Новини
28.11.2023

Звіт про вплив на довкілля, соціальну відповідальність і корпоративне управління – що це і чому важлива для українського сектору надрокористування

Звіт про вплив на довкілля, соціальну відповідальність і корпоративне управління (ESG reporting – ecological, social, and corporate governance reporting) – це звіт, опублікований компанією чи організацією про екологічні, соціальні та управлінські наслідки діяльності цієї компанії чи організації (далі – звіт ESG). У Директиві ЄС 2014/95/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 22 жовтня 2014 року щодо розкриття нефінансової інформації та інформації про різноманіття певними великими підприємствами та групами (NFRD) цей звіт називається «the management report», а в українському законодавстві його відповідник – «звіт про управління». Серед критеріїв, які оцінюються у звіті ESG, є, зокрема, вплив на довкілля (повітря, воду, ґрунти), соціальні (ставлення до співробітників, відсутність дискримінації за гендерними, расовими та іншими ознаками, а також вплив на населення тих громад, де працює організація), управлінські (прозорість і підзвітність, корпоративне управління, практики роботи з державними і регуляторними органами, дотримання законодавства, боротьба з корупцією).

Звіт ESG все активніше використовуються в усьому світі і в абсолютно різних сферах діяльності. У сфері надрокористування звіт ESG є особливо важливим, адже компанії, що працюють у цьому секторі, безпосередньо впливають на довкілля, на рівень життя тих громад, у яких працюють, а працівники таких компаній часто працюють зі збільшеними ризиками для життя і здоровʼя, а природні ресурси приваблюють корупціонерів й охочих обійти закон у пошуку великих грошей. Відповідно, звіт ESG є інструментом, що дозволяє доброчесним компаніям бути прозорими і відкритими.

Які переваги звітів ESG?

  • Більша довіра інвесторів, кредиторів та клієнтів.

Згідно з найкращою міжнародною практикою, більшість грошових транзакцій відбуваються лише після перевірки звіту ESG. Так, інвестори, маючи перед собою звіт ESG компанії, отримують повну інформацію про компанію, рівень її корпоративної, соціальної, екологічної відповідальності, і на основі цього вирішують, інвестувати в неї чи ні. Отже, якщо компанія звітує щодо питань  ESG, – її шанси на залучення інвестицій зростають.

  • Саме через інструмент звіту ESG уряди, регулятори, НГО й громадянське суспільство перевіряють і контролюють компанії.

На міжнародній арені внутрішні та зовнішні зацікавлені сторони все більше вимагають прозорості та ефективності з питань ESG. Наприклад, підприємства гірничодобувної та видобувної промисловості та їхні стейкхолдери перебувають під все більшою увагою суспільства і державних органів, особливо щодо зменшення забруднення навколишнього середовища, сталого розвитку, охорони здоровʼя як працівників, так і пересічних громадян, розвитку місцевої інфраструктури тощо. Отже, звіт ESG надає компанії перевагу завдяки ефективній взаємодії із контролюючими органами і суспільством, а також, завдяки прозорості, є важливим інструментом для залучення необхідних фінансових ресурсів для довгострокового розвитку бізнесу.

  • Використання звіту ESG надає такі можливості, як доступ до ресурсів, фінансування, клієнтів, зменшення витрат внаслідок ефективнішого використання природних ресурсів, залучення найкращих професіоналів внаслідок хорошої і проактивної репутації підприємства.

Звіт ESG є ефективним засобом, що дозволяє компаніям в одному документі відповісти на широкий спектр питань, які можуть поставити зацікавлені сторони. Однак створення звіту ESG може бути складним завданням, оскільки він має відповідати вимогам методології звітування. 

Як у Європі та світі використовується ESG?

У Європейському Союзі та Великобританії звітність ESG є обов’язковою для більшості великих компаній. Компанії ЄС, що мають понад 500 співробітників, повинні складати щорічний звіт ESG (див. статтю 19а Директиви 2013/34/ЄС зі змінами, внесеними NFRD). Поточні вимоги незабаром також будуть розширені відповідно до Директиви щодо корпоративної звітності про сталий розвиток (CSRD), яка вже набрала чинності, але потребує національних законодавчих заходів держав-членів ЄС для її впровадження.

