Врегулювати галузь надрокористування, імплементувати Директиву ЄС № 94/22 та інше законодавство Європейського Союзу на виконання Угоди про Асоціацію.
Механізм
Заміна недієвого та дублюючого регулювання та створення комплексного документу, що регулюватиме всі види економічної діяльності щодо надр включно з видобутком корисних копалин, нафти, газу, урану, а також підземних вод і геотермальної енергії.
Інструмент
Новий Кодекс України про надра
Що пропонується?
Сьогодні регулювання сфери користування надрами здійснюється за допомогою розгалуженої системи нормативних актів, які часто не узгоджені між собою. Непотрібні, застарілі та обтяжуючі процедури і документи дозвільного характеру мають бути скасовані.
Потрібно створити комплексний документ, що регулюватиме всі види економічної діяльності щодо надр включно з видобутком корисних копалин, нафти, газу, урану, а також підземних вод і геотермальної енергії. Зокрема, новий Кодекс передбачає:
держпідтримку та видача дозволів поза аукціоном окремим групам надрокористувачів;
впровадження інституту резервування земель;
створення Державного фонду розвитку мінерально-сировинної бази у складі спеціального фонду державного бюджету;
створення Електронного кабінету надрокористувача, Каталогу відомостей про геологічну інформацію, та Інтерактивної карти корисних копалин;
скасування видачі дозволу на вивчення;
можливість передачі “дозволу” у користування третім особам та введення плати за користування надрами в разі простою родовища;
розширення переліку корисних копалин місцевого значення;
можливість робити оцінку за міжнародними стандартами за бажанням надрокористувача. Іноземний інвестор зможе оцінити перспективність родовища, а надрокористувач — за бажанням, передати його інвестору у користування.
Чому це потрібно Україні?
Через непрозорий спосіб отримання дозволів на користування надрами в Україні не використовується понад 80% родовищ, бюджет недоотримує значну частину податків. Через недостатнє освоєння покладів природного газу наша країна досі залишається енергетично залежною державою. Дешевий неконкурентний доступ до ресурсу надр призводить до того, що власник дозволу не користується родовищем після отримання, зберігаючи його “про запас” — у простої.