15 жовтня 2024 року у Києві відбувся круглий стіл «Шляхи вирішення проблемних питань оподаткування постачальників послуг до мережі Інтернет», організований низкою профільних асоціацій та громадських організацій, які об’єдналися та спільно виступають проти скасування спрощеної моделі оподаткування для інтернет-провайдерів ⎼ суб’єктів малого бізнесу України. Офіс ефективного регулювання на заході представляв виконавчий директор BRDO ⎼ Олексій Дорогань.
Державна податкова служба запровадила заборону з 1 жовтня 2024 року застосовувати спрощену систему оподаткування для малих інтернет-провайдерів. Це рішення суперечить нормам Податкового кодексу, Конституції України і офіційному роз’ясненню регулятора сфери електронних комунікацій (НКЕК). У відповідь на це на початку жовтня бізнес-асоціації, громадські організації й аналітичні центри виступили зі спільним зверненням щодо недопущення протиправного скасування єдиного податку для представників малого бізнесу. Також відповідна петиція набрала 25 тисяч голосів українців.
«Єдиний податок для малих інтернет-провайдерів має бути збережений. Це не лише вимога часу, але й передумова розвитку країни на шляху до євроінтеграції. Не можна одним листом Державної податкової служби заборонити спрощену модель оподаткування для цілої індустрії. Це небезпечний прецедент і сигнал для інших галузей ринку. Якщо є конкретні зловживання, то з ними треба боротися законним шляхом, а скасування системи оподаткування має відбуватися лише через зміни у Податковому кодексі», ⎼ відзначив Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання.
Станом на початок цього року близько 2672 провайдерів послуг доступу до мережі Інтернет (понад 65%) перебували на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку). Близько 3 млн приватних абонентів, установ та організацій в Україні отримують послугу широкосмугового доступу до інтернету від постачальників, які працюють на єдиному податку. Малі інтернет-провайдери є ключовими у підтримці зв’язку прифронтових регіонів та на деокупованих територіях, а їхня стабільна робота ⎼ це безпека мільйонів українців.
«Питання скасування спрощеної системи оподаткування затягують. Понад півроку триває робота над пошуком ефективних рішень. Найгірше, що вже розпочався процес припинення діяльності близько пʼятисот малих інтернет-провайдерів на всій території України, і найбільш критично це для прифронтових регіонів. Втрата таких провайдерів може призвести до відсутності доступу до критичних комунікацій, послаблення стійкості мереж і зростання цін», ⎼ також додав Олексій Дорогань.
У круглому столі взяли участь представники Верховної Ради України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), Державної регуляторної служби, а також представники телеком-асоціацій, громадських організацій і бізнесу.
Сергій Штепа, заступник голови комітету з питань цифрової трансформації відзначив кризову ситуацію з оподаткуванням та необгрунтованість додаткового податкового навантаження на малих інтернет-провайдерів. На його думку, це призведе до монополізації ринку та погіршення якості зв’язку особливо напередодні зимового періоду. Народний депутат наголосив, що готовий зареєструвати відповідний законопроєкт для вирішення проблеми із забороною єдиного податку для малих постачальників доступу до мережі Інтернет, якщо буде спільне рішення індустрії та підтримка Міністерства цифрової трансформації.
Олександр Федієнко, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі зазначив, що питання зміни оподаткування носить політичний характер. Він наголосив на важливості МСБ для української економіки, адже завдяки у першу чергу роботі малих провайдерів є зв’язок на прифронтових територіях. Однак за найостаннішими даними НКЕК уже 487 інтернет-провайдерів – суб’єктів малого бізнесу протягом серпня-жовтня 2024 року подали заяви про припинення діяльності через скасування єдиного податку. На думку народного депутата, всі дії, які наразі реалізує ДПС, мають бути негайно припинені, інакше на цілому ринку залишитися менше десяти провайдерів.
Денис Поздняков, радник Віце-прем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України – Міністра цифрової трансформації України також звернув увагу на нагальну потребу у відповідній законодавчій ініціативі для індустрії. Всі державні органи – і Мінфін, і Мінцифри, і Податковий комітет – виступають за прозорість ринку, оскільки зловживання спрощеною системою оподаткування неприпустимі. За його словами, у Мінцифри готові розпочати роботу спільно з Мінфіном над законодавчою ініціативою, адже обидва державні органи виступають за прозорість і припинення зловживань спрощеною системою оподаткування на ринку телеком-послуг.
Надія Костриба, експертка Офісу ефективного регулювання представила спільні напрацювання BRDO з профільними асоціаціями щодо зміни законодавства у питанні заборони спрощеної системи оподаткування. Запропоновані зміни до закону «Про електронні комунікації» унеможливлюють те трактування, яке сьогодні використовується податковою для заборони спрощеної системи для інтернет-провайдерів. Ми пропонуємо:
Робота із напрацювання законодавчих пропозицій проводилася за сприяння Проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID та UK Dev. Партнер у реалізації проєкту – BRDO. Презентацію можна переглянути за посиланням.
Центр досліджень фінансової злочинності та безпеки (CFCS) при Королівському Об’єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) спільно з Офісом ефективного регулювання BRDO запрошують на дискусію «Моніторинг політично значущих осіб (PEPs). Як вдосконалити процес?». Подія присвячена обговоренню з представниками Національного банку України та YouControl імплементації нового закону про політично значущих осіб, ухваленого у жовтні 2023 року.
НБУ готує нові рекомендації ринку, які ми будемо обговорювати детальніше, щоб зрозуміти новий підхід. Основний фокус обговорення – конкретні заходи, що будуть застосовуватися для виявлення та моніторингу політично значущих осіб.
