За матеріалами 24tv.ua.
Будівництво на кістках, природоохоронних зонах чи взагалі на території магістрального газопроводу – звичне в Україні явище. Хтось звинувачує у цьому ненаситних забудовників, хтось – нечисту на руку владу. А ще величезна проблема, кажуть спеціалісти, – у відсутності містобудівної документації населених пунктів.
Українські міста та села досі користуються генеральними планами, застарілими років так на 20, а то й більше. Для прикладу, генеральний план одного із селищ Запорізької області датований 1965 роком. Виглядає він теж відповідно – ніби план розкопок стародавньої Трої. І це той документ, який визначає принципові напрямки розвитку, планування, забудови і використання території селища.
На жаль, такі приклади не поодинокі. Експерти Офісу ефективного регулювання стверджують, що 64% наявних схем планування територій, які є видом містобудівної документації, розроблені за часів Радянського Союзу.
Чи адекватно це у 2018 році та до чого приводить на практиці така ситуація? Про це запитали в експертів та власне у тих, хто мав би опікуватись, аби таких прикладів не було.
Відкритим даним – нічого відкривати
З травня минулого року вся містобудівна документація, до якої відносяться і схеми планування територій, і генплани, здобула статус відкритих даних.
Проте, виявилось, що нічого відкривати, бо третина населених пунктів, наприклад, не має генеральних планів. Ті, що є, переважно у “нечитабельному” вигляді. Та й знайти їх – ще та справа, бо розміщені вони на сотнях сайтів місцевих та селищних рад, держадміністрацій тощо, – розповіла про проблему керівник сектору “Будівництво” Офісу ефективного регулювання Олена Шуляк.
Експерт каже: аби хоч якось покращити цю ситуацію, Офіс восени минулого року розпочав проект “Відкрите просторове планування”, і сьогодні вже у тестовому режимі працює портал pMAP, де незабаром будуть зібрані всі активні лінки на наявну інформацію про містобудівну документацію.
У процесі збору та аналізу інформації виявили ще купу проблем, які мають прямий вплив на життєдіяльність міст і селищ та пов’язані з містобудівною документацією. Йдеться, наприклад, про планування місць під сміттезвалища (полігони для зберігання твердих побутових відходів ТПВ). Виявилось, що селищні ради вже пороздавали землю, і вичленити ділянки під ці цілі вкрай важко, і тільки розробка схем планування території області може допомогти, зауважила Олена Шуляк.
Ні стихійних звалищ, ні інвесторів
Головний архітектор Сумської області Олег Кривцов теж стверджує, що актуалізована містобудівна документація могла б стати дієвим інструментом для вирішення болючої проблеми поводження з відходами. На сьогодні, за його оцінкою, більше 90% полігонів для зберігання твердих побутових відходів (ТПВ) його рідної Сумщини не зафіксовані у містобудівній документації.
Багато стихійних звалищ, але навіть “легальні” не відображені на схемах планування територій районів. Це призвело до того, що під селищем Лебедином міське сміттєзвалище розмістилось на небезпечній відстані від магістрального газопроводу, – розповів Кривцов.
Така ж непроста ситуація зі скотомогильниками, більшість з яких не відображені на планах. Як наслідок – ніхто не враховує санітарних зон при плануванні житлової забудови. Ці порушення державних будівельних норм можуть призвести до аварійної ситуації, зауважив Кривцов.
Погоджується архітектор і з тим, що переважна більшість містобудівної документації надзвичайно застаріла, і не відповідає вимогам чинного законодавства. І він як ніхто знає, які наслідки цього.
За інформацією Кривцова, сьогодні населені пункти Сумської області, без урахування міст обласного значення, забезпечені містобудівною документацією на 49,6%. І 70% цієї документації розроблено ще до 1992 року. Така ситуація погано позначається не тільки на розвитку регіону, а й на його інвестиційній привабливості.
Нещодавно у нас був прикрий випадок, коли в одне із селищ області хотів зайти серйозний інвестор з планами будівництва біоетанольного заводу. Але коли він дізнався, що генплан не актуальний і йому доведеться чекати на розробку нового невідомо скільки, він відмовився від планів, – пояснив Олег Кривцов.
Втім, є і позитивні приклади. Зокрема, завдяки новому генплану саме місто Суми змогло залучити понад 16,8 млн євро у будівництво і обладнання заводу з упаковки дитячого харчування “Гуалапак Україна”, який вже почав роботу минулого року.
Олена Шуляк зауважила, що відсутність генпланів – гальмо не тільки для зовнішніх інвесторів, але й для своїх, домашніх. “Захоче якесь підприємство розширити потужності за рахунок реконструкції чи нового будівництва, але без генплану отримає відмову. Ось чому і зовнішній інвестор, і вітчизняний бізнес готовий йти саме у ті міста та селища, що мають актуальну містобудівну документацію”, – каже експерт.
Наявність та доступність містобудівної документації значно спрощує та зменшує по часу процедуру оформлення документів на землю, отримання техумов та вихідних даних на проектування, будівництво та прийняття в експлуатацію об’єкту. І якщо генплан старий – інвестиції можна порівняти з покупкою кота у мішку, бо старий генплан може не відповідати реальній ситуації, і при реалізації проекту можуть проявитись проблеми, про які інвестор навіть не здогадується.
Наприклад, старі генплани не відображають інженерні мережі, що були прокладені після їхньої розробки. Це приводить до того, що в охоронних зонах інженерних комунікацій, а інколи прямо на них, роздається земля під житлову забудову.
Біля Сум виділили землю учасникам АТО в охоронній зоні магістрального газопроводу високого тиску. Про цю обставину дізнались після оформлення рішення. Тепер це проблема, яка потребує нагального вирішення. І якби Сумський район мав сучасну схему планування території, цього непорозуміння можна було б уникнути,
– навів приклад Кривцов.
Хто платить – замовляє музику
Основною проблемою осучаснення документації експерти називають недостатнє фінансування місцевих програм з розроблення містобудівної документації, а також програм зі створення та ведення містобудівного кадастру.
Олег Кривцов вважає, що плани територій та генплани мають розроблятись виключно за кошт місцевих громад.
Так, є випадки, коли бізнес оплачує розробку генпланів. Але часто буває так, як у приказці – той хто платить, той і замовляє музику, що в реаліях може обернутись диктатом інтересів бізнесу та ігноруванням потреб громад. Тому дуже важливо, щоб ініціатива та фінансування було зі сторони місцевого самоврядування, – переконаний Кривцов.
Олена Шуляк теж вважає, що місцева влада може і має взяти на себе зобов’язання з розробки актуальної містобудівної документації. Питання в ініціативності самої влади та громади, яка цю владу обрала.
Олена Шуляк розповіла, що поки що експерти зібрали на платформі pMAP всю інформацію в тому вигляді, в якому вона представлена на ресурсах в регіонах. Але в подальшому сподіваються, що регіони будуть долучатися до цієї ініціативи і виправляти ситуацію будуть спільно. Для цього зараз розробляють єдині стандарти щодо графічної та текстової частини цієї документації. Також, розпочали створення кабінетів для регіонів, аби місцеві спеціалісти самостійно вносили інформацію туди в єдиному форматі. А Сумська область стала пілотним регіоном, і є надія, що вже найближчим часом ми зможемо переконатись, що за умови волі та бажання можливо все.
Автор: