Запровадження права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань за кредитами може стимулювати зростання позицій України в рейтингу DoingBusiness і, як наслідок, сприятиме зростанню інвестиційної привабливості країни. Про це йшлося на зустрічі, яка була організована спільними зусиллями Офісу ефективного регулювання BRDO та Американською торговою палатою (ACC).
У заході взяв участь Голова BRDO Олексій Гончарук, який також презентував до обговорення розроблений експертами BRDO проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань». Цей законопроект зареєстрований у Верховній Раді України 10 березня 2016 за №4188 і входить до переліку нормативних актів з Дорожньої карти DoingBusiness-2017, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Законопроект передбачає доповнення переліку існуючих механізмів забезпечення виконання зобов’язань правом довірчої власності. Таке право є різновидом права власності на майно, яке кредитор не може використовувати, а лише може звернутися до суду за стягненням. Об’єктом довірчої власності може бути будь-яке майно, що може бути відчужене та на яке може звертатися стягнення. Проектом закону передбачається внесення змін до цілої низки чинних законодавчих актів для забезпечення можливості застосування процедури довірчої власності.
“Запровадження інституту довірчої власності відповідає вимогам сучасності. Цей механізм одночасно як захищає права кредитора або інвестора, так і гарантує права боржника шляхом обмеження права користування на передане у довірчу власність майно. Цей механізм ефективно застосовується в Канаді, Сполучених Штатах, Австралії та ще в багатьох країнах. Ми впевнені в його ефективності для поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Тепер, отримавши повну підтримку експертів, банкірів та бізнесу, ми сподіваємося на підтримку й законодавців”, – прокоментував результати зустрічі Голова BRDO Олексій Гончарук.
У дискусії взяли участь Голова правління Правекс-Банку Тарас Кириченко, партнер міжнародної юридичної фірми Baker&McKenzie Ігор Олехов, радник юридичної фірми Redcliffe Partners Дмитро Орендарець, координатор Одеського фінансового форуму Роман Мотичак, представники бізнес кіл, провідних консалтингових компаній, правники, фінансисти та інвестори.
Нагадаємо, що в травні 2016 року спеціалісти Світового банку з рейтингу DoingBusiness проводитимуть черговий аналіз умов ведення бізнесу. Спеціалісти Мінекономрозвитку України спільно з експертами BRDO восени 2015 року розробили програму з 43 кроків заради спрощення умов ведення бізнесу в Україні. У грудні Кабмін затвердив цю Дорожню карту. Кожен з кроків передбачає прийняття конкретних документів, які вносять зміни в існуюче законодавство, знімають певні бар’єри та гармонізують існуючі в Україні процедури з кращими світовими практиками.
За оцінками експертів, виконання лише перших 23 пунктів плану до 31 травня 2016 року має забезпечити Україні місце в ТОП-50 країн світу за легкістю ведення бізнесу. Кроки за програмою Дорожньої карти Doing Business-2017 – це шлях до системних змін. Це не лише спрощення процедур реєстрації або зменшення контролю за бізнесом, але й можливість системно підвищити ефективність розвитку бізнес-середовища шляхом доступу до більш дешевих кредитних ресурсів, посилення захищеності прав інвесторів і ще багато позитивних наслідків.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2016/04/KREDYTORY.pdf”]
Створення понад 1500 територіальних громад за результатами реформи децентралізації може докорінно змінити правила гри на ринку будівництва та девелопменту в Україні. Такого висновку дійшли експерти під час дискусії “Децентралізація: питання інвестицій та девелопмента”, організованої Ukrainian Building Community 5 квітня в Києві. У роботі заходу взяла участь керівник напрямку “Будівництво” Офісу ефективного регулювання BRDO Олена Шуляк.
Актуальні проблеми залучення інвестицій, які постають перед місцевою владою при імплементації законодавства про децентралізацію та посилення їх ролі проаналізували: заступник Голови КМДА Олексій Рєзніков, директор Департаменту земельних ресурсів КМДА Олексій Поліщук, генеральний директор Київського інвестиційного агентства Олег Мистюк, представники бізнесу, громадськості та експертного середовища.
Серед основних проблем, які постають перед територіальними громадами за результатами реформи децентралізації, учасники дискусії зазначили відсутність стратегій розвитку та інвентаризації/паспортизації майна населених пунктів, необ’єктивне планування й брак кваліфікованих кадрів. Окремий блок питань був присвячений проблематиці управління земельними ресурсами при підсиленні ролі територіальних громад. Всі підняті під час дискусії питання безпосередньо впливають на розвиток напрямку будівництва та девелопменту.
