За матеріалами 24tv.ua
Верховна Рада прийняла у другому читанні рамковий закон, який визначає основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції в Україні. Таким чином українська органіка наближається до європейських стандартів і отримує шанс бути визнаною у світі.
Що означає цей закон для українських учасників ринку та споживачів, які новації він передбачає у сфері органічних продуктів – 24 каналу розповів експерт Офісу ефективного регулювання (BRDO) Мануел Айрапетов.
Прийняттям цього закону Україна виконує свої зобов’язання в рамках угоди про асоціацію з Європейським Союзом шляхом гармонізації трьох європейських регламентів – 834/2007, 889/2008, 1235/2008.
Цей закон запроваджує законодавство у сфері органіки, щоб українські виробники могли сертифікуватися згідно українських органічних вимог. У нас створюється регулювання таке ж, як у Європі. Там у кожній країні є свій внутрішній закон, який впроваджує в середині норми ЄС. У нас теж буде закон, який впроваджуватиме європейські норми у сфері органіки.
Новації закону у сфері української органіки
Чітко визначені органічні галузі: рослинництво, тваринництво, органічні аквакультури, органічне виноробство, органічні корми, органічні харчові продукти, тощо. За великим рахунком – усі українські сільськогосподарські продукти можуть бути сертифіковані як органічні, якщо дотримуватися вимог органіки.
Будуть прописані детальні правила по кожній галузі органічного виробництва. Ці правила будуть розроблені Мінаргополітики і затверджені Кабміном.
Більше того – закон передбачає створення реєстрів: операторів ринку, органів сертифікації та реєстр насіння.
Реєстр органічного насіння – щоб знати, чи є на території України насіння, яке ви хочете посіяти. Якщо немає, то орган сертифікації дасть вам дозвіл купити органічне насіння за кордоном. І в ідеалі цей реєстр буде діяти фактично у режимі реального часу, куди виробники зможуть заходити і подавати інформацію про наявність у них насіння. Це дійсно новаторська ідея,
– пояснив експерт.
Реєстри операторів ринку та органів сертифікації – для того, щоб їх усіх ідентифікувати.
Наступна новація – вся органічна продукція до покупця має бути сертифікована. Це значить, що сертифікованим має бути виробник і всі, хто після нього торгує товаром оптом, включаючи імпорт і експорт. Таким чином навіть якщо піде “збій” – можна буде відслідкувати, де він стався. Роздрібні торгівці і ресторанний бізнес – це практика Євросоюзу – не повинні будуть сертифікуватися.
Якщо я купив оптом у виробника томати, а потім зробив із них томатний суп і продав його у ресторані клієнту, то я не повинен проходити сертифікацію. Якщо я купив оптом 20 упаковок кави за кордоном, то я імпортер – повинен бути сертифікованим. Але якщо я в середині країни купив цю каву оптом, а потім продав її покупцям в роздріб, з полиці магазину, – то не повинен проходити сертифікацію,
– роз’яснив Айрапетов.
Дещо про контроль
Законом передбачена система державно-приватного контролю. Держава через Держпродспоживслужбу матиме можливість здійснювати державний контроль у порядку ризик орієнтованого підходу за операторами ринку і за органами сертифікації.
Приватна частина цієї системи – держава буде уповноважувати органи сертифікації, незалежно від форми власності, на проведення сертифікації по законодавству у сфері органіки. Будь-яка компанія, яка матиме акредитацію по стандарту ISO17065, достатню кількість персоналу, потужності і ресурси (все це і прописано у вказаному стандарті) – зможе проводити сертифікацію. МінАПК як орган який уповноважує і реалізує політику в аграрній сфері, буде уповноважувати сертифікаційні органи на проведення сертифікаційних послуг.
Таким чином для проходження сертифікації оператор ринку звертатиметься не до державного органу, а до органів сертифікації. Тобто – бізнес прийде до бізнесу, щоб пройти органічну сертифікацію . А держава лише створить правила та контролює,
– відзначив Айрапетов.
Але враховуючи, що в Україні через певний час запрацює національне регулювання у сфері органіки, Україна може розпочати перемовини з ЄС, зокрема – з Єврокомісією, про те, щоб юридично визнати еквівалентність вимог. І коли це станеться – наші експортери зможуть возити товари в Європу без додаткової сертифікації, без “євролисточка”, а з нашим, українським логотипом. Це – можливість для країни в майбутньому.
Експорт органіки
Окрім того, що кожна країна встановлює свої санітарні та фітосанітарні вимоги до продуктів, кожна країна також установлює своє технічне регулювання. Щоб наші товари потрапили в ЄС, наші виробники та експортери отримують сертифікацію по “євролисточку” – її ми бачимо в магазинах, це європейський еквівалентний стандарт. Поки що ця система і збережеться, наші експортери повинні будуть отримувати цю сертифікацію, щоб продавати свою продукцію на ринку Об’єднаної Європи.
Але враховуючи, що в Україні через певний час запрацює національне регулювання у сфері органіки, Україна може розпочати перемовини з ЄС, зокрема – з Єврокомісією, про те, щоб юридично визнати еквівалентність вимог. І коли це станеться – наші експортери зможуть возити товари в Європу без додаткової сертифікації, без “євролисточка”, а з нашим, українським логотипом. Це – можливість для країни в майбутньому.
Імпорт органіки
Україна не закриває ринок органічної продукції і не вводить обов’язок проводити сертифікацію за нашим законодавством. Якщо імпортер – сертифікований і має документи, то може заїхати в Україну і продаватися. Але – за 10 днів такий імпортер має надати документи в Держпродспоживсужбу, в яких повідомити – з яким товаром імпортер зайде, хто орган сертифікації експортера, його адреса, інспектори тощо. Причому відсутність відповіді означитиме мовчазну згоду. Це зроблено для того, щоб знати – хто і що везе в Україну, і порахувати це.
Маркування органічної продукції
Логотип для маркування української органічної продукції розроблений ще у 2015 році, зауважив експерт. Питання в тому, щоб дати право маркувати. Робити це має право оператор ринку. А в розумінні цього закону оператор – це той, хто пройшов сертифікацію.
У той день, коли з’явиться перший сертифікований оператор ринку, сертифікований по “українському органічному стандарту” – він отримає право маркувати продукцію українським логотипом і продавати цей органічний продукт в Україні,
– відзначив Айрапетов.
Експортери ще якийсь час матимуть маркувати свою органічну продукцію згідно до вимог країн, в які товар експортується. А коли українська органічна продукція отримає визнання у світі, Україна зможе почати домовлятися з урядами країн, з якими торгує, про укладення міжнародних угод про визнання органічних вимог. (За подібною схемою європейська і американська органіка зараз переміщуються вільно – вони визнані обома сторонами еквівалентними і не потребують додаткової сертифікації).
Коли “український органічний стандарт” запрацює
Відповіді на це питання поки що немає. Неможливо запланувати, коли буде виписана вся “підзаконка”, в тому числі – документація для реєстрів, і коли процес запуститься. Мануел Айрапетов відзначив, що давати якісь прогнози – нечесно по відношенню до споживачів.
Разом з тим він наголосив – Мінагрополітики, Офіс ефективного регулювання, виробники, сертифікаційні органи та громадські організації органічного сектору – всі на одній “хвилі” і працюють разом, щоб система запрацювала.