Україна є одним з шести найбільших виробників меду в світі та щороку забезпечує до 5% світового виробництва. Бджільництво має величезний потенціал для нарощування експорту та розвитку малого та середнього бізнесу в сільській місцевості. Проте висока вартість та непрозорі правила виходу на ринок заводять галузь в тінь і мають наслідком відсутність адекватного обліку.
Шляхи вирішення проблем ринку представники влади, бізнесу та громадськості обговорювали 20 квітня під час регіонального Круглого столу «Ринок виробництва меду: від традицій до світового експорту» в Рівному. Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
За оцінкою BRDO, 98% виробництва меду в Україні зосереджено в приватних господарствах населення і лише 2% виробляється зареєстрованими суб’єктами господарювання. При цьому майже кожен 100 українець займається бджільництвом, а це – близько 400 тис. пасічників, що за умови офіційної реєстрації, суттєво збільшать підприємницький потенціал та сприятимуть регіональному розвитку.
Регуляторне поле ринку меду в Україні складають 44 акти. П’ята частина з них є неактуальними, а 3 регуляторні акти навіть незаконні. Профільний закон «Про бджільництво» має низку недоліків та не охоплює всіх аспектів регулювання, необхідних для повноцінного розвитку ринку.
«З початку виробництва до реалізації меду на внутрішньому ринку чи на експорт бізнес має щонайменше 26 разів звернутися до державних органів. Така кількість інструментів регулювання не дає бізнесу чіткого розуміння правил поведінки на ринку та провокує численні корупційні ризики. Зокрема, це стосується процедури застосування ветеринарно-санітарного паспорту пасіки, що є основним документом доступу на ринок», – відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький.
Так, Закон «Про бджільництво» передбачає видачу ветеринарно-санітарного паспорту, а Закон «Про ветеринарну медицину» – ні. Законодавча невідповідність створює підстави для несвоєчасної реєстрації бізнесу, неефективності його ведення та, як наслідок, відсутності простежуваності меду, що є критичним для експортної діяльності.
Україна входить у трійку найбільших світових експортерів меду, після Китаю та Аргентини. За останні сім років обсяги експорту зросли в 7 разів, досягши майже 68 тис. тон у 2017 році. З них більше 48 тис. тон склав експорт до країн ЄС.
«Український мед користується великим попитом у ЄС. В рамках співпраці з ЄС, квота для України була збільшена, але і вона вибирається вже протягом першого місяця року. При цьому ціна української продукції є значно нижчою за аналогічну з інших країн, адже експортується переважно сировина. Гармонізація українського законодавства з європейською директивою «Про мед» шляхом затвердження технічного регламенту дозволить експортувати готову продукцію з більшою доданою вартістю», – зазначив ключовий експерт EU4Business|FORBIZ Джошуа Бадах.
Ще одна проблема для ринку – негативний вплив від застосування засобів захисту рослин (ЗЗР) агропідприємствами, що призводить до смертності бджіл та нанесення збитків бджільництву. Світова практика демонструє, що досягати кращих результатів аграріям та бджолярам допомагають принципи добросусідства: агропідприємства не застосовують ЗЗР, які негативно впливають на бджіл та належно повідомляють про обробіток полів, а бджоли запилюють їхні агрокультури, що підвищую врожайність.
За експертною оцінкою BRDO, для вирішення проблем ринку меду необхідні наступні заходи:
– Полегшити реєстрацію пасіки.
– Встановити прозорі правила видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.
– Посилити контроль Держпродспоживслужби за виробництвом та обігом меду.
– Посилити контроль за реєстрацією та використанням засобів захисту рослин.
– Запровадити правові механізми добросусідських відносин між агровиробниками та бджолярами.
– Забезпечити державну підтримку для виробників меду.
У заході також взяли участь Генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики Микола Мороз, Начальник відділу міжнародної інтеграції в сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів Мінагрополітики Олександр Лозовицький, Віце-Президент ГС ВГО «Спілка пасічників України» Андрій Бажин, Член Ради ГО «Дніпровський пасічник» Павло Герб, Директор Департаменту АПК РОДА, Директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль, Завідувач Сектору ДРС у Рівненській області Віталій Самсон, а також чисельні представники бізнесу.
