Ризик-орієнтований підхід до перевірок державою бізнесу народився з усвідомлення простої істини – все перевірити неможливо! Хоча, до речі, діяльність нашої держави нерідко виглядає як героїчна спроба заперечити цю аксіому ?. Більше того, перевіряти усі підприємства не тільки неможливо, але і непотрібно! Інакше величезні ресурси будуть витрачені марно без отримання відповідного корисного ефекту.
Отже, найголовніше завдання кожного інспекційного органу – визначити у своїй сфері контролю найбільш ризикові підприємства. Як це працює зараз? КМУ затверджує критерії оцінки ризику, на основі яких суб’єкти господарювання відносяться до однієї з трьох груп: високого, середнього або незначного ризику. При цьому часто виходить так, що, наприклад, до високого ризику віднесено 1000 підприємств, але наявних ресурсів відповідної інспекції достатньо для перевірки у відповідному році лише половини з них. Постає питання – яким конкретно 500 підприємствам з означеної тисячі “пощастить” бути включеними до річного плану перевірок? У нинішній системі координат відповідь очевидна – працює відомий “ручний режим”.
Що пропонує BRDO? Потрібно, щоб кожна інспекція у своїй сфері контролю розробила критерії оцінки ризиків на основі бально-рейтингової системи. У такому разі кожному підприємству буде нарахована визначена сума балів, після чого з’явиться можливість скласти рейтинг (перелік) усіх підприємств відповідної сфери. І ті, хто набрали більшу кількість балів, посідатимуть у рейтингу вищі місця. Отже, у нашому прикладі 500 підприємств буде відібрано з верхньої частини відповідного рейтингу, починаючи з першого місця. Зараз ми працюємо над відповідними змінами до законодавства.
Побічним бонусом такої системи стане можливість швидко дізнатись ступінь ризику, який генерує те чи інше підприємство, адже згаданий рейтинг має бути доступним онлайн.