За матеріалами delo.ua
Вже два роки в Україні обговорюють можливість використання як альтернативи касовим апаратам будь-яких пристроїв з виходом в інтернет. Цю ідею на словах підтримують всі: і парламент, і уряд, і бізнес. Але далі розмов справа поки не йде. Delo.UA розбиралося, як справи.
Після чергового кроку Верховної Ради в сторону посилення фіскального контролю за продажами побутової техніки і електроніки з гарантійним талоном, ряд підприємців, експертів і декілька депутатів виступили за спрощення використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Йдеться про ухвалення в другому читанні законопроекту №4117 про лібералізацію готівкових розрахунків, який знаходиться в парламенті вже понад півтора року. Представники бізнес-асоціацій і профільні експерти збирали круглі столи і писали листи голові податкового комітету парламенту Ніні Южаніній, яка публічно обіцяла розробити альтернативний законопроект і винести його на розгляд парламенту до 1 липня 2017 року. Пройшло півроку, але настільки бажана лібералізація РРО досі не зрушила з мертвої точки.
Водночас прем’єр-міністр Володимир Гройсман давав доручення Міністру економічного розвитку розробити нормативні зміни і спростити систему утримання касових апаратів.
Контролювати хочуть, але довести до ладу контроль – не можуть
Згідно з оцінкою експертів, в Україні не менш ніж половина різноманітних операцій з готівкою здійснюється без РРО. Рух живих грошей складно простежити, що створює можливості для тіньової економіки і заниження бізнесом реальних оборотів.
Держава ж, очевидно, зацікавлена (або принаймні має бути) у “відбіленні” економіки і контролі за оборотом готівки. До того ж касові апарати створюють додаткові перепони для продажу контрабандного і контрафактного товару, тому і сфера застосування РРО поступово розширюється.
Але заковика зараз у тому, що фактичні перевірки бізнесу відносно дотримання порядку готівкових розрахунків і застосування РРО є найбільш корумпованими в Державній фіскальній службі.
Це визнають навіть у Міністерстві фінансів, яке безпосередньо відповідає за роботу податкових органів.
При цьому корумпованими вони є не в останню чергу через складність адміністрування самих касових апаратів. Адже навіть за великого бажання підприємця лишитися в рамках закону, вимог настільки багато, що щось можна порушити ненавмисно.
Всі “за”, але справа не рухається
Перший аргумент за лібералізацію РРО звучить так: необхідно зменшити тиск на бізнес, спростити йому життя, а також здешевити касові апарати. Про це говорять і парламентарі, і уряд, і експерти.
Але навіть при загальній підтримці процес допрацювання законопроекту №4117 фактично заморожений. Перше читання він пройшов ще рік тому – в жовтні 2016 року. І, здавалося б, баритися з його допрацюванням до другого читання і остаточним ухваленням не можна. Особливо з огляду на те, що з травня 2017 року абсолютно всі торгівці побутовою технікою й електронікою на гарантії (в тому числі спрощенці та інтернет-магазини) зобов’язані продавати товари лише через касовий апарат і видавати фіскальний чек.
Але з того часу законодавці так особливо і не просунулися. Останнє засідання робочої групи відбулося сім місяців тому – в березні 2017, та й воно пройшло безрезультатно. За словами Ніни Южаніної, ініціаторам документу так і не вдалося дійти єдиної концепції цифрових РРО. Також, за словами члена податкового комітету Тетяни Острікової, відкритими тоді лишилися питання, яку технологію передачі даних використовувати, кому мають належати інтелектуальні і майнові права на неї, чи варто використовувати електронний чи електронно-цифровий підпис.
На допомогу нерішучим депутатам прийшли Міністерство економічного розвитку і Міністерство фінансів.
З травня 2017 року робоча група у складі “всіх, хто має стосунок до касових апаратів” – бізнесу, громадських асоціацій і держорганів, зокрема, Нацбанку Держспецзв’язку і ДФС – працювала над великим пакетом змін до нормативних і законодавчих актів. За словами експерта “Реанімаційного пакету реформ” Іллі Несходовського, на сьогодні напрацьовані групою зміни чекають узгодження з усіма зацікавленими стейкхолдерами.