“Ідеологія реформи децентралізації передбачає передачу багатьох функцій від центру до територіальних громад. Підвищення ролі місцевих органів влади у процесах управління майном і землею громади, збільшення доходів від оподаткування, отримання регуляторних повноважень на регіональному рівні можуть виступити каталізатором докорінних змін на будівельному ринку. Такі зміни вимагають від керівників на місцях значно більшої кваліфікації та ґрунтовних знань в економіці, фінансах, стратегічному менеджменті та розуміння інвестиційного менеджменту,” – зазначила Олена Шуляк.
Попри можливості, які надає децентралізація для розвитку інвестпроектів, необхідно створити чіткий механізм гармонізації регуляторних ініціатив на місцевих та загальнодержавному рівнях. Зміни в процедурах та перелік конкретних завдань, які повинна враховувати місцева влада, повинні в першу чергу працювати над створенням сприятливого інвестиційного клімату на місцях.
На думку керівника напрямку “Будівництво” BRDO Олени Шуляк, уваги потребує також проблема прозорої та зрозумілої комунікації місцевої влади з громадою:
“Яскравим прикладом некомпетентної політики комунікацій та нерозуміння можливих наслідків відсутності чіткої взаємодії з суспільством я можу зазначити відсутність конкурсу на голову Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю Києва. Місцева влада повинна дослухатися до громади, а не повторювати старі помилки. Я впевнена, що інвестор активно вкладатиме кошти в розвиток тих населених пунктів, де влада враховуватиме позицію суспільства та бізнесу”.
Варто зазначити, що за результатами реформи децентралізації в Україні передбачається передача значної частини регуляторних функцій в галузі будівництва. Зокрема, всі територіальні громади отримають функції держархбудконтролю, які передбачають надання дозволів на будівництво, контроль за об’єктами будівництва та прийняття їх в експлуатацію.
Питанням розвитку інвестиційного потенціалу моретранспортного комплексу України та проектам реалізації інноваційних термінальних проектів в галузі був присвячений Інвестиційний форум “Перспективи розвитку морських торгових портів України”, який проходив 1 квітня 2016 року в Одесі. Форум був організований групою компаній “Fleiman Group” спільно з Комінтернівською райдержадміністрацією Одеської області. Модератором форуму виступив експерт Офісу ефективного регулювання BRDO, керівник напрямку Rolling Review Олексій Дорогань.
Під час роботи форуму представники державних органів влади, міжнародних організацій, українських компаній, інвестори з України, Франції, Туреччини та Азербайджану отримали можливість відкрито та професійно обговорити проблеми портової галузі, шляхи підвищення експортно-імпортного потенціалу країни як сучасного транспортного європейського хабу на Чорному морі. Значну увагу було приділено презентаціям можливостей українських портів з метою залучення інвесторів, як вітчизняних, так і міжнародних, до розвитку моретранспортного комплексу України.
Форум відкривав губернатор Одеської області Міхеїл Саакашвілі. У роботі форуму також взяли участь голова Комінтернівської райдержадміністрації Дмитро Наталуха, представники ЄБРР, Американської торгової палати, керівники портів, представники інвестиційних, фінансових, логістичних, консалтингових та інвестиційних міжнародних та українських компаній.
На форумі було презентовано комплексний проект зернового експортного терміналу від однієї з найбільших турецьких корпорацій. На переконання авторів проекту, яке вони озвучили під час презентації, такий проект здатен значно підвищити рівень експорту муки та зернової продукції з України в більшість регіонів планети.
“Транспортний сектор — один з пріоритетів в роботі BRDO. Саме тому наша команда постійно відслідковує всі тренди в основних сегментах цієї галузі. Ми намагаємося отримувати інформацію про стан речей та перспективи безпосередньо від практиків: профільних держслужбовців, бізнесменів, інвесторів. Участь в таких заходах дозволяє нам постійно тримати “руку на пульсі” і ефективно опрацьовувати задачі для реформування державної регуляторної політики. Тільки з використанням зворотнього зв’язку від бізнесу можливо створити регулювання нової якості ”, – зазначив Олексій Дорогань.
