Відсутність системної та послідовної правової політики, непродумані юридичні рішення, засновані на політичній доцільності, а також інші вади регуляторного процесу призвели до появи в нашій державі справжніх регуляторних хащ.
Навіть за приблизними підрахунками в Україні наразі існує сотні нормативно-правових актів, що встановлюють ті чи інші вимоги до ведення бізнесу. Якщо розкласти ці акти на конкретні вимоги, то число останніх піде на тисячі. Бізнесу часто важко усвідомити, що від нього вимагає держава. Найгіршим при цьому є те, що часто і самі контролюючі органи не можуть дати ради вимогам, дотримання яких вони покликані контролювати. Море вимог породжує океан нерозуміння, в якому тонуть і бізнес, і держава.
Вочевидь є потреба у проведенні повноцінної інвентаризації вимог держави до бізнесу – своєрідного генерального прибирання нормативно-правового поля. Як це має відбуватися?
В рамках дискусії щодо нової методики розроблення уніфікованих форм актів перевірки ми пропонуємо, щоб перед затвердженням такої форми кожен контролюючий орган складав перелік усіх вимог законодавства, дотримання яких він контролює у своїй сфері. При цьому щодо кожної вимоги має зазначатися:
- об’єкт, при експлуатації якого вона стає обов’язковою (АЗС, дитячий садочок, заклад громадського харчування тощо);
- вид діяльності (за КВЕД), на який поширюється вимога;
- цінність (життя, здоров’я, належна якість продукції тощо), на охорону якої спрямована вимога;
- небезпечна подія (наприклад, пожежа) та негативний наслідок (наприклад, смерть або ушкодження здоров’я), які можуть настати внаслідок недотримання вимоги;
- пріоритет вимоги (від 1 до 4 балів) – присвоюється залежно від ймовірності настання у результаті її порушення негативних наслідків.
У підсумку в кожній сфері державного контролю з’явиться своєрідна карта правового регулювання. Цей документ стане основою як для формування уніфікованих чек-листів, так і для створення за допомогою засобів ІАС механізму оцінки ефективності кожної вимоги законодавства.