвищенні мобільності промислових перевезень так і у підвищенні комфортності пересування громадян.
Авторський колектив з групи депутатів та представників чотирьох організацій розробили законопроект, що передбачає можливість передачі у власність об’єднаних територіальних громад окремих категорій державних земель з одночасним наділенням Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру повноваженнями з контролю за використанням та охороною земель із суттєвим посиленням повноважень служби.
Проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель» передбачає внесення змін до щонайменше до 3 кодексів (земельного, лісового та про адміністративні порушення) та до 17 законів України.
Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO проаналізували закон і відзначають його негативний вплив на державне регулювання та наявність великих корупційних ризиків, пов’язаних із невиправданим та необґрунтованим розширенням повноважень Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Експерт BRDO Максим Максименко зазначив, що створення юридичної конструкції, за якою власником об’єкта є один суб’єкт (держава), а повноваження із розпорядження таким об’єктом надані іншому суб’єкту (територіальним громадам), є шкідливим та не сприятиме ефективності здійснення функцій розпорядника об’єкту. На думку юриста, норми вищезазначеного законопроекту про делегування органам місцевого самоврядування повноважень з розпорядження землями державної власності (без фактичної зміни власника відповідних земель з держави – на територіальні громади) прямо суперечать положенням Коаліційної угоди Верховної Ради та Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України.
На думку Максима Максименка, вищевказані стратегічні документи не містять такої умови передачі у комунальну власність більшої частини земель державної власності, як створення об’єднаних територіальних громад.
«Земельні ділянки державної власності, за виключенням окремих земель (під об’єктами нерухомого майна, що належать державі; частина земель, при використанні яких держава забезпечує виконання своїх функцій, наприклад, землі оборони тощо), мають бути законом прямо передані у комунальну власність, яка виникне з дати набрання відповідним законом чинності», – зазначив Максим Максименко.
Також розробники законопроекту, замість передачі функцій державного контролю за використанням та охороною земель Державній екологічній інспекції України та залишення відповідних функцій за центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, невиправдано та необґрунтовано розширюють повноваження останнього у вказаній сфері, що несе у собі великі корупційні ризики використання відповідних повноважень із незаконною метою (перерозподіл земель на користь зацікавлених осіб тощо).
З огляду на вищенаведені факти, Офіс ефективного регулювання BRDO як експертна організація не може підтримати цей законопроект без суттєвих змін.
Ініціатори та розробники транспортних стратегій в Україні протягом останнього десятиліття спрямовували більшу частину своїх зусиль на спроби реалізувати можливості нашої країни як потенційного міжнародного транзитного перехрестя, використовуючи її особливості та ресурси. При цьому питання системного розвитку внутрішньої транспортної інфраструктури було другорядним.
В Україні часто забували, що основа сучасної економіки – мобільність. Мобільність населення, швидке транспортування сировини та енергоносіїв, оперативна доставка виготовленої продукції – саме спільний внесок цих складових створює відчутну додану вартість для будь-якої економіки. В XXI столітті транспорт, одночасно з інноваційністю, стає основним каталізатором економічного росту. Без сучасної транспортної інфраструктури існування сильної економіки України ні теоретично, ні практично не можливе.
Якісні та продумані внутрішньодержавні дороги, водні та авіамаршрути – один з найсильніших стимулів для розвитку економіки
Світовий досвід успішних країн, які вибудували фактично зразкові внутрішні транспортні коридори – Німеччини, США, Японії – на конкретних прикладах доводить: якісні та продумані внутрішньодержавні дороги, водні та авіамаршрути – один з найсильніших стимулів для розвитку економіки. Варто лише зазначити, що мобільність населення в Україні в 6,5 разів нижча, ніж в країнах Євросоюзу. І навіть приєднанням до європейського співтовариства країн ця проблема не вирішиться. Ми повинні вибудовувати внутрішні коридори, забезпечувати сучасні умови їх спорудження та експлуатації, наситити ринок України сучасним транспортом. Це допоможе країні економити значний час на переміщення як людей, так і вантажів. А час – найдорожчий з невідновлювальних ресурсів.