Експерти групи EBA (Enabling the Business of Agriculture) Всесвітнього банку проаналізували вплив основних факторів на ведення підприємницької діяльності в АПК в 40 країнах. З 6-ти основних проаналізованих індексів за 4-ма показниками (загального рівня розвитку ринку сільськогосподарської продукції, насіння, добрива, та наявної техніки) Україна демонструє рівень значно вище середньоринкового потенціалу. І лише за фінансуванням та логістикою — нижче. Згідно зі звітом, поліпшення рейтингу країни буде пов’язане зі змінами в тих сферах, в яких рейтинг EBA України знаходиться нижче середнього рівня — агрофінанси, транспорт і логістика.
За оцінками Адміністрації морських портів (АМПУ), на даний момент в морських торгових портах України наявні потужності для перевалки 42 млн. тон зернових на рік (без урахування портів тимчасово окупованого Криму). Протягом останніх декількох років зерновий експорт з України демонструє позитивну динаміку. Така картина підтверджує перспективність проектів для перевалки зерна в портах та високу інвестиційну привабливість галузі.
Підписаний 31 березня 2016 року Президентом Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» обмежив кількість випадків для безаукціонного відчуження земельних ділянок та прав на них. Закон був прийнятий Верховною Радою України 18 лютого 2016 року.
Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO проаналізували закон і в цілому оцінили його вплив на державне регулювання позитивно.
Керівник напрямку “Сільське господарство” BRDO Андрій Заблоцький зазначив, що до позитивних моментів підписаного закону варто віднести норми про відчуження прав оренди, емфітевзису та суперфіцію виключно через аукціони та усунення можливостей обходу земельних аукціонів із залученням державних органів та органів місцевого самоврядування.
«Закон значно обмежує можливості обходу продажів з аукціонів, зменшуючи корупційні ризики. Також для гармонізації регуляторного законодавства є позитивною норма, що усуває дублювання винятків для набуття прав на земельні ділянки без проведення аукціону при викупі земельних ділянок для суспільних потреб. Попри це, очевидним негативом є положення, що виключають можливість безаукціонного набуття прав на земельні ділянки, що використовуються для здійснення концесійної діяльності, зокрема – зі створенням нових об’єктів. Це значно ускладнює реалізацію таких проектів», – зазначив Андрій Заблоцький.
Підписаний Президентом закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування.
Купівля нерухомості на первинному ринку в розрізі існування великої кількості договірних схем придбання стала ключовою темою круглого столу, який організував Комітет нерухомості та будівництва Асоціації адвокатів України. Офіс ефективного регулювання BRDO на заході представляла експерт сектору «Будівництво» Марія Грабовська.
У обговоренні проблемних питань судових та позасудових способів захисту прав покупців нерухомості, впровадження необхідних змін законодавчого регулювання схем купівлі нерухомості на первинному ринку України та аналіз ризиків для покупців взяли участь провідні правознавці України, представники будівельного бізнесу та експерти.
Марія Грабовська презентувала на обговоренні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав власності на об’єкти нерухомого майна, що будуть збудовані у майбутньому», який був розроблений експертами BRDO для упорядкування процедури реєстрації прав власності на такі об’єкти.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2016/04/Prezentatsiya-obyekty-may-butnogo-budivnytstva.pdf”]
На думку авторів, нововедення, які пропонуються законопроектом, допоможуть унеможливити використання цілої низки шахрайських схем: подвійного продажу квартир, змін технічних характеристик тощо. Окремо розглянуті деякі питання оподаткування в цій сфері. Також законопроект передбачає розширення зобов’язань забудовника щодо інформування про об’єкт нерухомого майна шляхом створення веб-сторінки.
“Вдосконалення регуляторної політики в секторі будівництва нерозривно пов’язані із залученням інвестицій. Захист прав інвесторів та їх прав на отримання достовірної інформації – це основне завдання, яке ми ставили перед собою, як розробники”, – зазначила Марія Грабовська.
Зміни до регуляторної політики в будівельній галузі повинні стати одним з головних питань нормотворчої роботи найближчим часом. Вирішення питань, які роками накопичувалися і не вирішувалися, допоможе залучити значні кошти до сектору. І, як наслідок, – дати поштовх до росту не лише галузі будівництва, а й більш ніж 30 інших галузей, пов’язаних з нею.
Офіс ефективного регулювання закликає представників бізнесу та громадськість долучатись до процесу реформування законодавства в регуляторній сфері та надсилати свої пропозиції на [email protected]. Усі пропозиції та зауваження, що надходитимуть на адресу Офісу ефективного регулювання будуть враховані при підготовці нових законопроектів.