Спікери:
Модератор: Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO.
Дискусія відбуватиметься онлайн на платформі ZOOM. Будь ласка, зареєструйтеся за посиланням: https://forms.gle/3jChMPR57VdV8jdd9. Лише зареєстровані учасники отримають посилання на подію.
Захід проводитиметься українською мовою.
Довідково
Проєкт «Нагляд та моніторинг фондів реконструкції України» (SMURF) — ініціатива під керівництвом Центру досліджень фінансової злочинності та безпеки (CFCS) при Королівському Об’єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) у партнерстві з BRDO в Україні. Проєкт SMURF має на меті розширити можливості «другої лінії оборони» України, громадянського суспільства, зібрати експертні знання й інструменти, які дадуть йому змогу здійснювати моніторинг за належним розподілом коштів і перешкоджати клептократії та корупції. Проєкт розпочався в листопаді 2022 року за підтримки NED.
Офіс ефективного регулювання BRDO – незалежний експертно-аналітичний центр, ключовий майданчик об’єднаних реформаторських організацій, які мають спільні цінності для реалізації змін. Експерти Офісу залучені до розробки державних політик для перетворення України на європейську демократичну державу з ефективним управління та розвиненою економікою.
Громадська організація «Офіс ефективного регулювання» оголошує тендер на надання послуги з проведення комплексної оцінки стану управління людськими ресурсами в організації та підготовки плану заходів з удосконалення системи управління персоналом.
Наша мета — вдосконалити систему управління персоналом, налагодити процеси рекрутингу, найму та підтримки експертів.
Продукти надання послуги:
1. План заходів з удосконалення системи управління персоналом
2. Профілі спеціалістів на ключові позиції
3. Відібраний кандидат на позицію HR-спеціаліста.
Діяльність, що має виконуватись:
Аналіз поточного стану управління персоналом у компанії. Оцінка внутрішнього іміджу організації серед залучених експертів. Аналіз ринку. Формування пропозицій/рекомендацій щодо підвищення конкурентоспромжності організації на ринку праці, підвищення мотивації залучених експертів.
Аналіз процесів рекрутингу та контрактування експертів. Опис політик і процедур для пошуку, найму та звільнення експертів короткострокових та довгострокових проєктів.
Формування профілів на ключові позиції (керівник напрямку, проєктний менеджер, юрист, аналітик).
Формування профілю штатного HR-спеціаліста.
Рекрутинг HR-спеціаліста згідно з профілем.
Перелік документів, які треба надати постачальнику послуг на участь у тендері:
– комерційна пропозиція/лист зацікавленості із зазначенням очікуваного строку підготовки звіту;
– резюме з зазначенням досвіду роботи;
– програма/план робіт протягом періоду виконання проєкту;
– реєстраційні документи ФОП 3-я група єдиного податку або юрособи.
Четвер, 01 лютого 2024
BRDO звернувся із листом до керівництва німецького концерну Siemens із закликом припинити співпрацю з росією – країною-агресором, що знищує українські мирні міста і вбиває українських дітей. ОФіс наголосив також на важливості зупинення уже існуючих підприємств компанії на території країни-окупанта.
Компанія Siemens іще з часу окупації росією українського Криму в обхід міжнародних санкцій допомагала російським окупантам. Поставивши у Криму газові турбіни свого виробництва, Siemens допомогла окупантам налагодити генерацію електроенергії після припинення її постачання з материкової України.
Надалі компанія постачала насоси свого виробництва у Крим, що, у свою чергу, допомогло у забезпеченні водою військових об’єктів окупантів.
Зазначимо, і електроенергії, і води вистачало на потреби місцевих мешканців. Siemens допомогла виключно окупантським військам у забезпеченні їх електроенергією і водою, чим підтримувала цими ресурсами окупаційний режим.
На теперішній момент Siemens AG заявили, що припиняють створення нового бізнесу з росією і зупиняють міжнародні поставки. З поправкою, що місцеві дочірні підприємства продовжать свою роботу, а також і надалі будуть надаватися послуги із обслуговування.
Компанія стверджує, що буде надавати пожертви до Червоного Хреста, щоб допомогти у подоланні гуманітарної катастрофи в Україні.
Але це так не працює – однією рукою вести бізнес із країною-вбивцею, а іншою – надавати грошову допомогу її жертвам, слідуючи світовим гуманітарним трендам. Про репутацію Siemens AG у часи Другої світової війни і співпрацю із нацистським режимом відомо багато. Зараз у компанії є нагода зберегти свою репутацію і не повторювати помилки минулого.
Ми закликаємо концерн Siemens AG:
1) зупинити роботу своїх підприємств в рф;
2) припинити постачання матеріалів та комплектуючих на свої дочірні підприємства в рф.
Також закликаємо світову спільноту, зокрема США і ЄС, запровадити санкції на постачання в рф конкретних видів продукції:
котли-бойлери, машини й механічні пристрої, а також їхні частини;
транспортні засоби, а також їхні частини і запчастини до них;
електричне обладнання та апарати;
енергетичне устаткування, обладнання і машини;
системи автоматизації, програмне забезпечення до них.
15 березня Siemens AG відповіли і зазначили, що компанія припиняє співпрацю з росією, міжнародні і внутрішні поставки, а працюватимуть лише місцевий сервіс і обслуговування у суворій відповідності до санкцій.
Якою є динаміка рейдерських атак в Україні? Як її відстежити? Чи можна оцінити, наскільки ефективно державні органи боряться з рейдерами?
Щоб відповісти на всі ці запитання, експерти Офісу ефективного регулювання BRDO здійснили дослідження «Оцінка стану реєстраційного рейдерства в Україні», яке презентують 21 грудня о 12:00.
