Експерт: Чому виводити ліси з “тіні” не вигідно певним депутатам

27-05-2016

древесина

Лісова галузь в Україні має чималий потенціал розвитку. Проте сьогодні лісове господарство  живе за радянськими стандартами в українських реаліях. У чинної влади немає або часу, або бажання розбиратися з лісовими проблемами, тому вводяться заборони. Ситуація не вирішується, натомість державні ліси нищаться, а заробляють на цьому ділки, що наповнюють власні кишені, а не бюджет країни.

Більш детально про проблеми українських лісів, а головне про шляхи їх вирішення, ПРАВДі розказав провідний аналітик Офісу ефективного регулювання (BRDO) Ігор Лавриненко.

Ігорю, в одному зі своїх попередніх інтерв’ю Ви зауважили, що 80% санітарних рубок – рубки під замовлення. Ви можете розповісти, як саме працює така схема?

– Серед 60 видів рубок є санітарні рубки – це рубки хворих та пошкоджених дерев., і це нормальний процес. Коли ж починається ненормальність? Коли деревообробник спочатку підбирає для себе потрібну ділянку в лісі, а потім спеціалісту готують документи, що вона «заражена» і її треба негайно вирубати. На жаль, законодавство дозволяє робити такі «фокуси». Лісове законодавство залишилося незмінним з радянських часів і не адаптоване під потреби сьогодення. Наприклад, діюча постанова щодо санітарних рубок від 1995 року. В 2012 році було прийнято нове положення, але воно так і не введено в дію. В цьому контексті Уряд сьогодні пішов помилковим шляхом. Було ініційовано заборону на санітарні рубки, а насправді потрібно було просто ввести нове положення про санітарні рубки.

– Чому воно не вводиться?

– Очевидно, що це комусь вигідно. Повертаючись, власне, до питання санітарних рубок, скажу, що зараз діє заборона на видачу дозволів на такі роботи. Це також неправильно. Уявімо, що пройшла буря, ліс поліг, потрібно провести санітарну рубку та прибрати  дерева, що були повалені. Теж саме у випадку пожежі. Тому, повністю заборонити санітарні рубки не можна. Вихід – прийняття нових правил ведення санітарних рубок.

– Чому вирішили не видавати дозволи на проведення санітарних рубок?

– Тут логіка партизанських дій. Доволі давно, ще у 2007 році було прийнято рішення про те, що дерева із рубок головного користування продаються на аукціонах, щоб їх міг купити той, хто запропонує найкращу ціну. Наприклад, ділянка лісу- квартал 25, підлягає рубці і деревина продається на аукціонах. Красиво, чесно, європейський підхід. Але нам не подобається жити прямо, ми шукаємо обхідні шляхи.

Працює це приблизно наступним чином. Уявімо, що я покупець лісу. Приходжу, дивлюся, що деревина з 25 кварталу гарна – така, що мені потрібна. Мене відправляють на аукціон, але я не маю жодної гарантії, що зможу купити саме цю партію. Тому, я «здобуваю» папірець, що ліс в цьому кварталі хворий і, відповідно, його вирубують. Далі лісгосп продає його мені по прямому договору, бо це санітарна вирубка, яка не виставляється на аукціон. Отже, покупець гарантовано може купити те, що він бажає.

Щоб закрити цю схему будь-який ліс потрібно продавати на аукціонах, з чітким зазначенням його якості.

– Ви сказали, що є нове положення, яке просто не приймається, які там ключові пункти, чим воно відрізняється від попередніх редакцій?

– Там є N-на кількість змін технічного характеру, які цікаві для лісничих, тому що є нові захворювання дерев, нові способи догляду за лісом. Суто технологічні новації. Є новації і організаційного плану. Зараз ключова людина, яка визначає стан дерева – лісопатолог. Він приходить і ставить печатку: так, цей ліс хворий. При цьому до лісопатолога ніяких претензій не може бути.

Новація перша, щоб в процесі оцінки стану лісу приймала участь екологічна інспекція. Це дасть хоч якусь додаткову гарантію якості перевірки.

По-друге, це публічність – всі ці рішення мають бути публічними, починаючи від того, що вся інформація має бути вивішена на сайтах, наприклад, обласного управляння лісового господарства. Людина має відкрити і побачити: квартал 24, в такому то місці є короїд, приймається рішення про проведення санітарних рубок. Всі жителі найближчого села можуть піти і подивитися, чи є там короїд. Якщо немає – написати скаргу. Зараз, якщо ліс рублять, то я не можу знати, чи законно це робиться. Громадськість та органи місцевого самоврядування мають отримати право прийняти участь у винесенні подібних рішень, зробити таке рішення комісійним з обов’язковим підписом з боку представника сільради або райадміністрації.

– Хто має право проводити ці рубки? Держкомпанія чи обраний за конкурсом підрядник?

