Як перезапустити сферу користування надрами

12-01-2021

З часу набуття незалежності Україна постійно змінювала законодавство у сфері надр.

Законодавчі акти часто розроблялися ситуативно. Логічно, що за стільки років їх назбиралося багато і більшість з них не узгоджені між собою.

Експерти Projekt-Consult GMBH (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна) за підтримки Євросоюзу розробили новий кодекс про надра і передали його Мінприроди.

Документ повинен стати спільним знаменником у регулюванні користування надрами. Які важливі проблеми він вирішить?

Користуватися надрами можна, землею – ні

Нерідко підприємець отримує дозвіл на користування надрами, а правовстановлюючі документи на землю отримати не може: земля перебуває у приватній власності або на ній розміщені споруди чи ліси.

Новий кодекс має це врегулювати. До резервування будуть з’ясовуватися питання щодо власника землі, наявності на ній нерухомості, об’єктів природно-заповідного фонду, культурної спадщини чи лісових насаджень.

Ділянка, яка не має обмежень, буде зарезервована її розпорядниками під певне родовище для передавання надрокористувачу. Резервуватися може і приватна земля, але з її попереднім викупом у власників разом з усіма розташованими на ній спорудами. Резервуванню підлягатимуть і земельні лісові ділянки.

Надра не будуть надаватися, якщо отримати в користування землю в межах родовища неможливо. Зарезервована земля може надаватися в користування не з метою надрокористування лише на строк до надання дозволу.

Простій родовищ через “сплячі” ліцензії

Отримавши дозвіл на користування надрами, учасник ринку має право розробляти родовище винятково особисто. Якщо ж потреба чи можливість розробки зникає, надрокористувач постає перед вибором: повернути дозвіл або залишити його “сплячим” – таким, за яким видобуток не ведеться.

Зараз в Україні кожен третій дозвіл на користування надрами є “сплячим”. Власники таких ліцензій колись отримали право на користування надрами поза аукціонами і не відмовляються від них добровільно, тримаючи “про запас”.

Через це родовища простоюють, блокується збільшення видобутку сировини. Результат – Україна продовжує залежати від імпорту.

Проєкт нового кодексу пропонує дозволити передавати права на користування надрами третім особам – повністю або частково, одній чи кільком. Для цього власник ліцензії повинен буде поінформувати про це Держгеонадра, а надрокористувач, що її набув, – переоформив дозвіл на користування надрами.

Якщо ж власник “сплячої” ліцензії не захоче передавати права, але родовищем не користуватиметься, він буде змушений вносити плату за користування надрами. Строки, з яких надрокористувач почне платити за користування надрами, будуть залежати від виду користування та корисної копалини.
Стагнація геологорозвідки

Державі бракує коштів для геологорозвідки, тож нарощувати мінерально-сировинну базу та створювати геологічну інформацію стає неможливо. Проєкт нового кодексу передбачає створення Державного фонду розвитку мінерально-сировинної бази у складі спеціального фонду державного бюджету.

Він буде наповнюватися відрахуваннями з рентної плати, збору за видачу дозволів на користування надрами, коштів від продажу дозволів на аукціоні, плати за надання геологічної інформації та плати за користування надрами.

Застаріле регулювання

Зараз надрокористувачі стикаються з низкою проблем під час подання та оформлення документів. Від них вимагають подавати особисто цілий перелік документів, хоча вся ця інформація є у загальному доступі. Через відсутність цифровізації страждають і надрокористувачі, і держава.

Створення електронного кабінету для користувачів і каталогу відомостей про геологічну інформацію та інтерактивної карти корисних копалин для держави дозволить значно скоротити терміни дозвільних процедур, отримувати актуальну інформацію про стан галузі та знизити корупційні ризики.

Також залишаються неврегульованими відносини між Держгеонадрами та надрокористувачами під час перевірок. Одним з результатів здійснення Держгеонадрами перевірок є надання припису для усунення надрокористувачами виявлених порушень вимог законодавства.

Однак терміни виконання таких приписів не встановлені. Часом виникають ситуації, коли органи контролю цим терміном маніпулюють. Проєкт визначає чіткі терміни виконання припису, чим прибере цю юридичну колізію.

Крім того, зупинити дію дозволу на користування надрами можна буде тільки за рішенням суду, а не за рішенням Держгеонадр, як зараз.

Обмеження розвитку галузі

Частина чинних регуляторних актів не сприяє залученню інвестицій у галузь. Наприклад, методика, за якою в Україні оцінюються запаси корисних копалин, не дозволяє інвесторам належним чином оцінити їх якісні та кількісні характеристики, визначити перспективність родовищ.

Проєкт нового кодексу дозволить надрокористувачу проводити оцінку запасів за міжнародними стандартами. Це важливо у зв’язку із запровадженням інституту “відчуження права на користування надрами”, бо дозволить надрокористувачу відчужити своє право на надра іншому інвестору, у тому числі іноземному.

Відсутність державної підтримки

Розвивати ринок надрокористування вкрай важливо, це питання національної безпеки. Проєкт кодексу передбачає державну підтримку користувачів, які вкладають значні кошти в екологічність виробництва і застосовують сучасні технології та обладнання, що зменшують вплив на довкілля.

Підтримку отримуватимуть і надрокористувачі, що працюють у складних геологічних умовах, наприклад, на великій глибині залягання корисних копалин.

Розвитку надрокористування може сприяти підтримка підприємств з повним циклом виробництва. Саме вони здатні забезпечити роботою тисячі працівників і стати бюджетоутворюючими підприємствами на відповідних територіях.

Однак зараз вони беруть участь в аукціонах на загальних умовах, подекуди не маючи можливості конкурувати з іншими учасниками. Проєкт нового кодексу дозволить таким підприємствам отримувати дозволи без аукціону.

Для цього буде створений реєстр з чіткими вимогами до підприємств, які можна віднести до повного циклу виробництва. Такою вимогою, наприклад, є відстань між підприємством та родовищем не більше 50 км.

Ще одна проблема, яка потребує врегулювання, – віднесення майже всіх корисних копалин до копалин загальнодержавного значення. Отримати дозвіл на користування цими видами корисних копалин досить складно.

Однак в Україні існує перелік корисних копалин місцевого значення. Розширення цього переліку збільшить кількість корисних копалин, дозволи на користування якими отримуються за спрощеною процедурою, без аукціону. Це забезпечить внутрішній ринок власною сировиною, зокрема для будівництва.

Загалом проєкт кодексу спрямований на виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань. Витрати на провадження бізнесу будуть зменшені до розміру виправдано-необхідних і пов’язаних з розвитком бізнесу, забезпеченням безпеки працівників та довкілля, сплатою податкових зобов’язань.

Застарілі дозвільні процедури і документи будуть скасовані. Доступ до інформації про родовища стане максимально відкритим, а адміністрування дозволів перейде в цифрову площину. Право на користування надрами буде відчужуватися здебільшого за допомогою конкурентних процедур.

Україна стане менш залежною від імпорту енергоносіїв та сировини. Сфера користування надрами зможе отримати іноземні інвестиції. Пожвавиться конкуренція, зросте інтенсивність геологорозвідувальних робіт і видобування.

Будуть створені додаткові робочі місця, а бюджети всіх рівнів будуть поповнені завдяки сплаті податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Запровадження державної підтримки дозволить використовувати сучасні технології, купувати більш екологічне обладнання, максимально вилучати з надр корисні копалини та видобувати їх у складних геологічних умовах.

Очікуємо, що невдовзі проєкт нового кодексу про надра розгляне парламент.

Партнери