Цей звіт — результат першої комплексної спроби оцінити стан реєстраційного рейдерства в Україні: проаналізувати динаміку рейдерських атак і оцінити ефективність органів державної влади у протидії рейдерству.
Метою дослідження є створення універсального інструменту оцінки стану реєстраційного рейдерства в Україні — Рейдбарометра, який сприятиме покращенню взаємодії та підзвітності інституцій сектору цивільної безпеки та системи правосуддя.
У презентації візьмуть участь:
Презентація відбудеться 21 грудня о 12:00 в Українському кризовому медіа-центрі за адресою: вул. Хрещатик, 2.
Трансляція відбуватиметься на Facebook-сторінці Офісу ефективного регулювання BRDO, а також на ресурсах УКМЦ.
Україна опинилася в унікальній точці розвитку свого оборонно-промислового комплексу. За роки великої війни країна наростила потенціал власного ОПК: з’явилися десятки нових виробників, сформувалися унікальні компетенції, а низка українських рішень уже конкурує з найкращими західними зразками.
Однак успіх має й інший бік. У деяких сегментах, наприклад, виробництві систем радіоелектронної боротьби, розвідки чи безпілотників, ми вже маємо надлишкові потужності. Тобто заводи можуть робити більше, ніж держава готова купувати.
Парадоксально, але надлишкові потужності можуть стати і шансом, і викликом. Без нових ринків галузь втратить людей, інновації та інвестиційну привабливість.
Баланс між потребами держави та можливостями виробництва постійно змінюється. Еволюція методів ведення сучасної війни випереджає цикли підготовки виробничих потужностей. Обсяг капіталовкладень у нові виробничі лінії, а також науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи залишається колосальним.
Логіка проста: чим більше продається одиниць певного продукту, тим швидше повертаються вкладені кошти в його розробку та налагодження виробництва. Це також сприяє залученню додаткових інвестицій у створення нових продуктів і підтримує розвиток галузі. Надлишкові потужності часто з’являються не через брак коштів у держави, а радше через те, що війна безперервно формує нові потреби.
Експорт та військово-технічне співробітництво – важливий елемент не тільки економіки виробництва, а й дипломатії. Хто постачає технології, той впливає на стратегічні рішення партнерів, посилює коаліції, залучає інвестиції. Українське озброєння вже зарекомендувало себе на полі бою і викликає інтерес партнерів. Від нас залежить, чи використаємо ми цей момент.
Чи всі можливості однаково безпечні для України? За привабливими перспективами експорту завжди ховаються ризики, які варто чітко усвідомлювати.
Перший ризик – втрата контролю над кінцевим споживачем. Історія знає чимало випадків, коли військова продукція, опинившись у “не тих” руках, ставала причиною міжнародних скандалів чи інструментом політичного тиску на країну-експортера. Для України, яка виборює місце в системі західної безпеки, наслідки таких помилок можуть завдати значних репутаційних та політичних втрат.
Другий ризик – реакція партнерів. Якщо союзники побачать українську зброю на ринках чи в регіонах, де її не має бути, наслідки можуть бути миттєвими: від скорочення підтримки до перегляду відносин.
Третій ризик – тіньові схеми. Надмірне регулювання чи високі податки стимулюють бізнес дробити контракти, занижувати вартість, експортувати окремі деталі замість готових виробів. Урешті, навіть якщо спробувати утримати експорт під суворим контролем і погоджувати кожен контракт вручну, це не створить передбачуваних правил для бізнесу та партнерів. Без прозорої та сучасної регуляторної рамки негативні наслідки експорту можуть перевищити його позитивні ефекти.
Експорт варто дозволяти не “всім і всюди”, а лише тоді, коли він вигідний державі і не шкодить національній безпеці. Саме тому BRDO пропонує просту, але ефективну модель: контрольований експорт винятково для стратегічних партнерів.
Ідеться про експорт надлишкових товарів, послуг і технологій до країн, які є нашими союзниками, уклали з Україною безпекові угоди та реально фінансують наш оборонно-промисловий комплекс (та сама “данська модель”, яку вже підтримали Велика Британія, США, Канада та низка європейських держав). Принцип прозорий: підтримка України та інвестиції в українське виробництво відкривають шлях до отримання перевірених у сучасній війні технологій.
Такий підхід дає Україні повний політичний і технічний контроль над експортом. Зброя йде лише до тих країн, що поділяють наші цінності і зацікавлені в спільній безпеці. Усі вироби мають бути кодифіковані і перебувати “в полі зору” держави, аби їх можна було оперативно викупити для Сил оборони України в разі потреби.
Обсяги експорту обмежуються рівнем внеску партнера у фінансування ОПК після 24 лютого 2022 року. Завдяки цій моделі зберігається контроль над експортом і з’являються стимули для партнерів посилювати військову підтримку України.
Ми також пропонуємо низку запобіжників для захисту національних інтересів України. Передавання окремих чутливих виробів чи технологій, поширення яких обмежила Ставка Верховного головнокомандувача, має бути обмеженим. Також не допускається реекспорт або передавання третім сторонам.
Дані не мають містити відомостей про склад чи розташування українських сил і не повинні слугувати матеріалом для навчання штучного інтелекту. За використання українських технологій сплачуються роялті на користь вітчизняних розробників.
За Україною має зберігатися право пріоритетного придбання тієї чи іншої партії продукції без санкцій або втрати репутації для бізнесу. Відповідна норма має бути чітко визначена в кожному експортному контракті, що забезпечить додаткові гарантії для оборони та сформує прогнозований попит для українських виробників.
