Титан – міцний, як сталь, метал, але майже удвічі легший і дуже стійкий до корозії. Використовується в аерокосмічній, автомобільній, медичній (імпланти, протезування, косметика), оборонній галузях, а також у виробництві побутової, комп’ютерної та мобільної техніки. Двоокис титану є поширеним пігментом у виробництві будь-чого, наприклад, інгредієнтом у декоративній косметиці і сонцезахисних кремах з натуральним складом. Все, що має білий колір (пігулки, фарби, навіть AirPods), – містить титан. Титан є четвертим у списку найрідкісніших елементів на нашій планеті і внесений до списку критичної сировини ЄС. А Україна – серед топ-10 країн, що мають найбільші поклади цієї критичної сировини.
Згідно із законодавством України, інформація про запаси титанових руд є державною таємницею. Водночас державна геологічна служба США оцінює наші запаси у розмірі 8,4 млн т станом на 2022 рік, що становить 1,12% від світових запасів титану. Багато експертів оцінюють розвідані та нерозвідані запаси титанови руд в Україні на рівні 10%. За даними АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК) Україна має близько 20% зафіксованих світових запасів титанових руд.
На базі розсипних родовищ титану діє Іршанський ГЗК у Житомирській області. У Дніпропетровській області здійснюється видобування титанових (ільменітових) концентратів Вільногірським гірничо-металургійним комбінатом. Обидва підприємства належать до складу державного АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», що є ледь не єдиним державним підприємством української титанової галузі поряд із приблизно десятком приватних, найбільшим із яких є ТОВ ВКФ «Велта».
Також розробляються такі родовища: Валки-Гацківське родовище й Ісаківська ділянка Межирічного родовища у Житомирській області, Бирзулівське родовище у Кіровоградській області, Вовчанське родовище у Дніпропетровській області, а також Західна та Східна ділянки родовища Балка Крута, яке є техногенним родовищем циркон-рутил-ільменітових рудних пісків Малишевського родовища Дніпропетровської області.
До початку повномасштабного вторгнення РФ Україна була одним із найбільших виробників діоксиду титану в світі, посідаючи шосте місце з обсягом 564 тис. т. За даними Геологічної служби США, частка України у світовому виробництві ільменіту становила більше 6%, рутилу – майже 15%. Частина сировини перероблялася на титанову губку (від 6 до 12 тис. т на рік), металевий титан і вироби з нього.
Підприємства титанової галузі України територіально зближені і розташовані в освоєних районах з розвиненою промисловою структурою та транспортом. Це дає змогу суттєво розширити наявні виробничі можливості з видобутку та переробки титану і створити в Україні повний цикл переробки титану з виробництвом продукції з високою доданою вартістю.
Єврокомісія відзначила, що Україна є значним світовим постачальником титану і може стати потенційним постачальником понад 20 елементів із переліку критичної сировини до ЄС. Відповідно, серед запланованих заходів ЄС у сфері торгівлі зазначається і підтримка інвестицій у видобувну і переробну галузі України, що працюють із рідкісними елементами.
Відповідно для того, щоб інвестори, у першу чергу приватні, мали бажання інвестувати в Україну, необхідно створити привабливі умови для цього. У 2021 році Указом Президента України № 306 було введене в дію рішення РНБО «Про стимулювання пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави», серед переліку яких є і титанові руди. А 28 березня набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» від 01.12.2022 №2805-IX. Цей закон створює нові правила у галузі надрокористування і фактично перезапускає галузь із метою розвитку і залучення інвестицій.
Тим не менше, новий закон не вирішує увесь спектр проблем інвестиційної привабливості галузі надрокористування в Україні. Для системного залучення інвестицій у титанову сферу необхідно забезпечити сприятливі умови як для потенційних інвесторів, так і для наявних гравців на ринку та держави:
- забезпечити оборонну галузь та військово-промисловий комплекс високоякісною титановою продукцією;
- створити передумови для виробництва титанової продукції з високою доданою вартістю шляхом утворення повного циклу переробки титану;
- провести технологічну модернізацію підприємств титанової галузі з використанням енергоефективних та екологічно чистих технологій переробки та виробництва;
- інтенсифікувати розвиток титанової галузі, покращити її інвестиційну привабливість, полегшити доступ до боргового капіталу та інших фінансово-економічних інструментів;
- зміцнити позиції України на світовому ринку постачання титанової продукції, її економічні і наукові зв’язки зі стратегічними партнерами, такими як ЄС, Великобританія, США та інші союзники;
- стимулювати розвиток людського потенціалу й освітньо-наукової бази, впроваджувати програми з інклюзивності та гендерної рівності.
Усього цього можна досягти шляхом подальшої дерегуляції ринку, впровадженням ефективних фінансово-економічних інструментів (кредитування, державні гарантії тощо), розвитком експортного потенціалу, інвестиціями в молоде покоління спеціалістів, впровадженням міжнародних стандартів (зокрема щодо оцінки запасів корисних копалин JORC) та багатьма іншими інструментами.
Але насамперед Україні потрібна працююча та ефективна промислова політика, зокрема щодо розвитку титанової галузі.
Експерти проєкту «Розробка нового Кодексу України про надра» працюють у цьому напрямку. Серед іншого, на 2023 рік заплановано оновлення дослідження інвестиційних барʼєрів та ризиків для європейських інвесторів в український сектор надрокористування, підготовлене Проєктом у 2022 році, а також розробка методології щодо визначення критичної сировини.
Щоб не пропустити оновлення від Проєкту, стежте за інформаційними ресурсами Офісу ефективного регулювання BRDO або ж підпишіться на щомісячний дайджест.
Проєкт «Розробка нового Кодексу України про надра» впроваджується Консорціумом у складі експертів Projekt-Consult (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна). Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Проєкту і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.