Джерело УП.Життя
У Міністерства освіти та науки є 1,5 млрд гривень і майже рік попереду, щоб підвищити якість освіти.
Офіс ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office, BRDO) – незалежний експертно-аналітичний центр, який створений за ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та фінансується Європейським Союзом, пропонує 617 мільонів з них направити на забезпеченням шкіл інтернетом.
Міносвіти зараз активно цікавиться сферою електронної освіти (e-learning), і BRDO йому в цьому допомагає.
E-learning – безумовно, перспективний напрямок. Все-таки ми живемо у ХХІ столітті.
З іншого боку, розвиток технологій в Україні залишає бажати кращого. Ми зібрали статистику щодо підключення шкіл в Україні до інтернету, й вона є невтішною.
Загалом по країні доступ до мережі мають 89,7% шкіл. При цьому в 78,1% випадків інтернет надто повільний.
10,3% загальноосвітніх закладів взагалі не мають доступу до мережі.
Якщо в міських освітніх закладах ситуація ще нормальна – не мають підключення 3,5% шкіл, то в сільській місцевості справи гірші – 13,5%.
При цьому недостатня швидкість доступу в 79% випадків у місті та в 75% – у селі.
В такій ситуації навіть наявність електронних підручників, відеокурсів і вчителів, що опанували комп’ютерну грамотність, не дає змоги повноцінно впровадити e-learning в українській середній освіті.
| Загалом по країні доступ до мережі мають 89,7% шкіл. При цьому в 78,1% випадків інтернет надто повільний |
Національні проекти з підключення сільських шкіл до інтернету обговорювалися й раніше. Але тепер у МОН є на проект достатньо цільових бюджетних коштів, які міністерство повинно розподілити по регіонах.
У свою чергу, BRDO виступає за те, щоб підключення кожної школи було окремим проектом, а не за реалізацію національної програми (найчастіше під одного-двох “обраних” операторів).
Це дасть змогу купити послугу в локального гравця за максимально низькою вартістю і з максимально можливою швидкістю підключення.
За нашими розрахунками, середня вартість одного провідного підключення в регіонах складає 24,1 тис. гривень, при цьому дрібні провайдери пропонують значно нижчі ціни.
В Україні вже навіть на рівні райцентрів працюють, поряд із національними операторами, місцеві інтернет-провайдери.
На сьогодні Офіс ефективного регулювання отримав відповіді на питання про можливість підключення в регіонах від 30 компаній. Це невеликий відсоток – у країні близько 2 тис. операторів комп’ютерного зв’язку. Але навіть ця невелика кількість компаній здатна підключити 51% шкіл, які не мають доступу до мережі.
Запропонованих 617 млн гривень на інтернетизацію шкіл має вистачити. За даними інтернет-провайдерів, повне підключення шкіл до інтернету обійдеться в суму близько 347 млн гривень (можливо, навіть менше).
Плюс 158 млн гривень доведеться витратити на Wi-Fi роутери і 112 млн гривень – на абонплату у 2019 році.
| В таку суму обійдеться повне підключення шкіл до інтернету в Україні |
Ми розробили вимоги щодо підключення для стандартизації проекту.
По-перше, доступ до інтернету має забезпечуватися дротовими технологіями.
В ідеалі, оптоволоконним каналом, що дасть змогу в майбутньому нарощувати швидкість доступу.
Потім інші дротові технології, той же мідний кабель.
І тільки у важкодоступних місцях, наприклад, гірських районах або селах, надто віддалених від магістральних оптоволоконних ліній, розглядати бездротове підключення.
По-друге, швидкість доступу має бути не менше ніж 100 Мбіт/с в опорних школах територіальних громад і закладах зі старшими класами, і не менше, ніж 30 Мбіт/с – для решти.
Ще одна важлива складова проекту, яку ми зараз налагоджуємо – громадський моніторинг, щоб у місцевих адміністрацій, які є кінцевими розподільниками коштів, не виникало спокуси витратити їх не за призначенням.
Система щомісяця відстежуватиме, що все-таки купують школи й адміністрації на місцях, за якою ціною і якої якості, принаймні формально.
Наразі статистика збирається тільки за спрямуванням. Якщо влада витратить 10 млн гривень, ніхто не дізнається, як саме їх витратили: рівномірно розподілили між усіма школами чи одну підключили за 9 млн гривень, а 1 млн гривень витратили на решту.
Після запуску моніторингу це бачитиме вся країна. Кожна школа має ідентифікатор, який буде вписуватися в договір про підключення. Цей ідентифікатор можна буде “витягнути” в автоматичному режимі з системи ProZorro і з бази Держказначейства, в якій зберігаються всі платежі. Далі просто треба зв’язати їх між собою і подивитися на вартість послуги.
У нас амбітні плани. Офіс ефективного регулювання розраховує на підключення до інтернету 90% шкіл вже до кінця цього року.
Існують, звісно, ризики виконавців на місцях.
Минулого року в рамках проекту “Українська школа” теж було виділено субвенцію на меблі та обладнання для початкових класів, але багато шкіл зустріли 1 вересня з порожніми кабінетами.
Місцева влада не знала, на що витрачати гроші, плюс не встигла зробити це фізично до початку навчального року.
Але ми з оптимізмом дивимося в майбутнє. Як свідчать дані, отримані від інтернет-провайдерів, термін підключення абсолютної більшості шкіл не перевищує 60 днів. Навіть якщо провести тендер навесні, то восени проект можна закінчити.