За межами Європи багато країн також запроваджують звіти ESG. У США звітність ESG наразі не є юридичною вимогою для компаній, але Комісія з цінних паперів і бірж запропонувала звітувати про кліматичний вплив певному переліку компаній.

Чи працює ESG-звітування в Україні у секторі надрокористування

В Україні існує законодавча база для ведення звітів ESG. Враховуючи їхнє все ширше застосування, зокрема у Європейському Союзі, до членства в якому прямує Україна, і переваги використання, експерти проєкту «Розробка нового Кодексу України про надра» проаналізували найкращі практики звітування ESG і європейську законодавчу базу. На основі аналітичного звіту експерти надали кілька рекомендацій, як процес ведення звітів ESG може бути вдосконалений в Україні і що треба зробити, щоб ці звіти були обовʼязковими для всіх видобувних компаній в українському секторі надрокористування.

  1. Внести зміни в українське законодавство для вдосконалення законодавчого механізму щодо звітування ESG.

У ЄС CSRD замінила Директиву щодо розкриття нефінансової та диверсифікованої інформації великими підприємствами та групами (NFRD) з метою структурування звітності ESG/сталого розвитку компаній ЄС з 2024 року. Гірничодобувний сектор в Україні вже має юридичні зобов’язання щодо дотримання звітності ESG (на основі NFRD) відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (Стаття 387 (1)(b), Додаток XXXV). Виходячи з цього, рекомендується, щоб через три роки (та/або після того, як гірничодобувні компанії в ЄС отримають будь-які уроки/досвід від запровадження CSRD у 2023 році) Україна внесла зміни до свого законодавства, що імплементує NFRD, та оновила його, включивши до нього всі вимоги CSRD.

  1. Переглянути чинні порядки і методології щодо змісту і структури звіту ESG.

Уряду України (через Міністерство природних ресурсів та захисту довкілля) рекомендовано розробити або переглянути наявні методичні рекомендації  конкретно для сектору надр шляхом подальшої розробки інструкції, яка детально описує принципи звітності, орієнтованої на інвесторів, окреслює «покроковий» або системний підхід до здійснення процесу звітності ESG, а також матриці або показників ESG, які будуть використовуватися для процесу звітності. Після того, як положення CSRD будуть перенесені в українське законодавство, методичні рекомендації слід оновити відповідно.

  1. Інкорпорувати видобувні принципи Міжнародної ради гірничої промисловості і металів (ІСММ)  в український сектор надрокористування на добровільній основі.

Світ все більше розуміє, що декарбонізація глобальної економіки, досягнення кліматичних цілей Паризької угоди та реалізація Цілей сталого розвитку ООН  вимагають стійкого попиту на метали та мінерали протягом наступних десятиліть. Це призвело до більш ретельного вивчення того, звідки походять ці матеріали та чи відповідально вони виробляються.

Щоб реалізувати цю мету, ICMM запровадила десять принципів для сектору надрокористування, розроблених для посилення соціальних та екологічних вимог щодо таких питань, як трудові права, гендерна рівність, доступ до механізмів розгляду скарг, закриття шахт, забруднення та відходи:

  1. Етичне ведення бізнесу
  2. Ухвалення рішень на принципах стійкого розвитку
  3. Дотримання прав людини
  4. Ефективні стратегії управління ризиками
  5. Забезпечення охорони здоров’я та безпеки
  6. Екологічна ефективність
  7. Збереження біорізноманіття
  8. Відповідальне виробництво
  9. Соціальна ефективність
  10. Залучення зацікавлених сторін

Українському уряду пропонується схвалити ці принципи та заохочувати сектор надрокористування використовувати їх на добровільній основі. Таким чином, це також має покращити звітність ESG та оцінку за відповідними матрицями.

 

Проєкт «Розробка нового Кодексу України про надра» впроваджується Консорціумом у складі експертів Projekt-Consult (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна). Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Проєкту і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.