Містобудівна документація – особова справа населеного пункту: тези виступів учасників

22-06-2018

Для тих, хто не зміг бути присутнім вчора на круглому столі “Містобудівна документація – особова справа населеного пункту” наводимо теми  та тези виступів учасників конференції:

Білоус Сергій розповів про:

  • роботи щодо забезпечення опублікування містобудівної документації;
  • необхідність припинення практики, коли керівниками управлінь містобудування та архітектури стають працівники, які не пройшли навчання за фахом архітектора.

Олексій Гончарук:

  • розповів про формат круглих столів, як важливої складової для нових законодавчих ініціатив;
  • підняв питання компенсації частини вартості земельної ділянки її власникам та користувачам, у разі поширення на неї обмежень у використанні, що передбачені містобудівною документацією.

Joshua Badach зазначив, що Європейський союз не втручається у питання просторового планування учасників союзу чи країн-кандидатів на вступ, але зацікавлений у розвитку місцевого самоврядування та активності регіонів. Тому організації ЄС часто приймають участь у проектах з просторового планування на умовах запропонованих Україною, як таких, що впливають на результат децентралізації та розвиток регіонів.

Шуляк Олена розповіла про ключові висновки зеленої книги “Розроблення містобудівної документації” із якою можливо ознайомитись за посиланням – https://bit.ly/2y88dfS.  Презентацію Олени можливо переглянути за цим лінком – –  https://bit.ly/2yuu4yf

Шпилевський Іван – висвітлив такі теми

  • розроблення вимог щодо планування приміської зони міста Києва;
  • впровадження відповідальності за порушення містобудівної документації;
  • необхідність резервування територій для будівництва інженерної інфраструктури, оскільки вони роздаються місцевою владою для садівництва та дачного будівництва;
  • можливість залишення фінансування розробки ДПТ приватними особами, якщо ДПТ розробляється на території приватної земельної ділянки;
  • важливість прописувати у завданні та договорі на розроблення містобудівної документації щоб її графічні матеріали передавались замовнику також у векторному вигляді.

Ликов Дмитро – зазначив на необхідності:

  • встановлення строків для розроблення містобудівної документації;
  • класифікації умовних позначень геопросторових даних, які містяться у графічних матеріалах містобудівної документації та відображаються в електронній формі у кадастрах та на інтерактивних картах;
  • використання коштів, які нараховуються від втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, на розроблення містобудівної документації;
  • вдосконаленні вимог щодо топографічної зйомки, оскільки найчастіше 80 % вартості з розроблення містобудівної документації складають роботи з оновлення топографічних планів.

Глеба Вікторзвернув увагу присутніх:

  • на абсурдність обмеження доступу до відомостей, які містяться у містобудівній документації;
  • на важливість повернення до ліцензування суб’єктів господарювання, які розробляють містобудівну документацію.

Мартин Андрій запропонував:

  • реально попрацювати по напрямку моніторингу застосування містобудівної документації та відслідковування її життєвого циклу;
  • передбачити можливість створення містобудівної документації самостійно архітекторами громад та населених пунктів;
  • спростити виконання топографічних робіт, проведення яких необхідно для розроблення містобудівної документації;
  • забезпечити більший рівень доступу до відомостей Державного земельного кадастру (карт. матеріалів та координат об’єктів ДЗК)
  • розділяти підходи щодо розроблення містобудівної документації для міст та сільських населених пунктів;
  • передбачити механізм сплати власником або користувачем земельної ділянки дельти зміни її вартості, обумовленої зміною її цільового або функціонального призначення.

Виноградов Василь – зазначив про актуальність:

  • проведення таких круглих столів, для розуміння ситуації представниками центральних органів виконавчої влади при прийнятті управлінських рішень;
  • узгодження суті та змісту планувальної землевпорядної та містобудівної документації.

Куделін Андрій – звернув увагу на проблеми:

  • використання містобудівної документації, по окремих частинах якої виявлені порушення стандартів та законодавства, вже після затвердження такої містобудівної документації;
  • частих випадків відсутності ліцензованого програмного забезпечення у розробників містобудівної документації.

Ханенко Олег наголосив на важливості вирішення таких проблем:

  • застарілі нормативних актів, які регулюють визначення вартості розроблення містобудівної документації, не дозволяють базовим інститутам конкурувати із підприємствами, які представляють малий бізнес,
  • виділення земельних ділянок громадянам у власність для ведення сільського господарства та садівництва, на територіях, які запроектовані для об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури, без погодження із районним архітектором.

Райков Ігор – розповів, що:

  • в університетах майже не навчають архітекторів-планувальників, а спеціалістів віком від 25 до 40 років за цим фахом дуже важко знайти;
  • у економічно неактивних регіонах майже відсутня вихідна інформація у органів державної влади та місцевого самоврядування для складання містобудівної документації;
  • якість та активність застосування містобудівної документації залежить від рівня залученості до цих робіт місцевої влади;
  • попит на містобудівну документацію найчастіше обумовлений не бажанням стратегічного планування, а банальним бажанням місцевої влади правомірно виділяти земельні ділянки для потреб будівництва.

Манцевич Юрій

  • задав питання щодо доцільності фінансувати розроблення ДПТ приватною особою, якщо ДПТ поширюється на територію земельної ділянки, яка тільки проектується за заявою такої особи.
  • наголосив на тому, що генеральні плани населених пунктів не повинні бути безстроковими;
  • висловив сумнів щодо доцільності розроблення планів зонування території при значній кількості випадків їх розроблення із порушенням законодавства;
  • відмітив рівень деструктивності нарад між землевпорядниками та містобудівниками і запропонував міняти підхід взаємодії цих фахівців на більш конструктивні.

Казімірова Ірина зазначила, що потрібно відходити від механізму стимулювання розроблення містобудівної документації завдяки забороні виділяти земельні ділянки для будівництва. Потрібно, щоб замовник розумів, що містобудівна документація це дійсно стратегія розвитку відповідної території, а не формальність для виділення земельних ділянок.

Кармінський Анатоль звернув увагу присутніх на

  • потребу більш чітко визначити, хто та в якій спосіб визначає державні та регіональні інтереси, які зазначаються у містобудівній документації;
  • необхідність проведення наступного круглого столу з питань змісту містобудівної документації;
  • відсутність правил розроблення ДПТ для територій промисловості та технопарків;
  • відсутність вимог до складу та змісту Генеральної схеми території України.

Третяк Романзапропонував розпочати роботи щодо узгодження:

  • планувальної землевпорядної та містобудівної документації;
  • проектів законів щодо розроблення містобудівної документації та проекту закону “Про Національну інфраструктуру геопросторових даних”;
  • земельного, містобудівного, водного та лісового кадастрів.

Пишіть нам, якщо у вищезазначеному списку ми не встигли обговорити інші проблемні питання, а також звертайте нашу увагу на питання, по яким потрібно працювати у першу чергу.

Партнери