31 березня експерт напрямку “Будівництво” Офісу ефективного регулювання BRDO Марія Грабовська візме участь у круглому столі «Договірні схеми купівлі нерухомості у забудовника». Проблематику купівлі нерухомості на первинному ринку фахівці та представники влади, бізнесу і громадськості обговорюватимуть у розрізі існування великої кількості ризиків для покупців та ефективними способами захисту прав інвесторів.
Марія Грабовська розповість про схеми залучення інвестицій та захисту майнових прав інвесторів, недоліки законодавчого регулювання сфери будівництва та головні ризики, з якими стикаються люди, вкладаючи гроші у новобудови.
До дискусії запрошені представники органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовники, адвокатська спільнота та інші особи, сферою діяльності яких є питання нерухомості та будівництва.
Організатором круглого столу виступає Комітет нерухомості та будівництва Асоціації адвокатів України спільно із Правовою групою «Домініон».
Більше про захід можна дізнатись тут.
Для забезпечення захисту інтересів українських виробників борошномельно-круп’яної продукції потрібно розділити зернову квоту та квоту на борошно. Таку думку висловив Андрій Заблоцький, керівник напрямку “Сільське господарство” Офісу ефективного регулювання BRDO, у доповіді “Зміна режиму експорту до ЄС: нова стратегія для галузі?”.
Сертифікаційна та політика квотування щодо борошномельної продукції в рамках угоди про Асоціацію з ЄС, розробка експортної стратегії для виходу на європейські ринки, реальні перспективи для українських виробників – лише короткий перелік тем, які були винесені на обговорення експертами і практиками під час семінару «Експорт борошномельно-круп’яної продукції до ЄС: від теорії до практики».
У своїй доповіді Андрій Заблоцький підняв питання дисбалансу в експорті зернових і борошномельно-круп’яної продукції до ЄС та особливостей квотування в рамках угоди про Асоціацію з ЄС. Експерт звернув увагу, що тарифна квота на поставки продукції об’єднує як поставки зернових, так і борошна. Таким чином, українські виробники борошна знаходяться в нерівних умовах з експортерами зерна.
Борошномельно-круп’яна продукція, зокрема і через процедуру адміністрування, не може активно виходити на ринок в межах квот, хоч і має більшу додану вартість та більш вигідна державі з точки зору реалізації.
«Для виходу на ринки ЄС виробник повинен знайти партнера в Євросоюзі або зареєструвати власну компанію, яка матиме історію імпорту щонайменше 1 рік. І протягом цього року виробник повинен постачати до країн ЄС свою продукцію, сплачуючи ввізного мита в середньому 172 ЄВРО за тону. Це значно знижує конкурентну здатність наших виробників», – зазначив керівник напрямку “Сільське господарство” BRDO.
Розділення квот, на думку експерта, дозволить українським виробникам борошномельно-круп’яної продукції більш ефективно пройти процедури сертифікації та отримати змогу конкурувати не лише на ринках ЄС, а й уникнути конкуренції за можливість експорту з зернотрейдерами.
Детальний алгоритм експорту від першого до останнього кроку на конкретних прикладах для українських виробників в сегменті борошномельно-круп’яної продукції також продемонстрували: аналітик Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Ольга Іванченко, експерт Українського центру сприяння інвестиціям і торгівлі (ITFC) Олександра Бровко, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк та інші фахівці.
Станом на 8 лютого, за даними Мінагрополітики, Україна за 8 місяців 2015/2016 маркетингового року експортувала 24,4 млн. тон зернових. При цьому борошна за цей же період було експортовано 203 тис. тон. Основним покупцем української аграрної продукції, за даними Держзовнішінформ, стали країни ЄС, проте обсяг борошномельної продукції в структурі експорту – незначний.
Вдосконалення регуляторної політики в секторі будівництва стало темою обговорення під час дискусійної панелі LIGA:HUB «Державна регуляція в будівельній галузі», яку 23 березня на площадці «INTERBUILDEXPO-2016» організувала компанія «ЛІГА: Закон». Офіс ефективного регулювання на дискусії представляла керівник напрямку «Будівництво» Офісу ефективного регулювання BRDO Олена Шуляк.
В обговоренні проблемних питань регулювання будівельної галузі взяли участь заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Петро Сабашук, заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Максим Малашкін, голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна, представники бізнесу та експерти.
