Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 2012 р. встановив державне регулювання цін на категорії товарів, що справляють значний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість та виробляються природніми монополіями. При цьому перші дві категорії в законодавстві чітко не визначені, що призводить до довільного їх тлумачення уповноваженими органами. Як наслідок – ціновому регулюванню фактично підлягає втричі більше сфер, ніж передбачено Урядом: 139 сфер замість 43.
Механізми повноцінного моніторингу цін та притягнення до відповідальності за порушення у сфері ціноутворення також не працюють. Під моніторинг не підпадає близько 60% товарних груп, щодо яких запроваджено державне регулювання цін, а розмір штрафів є неадекватно низьким. Так, за порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів, а також націнок та доплат до них статтею 165-2 КУпАП встановлено штраф від 85 до 170 грн.
Проблематику ринку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 19 червня під час Круглого столу «Державне цінове регулювання в Україні: аргументи за і проти». Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
Експерти BRDO провели системний аналіз законодавства та виявили, що з 618 НПА у сфері державного цінового регулювання 228, або 37%, є неактуальними. Інструменти цінового регулювання – фіксовані, граничні ціни, рівні торговельної та постачальницької націнки, нормативи рентабельності тощо – почасти не мають механізмів застосування, дублюються, а засмічене хибною інформацією правове поле вводить в оману споживачів і підприємців щодо діючих цін та тарифів.
«Сьогодні державне цінове регулювання є неефективним: держава не здатна вчасно реагувати на коливання цін та інфляцію, а збитки суб’єктів господарювання сягають мільярдів гривень. Закон передбачає їм компенсацію різниці між регульованими та економічно обґрунтованими цінами, проте у більшості випадків вона не здійснюється, тому державні пільги фактично реалізуються за рахунок бізнесу. Нова модель «цінового контролю» сприятиме стабільності цін, розвитку конкуренції та переважно ринковому ціноутворенню», – відзначив керівник сектору «Контроль і нагляд» BRDO Володимир Головатенко.
Так, збитки непобутових споживачів електроенергії за постачання її населенню та пільговикам за регульованим тарифом за період 2014-2017 рр. склали понад 142 млрд грн, збитки у сфері залізничних перевезень – більше 2,4 млрд грн, а збитки за послуги з приймання/доставки періодичних друкованих видань сягнули 51,9 млн грн.
За висновками дослідження BRDO, цінове регулювання доцільно застосовувати для 61 сфери. Зокрема, завжди у сферах, що мають негативний зовнішній ефект, та для ринків діяльності природних монополій, у соціальній сфері – за умови необґрунтованого коливання цін. Решта 78 сфер потребують його скасування, додаткового спостереження або внесення змін до відповідних регуляторних актів. Існуючу модель «адміністративного державного цінового регулювання» необхідно переформатувати у модель «цінового контролю», невід’ємними компонентами якої будуть:
- Постійний моніторинг усіх товарних груп, на які запроваджено держрегулювання цін, товарів природних монополій та соціально значущих товарів.
- Тимчасовий моніторинг певних товарних груп у разі, якщо за останні 3 місяці зростання цін перевищило 30%.
- Аналіз причин зростання/коливань цін на ринках і прийняття відповідного рішення щодо цінового регулювання.
- Ефективний державний контроль нагляд у сфері, визначення виключного переліку відповідальних органів.
- Збільшення розміру адміністративної відповідальності та забезпечення механізмів притягнення до неї за порушення.
У заході також взяли участь Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна, В.о. генерального директора ДП “Укрпошта” Ігор Смілянський, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, представники Секретаріату КМУ, Мінекономіки, Мінрегіону, Мінінфраструктури, Мінсоцполітики, Державіаслужби, Укрзалізниці, Національної комісії з держрегулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Укртеплокомуненерго, Української асоціації операторів зв’язку «Телас», Земельної спілки України.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2018/06/ANALIZ-DERZHAVNOGO-TSINOVOGO-REGULYUVANNYA.pdf”]