Така система має і виклик: вона потребує значної дипломатичної координації. Для ефективної роботи моделі потрібно укладати прозорі міжурядові угоди, вести постійний діалог з партнерами та забезпечувати довіру на всіх рівнях.
Контрольований експорт надлишкової продукції країнам-партнерам мінімізує політичні та репутаційні ризики, дозволяє акумулювати інвестиції у вітчизняний ОПК, формує прозорі й зрозумілі правила гри і відкриває шлях до повноцінного залучення України в європейську та євроатлантичну систему безпеки.
Здається, що для таких змін потрібно кардинально оновлювати законодавство або створювати нові складні процедури. Насправді ж законодавча рамка вже існує. Стаття 20 закону “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” передбачає використання міжнародних або міжурядових угод для передавання озброєння і технологій.
Якщо в угоді чітко прописані назви товарів, експортери та кінцеві споживачі, питання розглядається до 15 днів за офіційним запитом держави-партнера.
Додаткове вікно можливостей для запуску контрольованого експорту відкривають ухвалені в першому читанні законопроєкти про Defence.City. Вони, зокрема, містить загальні положення про спрощення експорту оборонної продукції. Їх остаточна редакція ще формується. BRDO готує свої пропозиції до другого читання, щоб механізм був вивіреним, ефективним і безпечним для держави.
Отже, для запуску механізму є і закон, і запропонована нами концептуальна рамка. Наступні кроки – політичне рішення та розробка спрощеного порядку експорту в рамках двосторонніх безпекових угод.
BRDO готовий розробити детальний порядок застосування цього механізму спільно з урядом та профільними відомствами. Ми можемо запропонувати прозорий алгоритм, який дозволить уникнути зайвої бюрократії, мінімізувати ризики і дати виробникам змогу повноцінно працювати в інтересах держави і партнерів.
Модель контрольованого експорту – це тест на стратегічне мислення. Україна вже стала надійним партнером для союзників. Настав час перетворити оборонний експорт на драйвер розвитку та ключ до участі у великій безпековій коаліції.
Співавтор – Тарас Ємчура, керівник сектору “Оборонна політика” Офісу ефективного регулювання BRDO
Офіс ефективного регулювання BRDO презентував дослідження, що демонструє можливості штучного інтелекту (ШІ) для системного аналізу судових рішень. Результати аналізу представлені у дашборді.
Дослідження базується на матеріалах BRDO у межах адвокаційної кампанії з декриміналізації дорослого контенту в Україні. Під час аналізу 222 судових вироків за ст. 301 ККУ за допомогою ШІ виявлено такі патерни:
Дані аналізу демонструють потенціал ШІ у виявленні невідповідностей та архаїчних норм, які й досі використовуються у судовій практиці.
«Це один із перших прикладів, коли ШІ не просто генерує текст, а виконує дослідницьку функцію в юридичній сфері. Ми бачимо, як можна зробити прозорішою судову практику і виводити дослідження правових проблем на системний рівень. Відповідно, ШІ може бути інструментом покращення правосуддя», – прокоментував Ігор Самоходський, керівник сектору IT & Telecom BRDO.
Дослідження підготовлене у межах стратегічної роботи BRDO щодо впровадження практики ШІ в процеси формування та аналізу державної політики. Раніше команда BRDO також запустила низку інструментів на основі ШІ:
Відеозапис з презентації дослідження доступний на YouTube-каналі BRDO.
За підсумками першого півріччя 2025 року лише 63,5% обов’язкових наборів розміщені на Порталі відкритих даних.
«Постанова 835 залишається ключовим документом для розвитку сфери відкритих даних в Україні. Саме тому важливо слідкувати за її виконанням та своєчасно оновлювати нормативну базу. Завдяки моніторингу BRDO ми бачимо, як виконується Постанова, де потрібна підтримка розпорядників та як Мінцифри може посилити політику у цій сфері», – Яніна Любива, Керівниця експертної групи розвитку сфери відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України.
Ключові результати моніторингу Постанови 835 у першому півріччі 2025 року:
«У воєнний час ресурси обмежені, а виклики зростають. Відкриті дані допомагають приймати правильні рішення, і з часом значення якості кожного набору лише зростатиме. Саме тому BRDO розробляє цифрові інструменти, які наочно показують, як працює Постанова 835 – де є успіхи, а де проблеми. Це дозволяє не лише оцінити ефективність політики, а й зробити її доступною для людей», – Ігор Самоходський, Керівник сектору «ІТ та Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO.
Трійку найпопулярніших наборів на Порталі відкритих даних у першому півріччі 2025 року очолили:
Моніторинг BRDO охоплює набори відкритих даних розпорядників центрального рівня. Дані органів місцевого самоврядування, територіальних підрозділів та інших розпорядників не враховуються.
Презентація дашборду відбулася 31 липня 2025 року у межах комунікаційної платформи Data+. Подія зібрала понад 70 представників державної і місцевої влади, громадських організацій та експертів відкритих даних.
Відеозапис з презентації та обговорення результатів моніторингу виконання Постанови доступний на YouTube-каналі BRDO.
Дашборд підготовлено у межах проєкту «Ефективний моніторинг виконання законодавства про відкриті дані», який виконується Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки Open Government Partnership у межах програми «Integrity Programme for the Eastern Partnership», що фінансується Європейським Союзом. Зміст цього дашборду є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію OGP або ЄС.
Комунікаційна платформа Data+ створена Міністерством цифрової трансформації України для вдосконалення політики у сфері відкритих даних.
Закупівля проводиться за кошти донорів: DELTA, Армія+, Резерв+ та у відповідності до внутрішніх процедур та правил Замовника.
