До 2018 року в світі створено біля 1800 різних криптовалют, а ринок демонструє постійно зростаючу динаміку. Україна входить до топ-10 країн світу за кількістю користувачів криптовалют, а щоденні обсяги торгів ними із використанням гривні сягають 1.9 млн дол. США.
При цьому правовий статус криптовалют, операцій з ними та оподаткування в Україні досі не визначений. Як результат, компанії, що ведуть діяльність у сфері криптовалют, не реєструються офіційно, а непрогнозованість дій контрагентів та органів влади у відносинах з учасниками ринку криптовалют породжує низку перепон для їхньої діяльності. Зокрема, проблеми з банківським обслуговуванням, ризики визнання відповідної діяльності незаконною, невизнання смарт-контрактів тощо.
Проблематику ринку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 24 травня під час Круглого столу «Регулювання ринку криптовалют в Україні». Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
Експерти BRDO провели системний перегляд чинного законодавства та виявили, що наразі в Україні відсутнє не лише спеціальне регулювання відносин на ринку криптовалют, але і самі норми, що визначали б поняття криптовалют. Так, законодавчо не визначено поняття «криптовалюти», «віртуальні валюти», «цифрові грошові знаки», не встановлено жодних окремих вимог до операцій з криптовалютами, а також не визначено окремих дозвільних процедур на ринку.
«В законодавчому полі держава ігнорує ринок криптовалют. Де-факто ринок в Україні існує та розвивається, а де-юре – його немає. Правова невизначеність провокує ризики для учасників ринку і його тінізацію, а держава не отримує податки», – відзначив керівник сектору IT BRDO Олександр Кубраков.
З визначенням проблематики погоджується також засновник кріптовалютной біржі KUNA Михайло Чобанян: «Формування зрозумілих правил гри з боку регулятора – найбільша необхідність для бізнесу і буде однозначним благом не тільки для ринку криптовалют, але й економіки загалом».
Учасниками ринку є криптовалютні біржі, онлайн- та оффлайн обмінники, майнери та компанії-емітенти власних криптовалют (токенів). Так, за 2017-2018 рр. компаніями з українським походженням було створено 25 криптовалют, а обсяг залучених через ICO коштів склав більше 99 млн дол. США в еквіваленті. Загалом, за експертними оцінками, розмір сегменту майнінгу криптовалют в Україні перевищує 100 млн дол. США на рік.
«Криптовалюта і blockchain – це вже є, це реальність, і державі необхідно визначитися з правильним варіантом поводження у сфері, яка має величезний потенціал. Ринок крипти – це потужний елемент цифровізації економіки, що вбиває корупцію», – переконаний Голова Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко.
За результатами дослідження BRDO, відповідно до чинного цивільного та господарського законодавства, криптовалюти є майном, до податкового – товаром (нематеріальним активом). При цьому на криптовалюти виникає право власності, і вони можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої.
Разом з цим, у 2014 р. НБУ відніс Bitcoin та інші криптовалюти за аналогією до грошового сурогату. Така позиція була викладена у роз’ясненні щодо правомірності використання в Україні віртуальної валюти та Листі НБУ від 08.12.2014 №29-208, що фактично заборонило використання криптовалют в Україні для розрахунків. Проте наприкінці 2017 р. НБУ переглянув свій підхід до визначення криптовалют, а відповідний Лист втратив актуальність у березні 2018 року. Тим не менш, усталена практика сприйняття ринку стримує його розвиток.
За оцінкою BRDO, вирішити більшість проблемних питань ринку криптовалют на першому етапі можна завдяки роз’ясненню регуляторів:
- офіційному роз’ясненню від Міністерства фінансів та Державної фіскальної служби щодо класифікації криптовалют як нематеріального активу та підтвердження цієї позиції НБУ;
- офіційному підтвердженню від Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, що майнінг не є ліцензованим видом діяльності.
На другому етапі, потрібне буде внесення змін до Закону про запобігання відмиванню доходів (№ 1702-VII) та інтеграція у нього поняття “віртуальні валюти” і визначення провайдерів, залучених до послуг з обміну віртуальними та фіатними валютами, суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Особливо зважаючи на затвердження 14 травня 2018 р. відповідних змін до Директиви 2015/849/ЄС, які Україна буде зобов’язана імплементувати відповідно до плану заходів з виконання Угоди про Асоціацію з ЄС.
Такий підхід дозволить максимально оперативно мінімізувати більшість існуючих ризиків і розробити необхідну законодавчу базу для подальшого розвитку ринку.
У заході також взяли участь народний депутат Олексій Мушак, Член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов, Директор департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Мінекономіки Денис Гутенко, Директор Департаменту координації системи фінансового моніторингу Держслужба фінмоніторингу Олександр Глущенко, Експерт проекту «Посилення регулювання і нагляду над небанківським фінансовим сектором» Енріке Конехеро, керуючий партнер АО Juscutum Артем Афян, співзасновник Hacken Єгор Аушев, Global government director компанії Bitfury Владислав Радиш, представники Міністерства фінансів, Нацкомісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також представники бізнесу та експерти.