Україні потрібні реальні проекти. Влада багато років припускалася фундаментальної помилки: пропонувала до реалізації необґрунтовані, економічно недоцільні інвестиційні проекти. Варто згадати, приміром, проект із спорудження автодоріг на умовах концесії. Ця державна ініціатива була однією з найбільш розрекламованих серед міжнародних інвесторів. Але жоден проект не лише не почав реалізовуватися – не знайшлося навіть просто зацікавлених інвесторів. При цьому, побудова нового автобану Київ – Біла Церква, який не потребує космічних витрат, навіть не розглядався як перспективний для реалізації. І це при тому, що така траса не лише вдвічі скоротила б час на перевезення вантажів та людей, а й розвантажила один з найбільш інтенсивних транспортних коридорів України – трасу Е95 на південному підході до Києва. Додатково такий автобан забрав би на себе й частину руху з Київської окружної дороги.
Україні потрібні реальні проекти
Навіть наше експертне середовище ще не вилікувалося від колишньої “гігантоманії”. Ми пропонуємо до реалізації проекти, що потребують колосальних коштів та гігантських ресурсних (зокрема – часових) витрат. Але забуваємо, що для таких проектів головне, що потрібно, – отримати довіру інвестора. Ми пропонуємо вкладати гроші в економіку, яка ще не довела свою здатність мислити категоріями доцільності, вигоди та соціальної значущості не на словах.
Сподіваюсь, дискусія в рамках першого «Українського інфраструктурного форуму» допоможе правильно розставити акценти та поглянути на транспортну стратегію України не лише як на країну-транзитера, а й як на комфортне середовище, де люди можуть зручно і швидко пересуватися між містами.
22 квітня в Києві відбудеться робоча зустріч “Розвиток індустріальних парків в умовах модернізації промислової інфраструктури”. Модератором спілкування професіоналів цього перспективного сегменту виступатиме Голова Офісу ефективного регулювання BRDO Олексій Гончарук.
Робоча зустріч стане логічним наслідком результатів круглого столу “Промислова нерухомість та індустріальні парки”. Обидва заходи організовані Ukrainian Building Community – професійною спільнотою лідерів будівельної галузі України.
Фокусами робочого обговорення стануть законодавча проблематика організації та функціонування індустріальних парків в Україні, інвестиційний менеджмент проектів а також можливості державної підтримки сегменту технопарків як з боку центральної, так і місцевої влади.
У форумі запланована участь Голови Комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництв народного депутата України Володимира Галасюка, секретаря Комітету з питань промислової політики та підприємництв, народного депутата України Михайла Хміля, директора Асоціації Індустріальних Парків України Ігоря Николина, виконавчого директора Асоціації “Інноваційний розвиток України” Юрія Пивоварова.
До участі в обговоренні також запрошені представники компаній, які управляють індустріальними парками, представники АІПУ, проектні та будівельні компанії, представники ділових кіл України.
Подробиці про робочу зустріч “Розвиток індустріальних парків в умовах модернізації промислової інфраструктури” доступні за посиланням.
22 квітня в Києві відбудеться перший «Український інфраструктурний форум», який планується як одна з найбільших представницьких площадок для фахівців з питань інфраструктури та інвесторів. Центральну панельну дискусію “Державна стратегія та інновації в інфраструктурному секторі України” модеруватиме керівник напрямку “Транспорт та інфраструктура” Офісу ефективного регулювання BRDO Олександр Кава. Панель “Повітряний транспорт України” модеруватиме експерт BRDO Сергій Хижняк.
Форум стане першою найбільшою міжнародною платформою в Україні, що об’єднає учасників українського ринку та закордонних інвесторів – з фокусом на інвестиційні можливості вітчизняного ринку інфраструктури. Метою форуму є посилення інтересу іноземних інвесторів до українських інфраструктурних проектів. Під час дводенного форуму планується створити Каталог інвестиційних проектів від державних і приватних організацій.
Особливістю заходу будуть зустрічі “1-на-1” між інвесторами та представниками українських компаній на другий день форуму.
У форумі запланована участь представників українських органів влади, бізнес-структур, іноземних інвесторів, міжнародних фінансових корпорацій і посольств іноземних держав.
Захід відбудеться за підтримки Міністерства інфраструктури України, організатором виступає A7 CONFERENCES.
Подробиці про перший “Український інфраструктурний форум”, а також зареєструватись можна за посиланням.