Вимоги до учасника:
– Зареєстрована Фізична особа-підприємець або Юридична особа, зареєстровані не менше, як 3 роки.
– Наявні відповідні КВЕДи.
– Учасник не має бути у статусі припинення.
Кожен зацікавлений учасник, що відповідає вимогам, повинен надати пакет документів, зазначених у цьому оголошенні. Перелік документів, які повинен надати учасник у складі своєї тендерної пропозиції:
1. Цінова пропозиція (за формою, що додається в Додатку 2)
2. Реєстраційні документи (витяг з ЄДРПОУ, документ, що підтверджують повноваження посадової особи або представника Учасника на підписання документів тендерної пропозиції. Такими документами можуть бути: протокол засновників, наказ про призначення, довіреність (доручення), витяг/виписка з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) або будь-який інший документ ЄДР, що підтверджує повноваження посадової особи або представника Учасника на підписання документів тендерної пропозиції.).
3. Довідку про статус платника ПДВ.
4. Документально підтверджений досвід надання аналогічних послуг (наприклад, копія договору з усіма невід’ємними додатками; документи, що підтверджують факт належного виконання договору, а саме: акт(и) наданих послуг та/або лист-відгук у довільній формі від контрагента за цим договором, у якому підтверджується, що:
5. Резюме фахівців, яких буде залучено до виконання проєкту (надання послуг із впровадження заходів захисту та керування кінцевими пристроями користувачів корпоративних хмарних сервісів).
6. Перевагою буде:
Microsoft Certified: Endpoint Administrator Associate або
Microsoft 365 Certified: Modern Desktop Administrator Associate (за потреби)
Всі запитання стосовно оголошеного конкурсу та пропозиції просимо направляти на [email protected]. Кінцевий термін подання пропозиції: 8 серпня 2025 р. Тендерні пропозиції, отримані після закінчення терміну подання пропозиції, не розглядатимуться.
Звертаємо увагу учасників, що оцінка тендерних пропозицій відбувається за методикою «Технічно прийнятна пропозиція за найнижчою ціною». Договір буде укладено з відповідальним та прийнятним Учасником тендеру, який подасть найвигіднішу ціну, яка відповідає або перевищує технічні вимоги/ нецінові фактори, описані у цьому Запиті.
Відповідність технічним вимогам/неціновим факторам буде оцінюватись за наступними критеріями:
а. Загальна оцінка компанії:
б. Технічна оцінка:
Додатки до оголошення:
Додаток 1 — технічні вимоги;
Додаток 2 — форма цінової пропозиції;
*ГО “Офіс ефективного регулювання” не є замовником в розумінні Закону “Про публічні закупівлі”.
Обсяги закупівлі можуть бути зменшені у зв’язку з актуальним фінансуванням організації. ГО “Офіс ефективного регулювання” залишає за собою право відмінити закупівлю у випадку відсутності подальшої потреби або зменшення фінансування.
Офіс ефективного регулювання BRDO у межах проєкту «Ефективний моніторинг виконання законодавства про відкриті дані» та за підтримки Open Government Partnership у рамках програми «Integrity Programme for the Eastern Partnership», що фінансується Європейським Союзом, організовує онлайн-подію «Відкриті дані у 2025 році: моніторинг виконання Постанови 835».
Захід відбудеться 31 липня 2025 року об 11:00 у межах комунікаційної платформи Data+.
Під час події заплановано:
ПРОГАМА ОНЛАЙН-ПОДІЇ
|
11:00 – 11:05 |
Яніна Любива, Керівниця експертної групи розвитку сфери відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України |
Вітальне слово |
|
11:05 – 11:10 |
Ігор Самоходський, Керівник сектору «ІТ та Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO |
Вітальне слово |
|
11:10 – 11:30 |
Микола Кузін, Аналітик Офісу ефективного регулювання BRDO |
Презентація результатів оцінки виконання Постанови 835 розпорядниками у 2025 році |
|
11:30 – 12:00 |
Усі учасники онлайн-заходу |
Сесія питань та відповідей |
Модератор події: Дмитро Лебедєв, Експерт Офісу ефективного регулювання BRDO
ДЕТАЛІ ПОДІЇ:
Дата: 31 липня 2025 року
Час: 11:00–12:00 (за Києвом)
Формат: онлайн-трансляція на платформі Zoom
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/WKUV7JvkpGi6qVQA7
Реєстрація доступна до 13:00 30 липня 2025 року.
Запрошуємо всіх зацікавлених у темі відкритих даних долучитися до дискусії онлайн.
Дашборд підготовлено у межах проєкту «Ефективний моніторинг виконання законодавства про відкриті дані», який виконується Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки Open Government Partnership у межах програми «Integrity Programme for the Eastern Partnership», що фінансується Європейським Союзом. Зміст цього дашборду є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію OGP або ЄС.
Комунікаційна платформа Data+ створена Міністерством цифрової трансформації України для вдосконалення політики у сфері відкритих даних. Партнер проєкту – Офіс ефективного регулювання BRDO.
BRDO розробив інструмент на базі NotebookLM, щоб дослідити, що вважається кримінальним «злочином за порнографію» в Україні і показати масштаби проблеми. Система аналізує вироки за ст. 301 ККУ і дозволяє миттєво отримати відповіді на запити.
У чому проблема?
Нещодавно соцмережі облетіла новина про модель OnlyFans. Вона сплатила 40 млн грн податків, але її діяльність – злочин в Україні. Такі новини – не виняток, а реальність. На четвертому році повномасштабної війни правоохоронці МВС України продовжують переслідувати українців за хтивки в приватних переписках і нюдси на особистому телефоні.
Як працює інструмент?
