Енергетика – як союзники можуть допомогти Україні?

Енергетичний фронт є одним із найважливіших наразі, що дозволяє підтримувати оборону і життєдіяльність українських міст. Забезпечити безперебійне енергопостачання нам можуть допомогти наші союзники.

Вугілля

Наразі стабільність енергетичної системи підтримується завдяки АЕС,  гідрогенерації, а також ТЕС та ТЕЦ.

Для стабільної роботи теплової генерації використовується переважно вугілля. Власний видобуток України доповнюється імпортованим вугіллям, щоб повністю закрити потреби у цьому виді палива.

Проблема: джерела та шляхи постачання вугілля наразі є ненадійними, адже:

  • постачання вугілля від міжнародних партнерів через морські шляхи блоковані ВМФ РФ в Чорному та Азовському морях;
  • постачання вугілля з РФ та транзит з Казахстану територією РФ неможливе;
  • обсяг постачання вугілля з Польщі через залізничну колію недостатній для забезпечення поточних потреб та накопичення стратегічного запасу;
  • постачання вугілля власного видобутку може припинитися в будь-який момент через наближення бойових дій до районів видобутку та/або пошкодження залізничних шляхів.

Рішення: 

  1. Створити нові транспортні коридори через країни ЄС (морські порти ЄС → залізнична мережа ЄС → українська залізнична мережа), забезпечивши поставки вугілля.
  2. Забезпечити свободу судноплавства в Чорному морі, серед іншого – шляхом  силової деблокади портів України.
Нафтопродукти

Україна є імпортозалежною по цій товарній позиції. У 2021 році імпорт нафтопродуктів з Білорусі та РФ становив близько 64% від усіх потреб нафтопродуктів.

Під час війни та після її завершення Україна імовірно більше не імпортуватиме нафтопродукти з РФ та РБ.

Проблема: попит на нафтопродукти перевищує пропозицію.

Рішення:

  1. Забезпечити достатні обсяги імпорту нафтопродуктів з країн ЄС не лише залізничним сполученням, а й іншими транспортними шляхами.
  2. Забезпечити поставки сирої нафти і нафтопродуктів з інших країн для збільшення обсягів внутрішньої переробки.
  3. Забезпечити фінансування реконструкції Одеського НПЗ, що наразі є державним підприємством, або розпочати процес приватизації його стратегічному інвестору з ЄС/США/інших країн-партнерів, з умовою його модернізації та гарантованих щорічних обсягів виробництва. НПЗ є зручним логістичним вузлом для постачання каспійської (у першу чергу, азербайджанської) нафти танкерами.
  4. Фінансувати роботи зі збільшення потужності Шебелинського НПЗ.
  5. Розглянути можливість реконструкції існуючих/будівництва нових НПЗ на місці інфраструктури, яка раніше використовувалася закритими на сьогодні НПЗ (Херсонський, Лисичанський), у разі повернення у власність держави цих НПЗ або їх територій.
  6. Створити мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів для використання у часи надзвичайного чи воєнного стану.
Природний газ

Власний видобуток цього палива в Україні не покриває потреби підприємств і населення. Фактичне споживання природного газу в Україні у 2021 році становило 26,8 млрд м3, у той час як власний видобуток – близько 20 млрд м3.

Для балансування попиту Україна використовує імпорт газу з ЄС, зокрема віртуальний реверс. ​​«Віртуальний реверс» передбачає обмін природним газом між операторами газотранспортних систем, коли фізично газ через кордон не переміщається, а сторони здійснюють взаємозалік. Технологічно можливий обсяг імпорту газу в Україну з ЄС становить до 35 млн м3 на добу, або близько 10 млрд м3 на рік.

Проблема: у разі припинення транзиту російського газу через ГТС України, імпорт газу може бути ускладнений, а віртуальний реверс – неможливий.

Рішення:

  1. Забезпечити безперебійний імпорт газу з боку ЄС у разі припинення транзиту природного газу через ГТС України.
  2. Створити й розширити маршрути фізичного постачання LNG в Україну.

Матеріал опубілковано на UBR