Особливості державного регулювання у сфері використання ядерної енергії та питання необхідності внесення змін до Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” у цій сфері стали предметом обговорення на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва. Засідання відбулося 19 квітня під головуванням Голови комітету народного депутата України Володимира Галасюка.
У робочому обговоренні проблематики взяли участь народний депутат України Олександра Кужель, представники Державної регуляторної служби та Дежатомрегулювання. Офіс ефективного регулювання BRDO представляла експерт напрямку “Контроль та нагляд” Наталія Дуплій.
Особливу увагу під час обговорення законопроекту про внесення змін до закону народні депутати та експерти приділили позиції Держатомрегулювання щодо невідповідості окремих положень чинного регуляторного законодавства України нормам міжнародних договорів та вимогам МАГАТЕ. На думку ініціаторів змін до законодавства, варто обмежити поширення окремих норм закону про ліцензування видів господарської діяльності на сферу використання ядерної енергії. Ця теза була вмотивована вимогами норми про незалежність органу державного регулювання безпеки використання ядерної енергії.
“Недосконалість окремих норм чинного Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” вимагає системних вдосконалень та уточнень. Ми підтримуємо і цілком розділяємо підхід ДРС щодо реформування регуляторної політики, який передбачає, у першу чергу, ґрунтовний попередній аналіз. Як експерти в сфері регулювання, ми повинні пропонувати незаангажовані незалежні висновки, які спираються на чітке розуміння наслідків змін до законодавства. У даному конкретному випадку – питання потребує додаткового вивчення, адже передбачає перехресний вплив і норм безпеки, і міжнародного права, і внутрішнього чинного законодавства України, і багатьох інших факторів”, – зазначила за підсумками робочого обговорення експерт BRDO Наталія Дуплій.
Учасники наради та експерти запропонували Держатомрегулюванню як ініціатору внесення змін до законодавства в сфері ліцензування використання ядерної енергії надати додаткові аргументи на користь своєї позиції.
Нагадаємо, що BRDO на своєму сайті відкрив спеціальний розділ, у якому публікуються проекти регуляторних актів, що надходять від ДРС та Міністерства економічного розвитку і торгівлі для експертної оцінки Офісу.
Офіс ефективного регулювання закликає представників бізнесу та громадськість долучатись до цього процесу та надсилати свої пропозиції на [email protected]. Усі пропозиції та зауваження, що надходитимуть на адресу Офісу ефективного регулювання BRDO, будуть враховані при підготовці висновків.
За висновками експертів, механізми та принципи ліцензування бізнесу в Україні потребують суттєвих доопрацювань. Про це йшлося під час обговорення пропозицій ДРС щодо внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», яке відбулося 19 квітня 2016 року. Офіс ефективного регулювання BRDO представляли на заході керівник напрямку “Контроль та нагляд” Володимир Головатенко та експерт Леонід Літвіненко.
Пропозиції ДРС щодо змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», які презентувала Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна, спрямовані на усунення низки неузгодженостей, прогалин та внутрішніх правових колізій положень цього Закону.
“Системне опрацювання пакетів ліцензійних умов у різних галузях виявило, що закон “Про ліцензування видів господарської діяльності” потребує уточнення за великою кількістю позицій. Ми маємо змогу з практичного досвіду підтвердити висновки ДРС – значна кількість неузгоджень повторюються і вказуюють саме на необхідність проведення системних уточнень в базовому законі щодо ліцензування діяльності бізнесу. При цьому важливо виважено підходити до питань, які саме види діяльності повинні регулюватися державою таким регуляторним інструментом як ліцензія. Ринок може бути упорядкованим за допомогою різноманітних інструментів – як обмежуючих, так і стимулюючих”, – зазначив за результатами обговорень Володимир Головатенко.
Під час проведення презентації пропозицій ДРС щодо внесення змін до вищезазначеного закону представники органів влади та експертне середовище підтримало концепцію ДРС щодо системного вдосконалення процедур ліцензування шляхом оптимізації механізмів державного регулювання.
Нагадаємо, що системний перегляд регуляторних актів, зокрема ліцензійних умов, та напрацювання ефективних змін – одне з ключових завдань Офісу ефективного регулювання і є основним напрямком BRDO щодо реформування української економіки та державного управління з моменту заснування у 2015 році. Висновки наших експертів постійно стають результатами внесення змін та уточнень до окремих нормативних актів, які регулюють різні галузі – від медицини та поводження з небезпечними відходами до загальнодержавного нагляду за бізнесом.