ШІ-інструмент аналізує 178 вироків за порнографію упродовж 2022-2024 років. Достатньо сформувати запит – і NotebookLM надасть чітку відповідь за категоріями:
Раніше такий аналіз займав тижні роботи юристів в ручному режимі. Тепер ШІ дає результат миттєво.
Як користуватися NotebookLM?
Для кого інструмент?
Для журналістів, правозахисників, юристів, активістів – і всіх, хто хоче бачити реальну картину судової практики за ст. 301 та використовувати факти для адвокації змін.
Чому це важливо?
Другий рік поспіль законопроєкт №12191 про декриміналізацію порнографії залишається без розгляду. Водночас суди щороку ухвалюють десятки вироків – часто за побутовий або приватний контент.
BRDO підтримує декриміналізацію добровільної дорослої порнографії і систематично працює над висвітленням цієї проблеми. Новий ШІ-інструмент – ще один аргумент для прозорої дискусії про необхідність оновлення кримінального законодавства відповідно до цифрової реальності.
Досліджуйте судову практику та поширюйте факти про абсурдність такого покарання.
Інструмент BRDO доступний за посиланням: https://notebooklm.google.com/…/6a3200bf-221d-40b5-9934…
У застосунку Резерв+ з’явився новий сервіс — сплата штрафу за неуточнення персональних даних. Без паперів, черг і зі знижкою 50%.
Що змінилося?
Військовозобов’язані, які не оновили свої дані до 16 липня 2024 року (мобільний, адреса, email), можуть врегулювати це питання онлайн. Проходити паперову процедуру чи особисто відвідувати ТЦК більше не потрібно. Після сплати штрафу в застосунку «червона стрічка» автоматично зникає.
Наразі сервіс працює лише для порушень, пов’язаних із неуточненням персональних даних. Можливість онлайн-сплати за інші порушення з’явиться згодом.
Як скористатися сервісом?
Якщо штраф сплатити впродовж 20 днів із моменту рішення — діє знижка 50%. Далі доведеться сплатити повну суму. У разі несплати протягом 40 днів — сума штрафу подвоюється і справа передається до виконавчої служби.
Запуск онлайн-сервісу реалізовано Міністерством оборони України за підтримки BRDO.
9 липня виконавчий директор BRDO Олексій Дорогань взяв участь у заході «Dual Use: Building EU–Ukraine Industrial Partnerships for Resilience & Defence» на полях Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі.
Сесія, організована Європейською комісією та Kyiv School of Economics, зібрала інвесторів, компанії, урядовців та дослідників для обговорення, як товари подвійного використання (які мають одночасне військове і цивільне застосування) допомагають відновленню України та посиленню безпеки Європи.
Чому товари подвійного використання сьогодні на часі?
Україна не лише отримує оборонну допомогу, але й стає співтворцем європейської безпеки. Технології, перевірені на полі бою, висококваліфіковані кадри та цифрова інфраструктура рівня ЄС роблять Україну передовою лабораторією інновацій для Європи.
Розвиток товарів подвійного використання дає змогу:
Що пропонує BRDO?
BRDO представив підхід Defenсe First, який закликає партнерів розглядати інвестиції у товари подвійного використання як необхідну умову для відновлення та економічної стійкості.
В Україні вже є потужна база для створення ланцюгів постачань товарів подвійного використання — від агро й хімії до науки та високих технологій — які можуть бути масштабовані для підтримки фронту й економіки.
«Якщо не можете інвестувати у зброю, інвестуйте у товари подвійного призначення — це найкраща альтернатива для підтримки економіки та фронту. Кошти, вкладені у виробництво матеріалів (графітові та керамічні матеріали, композити та волокна для броні або аерокосмічної галузі, промислові вибухові речовини тощо), обладнання (мікроелектроніка, сенсори, системи управління, дрони, системи нічного бачення, тепловізори, GPS-навігатори, обладнання для неруйнівного контролю тощо), програмне забезпечення (для керування дронами, криптографічного, телекомунікаційного), технології (тепловізійні, виробництва спеціальних матеріалів, мікроелектроніки, сенсорів, обробки матеріалів), які можуть бути використані як у цивільних, так і у військових цілях, працюють на перемогу України та надійну безпеку всієї Європи», — зазначив Олексій Дорогань.
Під час заходу Олексій також презентував позиційний документ BRDO «Оборона передусім: переосмислення сектору оборони як напряму міжнародної підтримки та реформ», який окреслює підходи до розвитку товарів подвійного призначення з дотриманням стандартів прозорості та підзвітності.
BRDO також працює над дослідженням про те, які барʼєри заважають міжнародним донорам і партнерам підтримувати безпекові реформи та ОПК. Ми будемо вдячні за ваші ідеї та коментарі — поділіться ними у цій формі: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfZEv1EuoJrrRC-wMGJZ_3n-Ma6rGmbGcAmwrWbIzwdpNKS9g/viewform
Дякуємо організаторам за стратегічний діалог і партнерам — за готовність інвестувати в спільну безпеку й відновлення.
Офіс ефективного регулювання BRDO проаналізував фінансову звітність і динаміку залучення компаній до Дія.City і виявив, що у 2024 році кількість резидентів зросла більш ніж удвічі. Серед ключових драйверів – розвиток defence-tech і можливість бронювання фахівців. Дані представлені в аналітичному дашборді.