Як зазначила Олена Шуляк, правила в секторі будівництва врегульовані 1 683 нормативно-правовими актами (42 закони, 336 постанов КМУ). При цьому 158 з них прийняті ще за часів СРСР. Одним з наслідків неефективної державної політики щодо регулювання в будівництві експерт BRDO назвала падіння обсягів будівництва в Україні.
Наприклад, у своїй доповіді Олена Шуляк відмітила, що за 24 роки внесок будівельної галузі в структуру ВВП України скоротився в 4 рази (з 8% до майже 2%), а кількість офіційно зареєстрованих робочих місць – скоротилася за цей період в 2,5 рази (з майже 680 до 278 тисяч). Експерт окремо виділила той факт, що Україна входить до ТОП-15 країн за вартістю дозволів на будівництво.
Проаналізувавши конкретний будівельний кейс в місті Києві, керівник напрямку «Будівництво» BRDO продемонструвала окремі випадки надмірного або неефективного застосування регуляторного інструментарію в галузі та наслідки такого регулювання. Олена Шуляк детально проаналізувала всі стадії будівництва і зазначила, що в Києві відведення земельної ділянки вимагає 17 контактів із посадовими особами та 55 окремих паперових документів. А Вся процедура триває 2-3 роки. А підключення будівлі до електричних мереж в Україні може тривати до 277 днів.
«Ситуація, яка склалася в сфері регулювання будівництва, абсолютно не сприяє розвитку сектору. Суперечливі нормативні акти, відсутність гарантій інвестору, нечіткі законодавчі правила – це фактори, які не лише стримують розвиток будівництва в Україні, а й не дають можливості стимулювати й інші галузі. Не варто ніколи забувати, що саме будівельна галузь забезпечує замовленнями щонайменше 30 суміжних. А це не лише сотні тисяч робочих місць, а й мільярдні надходження до бюджету», – підсумувала Олена Шуляк.
Зміни до регуляторної політики в будівельній галузі повинні стати одним з головних питань нормотворчої роботи найближчим часом. У цьому державні діячі, які брали участь у дискусійній панелі, запевнили експертне та професійне середовище. Офіс ефективного регулювання закликає представників бізнесу та громадськість долучатись до цього процесу та надсилати свої пропозиції на [email protected]. Усі пропозиції та зауваження, що надходитимуть на адресу Офісу ефективного регулювання BRDO, будуть враховані при підготовці висновків.
За перші місяці роботи Офіс ефективного регулювання BRDO підготував 21 проект нормативних актів, розпочав перегляд регуляторного законодавства та роботу над створенням аналітичної системи, яка має стати спільним інформаційним полем для представників держави та бізнесу. На цьому наголосив голова BRDO Олексій Гончарук під час презентації проектів та перших результатів роботи.
Незалежна неурядова структура BRDO (Better Regulation Delivery Office) створена восени 2015 року для підвищення ефективності регулювання. Ініціатором створення Офісу стало Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Айварас Абромавичус
За словами Айвараса Абромавичуса, Міністра економічного розвитку і торгівлі України, дерегуляція є однією з ключових реформ України, оскільки вона охоплює усі галузі економіки. І останній рік показав позитивні тенденції її впровадження. Зокрема, було знято понад 100 бар’єрів для роботи бізнесу. «Для прискорення цих процесів ми ініціювали створення BRDO, взявши за основу досвід роботи подібної структури у Великобританії», – зазначив Абромавичус.
Заступник Міністра Юлія Клименко звернула увагу на те, що для створення в Україні ефективного регулювання потрібно проаналізувати та опрацювати чимало прийнятих законів, постанов, наказів тощо. Адже будь-який регуляторний акт впливає на бізнес. І такий вплив можливо й необхідно вимірювати у грошах.
Юлія Клименко
«Розуміючи, що жодне міністерство не має сьогодні достатніх ресурсів для того, щоб швидко аналізувати та змінювати регуляторне поле, Мінекономрозвитку виступило з ініціативою створення BRDO. Ми доклали чимало зусиль до того, щоб зібрати потужну команду, яка є незалежною і вже сьогодні допомагає державним органам та секторам економіки зменшувати регуляторний тиск», – сказала Юлія Клименко.
А голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна висловила сподівання, що спільно з ДРС Офіс ефективного регулювання зможе зламати матрицю пострадянського управління.
Фокус роботи BRDO зосереджений на чотирьох секторах економіки, які найбільше потребують поліпшення ефективності державного регулювання, зокрема – у частині, що стосується діяльності малого та середнього бізнесу. Тому пріоритетними для аналізу стали сільське господарство, будівництво, енергетика, транспорт. Значну увагу також приділено напрямку контролю та нагляду.