19 квітня керівник напрямку “Контроль і нагляд” Офісу ефективного регулювання BRDO Володимир Головатенко візьме участь в обговоренні пропозицій змін до Закону України від 02.03.2015 № 222-VІІІ “Про ліцензування видів господарської діяльності”, розроблених Державною регуляторною службою України. Пропозиції підготовлені за результатом узагальнення практики застосування зазначеного Закону.
Зміни до Закону спрямовані на усунення неузгодженостей, прогалин та правових колізій його положень, а також на системне вдосконалення процедур ліцензування.
Cеред запрошених – народні депутати України, представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів державної влади. До участі в обговоренні запрошуються громадські об’єднання підприємців. Захід відбудеться за підтримки Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Подробиці про захід можна дізнатись за посиланням.
Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва під головуванням Віктора Галасюка підтримав законопроекти, що лібералізують правила взаємодії бізнесу і органів державного контролю (нагляду).
Запропоновані зміни, значна частина яких напрацьована Офісом ефективного регулювання BRDO, передбачають переорієнтацію державних контролюючих органів на попередження правопорушень, а не застосування покарань. Також прийняття цих законопроектів дозволить втричі зменшити витрати на взаємодію бізнесу з цими органами.
Законопроекти №2418а “Про внесення змін до ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” щодо лібералізації системи державного нагляду” та №2531а “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю)” рекомендовані профільним комітетом ВРУ до прийняття в другому читанні.
“Цивілізована норма переходу державних органів від функцій покарань до упередження правопорушень, відхід від тотального контролю до нагляду може стати реальним реформаторським здобутком української системи державного нагляду. А чіткі правила проведення перевірок допоможуть суб’єктам бізнесу вибудовувати свою діяльність при більш прогнозованому і зрозумілому регулюванні”, – прокоментував результати розгляду на комітеті керівник напряму “Контроль та нагляд” BRDO Володимир Головатенко.
Нагадаємо, законопроекти №2418а та №2531а значно лібералізують умови взаємодії бізнесу та контролюючих органів за рахунок:
Також, з метою збирання, накопичення та систематизації відомостей про перевірки, створюється Інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю). Це значно скоротить можливості маніпулювання результатами перевірок і допоможе знизити корупційні ризики.
Окремо варто зазначити нововведення, яким встановлюється адміністративна відповідальність посадових осіб колегіальних органів за порушення порядку контролю, та розширення меж дії Закону України “Про державні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на місцеві державні адміністрації.
Разом з експертами BRDO в роботі над цими ініціативами брали участь ціла низка експертних організацій.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2016/04/ZMINY_systemy_derzhavnogo_naglyadu_2-proekty.pdf”]
Практичними навичками та методичними рекомендаціями з питань застосування інструментів регуляторного аналізу, зокрема тесту малого підприємництва (М-тесту), в рамках семінару навчальної програми з підготовки консультантів-тренерів щодо питань регуляторної політики поділилася експерт Офісу ефективного регулювання BRDO Анна Палазова.
Експерт BRDO спільно з начальником відділу методичного забезпечення реалізації регуляторної політики ДРС України Оленою Кричевською 12 квітня 2016 року взяли участь у практичному тренінгу з підготовки аналізу регуляторного впливу (АРВ) проектів нормативно-правових актів.
Спільна доповідь фахівців Державної регуляторної служби та BRDO стала результатом тісної співпраці для напрацювання рекомендацій з підготовки законодавчих ініціатив регуляторної політики, а також практичних навичок застосування інструментів регуляторного аналізу, зокрема – тесту малого підприємництва – М-тесту.
Широке та ефективне впровадження в Україні регуляторного інструменту М-тесту сприятиме розумінню держслужбовцями фактичної ефективності та доцільності запровадження тих чи інших регуляторних важелів. Це, в свою чергу, як вважають фахівці ДРС та BRDO, призведе до зростання фінансових можливостей малого та мікробізнесу через зменшення витрат на зайве регулювання.
