Зв’язок з абонентом, або Як працюватиме новий закон про е-комунікації

06-10-2020

Чим корисний документ для споживачів та операторів телеком-ринку

30 вересня 2020 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні довгоочікуваний закон № 3014 «Про електронні комунікації». Він передбачає захист прав абонентів та спрощує дозвільні процедури для операторів. За які норми проголосували народні депутати і як вони вплинуть на всі зацікавлені сторони, розповів Mind керівник сектору «ІТ та Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський.

Справа в тому, що застаріле регулювання суттєво стримує розвиток технологій телеком-ринку, тому потреба в оновлені законодавчого поля в цій сфері виникла вже давно. Закон набере чинності 1 січня 2022 року, а до цього уряд має оновити низку підзаконних актів у сфері комунікацій.

Перший драфт проєкту закону розробив Офіс ефективного регулювання – аналітичний центр, який займається дерегуляцією українського законодавства. З минулого року вони адвокували імплементацію нового Кодексу ЄС, а не старих директив, що зазначені у Додатках до Угоди про асоціацію 2014 року.

Інакше кажучи, прийнятий закон виконує не тільки вимоги згідно з угодою, але й реально відповідає сучасному європейському законодавству.

Перший текст законопроєкту на базі Кодексу ЄС був презентований в Офісі президента ще рік тому. До першого читання законопроєкт готувала робоча група на базі Комітету ВР з питань цифрової трансформації. У її складі працювали представники операторів, провайдерів, асоціацій та експерти Офісу ефективного регулювання BRDO.

Давайте подивимося, що саме зміниться для абонентів та операторів.

Що змінюється для абонентів

Абонент зможе вибрати конкретну послугу поза пакетом послуг, а також замовити окремо потрібну йому послугу (не в складі пакету різних послуг) та сплатити виключно за неї. Ця можливість значно полегшить життя абонентам, які потребують окремих послуг, наприклад на окремий проміжок часу. Крім того, закон зобов’яже операторів вказувати вартість кожної послуги, що входить у ваш тарифний пакет, аргументуючи у такий спосіб своє ціноутворення.

Оператори повідомлятимуть про мінімальну, середню та максимальну швидкість надання послуги інтернет. Це нововведення відповідає європейським практикам.

Отже, вибираючи тарифний план, абонент зможе розраховувати на чітку мінімальну швидкість послуги, а не купувати кота в мішку.

Покриття інтернету в Україні поліпшиться. Держава забезпечить фінансову й географічну доступність інтернету на всій території України. У чинному законодавстві зазначено, що держава фактично гарантує доступність тільки дротового телефонного зв’язку. Відтепер дії держави будуть спрямовані на те, щоб доступним так само став і широсмуговий інтернет.

У абонентів з’явиться можливість позасудового врегулювання спорів між абонентом та оператором. Зараз абоненту дорого та складно захищати свої права. У разі неправомірного списання коштів із рахунку йому необхідно йти до суду. Суми спорів зазвичай незначні – десятки чи сотні гривень.

А ось витрати – навпаки: необхідно наймати адвоката, складати позов, готуватися до тривалої судової суперечки. І протистоятиме абоненту професійна команда адвокатів оператора з максимальними ресурсами, адже будь-який програш для оператора – негативний прецедент. У такій ситуації абоненту простіше змиритися з порушенням його прав, ніж захищати їх.

Можливість подати скаргу до НКРЗІ в абонентів була й раніше, але орган не мав потрібних повноважень. Відтепер НКРЗІ зможе вирішувати спори та виносити обов’язкове до виконання рішення. Це дозволить абонентам більш ефективно та швидко захищати свої права.

Що змінюється для бізнесу

Стане менше бюрократичних перепон для впровадження нових технологій. У державному регулюванні існує поняття «технологічна нейтральність» – це так зване мінімальне втручання держави в розвиток телеком-технологій. Україна не мала «технологічної нейтральності».

Раніше оператор отримував ліцензію на конкретну частоту для чітко визначеної технології та не міг на цій частоті використовувати іншу. Через це, наприклад, 3G в Україні з’явився з великою затримкою. Новий закон дозволяє оператору вибирати будь-яку з визначеного переліку НКРЗІ технологію і використовувати на своїй частоті.

Оператори отримають дозвіл розгортати малопотужні базові станції за спрощеною процедурою. Присвоювати окрему радіочастоту для обладнання для цього не потрібно. Ця норма сприятиме розвитку ринку IoT (інтернет речей) та впровадженню 5G технологій.

Український телеком-ринок стане більш привабливим для європейських інвесторів. Оновлене регулювання гармонізоване з сучасним європейським законодавством.

У перспективі це дозволить мати єдиний цифровий ринок із Євросоюзом, який передбачає вільний рух капіталу,  компаній та людей без додаткових дозвільних документів серед країн ЄС.

Розгортання фіксованих і мобільних мереж широкосмугового доступу (ШСД) до інтернету стане дешевшим. Закон передбачає різні можливості операторів кооперуватися та отримувати доступ до інфраструктури один одного – це й добровільний доступ, і спільне будівництво мереж.

Також передбачені повноваження НКРЗІ приймати обов’язкові для операторів рішення з питань доступу. Такі рішення приймаються під час позасудового врегулювання спорів між операторами.

НКРЗІ може зобов’язати надати доступ лише у випадках, коли безпосередній зв’язок між абонентами перебуває під загрозою та в разі, якщо дублювання відповідних елементів мережі є економічно неефективним або фізично неможливим.

При цьому регулятор повинен враховувати технологічні можливості надання доступу та необхідність підтримки зацікавленості оператора, на якого накладаються такі зобов’язання в розгортанні мереж та інфраструктури.

Оператори матимуть змогу передавати свій радіочастотний ресурс у користування третім сторонам за згодою НКРЗІ. Радіочастотний ресурс (РЧР) – частина радіочастотного спектру, придатна для передавання та приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами, – фізично обмежений та поділений між різними операторами.

Наразі операторам заборонено надавати свій спектр у користування третім особам. Це позбавляє їх гнучкості та ефективності в його використанні. У результаті РЧР може «простоювати» чи використовуватися не на повну потужність. Це негативно впливає на якість послуг для абонентів.

Закон дозволить операторам передавати спектр у користування третім сторонам – так званий spectrum sharing, що практикується в країнах ЄС. Погоджуватиме процедуру КМУ.

Що змінюється для держави та міжнародних партнерів

У держави з’явиться об’єктивна інформація про стан покриття інтернетом території України.  Наразі зрозуміти, де є покриття, а де немає – майже неможливо. Єдиної системи, яка б збирала дані від операторів та користувачів – не існує.

Відтепер НКРЗІ проводитиме географічні огляди мереж та оновлюватиме дані не рідше ніж раз на рік. Це сприятиме будівництву нових мереж на місцях з поганим чи відсутнім покриттям.

З’явиться прозора електронна система для взаємодії всіх гравців ринку. Так звана електронна регуляторна платформа дозволить абонентам дізнатися інформацію про ціни та якість надання послуг операторами (вони будуть зобов’язані подавати цю інформацію у НКРЗІ), отримувати різноманітні адміністративні послуги та подавати скарги до НКРЗІ.

Важливо зазначити, що прийнятий закон не окреслює детально всі процедури, тому для набрання ним чинності ще передбачається велика робота по оновленню наявних підзаконних актів.

За матеріалами mind.ua

Партнери