За перші місяці роботи була створена команда з п’яти секторальних керівників, юристів та економістів, а також розпочато успішні проекти. Найперше Офіс працює за двома напрямками: законопроектна робота (розробка нормативно-правових актів) та аналітична (перегляд регуляторного поля та формування концепцій ефективного регулювання).
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2016/03/BRDO_party_superlast_02.pdf”]
Законопроектна робота
Олексій Гончарук
BRDO спільно з міністерствами та депутатами підготували 21 проект нормативно-правових актів у пріоритетних сферах. З них 9 законопроектів мають вплинути на підвищення позиції України у рейтингу Світового банку Doing Business. За словами Олексія Гончарука, рейтинг не є самоціллю, однак втілення найкращих світових регуляторних практик здатне вирішити низку проблем в Україні шляхом створення більш сприятливих умов для бізнесу та підвищення інвестиційної привабливості
Перегляд регуляторного поля
Важливим напрямком аналітичної роботи BRDO є системна оцінка регуляторного поля – Rolling Review. За словами Олексія Дороганя, керівника цього напрямку, Офіс розробив методику, за якою кожен документ можна перевірити за визначеними критеріями.
Вже проаналізовано 335 актів. За результатами аналізу, близько 25% регуляторних актів діють з порушенням фундаментального принципу законності. І лише у 5% можна оцінити результативність регуляторних актів. Детальніше з результатами Rolling Review можна ознайомитись на сайті BRDO.
Аналітична система «ПРОСТІР»
Щоб зробити систему ефективною, важливо створити прогнозоване та ефективне регуляторне поле, в якому будуть збалансовано враховуватись реальні потреби суспільства та економічні потреби бізнесу на функціональні можливості держави.
Саме тому BRDO працює над інформаційно-аналітичною системою «ПРОСТІР» (просте інтелектуальне регулювання). Система надасть змогу законодавцям та регуляторам аналізувати комплексний вплив будь-якої регуляторної функції на окремі ринки й приймати обґрунтовані рішення на підставі аналізу макроекономічних показників.
Уряд вніс на розгляд парламенту законопроект Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” щодо встановлення правових засад обліку та реалізації лісоматеріалів з метою дотримання вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», розроблений за підтримки Офісу ефективного регулювання BRDO.
Починаючи з 1 листопада 2015 року в Україні діє мораторій на експорт лісу-кругляка всіх порід деревини, крім сосни, терміном на 10 років. Такий крок зустрів нерозуміння у наших європейських партнерів, оскільки йде в розріз з правилами СОТ і DCFTA.
Основна причина запровадження мораторію – непрозорі принципи розподілу лісових ресурсів лісгоспами, через що вітчизняний виробник забезпечувався сировиною за залишковим принципом, а в пріоритеті були іноземні покупці, які сплачували хабарі керівникам відомства. Таким чином в останні роки інвестиції в деревообробку практично були відсутні – державні лісгоспи були ненадійним партнером для бізнесу.
За словами аналітика BRDO Ігоря Лавриненка, для того, щоб зняти мораторій на експорт лісу, виконати наші зобов’язання в рамках СОТ і не залишити вітчизняного виробника без сировини, урядом запропоновано наступний механізм регулювання ринку деревини, який пропонується закріпити законодавчо:
1) Скасування мораторію на експорт необробленого лісу;
2) Впровадження прозорого механізму аукціонів з продажу необробленої лісу, який буде проходити в два етапи:
а. Для резидентів України без права подальшого експорту (таким чином продукція гарантовано потрапить до українського виробника);
б. Незатребуваний обсяг після проведення аукціону для резидентів пропонується для нерезидентів України – на експорт;
Законопроект передбачає обов’язковий продаж всього промислового обсягу деревини тільки через аукціон, без “прямих” договорів, які дуже часто супроводжуються хабарями.
3) Експортерами необробленого лісу можуть бути тільки постійні лісокористувачі (лісгоспи) – знову ж щоб прибрати прошарок посередників-трейдерів, які через корупційні зв’язки занижують ціни у лісгоспів.