– Справа в тому, що це не має значення. Є два варіанти, як можуть проводитися рубки: силами самого лісгоспу або на підряді. Новації, що впроваджуються зараз – рішення про ці підряди мають бути публічними. Сьогодні є сайт ProZorro, можна знайти лісгоспи і там є інформація про тендери на рубки. Проте, не всі лісгоспи так роблять, бо поки що мають право обирати чи проводити відкритий тендер чи ні.

– Ліси є як державні, так і комунальні. Чи повинні там бути певні розбіжності в процедурі?

– Ні. Процедура універсальна. Додаткові вимоги будуть там, де заповідники.

– Продаж деревини має відбуватися за аукціонним принципом?

– Якщо ліс після санітарних рубок виставлятимуть на аукціон – це буде добре. Щодо діючої процедури проведення аукціону з продажу ділової деревини, то вона недосконала. Тому є пропозиції прийняти нове положення про аукціони. Одним з елементів цього документу буде можливість запровадження електронних аукціонів, за аналогією з роботою ProZorro.

Сьогодні аукціони відбуваються приблизно так, як нам показують в кіно. Збираються люди та підіймають картки. Якщо ти не доїхав чи захворів, нічого не буде. Електронний аукціон же надасть рівні можливості для всіх учасників.

Лісове агентство до цього готове. Це буде зручніше для них, бо зараз аукціони проводяться раз у квартал, а так торгувати лісом можна буде хоч цілодобово.

І ще одна новація, на введення якої я сподіваюся – це біркування. Наразі біркується лише державний ліс. Існує ініціатива, що біркувати також потрібно і комунальний ліс.

В бірці, у штрих-коді, буде записана уся інформація про те, що це за деревина, коли вона була зрубана і де.

– Минулого року парламент ухвалив мораторій на експорт лісу-кругляку. Механізм цього мораторію має щось спільне з впорядкуванням ситуації на ринку лісу?

– Як і у випадку з забороною на санітарні рубки, обмеження експорту – це емоційне рішення, реакція на тиск з боку суспільства. Тому його реалізація не приведе до бажаних результатів і досягненя цілей, що заявлені.

З моєї точки зору, цю заборону потрібно відміняти, хоча б тому, що вона не працює.

– Експорт все рівно йде?

– Звичайно. Причина проста – ввели мораторій на експорт лісу-кругляку, а мораторію на експорт дров немає.  У нас діють радянські правила. Дрова – це не рубанець, дрова – це паливний ліс, який підлягає спаленню на електростанціях чи в котельнях. І це може бути і бук діаметром в  50 сантиметрів. І навіть столітній дуб.

– Закарпатських митників звинувачують в тому, що вони займаються махінаціями – ліс-кругляк випускають як дрова. Але які претензії до митника, коли у нього за документами – це дрова?

– Для того, щоб ситуацію виправити потрібно перейти на європейські стандарти  оцінки якості лісу. Відповідне рішення було прийнято у 2005 році. Пройшло вже більше 10 років, але ми так нічого і не імплементували.

– Це комусь не вигідно?

– Безумовно. В цьому напрямі існують цілі схеми. Наприклад, є ділянка, що підлягає рубці (за радянськими стандартами там тисяча кубометрів деревини, в реальності трохи більше). Перед вирубкою проводиться оцінка запасів. Далі директор лісгоспу підписує рубку на 1 тис куб.м, які йому зрубають та поставлять, але ще 100 куб.м. «зверху» лісоруби залишать собі. За рахунок цього живуть лісоруби. Розцінки на рубку лісу у нас мінімальні, умовно 100 грн за 1 куб.м. Вони нижчі за собівартість. Тому вони заробляють на продажу «лівого» лісу. Але цей ліс нелегальний, на нього немає документів. Тому вони продають його як комунальний ліс за підробленими документами.

– Мораторій на 10 років – це чималий термін. Чи  є перспективи, що його відмінять раніше?

– Європейці вимагають відмінити або нам не нададуть макрофінансову допомогу. При чому спочатку відміна мораторію, а потім транш. Це має статися до кінця травня, якщо ми хочемо в червні отримати гроші.

– Нещодавно було звільнено керівника Держлісагентсва. За місяць планують призначити новий конкурс на обрання керівника. Щось зміниться в роботі галузі з приходом нового голови?

– Якщо конкурс буде проведено прозоро, з виконанням всіх умов, то в нас є шанс, що частина проблем вирішиться.

– Попередній керівник мав задачу об’єднати держлісгоспи в єдиний холдинг…

– Це була вимога  коаліційної угоди…

– Це утопія?

– 50 на 50. Ці думки є у Кутового (чинний міністр аграрної політики та продовольства – прим.ред) і він хоче цю ідею реалізувати. Якщо буде створено великий холдинг, тоді кандидатура керівника Держлісагентства не буде мати жодного значення, бо ця людина буде займатися лісовою статисткою та наукою. Проте, створення лісового холдингу – як реформа в Нафтогазі. Це важке політичне рішення, яке може прийняти людна з великим обсягом політичної волі.

– Чи є санкція на таку політичну волю?

