За матеріалами delo.ua.
В Україні розпочалась реформа фінансування медичної системи, яка дозволяє приватним лікарям претендувати на державний бюджет. Не виключено, що саме цей факт стимулюватиме лікарів відкривати свої практики.
З початку квітня в рамках запуску першого етапу реалізації медичної реформи кожен українець може самостійно обрати лікаря первинної ланки — педіатра, терапевта чи сімейного лікаря. Працювати такі лікарі можуть як в державних (поліклініки, стаціонари, фельдшерсько-акушерські пункти), так і приватних закладах. Передбачається створення і приватних кабінетів сімейних лікарів.
Бюджет перерахованих закладів буде формуватися залежно від кількості пацієнтів, які оберуть того чи іншого лікаря.
Як раніше писало Delo.UA, для кожного лікаря є рекомендована кількість пацієнтів — для педіатрів 900 дітей, для терапевта 1 800, а для сімейного лікаря 2 000 пацієнтів.
Базовий тариф також вже відомий. За річне ведення лікарем одного пацієнта (працездатну людину віком від 18 до 39 років) у 2018 році буде нараховано 370 грн. Далі йдуть коефіцієнти. Дитина від 0 до 5 років рахується з коефіцієнтом 4. Від 6 до 17 років — коефіцієнт 2,2. З 40 до 64 років — 1,2. І старше 65 — 2.
Для того щоб нова фінансова система запрацювала, лікарям і пацієнтам необхідно підписати декларацію. Дані будуть заноситися до системи eHealth, на основі чого новий орган — Національна служба здоров’я України (НСЗУ) — буде рахувати кому і скільки потрібно заплатити.
Якого лікаря обрати та в який заклад (приватний чи державний) звернутися обиратиме сам пацієнт. З державними закладами все більш-менш зрозуміло — декларація укладається з лікарями поліклінік, до яких всі звикли. Тільки працюватимуть вони по-новому, за описаним вище алгоритмом. Але хто такі приватні сімейні лікарі, де вони є, звідки мають з’явитися і навіщо — питання відкрите.
Приватні сімейні лікарі — хто вони
Приватні сімейні лікарі — це фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, що працюють за кодом КВЕД “Загальна медична практика” (86.21). У прес-службі Міністерства охорони здоров’я пояснили: зараз приватні сімейні лікарі не працюють з державою, і окремої ліцензії на надання первинної медичної допомоги не існує. Видається загальна ліцензія на ведення медичної практики. Її можуть отримати як великі приватні клініки, так і окремі лікарі, що бажають відкрити особистий кабінет.
“З середини року будемо бачити по заключенню контрактів з НСЗУ, як активно будуть приватні заклади та лікарі-ФОПи входити в систему. Представники приватних закладів декларують, що готові агресивно виходити на ринок — побачимо по результатах”, — уточнили у МОЗ.
Як відкрити приватну практику сімейного лікаря
Щоб оформити такий вид господарської діяльності, потрібно мати силу волі та наполегливість. Про це свідчить досвід тих, хто вже з цією задачею впорався. Причому зареєструватися як ФОП — досить просто. Складніше з процедурами, які необхідно пройти, щоб створити відповідні умови для роботи лікаря.
Ірина Геращенко, приватний сімейний лікар з практикою у Харкові, поділилася власним досвідом відкриття недержавного кабінету лікаря.
Сама Ірина, до слова, переселенка, — працювала у Широкіно. Ще до воєнних дій зголосилася брати участь у пілотному проекті по впровадженню сімейної медицини, започаткованому ще у 2012 році. За фахом — терапевт. Після проходження курсів при Донецькому медуніверситеті отримала спеціалізацію з сімейної медицини. До 2015 року працювала сімейним лікарем у Донецьку.
“Спочатку пацієнти сімейних лікарів, ще у пілотному проекті, сприймали “в штики”, з недовірою. Але в процесі роботи все змінилося. Держава виділила кошти, на які нам у амбулаторію придбали і новий автомобіль, і фізіотерапевтичне обладнання, і кардіограф, і телекард для телемедицини — з ним можна було прямо у хворого вдома робити кардіограму і через телефон надсилати в центр”, — розповіла лікар.
У 2015 році з початком активних бойових дій лікар переїхала до Харкова. Маючи звання лікаря вищої категорії та великий досвід роботи, Ірина думала, що в Харкові із легкістю влаштується на роботу.
Як виявилось — нічого подібного. Вакансій по Харкову для лікарів немає, навіть у передмісті. Тому вирішила сама собі створити робоче місце.
“Звернулася у інформаційно-аналітичний відділ при Харківському обласному відділі охорони здоров’я, спершу шукала вакансію у держклініці, а потім поцікавилася, як можна відкрити приватний кабінет сімейного лікаря. І вони надали всю інформацію”, — розповіла Ірина Геращенко.
Спершу потрібно оформитись як фізична особа-підприємець (ФОП). Це буквально за один день. У Харкові це добре організовано у Центрі надання адмінпослуг. Подаєш документи — паспорт, код і заяву, і вже на наступний день отримуєш свідоцтво про те, що ти ФОП. Відразу після подачі документів на ФОП варто звернутися до податкової, зареєструватись там. У випадку Ірини це — спрощена система оподаткування, 2 група платників податків.
Далі потрібно орендувати приміщення. Якщо твердо вирішили цим займатися — про це потрібно подумати в першу чергу. Бо до приміщення є ряд вимог і побажань — щоб воно було віддаленим від інших лікувальних закладів, мало зручне розташування для пацієнтів.