“Необхідність обраховувати вплив регулювання на бізнес в кількісних показниках допоможе фактично передбачати регулятору практичні наслідки його роботи. Це особливо важливо для створення ефективної регуляторної політики, оскільки вона впливає на підприємства малого бізнесу. Державною регуляторною службою були залучені експерти BRDO для практичного тестування механізму збору даних та підготовки М-тесту. Результатом нашої роботи стали практичні рекомендації, які в подальшому можуть стати стандартами підготовки аналізу регуляторного впливу. Фахівці ДРС поставили перед нами завдання практично довести, що підготовка АРВ не є надзвичайно ресурсоємною та складною процедурою. На мій погляд – семінар продемонстрував, що ми впоралися з цим завданням і готові не лише навчати фахівців регуляторних органів, а й надавати їм професійну практичну допомогу з аналізу регуляторного впливу нормативно-правових актів”, – зазначив у підсумку керівник напрямку “Контроль та нагляд” BRDO Володимир Головатенко.
Експерти Офісу ефективного регулювання під час розробки даної програми здійснили підготовку декількох М-тестів реальних законодавчих ініціатив нормативно-правових актів, які впливають на регуляторне поле підприємств малого та мікробізнесу. В подальшому, на підставі напрацьованого досвіду та методики, розробленої ДРС України, Офіс ефективного регулювання надаватиме практичну допомогу в якісній підготовці аналізу регуляторного впливу будь-якого нормативного документа – як органів центральної, так і місцевої влади.
Однією з важливих складових спільної діяльності ДРС та BRDO виступає робота над впровадженням ефективного та обґрунтованого регулювання підприємств малого та середнього бізнесу. Саме імплементація політики щодо малих та середніх підприємств, яка базується на десяти принципах Акта про малий бізнес для Європи (SBA), передбачає впровадження М-тесту.
Детальніше про методику оцінки нормативно-правових документів за посиланням.
У І кварталі 2016 року Офіс ефективного регулювання BRDO проаналізував за методикою Rolling Review 355 актів, що регулюють підприємницьку діяльність в Україні. За результатами аналізу, Офісом були виділені наступні тренди:
Робота Офісу ефективного регулювання BRDO зі створення системи регулювання бізнесу нової якості здійснюється одночасно за декількома напрямами:
Однією з основних проблем малого та середнього бізнесу в Україні є низька якість регуляторного поля. Бізнес в Україні ніколи не може бути впевненим у тому, що всі законодавчі вимоги до ведення бізнесу були виконані. Це пов’язано з тим, що:
Для усунення цих проблем, Офісом було розроблено стандартизований процес системного перегляду регуляторних актів за методикою Rolling Review, що передбачає комплексну оцінку діючого регуляторного законодавства за такими критеріями як законність, потрібність, корупційні ризики, зручність для бізнесу тощо.
За результатами перевірки по кожному акту приймається рішення: рекомендувати до скасування, до виправлення або до збереження. Пакети проектів нормативно-правових документів, що передбачають скасування або внесення змін, передаються Офісом регуляторам з метою створення ефективного регуляторного поля.
Законність. 12 актів Кабінету Міністрів України та 52 акта міністерств та інших центральних органів виконавчої влади мають ознаки таких, що не відповідають базовому критерію законності. Перевірка законності включає перевірку наявності підстави для прийняття підзаконного акту та факту реєстрації у Міністерстві юстиції України.
Структура законодавства України передбачає пряму ієрархію нормативно-правових актів: підзаконні акти повинні прийматися на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У випадках, коли підзаконні акти приймаються з порушенням цього принципу, правила для бізнесу стають непередбачуваними, а судовий захист ускладнюється. Ресурси, які витрачає бізнес на подолання цих проблем, це гроші, які втрачає українська економіка в якості підвищених трансакційних витрат.
Актуальність. За результатами аналізу Офісу 76 актів було визначено як повністю не актуальні, 23 як частково актуальні та 182 як повністю актуальні. Це означає, що значна частка чинних нормативно-правових актів не були приведені у відповідність до чинного законодавства та з великою ймовірністю містять суперечливі правила для бізнесу.
Результативність. За результатами аналізу BRDO 206 регуляторних актів було визнано умовно результативними – тобто такими, результативність яких визначити за допомогою супровідних документів про аналіз регуляторного впливу неможливо.
