Чому українці оформлюють ділянки 1-3 роки, і як це виправити

03-03-2016

В Україні процедура виділення земельних ділянок законодавчо врегульована у повному обсязі. Разом з тим вона довготривала, складна, непрозора і містить значні корупційні ризики. Якщо підсумувати час, передбачений законодавством для отримання у власність чи у користування земельної ділянки, вийде строк 8,5 місяця. В окремих випадках цей термін ще довший і може тривати два-три роки.

Наприклад, у Києві за цей час заявникам необхідно звернутися до посадовців чи зацікавлених осіб близько 17 разів.

В результаті проходження всієї процедури формується понад 50 документів.

Щодо інших операцій із земельними ділянками, наприклад, зміни цільового призначення чи встановлення меж ділянки, дещо ліпша ситуація, але й там трапляються перераховані негативні ознаки.

Саме тому виникає потреба створювати більш зручні для суспільства та бізнесу інструменти регулювання процедури оформлення земельних ділянок. Деякі ініціативи з цього приводу вже впроваджуються. Так, у 2015 році був відкритий доступ до персональних даних власників та користувачів земельних ділянок.

Ці відомості можна переглянути за допомогою публічної кадастрової карти. Нотаріуси отримали повноваження щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно та надання витягів з Державного земельного кадастру.

Для договорів оренди землі був скорочений перелік істотних умов – уже не потрібно додавати до них невід’ємні паперові додатки.

Однак багато процедур щодо оформлення земельних ділянок ще потребує спрощення. Тому упродовж другої половини 2015 року органи державної влади та громадські організації напрацювали новий перелік законопроектів з дерегуляції земельного законодавства. До цієї роботи також долучився BRDO.

На думку експертів офісу, подальше спрощення процедури оформлення земельних ділянок доцільно проводити у два етапи.

Перший – внесення точкових змін до законодавства, які можна провести швидко, упродовж одного-двох місяців, і безболісно для влади та бізнесу.

Другий – розробка і впровадження комплексних змін, які передбачають застосування технологій електронного врядування, вдосконалення робіт із землеустрою та скорочення працівників органів влади, які приймають рішення у земельній сфері. Для впровадження цього етапу потрібно не менше року.

Для реалізації першого етапу Офіс ефективного регулювання розробив пропозиції до законодавства, прийняття яких дозволить скоротити процедуру отримання земельної ділянки із земель державної власності мінімум на два місяці.

Зокрема, пропонується скасувати обов’язковість отримання дозволів на розробку документації із землеустрою, скасувати обов’язковість сплати авансового внеску при викупі земельної ділянки, забезпечити отримання громадянами копій з публічної кадастрової карти та впровадити інші засоби дерегуляції.

Головні ідеї щодо спрощення процедур оформлення земельних ділянок, запропоновані різними суб’єктами за останні півроку, узагальнені у формі таблиці.

процедура землевідведення інфографіка

Якщо основна частина запропонованих ініціатив знайде своє відображення у прийнятих законах, строк одержання земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності скоротиться до 2,5 місяця.

Завдяки нововведенням кількість звернень заявників до органів влади та землевпорядників можна буде обмежити до двох контактів – тільки на етапах подачі та отримання документів.

Досягти цього можна буде у разі побудови електронного документообігу між органами влади, місцевого самоврядування та інженерами-землевпорядниками.

У запропонованій системі електронні документи подаватимуться з електронними цифровими підписами, а термін їх розгляду фіксуватиме програмне забезпечення.

Також застосовуватиметься інструмент погодження заяв за замовчуванням, що унеможливить затягування терміну розгляду документів. Головне, що завдяки створенню електронного середовища підприємцям не доведеться контактувати з чиновниками. Це дозволить зменшити рівень корупційних ризиків до мінімуму.

Слайд 2_Пилат

Якщо вдасться оптимізувати процедуру регулювання у сфері земельних ресурсів, зменшаться і трудові витрати для підтримки адміністративних процедур. У 2016 році в держбюджеті на ці цілі закладено майже 593 млн грн, з яких 547 млн грн підуть на утримання органів геодезії, картографії та кадастру.

Поступово впроваджуючи пропозиції щодо дерегуляції адміністративних процедур, можна скорочувати видатки на підтримку органів державної влади приблизно на 80 млн грн у рік, а заощаджені кошти направляти на підвищення зарплати працівників галузі та наповнення земельного кадастру необхідними відомостями.

Надалі заощаджені кошти доцільно спрямовувати на запровадження електронного картографування та побудову інфраструктури геопросторових даних, технології яких дозволятимуть заощаджувати кошти при роботі з адміністративними даними у ще більших обсягах.

Оригінал опубліковано на Економічна правда

Партнери