За матеріалами 24tv.ua.
Батьки малюків у Києві, Львові та багатьох інших містах України стикаються з необхідністю записувати дитину в дитсадок відразу після виписки з пологового будинку. Державних дошкільних навчальних закладів не вистачає. Рішенням проблеми запросто можуть стати приватні дитячі садки.
Але для того, щоб такому закладу почати нормально функціонувати в рамках закону – треба пройти ті самі пекельні кола.
Якщо ви задумали долучитися до вирішення питання організації дошкільного виховання і навчання дітей – експерти Офісу ефективного регулювання (BRDO) за підтримки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України створили зручний інструмент для тих, хто не знає, з чого почати: там вже зібрана вся інформація та прописана покрокова інструкція, що, як і де потрібно зареєструвати і оформити, аби отримати всі необхідні дозволи на діяльність. На порталі PRO-платформа потрібно вибрати кейс “Дитсадок” і слідувати інструкціям.
Отже, якщо у ваші плани входить реєстрація навчального закладу на умовах сплати єдиного податку, приміщення буде орендоване з комунальними послугами, включеними у договір, при цьому ви плануєте забезпечувати малюків харчуванням, а оплату приймати і готівкою, і через платіжні системи – то для реєстрації вам необхідно буде пройти 16 процедур, зібрати для цього 35 обов’язкових документів, і отримати в результаті 11 підтверджуючих документів. А потім – пройти 23 етапи для створення бізнесу. Не так і просто. Але і це ще не все.
Як стати офіційним дитсадком
Керівник “Фрьобель Центру” Любов Кузнєцова розповіла у коментарі сайту “24”, що їхній освітньо-виховний заклад уже півтора року бореться за отримання ліцензії на діяльність дитячого садка.
Щоб її отримати, потрібно вже мати відповідне приміщення, педагогічний колектив, матеріально-технічну базу: іграшки, матеріали, методички, відповідні плани.
Наше завдання було – створити дитячий садок європейського зразка. Під це завдання ми довго шукали підходяще приміщення, щоб окреме, яке б відповідало вимогам. Коли знайшли, з’ясувалось, що туди потрібно багато інвестувати, відремонтувати, привести в норму територію тощо,
– розповіла Кузнєцова.
Наступний етап – підключення до мереж. “Фрьобелівцям” не вдалося домовитися про гаряче водопостачання. І холодну воду довго підключали. До центрального опалення заклад теж так і не підключили. Це Поділ, старий район, потужності не вистачає. Знайшли вихід – встановили котел. Але це навіть плюс – дає певну свободу, тепер можна самим контролювати температуру і витрати. Щоправда, вартість котла не така й маленька.
По електропостачанню – нам сказали, що можуть надати лише 25 кіловат. А це дуже мало. За нормами це мало б бути 50 кіловат. І за ці 25 вже вимагали грошей. Тобто, у них наче й цих 25 нема, за них треба було “повоювати”,
– відзначила керівник “Фрьобель Центру”.
За словами Кузнєцової, дуже багато питань виникає стосовно вимог щодо приміщення, більшість з яких розроблялись ще у 50-х роках. Наприклад, радянські вимоги щодо величезної спальні, наявності гігантської кухні з 5 мийками – в сучасному світі втратили актуальність.
Головна вимога ще з радянських часів – щоб групи були ізольовані, щоб одна з одною не контактували, на випадок інфекцій, наприклад. Зараз ці норми у нас не змінились. Але такий підхід не відповідає сучасним світовим тенденціям. Бо ж навики комунікації і соціалізації так і отримують – у спілкуванні, між старшими і молодшими, з різними вихователями,
– пояснила Кузнєцова.
Державні стандарти щодо їжі – теж застарілі. Немає передбачених норм, коли у дитини непереносимість глютену чи лактози, чи інше особливе харчування. Деякі батьки хочуть взагалі вегетаріанську кухню своїй дитині. Але це розмаїття законом не передбачено. І його важко погодити.