Прийняття регуляторного акту передбачає досягнення певної мети регулювання, обґрунтованої у супровідних документах – пояснювальній записці або аналізі регуляторного впливу (АРВ). Від наявності або відсутності таких документів та того, чи містять вони чіткі вимірювані критерії, залежить, чи можливо за їх допомогою визначити результативність такого акту. Так, лише в 47 документів були наявні пояснювальна записка чи АРВ, з них адекватні та вимірювані показники результативності містили лише 3. До жодного з проаналізованих актів немає документів про відстеження результативності належної якості, за допомогою яких можна було би визначити результативність акту. За умов, коли аналіз ефективності державної політики не здійснюється, держава та суспільство позбавлені ключових показників ефективності, без яких робота над покращенням регулювання неможлива.
Корупційні ризики. Перевірка на наявність корупційних ризиків виявила, що 34 регуляторні акти мають середній та високий рівень корупції. Це стосується 10 законів, 15 постанов Кабінету Міністрів та 9 наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Методика передбачає, що регуляторний акт оцінюється за допомогою низки питань, у тому числі щодо: наявності та кількості контактів службовця та підприємця, необхідності прийняття чиновником рішень щодо надання дозволу чи заборони діяльності, наявності чітких критеріїв для прийняття рішення та встановлених строків розгляду звернень.
Зручність для бізнесу. За оцінкою впливу регуляторних актів на бізнес-процеси, було виявлено 12 регуляторних актів, що мають високий або середній ступінь ризику впливу на свободу здійснення підприємницької діяльності. Серед них – 5 законів Верховної Ради України, 5 постанов Кабінету Міністрів та 3 накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Загалом, за критерієм законність було перевірено 355 регуляторних актів, за критерієм актуальності – 281, за критерієм результативності – 206, за критерієм ризику корупції – 90, за критерієм впливу на бізнес – 69.
Детальніше з результатами дослідження можете ознайомитися на сайті Офісу ефективного регулювання BRDO.
У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України №4310-1 «Про внесення змін до деяких Законів (щодо вдосконалення приєднання до електричних мереж)» від 6.04.2016 року, що передбачає істотне спрощення процедури, скорочення термінів підключення до електромереж у кілька разів та, відповідно, зменшення витрат для бізнесу. У розробці законопроекту брали участь експерти Офісу ефективного регулювання BRDO.
“Запропонований до прийняття законопроект містить більше “реформаторських” нововведень, ніж інші законопроекти, що вже перебувають на розгляді депутатів. Він спрощує умови приєднання нових споживачів до електромереж, робить ці умови для бізнесу зрозумілими, прозорими та прогнозованими за витратами. Також цей проект значно підвищує захист споживачів – замовників послуги приєднання – перед монополіями на ринку. Замовник, якщо він звертається до електропередавальної організації, зможе чітко визначити для себе витрати часу та коштів на приєднання до електричних мереж, або, якщо в нього є бажання та можливості, реалізувати приєднання до мереж самотужки. Лише завдяки запровадженню електронного документообігу та виходячи лише з наявних статистичних даних по стандартному приєднанню, загальна економія бізнесу може скласти понад 285 мільйонів гривень за півтора роки”, – прокоментував законопроект керівник напрямку “Енергетика” BRDO Олексій Оржель.
Ключовими ознаками законопроекту є чітка визначеність послуги приєднання до електричних мереж, що надається природною монополією, запровадження часткової лібералізації ринку послуги приєднання до електричних мереж та відповідність вимогам сучасності. Так, проект закону:
Проект було розроблено у відповідності із затвердженою Кабінетом Міністрів України 16 грудня 2015 року Дорожньою картою імплементації кращих практик якісного та ефективного регулювання з метою підвищення позицій України в рейтингу DoingBusiness Світового банку.
Сьогодні за рівнем легкості приєднання до електромереж Україна знаходиться на 137-ому місці рейтингу Doing Business-2016. Це негативно впливає на загальну позицію України у рейтингу. Ключовими параметрами для оцінки є саме терміни приєднання та доступність вартості підключення споживачів, які впливають на рівень інвестиційної привабливості будь-якої країни.
Експерти також зазначають, що у випадку прийняття законопроекту про приєднання до електричних мереж у цій редакції, Україна зможе підвищити свою позицію на 11 пунктів. А за оцінками Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, в середньому підвищення позиції країни на 10 пунктів у рейтингу DoingBusiness може залучати до 2-х мільярдів доларів інвестицій.