Чому важливо дерегулювати ринок технічних конопель
21 грудня 2023 року Верховна Рада нарешті ухвалила законопроєкт №7457, який очікує на підпис президента. Документ має змінити підхід до регулювання ринку технічних конопель, аби він відповідав світовій практиці та законодавству ЄС.
Дерегулювання трансформує коноплі на звичайну сільськогосподарську культуру без контролю з боку правоохоронних органів.
Коноплі – важливий економічний ресурс
США – давній лідер з виробництва продукції з конопель. Ще перший президент Сполучених Штатів Джордж Вашингтон був конопляним фермером.
Під час Другої світової війни Міністерство сільського господарства США зняло фільм “Коноплі для перемоги”, щоб заохотити суспільство вирощувати цю культуру для підтримки військових зусиль. Волокна використовували для виготовлення парашутів, мотузок, взуття та одягу.
Результат – у часи повоєнної кризи численні малі фермери змогли вижити завдяки вирощуванню рослини роду коноплі (Cannabis). Ця сільськогосподарська культура дала агровиробникам США у 1950 році прибуток близько 1 млрд дол.
Завдяки розвитку та лібералізації законодавства для вирощування та переробки технічних конопель, враховуючи їх вирощування без застосування засобів захисту рослин та з малими витратами води, світові ринки постійно зростають.
За оцінками IMARC Group, світовий ринок промислових конопель у 2023 році сягнув 5,4 млрд дол, а до 2032 року може вирости до 19,7 млрд дол з темпом зростання (CAGR) 15,1% протягом 2024-2032 років.
Чому в Україні це не так
Через жорстке регулювання технічні коноплі в Україні прирівняні до наркотичних речовин. Це заважає розвитку ринку, який є перспективним для держави, зокрема завдяки потенціалу використання конопляних виробів для забезпечення війська.
Українські сорти коноплі мають низький рівень тетрагідроканабінолу, великий відсоток волокнистості стебел і можуть використовуватися у військовій промисловості. З конопляних волокон виробляється натуральне полотно, з якого можна виготовляти текстиль, у тому числі для використання у військовій сфері. Воно міцне, антибактеріальне та стійке до плісняви.
На Житомирщині з конопляного волокна для українських військових уже виробляють кікімори і військове взуття – берці та кеди. Також з конопель можна виготовляти композитні матеріали для деталей авіаційної промисловості.
Наприклад, канадська компанія Hempearth розробила перший у світі “конопляний” літак Hemp. Його перевага в тому, що він легший порівняно з алюмінієвим або склопластиковим. Результат – економиться пальне. Цей важливий досвід мають використовувати українські авіаконструктори.
Крім того, у 2015 році Національна академія аграрних наук досліджувала використання складових конопель для виробництва пороху. Учені довели, що такий порох має сильні балістичні характеристики та стійкий до вологи.
Українські підприємці виробляють з конопель борошно, протеїн та олію, а також висококалорійні енергетичні батончики, які постачають військовим. З волокон конопель виробляють канати, які використовуються в утепленні, декоруванні та оздобленні приміщень, для рятувальних цілей та ізоляції трубопроводів.
Серед натуральних волокон – льону, бавовни, шовку, шерсті, рамі – найміцнішим є конопляне волокно, тому воно досі використовується для виробництва канатів, мотузок і брезенту. Проте основними країнами-виробниками є Канада, Китай та Франція. Розвиваючи власне виробництво, Україна може скласти їм конкуренцію.
Законопроєкт – запорука розвитку ринку
З розвитком та дерегуляцією ринку виробництва конопель Украіна може стати провідним експортером продукції з високою доданою вартістю. В Україні давно потрібно вирішити питання врегулювання обігу й використання канабісу.
BRDO з 2020 року досліджує ринок технічних конопель. Результатом стала зелена книга “Ринок технічних конопель”. Зацікавленість аграріїв у цьому ринку обумовлена високою рентабельністю конопель і попитом на продукцію з них.
Цей ринок контролюють Міністерство внутрішніх справ, Держлікслужба та Міністерство охорони здоров’я, а мало б контролювати Мінагрополітики.
МВС дає дозвіл на використання приміщень, призначених для обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, до яких безпідставно зараховані технічні коноплі, та контролює посіви. Держлікслужба видає ліцензію на культивування конопель та встановлює щорічні квоти на їх культивування.
Перегляд інструментів державного регулювання зробить сектор інвестиційно привабливим і дасть поштовх розвитку конопляного виробництва.
Матеріал опубліковано у виданні Економічна правда