– Коли реформували Нафтогаз, кілька десятків депутатів схудли, бо жити немає на що. З лісом буде те ж саме, але в менших обсягах. Просто худнутимуть інші депутати.

Для кардинальніх змін повинна бути політична воля Президента, який має прийняти рішення, розуміючи, хто буде йому телефонувати, плакатися. Можливо, це буде умова МВФ.

Потрібно розуміти, що зараз Київ ліси не контролює, він призначив директора лісгоспу, умовно Василя Петровича. І все, далі єдине, що отримуватиме Київ – звіти, перевірити які реальної можливості немає.

Для прикладу, у нас обсяги експорту пиломатеріалів в два рази більші, ніж обсяг внутрішнього виробництва. І це лише шматок тіньового ринку. Пилорами показують в статистику лише легально придбану деревину, відповідно звітується тільки про легально вироблені дошки. А митниця показує усі дошки, які фізично перетнули кордон.

– В Україні є традиція, коли створюється великий державний холдинг, з плином часу він віддається на продаж. Приклад – Державна продовольчо-зернова корпорація України, яку ми фактично готуємося віддати китайцям. У випадку з державним лісовим холдингом, чи є тенденція на роздержавлення лісів?

– Передумов до приватизації немає, тому що зараз лісгоспи  – це будівлі та трактори. Ліс не є власністю лісгоспів. У них правовий статус – постійний лісокористувач. Ліс починає належати лісгоспу по факту його рубки. До того, як колоддя не зрубано, воно державне.

Державні ліси апріорі можуть бути лише державними і їх правовий статус може змінитися тільки тоді, коли вони перестають бути лісами, змінюється їх цільове призначення. Наприклад, площі відводяться для будівництва АЕС. Більш того є великий позитив у створенні лісового холдингу – капіталізація лісів. Зараз лісу в юридичному плані не існує. Як, наприклад, річки Дніпро

– Поясніть…

– Ліс ні в кого не стоїть на балансі. Його закріплено за лісгоспом, але не в нього на балансі. Створення лісового холдингу дозволить ввести ліс в цивільний обіг, оформити документи, що це є державна власність, а лісгосп – постійний лісокористувач. Це дозволить капіталізувати дохід від лісу.

Зараз, наприклад, лісгосп не може взяти кредит на придбання нової техніки, крім адмінбудівлі немає чого давати в заставу. В майбутньому ліс він не зможе давати у заставу, але зможе закласти дохід від експлуатації лісу. Отримав кредит, купив трактор, підвищив ефективність своєї праці. Ефективність праці лісника в Швеції в 10 разів більші, ніж у нас. При співставних обсягах лісів, у нас працює 50 тис осіб, у них – 4 тис.

Зараз для того, щоб нашому лісгоспу придбати трактор потрібно працювати кілька років.

– Яка ситуація в Україні з висадкою нового лісу?

– З одного боку є плюс на рівні закону. Ти зрубав ліс, маєш посадити більше. Зрубав 10 га лісу, засадив 11 га. Проте є два мінуси. У нас доволі архаїчні технології лісовідновлення, ліс саджають бабусі вручну. В Швеції є тракторна висадка, це підвищує економічну ефективність, а дерева краще ростуть. До того, відновлення лісів можна перетворити на окремий напрямок бізнесу. Це вже зроблено в Білорусі. Зараз Білорусь стала основним експортером лісових сіянців. Вони заробляють мільйони доларів, створюють розплідники та продають в ту ж Швецію молодий ліс та насіння. Ми цим також можемо займатися. Лісники готові, якщо буде хоч якесь фінансування. Проблема в тому, що бюджет грошей не дає.

– Які сьогодні обсяги фінансування відновлення лісів?

– В 2013 році на ліс в Держбюджеті було передбачено 1 млрд гривень, минулого року  – 500 млн, в цьому – 0 гривень.

Якщо це не виправити найближчим часом, матимемо реальну проблему. Ресурсні області – ті, що можуть жити за рахунок продажу лісу –  особливо не відчують труднощів. Проте не ресурсні області на півдні та сході країни, де ділового лісу не було ніколи, вони помруть. Проблема навіть не в звільненнях лісників, а в тому, що ліс виконує екологічну мету. Зокрема, це лісопосадки вздовж полів. Якщо не виділяти гроші з бюджету – а відповідний законопроект про фінансування є, його потрібно тільки прийняти – то це призведе до того, що ці ліси, які є штучними, не будуть відновлюватися, не будуть охоронятися, в них не гаситимуть пожежі. Щодо пожеж – днями на Херсонщині була велика пожежа. Сьогодні ситуація з цим взагалі критична. Минулого року лісники закупили техніки для гасіння лісових пожеж на 20 млн гривень, а їх змусили віддати техніку назад, бо є постанова уряду Яценюка про заборону купівлі машин для державних цілей.

Партнери

  • logo_eu4b
  • logo_forbiz
  • partner3
  • partner4
  • logobg-1240x
  • partner5
  • partner1