Проблема використання житлових квартир для господарських цілей існує і є актуальною, але закладені норми в законопроекті №5473, який плануюють винести цього тижня на голосування в сесійну залу, не вирішать суті питань.
Ефективне регулювання цих відносин в умовах України потребує глибших змін, аніж ті, що запропоновані законопроектом №5473.
По-перше, зміни встановлюють єдине правило на всю країну, без врахування місцевої специфіки. Водночас у світовій практиці відповідні правила та обмеження встановлюються, як правило на місцевому рівні, що дозволяє врахувати особливості не тільки конкретного регіону чи населеного пункту, але й конкретної частини кожного населеного пункту. Це до того ж, було б логічним та зрозумілим також і з позиції політики децентралізації.
По-друге, доречно було б подумати не про абсолютну заборону, а про можливість господарської діяльності за умови її узгодження з власниками сусідніх квартир або місцевої влади;
По- третє, без чіткого регулювання залишилося питання зміни призначення об’єктів нерухомості (переведення у житлові/нежитлові приміщення). Із введенням заборони це питання набуде особливо болючого значення.
По-четверте – слід було б робити акцент не на адміністративній відповідальності, а на можливості оперативної заборони діяльності на вимогу осіб, чиї права порушені.
Експерти Офісу переконані, що без вирішення вищеперерахованих проблем ухвалення цього законопроекту спричинить погіршення бізнес-клімату та нестиме високі ризики для малих та середніх підприємств.
А от для громадян – мешканців будинків ситуація матиме як позитивні (можливість не допускати зміну використання будинку сусідніми власниками), так і негативні наслідки (наприклад, зменшення ринкової вартості квартири у зв’язку з неможливістю її використання у якості офісу).
Загалом есперти твердять, що адвокація цього проекту не на часі.