Упродовж 2024 року до правового простору Дія.City приєдналося 889 компаній. Серед нових резидентів – компанії defence-tech сектору, зокрема виробники БпЛА та спеціалізованого обладнання. Станом на кінець 2024 року Дія.City об’єднував 1396 компаній, третина з яких – стартапи. Експерти BRDO повʼязують активне залучення нових учасників із такими факторами:
Аналіз BRDO виявив, що оборонні компанії увійшли до п’ятірки лідерів за доходами у 2024 році. Вони поступаються лише сервісним ІТ-компаніям «ГлобалЛоджик Україна» (11,7 млрд грн) та «ЕПАМ Діджитал» (7,5 млрд грн). Трійку найбільших за доходами defence-tech резидентів Дія.City у 2024 році очолили:
Два з трьох лідерів defence-tech серед резидентів Дія.City розпочали діяльність у сфері виробництва БпЛА лише у 2023 році. ТОВ «Скрінтекс» спеціалізувалося на реалізації тестів на COVID-19, а ТОВ «Техавтофарт Південь» – на постачанні автозапчастин, автомобільних транспортів та торгівлі іншими товарами.
Київ залишається головним хабом Дія.City. На кінець 2024 року столиця нараховувала майже половину від усіх резидентів, які генерували 69% усіх доходів. До топ-5 регіональних лідерів за кількістю резидентів Дія.City у 2024 році увійшли:
«Ми бачимо не просто кількісне зростання, а якісну трансформацію Дія.City. Техсектор адаптується до воєнних реалій, і defence-tech стає його важливою частиною. Те, що оборонні компанії стають лідерами за доходами, підтверджує формування нової великої галузі на внутрішньому ринку», – прокоментував Ігор Самоходський, керівник ICT BRDO.
Водночас розвиток defence-tech змінив регіональну карту доходів. Одеська область, маючи лише 32 резидента, увійшла до топ-3 регіонів за доходами. Трійку регіональних лідерів Дія.City за доходами у 2024 році очолили:
Аналіз підготовлено на основі публічного реєстру резидентів Дія.City та відкритих даних фінансової звітності українських підприємств за 2024 рік, оприлюднених на порталі data.gov.ua. Усі компанії, представлені у дашборді, самостійно ухвалили рішення щодо набуття статусу резидента Дія.City, а також добровільно подали фінансову звітність до органів державної статистики, попри те, що відповідно до чинного законодавства мали право не подавати її під час дії правового режиму воєнного стану. Зазначена звітність є публічною відповідно до вимог законодавства України щодо відкритості фінансової звітності юридичних осіб. Оскільки реєстр не відображає дати втрати статусу резидента, кількісні показники можуть містити незначні розбіжності.
Офіс ефективного регулювання BRDO підтримує доступність фінансової звітності юридичних осіб у формі відкритих даних. Обмеження доступу до інформації у формі відкритих даних про підприємства ОПК мають здійснюватись:
Детальний аналіз резидентів Дія.City представлений в аналітичному дашборді.
2 липня у Києві відбувся фінальний захід проєкту «EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS)». Мета проєкту — спрощення ведення бізнесу, цифровізація публічних послуг, посилення спроможностей організацій для підтримки бізнесу, а також підготовка України на шляху інтеграції до ЄС.
«Підтримка бізнесу та залучення його до відбудови України — наш спільний пріоритет. Проєкт SMEPIS став рушієм цифровізації та реформ, що вже принесли бізнесу відчутні вигоди. Ми підтримуємо інструменти, які спрощують надання публічних послуг, — е-Дозвіл, ПУЛЬС, Дія.Бізнес. А навчальні програми допомагають українським підприємцям інтегруватися в єдиний ринок ЄС. Разом ми працюємо над сталим розвитком, модернізацією цифрової інфраструктури та євроінтеграцією України», — підсумував Генрік Вітфельдт, керівник відділу державного фінансування, підтримки бізнесу та соціальної політики Представництва ЄС в Україні.
Протягом трьох років команда SMEPIS працювала над ключовими реформами, які мають зробити економіку України більш конкурентоспроможною та ближчою до стандартів Євросоюзу.
Зокрема, однією з центральних ініціатив стала реформа дерегуляції. З початку 2023 року працює Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (МРГ з дерегуляції), до якої долучалися експерти SMEPIS. За цей час:
За оцінками експертів SMEPIS, реформа охопить понад 1,3 млн підприємств і дозволить бізнесу щороку економити понад 18,6 млрд грн.
Другий важливий напрям — цифровізація сервісів для підприємців.
Серед ключових досягнень:
«Завдяки SMEPIS ми отримали практичні інструменти, аналітику та експертну підтримку, які стали основою для реформ у сфері підприємництва, цифрової трансформації та євроінтеграції. Окрема подяка експертам проєкту за підтримку у переговорному процесі з ЄС щодо пріоритетних розділів про промислову політику та свободу надання послуг. Впевнена, що ці напрацювання створюють міцний фундамент для подальшого розвитку малого і середнього бізнесу та економічної інтеграції України до ЄС», — зазначила Тетяна Бережна, заступниця Міністерки економіки України.
Протягом проєкту відбувалися воркшопи і навчальні заходи для посилення спроможності українських держслужбовців і українського бізнесу у процесі інтеграції в ЄС і виходу на єдиний європейський ринок:
Окрім цього, експерти проєкту взяли участь у популяризації щорічної європейської премії European Enterprise Promotion Awards, створивши окремий дизайн для національного етапу конкурсу UEPA і популяризувавши його поміж українських підприємців:
Проєкт EU4Business: SMEPIS став важливим кроком на шляху модернізації економіки України, створення сприятливого середовища для підприємців та наближення до європейських стандартів. Завдяки спільним зусиллям команди проєкту, української влади, бізнесу та міжнародних партнерів вдалося закласти фундамент для дерегуляції, цифрової трансформації та зміцнення економічної інтеграції з ЄС. Отримані результати та практичні інструменти вже працюють на користь підприємців і держави, а напрацювання проєкту продовжать реалізовуватися у майбутніх ініціативах задля сталого розвитку та економічної стійкості України.
