За матеріалами www.business.ua
Роздрібний ринок електроенергії – одна з складних економічних макросистем в Україні. Вона дотична до кожного споживача. Щодня ми відчуваємо вплив монополії енергокомпаній і не можемо відмовитись від послуг. Навіть якщо вони нас не задовольняють. Що потрібно зробити, щоб реформа цієї застарілої системи нарешті відбулась, а технології йшли в ногу з потребами споживача?
Нещодавно Верховна Рада прийняла Закон «Про ринок електричної енергії». Щоб він запрацював, потрібен ще цілий пакет підзаконних актів. Щодо чинних регуляторних актів — їх аж ніяк не можна назвати дієвими. Ми провели аналіз регуляторного поля ринку роздрібної енергетики. Його результати скомпоновані у «Зелену Книгу».
Результати невтішні. Ефективність державного регулювання ринку вкрай низька. У 96% випадків досягти задекларованих державою цілей не вдається.
Базові принципи, основа для побудови ефективного ринку це:
- захищений споживач, якісні товари та послуги,
- сучасна та надійна енергетика,
- висока конкуренція та ефективна природна монополія,
- стабільний фінансовий стан ринку.
Наше державне регулювання не в змозі втілити жоден з них. Для кожного з 19 напрямків присутніх на ринку бізнес-процесів, були вибрані критерії, по яким оцінювалась ефективність. Це не абстрактні слова та лозунги, а цифри та індикатори.
Права споживачів? Ми бачимо підвищення тарифів, але не якості послуг. Щодо розвитку та безпеки енергетики — якісне оновлення основних фондів не відбувається, незважаючи на значну зношеність мереж та постійне зростання тарифів. Втрати в українських електричних мережах вдвічі більші за аналогічні показники в європейських країнах. Нерівномірність графіку навантаження зростає.
Щодо впливу на сфери, де може з’явитись конкуренція. Роздрібний ринок формується з послуг розподілу та постачання електричної енергії. Розподіл – це мережі обленерго, вони є природними монополіями. Будувати поруч такі ж самі стовпи недоцільно. А ось постачання може бути конкурентною послугою. Потрібне ефективне державне регулювання, яке дозволить будь-якому трейдеру отримати доступ до ринку. Головне, щоб він відповідав сертифікаційним вимогам. Трейдер, використовуючи інфраструктуру природної монополії, може обслуговувати споживачів. Умовно кажучи, він з одним комп`ютером може бути ефективним, ніж природна монополія з великим абонентським відділом. Важливо, що саме споживач обиратиме собі постачальника, а ціна формуватиметься за домовленістю сторін. Ще одна послуга – облік. Як встановлювати лічильники, так і знімати їх показники може не тільки обленерго, а й третя сторона. Ці незначні в ціні послуги — складові ринку постачання. А на ньому і можливо, і необхідно створювати конкуренцію.
Природні монополії повинні бути прибутковими, нормально функціонувати та розвиватись. Це питання тарифоутворення, і тут роль регулятора визначальна. Він і створений саме тому, що ринок електроенергії є ринком природних монополій. Нажаль, це регулювання часто неефективне — тарифи зростають, якість послуг — ні. Ситуація стає безнадійною: за результатами кінця 2016 року, заборгованість за спожиту електроенергію за чотири роки виросла в 2,5 рази до 26,8 млрд грн.
Неякісні послуги — яскравий маркер неефективності природних монополій. Одним з варіантів вирішення проблеми — встановлення стимуюючого регулювання. Але тут є об’єктивний фактор — зростання тарифів. Тому довіра суспільства до регулятора та його незалежність від впливу власників обленерго — найнеобхідніша передумова зміни регуляторної моделі. При цьому, критичним завданням регулятора є необхідний контроль за ефективністю використання коштів обленерго, отриманих в нових умовах. Нажаль, поки регулювання недостатньо прозоре та незалежне. Як результат — маємо лише розмови про стимулюючий тариф. А от у світі він уже довів свою ефективність.
Ситуація патова: ми «з’їдаємо» той незначний запас, що у нас був на спрацьованих основних фондах. А кожну спробу реформи сприймають як «проштовхування» інтересів олігархів.
