Генплани – за вітром: коли містобудівна документація стане доступною і навіщо

10-10-2018

За матеріалами 24tv.ua

Містобудівна документація – основа розвитку територій. Саме її повнота, якість та доступність дають можливість ефективно втілювати бізнес-плани, залучати інвестиції та створювати гармонійну соціальну середу.

Стоять перед містобудівниками ще й стратегічні завдання. В яких шукають відповіді на виклики майбутнього, підкреслила Жаклін Вролійк з відділу просторового планування Міністерства внутрішніх справ і у справах Королівства Нідерланди на семінарі “Просторове планування. Якісно і відкрито”. Серед основних завдань, які вирішують зараз містобудівники в Європі, експерт назвала мінімізацію наслідків змін клімату, забезпечення безпеки на водних об’єктах, створення здорового життєвого простору, перехід до сталого розвитку сільських територій та розвиток якості природних ландшафтів.

Триматися “за вітром”

Одне з найактуальніших завдань – перехід на альтернативні джерела енергії. В Україні вже три міста – Житомир, Кам’янець-Подільський та Чортків – взяли зобов’язання поступово перевести енергосистему своїх міст на 100% на відновлювані джерела енергії. Житомир навіть дату озвучив: перехід повинен бути завершений до 2050 року.

Що значить рішення про повний перехід на відновлювані джерела енергії для містобудівника? Жаклін Вройлік навела приклад: при розробці планів розвитку територій необхідно враховувати, де будуть розташовані вітряні електростанції, малюнок вулиць повинен “ловити вітер”, щоб максимально використовувати його силу.

Чи думають про це вже в Житомирі і Чорткові, Києві та Одесі? На жаль, до системного вирішення таких завдань майбутнього нам ще далеко.

Відкрита містобудівна документація – коли?

Мета номер один для України – створити нарешті відкриту оцифровану систему містобудівної документації, щоб будь-який бажаючий міг її вивчити в будь-який час з будь-якого гаджета.

У минулому році був запущений проект Відкрите просторове планування рМАР, до нього мають доступ усі органи влади, архітектори і проектувальники. Цей проект впроваджується BRDO за технічного сприяння проекту МАТРА і підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. На майданчик рМАР може бути завантажена вся чинна містобудівна документація.

Роботи ще багато: лише три області близькі до фінальної стадії. Рівненська область внесла 100% записів про містобудівної документації в pMAP, Дніпропетровська – 98,36%, Сумська – 96,62%.

Якщо оцінювати процес не по повноті, а по відкритості та якості інформації, то трійка лідерів виглядає інакше. Рейтинг відкритості та якості складається другий рік поспіль, в цьому році найвищий бал, 6,7 з 6,9 можливих, заробила Дніпропетровська область; Івано-Франківська та Закарпатська отримали по 6,6 бала відповідно.

Варто зазначити, що за рік усі регіони підтягнулися з оприлюдненням даних. Кількість областей, в яких взагалі відсутня містобудівна документація у відкритому доступі, скоротилася з 11 до 5. Це Крим, Запорізька, Київська, Кіровоградська та Миколаївська області,
– зазначила керівник сектора “Будівництво” Офісу ефективного регулювання BRDO Олена Шуляк.

Що дає відкрита містобудівна документація?

Якщо вона виконана якісно – ​​мінімізує виникнення конфліктних ситуацій, дає можливість якісного прогнозування і є передумовою сталого розвитку території, підкреслює начальник управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації Олег Кривцов.

В умовах формування громадянського суспільства значно зріс запит і зацікавленість громадськості до містобудівної документації, щоб здійснювати контроль за її реалізацією з боку влади і бізнесу. З іншого боку, для створення комфортного інвестклімату та поліпшення умов прогнозування бізнесу інвестори теж бажають отримати максимум інформації про можливості реалізації своїх проектів на певній території. Задовольнити цю потребу можливо тільки публікацією містобудівної документації відповідного рівня,
– відзначив Кривцов.

І оскільки містобудівна документація є тим майданчиком, де перетинаються інтереси держави, громадськості та приватного бізнесу, то всі вони повинні бути враховані при розробці. Дотримання балансу інтересів всіх груп і вимог законодавства і є показником якості містобудівної документації, вважає Кривцов.

Що не так з відкритою документацією?

Головний архітектор Вінницької області Леонід Гужва перерахував основні проблеми наповнення площадки pMAP. Головна – якість і актуальність діючої документації.

Коригування вимагає вся містобудівна документація, затверджена до 2011 року. В областях це величезний пласт, більше 80%. Є генплани, затверджені років 40-60 назад, існуючі тільки в паперовому варіанті,
– зауважив він.

Ще один момент – як забезпечити обов’язковість опублікування. За це відповідають місцеві влади. Але механізмів, які б стимулювали їх – немає. “У Вінницькій області внесено близько 13% містодокументації, ще 30% готові, але зобов’язати сільради їх публікувати у нас немає повноважень, а на місцях не вистачає ресурсів”, – поскаржився Гужва.

Як розв’язати проблему?

Упорядкувати ситуацію допоможе наказ Мінрегіону від 15.08.2018 № 220 “Про затвердження Вимог до Структури та формату оприлюднення відомостей про містобудівну документацію у мережі Інтернет”, недавно він проюстований. Громади, які взяли генплани, зонінг і ДПТ, тепер зможуть їх опубліковувати у відкритому доступі тільки в сучасному форматі.

А ось як простимулювати міста, які не поспішають затверджувати сучасну документацію і відкривати до неї доступ – поки не зрозуміло. Серед таких “відсталих” і Київ, який живе по морально застарілому Генплану-2020 і гальмує прийняття нового.

Але команда pMAP сподівається, що до кінця року велика частина областей завантажать на платформу всю документацію. А потім регіони зможуть зосередитися на підвищенні якості документації, відображаючи в ній запити населення і відповідаючи на виклики майбутнього.

Автор: Тетяна Коврига, керівник PR сектору BRDO

Партнери