4) Для вирішення проблем на внутрішньому ринку лісоматеріалів, а також з метою отримання додаткової підтримки ініціативи, законопроектом пропонується врегулювати питання сертифікації деревини, який унеможливить продаж краденого лісу.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2016/03/lis_prezentatsiya-ukr-movoyu.pdf”]
23-24 березня експерт сектору «Будівництво» Офісу ефективного регулювання BRDO Сергій Сердюк візьме участь у щорічному Інвестиційному будівельному форумі.
На форумі обговорять актуальні питання інвестиційного климату ринку будівництва й нерухомості України та роль місцевої влади в інвестиційних процесах. Також одним з питань заходу будуть перспективи та можливості виходу на європейські ринки будівництва для українських компаній.
До участі в дискусії також запрошені перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Юлія Клименко, головний архітектор Київської області Наталія Мошинська, президент торгівельно-промислової палати Іспанії в Україні Михайло Петруняк, інші представники державної влади, а також представники міжнародних інвесторів, будівельних і девелоперських компаній.
Більше про форум можете дізнатись тут.
23 березня керівник напрямку «Будівництво» Офісу ефективного регулювання BRDO Олена Шуляк візьме участь у дискусійній панелі LIGA:HUB «Державна регуляція в будівельній галузі».
Під час заходу учасники обговорять найбільш проблемні питання будівельної галузі в українських реаліях, а також можливі шляхи їх врегулювання на належному рівні.
У дискусії візьмуть участь віце-прем’єр-міністр України, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, народний депутат України Ігор Луценко, голова державної архітектурно-будівельної інспекції Олексій Кудрявцев, голова державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна, інші представники державних установ та експерти.
Дискусійну панель LIGA:HUB проводить компанія «ЛИГА:ЗАКОН» у рамках виставки «INTERBUILDEXPO-2016». Захід проходить з метою покращення правових засад для розвитку бізнесу в Україні.
Більше можна дізнатись тут.
Державна регуляторна служба підтримала пропозиції та зауваження експертів Офісу ефективного регулювання BRDO до 2-х проектів ліцензійних умов, які були розроблені Мінприроди.
22 березня на спільній нараді в ДРС, на яку було запрошено експертів напрямку нагляду та контролю BRDO, було розглянуто проекти Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. За підсумками обговорення, всі зауваження, напрацьовані BRDO після аналізу проектів, будуть враховані Мінприроди в остаточній редакції.
Зауваження та пропозиції експертів до проектів гармонізують ініціативи Мінприроди з чинним законодавством України, усуваючи дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та зменшуючи ризики надання неконкурентних умов ліцензіатам.
«ДРС активно залучає Офіс BRDO при опрацюванні різних законодавчих ініціатив. І в більшості випадків – підтримує наші висновки та пропозиції. Ми цінуємо таку ефективну співпрацю й вважаємо, що це найкраща оцінка роботи нашої команди. Ми вдячні ДРС за можливість активно вибудовувати діалог з різними суб’єктами регуляторної політики та отримувати ефективний результат», – вважає Володимир Головатенко.
Оптимізація проектів ліцензійних умов, які були розглянуті на нараді 21 березня, не передбачає зниження рівня контролю за небезпечними відходами та виробництвом небезпечних речовин. Запропоновані експертами Офісу пропозиції та зауваження допоможуть більш чітко закріпити відповідальність саме передбачених законодавством України органів нагляду і контролю щодо цих питань. А уникнення дублювання контролюючих функцій іншими держустановами за фактом допоможе зекономити кошти державного бюджету.
Нагадаємо, що BRDO на своєму сайті відкрив спеціальний розділ, у якому публікуватимуться проекти регуляторних актів, що надходять від ДРС та Міністерства економічного розвитку і торгівлі для отримання експертної оцінки Офісу.
Офіс ефективного регулювання закликає представників бізнесу та громадськість долучатись до цього процесу та надсилати свої пропозиції на [email protected]. Усі пропозиції та зауваження, що надходитимуть на адресу Офісу ефективного регулювання BRDO, будуть враховані при підготовці висновків.
Аналіз позитивних і негативних моментів нового проекту закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» став предметом обговорення на засіданні Комітету з аграрного права, яке відбулося 18 березня. У обговоренні теми запровадження ринку сільськогосподарських земель в Україні взяв участь експерт напряму «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання BRDO, член Ради Комітету АПУ з аграрного права Максим Максименко, який виступив модератором заходу.
Основну частину засідання юристи та аграрники присвятили детальному аналізу нового проекту закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», розробленого Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру. Під час заходу правники проаналізували запропоновану концепцію запровадження ринку сільськогосподарських земель в Україні. Також окремо були розглянуті основні положення альтернативних варіантів щодо цього питання.