Презентація результатів проєкту доступна за посиланням (англійською).
Проєкт EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS) реалізований консорціумом Ecorys, GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу.
3 липня 2025 року Міністерство економіки України провело громадське обговорення перших напрацювань розробки Стратегії зайнятості населення України 2030. Ця стратегічна рамка має стати практичним інструментом для розвитку економіки: сприяти зменшенню безробіття, розширенню доступу до роботи та підвищенню гнучкості ринку праці. Головна мета – допомогти українкам та українцям реалізувати свій потенціал – через навчання, залучення до праці та підтримку у працевлаштуванні.
Розробка Стратегії – частина зобов’язань у межах плану Ukraine Facility.
«Сьогоднішнє обговорення є важливим кроком у нашій спільній роботі. Ми формуємо стратегію не за зачиненими дверима, а через відкриту взаємодію з експертами, представниками бізнесу, громадськістю та міжнародними партнерами. Наше головне завдання – перетворити виклики, що постають на ринку праці, на нові можливості для розвитку. Документ має стати практичним орієнтиром, що сприятиме зростанню продуктивної зайнятості, забезпечить гідні умови праці та посилить економічну стійкість України. У центрі цієї стратегії – людина, її добробут і потенціал», – зазначила Тетяна Бережна, Заступниця Міністерки економіки України.
Під час підготовки Стратегії було проведено дев’ять засідань робочих груп за участі понад 300 представників держорганів, громадськості, бізнесу та міжнародних партнерів. За підсумками обговорень сформовано такі стратегічні цілі:
У подальшому цілі та завдання будуть конкретизовані через чіткий план дій із визначеними строками та відповідальними виконавцями.
«Щоб українська економіка стала сильним і надійним партнером Європи, необхідно інвестувати в людей. У межах проєкту REYOIN Німеччина підтримує реформу інклюзивної зайнятості – як стратегічний крок до євроінтеграції та довготривалої стабільності», – наголосив Маркус Колль, керівник відділу співробітництва Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні.
Наступними кроками стануть:
З детальною інформацією про проєкт можна ознайомитись за посиланням:
Проєкт Стратегії зайнятості населення України 2030 розробляється Міністерством економіки України за сприяння Уряду Німеччини та підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH і Офісу ефективного регулювання BRDO у межах проєкту «REYOIN – Cприяння соціально-економічній інтеграції українців, які повертаються з-за кордону, внутрішньо переміщених осіб та населення приймаючих громад в Україні».
Офіс ефективного регулювання BRDO проаналізував 229 судових вироків за перший місяць роботи Telegram-каналу «Корупційний Радар». Найбільше вироків ухвалено у Львівській області – 22, що становить 10% від усіх рішень.
За даними каналу, у травні 2025 року до п’ятірки регіонів з найбільшим розглядом корупційних справ увійшли Львівська (22 вироки), Дніпропетровська (17 вироків), Рівненська (16 вироків), Тернопільська (15 вироків) та Чернівецька (15 вироків) області. Найменше вироків зафіксовано у Донецькій та Миколаївській областях – по одному рішенню.
Згідно з аналітикою каналу «Корупційний Радар», у період із 29 квітня до 28 травня 2025 року виявлені такі типи покарань у корупційних справах по всій країні:
«Ми бачимо, що суди дійсно виносять вироки за корупцію. І це спростовує міф про повну безкарність у таких справах. Завдяки нашому каналу ці рішення можна відстежувати щодня», – зазначив Ігор Самоходський, керівник сектору «ІТ та Телеком» в BRDO.
Тематичний аналіз вироків показав, що найпоширенішими є такі випадки:
Про канал
«Корупційний Радар» – Telegram-канал, який автоматично відстежує нові вироки, аналізує їх і публікує короткі резюме, згенеровані за допомогою штучного інтелекту (ШІ). У зведення каналу потрапляють вироки за статтею 45 ККУ (корупційні кримінальні правопорушення: ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368–369-2 та правопорушення, пов’язані з корупцією: ст. 366-2, 366-3).
Канал «Корупційний Радар» використовує інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень через сервіс пошуковика у судовому реєстрі «Бабуся» від Опендатабота.
Парламент ухвалив доопрацьований законопроєкт щодо створення Державного реєстру військовослужбовців ЗСУ та ДССТ — з урахуванням пропозицій Президента.
Навіщо потрібен Реєстр?
Сьогодні військовослужбовці змушені щоразу вручну підтверджувати свій статус, щоб скористатися послугами чи пільгами. Реєстр змінює цю практику: автоматизує перевірку статусу, формує унікальний цифровий ідентифікатор — Military ID — і відкриває шлях до зручної взаємодії з державними сервісами.
Реєстр також дає змогу ефективніше управляти людськими ресурсами й планувати потреби оборонної системи. Всі дані будуть в електронному вигляді, оновлюватимуться автоматично й будуть доступні в реальному часі — це знижує ризики помилок і дублювання.
Що було доопрацьовано?
Як Military ID захищає дані?
Military ID дозволяє взаємодіяти з державними системами без розкриття особи військовослужбовця. Реєстр не містить інформації про військову службу, звання чи спеціальність. Такі чутливі дані зберігаються окремо, у захищених системах, і за потреби можуть бути деперсоніфіковані.
Законопроєкт розроблено Міністерством оборони України за участі експертів BRDO. Наша команда надала юридичну підтримку, провела бізнес-аналіз і допомогла побудувати технічну архітектуру Реєстру, щоб створити ефективний, безпечний та зручний цифровий інструмент для військовослужбовців.