Із ростом тарифів змінюється споживач. Він стає більш ефективним та дисциплінованим. Елементарні речі — замінити звичайні лампи на енергозберігаючі, використовувати енергоощадну техніку. Навіть просто вимикати світло, коли воно непотрібне. Все це може мати значний фінансовий ефект як для домогосподарств, так і для бізнесу.
В результаті неефективна монополія продає енергії менше, але фіксовані витрати не змінюються. «Кращий» споживач стає заручником все гіршої монополії. Він платить більше за гіршу послугу. Чим більше автономним стануть споживачі, тим дорожче буде коштувати обслуговування централізованої енергетичної системи.
Власні джерела енергії — світовий тренд
Це буде вигідно і бізнесу, і домогосподарствам.
Якщо сьогодні – завтра природні монополії не перебудують свою бізнес-модель, споживачів буде втрачено. Через ціну вони будуть відмовляться від послуг.
Ми будемо пропонувати в «Білій книзі» (вона буде створена за результатами обговорення з бізнесом і профспільнотою проблем, окреслених в «Зеленій книзі») саме цю можливість: щоб малий та середній бізнес використовував свою енергію та продавав надлишки в єдину мережу по стимулюючому тарифу. В багатьох галузях малий та середній бізнес займає 100%. Йдеться не про разове створення потужності, а про розгортання нової системи, яка будується на принципово іншій логіці, знизу до гори.Зменшаться втрати під час передачі енергії від точок виробництва електричної енергії до споживача. З часом, це призведе до зменшення собівартості продукції українського виробника.
Хоча сьогодні енергія з відновлювальних джерел — не найдешевший варіант, але собівартість її виробництва стрімко наближається до ціни традиційної енергії. Час, коли ці ціни перетнуться, неминуче наближається.
Розподілена генерація, розгортання мереж, де можливе управління попитом із використанням новітніх технологій, де споживач, активний учасник роздрібного ринку, а не статист без вибору — все це світові тренди.
Зміна структури ринку неминуча
Останніми роками зменшується споживання електроенергії.
Великий бізнес через погіршення стану в економіці споживає все менше і менше. Трохи збільшувалося споживання електроенергії населенням, але зараз воно умовно стабільне.
Ми прогнозуємо, що приріст споживання може статись внаслідок заміщення споживачем інших видів енергоресурсу електричною енергією або ж через появу нового значного споживача на ринку. Наприклад, розповсюдження електроопалення, збільшення кількості електрокарів та іншого електротранспорту.
Сільське господарство активніше використовує власні ресурси (біогазові установки, сонце, вітер), а для опалення птиці та худоби переходять з газу на електричну енергію. Виходить міксова модель: своє продукують, а енергію з центральної мережі споживають на економних тарифах (мультизональні лічильники, нічне споживання).
Україна змінюється разом зі світом, а він стрімко переходить на інші моделі стосунків клієнт-мережа. Регуляторна база повинна бути доопрацьована. Перед державою стоїть декілька задач: забезпечити ефективне стимулювання природних монополій, а де можливо – створити на ринку можливості для конкуренції.
Потрібно впровадити вторинне законодавство, яке б не створювало перешкод і розширювало вибір споживача. Наприклад, збільшення тарифного меню. Зараз розподільна компанія надає споживачу лише три варіанта: єдиний тариф, денний/нічний чи зональний тариф (пік/полупік/нічний тариф). В світі бізнесу пропонується до 10 тарифних меню. Якщо я сплачую наперед на три місяці, це для трейдера великий плюс. Він пропонує менші тарифи. Якщо мені потрібні обсяги споживання в певній час доби, а в інші я не споживаю — трейдер також може запропонувати кращі тарифні умови.
В рамках регуляторних пропозицій необхідно пропонувати легкий вхід на ринок нових гравців, чітку й прозору відповідальність учасників ринку, жодного зловживання зі сторони монополії. Все це — для збільшення числа трейдерів та опцій для споживачів.
В інтересах України зараз стимулювати малий та середній бізнес до виробництва електроенергії та продажу надлишків в мережу. Для цього необхідно переглянути й оптимізувати систему державної підтримки та передбачити на законодавчому рівні спрощену процедуру продажу електроенергії такими виробниками за стимулюючими цінами.