“Напівсадочки”
У дитячих садках Києва офіційно перебуває 65% всіх дітей дошкільного віку міста — порахували фахівці Офісу ефективного регулювання.
На ресурсі sadik.ua в Києві зареєстровано 296 дитячих центрів розвитку дитини, там же зареєстровані 159 приватних дитячих садків. Офіційно в Києві з ліцензіями працює тільки 34 приватних дитячих садків. За нашими оцінками, 40% дошкільних приватних закладів могли б працювати як повноцінні дитячі садки. Натомість центри розвитку працюють не більше 4 годин на день і їм не потрібна ліцензія,
– уточнила експерт BRDO Олена Шуляк.
Причина такого напівлегального існування, за оцінками експертів, саме у складності процедури ліцензування для потенційних власників приватних дитсадків.
“Якщо прибрати хоча б половину необхідних дозволів і дати можливість підприємцям відкривати приватні садочки, то вони почнуть конкурувати між собою в якості і надання відповідних умов, і харчування, і навчальних програм”, – висловив думку заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе під час обговорення кейсу “Приватний дитсадок” на Start Business Challendge.
Потреба у різноманітті
Співвласник і заступник генерального директора навчально-виховного комплексу “ЯМБ” Ярослав Колесник у коментарі сайту “24” відзначив, що на сьогодні в Україні було б актуально розділити формати дитячих садочків, дати їм право жити, і щоб батьки чітко розуміли різницю. Відповідальність за різні формати має бути різною, і батьки мають знати, що контролюється, а що – ні.
Якщо ви готові робити дитсадок у повному розумінні цього слова: з ігровими майданчиками, з повноцінним власним харчуванням і відповідним персоналом кухні, а також – з художнім керівником, логопедом, психологом, вчителем англійської мови, хореографом, якщо готові утримувати такий персонал і площу – Колексник не бачить особливих проблем це робити.
Але це, дійсно, дуже великі витрати. Наприклад, наш комплекс, де дитячий садок і початкова школа, тільки за оренду землі сплачує місту 300 тисяч гривень на рік. За тепло – ще близько 100 тисяч гривень на місяць. У нас 8 груп по 10 дітей, на кожну – вихователь і помічник, кожен отримує заробітну плату,
– уточнив підприємець.
Інший варіант – приватний дитсадочок у багатоквартирному будинку. Ця форма живе і процвітає у Європі, зокрема. І там немає “совкових” норм щодо розміру кватирки і кольору плінтуса. При такому форматі дитсадка їжа може замовлятись десь у кейтерінговій компанії чи приноситись із собою з дому, але тоді батьки мають усвідомлювати цю відповідальність. Якщо у дитсадка немає власного майданчика, і діти гуляють просто у дворі, то санстанція не може контролювати його безпечність, батьки теж повинні це розуміти. Це спрощений варіант, але багато хто сьогодні зацікавлений у такому форматі.
Разом з тим повинні бути чіткі норми, наголосив Колесник, які виконуються обов’язково усіма. Принаймні, на квадратні метри на одну дитину. Якщо дитина вчиться і відпочиває в обмеженому просторі, в одній кімнаті, спить на триярусному ліжку, не має достатнього розміру майданчика для ігор, це впливатиме на її розвиток. Освітлення – теж має відповідати визначеним вимогам, це важливо.
“Але і повноформатний приватний садочок теж повинен бути з вимогами до площі, до харчування, з розрахованими калоріями. Є батьки, які прагнуть саме такого формату. Якщо садочок готовий взяти це на себе – це можна робити. Важко це чи не важко – дорогу подолає той, хто йде”, – впевнений співвласник НВК.
Підприємці і експерти сходяться в одному: держава повинна сприяти розвитку приватних дитячих садків. І не обмежуватися лише контролем. У Мінрегіонрозвитку пообіцяли, зокрема, найближчим часом вирішити питання застарілих ДБНів. А у BRDO сподіваються що, PRO-платформа сприятиме потенційним власникам приватних дитсадків у відкритті їхнього бізнесу. Як він розвиватиметься – інша історія, але вже навіть це позитивний сигнал.