“Моя перевага — знаходжуся на околиці Харкова, це спальний район. Найближча поліклініка — далеченько, треба з двома пересадками їхати. Це людям незручно. А тут — багатоповерхівки, багато шкіл, садочків, дітей. І в одній з багатоповерхівок якраз здавалося в оренду приміщення, яке я й орендувала”, — уточнила приватний лікар.
Відповідність обраного приміщення нормам повинен підтвердити підрозділ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (раніше ці функції виконувала Санепідстанція). До них також потрібно звернутися із заявою. Представники цього відомства повинні зробити необхідні заміри: на радіацію, рівень освітленості, воду на аналіз. Ці “послуги” обійшлися пані Ірині у 2 300 гривень. Якщо все нормально — підпишуть акт.
Далі потрібно отримати довідку про матеріально-технічний стан кабінету сімейного лікаря. Міністерством охорони здоров’я розроблені і затверджені табелі, де вказано базове необхідне оснащення такого кабінету. Ці документи є у вільному доступі на сайті МОЗ.
“Далі пакет документів — свідоцтво про ФОП, договір оренди, довідка про санітарно-епідеміологічне обстеження кабінету, довідка про матеріально-технічний стан — надіслала у відділ адміністративних послуг при МОЗ (кур’єрською доставкою). І упродовж двох тижнів на сайті МОЗ з’явився запис про те, що “наказом Міністерства охорони здоров’я видана ліцензія на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю “Загальна практика, сімейна медицина” на моє ФОП”, — підсумувала Ірина.
Свій шлях до приватного лікарського кабінету наша героїня подолала самостійно. Натомість за допомогою Платформи ефективного регулювання можна полегшити собі життя, дізнавшісь про всі необхідні процедури та документацію для відкриття кабінету лікаря, навіть не навідуючи консультативні центри МОЗ чи держадміністрації. На цьому сервісі оберіть розділ “Для бізнесу”, далі — “Як відкрити бізнес”, знайдіть кейс “Як відкрити кабінет сімейного лікаря” і дайте відповідь на невелике опитування щодо своїх намірів і наявних ресурсів, аби зрозуміти, що ще вам потрібно оформити для відкриття власної справи.
Відкриття кабінету сімейно лікаря експерти BRDO відзначили як “середнього рівня складності”. В залежності від наявності приміщення, договору на оплату комунальних послуг, від виду оподаткування, наявності використання найманої праці лікарю потрібно буде пройти від 7 процедур, зібрати від 15 необхідних документів і отримати в результаті реєстрації від 9 документів.
Скільки коштує відкрити приватну практику сімейного лікаря
Всього на відкриття приватної практики лікарю потрібно мінімум 26 тис. грн.
“На базове обладнання піде не менше 20 тис. грн”,— розповідає Ірина і додає, що купувати його не складно. Щось можна придбати через інтернет, є різні інтернет-магазини з продажу медичного обладнання, щось — навіть через онлайн-майданчик OLX. Пошук і закупка тривали десь півтора місяці, паралельно з проведенням ремонту у орендованому приміщенні та реєстрацією у держорганах.
Ще в 1 тис. грн обійдеться набір ліків, прописаного у табелі матеріально-технічного оснащення.
5 тис. грн піде на всі офіційні оплати для реєстрації. “Це мінімально необхідна сума, 26 тис. грн. Але все залежить від обладнання, оренди приміщення і тд.”,— розповідає Ірина.
Нюанси лікарської приватної практики
Зареєструвати бізнес недостатньо — потрібно, щоб він почав працювати. Необхідно, щоб про вас дізналися пацієнти. Що для цього можна зробити?
По-перше — це яскрава вивіска, у випадку Ірини це “Домашній лікар”.
Далі, за її словами, вона розповсюдила чимало листівок з інформацією про те, що відкрився кабінет лікаря, де вказано також адресу та контактний телефон. Листівки розміщувала на інформаційних дошках у під’їздах будинків та інших спеціальних місцях. Ще один можливий спосіб — оголошення на OLX та інших подібних інтернет-майданчиках.
І зовсім не зайвим буде зробити свій сайт, бо дуже багато людей шукають інформацію в інтернеті.
Перспективи приватних сімейних лікарів
У МОЗ підкреслюють, що зараз лікарі-ФОПи сплачують ЄСВ та мають ті самі права на пенсію, що і всі інші працівники в Україні. Але податкове навантаження на працівників ФОПів значно нижче — це означає, що у лікаря заливається більше коштів, адже податки нищі.
Ірина Геращенко, вже маючи практику приватного лікаря, роздумує над питанням, чи варто підписувати договори з пацієнтами на обслуговування, що будуть фінансуватися за рахунок держбюджету.
“Чимало людей цікавляться, чи можна зі мною заключити таку декларацію на обслуговування, передбачену медичною реформою. З одного боку, для приватного сімейного лікаря як я — це дуже вигідно. Якщо я наберу собі нехай навіть 500 людей, а не 2000, як передбачено для державних лікарів, то ці гроші на їхнє медичне обслуговування будуть мені надходити на мій рахунок, на мій кабінет. Я як ФОП зможу сама розподіляти, яка частина грошей на оренду, яка на зарплату мені, все інше — на аналізи, медикаменти тощо”, — пояснила вона.
Але разом з тим лікар має сумніви, чи дійсно прийдуть за пацієнтами ці гроші.
“Обов’язки перед людьми на себе візьму, а як воно вийде — не ясно. Тому сумніваюсь. Як приватний підприємець зараз я беру з людей гроші за свої послуги. Якщо підпишу декларацію чи договір — з людей гроші не братиму, їх повинна буде перерахувати держава. Але чи дійсно держава це зробить — питання”, — уточнила лікар.
Втім, якщо система запрацює так, як це передбачено реформою, проблем з оплатою не повинно виникнути.