Менше папірців, більш зрозуміла процедура
Як розповідають учасники робочої групи, для бізнесу вони підготували два блоки змін. Частково лібералізацію можна провести вже найближчим часом без внесення змін до законодавства, говорить аналітик BRDO Мирослав Лаба. Мова про процедуру реєстрації РРО в контролюючих органах.
“Зараз, щоб зареєструвати касовий апарат, підприємцю необхідно зібрати цілий стос документів. Більшість з них викликають подив. Це документи на модем, право власності на касовий апарат, угоду виробника касових апаратів з центром сервісного обслуговування, документи на приміщення, де РРО буде встановлений. Навіщо все це?”, – дивується Мирослав Лаба і додає, що зараз в інтернеті можна знайти оголошення про надання платних послуг з реєстрації РРО в податковій. Вартість послуги складає 700-1500 грн.
Тому робоча група пропонує внести зміни в підзаконні акти на рівні Кабінету міністрів і максимально спростити процедуру.
“Однієї заяви підприємця через електронний кабінет платника про те, що підприємець хоче використовувати касовий апарат, має бути достатньо”, – говорить Ілля Несходовський.
І така можливість може з’явитися вже у 2018 році. “Завдання поставлено. З 1 січня 2018 електронний кабінет платника податків буде суттєво розширено. Ми сподіваємося, що ця функція також буде реалізована”, – говорить експерт РПР.
Ще одне питання, яке можна вирішити швидко, – це скасування необхідності вести Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО). Щоденно підприємці в електронному вигляді передають в ДФС інформацію про всі операцію, але законодавство їх зобов’язує ще й дублювати всі дані в паперову КОРО. “Це застаріла норма, її не переглядали з моменту запуску передачі інформації про касові чеки на сервіс фіскальної служби”, – пояснює Мирослав Лаба.
В перспективі: смартфони замість РРО і електронні чеки замість папірців
Другий блок змін в законопроекті Мінфіну – більш радикальний. Він дублює ключові пропозиції законопроекту №4117 і розширює їх, пропонуючи доповнити чинний перелік типів РРО розподіленої комп’ютерно-касовою системою.
Працювати РККС має таким чином: є термінал і сервер, об’єднані через інтернет, а фіскальні функції виконує спеціальне програмне забезпечення, оснащене засобами перевірки справжності. Розрахункові документи, фіскальні звітні чеки і контрольна стрічка формуються в електронній формі і мають цифровий підпис РККС.
Завдання продавця – відправляти на сервер інформацію про операції і отримувати підтвердження, що дані зафіксовані.
Це дозволить підприємцю замість класичних касових апаратів використовувати “підручні” засоби з виходом в інтернет – смартфон, планшет або ноутбук.
Але для цього необхідно змінити не лише постанову Кабміну, яка заточена під класичні пристрої, але й законодавство, додає Ілля Несходовський. Така робота займе суттєво більше часу, тому чекати законопроекту варто на початку-в середині 2018 року.
Окрім того, робоча група обіцяє запустити “ефективний інструмент контролю за діяльністю підприємців”, так званий механізм кешбека. Мова йде про реєстр онлайн-перевірки чеків, де покупець зможе перевірити наявність свого документу в центральній базі ДФС.
“Якщо чека немає або чек не фіскальний – відбувається перевірка підприємця. А покупець отримує премію – компенсацію в розмірі повної вартості товару. Так ми зацікавимо самих клієнтів вимагати чеки і контролювати роботу продавців”, – пояснює суть нововведень експерт РПР.
Вихід із ситуації, що склалася, прихильники лібералізації касових апаратів бачать у продовженні діалогу і виявленні політичної волі з боку влади. “З листопада ми з партнерами проведемо Другий економічний форум на тему детінізації економіки, – говорить Надія Бедричук, виконавча директор Української Асоціації прямих продажів, членкиня коаліції “За детінізацію економіки”. – Представники більш ніж 50 бізнес-асоціацій вимагатимуть від влади чітких, ефективних і злагоджених дій на всіх етапах запуску процесу детінізації: створення механізму і законодавчого поля для впровадження третього покоління РРО (смартфонів замість касових апаратів), впровадження механізму кешбеків для стимулювання споживачів перевіряти справжність фіскальних чеків, ліквідації зайвої звітності і спрощення процедур. Окрім цього для детінізації потрібна реальна реформа ДФС, запуск некорумпованої митниці і створення Служби фінансових розслідувань, на яку так сподівається приватний бізнес”.