Експерти відзначили ряд негативних положень щодо розробленого варіанту законопроекту. За підсумками обговорень, учасники засідання зазначили про негативні наслідки ухвалення законопроекту в існуючій редакції, яка, на їх погляд, має ознаки маніпулювання з боку державних структур.
За результатами обговорення учасники вирішили підготувати окрему позицію Комітету АПУ з аграрного права з цього питання.
Вдосконалення регуляторної політики, проблематика та перспективи розвитку мережі індустріальних парків стали темою обговорення під час круглого столу “Промислова нерухомість та індустріальні парки”, який було організовано 21 березня Ukrainian Building Community. Модератором дискусії виступив Голова Офісу ефективного регулювання BRDO Олексій Гончарук.
Дискусія зібрала провідних експертів України з питань розвитку індустріальних парків в Україні. Зокрема, у роботі круглого столу взяли участь голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Петро Сабашук, директор Асоціації індустріальних парків України Ігор Ніколін та інші. Також в роботі дискусійної панелі взяв участь експерт-аналітик сектору “Будівництво” BRDO Сергій Середюк.
За визначенням UNIDO (Організацією ООН з промислового розвитку), індустріальний парк – це земельна ділянка, розділена на сегменти за попередньо розробленим планом, із забудовою (або без такої), з єдиною інфраструктурою для загального використання групою промисловців. Першим спеціально створеним індустріальним парком історики вважають Траффорд Парк в англійському Манчестері. Його заснував у 1896 році Ернст Холі. Бізнесмен на території в 10 га підготував та створив транспортну та інженерну інфраструктури та розпочав продавати й передавати в оренду підготовані ділянки промисловцям. Саме в Траффорд Парк відкрив свій перший завод в Європі Генрі Форд у 1910 році.
Сьогодні лідерами цього напрямку виступають високорозвинені промислові країни: США з близько 400 парків, а також Німеччина й Китай, де цей специфічний сегмент нерухомості став значно перспективним у порівнянні з окремими офісними й складськими приміщеннями. Наприклад, індустріальні парки забезпечують 18% промислового виробництва Угорщини, генеруючи випуск продукції на 6 млрд долларів США щорічно й створюючи понад 110 тисяч робочих місць.
Учасники круглого столу “Промислова нерухомість та індустріальні парки” в Києві обговорили світовий досвід та перспективи ринку індустріальних парків в Україні. Значну увагу було приділено аналізу наявної законодавчої бази для інтенсифікації процесу залучення інвестицій в цей сегмент. Зокрема в питаннях гармонізації законодавства в сфері будівництва. Окремо було наголошено на необхідність вирышення проблем регулювання відкриття та розвитку мережі парків в українських реаліях. Це питання тісно пов’язане з імплементацією положень законопроекту № 2844 щодо зняття регуляторних бар’єрів для розвитку мережі індустріальних парків в Україні.
В Україні першу концепцію створення мережі індустріальних парків було розроблено у 2006 році, але реально діяльність у цій сфері розпочалася лише близько трьох років тому – з прийняттям Закону “Про індустріальні парки” у 2012 році. За цей час в Україні було зареєстровано 12 індустріальних парків, з яких лише 4 (за твердженням експертів Асоціаціїї промислових парків) – реально працюють. Це – «Львівський індустріальний парк «Рясне-2», індустріальний парк «Коростень», індустріальний парк «Свема» в Шостці та «Соломоново» на Закарпатті. Всі інші залишаються на стадії проектів.
“Проблема розвитку індустріальних парків є міжгалузевою. Це питання потребує гармонізації законодавства у багатьох сферах – землеупорядкування, будівництва, оподаткування тощо. Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO мають необхідний досвід організації плідної співпраці між різними органами державної влади, експертами та представниками бізнес-середовища для аналізу існуючого регуляторного поля та напрацювання необхідних змін”, – зазначив Голова BRDO Олексій Гончарук.
За підсумками круглого столу учасники домовилися продовжити професійні й предметні консультації для ефективного вирішення проблем, які виступають перешкодами в питанні розвитку мережі індустріальних парків.
За оцінками експертів, створення спеціалізованих зон промислового розвитку може забезпечити до 20% відсотків приросту економіки. А створення таких промислових парків на Сході України допоможе не лише швидко відновити економічний потенціал нашої країни, а й прискорити вирішення багатьох соціально- економічних проблем регіону.