Аналітика
15.05.2019

Український блекаут, або скільки буде коштувати електроенергія після 1 липня

За матеріалами Економічна правда


З 1 липня має запрацювати новий ринок електричної енергії. Це може спровокувати неконтрольоване зростання ціни та фактично залишити споживачів без енергії. Незабаром новообраний президент прийматиме присягу. А вже за місяць його чекає серйозне “випробовування”.

Сотні тисяч споживачів можуть залишитись без електроенергії. Це не жарт і ось чому.

Зараз ви як споживач не можете обирати у кого купувати електроенергію – у НАЕК “Енергоатом” чи у “ДТЕК”. Тобто конкуренція на ринку відсутня.

У таких умовах виробник потенційно може встановити ту ціну, яку захоче за принципом “не хочеш – не купуй”.

Тому ціну на електроенергію контролює незалежний державний регулятор – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

З 1 липня має запрацювати новий ринок електричної енергії, що передбачає визначення вартості електроенергії на ринкових умовах.

Це означає припинення повноважень НКРЕКП з цінового регулювання. І це може спровокувати неконтрольоване зростання ціни та фактично залишити споживачів без енергії.

Оптимістичний сценарій – ціни зростуть на 30% від діючого на момент впровадження ринку рівня, тільки за рахунок зміни підходів до ціноутворення.

Песимістичний – на 250%, зважаючи на олігопольну структуру ринку, низьку еластичність попиту та досвід впровадження аналогічної ринкової моделі в постсоціалістичних країнах.

Багато кого реалізація цього сценарію відкине за межу виживання.

Чому ми думаємо, що ціни піднімуться?

1) Олігопольна структура ринку генерації: сукупна частка 5 найбільших суб’єктів складає понад 90%, у т.ч. частка “Енергоатом” – близько 56%, ДТЕК – 30%, “Укргідроенерго” – 7%, “Центренерго” – 4%, “Донбасенерго” – трохи менше 2%.

При цьому імпорт, який міг би скласти конкуренцію вітчизняним виробникам, не можливий з технічних причин.

2) Домінування у сфері регулюючих потужностей – ДТЕК належить 70% від сукупного обсягу потужностей ТЕС, а саме ці електростанції забезпечують балансування обсягів виробництва електроенергії з наявним попитом.

3) Монополісти мають стимули нарощувати ціну через стабільний попит на електроенергію, як на товар першої необхідності.

4) Відсутність реальних обмежень та працюючих інструментів захисту споживачів.

Так от. У перші дні/тижні/місяці роботи нового ринку енергокомпанії будуть “прощупувати” еластичність попиту, підвищуючи ціну.

Оскільки і побутові споживачі, і малі непобутові звикли розраховуватись за електроенергію постфактум, то в перший місяць роботи вони скоріш за все не будуть слідкувати за тим, що відбувається з оптовими цінами. Але в кінці місяця отримають великі рахунки.

Ці суми можуть бути настільки великими, що споживач відмовиться платити. Таких будуть сотні тисяч, відповідно борги за електроенергію цілком реально можуть вимірюватись мільярдними сумами.

З урахуванням уже накопичених боргів на ринку в 35 млрд грн, перспективи віялових відключень та перебоїв енергопостачання виглядають більш ніж реалістичною.

Чому так сталося?

Справа в тому, що ключовим елементом нового ринку мала б стати конкуренція, яка стримує генеруючі компанії встановлювати захмарні ціни, а постачальників електроенергії стимулює міксувати дешеву електроенергію (довгострокові контракти) з дорогою (добові та внутрішньодобові покупки).

Для цього державі достатньо було створити справедливі правила гри і контролювати, щоб постачальники або генеруючі компанії не змовились між собою.

Зробити це можливо було одним з наступних способів:

– розбити існуючу олігополію, зокрема через розділення великих генеруючих компаній;

– привести нових сильних гравців, зокрема через відкриття повноцінного імпорту та інтеграцію з європейською енергетичною системою;

– створити сильний антимонопольний орган та незалежний регулятор, який здатен був би адекватно реагувати на порушення конкуренції.

Проте жодного з них не впроваджено.

На момент запуску нового ринку ми по факту маємо:

1) дві генеруючі компанії (ДТЕК та Енергоатом), які будуть контролювати ринок на фоні слабкого антимонопольного законодавства;

2) відсутність механізмів контролю та покарання за зловживання гравців ринку;

3) підвищення ризику колапсу галузі з відповідними наслідками для економіки країни.

Я однозначний прихильник лібералізації ринку електроенергії, але з огляду на перелічене вище, у мене виникає ряд питань.

Чи знає хтось з відповідальних органів та посадовців, скільки буде коштувати електроенергія через день, тиждень, місяць, рік на кожному з сегментів ринку після 1 липня? Якщо так, то чому про це досі не знає споживач?

Що планується зробити, щоб станом на 1 липня на всіх сегментах ринку була захищена конкуренція?

Як має захищатися споживач, якому пред’являть рахунок в рази більший за той, що він платить зараз?